СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ МОДЕЛІ ЕРГОНІМІВ (на матеріалі ергонімікону м.Оде

Краткое содержание

    У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної теми,  описано об’єкт і предмет дослідження та використані методи аналізу, сформульовано мету та основні завдання роботи, визначено  наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів,  схарактеризовано структуру роботи.

     У першому розділі “Лінгвістичний статус ергонімів” проаналізовано наявну наукову літературу з фундаментальної ономастики, її зв’язок з ергонімною проблематикою. Розглянуто різні наукові концепції та погляди вчених щодо лінгвістичної природи ергонімів як власних назв. Схарактеризовано ознаки власних назв, які притаманні й ергонімам: співвіднесення з одиничним денотатом, диференціація однакових речей, поступова втрата етимологічного значення, особливості акту найменування, специфіка написання, значеннєва актуалізація в мовленні, віддзеркалення у свідомості як уявлень, а не понять на відміну від загальних назв. Виявлено спільне й відмінне між ергонімами та товарними знаками як найближчими класами ономастикону. До спільних рис належать: номінаційні процеси, семантична вмотивованість, відсутність безпосереднього зв'язку з поняттям, атрактивність та сугестивність, функціонування у сфері виробництва й торгівлі та виникнення через економічну необхідність під впливом екстралінгвальних факторів. Розмежування між ергонімами та словесними товарними знаками спирається на той факт, що останні позначають серійну продукцію, а не одиничний об’єкт. Це увиразнює лінгвістичну самостійність ергонімів як ономастичних одиниць.

    Звернено увагу на термінологічну неусталеність в ергонімії. Так, термін ергонім вживають на позначення ділових об'єднань людей, оскільки й установи, і компанії утворюють насамперед для певної діяльності (А.В.Беспалова, З.І.Бузинова, Л.В.Дубровіна, Б.І.Маторін, О.Г.Мікіна, Т.П.Романова, Л.М.Соколова, О.В.Суперанська, В.П.Тимофєєв). Не використовують конкретного терміна Б.З.Букчина, Г.А.Золотова, І.Г.Долгачов, Є.Жетельська-Фелешко, К.П.Михалап, В.І.Ткачук, називаючи ергонімні об’єкти власне назвами підприємств, установ тощо. Зафіксовано й інші терміни на позначення відповідних одиниць, наприклад: ергоурбонім (Р.І.Козлов), мікротопонім (С.А.Копорський, Л.М.Щетинін), парагогонім (В.В.Лобода), ктематонім (В.Д.Бондалетов), коопонім (Т.О.Хейлик), фірмонім (О.О.Белей), ойкодомонім (А.М.Мезенко), урбонім (Н.М.Морозова). У нашій роботі використовуємо термін ергонім, оскільки він за своєю структурою відповідає наявним онімним кліше, а за сутністю – відбиває риси, що покликані віддзеркалювати особливості номінованого об'єкта. Крім того, етимологія цього терміна (гр. εργάζομι “працювати, трудитися, створювати, творити” й έργον - “справа, діяльність,  обов'язок”) тісно пов’язана з його сучасними тлумаченнями.

       У розділі розглянуто семантичні особливості ергонімів, де внутрішня форма є обов'язковим компонентом їх смислової структури  (Ю.О. Карпенко).  Підкреслено специфічність доергонімного, ергонімного й відергонімного значеннєвих рівнів (А.В. Беспалова, Л.М. Соколова), де доергонімне значення збігається зі словниковою дефініцією для відповідного значення загальної назви (Л.М. Соколова). Ергонімне значення виступає “адресним” значенням назви, її денотативним співвіднесенням із позначуваним об’єктом, вказуючи, до якої групи власних назв належить найменування. Загальний  тип об’єктів можна з’ясувати за допомогою ергонімного терміна (асоціація, банк і т. ін.), що позначає велику кількість осіб, об’єднаних спільною професійною діяльністю, і конкретизує вид послуг та консультацій як матеріального, так й інтелектуального рівнів. Відергонімне значення ергоніма (або асоціативний фон) – асоціації, що виникають завдяки розвитку додаткових ознак, які можна визначити експериментальним шляхом.

     Почасти враховано наукову позицію, яка спирається на наявність обов’язкового мінімального контексту для реалізації умов “достатньої інформації” про власну назву, де найменування вимагає “одного семантичного визначника” (М.І.Привалова). Проте в розділі доведено, що назви з ергонімним терміном, рекламним експонентом (клішоване, усталене слово рекламної лексики, яке відразу надає конотативності – сервіс, люкс тощо) і специфічною ергонімною клішованою формою утворення мають прозору семантичну структуру й не потребують семантичного визначника, бо вищенаведені елементи і є своєрідними контекстами для ергонімів. Так, у назвах “Одеса-банк”, “Центр стоматології”, “Ірина-дизайн-сервіс”, ”Одеса-мотор-сервіс”, “Телефон-сервіс” ергонімні терміни компанія, банк, центр і/або рекламний експонент сервіс вказують на загальний тип об’єктів, що пропонують послуги/консультації. Клішована форма утворення назв або традиційна і спеціально розроблена регламентація (Ю.О.Карпенко) ергонімів на кшталт “Укрпромпостач”, “Інтербізнестур” також вказують на вид об’єкта.

       Відзначено, що наведені рекламні експоненти не лише сприяють ідентифікації об’єкта, а часто формують власне конотативний ореол назви. Останнім часом популярності набувають назви із супровідними ергонімними конкретизаторами, які утворюють своєрідні контексти, де ергонім функціонує в безпосередньому зв'язку з додатковими орієнтаційними відомостями: "Аркадія. Торговий дім", "Атлант. Атлетичний клуб", "Вибір. Туристична фірма", "Гармонія. Рекламна агенція",  "Гриф. Охоронно-детективне бюро", "Гурман. Ресторан-бар". Решта видів ергонімних моделей потребує додаткової інформації або конкретизатора, який допомагає при декодуванні ергоніма. Від конкретизатора також залежить і формування в реципієнтів позитивного чи негативного сприйняття, бо збіг/незбіг назви з професійною орієнтацією продукує відповідне конотативне забарвлення, наприклад: “Антарктика”(риба) і “Антарктика” (готель) – асоціюється з холодом (докладніше - у розділі 3). У першому випадку асоціативний ряд продовжує лексема свіжість (продукції), зумовлюючи позитивне оцінювання, у другому – виникає асоціація з дискомфортом, що призводить до негативного сприйняття.

     Наголошено, що лінгвістичні особливості ергонімів реалізуються в рекламному тексті як активному функціональному різновиді, де вони виконують функцію приваблення уваги споживача, беруть участь у процесі навіювання. Впливові потенції ергонімів актуалізовано на графемно-фонетичному (екзотизми, варваризми), морфологічному (вибір певної граматичної форми, перевага іменниково-прикметникової парадигми), синтаксичному (вибір послідовності слів/речень) і лексико-семантичному (денотативність / конотативність, конкретність / абстрактність лексем) рівнях. Причому переважає в цьому аспекті лексико-семантичний рівень, який є пріоритетним і для мовної сугестії (С.О.Горін, Т.Ю.Ковалевська, І.Ю.Черепанова).

   Обґрунтовано актуальність конотонімів у рекламному тексті. Це пояснено наявністю в семантичній структурі конотованих ергонімів потенційної асоціативності, яка продукує гіпотетичну динаміку можливих значеннєвих перетворень і тим самим підвищує рівень ефективного впливу на реципієнта.

        У другому розділі “Структурно-семантична типологія ергонімів” запропоновано класифікацію ергонімів, яка ґрунтується на врахуванні  внутрішньої лінгвістичної природи твірного слова та формальної організації ергонімів, виявляючи нерозривність їх семантичного та структурного аспектів. З боку зовнішньої структури ергонімні різновиди репрезентовано однокомпонентними, двокомпонентними й багатокомпонентними (описовими) конструкціями, де продуктивними є однокомпонентні моделі (47%). Багатокомпонентні (описові) конструкції характерні для нейтральних відтопонімних назв (41%) і цифрових утворень (43%), де цифра переважно виконує допоміжну роль, виконуючи функцію деталізації, конкретизації. Популярність багатокомпонентних (описових) конструкцій відтопонімного виду пояснюємо тим, що вони містять більше інформації, яка вказує на галузеві орієнтири підприємства, його місцезнаходження тощо.

     Проаналізовано три основних типи ергонімів - 1) відапелятивний (40,6% від загальної кількості); 2) відономастичний (37,5% від загальної кількості), який поділено на чотири види: а) відантропонімний (9,3%), б) відтопонімний (23,7%), в) відтеонімний (3,5%), г) відкосмонімний (1%); 3) комбінований (21,9% від загальної кількості), що представлено: а) ергонімами-абревіатурами (18%) та б) ергонімами, які у своєму складі мають цифру чи позначені цифрою, - цифрові, або індексні, ергоніми (3,9%). Підкреслено, що формування сучасної ергонімії переважно відбувається завдяки двом процесам – онімізації та трансонімізації, досить продуктивним є й спосіб абревіації. Внутрішня вмотивованість ергонімів зумовила їх поділ на нейтральні й конотовані.

     Нейтральні назви прямо вказують на вид продукції/послуг, мають прозору семантичну структуру й виконують номінативно-диференційно-ідентифікуючу функцію. Виявлено нейтральні моделі відономастичного (відантропонімного,  відтопонімного видів), відапелятивного й комбінованого типів.

                    Похідною основою відантропонімного виду нейтральних ергонімів слугують імена, прізвища власників підприємств, фірм: "Алла" (торговельне обладнання), "Ірина і компанія" (аптека),  "Деліков і компанія" (будматеріали), "Горецька Валентина Миколаївна" (нотаріус), де останній приклад ілюструє інноваційну модель утворення.

     Відтопонімні моделі нейтральних ергонімів передбачають наявність мотивуючої ознаки за локальними характеристиками. Зафіксовано однокомпонентні конструкції: а) прийменник на + топонім у місцевому відмінку: "На Буніна" (бар); б) відтопонімний ад’єктив, який виконує функцію урбаноніма: "Преображенський" (універсам),"Шевченківський" (універсам). Ці назви є своєрідними ергонімами-орієнтирами. Виокремлюємо й двокомпонентні конструкції: а) топонім + топонім, де лексеми виконують функцію астіоніма – "Одеса-Товарна"; б) топонім + ергонімний термін: "Одеса – банк"; в) топонім + апелятив: "Одеса – авто"; г) відтопонімний ад’єктив + ергонімний термін: "Одеська біржа"; ґ) відтопонімний ад’єктив + апелятив: "Українські вина". Багатокомпонентні (описові) конструкції - а)  ергонімний термін + х + топонім, де х – апелятив у родовому відмінку чи словосполучення, яке позначає вид діяльності: "Спілка журналістів України"; б) відтопонімний ад’єктив + х + ергонімний термін, де х – прикметник, який позначає продукцію або діяльність і конкретизує, уточнює її виробничу скерованість: "Одеська муніципальна біржа".

    Специфіка відапелятивного типу нейтральних ергонімів полягає в тому, що ці назви відбивають реальні явища або реальні риси того чи іншого об’єкта. Однокомпонентні конструкції представлено апелятивом а) у формі однини: “Адвокат та б) у формі множини: “Іграшки”. Двокомпонентні конструкції представлено такими моделями: 1) апелятив+апелятив, які за синтаксичними відношеннями розподіляють на  єднальні (“Вікна та двері”) й об’єктні (“Підбір фарб”); 2) ергонімний термін + апелятив:  “Центр нерухомості”; 3) атрибутив + апелятив, що функціонує а) у формі однини: “Експертна оцінка”, б) у формі множини:“Будівельні товари”; 4) атрибутив + ергонімний термін: “Морська агенція”, де атрибутив деталізує галузь. Багатокомпонентні конструкції виявлено 1) з ергонімним терміном: “Центр віконних технологій”; 2) з апелятивом: “Цифрові системи зв'язку”; 3) номінативні: “Крісла. Стільці. Столи” (меблі).

     Комбінований тип представлено абревіатурами й цифровими (індексними) ергонімами. Абревіатурний тип розподілено на 1) ініціальні: “БСК” (автопідприємство),  "ОСК" (Одеська суднохідна компанія); 2) почастинні: “Облпромпостач”, “Одесбуд", "Укрфінком"; 3) часткові: “Агропромприлад”, "Трансекспедиція" ,  “Укрпродукт”.

    Цифрові, або індексні, ергоніми мають у своєму складі цифри, які позначають рік заснування, місце розташування, порядковий номер тощо. Розподілено такі назви на відономастичні ("Людмила-2" - торговельна фірма, "Олена–94"- перукарня) й відапелятивні моделі ("58" - двері, на Рішельєвській,  58;  "Продукти 2000",  “Третій автобусний парк” – автопідприємство).  

     Конотованим ергонімам притаманні специфічні риси, які відрізняють їх від нейтральних: конотоніми опосередковано вказують на різноманітні властивості об’єктів чи види послуг, відзначені послабленням денотативного змісту та увиразненням конотованих елементів, коли до структури назв входить компонент із семантичним зрушенням, утворений через метафоричне, метонімічне або функціонально-стилістичне перенесення.

     Визначення конотації характеризується суб’єктивністю, тому, спираючись на відповідні дослідження вчених (М.Г.Комлєва, В.М.Телії, О.В.Філіппова, В.А.Чабаненка, В.І.Шаховського та ін.) та беручи до уваги специфіку виявлення ергонімної конотації, пропонуємо такі формули для виявлення її ступенювання: слабка ергонімна конотація = нейтральна лексема (на доергонімному рівні) чи “стерті” рекламні лексеми (люкс, сервіс) +екстралінгвальний контекст; помірна ергонімна конотація = конотована лексема (де конотованість актуалізовано на одному мовному рівні) + екстралінгвальний контекст; значна (сильна) ергонімна конотація = конотована лексема (де конотованість актуалізовано на декількох мовних рівнях) + екстралінгвальний контекст.

       У такий спосіб виявлено конотовані моделі відономастичного (відантропонімного, відтопонімного, відтеонімного, відкосмонімного видів), відапелятивного й комбінованого типів.

       У відантропонімних конотонімів зафіксовано конотацію  переважно помірного й значного ступенів. На лексико-семантичному рівні помірна конотація реалізується завдяки наявності в основі ергоніма 1) загальновідомих імен, прізвищ історичних осіб, літературних персонажів: “Сусанін” (Інтернет-клуб), "Колумб"  (туристична агенція),  “Мері Попінс” (гувернантки); 2) іншомовної форми імені: "Алекс" (ательє), "Наталі" (фрукти).  На морфологічному (словотвірному) рівні помірну конотацію актуалізовано через а) скорочені імена: "Влад" (продукти), “У Валі” (бар) і б) дериваційні форми: "Машенька” (продукти), "Дімон" (продукти). Значна (сильна) ергонімна конотація реалізується на перетині а) лексико-семантичного та словотвірного (морфологічного) рівнів, що увиразнює конотативну насиченість ергоніма: "Макс" (фарби, овочі), “Марго” (продукти); б) лексико-семантичного й фонетичного рівнів: "Джейн" (перукарня), “Жан” (парфуми); в) лексико-семантичного й фонетико-графемного рівнів: “Baldinini”  (взуття),  “Valerio Salotti” (меблі).

        Особливість відтопонімного виду зумовлена виявленням лише помірного й сильного ступенів конотації. Помірна конотація реалізується переважно на лексико-семантичному рівні: "Цейлон" (чай), "Гельсінкі" (фінські сауни),  "Пересип" (продукти). Вияв сильного (значного) ступеня конотації спричиняє наявність у структурі ергонімів а) символів: "Ельдорадо" (казино), "Клондайк" (казино); б) одночасної актуалізації конотації на перетині лексико-семантичного й фонетичного рівнів: “Київстар” (англ. star – зірка) – мобільний зв'язок, "Дрім Україна" (англ. dream – сон, мрія, фантазія) – двері; лексико-семантичного й фонетико-графемного рівнів: “Holland house” (англ. голландський дім) -одяг, “Prestige de Geneve” (фр. престиж із Женеви)– годинники.

      З’ясовано структурну й семантичну особливості відтеонімних і відкосмонімних назв із характерною однослівною будовою та конотованістю сильного ступеня, реалізованою переважно на лексико-семантичному рівні через наявність в основі ергоніма символічних теонімів і космонімів: ”Антей” (офісне обладнання), “Перун” (продукти), “Хорс”  (столярні вироби), “Антарес” (науковий центр), “Скорпіон” (торговельна фірма).

     Конотація ергонімів відапелятивного типу переважно співвідносна з помірним і значним ступенями. Конотація помірного ступеня виявляється на словотвірному (“Мобіла”- мобільні телефони, “Екстрім”- все для екстремального відпочинку) і лексико-семантичному рівнях (“Естет” - салон краси,  "Фаворит" - будівельні матеріали, “Сенатор” - агентство нерухомості). У двокомпонентних ергонімів фіксуємо: 1)метафоричні сполуки - своєрідні оксиморони: “Академія вікон” (вікна), “Царство батарейок” (заміна батарейок); 2) персоніфіковані сполуки: "Кухні і компанія" (кухонні меблі), “Містер Апетит” (продукти); 3)метафоричні сполуки з лексемою новий: "Нова канцелярія" (канцелярські речі), "Нова реальність" (побутова техніка); 4)метафори з ознаками найкраще, вишукане: “Гранд дама” (косметика), “Принц ночі” (ресторан); 5) метафоричні сполуки іншомовної, інноваційної форми утворення, коли а) однакове смислове навантаження притаманне двом лексемам, які доповнюють одна одну: “Егоїст-джинс”   (джинсовий одяг), “Естет-хол”  (аксесуари для дому); б) одна з лексем виконує функцію конкретизатора галузі підприємства, виступаючи рекламним експонентом: “Профі-центр” (підбір персоналу), “Роздовбай – сервіс” (розбір ветхих будівель, старих автомобілів).

    Ергонімна конотація значного (сильного) ступеня реалізується на лексико-семантичному рівні через народнопоетичні символи: "Барвінок" (продтовари), “Мальва" (ательє). У двокомпонентних конструкціях виявлено: 1)метафоричні сполуки з лексемою золотий: “Золота троянда” (косметика); “Золоте яблуко” (ювелірний магазин); 2) метафоричні сполуки з емоційними домінантами: "Вільна хвиля" (Спілка українського студентства), "Рідна гавань" (страхова компанія); 3) фразеологічні сполуки: а) фразеологізм - “Чорний кіт” (бар), “Крик душі” (продукти); і б) трансформований фразеологізм, конотація якого реалізується одночасно на лексико-семантичному й синтаксичному рівнях: “Бадьора корова” (продукти) – вживається як порівняння – здорова(ий) як корова, або як частина фразеологізму – побажання “Будьте здорові, як бурі корови!” (Г.Кузь), а прикметник бадьора – емоційно-оцінно-експресивна лексема. Зафіксовано вияв сильної конотації, актуалізованої на перетині а) лексико-семантичного та словотвірного (морфологічного) рівнів: “Ведмедик” (продукти), “Слов’яночка” (ресторан), “Хазяєчка”  (товари для дому); б) лексико-семантичного й фонетичного рівнів: “Бест” (англ. best - найкращий) - торговельна компанія; “Голден бой”  (англ. golden boy - золотий хлопець) – бар; в) лексико-семантичного й фонетико-графемного рівнів: "Mouse" (англ. миша) - Інтернет-клуб;  "Sunny side" (англ. сонячна сторона) – промтовари. В окрему групу виділяємо ергоніми, утворені за допомогою звуконаслідувальних слів. Таким ергонімам притаманна  помірна конотація, актуалізована на лексико-семантичному рівні в а) однокомпонентних (“Алло” - мобільні телефони, “Бом” - будматеріали, “Вжик” – перукарня) та б) двокомпонентних (“Ням – ням” - продукти, “Кап – кап” - сантехніка, “Тук-тук”  - інструменти) конструкціях.

    Абревіатурні комплекси розподілено на відономастичні й відапелятивні. Конотоніми зі слабкою конотацією реалізуються на лексико-семантичному рівні: а) часткова відапелятивна група - "Агропромсервіс”, "Автосервіс";  б) часткова змішана - "Укртехсервіс", "Євроклас" (дизайн), “Європрофіль” (будівельні товари). Помірна конотація також переважно актуалізується на лексико-семантичному рівні: “Автосвіт” (автопідприємство), "Будмайстер" (вікна). Сильна конотація реалізується на перетині а) лексико-семантичного та графемного рівнів (“КІТ”- комп’ютери); б) лексико-семантичного та словотвірного рівнів (“Канцтовариш” - канцтовари, "Велошок"- велосипеди, “Мобілленіум”  - мобільні телефони).        

     Індексні, або цифрові, ергоніми слабкого ступеня конотації представлено однокомпонентними (”555”– продукти) та двокомпонентними ("Гарант-2" - автопослуги, "Крок–2" - торговельна фірма) конструкціями відапелятивного типу й однокомпонентними конструкціями відономастичного типу ("Україна–3" - хліб).  Помірна конотація актуалізується на лексико-семантичному рівні, що представлено конструкціями відапелятивного типу:  “36,6⁰” (аптека), "Гурман – 88" (ресторан), “Агенція 007” (охорона), "1000 дрібниць для мобільних телефонів". Сильна конотація актуалізується на лексико-семантичному рівні, що представлено конструкціями відапелятивного типу:“7 п’ятниць” (їдальня) – утворено від фразеологізму “Сім п’ятниць на тиждень”; і відономастичного типу: "Два Карли" (бар) – розташований на розі вулиць Карла Маркса і Карла Лібкнехта (старі назви вулиць), "Меркурій – 93" (продукти), "Аріадна – 2" (сигналізації).

     У третьому розділі “Психолінгвістичний аналіз ергонімної лексики” подано загальну характеристику психолінгвістичних методів дослідження та увиразнено актуальність у цьому аспекті ергонімів. Висунуто припущення про оптимальність мнемічних характеристик конотонімних елементів порівняно з відповідними нейтральними. На підтвердження цієї гіпотези було проведено експеримент, в якому взяли участь 110 осіб конкретних соціально-вікових груп (14-15 років та 22-35 років). Обґрунтовано доцільність залучення саме таких груп інформантів: їм притаманна яскраво виражена “полярність” в оцінюванні зовнішньої інформації, асоціативна активність, мобільність (Т.Ю.Ковалевська, П.О.Рудик). Методика проведення експерименту відповідає усталеним моделям, що застосовують у психолінгвістиці для аналізу процесів відтворення за допомогою методу утриманих членів ряду, де випробуваному подають ряд стимулів (букви, цифри, склади, слова, геометричні фігури тощо) і пропонують його відтворити (В.Д.Балін, В.К.Гайда). При опрацюванні отриманих результатів застосовано формулу для виявлення частотності правильного відтворення (Рв): Рв = m \ n, де  m - кількість правильно відтворених елементів, n - кількість поданих елементів. У межах дослідження проблематики стимулами стали нейтральні й конотовані ергоніми. Респондентам було запропоновано по 10-15 назв різних типів ергонімів (кількість стимулів зумовлена рекомендаціями усталених експериментів), спосіб пред’явлення – зоровий. Виведено середній відсоток частотності правильного відтворення, який становить у сфері нейтральних ергонімів відантропонімного виду - 49%; у конотованих ергонімів відантропонімного виду – 51%; у нейтральних ергонімів відтопонімного виду – 46%; у конотованих ергонімів відтопонімного виду– 53%; у нейтральних ергонімів апелятивного типу - 42%; у конотованих ергонімів апелятивного типу - 58%; у конотованих ергонімів відтеонімного виду - 68%; у конотованих ергонімів відкосмонімного виду - 64%; у нейтральних ергонімів абревіатурного виду- 38%; у конотованих ергонімів абревіатурного виду - 62%; у цифрових нейтральних ергонімів - 48%; у цифрових конотованих ергонімів - 52%. Ці факти свідчать про підвищену частотність правильного відтворення конотованих ергонімів порівняно з іншими запропонованими групами. 

    Додатково було проведено асоціативний експеримент, у межах якого респонденти оцінювали конотоніми за ознакою подобається / не подобається з відповідним декодуванням асоціативного фону за умови наявності / відсутності інформації про галузеву орієнтацію названого підприємства. Отримані результати дали змогу класифікувати конотовані ергоніми на а) позитивні, що зумовлені збігом семантики назви з професійною орієнтацією, б) негативні, що переважно спричинені незбігом семантики назви з галуззю підприємства; в) амбівалентні, які ілюструють коливання оцінювальних домінант, пов’язаних з неоднозначністю суб’єктивних мотивувань. Виявлено чинники формування такого сприйняття. Позитивні: “Платон” (окуляри), асоціативний фон (далі - АФ): розум, досвід; “Антарктика” (риба), АФ: свіжість, якість продукту; “Веста” (автозаправна, молочні продукти), АФ: тепло, захист, дитинство, матір;  “Барс” (двері), АФ: сила, захист; “Мобільна хатка” (мобільні телефони), АФ: хата - символ родини; “мешкання” мобільних телефонів, казковість; “КІТ” (комп’ютери),  АФ: позначення прізвища власників, домашня тварина; “1000 дрібниць для мобільних телефонів”, АФ:  безліч аксесуарів для мобільних телефонів. Негативні: “Роксолана” (продукти); “Вавілон” (ресторан), АФ: розпуста, багатомовність, натовп; “Ікар” (автомашини), АФ: романтизм, який закінчується смертю; “Дебют” (салон краси), АФ: перший виступ, початок, непрофесіоналізм; “Європам’ятники”, АФ:  двоповерхові?, дворівневі?; “50/50” (жіночий одяг), АФ: назва колишньої музикальної програми, порівну, однакові частини. Амбівалентні: “Джесіка” (одяг), АФ: загадковість, відсутність актуальних зв’язків; "Дунай" (бар), АФ: дуже велика ріка;  “Ясон” (туристична фірма), АФ: довготривала подорож, туризм, випробування; “Вега” (бар), АФ: космос, алкоголь, напої, музика; “Едем” (одяг), АФ: рай, райська насолода; "Велошок" (велосипеди), АФ: велика кількість видів велосипедів, приголомшення від багатого вибору, розлад організму; “7 п’ятниць” (їдальня), АФ: сім п’ятниць на тиждень, не знати, чого бажаєш.

    На підставі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

   1. Ергоніми є невід’ємними компонентами онімної системи, що засвідчує наявність спільних ознак із власними назвами. Серед інших термінологічних дефінувань доцільним є вживання терміна ергонім, який відбиває риси, що віддзеркалюють властивості номінованого об’єкта.

   2. З іншого боку, ергонімам притаманна власна специфіка, яка, увиразнюючи їх ономастичну автономність і своєрідність, відбивається в  семантиці, структурі та функціонуванні. Ергоніми – особливий клас власних назв, однією зі специфічних рис яких є унікальність творення, де мовним матеріалом можуть слугувати різноманітні типи онімів (відантропонімний, відтопонімний, відтеонімний та ін.), загальні назви (відапелятивний тип), абревіатури та цифри (комбінований тип). Ергоніми утворюються шляхом онімізації, трансонімізації та абревіації, що представлено однокомпонентними, двокомпонентними й багатокомпонентними (описовими) конструкціями як традиційних, усталених моделей, так і у вигляді інноваційних утворень: європеїзованих форм – нанизування називних відмінків, тричленних антропонімних формул, цифрових комбінацій тощо.

    3. Внутрішня вмотивованість ергонімів зумовила їх поділ на нейтральні й конотовані, де в нейтральних закладено ознаки, що безпосередньо вказують на характер діяльності підприємства, вид продукції/послуг, власника фірми/компанії. Конотонімам же притаманна багатозначність. В основу ергонімів як конотативно маркованих елементів ономастичної системи покладено асоціативні зв’язки, що містять натяк на специфіку підприємства, якість, вид, розміри продукції, результат від використання продукції/послуг, інтер’єр, архітектурні особливості, місцерозташування, ознаки елітності, престижності тощо.

   4. Виявлено, що ергонімна конотація має три ступені інтенсивності, які залежать від синтезу лінгвальних й екстралінгвальних чинників, від властивостей інтенсифікатора, наявного у структурі ергоніма. Це відбивають запропоновані в дослідженні формули конотативної градуальності.

   5. При аналізі конотативних конструктів виявлено, що конотативні ознаки переважно актуалізуються на словотвірному (морфологічному) рівні завдяки наявності у твірних лексемах/онімах квалітативних суфіксів, скорочених форм імені, іншомовних моделей утворення; на фонетико-графемному – через варваризми; на фонетичному - завдяки екзотизмам і запозиченим іменам з увиразненим іншомовним звучанням. Найчастіше конотація реалізується на лексико-семантичному рівні через інгерентні властивості семантичної структури ергонімів, через контекстуальний вплив рекламних експонентів (люкс, сервіс, плюс тощо), через використання іншомовних, фразеологічних одиниць і символів.

    6. Продуктивність ступенів конотації варіювалася залежно від виду ергонімних конструктів. Так, слабкий ступінь конотації виявився популярним в абревіатурних назвах – 43%, помірний – у відантропонімних (62%), відтопонімних (74%), відапелятивних (52%), цифрових (67%) ергонімах.  Продуктивність сильного ступеня зафіксовано у відтеонімних і відкосмонімних видах назв.

    7. Ергоніми є вагомою константою рекламного мовлення, скерованого на здійснення впливу, що відповідає психолінгвістичному напряму дослідження онімних одиниць. Нейтральні ергоніми мають неускладнену прозору семантичну структуру й безпосередньо віддзеркалюють властивості номінованого об’єкта. Конотоніми ж опосередковано вказують на послуги, характер, профіль підприємства, результат від використання продукції/послуг цієї фірми, що засвідчує орієнтованість конотованих назв на певне ускладнене сприйняття, пов’язане з необхідною умовою асоціативної кваліфікації об’єкта. Із цього випливає, що ергонімна лексика з раціонального боку переважно реалізується в нейтральних конструктах, з емоційного – у конотованих, яким властива позараціональна асоціативність. Нейтральні ергоніми як елементи зовнішньої реклами (вивіски) виконують номінативно-ідентифікаційно-диференційну функцію, тобто називають об’єкт, виокремлюючи його. Конотовані - виконують ще й рекламну (сугестивну, впливову) функцію, що має на меті коригування поведінки потенційного споживача за допомогою мовних засобів. Це дає підстави вважати зазначені одиниці певними впливовими маркерами, які використовують  заплановано.

    8. У пам’яті адресатів краще зберігаються конотоніми, що доведено експериментом на відтворення, де виявилася підвищена частотність правильного відтворення конотованих ергонімів порівняно з нейтральними.

    9. Отримані реакції вільного асоціативного експерименту на конотовані ергоніми-стимули дали змогу класифікувати їх на негативні, позитивні й амбівалентні. Визначено провідні чинники, які формують позитивне / негативне сприйняття певного конотативного ергоніма: а) його загальна узуальність / неусталеність, частотність / нечастотність; б) відповідна емотивна скерованість, маркованість асоціативного фону; в)  наявність / відсутність актуальних зв’язків і збіг / незбіг семантики назви з професійною орієнтацією.