ЭМОТИВНЫЕ ГЛАГОЛЫ КАК БАЗА ИМЕННОГО СЛОВООБРАЗОВАНИЯ (СЕМАНТИКО - ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ)

Краткое содержание

 У вступі обгрунтовано тему дослідження, відзначається актуальність і наукова новизна, формулюються мета, завдання, теоретична та практична цінність отриманих результатів, називаються методи дослідження, наводяться відомості про структуру роботи.

У першому розділі  «Основні проблеми й аспекти вивчення емотивної лексики та її словотворчих можливостей» розглядаються теоретичні передумови  дослідження емотивних дієслів та їх словотворчого потенціалу; виявляється семантична специфіка, встановлюються семантичні межі аналізованої ЛСГ; описуються сучасні аспекти вивчення словотворчої парадигми; вводиться поняття розширеної типової словотворчої парадигми (розширена ТСП), до складу якої включаються деривати формально-семантичного та семантичного рівня.

У першому підрозділі аналізуються основні класифікації емотивної лексики, наведено теоретичні положення, що обгрунтовують вибір як предмет дослідження денотативно-емотивних лексичних одиниць. Встановлюється типологія емотивних значень у структурі досліджуваних дієслів на підставі таких фактів:

1. У мовній моделі емоційно-психічної діяльності емоції з'являються як різні субстанціональні сутності, що відображають таксономію, наявну в картині світу  природної мови.  Так, емоції можуть передаватися дієсловом як стан (горевать - «испытывать горе, горесть») і як становлення стану (расстроиться - «прийти в плохое подавленное настроение; огорчиться»), як відношення (ненавидеть - «испытывать ненависть к кому-, чему-л.») і як вплив  (смешить - «вызывать у кого-л. смех, заставлять смеяться»), а також як зовнішній прояв емоцій (смеяться - «издавать смех»).

2. Семантичне поле емоцій активно взаємодіє  з іншими семантичними полями. Ця взаємодія здійснюється: а) через ядерні та периферійні компоненти того чи іншого семантичного класу. Дієслова цього роду дводенотативні, здатні позначати однією лексемою відразу дві ситуації, одна з яких (емотивна) передається диференційною семою згорнуто, як додаткова. Наприклад:  ругать = говорити + виражати невдоволення; оцепенеть = стати нерухомим + сильне почуття; б)  через кореляції прямих і переносних значень  (ущемить 1 «сжать между чем-л.; сдавливая с двух сторон; защемить» (ущемить палец) ® ущемить 2 «причинить нравственную боль, обиду, страдание» (ущемить самолюбие)) та ін.