КОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ АППАРАТ И СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ И ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕРМИНОЛОГИИ АНГЛИЙСКОГО ЛИТЕРАТУРОВЕДЕНИЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ АППАРАТ И СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ И ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕРМИНОЛОГИИ АНГЛИЙСКОГО ЛИТЕРАТУРОВЕДЕНИЯ
Альтернативное Название: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АПАРАТ І СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

         У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження і її наукова новизна, визначаються основні цілі і задачі дослідження, характеризуються матеріал і методи дослідження,  визначається практична значущість дослідження.


У першому розділі, “Термінологічна номінація: понятійний і структурний аспекти”,  викладаються теоретичні погляди на сутність поняття як сигніфіката спеціального слова, визначаються характеристики поняття – його обсяг і зміст, ознаки; розглядається проблема розмежування наукового і повсякденного поняття. Констатується значущість концепту «наукове поняття» для термінологічної номінації. Розглядаються мовні процеси, що відбуваються в термінологічній номінації. 


Термінологічні поняття не можуть бути цілком розкриті без їхнього співвіднесення з реаліями, які позначаються ними, тобто поза системою знань, до яких вони належать. Відповідно, перш ніж досліджувати будь-яку термінологічну систему на лінгвістичному рівні, необхідно звернутися до розгляду понятійного апарата тієї галузі знань, яка на мовному рівні представлена даною термінологічною системою. Концептуальні характеристики реалій навколишнього світу відображаються лінгвістичними засобами, що створюють  мовну картину світу (О.С. Кубрякова, 1997; С.А. Жаботинська, 1997; И.В. Андрусяк, 1998). Виходячи з цього, стверджується необхідність інтеграції традиційного дослідницького підходу – від слова, номінативної одиниці, до думки, концепту, і протилежного підходу – від думки, концепту до слова, номінативної одиниці. Сутність інтеграції цих двох підходів полягає в обов'язковому фокусуванні уваги дослідників мовної номінативної підсистеми на інтеріоризованих у концепті властивостях об'єкта найменування, їхнього зв'язку зі структурою значення, потенційними можливостями її динаміки й ономасіологичною структурою (О.А. Селіванова, 2000).


Базові ознаки терміна – дефінітивність, системність, ступінь термінологічності і специфічність уживання – можуть установлюватися шляхом аналізу його словникової дефініції. Це є можливим у зв'язку з тим, що термін функціонує, і, отже, виявляє свої властивості не тільки в звичайному літературознавчому тексті, але й у словниковій статті спеціального словника, яку в роботі, що реферується, розглядають як особливий науковий мікротекст.


Специфіка об’єкта  літературознавчих досліджень – художньої літератури, що є одним з видів мистецтва, обумовлює деяку «розмитість» літературознавчих понять, відсутність чітких меж між ними, що зближує літературознавчі і повсякденні поняття. Роль загальнолітературної мови, яка взагалі більш яскраво виражена в гуманітарних терміносистемах у порівнянні з природничо-науковими і технічними, у термінології англійського літературознавства ще більш підсилюється внаслідок специфіки об’єкта літературознавства – художньої літератури, матеріальним носієм якої є загальнолітературна мова.


Прагматичний аспект у вивченні англійського літературознавчого терміна передбачає: 1) виявлення прагматичної настанови англійських літературознавців – укладачів спеціальних словників при доборі термінологічного словника; 2) характеристику оціночної конотативності літературознавчого терміна, обумовленої специфікою літературознавства взагалі і літературної критики зокрема, оскільки завданням  останньої є естетична оцінка літературно-художнього твору.


Проблема розмежування терміна – нетерміна припускає виявлення розбіжностей між полісемією й омонімією, що є надзвичайно важливим для визначення семантичних відносин між КТ англійського літературознавства і їхніми ОФЕ як у загальнолітературній мові, так і в терміносистемах інших дисциплін. Вивчення різних підходів до проблеми розмежування полісемії – омонімії в лексикології взагалі й у термінознавстві зокрема приводить до висновку про необхідність проведення компонентного аналізу КТ і їхніх ОФЕ на базі  словникових дефініцій у спеціальних термінологічних словниках і тлумачних словниках загальнолітературної мови з метою виявлення характеру семантичних відносин між ними.


 У другому розділі, “Концептуальна парадигматика англійського літературознавства як предметної галузі філології, структура, семантика і генезис його ТО”, пропонується багатоаспектний аналіз термінології англійського літературознавства: вивчення концептуально-логічної системності ТО англійського літературознавства, а також опис їхніх структурно-семантичних особливостей: структурний аналіз моно- і полілексемних ТО англійського літературознавства і їхня граматична характеристика, аналіз семантичних особливостей цих ТО, що включають їхню семантичну варіативність і типи зміни значень, а також аналіз генетичних характеристик досліджуваних ТО, що припускає вивчення ролі запозичених ТО в цій терміносистемі.


Аналіз семантики ТО в терміносистемі англійського літературознавства (2180 од.) з погляду концептуально-логічної системності, тобто їхньої віднесеності до того чи іншого поняття в аналізованій термінології, дозволив виділити ряд концептуальних груп ТО, пов'язаних одна з одною певним понятійним взаємозв'язком і утворюючих концептуальний апарат англійського літературознавства як особливої предметної галузі філологічної науки. Під концептуальною групою в даному дослідженні розуміється деяка кількість ТО, пов'язаних між собою спільністю вираженого ними поняття, що входить як компонент у систему інших понять, і утворюючих понятійний простір тієї чи іншої області знання.


          У понятійній області англійського літературознавства виділяються три концептуальних центри: 1) понятійний простір «теорія літератури»; 2) понятійний простір «текст художнього твору»; 3) понятійний простір «нелітературознавчі поняття». Навколо цих центрів розташовуються концептуальні групи ТО, що тяжіють до них. Так, з понятійним простором «теорія літератури» безпосередньо пов'язані ТО, що позначають 1) літературно-філософські течії, літературні школи і їхні теоретичні концепції (135 од., або 6,2% всіх проаналізованих ТО), наприклад: Futurism, Renaissance, Age of Reason, Angry Young Men, Bloomsbury Group та ін.;  2) поняття віршування (351 од., або 16,1%): choree, hexameter, inverted foot, run-on line, ballad stanza, anaclasis, beginning rhyme, ground rhythm, common long meter та ін.; 3) літературні жанри і форми (475 од., або 21,8%), де поняття літературної форми включає як дрібні, так і великі форми, наприклад: pastoral, ballad, High Comedy, а також більш широкі жанрові поняття: poetry, prose, drama, і 4) найменування літературознавчих шкіл (33 од., або 1,5%): affective criticism, New Criticism,  textual criticism та ін.


Другим понятійним центром, з яким асоціюється цілий ряд концептуальних груп, є «текст художнього твору». З ним співвідносяться групи ТО, що позначають: 1) мовні особливості тексту художнього твору (344 од., або 15,8% усіх ТО в проаналізованій терміносистемі); ця концептуальна група складається з двох понятійних підгруп: 1.а) літературно-художні прийоми (250 од.) і 1.б) мовностилістичні особливості даного тексту (94 од.). У першу підгрупу включені найменування фігур мовлення, використовуваних у художніх творах. При цьому перша підгрупа поділяється ще на два розділи: 1.а.1) фігури античної риторики (113 ед.): apophasis, enantiosis, enthymeme, epanalepsis, epiplexis, hysteron proteron та ін. і 1.а.2) інші тропи (137 од.): при вивченні ТО, що входять у цю групу, виникає проблема розмежування чисто літературних художніх прийомів і художніх прийомів інших галузей мистецтва, найчастіше кінематографії, наприклад: metaphorical dissolve (укр. метафоричне перетворення одного образу в іншій); у кінематографії dissolve означає «наплив», тобто поступове накладення однієї картинки, що рухається, чи телевізійного кадру на іншу (інші) на екрані. Художні прийоми літератури й інших мистецтв, зокрема кіно, переплетені настільки тісно, що в ряді випадків неможливо установити (принаймні, на даному синхронному зрізі мови), чи відноситься та чи інша ТО до галузі літературознавства, чи ж мова йде про випадки метафоричного використання термінології інших дисциплін в англійському літературознавстві, і в цьому випадку визначення metaphorical (укр. метафоричний) у ТО metaphorical dissolve є дуже показовим. У підгрупу мовностилістичних особливостей даного тексту віднесені ТО, що позначають параметри стилю даного художнього твору: phrasing, preciosity, emotive language, poeticism, Petrarchism та ін.; у ряді випадків це ТО з інгерентною конотацією, що виражають літературознавчу оцінку стилю художнього твору, наприклад: affectation, purple patch, mannerism, overwriting та ін.; 2) поняття літературознавчого аналізу тексту художнього твору (177 од., або 8,1% усіх ТО) - це настановні поняття до аналізу літератури, такі як verisimilitude, tradition, trope, genre, pathos, style та ін., що відрізняються від ТО попередньої понятійної групи  більш вираженою абстрактністю значення; 3) процес літературно-художньої творчості (126 од., або 5,8% усіх ТО), наприклад: epiphany, inspiration, anxiety of influence, atmosphere of the mind, dissociation of ideas та ін.; 4) композиційну структуру літературно-художнього твору  (161 од., або 7,4% від загальної кількості проаналізованих ТО): plot, theme, catharsis, anti-hero, і ін.; 5) видавничу форму літературного твору (83 од., або 3,8% всіх проаналізованих ТО): brochure, block poem, typographical arrangement, folio та ін.


У ряді проаналізованих груп і підгруп термінологічної лексики проявляються розгалужені родо-видові відносини ТО. Так, наприклад, ТО metaphor, вступаючи в синтагматичні відносини з іншим словом в атрибутивній функції, позначає родове поняття, а атрибут – види родового поняття: catachretic metaphor, complex metaphor, controlling metaphor, dead metaphor, diminishing metaphor; functional metaphor, organic metaphor, structural metaphor, kenning metaphor, mixed metaphor, phrase metaphor та ін.; poetry є родовим поняттям стосовно видових понять ballad pastoral, sonnet, ode та ін.; у свою чергу, деякі з цих видових понять стають родовими для понять, що позначають дрібніші форми, наприклад, sonnet стає родовим поняттям для видів сонета: English sonnet, Miltonic sonnet, Petrarchan sonnet та ін.; родове поняття criticism  розпадається на ряд видових за допомогою приєднання відповідного визначення: absolutist, ethical, formal, higher, historical, impressionistic, judicial, moral, myth, practical, pragmatic, social та ін.


Інші концептуальні групи, виділені в матеріалі дослідження, згруповані навколо третього понятійного центра «нелітературознавчі поняття»: 1) найменування навкололітературних реалій (96 од., або 4,4% всіх проаналізованих ТО), пов'язаних із соціальним життям суспільства і лише побічно з літературою, наприклад: bourgeoisie, agitprop, samizdat, proletcult; Beat Generation, fin de siecle, Wertherism, blue-stocking та ін.; 2) ТО інших галузей знання чи мистецтва (131 од., або 6% всіх проаналізованих ТО), зокрема, ТО лінгвістики (наприклад, nonce word, signified, signifier, synonym, vowel та ін., усього 63 од.), філософії (наприклад, deconstruction, dialectic, freedom та ін., усього 12 од.), музикознавства (наприклад, cacophony, cantata, polyphonic та ін., усього 11 од.), кінематографії (наприклад, establishing shot, moving shot, pan та ін., усього 10 од.), естетики (наприклад, psychic distance, comic relief, beautу та ін., усього 9 од.), психології (наприклад, association of ideas, feeling, horizon of expectations та ін., усього 9 од.) та ін., серед яких переважають лінгвістичні терміни; 3) позначення загальнонаукових понять (31 од., або 1,4% всіх проаналізованих ТО), наприклад: analysis, criterion, structure та ін.; 4) найменування галузей філології (26 од., або 1,2% всіх проаналізованих ТО), наприклад: linguistics, philology, morphology та ін.; 5) загальногуманістичні істини, передані, як правило, латинською мовою (11 од., або 0,5% усього матеріалу): ars est celare artem, carpe diem, ut pictura poesis та ін.


Опис структури ТО англійського літературознавства починається з виділення в досліджуваному матеріалі (2180 од.) монолексемних і полілексемних ТО.


Монолексемні ТО  становлять більшість у термінології англійського літературознавства (1155 од., або 53% усіх ТО) у порівнянні з полілексемними ТО чи термінологічними словосполученнями (ТС) (1025 од., або 47% усіх ТО). Словотворчий аналіз показав, що монолексемні ТО англійського літературознавства підрозділяються на 1) прості, чи кореневі (643 од., або 55,7%) (art, device, strophe); 2) похідні (464 од., або 40,2%) (anti-hero, description); 3) складні (48 од., або  4,1%) (choriamb, sound-symbolism). Прості слова становлять більшість у проаналізованій терміносистемі, що пояснюється наявністю великого числа слів грецького і латинського походження і ціліснооформлених неасимільованих іншомовних запозичень із сучасних мов (196 од., або 30,5% простих ТО) у спеціальній лексиці англійського літературознавства. Наприклад, гр. myth, гр. dithyramb, лат. clausula, лат. sententia, фр. soubrette, фр. tableau, нім. Künstmärchen, італ. libretto, яп. tanka та ін. Похідні ТО в терміносистемі англійського літературознавства утворюються за допомогою ряду  афіксів грецького і латинського походження: префіксальних морфем гр. a- , an(a)-, гр. amphi-, гр. ant- , anth- ,anti-, гр. ap- , apo-, гр. cata-; лат. de-, гр. dia-, гр. ep- , epi-, гр. hyper-, гр. hypo-, hyp-, гр. meta-, гр. para-, лат. sub-, гр. peri-, лат. circum-, гр. syn-, а також суфіксів грецького і латинського походження -ia, -is, -ism, -ity, -ness, -ontion (sion). Наприклад, amphigory, anacoluthon, antanaclasis, apothegm, asyndeton, epithet, hyperbaton, metalepsis, paragoge, substitution  intensity, appropriateness та ін., усього 464 ТО. Найбільш частотними в досліджуваному матеріалі є грецькі префікси a- , an(a)-, anti-, ant-, anth-; cata-; epi-, ep-, in-(-im), meta-, poly-, syn-(sym-), суфікси -ation (-sion) латинського і -ism грецького походження. Складні ТО, наприклад: cross-rhyme, pentameter, sound-symbolism (48 од., або 4,1% усіх монолексемних ТО в матеріалі дослідження)у терміносистемі англійського літературознавства нечисленні.


Полілексемні ТО чи термінологічні словосполучення (ТС). У терміносистемі англійського літературознавства синтаксичний спосіб термінотворення є одним з найбільш продуктивних (1025 од., або 47% матеріалу дослідження), наприклад: domain of thought, emotive thrust, felt thought, feminine rhyme, Graveyard School, adventure story, chain of being. Словосполучення дозволяє літературознавцю, з одного боку, конкретизувати узагальнені поняття літературознавства, а з іншого боку - відбити індивідуальне бачення літературознавцем  поняття, яке позначають цим терміном. Переважним типом ТС у терміносистемі англійського літературознавства є двокомпонентні ТС (886 од., або 86,4% усіх ТС), серед яких можна виділити такі структурні типи: 1) ад’єктивно-субстантивні: A+N; PI+N; PII+N; N’s+N; 2) субстантивно-субстантивні: N+N; Nprep; 3) дієслівно-субстантивні: V+N. Найбільш продуктивною моделлю є конструкція A+N (514 од., або 58% усіх двокомпонентних ТС): deep image, dramatic irony, New Comedy. Трикомпонентні ТС (70 од., або 6,8% усіх ТС у досліджуваній терміносистемі), наприклад: kitchen sink drama, country house poem, reflexive line ending та ін., складають значно меншу частину матеріалу дослідження. Серед досліджуваних ТС виділяється група багатокомпонентних неасимільованих іншомовних словосполучень (69 од., або 6,7% усіх ТС у досліджуваній терміносистемі): лат. deus ex machina, фр. comédie de moeurs, ісп. comedia de capa y espada, італ. commedia dell’arte, нім. Sturm und Drang, та ін. Компоненти таких ТС пов'язані один з одним тісніше, ніж в інших випадках, і сприймаються такі ТС як єдине ціле, незважаючи на їхню роздільну оформленість.


Основним граматичним засобом вираження понять, позначених літературознавчими термінами, є іменник, оскільки до цієї частини мови належить більшість (1093 од. з 1155 (94,6%)) монолексемних ТО. Частотність інших знаменних частин мови в досліджуваній терміносистемі значно нижча.


Серед семантичних особливостей ТО англійського літературознавства слід перш за все відзначити багатозначність консубстанціональних ТО в цій терміносистемі, що може проявлятися у вигляді семантичної варіативності й у вигляді полісемії. Під семантичною варіативністю в роботі розуміють різне трактування однієї і тієї ж ТО різними літературознавчими словниками. Наприклад, ТО allegory у словнику BCODLT - одна з літературних форм («a story or visual image with a second distinct meaning partially hidden behind its literal or visible meaning»); у словнику  ScCLT - це процес («a description of one thing under the guise of another suggestively similar...»); у словнику MLDPT - це вид оповідання («a form of narration that functions as a trope, lying somewhere between personification and metaphor…»)... Матеріал дослідження свідчить про тенденцію посилення розвитку семантичної варіативності в терміносистемі англійського літературознавства в середині – кінці XX ст.., обумовленої двома факторами: 1) об'єктивним - інтенсивним розвитком англійського літературознавства як науки, формуванням численних його відгалужень, у яких нерідко загальновживані терміни використовуються у нових значеннях в межах того чи іншого напрямку літературознавства; 2) суб'єктивним, тобто прагматичним фактором – індивідуальними науковими перевагами того чи іншого терміна для  літературознавців. З іншого боку, англійський літературознавчий термін може бути багатозначним у межах одного лексикографічного джерела. У таких випадках має місце полісемія. Наприклад, ТО elegy (укр. елегія) – це “an elaborately formal lyric poem lamenting the death of a friend or public figure...” (BCODLT). Як випливає з цього визначення, elegy -  це літературна форма, що має певний, установлений законами жанру зміст. Однак у період античності термін elegy означав певний віршований розмір, а не зміст поетичного твору (BCODLT).


Аналіз семантики 1003 консубстанціональних монолексемних ТО терміносистеми англійського літературознавства показав, що більш ніж у половині випадків (561 од., або 55,9%) значення ТО, зареєстровані в літературознавчих словниках, не містять принципових відмінностей від значень їхніх ОФЕ, семантизованих у загальнолітературних словниках. Серед інших монолексемних консубстанціональних ТО, що складають 442 од., або 44,1% усіх проаналізованих одиниць, семантичні відносини між ТО і їхніми ОФЕ в загальнолітературній мові не настільки тісні, як у попередній групі; у них відбувається зміна значення за різними типами: 1) звуження значення в літературознавстві (141 од., або 14,1% консубстанціональних ТО); 2) розширення значення в загальнолітературній мові (60 од., або 6%); 3) звуження значення в загальнолітературній мові (25 од., або 2,5%); 4) метафоричний перенос (66 од., або 6,6%); 5) метонімічний перенос (112 од., або 11,2%); 5) змішані випадки (20 од., або 2,0%); 6) омонімія (18 од., або 1,8% консубстанціональних ТО).


Дуже важливу роль в терміносистемі англійського літературознавства відіграє запозичена номінація, оскільки більша частина монолексемних (1071 од., або 92,7%) і полілексемних ТО (965 од., або 94,1%) має іншомовне походження. Уся запозичена термінологічна лексика в англійському літературознавстві поділена на дві групи за ступенем асиміляції: 1) неасимільована термінологічна лексика (385 од., або 33,3% монолексемних ТО + 69 од., або 6,7% полілексемних ТО), що практично цілком зберегла орфофонетичні особливості мовних одиниць відповідних мов-джерел, наприклад: anaphora < гр. αναφορá, epitasis < гр. Επιτασις, hyperbole < гр. Υπερβολη, excursus < лат. excursus, simile < лат. simile, фр. aperçu, фр. débat, фр. écriture, фр.histoire, нім. Einfühlung, нім. Aufklärung, нім. Biedemeier, нім. Falkentheorie, нім. Festschrift, нім. Aufklärung, й ін.; 2) асимільована термінологічна лексика (686 од., або 59,4% монолексемних ТО + 896 од., або 87,4% полілексемних ТО ), наприклад: hero < лат. hērõs < гр. ηρωες; story < ст.фр. estoire < лат. historia; stress < ст.фр. estrece < лат. strictus; heresy of paraphrase - англ. heresy < гр. αιρεσις, англ. paraphrase < гр. παραφρασις, obligatory scene - англ. obligatory < піз. лат. obligatorius, англ. scene < гр. σκηνη та ін.


Дослідження генетичних характеристик монолексемних ТО дозволило виділити основні джерела запозиченої термінологічної лексики в досліджуваній терміносистемі: 1) давньогрецька мова (412 од., або 35,5% усіх монолексемних ТО): гр. antanaclasis, гр. antibacchius, гр. catachresis, і ін.; 2) латинська мова (392 од., або 33,8%): лат. optatio, лат. persona, лат. sententia та ін.; 3) французька мова (106 од., або 9,2%): фр. chançon, фр. écriture, фр. соq-а-l'аnе та ін. 4) італійська мова (26 од., або 2,3%): burletta < італ. burletta; serenade < італ. serenata; stanza < італ. stanza і ін.; 5) іспанська мова (5 монолексемних ТО чи 0,4%): ісп. copla  < лат. copula; ісп. décima < лат. decima, ісп. duende; 6) німецька мова (25 од., або 2,2%); нім. Schauerroman, нім. Weltanschauung, нім. Weltschmerz; 7) екзотичні мови (15 од., або 1,3% монолексемних ТО), наприклад, африканський: fârsā, перський: divan < перс. dïvān, арабський: ghazel (ghazal, gazel) < араб. ğazal, masque < араб. maskara; малайський: pantoum < малайськ. pantum та ін. Крім того, генетичними джерелами термінологічної лексики англійського літературознавства є: 8) імена власні (48 од., або 4,2% монолексемних ТО), наприклад: Addisonian, alexandrine, bovarysme, malapropism. Кількість ТО споконвічного походження в терміносистемі англійського літературознавства менша: 84 од., або 7,3% монолексемних ТО.


У третьому розділі, “Семантичний аналіз консубстанціональних ТО терміносистеми англійського літературознавства і їхніх ОФЕ в загальнолітературній мові”, досліджуються ступінь термінологічності консубстанціональних ТО і характер їхніх семантичних відносин зі своїми ОФЕ в загальнолітературній мові.


Словникові статті англомовних літературознавчих словників розглядаються в роботі як один з різновидів інформативно-дескриптивних коротких наукових текстів, або мікротекст, у межах словникової статті. У найповнішому вигляді остання містить такі компоненти: заголовок, власне дефініцію, тлумачення, пояснення, екземпліфікацію, відсилання. Наявність у словникових статтях таких облігаторних компонентів: власне дефініції і тлумачення (440 од., або 38% усіх словникових статей) чи пояснення, (278 од., або 24% словникових статей), є непрямим індикатором термінологічності ТО, що служить заголовочною вокабулою.


          Проаналізовано словникові дефініції 1003 монолексемних консубстанціональних ТО в англомовних літературознавчих словниках і  відповідна кількість дефініцій ЛО загальнолітературної мови в загальнолітературних словниках. У процесі аналізу словникових статей у їхньому тексті виділялися семантичні елементи - семантичні складові, семантичні компоненти і семантичні теми, при цьому під семантичними складовими розуміють категоріальні поняття, такі, як літературний жанр, літературна форма, літературний прийом і т.п., під семантичними компонентами - диференціальні ознаки цих понять. Під семантичною темою розуміють загальний елемент значення, властивий словам відповідних рядів лексико-семантичних парадигм. Семантичні складові, семантичні компоненти і семантичні теми, виділені в текстах відповідних словникових статей у літературознавчих і загальнолітературних словниках, потім піддаються кількісному і якісному порівнянню. Виявлено, що досліджуваний матеріал з погляду семантики включає чотири класи ТО: однозначні і багатозначні ТО, а також однозначні і багатозначні ЛО. За допомогою компонентного аналізу текстів словникових статей виявлено три групи ТО і ЛО, що характеризуються такими ознаками: 1) цілковитим збігом семантичного наповнення значень; 2) частковим збігом семантичного наповнення значень; 3) розбіжністю семантичного наповнення значень. У групі цілковитого збігу семантичного наповнення значень (306 од., або 30,5% всіх проаналізованих ТО) значення ТО є відомими ЛСВ, описаними в загальнолітературних словниках. У групі часткового збігу значень ТО зі своїми ОФЕ в загальнолітературній мові, що включає велику частину проаналізованого матеріалу (596 од., або 59,4% всього аналізованого масиву ТО), значення ТО є новими ЛСВ однойменної ЛО, не зафіксованими в загальнолітературних словниках. У групі розбіжності семантичного наповнення значень яскраво виражений семантичний відрив спостерігається в незначної кількості ТО (11 од., або 10,9% ТО цієї групи). У великої більшості ТО цих груп семантичні відносини характеризуються різними асоціативними зв'язками, що наближають відносини цих ТО і ЛО до відносин лексико-семантичної варіативності (90 од., або 89,1% ТО цієї групи).


У  Висновках сформульовані основні результати дослідження:


      1. У терміносистемі англійського літературознавства лінгвістичними засобами відображується його специфіка як царини філології, обумовлена, з одного боку, унікальністю об'єкта літературознавства – художньої літератури, вивчення якої припускає насамперед оцінку – не тільки логічну, як у точних і природничих науках, але й естетичну, експресивно-емоційну, що в багатьох випадках пояснює образність термінологічного апарату англійського літературознавства і визначає тісний взаємозв'язок англійської літературознавчої термінології з загальнолітературною мовою. Це підтверджується 1) високою питомою вагою семантичної номінації (442 од., або 44,1% усіх монолексемних ТО), основними способами реалізації якої є а) звуження чи розширення значення як у загальнолітературній мові, так і в англійській літературознавчій термінології (226 од., або 22,6%); б) метонімічний перенос (112 од., або 11,2%); в) метафоричний перенос (66 од., або 6,6%); 2) наявністю ТС, компонентами яких є загальнолітературні слова (1025 од., або 47% усіх ТО в досліджуваній терміносистемі). З іншого боку, єдине генетичне джерело літературознавства й інших гуманітарних дисциплін – антична культура –  обумовлює значну кількість (157 од., або 7,2%) термінів інших гуманітарних дисциплін у терміносистемі англійського літературознавства.


      2. Складність предмета  літературознавчих досліджень, який являє собою синтез таких складових: 1) тексту художнього твору, написаного художньою, образною мовою автора, що перетворює дійсність своїм естетичним баченням, 2) особистості письменника, 3) його творчого методу і 4) літературно-філософської течії чи літературної школи, з якими пов'язаний даний художній твір, визначає «багатошаровість», «невизначеність», «розпливчастість» літературознавчих понять.


      3. Оскільки англійське літературознавство – багатоаспектна наука, у його концептуальному  апараті  виділяються три основні понятійні центри: 1) «теорія літератури», навколо якого об'єднані ТО, що позначають поняття історії літератури (найменування літературознавчих шкіл – 33 од., або 1,5%, літературно-філософських течій і літературних шкіл – 135 од., або 6,2%) і теоретичні основи літературознавства (літературні жанри і форми – 475 од., або 21,8%, віршування – 351 од., або 16,1%); 2) «текст художнього твору», до якого тяжіють ТО, які позначають поняття, що відносяться до літературно-художньої творчості (126 од., або 5,8%), літературознавчого аналізу (177 од., або 8,1%), ТО, що позначають композиційну структуру художнього твору (161 од., або 7,4%), видавничу форму художнього твору (83 од., або 3,8%), а також мовні особливості тексту художнього твору (344 од., або 15,8%); 3) «нелітературознавчі поняття» – понятійний центр, що поєднує навколо себе ТО, які позначають навкололітературні соціальні реалії (96 од., або 4,4%), поняття інших галузей  знання чи мистецтва і загальнонаукові поняття (188 од., або 8,6%), а також ТО, що виражають загальногуманістичні істини (11 од., або 0,5%).


4.      Аналіз генезису англійських літературознавчих термінів показує, що їхніми джерелами  є грецька (412 од., або 35,5%), латинська (392 од., або 33,8%), французька (106 од., або 9,2%), німецька (25 од., або 2,2%), італійська (26 од., або 2,3%), іспанська (5 од., або 0,4%), а також у незначній мірі східні (перська, арабська, японська) і скандинавські (15 од., або 1,3%) мови, і лише невелика частина англійських літературознавчих термінів (84 од., або 7,3%) має споконвічне походження. Запозичення з грецької і латинської мов кількісно переважають у термінології англійського літературознавства, складаючи 69,3% монолексемних ТО, що є лінгвістичним вираженням значущості античної культури як джерела формування англійського літературознавства. Крім того, у залежності від процесу освоєння всі запозичені терміни в терміносистемі англійського літературознавства розподіляються на неасимільовані й асимільовані при кількісному переважанні останньої групи. Значна частка (454 од., або 20,8% усіх ТО) неасимільованої іншомовної лексики в проаналізованій терміносистемі свідчить про виразний вплив літературознавства інших країн і епох на англійське літературознавство.


5.      Термінологія англійського літературознавства з погляду її базових характеристик поділяється на два класи: 1) «чисті» терміни, запозичені з інших мов чи створені за словотворчими (синтаксичними) моделями англійської мови (1349 од., або 61,9%); 2) «перехідні» терміни, що проникли в терміносистему англійського літературознавства з загальнолітературної мови чи з інших, як правило, споріднених дисциплін (831 од., або 38,1%). Терміни, що належать до другого класу, здобувають певні властивості термінів, але зберігають живий зв'язок із загальнолітературною мовою чи «попереднім» термінологічним значенням в іншій дисципліні, про що свідчить їхня одночасна фіксація, відповідно, як у загальнолітературних, так і в спеціальних словниках.


6.    У структурному відношенні терміносистема англійського літературознавства представлена монолексемними ТО (1155 од., або 53% усіх ТО): простими (643 од., або 55,7% монолексемних ТО), похідними (464 од., або 40,2% монолексемних ТО) і складними (48 од., або 4,1% монолексемних ТО); а також полілексемними ТО (1025 од., або 47% усіх ТО): двокомпонентними ТС (886 од., або 86,4% усіх ТС), трикомпонентними (70 од., або 6,8% усіх ТС) і багатокомпонентними (69 од., або 6,7% усіх ТС) ТС. Серед монолексемних ТО домінує структурний тип простого слова, що пояснюється високою питомою вагою запозиченої номінації в проаналізованій терміносистемі, ціліснооформлені одиниці якої сприймаються в англійській мові як структурно нерозкладні лексеми. Серед полілексемних ТО переважають двокомпонентні ТС, що свідчить про невисокий ступінь розвитку класифікаційно-ієрархічних відносин у понятійному апараті цієї області знань.


7.      Багатозначність англійського літературознавчого терміна, що проявляється як у його семантичній варіативності, так і в полісемії, обумовлена такими причинами: а) фіксацією в літературознавчих словниках різних значень того самого терміна в різні історико-літературні періоди; б) взаємопроникненням термінів гуманітарних дисциплін і різних видів мистецтва; в) різним тлумаченням літературознавчих понять різноманітними літературознавчими школами й окремими літературознавцями. Тенденція до розвитку багатозначності англійського літературознавчого терміна обумовлена двома факторами: 1) об'єктивним - інтенсивним розвитком англійського літературознавства як науки, формуванням численних його відгалужень – біографічного, історичного, прескриптивного, школи Нової критики й ін., де нерідко використовуються загальновживані терміни, яким приписуються нові значення в рамках окремих літературознавчих напрямів; 2) суб'єктивним, тобто прагматичним фактором – індивідуальними науковими перевагами того чи іншого терміна для літературознавців – авторів термінологічних літературознавчих словників при тлумаченні термінів, - і зближає цей термін із загальновживаним словом.


8.      Релевантність прагматичних установок англійського літературознавчого терміна, які реалізуються, з одного боку, у наявності в ньому інгерентних експресивних конотацій, обумовлених необхідністю естетичної оцінки художнього твору, з іншого боку, у різному баченні меж предмета літературознавства літературознавцями, що підтверджується різним кількісним і якісним складом слівника літературознавчих словників, а також у різному тлумаченні літературознавчих концептів різними літературознавцями, характеризує цей термін як мовну одиницю, близьку за своїми прагматичними властивостями до загальновживаного слова.


9.  Для встановлення ступеня термінологічності ТО англійського літературознавства можуть здійснюватися такі процедури: 1) аналіз композиційної структури словникової статті цієї ТО в літературознавчому словнику; 2) порівняння семантичного наповнення значень ТО в терміносистемі англійського літературознавства і їхніх ОФЕ у загальнолітературній мові з використанням методу компонентного аналізу; 3) порівняння розгалуженості семантичної структури даної ТО в термінологічному словнику і її ОФЕ в загальнолітературному словнику. Найменшим ступенем термінологічності характеризуються ТО, семантичні елементи значень яких цілком збігаються із семантичними елементами значень їхніх ОФЕ у загальнолітературній мові (306 од., або 30,5% усіх монолексемних консубстанціональних ТО) і є відомими ЛСВ цих ОФЕ у загальнолітературній мові;  найбільшим ступенем термінологічності – ТО, семантичні елементи значень яких не збігаються із семантичними елементами значень їхніх ОФЕ (101 од., або 10% усіх монолексемних консубстанціональних ТО).


 


10. Більша частина ТО в терміносистемі англійського літературознавства (596 од., або 59,4% всього проаналізованого масиву ТО) характеризується середнім, тобто невисоким ступенем термінологічності, при цьому значення ТО зв'язані зі значеннями їхніх ОФЕ у загальнолітературній мові відносинами лексико-семантичної похідности і є новими ЛСВ однойменної ЛО. У силу наявності взаємозв'язку між англійським літературознавчим терміном і його ОФЕ у загальнолітературній мові семантичні відносини між цими мовними одиницями характеризуються складними, розгалуженими зв'язками їхніх значень, які постійно змінюються і рідко (у 11 од., або в 1% випадків) розвиваються до повної омонімії.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины