ЛІНГВАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОГО РЕКЛАМНОГО ТЕКСТУ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЛІНГВАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОГО РЕКЛАМНОГО ТЕКСТУ
Альтернативное Название: лингвальные характеристика УКРАИНСКОГО РЕКЛАМНОГО ТЕКСТА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано  актуальність теми дослідження, визначено його теоретичну значущість, мотивовано вибір предмета та об’єкта дослідження, сформульовано основну мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, схарактеризовано можливості практичного використання отриманих результатів.


Перший розділ –  “Комплексний підхід до аналізу реклами як мовного явища” має у своєму складі вісім параграфів. У ньому розглянуто теоретичні засади, на яких ґрунтується комплексне дослідження реклами, виділено її ознаки в прагматичному аспекті, з’ясовано особливості реклами з огляду на її приналежність до масової комунікації і до інформаційного функціонального стилю, розглянуто соціально-психологічні та психолінгвістичні аспекти рекламної діяльності, підходи до рекламування (фактологічний, емотивний, образний).


Аналіз визначень поняття “реклама” дає підстави для виділення ознак реклами важливих для дослідження її як мовного явища. Такими ознаками виявилися: інформативність, предметна співвіднесеність, наявність адресанта й адресата, які є учасниками рекламної комунікації. Особливості лінгвальних та позалінгвальних компонентів рекламного повідомлення зумовлюються цими ознаками. Головними категоріями реклами є інформативність і вплив.


Приналежністю реклами до масової комунікації пояснюються особливості сприйняття рекламних повідомлень, переконування у перевагах рекламованих обєктів, відсутність зворотного звязку з адресатом. Оскільки всі засоби реклами спрямовані на інформування і здійснення мовленнєвого впливу, зважаючи на особливості рекламної комунікації, відносимо рекламу до інформаційного функціонального стилю, виділеного Д.Х.Баранником, і під цим кутом зору розглядаємо у наступних розділах структурно-семантичні особливості рекламних повідомлень, їх специфічні риси на морфологічному, синтаксичному, лексико-фразеологічному рівнях.


Зважаючи на психологічні чинники успішного рекламування та наявність творчих концепцій, досліджуваний корпус рекламних текстів розподіляється на групи згідно з різними підходами, використаними авторами для організації інформації, а саме:


1)                                    фактологічний;


2)                                    образний;


3)                                    емотивний.


Оголошення, створені за першим принципом, найчастіше наводять факти, звертаючись до розуму споживача, і мають раціональний характер, лише інформуючи читача. Передусім йдеться про сам рекламований об’єкт, із чого він складається, з чого зроблений, у чому полягає послуга. Автор переконує у перевагах рекламованого продукту чи послуги, концентруючи увагу на фактах, найважливіших для адресата. У таких оголошеннях не спостерігаємо використання емотивно насичених мовних одиниць, лексичних засобів увиразнення викладу. Наприклад:


Науково-виробниче підприємство


             “ПРОМІНЬ”


Меблі для обладнання закладів освіти:


-             аудиторні столи та стільці;


-             секційні меблі для навчальних та дошкільних закладів;


-             прилади, обладнання та технічні засоби навчання і т. п.


(Освіта. – 2000. - № 52-53. – С. 16)


При застосуванні образного підходу факти залишаються фактами, але мистецтво успішного рекламування полягає у вираженні відомих фактів несподіваним способом, створенні образу, здатного буденну інформацію показати під свіжим, несподіваним кутом зору, рельєфно демонструючи певну перевагу рекламованого об’єкта. Основу творчої ідеї рекламного тексту становить імідж рекламованого предмета, тобто цілеспрямовано сформований образ. Мета іміджу – позитивно налаштовувати читача і створювати мотиваційний стимул.


Наприклад, повсякденність зображується в картинах сучасного стилю життя, що асоціюється з молодими та енергійними представниками суспільства, які користуються плодами своєї ефективної праці. Вербальні форми вираження сучасного стилю життя – “легкість”, “невимушеність”, “ефективність”, “економія”, “краса”. Метою адресата стає намагання досягти такого життя й відповідати такому іміджу, як герой рекламної картинки, до якого звернене таке оголошення:


“СМАК” – ЕНЕРГІЯ ПРИРОДИ


Сама природа віддала свою Енергію добірним фруктам і овочам, щоб вони, ставши живим струмом прохолодного соку, наповнили силою Тебе, Людина Активна, Людина Енергійна, Людина, що Прагне до Цілі!


( Комп&ньоН. – 2001. - №8.)


За допомогою виділених мовних одиниць “енергія природи” - “природа віддала свою енергію” - “Людина енергійна” здійснюється розгортання теми, вони інформують читача, дають оцінку не тільки рекламованому продукту, а й результату його вживання, який дещо перебільшується.


Тексти, створені з використанням емотивного підходу, відрізняються виразністю й безпосередньо апелюють до емоцій адресата, змушують читача відчути радість, задоволення або навіть почуття розпачу  під час сприйняття оголошення. Наприклад, напис: “Тютюн і алкоголь знищують тебе!” на тлі жахливої пащі, що здатна поглинути юного курця, мав на меті утримати підлітків від куріння, і, як показали соціологічні дослідження, цієї мети було досягнуто.


Виділені три підходи до рекламування відображають різні способи подання інформації, переважання певної інформаційної програми.


У ході дослідження виникло питання про існування власних історичних коренів українського рекламування, які б допомогли кращому розумінню сучасних напрямів розвитку цієї галузі. І було з’ясовано, що україномовний рекламний текст також має свою історію та класичні зразки. З метою кращого розуміння істотних рис сучасних рекламних оголошень у роботі проаналізовано рекламні тексти, надруковані на сторінках української преси на початку ХХ століття, ці оголошення функціонували в тодішніх умовах розвитку ринкових відносин і мали характерні для рекламних звернень будову та мовні особливості. Рекламні повідомлення столітньої давнини створювалися за визначеною логіко-композиційною схемою, основні риси якої простежуються і в сучасних рекламних зверненнях. Специфіка окремих частин рекламних текстів уже була очевидною, вони завжди композиційно відокремлювалися одна від одної, залишаючись при цьому частинами єдиного цілого. Приміром, серед найуживаніших сучасних логіко-композиційних моделей побудови рекламних звернень знаходимо оголошення типу “запитання-відповідь”, за такою ж схемою створювалися рекламні звернення і на початку ХХ століття: “ХЛІБОРОБИ! ТОВАРИСТВА! ВЧИТЕЛІ! БАТЮШКИ! Ви ще не маєте метеликів “Ріллі”? Негайно – ж  виписуйте перші два метелики. Метелик коштує – 1 копійку. (Рілля. – 1913. - №6)


Рекламний текст був і є такою цілісною одиницею комунікації, якій властива завершеність внутрішньої та зовнішньої організації. Тобто він являє собою певну єдність лінгвальних та екстралінгвальних засобів, націлених на інформування і здійснення максимального психолінгвістичного впливу.


Другий розділ - “Рекламне повідомлення як різновид інформаційного тексту” - складається із шести параграфів. У ньому розглянуто основи функціонування реклами в світлі теоретичних положень лінгвістики тексту,  схарактеризовано структурно-семантичну організацію рекламних текстів, з’ясовано роль і функції заголовка і слогана - ключових елементів рекламного звернення, приділено увагу проблемі довжини рекламного оголошення як фактора його дієвості, виявлені найуживаніші моделі логіко-композиційної побудови рекламних текстів.


У дослідницькій літературі текст визначається як вища мовленнєва єдність, яка складає трибічне утворення, що інтегрує форму, зміст і функцію. Інформативність є ключовою текстовою категорією для рекламних оголошень. Зміст рекламного тексту передає намагання рекламодавця позиціонувати рекламований об’єкт, сповістити про нього, одночасно той самий зміст забезпечує споживача необхідною інформацією щодо задоволення його потреб.


При всій різноманітності рекламні тексти мають чітко визначену, зумовлену рекламознавчими правилами будову. Спрощено структуру та зміст рекламного тексту можна подати у вигляді системи запитань: Що пропонують? Кому пропонують? Хто пропонує? За яких умов? Де? Коли?


Найбільш суттєвими для  рекламного звернення є такі компоненти: загальне розміщення матеріалу; ілюстрації; заголовки та підзаголовки; основний текст; рекламний девіз - слоган; логотип, торгова марка; печатки та підписи; висновок-заклик. Обстежені україномовні рекламні тексти містять перелічені cкладники. Кожен із згаданих підрозділів рекламного тексту характеризується чітко окресленими особливостями лексичного, синтаксичного і граматичного вираження.


Головними структурними елементами, а також емотивними ключовими одиницями є заголовок і рекламний девіз – слоган. Заголовок виступає орієнтаційним та інформативним показником, будучи композиційно відокремленою одиницею у межах структури всього тексту. У ході дослідження виявлено тристоронню орієнтацію заголовка рекламного тексту – на адресанта, адресата й основний текст оголошення. Наприклад: Наш передплатник – завжди призер! Ми не боїмося писати правду – бояться ті, про кого ми її пишемо. Вигідна арифметика: 1 + 1 = 3.


Слоган являє собою своєрідне рекламне резюме, ретельно підготовлене, з підвищеною прагматичною спрямованістю. Іноді слоган відіграє роль самостійного рекламного повідомлення, що виконує функцію нагадування, підкріплення позитивного образу та асоціацій. Наприклад: Змінимо життя на краще! З лану – до столу!


Інформація організується авторами рекламних текстів не тільки згідно з обраним підходом до рекламування, а й відповідно до різних логіко-композиційних схем, утворюючи певну модель рекламного тексту. У ході дослідження були виявлені такі моделі: перелік-констатація, опис-перелік, перелік дій, проблема-вирішення, запитання-відповідь, розповідь-характеристика, редакційні матеріали, відкритий лист, короткий текст-гасло.


Аналіз рекламних текстів показав, що найпопулярнішим способом організації інформації на даному етапі розвитку українського рекламування є різного роду переліки: перелік констатація, опис перелік, перелік пропонованих адресатові дій.


Модель перелік-констатація, приміром, вміщує список послуг або предметів, які певна організація надає, виготовляє або реалізує:


             ВІД ІДЕЇ ДО РЕКЛАМНОЇ ПРОДУКЦІЇ


                     Уся гама друкованої реклами


дизайн; додрукарські роботи; друк в Україні та за кордоном; рекламні листівки, проспекти, буклети, плакати; візитні картки, конверти; наклейки, стікери, папки, перекидні та кишенькові календарі; каталоги, річні звіти; меню, кульки, пакети; цифровий широкоформатний друк; термінове ламінування.


ПРОФЕСІЙНО, ОТЖЕ ЕФЕКТИВНО


                             Рекламне агентство “Галицькі контракти”


(Галицькі контракти. – 1999. - №12.)


Наявність рекламованих об’єктів лише констатується і в ході переліку майже не характеризується. Але підзаголовок містить займенник “уся” (“Уся гама друкованої продукції”), підкреслюючи таким чином повноту перелічених послуг, що надаються. Емотивну позитивну оцінку виражає завершальне гасло: “Професійно, отже ефективно”, яке узагальнено характеризує всі наведені операції. Заголовок також проголошує можливість виконання всіх робіт.


Щодо способу здійснення впливу на адресата таке оголошення апелює до розумової діяльності читача і має переважно раціональний характер, емотивний компонент міститься лише в заголовку та слогані.


Темпоральність не характерна для подібних текстів. Перевага віддається номінативним конструкціям. Оцінні одиниці використовуються рідко.


У тексті, побудованому за моделлю проблема-вирішення, автор виносить у заголовок або в ключову фразу певну проблему, яка створює для адресата труднощі або незручності, а в корпусі тексту пропонуються способи розвязання цієї проблеми або подолання труднощів, застосовуючи рекламований продукт. Часто такі тексти мають форму діалогу з читачем, при чому ймовірні репліки адресата не наводяться в тексті, а мають бути домислені самим читачем, таким чином адресат ніби залучається до процесу текстотворення, а сприйняття значно активізується:


“Б І Д А ? ! !


          Вас підвели партнери і треба судитися ?!


                       Ви не знайомі з арбітражним процесом ?


                                     У Вас проблеми зі сплатою держмита ?


          Це дійсно проблема . . .          ХОЧА, Є ВИХІД


                ПРАВЕКС БАНК                РАЗОМ МИ ПЕРЕМОЖЕМО!


                                Варто порадитися: 290 – 18 – 82


УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ “ПРАВЕКС- ЕСТОППЕЛЬ”


     (Урядовий курєр. – 1998. - №37)


Поява нової моделі повсякчас диктується необхідністю створити щось незвичне, порушити існуючі буденні правила і таким чином привернути увагу, заохотити адресата прочитати текст. Тому можна вважати, що сталої моделі побудови рекламного тексту існувати не може. Особливістю творчого процесу у галузі рекламування є пошук нових шляхів сповістити про рекламований об’єкт.


Вибір кожної з моделей зумовлюється видом реклами, ґрунтується на особливостях рекламованого об’єкта, цільової аудиторії, визначається характером носія реклами, а також визначає добір мовних компонентів, релевантних для створення саме таких текстів.


У третьому розділі - “Особливості функціонування мовних одиниць у рекламному тексті” – проаналізовано своєрідність рекламних текстів на графічному та фонетичному рівнях, виявлено специфіку вживання частин мови у рекламних зверненнях, досліджено характерні риси синтаксичної організації, з’ясовані особливості лексичного складу оголошень і роль фразеологічних засобів у рекламі.


Засоби графічної організації рекламного тексту полегшують його сприйняття, швидкість і якість запам’ятовування, а також відіграють важливу роль у формуванні образності рекламного тексту, надаючи їй візуально-конкретного характеру. Наприклад, поширеним засобом деавтоматизації сприйняття й увиразнення рекламного тексту є виділення певної частини слова, яка співзвучна або подібна у написанні назві рекламованого об’єкта: ОМО завжди допоможе! Наш банк зробить Ваш успіх РЕАЛьним! -  РЕАЛбанк.


Додатковим засобом привернення уваги є вживання графічно схожих мовних одиниць: Стольному місту - стильну музику! Наприклад, в оголошенні, що пропонує “Добру воду”, автори скористалися можливістю обіграти граматичні та графічні особливості таких мовних побудов, пропонуючи адресатові пити “Добру воду”, грати й вигравати: ВИ ГРАЄТЕ?       ВИГРАЄТЕ! ВИ  ВИГРАЄТЕ!


Специфічною для рекламних текстів є збільшена питома вага трьох основних частин мови - іменника, дієслова, прикметника - завдяки зменшенню відсоткового вмісту решти частин мови.


Статистичні дослідження масиву рекламних текстів дозволили виявити, що іменники складають понад 42% всіх мовних одиниць в обстежених текстах. У той час як в інших публіцистичних творах, вміщених у тих самих виданнях, іменники становлять лише третину всіх мовних одиниць. Іменник у рекламному оголошенні реалізує свою основну функцію – функцію називання, тобто здатність самостійно нести інформацію. Наприклад:


                           ТАВРІЯ


АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ ВИСОКОЇ ЯКОСТІ


                     ВДАЛИЙ ВИБІР


     НЕЗАБУТНІЙ СМАК        ДОСТУПНІ ЦІНИ


Жоден рекламний текст не може обійтися без поширення значення іменників за допомогою прикметників, які деталізують, конкретизують, а також увиразнюють виклад. Наприклад: Сучасна технологія, неповторний смак! Несподіване відкриття. Максимальне прискорення.


У ході дослідження виявлено значну кількість конструкцій, у яких прикметники вжиті у вищому та найвищому ступенях порівняння. Приміром: Ще вища якість та швидкість прибирання!


Найсвіжіші новини від Київстар! Найкраща якість зв’язку!


У рекламознавстві використання дієслів вважається головним засобом, здатним спонукати читача до виконання певної дії. Дієслова вживаються головним чином у формах теперішнього або майбутнього часу, в минулому часі та умовному способі майже не зустрічається, що пояснюється логікою рекламної комунікації, приміром: фірма реалізує, презентація відбудеться, виконаємо вчасно. В обстежених рекламних текстах численну групу складають дієслова, вжиті у наказовому способі. Наприклад: Згадай про передплату! Відчуй смак здоровя та живлющу силу природи! Змініть повністю Ваше уявлення про РАДІО!


Особові займенники другої особи підсилюють спрямованість рекламного звернення на адресата.


Проведений аналіз рекламних текстів на морфологічному рівні та виявлені факти підтверджують ідею Д.Х.Баранника про “особливості мови інформації”: “Особливістю мови інформації на морфологічному рівні є значно більша, ніж в інших стилях, частота вживання іменної лексики, форм теперішнього й майбутнього часу дієслів у оголошеннях, де факт констатується перспективно”.


Характер та обмежений обсяг рекламних звернень визначає особливості синтаксичної будови речень: невелика довжина та помірна поширеність, активне використання словосполучень. Намагання скоротити і лаконізувати текст спостерігаємо в такому оголошенні: ФІНАНСОВІ НОВИНИ? – “Фінансові новини ING BANK( Бізнес. – 2000. - №50). Замість повного запитання: “Ви хочете знати фінансові новини?” автори цього тексту залишають словосполучення, що виглядає як розмовний варіант повного запитання. Відповіддю на нього є назва рекламованого періодичного видання, в якому можна знайти необхідні фінансові новини.


За модальністю переважна більшість речень – стверджувальні. Підрахунки показали, що їх кількість становить близько 95%. Питальними реченнями, які, як правило, виконують текстоутворюючу функцію, розпочинається текст або заголовок чи підзаголовок. Приміром:


Набридло штовхатися у громадському транспорті?


Обирай доступне!


               ”СЛАВУТА”


Спонукальні конструкції здебільшого завершують текст і закликають до виконання пропонованої дії: Передплачуйте! Читайте! Пишіть! У більшості випадків саме спонукальні побудови утворюють слоган: Спілкуйся вільно – живи мобільно! Імперативні речення, що виражають спонукання до спільної дії, також використовуються в рекламних текстах, такі спонукальні речення створюють у читача враження приналежності до певної єдності людей і тому, на наш погляд, здатні полегшити прийняття рішення. Наприклад: “Підтримаймо українську книгу, утвердімо славу Львова, де читають усі та кожен!” Питальні та спонукальні побудови слугують підвищенню емотивності тексту і частіше вживаються в емотивно забарвлених моделях.


Аналіз мовного матеріалу дозволяє виділити характерні лексичні засоби, що реалізують мовні настанови рекламного тексту: використання таких лінгвальних компонентів, які забезпечують компактність вираження декількох суттєвих ознак в одній мовній одиниці, переважне вживання стилістично нейтральної, розмовної лексики, а також експресивних лексичних одиниць. У рекламних оголошеннях функціонують звичні словосполучення, навіть мовні кліше, приміром: “організація пропонує”, “стабільна діяльність”, “висококваліфікований персонал”, “надійне партнерство”. Складові елементи таких словосполучень автоматично виникають у свідомості читача, тому що найчастіше зустрічаються саме в такому оточенні. Найуживанішими лексичними одиницями виявилися слова “новий” і “безкоштовно”. Як, приміром, у такому тексті: Новий кузов, новий двигун, новий салон. Відмінна ціна.


Для лексичних засобів рекламних звернень характерною є стилістична різноманітність, зумовлена багатоманітністю об’єктів рекламування, наявність у текстах, за умов простоти висловлювання думок, спеціальної термінологічної лексики різних терміносистем. Приміром, у рекламних текстах, що описують технічні прилади, широко використовуються технічні терміни на позначення складових частин пропонованих об’єктів або їх функціональних характеристик, в оголошенні, що презентує копіювальну техніку, можемо знайти такі терміни: “репродукційне число”, “джерело живлення”, “автоматичне вимикання”.


Суспільно-політична лексика переважно використовується в текстах політичної реклами. Наприклад, серед рекламних гасел передвиборчої кампанії Г.Удовенка знаходимо таку аргументацію авторитету політика: “Знаний у Світі політик – шанована в Світі держава.”


Навіть термінологічна лексика, характерна для військової справи, вживається, в переносному, звичайно, значенні для реклами ліків: ”Коли атакують мікроби – завдайте удар у відповідь!”


З огляду на те, що метою рекламного тексту є передбачений психолінгвістичний вплив, привернення та утримання уваги, спонукання до дії, доречними в цьому тексті є будь-які мовні одиниці, які легко впізнати, запам’ятати, повторити, а саме: ідіоми, фразеологічні звороти, які досить часто доповнюють аргументацію. Цілком закономірно, що лексико-семантичні характеристики фразеологічних одиниць дозволяють ефективно вживати їх у рекламних текстах. Наприклад: Ще один згорів на роботі ... без кондиціонера.


Навколо певної фразеологічної одиниці може будуватися центральна творча ідея всього тексту. Крилатий вислів: “Дайте мені точку опори, і я зрушу землю”, автором якого вважається старогрецький фізик і математик Архімед, покладено в основу наступного оголошення:


ПРИВАТБАНК – Ваша точка опори.


Усі види банківських послуг.


Вислови фольклорного походження активно проникають у мову рекламних текстів, тому що, як і усне мовлення, характеризуються емоціональною виразністю, експресивною рельєфністю. Наприклад:


БУВАЙ ЗДОРОВИЙ, НЕ КАШЛЯЙ!


Ми виробляємо ГОМЕОПАТИЧНІ  ЛІКИ, тому що ЗНАЄМО,


що за ними майбутнє.


Національна гомеопатична спілка.


Такі характерні риси фразеологізмів, як складність семантичної структури, зображальні якості, здатність утворювати асоціативні поля, оказіональні побудови зумовлюють їх активне функціонування в рекламних текстах.


 


ВИСНОВКИ


 


У ході дослідження відповідно до поставленої мети було з’ясовано, що український рекламний текст, як і створений будь-якою іншою мовою, характеризується завершеністю вербальної та невербальної організації і являє собою складне композиційне утворення, мовленнєвий твір, головними функціями якого є інформування, мотивування, спонукання до виконання пропонованої дії.


Належність реклами до інформаційного стилю літературної мови, особливості рекламної комунікації зумовлюють специфічні риси рекламних текстів на рівні їх структурно-семантичної організації, на морфологічному, синтаксичному, лексичному та фразеологічному рівнях.


Особливу значущість для рекламного тексту набувають інформативність, цілісність і зв’язність. Інформація, що складає основу всіх рекламних звернень, організується відповідно до фактологічного, образного та емотивного підходів до рекламування. Наведення фактів, завдання створення іміджу, емотивної насиченості розвязуються за допомогою мовних засобів.


У ході дослідження були виділені такі логіко-композиційні схеми побудови рекламних текстів: перелік-констатація; різні види описів; пропонована дія – винагорода; запитання-відповідь; проблема-вирішення; відкритий лист; монолог-свідчення; редакційна стаття; текст-гасло.


Мета рекламування, прагматична спрямованість рекламних звернень досягаються завдяки особливому функціонуванню мовних одиниць у рекламному тексті. На морфологічному рівні у ході дослідження були виявлені істотні відмінності у вживанні частин мови: значно більша частота вживання іменників, порівняно з іншими текстами, що пояснюється необхідністю використання іменників для номінації предмета реклами; переважання дієслів дії, а не стану, що допомагає досягти потрібного динамізму, а також дієслів у теперішньому й майбутньому часі, зумовлене логікою спрямованості рекламного звернення; широке вживання прикметників і прислівників позитивно-оцінної семантики; використання займенників другої особи однини та множини, завдяки чому розв’язується завдання зробити звернення персоніфікованим.


На синтаксичному рівні помітними виявилися: вживання переважно простих, помірно поширених речень, еліптичних побудов, парцельованих конструкцій, стандартизованих елементів, характерних для мови реклами, словосполучень. У рекламних текстах використовуються різні за модальністю речення, але особливістю є велика кількість спонукальних побудов, оскільки категорія спонукальності має особливу значущість для реклами. Питальні речення в рекламі часто виконують текстоорганізуючу функцію, створюють ілюзію безпосереднього спілкування адресата й адресанта. Використання вставних конструкцій, допомагає пожвавити виклад, спрямувати увагу читача, спонукати продовжити читання.


Особливості лексичного складу рекламних текстів полягають у вживанні поруч із міжстильовою лексикою, позитивно-оцінної, експресивної лексики, яка має певне стилістичне забарвлення, і легко “читається” при швидкому сприйнятті тексту. Суттєве значення має вибір слів з урахуванням доступності та зрозумілості, оскільки реклама розрахована на масову аудиторію. Помітною особливістю реклами є можливість використання термінологічної та галузевої лексики, прийоми включення такої лексики в словесний ряд.


Оформленню комунікативного процесу в рекламі сприяють фразеологізми, їх введення в рекламний текст, відбір з урахуванням специфіки рекламної комунікації.


Основними рисами мови рекламного оголошення є загальнодоступність, соціально спрямована і позитивно забарвлена експресивність. Мова і стиль викладу кожного рекламного звернення підпорядковані основній ідеї і мають комунікативно-спонукальний характер.


Для удосконалення рекламування та розширення творчих можливостей  реклами в Україні є чималий потенціал. Головним засобом створення конкурентноздатної рекламної продукції виступає мова.


 


 








Гасаненко Н.А. Мониторинг рекламы в СМИ или зачем отслеживать выходы рекламы в СМИ // Маркетинг и реклама. – 1998. - №7-8. – С. 16 – 19)


 




Баранник Д.Х. Актуальні проблеми дослідження мови масової інформації // Мовознавство. – 1983. - №6. – С. 14



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины