КОНТАМІНОВАНІ СКЛАДНОПІДРЯДНІ БАГАТОКОМПОНЕНТНІ РЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ



Название:
КОНТАМІНОВАНІ СКЛАДНОПІДРЯДНІ БАГАТОКОМПОНЕНТНІ РЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Альтернативное Название: Контаминированные сложноподчиненные многокомпонентные   ПРЕДЛОЖЕНИЯ В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми, дисертаційного дослідження визначено його мету, об’єкт, предмет, завдання, наукову новизну, теоретичне й практичне значення.


            У першому розділі “Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні конструкції в системі складних багатокомпонентних речень” проаналізовано вивчення КСБР в українському та зарубіжному мовознавстві, з’ясовано суть цього типу складних багатокомпонентних речень, простежено ізоморфізм контамінованих структур іншим синтаксичним одиницям нижчого та вищого рангу, досліджено співвіднесеність КСБР і тексту, встановлено обов’язковість/факультативність, передбачуваність/непередбачуваність синтаксичних позицій предикативних частин.


Термін “контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення” з’явився порівняно недавно. Його почали вживати на позначення тих складнопідрядних багатокомпонентних речень (СБР), у яких по-різному комбінуються однорідна і неоднорідна супідрядність та послідовна підрядність. Цим терміном користувалися такі дослідники, як К.Ф.Шульжук, Г.Ф.Калашникова, Н.С.Валгіна.


У лінгвістиці, як відомо, терміном “контамінація” називають виникнення нового слова, його форми або виразу внаслідок зближення, поєднання частин двох синонімічних чи подібних за звучанням слів, форм, виразів. Вживання терміна “контамінований” із значенням ‘який виник унаслідок контамінації’ щодо складнопідрядних багатокомпонентних речень, в яких поєднуються різні види супідрядності та послідовної підрядності, вважаємо не зовсім вдалим, бо він не відбиває точно їхню суть, адже в цих реченнях маємо не внутрішню взаємодію різних видів супідрядності з послідовною підрядністю, що породжує нову складну синтаксичну конструкцію, а лише механічне поєднання цих видів підрядності. Логічно було б цей різновид СБР кваліфікувати як СБР мішаного типу порівняно з СБР з однорідною супідрядністю, СБР з неоднорідною супідрядністю та СБР з послідовною підрядністю. Незважаючи на це, услід за іншими дослідниками цих складних багатокомпонентних речень, користуємося терміном “контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення” на позначення тих складних речень, у яких по-різному комбінуються однорідна і неоднорідна супідрядність, послідовна підрядність і однорідна супідрядність, послідовна підрядність і неоднорідна супідрядність, подвійна супідрядність та послідовна підрядність.


Характерно, що КСБР виявляють формальну і семантичну подібність (ізоморфізм) до інших синтаксичних одиниць, зокрема до складних словосполучень, простих ускладнених речень, елементарних складнопідрядних речень, елементарних складних безсполучникових речень, конструкцій з послідовною підрядністю, конструкцій з однорідною супідрядністю, конструкцій з неоднорідною супідрядністю, безсполучникових та сполучниково-безсполучникових багатокомпонентних утворень, конструкцій з прямою мовою та тексту.


Синтаксичні позиції підрядних компонентів у КСБР можуть бути обов’язковими/необов’язковими, передбачуваними/непередбачуваними.


Залежно від валентності частин і компонентів контаміновані утворення поділяємо на три розряди: 1) КСБР з валентно-обов’язковими частинами і компонентами; 2) КСБР з валентно-обов’язковими та валентно-факультативними частинами і компонентами; 3) КСБР з валентно-факультативними частинами і компонентами.


Контаміновані структури, які належать до першого розряду, є малопродуктивними, оскільки поєднання лише підрядних з’ясувальних трапляється зрідка. Другий розряд охоплює найбільшу кількість КСБР: у ньому представлені всі сім моделей контамінованих утворень. Дещо рідше вживаються КСБР з усіма валентно-факультативними частинами і компонентами, що сформували третій розряд, який також об’єднав усі моделі контамінованих сполук.


Валентно-факультативні елементи домінують у структурах з провідним зв’язком неоднорідної супідрядності. Здебільшого поєднуються підрядні означальні та детермінантні частини, рідше – детермінантні з детермінантними.


З питанням обов’язковості / факультативності підрядних компонентів тісно пов’язане питання передбачуваності / непередбачуваності цих компонентів. Передбачувані зв’язки є обов’язковими, якщо член речення головної частини вимагає реалізації свого значення. Таким зв’язком поєднується передусім опорне дієслово головної частини з підрядною з’ясувальною частиною: “Він добре знав, як кілька років тому загинув Пушкін, як подбали про те, щоб збутися Лермонтова” (Л.Смілянський).


Центральне місце посідають контаміновані сполуки з непередбачуваними обов’язковими та необов’язковими зв’язками. У таких конструкціях поєднуються підрядні з’ясувальні (передбачувані обов’язкові) та підрядні присубстантивно-означальні (передбачувані необов’язкові) частини. Регулярно функціонують КСБР, у яких наявні непередбачувані (необов’язкові) та передбачувані (обов’язкові й необов’язкові) зв'язки.


Трапляються КСБР із передбачуваним, але необов’язковим зв’язком. Звичайно залежними в таких структурах є присубстантивно-означальні частини поширювального типу. Контаміновані речення, у яких би реалізувалися тільки непередбачувані зв’язки, вживаються спорадично.


Другий розділ дисертаційного дослідження “Синтаксична структура контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень присвячений аналізові формально-граматичної структури контамінованих утворень, зокрема встановлено їхні моделі, послідовність розташування в них предикативних частин, синтаксичні засоби їхнього зв’язку, рівні членування, визначено особливості формальної структури та часові параметри предикативних одиниць.


КСБР сучасної української мови становлять сім основних моделей: 1) з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю (ОС/ПП), 2) з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю (ПП/ОС), 3) з подвійною супідрядністю (ПС), 4) з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю (НС/ПП), 5) з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю (ПП/НС), 6) з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю (ПС/ПП), 7) з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю (ПП/ПС).


Основними з-поміж них є моделі з ОС/ПП та з ПП/ОС, регулярними – моделі з ПС, НС/ПП та ПС/ПП, периферійними – моделі з ПП/НС та ПП/ПС.


Контаміновані структури складаються щонайменше з чотирьох предикативних одиниць, а речення з ПС/ПП та ПП/ПС – з п’яти. Типовою формою реалізації моделей з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП та ПП/НС є чотирикомпонентна конструкція, а моделей з ПП/ПС та ПС/ПП – п’ятикомпонентна.


Регулярно функціонують п’яти-шестикомпонентні конструкції з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП та ПП/НС. Напіврегулярними є структури із шести-восьми компонентів. Периферійну позицію займають конструкції з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП, ПП/НС, у структурі яких представлено дев’ять і більше предикативних одиниць.


Для моделей з ПС/ПП та з ПП/ПС регулярними є шестикомпонентні конструкції, напіврегулярними – семи-восьмикомпонентні, раритетними – які нараховують дев’ять і більше предикативних одиниць.


У контамінованих утвореннях з ОС/ПП, ПП/ОС взаємодія різних типів підрядного зв’язку виявляється в тому, що кількість однорідних супідрядних впливає на кількість компонентів послідовного підпорядкування: що більша кількість однорідних супідрядних, то менша кількість компонентів послідовного підпорядкування і навпаки.           Ця закономірність ґрунтується на стилістичних функціях однорідних супідрядних: з одного боку, стилістичні фігури вимагають здебільшого значної кількості однорідних елементів, на основі яких вони будуються, з іншого боку, введення великої кількості компонентів послідовного підпорядкування як неоднорідних елементів послаблює виражальні потенції однорідних супідрядних. У решти моделей КСБР аналогійні закономірності не спостерігаємо, що, очевидно, пов’язане з порівняно слабшими експресивно-виражальними особливостями елементів їхньої структури.


            У КСБР можлива така послідовність розташування предикативних одиниць: 1) головна частина – підрядні компоненти, 2) підрядні компоненти – головна частина, 3) підрядні компоненти – головна частина – підрядні компоненти, 4) підрядні компоненти розривають головну частину.


Препозиція головної частини найбільш характерна для конструкцій з ОС/ПП, ПП/ОС, ПП/НС та ПП/ПС, хоч вона може виступати в цій позиції і в інших моделях КСБР. Рідше вживаються контаміновані сполуки з препозицією підрядних компонентів. Інтерпозиція головної частини найтиповіша для конструкцій з ПС, НС/ПП та ПС/ПП. У реченнях із ПС, НС/ПП та ПС/ПП підрядні компоненти можуть розривати головну частину.


Послідовність розташування предикативних одиниць у КСБР варіюється залежно від їх кількості. Так, п’ятикомпонентні структури з ОС/ПП звичайно реалізуються в чотирьох варіантах: 1) обидва однорідні супідрядні є підрядними першого ступеня; 2) одне з однорідних супідрядних, здебільшого друге, є головним щодо наступної пари супідрядних; 3) наявна одна, триступенева, ланка послідовного підпорядкування; 4) наявні три однорідних супідрядних, від яких можна утворити ланку послідовного підпорядкування.


У конструкціях, що мають більшу кількість компонентів, зростає кількість варіантів розташування предикативних одиниць. У структурах із ПС, НС/ПП та ПС/ПП головна частина може виступати в інтерпозиції, “обрамляючись” з обох боків предикативними компонентами. У межах цих структур виділяються окремі групи залежно від кількості підрядних компонентів та специфіки їх поєднання. Так, у чотирикомпонентній конструкції з ПС можуть функціонувати один “зовнішній” підрядний компонент і два й більше “внутрішніх” ("Коли він з госпіталю написав у свою частину, там страшенно здивувалися й відписали, що згадують його серед мертвих, що навіть повідомили про його загибель у село” (Ю.Мушкетик), два й більше “зовнішніх” підрядних компоненти і один “внутрішній” ("Як тільки я побачив вас у Журбанах, як тільки почув ваш голос, вашу пісню, я почув душею, що вже вас ніколи не забуду” (І.Нечуй-Левицький), два “зовнішніх” підрядних компоненти і два “внутрішніх".


У структурах з провідною неоднорідною супідрядністю (ПС, НС/ПП та ПС/ПП) головна частина може розриватися підрядними компонентами, причому ланки однорідної супідрядності та послідовної підрядності по-різному реалізуються в першому і другому блоках, пор.: “На Княжу Слободу, де за всіма відомостями гульбував Василь, кілька разів посилали гінців із записками Оксена, в яких найсуворішим словом вимагалося, щоб коваль негайно повертався в село і роздував горно” (Г.Тютюнник).


Варіювання послідовності розташування предикативних частин характерне переважно для конструкцій з порівняно меншою кількістю підрядних компонентів (4-5), у контамінованих структурах з більшою кількістю предикативних частин їхнє розташування є більш сталим.


КСБР мають багатомірну структуру. У них виділяються певні рівні членування – місця розмежування окремих семантично-синтаксичних єдностей з погляду просторового бачення складної синтаксичної конструкції.


За глибиною структури контаміновані утворення становлять три групи:


 


1) із зовнішнім і внутрішнім рівнями членування, 2) із внутрішнім рівнем членування, 3) із зовнішнім рівнем членування.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины