ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКАЯ ГРУППА СЛОВ, ОБОЗНАЧАЮЩИХ ЦВЕТ В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ (диахроническое исследование)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКАЯ ГРУППА СЛОВ, ОБОЗНАЧАЮЩИХ ЦВЕТ В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ (диахроническое исследование)
Альтернативное Название: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА СЛІВ, ЯКІ ПОЗНАЧАЮТЬ КОЛІР У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (діахронічне дослідження)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

         У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається ступінь наукової новизни, теоретичної та практичної значущості, представлені об’єкт, мета й завдання дослідження, вказано матеріал і методи дослідження, апробацію результатів роботи.


         Перший розділ, “Позначення кольору в мовах і шляхи його вивчення”, присвячений оглядові існуючих у вітчизняному й зарубіжному мовознавстві досліджень, які стосуються проблеми позначень кольору. В ньому розглядаються основні результати вивчення лексичної, психолінгвістичної, лексико-семантичної сторони системи позначень кольору в германських та інших мовах. В існуючих лінгвістичних роботах на цю тему представлені, як правило, різні форми слів з різним значенням, що позначають колір; зроблено спроби психолінгвістичного вивчення семантичних відношень у групі позначень кольору, розглядається можливість системного опису семантики слів на позначення кольору, їх класифікації, але відносно рідко вивчаються питання походження й розвитку лексем, відсутня глибока реконструкція цих слів і, відповідно, первинна їх мотивація.


         Вважається, що вихідним у народів на ранніх етапах розвитку було протиставлення “темний/світлий”, і на його базі виникли позначення кольору. Однак межі між кольорами ще довгий час залишалися розмитими, що стало причиною широкого синонімічного вживання слів, що позначають кольори. Діахронічний підхід до вивчення цієї групи лексики дає змогу виділити більш давні позначення кольору і визначити слова основної системи у називанні кольору.


У другому розділі, “Семантика німецьких слів, які виражають поняття ‘чорний’, ‘білий’ ”, розглядаються символіка й бінарність найдавніших позначень кольору ‘чорний’ і ‘білий’, зроблено спробу прослідкувати виникнення і розвиток лексем schwarz i weiß у двн., свн. і нвн. мові й на основі одержаних даних реконструювати праформи та визначити мотивацію цих позначень кольору.


Існує думка вчених (В.І.Шерцль, С.Д.Кацнельсон, В.Г.Таранець), що кольори ‘чорний’ і ‘білий’ були не тільки первісними кольорами, які людина виділила з навколишнього світу, але що вони походять з одного кореня і деякий час позначалися одним словом. Корені й похідні від них слова мали спільні і гранично невизначені значення, з яких згодом, при поступовому виникненні численних відтінків шляхом розгалужування їх на самостійні категорії, утворилися значення, які при більш точному визначенні їх у мові часто стали навіть виражати протилежні одне одному значення.


         Це підтверджує припущення про цілісність і бінарність сприйняття давньою людиною навколишнього світу.


         У двн. текстах словоформа swarz вживалася для позначення темного кольору при протиставленні білому, світлому. Корінь swarz зустрічається і в дієслові слабкої дієвідміни swarzen ‘ставати темними, темніти’. Аналіз показав, що слово swarzчорний’ вживалося у двн. текстах у значеннях: 1) позначення кольору (нейтральний сенс); 2) позначення негативного сенсу. У словниках не дається посилання на це друге значення swarz, але в текстах зустрічаються подібні приклади.


         Лексема swarzчорний’ виступає, як правило, в ситуаціях у сполученні з wizбілий’, іноді з низкою інших позначень кольору, але переважно світлих відтінків. У текстах представлені різні форми слова swarz, зокрема: swarz, svarton, suuarzun. З фонетичних особливостей слід назвати наявність у початковому сполученні приголосних білабіального /w/, який іноді передавався на письмі двома голосними (uu), а також утворення африкати -z на місці германського зімкненого *-t. Останнє відоме в германістиці під назвою “другий пересув приголосних”, встановлений Я.Гріммом. Частота уживання прикметника swarzчорний’ складає в двн. текстах 0,002%.


         У свн. мові, крім позначення темного, чорного кольору, є інші випадки значення слова swarz. У словниках, наприклад, представлений також вираз swarzez geltчорні гроші’, тобто гроші, при карбуванні яких використовувалося більше міді, ніж срібла. Ці гроші карбувалися з темної міді. Словосполучення swarzez buoch має значення ‘чорна (чаклунська) книга’. Назва книги свідчить про шкідливий вплив чорної магії на людину, її долю. Слово swarzkunster мало спочатку значення ‘друкар’. Пізніше значення змінилося, і слово почало вживатися стосовно людини, яка володіє чорною магією: swarzkunster, schwarzkünstler ‘чорнокнижник’.


Основне й переносні значення ‘чорний’ у слові swarz зберігаються в розглянутих текстах свн. мови. У проаналізованих уривках зі свн. текстів прикметник swarzчорний’ виступає: 1) у прямому значенні кольору (нейтральний сенс), 2) у переносному негативному сенсі стосовно людини, її вчинків і думок. Частота поширеності цього прикметника в свн. текстах складає близько 0,002% і не відрізняється від попереднього періоду.


         У ситуаціях свн. мови зустрілися форми зі значенням ‘чорний’: swarzez, swarzziz, swerzer, swarzer, swarz, в яких представлені дві морфеми: корінь і закінчення. Закінчення -ez, -iz, -er, узгоджуючись з іменником, позначає рід, число, відмінок. Коренева морфема має в основному вигляд swarz-, в окремих випадках swerz- з умлаутним кореневим голосним.


         У сучасній німецькій мові словоформа schwarz вживається не тільки на позначення кольору або його відтінку, але й позначає некольорову властивість, ознаку предмета: брудна річ, предмет; міцна кава; негативний душевний стан людини, песимістичний настрій; негативна, а іноді навіть кримінальна дія людини. Частота поширеності в текстах, згідно з даними Г.Майєра, складає 8,48%.


         У словниках відзначається, що слово schwarz є загальногерманським, воно представлене також в інших германських мовах: гот. swаrts; дсакс. swart; дісл. svartr; дангл. swear; шв. svart; дат. sort; гол. zwart, з яких реконструюється герм. *swartoz. Наявність споріднених слів у латинській мові sordidus ‘брудний’, sordis ‘бруд’ дало можливість вченим реконструювати індоєвропейську праформу *suordos  зі значенням ‘чорний, брудний’ (G.Wahrig, В.В.Левицький). У давніх германських мовах на початку слова представлене сполучення *sw-, яке відноситься до наголошеної кореневої морфеми. Спостереження над фонетичними процесами показують, що білабіальний [w], зникаючи, перетворює сусідній голосний на лабіальний (пор.: гот. swarts і дат. sort).  Отже, лат. sordis необхідно розглядати як рефлекс більш давнього *sw-, яке походить з індоєвропейської епохи. Тому розглядувана праформа зі значенням ‘чорний’ набуває вигляду *swer-dos, де *sw- вважаємо також не первісним.


На місці початкового *sw- можна припустити як один з можливих варіантів іє. *kw- (пор.: вал. chwaer ‘сестра’, вірм. koir, авест. χνaŋhar-  и χνasura-  ‘свекр’, алб. vjerr, vjehёrr, гр. herkyre). Така гіпотеза підтверджується фактами мови, тому для значення ‘чорний’ можлива реконструкція у вигляді іє. *kwerdos. Очевидно, що розвиток іє. *kw- → *hw-, *sw- відбувався всередині індоєвропейської мови-основи в її діалектах.


         Германське *swartoz розпадається структурно на два склади *swar-toz, які являють собою дві морфеми – кореневу та суфіксальну. Фонетична складова межа у словах у давнину збігалася з морфологічною. Перерозклад у межах германських морфем викликав перехід суфіксального -t- з -toz до кореня, залишок морфеми сприяв утворенню флексії. Новий корінь у вигляді *swert- має місце у давніх германських памятках.


         Реконструйований корінь *kwer- ‘чорний’ асоціюється з подібним іє. коренем *kwera- ‘ворона, ворон’ (В.Г.Таранець). Різні рефлекси вказаних коренів в індоєвропейських мовах пояснюються різним місцем наголосу на них, відповідно *kwér- і *kwerá. Можна припустити, що колір птаха послугував зародженню поняття ‘чорний’, а його назва – найменуванню його. Негативні відтінки значення німецького слова schwarz ‘чорний’ у загальних рисах збігаються з тією значущістю, яку мав образ ворони в давніх народів.


         Білий колір як світлий, яскравий, з властивістю світитися, в силу його протиставлення темному, чорному викликає радісний, оптимістичний настрій, символізує світле, життєрадісне начало.


У двн. мові слово weiß мало основне значення ‘білий’ і виступало як прикметник: *(h)wîz ‘білий, блискучий’ від іє. кореня *kwei(t)- ‘світити’. Аналіз двн. словоформ *(h)wîz показав, що дана лексема має частоту поширеності в двн. текстах 0,003% і вживається у двох значеннях: 1) позначення кольору і 2) в переносному позитивному значенні стосовно людини (приклади знаходимо в текстах; у словниках не дається посилання на це значення).


         У текстах представлені реалізації wizzer, uueiz, huittę, uuizsae, в яких наочно проявляються характерні для даного періоду мови фонетичні особливості. На початку словоформ має місце приголосний w, який іноді передається подвоєним голосним (uu), що свідчить про білабіальний характер w. В окремих випадках у цій же позиції зустрічається приголосний h; загалом початкові h і w свідчать про їх походження з германського *hw-. У середині слова представлено приголосний z, іноді подвоєний zz, що походить від германського зімкненого *t. Тут має місце другий пересув приголосних”. Таким чином, двн. матеріал дає змогу реконструювати прагерманську форму *hwît- зі значенням ‘білий’.


         У свн. період розвитку німецької мови словоформа мала значення wīzбілий, блискучий, красивий’. Вираз wîzez gelt ‘білі гроші’ позначав гроші, до складу яких входило більше срібла, ніж міді.


         Лексема wīz вживається в свн. текстах у двох значеннях: 1) позначення кольору і 2) позначення позитивної якості людини. Свн. словники також не вказують на це значення для wīz, але в текстах цього періоду є приклади, які підтверджують вказане значення.


         Загальна частота даної лексеми відрізняється від вживаності двн. періоду й складає 0,009% випадків (у двн. 0,003%).


         У смисловому відношенні лексема wīz іноді сполучується з прикметником rôt, з яким вона входить в одне семантичне поле, виражаючи позитивні сторони людської моралі. Щодо форми, то в текстах зустрічаються всього два варіанти кореня: wizz- і wîz-, тобто має місце уніфікація в написанні, а отже – й у вимові. Пізніше в результаті ранньоверхньонімецької дифтонгізації довгий голосний у wîz- перейшов у дифтонг еі і утворив форму weis-, яка у вигляді weiß представлена у сучасній німецькій мові.


         На відміну від schwarz словоформа weiß позначає світлий, віддзеркалюючий сонячні промені колір предметів, явищ. Словоформа weiß має у сучасній німецькій мові такі значення: позначає колір (нейтральне значення); має переносні некольорові значення, пов’язані з поняттями “цнотливість”, “безгрішність”, “душевна чистота”, “невинність”; позначає негативний емоційний стан людини, її негативні думки та вчинки; оригінальність і рідкісність людини (часто з негативним відтінком). Загальна частота поширеності в мові складає 4,30% (Н. Meier).


У цілому аналіз weiß показує розширення його семантики, починаючи від двн. періоду, і збільшення його функціонального навантаження.


         Німецькі форми дають можливість реконструювати корінь (h)wîz, у якому початкові приголосні представляють прагерманський *hw. Згідно з законом Грімма (перший пересув приголосних”) *hw- вийшов з іє. *kw-. У результаті германський матеріал дозволяє реконструювати іє. форму *kweitблищати, білий’, в якій основну смислову функцію виконує початкове *kwa- зі значенням ‘всесвіт’ (В.Г.Таранець). Подібну значущість отримали рефлекси *kwata в окремих сучасних мовах (англ. white, шв. vit, рос. свет, укр. світ).


         Таким чином, німецьке слово weiß ‘білий’ передбачає таку смислову деривацію: ‘всесвіт, світ (видимий)’ → ‘блищати, сяяти’ → ‘білий’.


         Розвиток німецької мови свідчить про розширення семантики schwarz і weiß, що підтверджується матеріалом давніх текстів. Це підтверджують і статистичні показники, значення яких зростає до сучасного стану мови.


Третій розділ, “Семантика слів rotчервоний’, grünзелений’, gelbжовтий’ у різні періоди розвитку німецької мови”, присвячений опису символіки, зародження й розвитку семантики в різні періоди німецької мови прикметників на позначення кольору rot, grün, gelb.


         За своїм символічним значенням червоний колір перевищує всі інші. З найдавніших часів людина виявляла особливу пристрасть до цього кольору. У міфології зустрічаються приклади, коли слова rot і Blut ‘кров’ вживаються як синоніми або одне одного визначає. збуджує спостерігачів, він зігріває, оживляє, і ця збуджуюча дія є тим сильнішою, чим ближчим є кольоровий нюанс до яскраво червоного.


         У двн. мові слово rōt мало основне значення ‘червоний’, виступало як прикметник. Іменник rōta означав ‘червоність’, ‘рум’янець’, ‘заграва’; дієслово rotēn позначало ‘почервоніти’, ‘мерехтіти червоним кольором’. Останнє значення могло виражатися також іншою дієслівною формою rōtēn або прикметником rutemhafte.


У свн. період слово rôt має значення ‘червоний’, ‘рудоволосий’ (rothaarig), а також могло вживатися у значенні ‘неправдивий’, ‘хитрий’ (falsch, listig). Очевидним є розширення первинної семантики rôt. Помітним є також розширення дериваційного ряду з rôt.


         Аналіз свн. текстів показав, що слово rôt вживається в основному в значенні кольору ‘червоний’, іноді передає відтінки цього кольору. Граматично це розвинена форма, яка, як правило, узгоджується в роді, числі й відмінку з іменем, з яким вона вживається. Коренева форма в усіх випадках представлена з довгим голосним і має вигляд rôt-. Ця лексема часто використовується для опису зовнішніх рис людини і в ліричних текстах Середньовіччя має велику частоту реалізації. В свн. текстах rôt- зустрілося в 0,011% випадків (у двн. – 0,004%).


         У кожному періоді розвитку німецької мови слово rot набувало нових значень, про що свідчить також новонімецька мова. Словниковий матеріал дав змогу визначити семантику rot, яка представлена у сучасній німецькій мові у такому вигляді: позначення кольору предметів, явищ і т.п. у порівнянні з кольором крові; некольорова якість, ознака предмета, наприклад, “червоношкіра раса”; характеризує негативний емоційний стан людини, її переживання, емоції; у політичному жаргоні це позначення кольору поєднане, як правило, також з негативним відтінком; вживається у різних термінологіях; є символом любові та милосердя. Частота реалізаціі rot у текстах сучасної німецької мови – 8,48% (H.Meier).


         У перебігу аналізу відзначалося, що rot має в текстах смислову спорідненість із іменниками ‘кров’, ‘вогонь’ (Blut, Feuer). Можна припустити й формальну спорідненість із вказаними іменами.


         У германських мовах назва ‘кров’ має різне формальне вираження. Корінь зі значенням ‘кров’ зустрічається у мовах: двн., свн.bluot, нім. Blut, гот. blo&tho ;, англ. blood,  шв. blod,  дат. bloed, які походять від прагерманської форми *blo-dóm, де припускається значення Fließendes ‘тe, що протікає’ (давні люди розглядали кров як субстанцію, де міститься життя). Наявність у праформі *blo-dóm у її кореневій частині -lo- свідчить про віддалену спорідненість із -ro-. Вважається, що в ранньоіндоєвропейській прамові звуки [r] та [l] були однією фонемою. У давньосаксонській має місце форма drôr зі значенням ‘кров’. Розглянуті германські лексеми показують, що для слів зі значенням ‘червоний’ і  ‘кров’ спорідненою і спільною є коренева частина -ro-, яку можна вивести від іє. *ra. Подібна формальна й смислова спорідненість відзначається і в інших індоєвропейських мовах. Пор.: дінд. rudhirás ‘червоний’ і rudhirám ‘кров’, лат. ruber ‘червоний’ і cruor ‘загустіла кров’, лит. raudónas ‘червоний’ і kraũjas ‘кров’, ст.-сл. красьнъ и кръвь.


         Для ранньоіндоєвропейської прамови можна реконструювати форму *kwara зі значенням ‘сире м’ясо, загустіла кров’ і розвиток семантики у напрямку: ‘сире м’ясо, кров’ → ‘червоний колір’ (W.Skeat, H.Paul).


         Основна сема ‘червоний’ представлена в *ra-, яке має місце також у словах Farbe ‘колір’, Feuer ‘вогонь’, -röte ‘зоря’ (Morgen-, Abendröte).


         Індоєвропейська праформа *kwara формально схожа на такий же корінь, що мав значення ‘чорний’. Очевидно, звідси бере початок протиставлення символів ‘чорний’/ ‘червоний’, яке мало місце в давнину. Можна припустити, що у своєму зародженні червоний колір протиставлявся хроматичній гамі ‘чорний/білий’ і тому був одним з перших найменувань кольору.


У символіці кольорів ‘зелений’ – це колір свіжої молодої зелені, виростаючих пагонів, колір життя і одночасно колір нестиглості, незрілості.


         Аналіз міфологічного і фольклорного матеріалу давніх германців показав вияв двох ліній, пов’язаних із поняттям кольору ‘зелений’. З одного боку, це був колір дýхів, демонів, які приносять людині шкоду; з іншого – зелень захищала її від невдачі, поганого впливу і це помічалось в основі розпочатих дій людини.


Треба відзначити ще одну особливість, пов’язану з кольорjv grün,  – це розуміння під цим поняттям початку зародження того чи іншого об’єкта або явища.


         У двн. мові словоформа gruoni мала значення ‘рости, пускати паростки, розвиватися, виростати’. У текстах зустрічаються також такі варіанти: cruoni, kruoni, gruani, cruani, croni, gruene, cruene. Прикметник, який з’явився спочатку в Західній і Північній Німеччині приблизно у VIII столітті, походить від германського *grō-nî. Германський корінь *grō-a- має значення ‘рости’. Він вийшов з іє. кореня *gher(∂) зі значенням ‘прокльовуватися, прорастати (про рослини, насіння), рости, зеленіти’. Частота поширеності прикметника gruoni в двн. текстах низька і складає 0,0003%.


У свн. мові прикметник grün мав форму grüene (двн. gruoni) і значення: ‘зелений колір’; ‘ставати зеленим’, ‘відпочивати, набратися сил’ (zu kräften kommen); ‘свіжий, сирий, необроблений’ (roh); ‘місце, яке поросло зеленню’ (grün bewachsener Platz). У текстах особливо часто виступає у значеннях ‘зелений’ (‘молодий’), ‘свіжий’; grüene позначає початковий період росту в природі (молоде, свіже листя; ліс, що зеленіє, що прокинувся після зимової сплячки і т.д.).


         Розширення семантики прикметника grüeneзелений’ у свн. період мови сприяло значному збільшенню частоти реалізації цього слова, яка складає 0,0042%.


Основне значення кольору зберігається у прикметника grün і в нвн. періоді. У цей період словоформа grün має такі значення: позначає колір предметів за аналогією до кольору свіжого, незів’ялого листя, зелені, до більшості рослин, зелених насаджень; має значення ‘недозрілий’, ‘свіжий’ (frisch), ‘сирий’ (неварений), ‘необроблений’ (roh) (вживається як антонім до понять ‘червоний’, ‘стиглий’, ‘зрілий’, будучи першим членом смислової опозиції ‘недозрілий – зрілий’); позначає також некольорову якість предметів, а саме: ‘недосвідченість, незрілість, необізнаність’; виступає одним із членів опозиції ‘молодий – старий’; позначає негативний душевний стан людини, її негативні якості та емоції, вчинки (часто у сполученні з gelb ‘жовтий’ або ці кольори є взаємозамінними); використовується у значенні позитивної можливості для здійснення планів і намірів, у термінології. В текстах сучасної німецької мови grün має найбільшу частоту поширеності – 31,79% (H.Meier).


У словниках приймається, що двн. gruoni походить від дієслова двн. gruoen ‘рости, зеленіти’, яке в цьому вигляді у сучасній німецькій мові не зберігається (нім. grünen ‘зеленеть’ є вторинним, утвореним від grün). Порівняно з двн. gruoen давнішою формою є дсакс. growan ‘рости’. Форма grōwan чітко поділяється на два склади grō-wan, які в давнину мали самостійні смислові значення. Початкове grō- походить, за словниками, від іє. *gher(∂)-/ *ghre-/ *ghra-/ *ghro- зі значенням ‘рости, проростати, виштовхуватися’. Очевидно, що в цьому корені міститься “сема зростання”. Щодо другої частини -wan можно допустити її походження із іє. *kwen (E.Seebold)/


         Форма *-kwen співвідносилася в давнину зі значеннями “один, частина” (В.Г.Таранець). Аналіз дає змогу розглядати в дсакс. grōwan і в двн. gruoen дві смислові складові: 1) ‘рости’ і 2) ‘частина цього зростання’, ‘початкова’, ‘перша’. Таким чином, дієслово двн. gruoen мало первинну значущість ‘проростати, сходити’, на яку вказують також окремі словники (Duden). Очевидно, що сенс двн. gruoni ‘зелений’ виник у період весняного пробудження природи і виникнення в ній відповідної кольорової забарвленості. Словопозначення ‘зелений’ зявилося внаслідок обєднання іє. кореня *gher(∂) ‘рости’ з коренем *kwenпочаток’, що позначало ‘початок зростання’. В давнину прикметник gruoniзелений’ відносився перш за все до природи, позначаючи її початковий період зростання.


         У цілому мотивацію, зародження і смисловий розвиток прикметника grün можна уявити у вигляді: ‘рости’ → ‘початок зростання (рослин)’ → ‘зелений’ (колір) → ‘зелений’ (недозрілий: про плоди) → ‘зелений’ (недосвідчений: про людей).


         Міфологічний матеріал германських та інших народів свідчить про використання поняття ‘жовтий’ у позитивному й негативному значеннях. У символіці жовтий колір часто співвідносять із такими негативними людськими якостями, як нещирість, заздрість, озлоблення.


         У двн. мові прикметник gelb мав форму gelo, gëlo, këlo і позначав колір. За свідченням Л.Макензена і даних опрацьованого нами літературного матеріалу цей прикметник рідко використовувався в казках, творах двн. і свн. періодів.


Стосовно реалізації цього прикметника в свн. мові у словниках вказується форма gel зі значенням ‘жовтий колір’; в інших германських мовах: гол. geel; дангл. geolu, geolo;  англ. yellow;  норв., шв., дат. gul; ав. zaray- ‘жовтий, золотавий’.


         За даними словників і уривків з давніх текстів, можна зробити висновок, що прикметник gelb у двн. і свн. мові вживався переважно в значенні кольору, але іноді мав і символічне значення – уособлював заздрість. Частота поширеності в текстах низька, складає в двн. період 0,0001%, в свн. період – 0,0007%.


         У сучасній німецькій мові прикметник gelb позначає колір предметів між зеленим та оранжевим, ідентичний кольору лимона або меду; вживається у різноманітних термінах; у фразеологічних зворотах часто виступає з прикметником grün ‘зелений’ для позначення загального негативного душевного стану людини, її негативних емоцій, вчинків. Частота поширеності в текстах сучасної німецької мови, згідно з даними Г.Майєра, складає 7,25%.


         Зміна загальної кольорової картини восени могла спричинитися у розумінні давніх людей початком зростання у природі наступного етапу подібно зародженню grün. Отже, сема “початок зростання” могла використовуватися і тут, а також виступити в ролі найменування кольору ‘жовтий’, характерного для дерев і кущів восени. В цьому значенні зустрічаємо в окремих мовах розглянутий вище корінь іє. *gher-. Омонімічність /r/ і /l/ у корені слова дозволяє розглядати двн. gelo ‘жовтий’ як споріднене з праформою, яка дала двн. gruoni ‘зелений’. Спостереження дає змогу припустити виникнення німецьких форм gruoni ‘зелений’ і gelo ‘жовтий’ з одного кореня, який у праіндоєвропейській мові мав вигляд *gher-/*ghel- ‘рости’. Це підтверджують також факти інших мов: дінд. háris ‘жовтий, зелений’, гр. chlōrós ‘блідо-зелений, жовто-зелений’.


         Цікаво відзначити, що не тільки різні рефлекси отримав у німецькій (і в германських мовах) єдиний іє. корінь, але й за цими формами закріпилися різні за значенням символи: за ‘зеленим’, як сказано вище, закріплені в основному позитивні якості, духовне зростання людини, а за ‘жовтим’ – негативні (заздрість, злість, ревнощі) (див. також Duden).


У четвертому розділі, “Семантика слів зі значенням blau ‘синій, блакитний’, braun ‘коричневий’ у німецькій мові”, простежується розвиток і особливості функціонування позначень кольору blau, braun у різні періоди існування німецької мови.


         Символічно синій колір найчастіше – це колір небесної могутності, він вказує на звязок з божественим началом, символізує союз небесного й земного світів.


         На відміну від інших кольорів, розглянутих у роботі, усвідомлення синього кольору виникло у більш пізній час; колір має менш чітку мотивацію, що, в свою чергу, визначає вузькість його символічних значень. Бінарність символічних значень цього кольору виявляється в тому, що, з одного боку, це колір безхмарного неба, нездійснених мрій, ілюзорності, вірності й відданості, а з іншого, він часто виступає як символ нещирості, обману, брехні, розчарування.


         У словнику Р.Шютцейхеля подано основні значення прикметника blā, plā (blāo) в двн. період – ‘синій’, ‘темний’, а Г.Кьоблер, крім вказаних вище, наводить ще значення ‘сірий’ і ‘колір свинцю’ (такого кольору, як свинець). У давніх текстах цього періоду зустрічаємо дуже мало прикладів з цим прикметником.


         У свн. період blâ має значення ‘синій’, а також liehtblâ ‘блакитний’, ‘світло-синій’; satblâ ‘темно-синій’; wolkenblâ ‘небесно-синій’.


Аналіз словникового матеріалу й уривків з давніх текстів показав, що прикметник blau в двн. і свн. мові вживався переважно в значенні кольору. Частота поширеності в текстах складає 0,0002% в двн. період і 0,001% в свн.


У сучасній німецькій мові прикметник blau позначає: колір, ідентичний кольору безхмарного неба в ясну погоду, або колір, одержаний при застосуванні барвників, які містять синій пігмент (синька, індиго); визначає суб’єктивне сприйняття людиною навколишньої дійсності; процес фарбування, внаслідок чого речі, предмети стають синіми, а також технічні назви самого процесу і використовуваних матеріалів; виступає у виразах, що позначають, як правило, негативний фізичний або духовний стан людини; позначає невизначеність, нездійсненність чого-небудь; виступає в часових і просторових значеннях; вживається в різних термінологіях. Частота поширеності в текстах сучасної німецької мови, згідно з даними Г.Майєра, складає 7,25%.


Слово blau є загальногерманським і представлене в інших мовах у вигляді: дангл. blew, bleu; англ. blue; шв. blå; дат. blaa; дісл. blār; дсакс. blāw. На основі германських форм реконструюється праформа герм. *blǽwoz (W.Skeat) або герм. *blǽwаz (В.В. Левицький) зі значенням ‘синій, блакитний’. Етимологічно відзначені вище споріднені форми походять від іє. кореня *bhel-/bhlē- ‘сяяти, блищати, мерехтіти’, однак вони не показують шляхів розвитку найдавнішої праформи в окремих мовах і не пояснюють наявності великої різноманітності кольорової гами з даним коренем у давніх мовах. Більш давньою вважаємо германську праформу *blǽwаz. Ця лексема структурно розпадається на дві частини: *blǽ-wаz, у якій початок походить від іє. *bhel-/bhlē-. Вважаемо, що кінцева частина *-waz походить від більш давньої германської форми *-hwaz (< герм. *hwar), яка, згідно із законом Грімма, вийшла з іє. *kwer. У цілому реконструкція розглядуваної лексеми blau приймає вигляд іє. *bhelekwer.


Очевидно, що в давнину розглядувана семантика blau була досить неоднорідною у своєму кольоровому вияві й передавала гаму від світлого до темного. Повертаючись до германської праформи *blǽ-wаz і далі до реконструйованої нами іє. *bhelekwer, можна прийти до висновку, що відзначена вище різноманітність кольорового позначення у своєму смисловому протиставленні ‘світлий – темний’ знайшла пряме відображення у відповідних складових слова: *bhele- ‘світлий’ і *-kwer ‘темний’. Подальший розвиток германських мов, у тому числі й німецької, закріпив вказану форму за світлою гамою кольору і виступив у вигляді ‘синій, блакитний’. Втрата давнього смислового наповнення ‘темний’ виявилася причиною поступової фонетичної редукції кінцевої частини словоформи, що й констатовано в різних реалізаціях у сучасних мовах. Однак друга частина праформи зі значенням ‘темний’ не зникла остаточно у смисловому відношенні, а отримала новий розвиток у вигляді braun, про що буде йти мова нижче.


Коричневий колір – це позначення тону, який лежить, як правило, між жовтим і червоним кольорами, у більшості випадків це – темний змішаний колір, що у природі характерний для забарвлення ведмедя або бобра, та й сам прикметник braun ‘коричневий’ етимологічно є спорідненим із цими словами.


У минулому слово braun зустрічалося іноді у значенні violett ‘фіолетовий’, спираючись на запозичення з латинською prūnum ‘слива’, для позначення кольору цього фрукта (двн. brūn, свн. brūn). Приклади свідчать про дуже обмежену символіку коричневого кольору і, як наслідок, рідке вживання прикметника braun у народних традиціях, образах, казках і фольклорі.


Словник О.Шаде дає такі значення: для двн. слова brûn, prûn: ‘блискучий’, ‘темного кольору’, ‘коричневий’. У словнику Р.Шютцейхеля немає даних щодо цього слова.


Прикметник brûn ‘коричневий’ в свн. мові мав значення ‘коричневий’, dunkelfarbig ‘темний; темного кольору’, а стосовно до зброї перекладався як glänzend ‘блискучий’, funkelnd ‘сяючий’.


Як показав аналіз, прикметник braun у двн. і свн. період виступав лише у значенні кольору і мав дуже низьку частоту поширеності: 0,0001% для двн. періоду і 0,001% для свн.


У сучасній німецькій мові прикметник braun позначає колір, характерний для дерева, землі, шоколаду, або відтінок шкіри, який є наслідком довгого перебування на сонці; являє собою суміш жовтого, червоного й чорного кольорів; вживається в назвах корисних копалин, різних мінералів, біологічних та зоологічних назвах, у медичних термінах. Стосовно процесу готування їжі дієслово bräunen перекладається як ‘підсмажувати що-небудь’. Частота поширеності в текстах сучасної німецької мови складає 15,31% (H.Meier).


Аналіз словникового матеріалу і давніх текстів показав, що прикметник braun практично завжди виступає в кольоровому значенні, а терміни й вирази, в яких зустрічається це слово, нечисленні і, як правило, завжди пов’язані з прямим значенням.


Слово braun відноситься до загальногерманського кореня, представленого в усіх германських мовах, крім готської. Реконструйований варіант герм. *burūn- походить від іє. *bher- зі значенням ‘блищати, сяяти, мерехтіти (білим, червоним, коричневим кольором)’ (Duden). Германські та інші мови свідчать, що розглядувана лексема braun вживалася у давніх текстах у різних ситуаціях, позначаючи при цьому відтінки червоного, оранжевого, чорного кольору. Семантика braun – змішаний колір з жовтого, червоного й чорного. Поступово з розвитком німецької мови відбулося закріплення braun за позначенням кольору ‘коричневий’.


Порівнюючи зародження і шляхи розвитку розглянутих вище лексем braun i blau, необхідно відзначити багато спільних рис у їх семантиці і реалізації форм. Витоки останньої ми вбачаємо у схожих іє. коренях *bhel- i *bher-, які можно вивести з єдиної праформи, коли складові -r i -l були варіантами однієї фонеми. Матеріал свідчить, що вказані варіанти кореня покривали широке семантичне поле позначень кольору від світлого до чорного тонів. З розвитком мов єдиний кольоровий зміст розподіляється на протиставлення двох частин: більш світлої і більш темної. Вважається, що зародження давніх слів ґрунтується на бінарних структурах (Т.В.Гамкрелідзе, Вяч.Всев.Іванов, В.Г.Таранець). Семантичне протиставлення двох груп кольору стало виражатися різними формами, в яких *bher- тяжіло до більш темних тонів, а *bhel- – до більш світлих. Однак обидві форми в такому вигляді і у варіантах герм. *blǽ-wаz i *brūn/*burūn ще довгий час могли реалізовуватися на тому ж однаковому семантичному полі, виступаючи як синоніми. Розвиток цих коренів у історичний час, як показав матеріал німецької мови, поступово приводив до більш помітного диференційованого вираження семантики та закріплення за нею форм blau ‘синій, блакитний’ і braun ‘коричневий’.


Результати дисертаційного дослідження сформульовані у висновках, які подаються нижче.


1.     Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених проблемі позначення кольору, в тому числі в німецькій мові, питання походження й розвитку цієї лексичної групи слів вивчені недостатньо.


2.     Позначення кольору виникли на основі усвідомлення вихідного протиставлення в давніх народів понять ‘темний/світлий’. Розрізнення темного і світлого спектрів поступово інтенсифікувало зародження у мовах ‘червоного’, ‘зеленого’, а згодом і інших кольорів. Це підтверджено на матеріалі німецької мови. Причиною широкого синонімічного вживання слів на позначення кольору було те, що межі між кольорами довгий час залишалися розмитими. Хронологія зародження позначень кольору відображена в статистичних характеристиках відповідних лексем у двн. період. Пор.: rot – 0,004%, grün – 0,0003%, gelb – 0,0001%, blau – 0,0002%, braun – 0,0001%.


3.     Розглянута символіка слів schwarz ‘чорний’ і weiß ‘білий свідчить про вживання кожного з цих слів в позитивному й негативному значеннях. Перетин їх семантичних полів дає змогу припустити синкретизм цих найменувань у далекому минулому.


4.     Матеріал давніх німецьких текстів і сучасної німецької мови свідчить про розширення семантики schwarz i weiß. Це підтверджують і статистичні показники, значення яких зростають аж до сучасного періоду розвитку мови. Пор.: schwarzдвн. 0,002%, свн. 0,002%, нвн. 8,48%; weißдвн. 0,003%, свн. 0,009%, нвн. 4,30%.


5.     Вважаємо, що праформи, які слугували утворенню schwarz i weiß, походять від значень *kwata ‘всесвіт (світ)’ і *kwara ‘ворона (чорна)’. Колір ворони слугував зародженню поняття schwarz, а її назва стала найменуванням кольору. Слово weiß має таку смислову деривацію: ‘всесвіт, світ (видимий)’ → ‘блищати, сяяти’ → ‘білий’.


6.     Аналіз слова rot, розглянутого в різні періоди розвитку німецької мови, свідчить про досить активне розширення сфери його вжитку і появу нових значень. В основі найменування і з точки зору давності його існування і частоти реалізації знаходиться значення ‘червоний’. Поширеність rot у текстах представлена такими показниками частоти: двн. 0,004%, свн. 0,010%. нвн. 8,48%. Аналіз німецького мовного матеріалу дає можливість вважати ймовірним, що семантика rot у німецькій мові розвивалася у напрямку: ‘сире м’ясо, кров’ → ‘червоний колір’. Однак такий звязок rot із позначенням кольору крові є, на наш погляд, вторинним. Первинним необхідно вважати найменування яскравого, строкатого кольору (речі, явища), який відрізняється від ‘чорного’/’білого’ і який цим кольорам протиставляється. Назви відтінків червоного кольору в давнину в німецькій та інших мовах характеризуються великою різноманітністю денотативної співвіднесеності.


7.     Смислова двобічність, що простежує в символіці поняття grün, відбиває бінарність предметів і явищ, яка була притаманна мисленню давньої людини. Аналіз текстів і словникового матеріалу німецької мови свідчить про розширення семантики grün, розвиток якої можна уявити в такому вигляді: ‘рости’ → ‘початок зростання’ (рослин) → ‘зелений’ (колір) → ‘зелений’ (недозрілий: про плоди, овочі) → ‘зелений’ (молодий, недосвідчений: про людину). Частота функціонування лексеми grün у різні періоди німецької мови є такою: двн. 0,0003%, свн. 0,0042%, нвн. 31,79%.


8.     Спостереження дозволяє вважати ймовірним виникнення німецьких форм gruoni ‘зелений’ і gelo ‘жовтий’ з одного дієслівного кореня, який в іє. мові мав вигляд *gher-/*ghel- ‘рости’. Розщеплення кореневого приголосного на /r/ і /l/ приводило до утворення форм, які позначають “початок зростання”, і потім до позначення кольору відповідно: ‘зелений’ і ‘жовтий’. Частота поширеності gelb у текстах складає: двн. 0,0001%, свн. 0,0007%, нвн. 7,25%.


9.     Давня семантика blau була неоднорідною у своєму кольоровому вияві і передавала гаму відтінків від світлого до темного. Германська праформа *blǽ-wаz дає змогу реконструювати іє. *bhelekwer, яка веде до висновку, що різноманітність кольорового позначення у смисловому протиставленні знайшла відображення у відповідних складових коренях: *bhele- ‘світлий’ і *-kwer ‘темний’. Подальший розвиток німецької мови сприяв закріпленню *bhele- за світлою гамою кольору, що виступило у вигляді ‘синій, блакитний’; а друга частина праформи *-kwer зі значенням ‘темний’ не зникла у смисловому відношенні і отримала новий розвиток у вигляді braun ‘коричневий’. Частота функціонування лексем складає: blau – двн. 0,0002%, свн. 0,001%, нвн. 7,25%; braun – двн. 0,0001%, свн. 0,001%, нвн. 15,31%. Спостереження показало розширення семантики розглянутих лексем blau i braun і збільшення частоти їх реалізації у перебігу розвитку німецької мови.


10.                       У цілому аналіз давнього і сучасного матеріалу німецької мови показав в усіх випадках розширення семантики розглянутих позначень кольору зі збільшенням частоти реалізації відповідних лексем у текстах. Звідси випливає висновок про існування прямокореляційного зв’язку між полісемією слова і його функціонуванням у мовленні. З іншого боку, зміна частоти поширеності певної лексеми пояснюється також тими переміщеннями у системі семантичних відношень, які відбуваються у процесі розвитку мови.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины