ОБРАЗ ЧАРІВНОЇ КРАЇНИ В РОМАНАХ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІЄНА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ОБРАЗ ЧАРІВНОЇ КРАЇНИ В РОМАНАХ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІЄНА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ
Альтернативное Название: Образа Волшебной Страны в романах ДЖ. Р. Р. Толкиена: лингвокогнитивный анализ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ I. Концептуальний ракурс семантики художнього тексту. Сучасні лінгвістичні студії постулюють наявність текстових типів, які об’єднують тексти, побудовані за специфічними формально-семантичними схемами, або моделями (W. Dressler). Такі моделі можуть бути жорсткими (клішованими) та гнучкими. Останні, у свою чергу, можуть бути узуальними, регламентованими, а також вільними – такими, що мають орієнтаційний характер (Х. Ізенберг, С.І. Гіндін, К. Кожевникова). За моделями вільного типу будується, зокрема, художній текст, що інтегрує предметно-логічну, оціночну, емоційну та естетичну інформацію (І.В. Арнольд). У такому тексті автор передає своє уявлення про дійсність за допомогою свідомого вибору засобів художнього впливу на читача. Поєднання відображення об’єктивної реальності та фантазії, правди і вимислу перетворює художній текст у “вторинну моделюючу систему” (Ю.М. Лотман, З.Я. Тураєва).


Кожний тип тексту, художній текст зокрема, має свої різновиди, або жанри, які обєднуються у групи. Специфіка жанру виявляється у змісті та композиційній побудові тексту, а також у його мовному оформленні. Одним із жанрів художнього прозового тексту є жанр “фентезі”, який за змістом належить до міфологічної жанрової групи. Саме твори в жанрі “фентезі”, написані його засновником – Дж.Р.Р. Толкієном, – є об’єктом нашого дослідження.


Твори Толкієна, найбільш близькі до міфу пошуку, можна охарактеризувати як свого роду казково-міфічну фантастику. Як і в казці, світ “фентезі” побудований цілком за авторським планом і існує у власному просторі. Це світ, паралельний емпіричній дійсності. Аналогічно міфу, у світі фентезі природне і надприродне злиті в єдине ціле. Герой, що мандрує цим світом, зіштовхується з невідомим, що сповнене дивовижних істот, незбагненних страждань і неймовірних задоволень. Він повертається з цього світу до звичайного життя новою людиною, що, пізнавши сама себе, несе мудрість іншим (R. Segal). У той же час, тексти в жанрі фентезі– це більшою мірою історії про Чарівну Країну, а не про людей, що потрапили туди. Саме від образу Чарівної Країни і залежить визначення даного жанру (Дж.Р.Р. Толкієн). Цей образ, що стає жанроутворюючим фактором, будучи наскрізним у текстах Толкієна, забезпечує їх змістовну цілісність та глобальну семантичну зв’язність.

















6




 

В образі Чарівної Країни поєднана інформація про територію з притаманним їй ландшафтом, а також про будівлі, рослинний та тваринний світ – ті речі, що є статичними, незмінними ознаками образу. Ця інформація має онтологічний та аксіологічний (оцінний) плани.


В онтологічному плані Чарівна Країна є фактом уявного буття, що пов’язано з псевдореференційністю художнього тексту, де “референція створюється самим текстом, хоча і може бути потенційно співвіднесеною з дійсністю” (І.М. Колегаєва). Для текстів “фентезі” ця співвіднесеність є вкрай умовною, бо вони змальовують неможливий світ, вигаданий автором. Такий світ є певною мірою ізоморфним можливому світу, в чомусь схожим на нього. У текстах “фентезі” домінує дієгезис: їх зміст є “правда вимислу”, вони не стільки референційні, скільки концептуальні. Аналогічно, і образ Чарівної Країни є текстовим концептом, що змальовує світ, у межах якого все вигадане автором є правда.


Аксіологічний план образу зумовлений авторським світоглядом, який має бути донесеним до читача. Цей світогляд представлений, зокрема, в емотивній оцінці, що визначається за шкалою “добре - погано”. Читач має повірити у вигаданий світ. Така віра передбачає не визнання реальності існування Чарівної Країни, а визнання реальності протистояння Добра і Зла, що і знаходить відображення в емотивних конотаціях художнього образу. Емотивні оцінки стають підґрунтям для створення прагматичної установки творів Толкієна, яка міститься у зверненні до моральних проблем сучасності, у показі з несподіваної точки зору протистояння таких споконвічних для людини проблем, як життя і смерть, почуття і розрахунок, правда і неправда.


В основі глобального текстового концепту, а також в основі художнього образу як його змістового фрагмента лежить певна вихідна абстрактна схема, або семантична модель складного завершеного цілого. Схема, що існує на емічному рівні, втілюючись у матерії мови, одержує конкретну реалізацію на етичному рівні (З.Я. Тураєва). При побудові абстрактної схеми організації інформації, що представлена в образі Чарівної Країни, доцільно звернутися до методик концептуального аналізу, запропонованих у когнітивній лінгвістиці.


 


Концептуальний аналіз, що є логічним продовженням семантичного аналізу, передбачає аранжування інформації, здійснюване за допомогою концептуальних моделей, елементи яких, так само як і зв’язки між ними, є понятійними узагальненнями категоріального плану. До таких моделей належать насамперед пропозиція, фрейм і мережа, які структурують концептуальні царини - тематично відмежовані один від іншого комплекси знань (R. Langacker). Концептуальна царина як уявний конструкт, створюваний засобами дискурсу є ментальним простором (GFauconnier). Концептуальні царини і ментальні простори, утворені різноплановими концептами, що мають інтегральні ознаки є прототипними понятійними категоріями. Образ Чарівної Країни стає по суті тематично самостійним ментальним простором, організованим відповідно до певної концептуальної моделі.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины