СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ, КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ, КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
Альтернативное Название: СТРУКТУРНО-семантическая характеристика терминологии ПРОГРАММИРОВАНИЯ, КОМПЬЮТЕРНЫХ СЕТЕЙ И ЗАЩИТЫ ИНФОРМАЦИИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його мету, завдання, наукову новизну, визначено предмет і об’єкт дослідження, методи наукового аналізу, дано загальну характеристику термінології комп’ютерної галузі.


До складу спеціальної лексики комп’ютерних наук належать назви класів та конкретних виробів обчислювальної техніки, зв’язку прикладних систем, даних та їх збереження, настільних видавничих систем, історії оброблення інформації, виводу даних, програмування, систем та середовищ, назви видів робіт та послуг, компаній, організацій та закладів, професій, техніко-економічних показників тощо. До цієї терміносистеми входять також номенклатурні одиниці – товарні знаки, штампи та інші спеціальні позначення. Значний за обсягом шар термінів та інших спеціальних позначень знаходиться у стані безперервної динаміки, оскільки змінюються технології та виробництво, удосконалюється управління й розвивається бізнес. І власне термінологія, і спеціальні символи та номенклатурні одиниці досліджуваної галузі є складовими частинами інформаційних потоків, необхідних для умов функціонування різних сфер сучасного життя.


У першому розділі„Основні засади дослідження термінології програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації” – розглянуто теоретичні аспекти терміносистеми галузі комп’ютерної техніки, питання мотивованості терміна, екстра - та інтралінгвістичні особливості формування аналізованої термінології, зроблено спробу структурно-типологічного опису термінів галузі комп’ютерної техніки в українській мові порівняно з англійською.


Теоретичною базою аналізу структурно-семантичних особливостей термінології програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації стали роботи вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, що досліджували різноманітні аспекти загального термінознавства та специфіку функціонування галузевих терміносистем. Різні погляди науковців на визначення межі поняття „термінологія” спричиняють певні розбіжності у розумінні концепції терміна та терміносистеми. У своїй роботі ми розглядаємо термінологію галузі комп’ютерної техніки як складову частину літературної мови, а терміном називаємо інваріант (слово чи словосполучення), що означає спеціальний предмет або наукове поняття, обмежене дефініцією та місцем у системі.


Відносно невеликий рівень смислової мотивованості досліджуваної терміносистеми визначається специфікою її лексичного складу, значною частиною якого є номенклатурні назви, епоніми, символи, абревіатури та терміни, утворені шляхом зміни значення: код Манчестера, метод Монте-Карло, Троянський кінь, Microsoft Windows,архітектура СПАРК, LISP, мережа ARPANET, хук, весло, решето Ератосфена.


Системна організація, структурно-семантичні характеристики та динаміка номінативних процесів у терміносистемі програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації визначаються як мовними, так і позамовними чинниками. До останніх слід віднести культурні взаємовпливи народів, наявність усних та письмових контактів між носіями різних мов, зростання актуальності вивчення іноземних мов, авторитетність мови-донора, історично зумовлене захоплення певних соціальних шарів культурою інших країн, стан мовної культури народу, до лексикону якого входить нове слово, мовна „мода”. Екстралінгвістична природа певної частини термінів програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації є однією з визначних рис досліджуваної терміносистеми.


Екстралінгвістичні фактори спричинили появу запозичень та інтернаціоналізмів, які складають переважну більшість у термінології галузі комп’ютерної техніки. Серед причин залучення до лексики української мови англомовних термінів виокремлюється відсутність у рідній мові еквівалентного слова на позначення нового предмета, поняття чи особи (файл, монітор, біт, байт, хакер), тенденція до економії мовних засобів. Зовнішні запозичення термінів, тобто залучення до української термінології галузі комп'ютерної техніки іншомовних лексем зі збереженням або специфікацією їх основних дефініційних параметрів і з фонетико-морфологічною адаптацією, особливо притаманні досліджуваній терміносистемі: кількість подібних терміноодиниць сягає 48,3%.


Досліджувана нами терміносистема репрезентує численні приклади внутрішніх запозичень.


Це міжгалузеві терміни, що функціонують у суміжній з аналізованою галузях (в радіоелектроніці, кібернетиці), загальнотехнічні терміни, властиві усім терміносистемам технічного профілю (розгортка, діаграма, вентиль, напівпровідник, напруга, муфта, потенціал) та терміни інших наук (математики, механіки, фізики, та ін.), що входять до складу комп’ютерної термінології без зміни своїх конкретно-наукових значень. У термінології галузі комп'ютерної техніки специфічних значень, часто абсолютно непритаманних терміносистемі-донору, набули, зокрема лінгвістичні терміни (алфавіт, заголовок, діалект, лексикон, рідна мова), спортивні (хук), радіотехнічні (електрорушійний, електронно-променевий, кабель, транслятор, синхронізатор), фізичні (вібрація, амплітуда, аперіодичний), але найбільш поширеними стали деривати математичної терміносистеми (вектор, біном, алгоритм, геометрія, дільник, добуток, квадрат, квадрант, квадрильйон, коефіцієнт, ламбда-численна, логарифм, інтеграл, мантиса, мільйон, множення, многочлен, многокутник).


Транстермінологізація, тобто перенесення готового терміна з однієї дисципліни в іншу з повним або частковим його переосмисленням та перетворенням у міжгалузевий омонім, є одним з термінотворчих прийомів, термінологічною конверсією.


Структурно-типологічна стратифікація термінології програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації показала наявність у досліджуваній терміносистемі ще трьох класів термінів (конкретно галузевих, вузькогалузевих, власне галузевих).


За допомогою конкретно-галузевих термінів визначаються реалії та поняття лише матеріальної частини (зокрема мікросхем, плат, комп’ютерів, принтерів, відео). Це, наприклад, такі терміни: цільовий диск, „миша”, цифровий дисплей, штриховий записувач, центральний процесор, макетна плата, дисковод, аудіоз’єднувач.


Вузькогалузеві терміни вживаються для позначення понять, загальних для тематичної сфери „програмування”: абстрактний тип даних, механізм доступу, алгоритмічна мова, прикладне програмне забезпечення тощо.


Власне галузеві терміни належать загальній термінології обчислювальної техніки: електронна пошта, покоління ЕОМ, ігрова програма, комп’ютерна безпека, обчислювальна система.


Ці класи утворюють власне термінологію комп’ютерної техніки.


Розгляд соціолінгвістичних  аспектів дозволив з’ясувати походження деяких термінів (біт, баг, Ада, децибел, диск-вінчестер тощо) та способи їх утворення.


Однією з особливостей терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж захисту інформації є формування в її межах у процесі історичного розвитку автономних лексичних підсистем: практичної, що діє в сфері номінації конкретних реалій виробництва програм та обробки інформації, технологічних процесів та засобів, і науково-теоретичної, за допомогою якої позначаються науково-теоретичні уявлення щодо предмета виробництва.


На синхронному зрізі ці дві підсистеми відрізняються не лише формальними ознаками (етимологічною характеристикою номінативних одиниць, морфологічним складом, словотвірними засобами тощо), але й переважним функціонуванням у кожній з них термінів певного типу: денотативного або сигніфікативного.


Розшарування термінологічних одиниць на семантичні типи ґрунтуються на семантичній категорії „конкретність – абстрактність”. На екстралінгвістичному рівні ця суттєва ознака визначається типом денотата, з яким співвідноситься термін. Денотатами термінів галузі комп’ютерних наук є матеріальні предмети (прилади, пристрої) і, переважно, процеси. Звідси перевага у терміносистемі обчислювальної техніки та програмування саме сигніфікативних термінів (близько 60%), які номінують науково-теоретичні поняття, і потребують обов’язкового визначення (напівбайт, пуста послідовність, числовий аналіз, гніздування, інверсія, групова регресія, модуляція, віддзеркалювання, режим, матриця, масова пам’ять, чергування, убудоване сортування, інтерференція, інтерфейс, цілісність, інтегрування,  успадковування, відображення, ілюмінація, гіпермедія, гістерезис, розширення тощо).


Наведені дані свідчать про семантичне різноманіття слів-термінів у межах опрацьованого матеріалу й дозволяють висловити припущення, що зв’язок термінів та абстрактної лексики є безпосереднім, оскільки сам процес термінологізації слова – це процес абстрагування.


Певну частину досліджуваної терміносистеми становлять терміни денотативно–сигніфікативного типу, що посідають проміжне місце між денотатами та сигніфікатами: нульовий модем, нейромережа, багатопрохідне сортування, мультиплексор тощо.


У другому розділі“Засоби і способи номінації термінів галузі комп'ютерної техніки” – розглянуто специфіку морфологічної будови синтетичних термінів, особливості адаптації англо-американізмів парасинтетичні моделі, терміни композити та юкстапозити, аналітичну деривацію.


Аналіз словотворення, яке разом із запозиченням є основним способом номінації у досліджуваній термінології, дозволив виявити специфіку дериваційних процесів, що відбуваються у терміносистемі галузі комп’ютерної техніки.


Дослідження українських паралелей до англійських термінів показало, що останні досить часто співвідносні з українськими словосполученнями.


Аналіз на структурному рівні дозволив визначити, що терміни процесового значення в українській та англійській мові утворюються переважно шляхом афіксації та основоскладання. Найпоширенішими серед англійських термінів виявилися деривати з суфіксами -ing і -tion, меншу групу складають утворення з -ment, -age, -ance, -al. В українському термінотворенні у галузі комп'ютерної техніки найчастіше вживаються суфікси -аці(я), -уван, -юван, -анн, -енн. Найбільшу групу складають терміни на -аці(я) (приблизно 43 %).


Як свідчить контрастивний аналіз, в англійській та український мовах відбувається процес деперсоніфікації деяких суфіксів, зокрема -or (англ.) та   -ач (укр.), які поступово з афіксів, типових для nomina agentis, стають засобами для утворення nomina instrumenti.


На базі досліджуваного матеріалу нами нараховано близько 500 слів з суфіксом -or різної семантики. Серед них – 320 номенів означають прилади та інші технічні засоби. В українській мові більшості з них відповідають слова з суфіксом -ор.


Значно рідше – приблизно у 10 % випадків – зустрічаються суфікс
 -ник: багатополюсник, графопобудовник, лічильник, напівпровідник.


Особливістю досліджуваної терміносистеми є використання морфем      -ник та -ач на позначення пристроїв (сортувальник, лічильник, перемикач, наглядач, зчитувач, з’єднувач, захоплювач), наявність безафіксних дериватів, утворених від дієслів доконаного виду (збій, зупин, переріз) та деад’єктивів з формантом ‑ість, що часто є конституєнтом термінів (продуктивність, щільність, розміщення, циклічність, цілісність даних, швидкість передачі бітів).


В обох мовах наявні композити, утворені шляхом основоскладання, проте українській мові властива більша поширеність моделей цього типу, ніж англійський. У мові-донорі релевантні утворення в межах досліджуваного семантичного поля зустрічаються досить рідко: typewriter, keyboard, type-out, type-in. Безафіксне словотворення, субстантивація та ад'єктивація, властиві англійській мові, у досліджуваному полі репрезентовані поодинокими термінами (розділ). Утворення субстантивних та ад’єктивних термінів досліджуваної терміносистеми є результатом чотирьох видів словотвірних процесів морфологічного характеру: основоскладання, деривації, скорочення та парасинтезу. За своєю семантичною мотивованістю такі терміноодиниці пов'язані зі словосполученням, на базі якого вони створені. Складнопохідними парасинтетичними утвореннями називають лексичні одиниці, що з’явилися як наслідок двох словотвірних процесів: складання основ (числоформ) та деривації (афіксальної чи безафіксної). Проаналізований термінологічний матеріал дозволив виокремити у терміносистемі галузі комп’ютерної техніки ряд парасинтетичних моделей, кожна з яких наповнена певним змістом, притаманним тільки їй. Парасинтетичні терміни-іменники утворюються за однією з таких моделей (О-основа) кожній з яких властиве певне категоріальне значення:


1) пристрій чи механізм:


    а) О + О + (ач): перфозчитувач;


    б) О + О + (-ер), (-ор): мікрокалькулятор, автокодер, автомонітор, гіпервізор, інтерполятор, метаасемблер, мікропроцесор, мікробустер, мікрокомп’ютер;


    в) О + О + (-ик): двополюсник, багатокутник;


г) О + О + О + (-ор): мультимікропроцесор;


    ґ) О + О: гетеросистема, гігафлопс, гіпертекст, гіперіндекс, гіперплощина, гіперфрейм, метасистема, метафайл, мікроадреса, мікродискета, мікросхема, мікрофільм, мікрокод, мікропристрій, метаправило, метафайл;


2) явище або процес:


а) О + О + уван- (-юван-): автоблокування, автовирівнювання, автозавантажування, автопрокручування, мікрофільмування, макро-програмування, мультиадресування, мультипроцесування;


б) О + О + (-ація): екстраполяція, інтерполяція, макрогенерація, мультиадресація;


в) О + О + ик: автовиклик, автодіагностика, мікродіагностика;


г) О + О + (-енн-), (-анн-): автозавантаження, автоколивання, макророзширення;


ґ) О + О + (-ість): мультизадачність;


3) покажчики:


а) О + О: автокод, автоіндекс, гістограма, мегабайт, мегабіт, метасимвол, мікротакт, макропараметр, мнемокод;


б) О + О + О: автокорелограма.


Результати аналізу лексичного складу словників з інформатики, програмування та обчислювальної техніки, що були укладені в різні роки, дозволяють твердити, що кількість утворень парасинтетичних термінів у досліджуваній галузі комп’ютерної техніки помітно зростає серед способів деривації. Якщо тезаурус , виданий 1995 року,  містить тільки 6,8 % подібних лексичних утворень, а "Російсько-англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки" 1995 р.– 8,3 %, то "Комп’ютерний словник" 1997 р. складається з подібних моделей уже на 14,2 %, що свідчить про прагнення до лаконічності зі збереженням змістової насиченості. Поряд з традиційним способом утворення термінів шляхом основоскладання за допомогою з’єднувального голосного під впливом іншомовних запозичень в українській мові з’являються терміни з нульовим з’єднувальним елементом: шумфактор, піктрансформатор, куль-орган, тест-програма, блок-схема, буфер-текст, вектор-рядок, вектор-стовпець, вектор-функція, крос-асемблер, крос-розроблене, крос-транслятор, мітка-заповнювач, об’єкт-кореспондент, оператор-вираз, оператор-функція, підпрограма-процедура, підпрограма-функція, підцикл, післядрук, програма-диспетчер, програма-консультант. Визначальними для формування семантики терміноодиниць-композитів досліджуваної терміносистеми є об’єктні відношення компонентів субстантивних сполучень. Юкстапозити репрезентовані серед локативних іменників і утворюють велику групу назв операцій.


Одним із способів збагачення термінологічного словника галузі комп’ютерної техніки є конверсія, пов’язана з вираженням нового поняття шляхом переводу даної основи в іншу парадигму словозміни.


Результат аналізу морфемної структури термінів свідчить, що на морфологічному рівні їхня типологічна специфіка відбиває загальнолінгвістичні особливості, притаманні англійській та українській мовам, першій з яких властива перевага одно- та двоморфемних утворень, а другій – дво- та триморфемних одиниць.


Відсутність усталеного набору дериваційних елементів та способів словотворення є визначальною рисою термінології галузі комп’ютерної техніки на сучасному етапі розвитку. Причину цього вбачаємо у невеликому терміні, що пройшов з часу виникнення досліджуваної термінології.


Близько 30% термінодиниць демонструють чітку функціональну відповідність компонентів мови –донора та мови–реципієнта.


Серед груп однорівневих номенів найтиповішими виявилися такі:


1) повна поняттєва еквівалентність термінів мови – реципієнта та мови – донора:


bit (англ.) – біт (укр.), block (англ.) – блок (укр.), cursor (англ.) – курсор (укр.), file (англ.) – файл (укр.), buffering ( англ.) – буферизація ( укр.), boot (англ.) – завантаження (укр.), blocking (англ.) – блокування (укр.), blanking (англ.) – затемнення (укр.), binary (англ.) – двійковий (укр).


2) повна поняттєва еквівалентність за наявності множинної синонімічної номінації в одній з мов:


overlay (англ.) – оверлей, перекривання, посегментне завантаження (укр.), bu ( англ.) – випалювати, перепалювати, програмувати ПЗП (укр.), flag (англ.) – флаг, ознака (укр.);


3) часткова поняттєва еквівалентність термінів двох мов:


gun (англ.) – гармата (укр.), vector (англ.) – вектор (укр.), word (англ.) – слово ( укр.), wizard (англ.) – маг (укр.), worm (англ.) – вірус (укр.), node (англ.) – вузол ( укр.);


Різнорівнева міжмовна номінація пов’язана, на нашу думку, з різними можливостями словотворчих і граматичних систем української та англійської мов, що, в свою чергу, зумовлює наявність певних лексичних лакун, тимчасове заповнення яких відбувається за рахунок полілексичних номінантів:


thumbwhill (англ.) – колесо з ободом (укр.), toolkit (англ.) – інструментальний пакет програм (укр.)


Приблизно у 18% досліджених терміноодиниць англійським відповідають українські еквіваленти, утворені за допомогою єднальних голосних е, о: графопобудовник, рідиннострумінний, двійково-десятковий запис, взаємодія, криптографія, криптосистема, широкосмуговий, лексикографічний; шляхом зрощення: бета-вершина, блок-схема, блок-маркер, вершина-листок, хеш-пошук, хеш-функція, задача-модуль, користувач-непрограміст, метазначення, мітка-заповнювач, параметр-значення.


Особливостями дериваційних процесів у досліджуваній терміносистемі є такі дві риси: використання у функції термінів символів, літер, цифр і комбінування лексем, абревіатур та числових компонентів. Термінологія галузі комп'ютерної техніки має специфічні можливості для номінації предметів і понять з використанням літерної та цифрової символіки: база 2, база 8, база 16, Модула-2;, H, Z, C, F, m, о, r, t, \, <, $, стандарт Х.25; стандарти ССІТТ, групи 1,4; шина ІЕЕЕ - 488, шина ІЕЕЕ - 696/S - 100; шина PS/2, шина S - 100, висота "Х", вісь "у", вісь "z", графобудівник х-у, плотер х-у, символ "*", І- покажчик, клавіатура РС/ХТ, координатна система х-у-z, матриця х-у, протокол Х-модем, протокол Z-модем, шаблон *.*, р - код, Р-канальний МОН, р-система, РИ - екранування тощо.


Набагато частіше, ніж у загальнолітературній мові, у термінотворенні системи програмування, систем та мереж, баз даних та захисту інформації зустрічаються сполучення українських, запозичених з певної мови та інтернаціональних словотвірних засобів.


При цьому комбінації компонентів можуть бути найрізноманітнішими:


1) запозичена основа + український афікс:


 автономний, програмування аудіовізуальний тощо;


2) українська основа + інтернаціональна основа:


автоперезапуск, автоповтор;


3) запозичена основа + інтернаціональна основа:


автопулінг, авторестарт, автотест, білісекунда, кілобайт, кілобіт, кілобод, кілогерц, кілоцикл, мегабайт, мегабіт, мегагерц;


4) запозичена основа + запозичений афікс:


автосинхронізація, буферизація.


Проведений аналіз адаптації іншомовних лексем до української мовної системи свідчить про відсутність чітких критеріїв трансформації терміноодиниць, велику розбіжність у способах передавання еквівалентних лексем, що, на нашу думку, констатує несталість досліджуваної термінології в українській мові.


У третьому розділі“Особливості лексико-семантичної системи термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації” –розглянуто семантичні зв'язки між терміноелементами, модифікацію значення мовних одиниць та номенклатурну номінацію у термінології галузі комп'ютерної техніки.


Аналіз лексико-семантичних особливостей системи програмування, комп’ютерих мереж та захисту інформаціі дозволив використати у системі значеннєвих категорій слова полісемічні терміноодиниці та терміни, утворені внаслідок зміни семантики. Розглянуто системні зв’язки у межах терміносистеми галузі комп’ютерної техніки. Інтерференція термінів різних сфер знань спричинила спеціалізацію лексем у досліджуваній термінології. Цей процес перетворив терміни комп’ютерної техніки не у міжгалузеві спеціальні позначення, а в омоніми.


Досліджено асиміляцію запозичень англо-американізмів, що відбувається за рахунок використання однієї семеми з усього її обсягу у полісемічних словах. Термінологія програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації репрезентує різні види лексичної полісемії – синтагматичну, що знімається або впроваджується контекстом, та парадигматичну – незалежну від нього. Серед полісемічних термінів 52.3 % становлять приклади парціально-словесної полісемії.Контрастивний аналіз англо-українських полісемічних пар дозволив виділити семантично однорідні та семантично неоднорідні.


Особливістю терміносистеми досліджуваної галузі є те, що її ядро, базові терміни утворені завдяки семантичному способу, тобто шляхом переосмислення, переносу найменувань за аналогією понять: подібності зовнішнього вигляду предметів, подібності функцій, зокрема комунікативних стосунків людини – комп’ютера: canot (каноє) – робоча зона, зона перетину стрічки; snow(сніг) - нижній перегін кривої залишкового намагнічування. . Різні соматичні елементи, покладені в основу терміна, релевантні за двома напрямками: зовнішньою ознакою та принципом дії.


Необхідність нових термінів для номінації апаратури, процесів, діяльності та функцій прикладних систем, баз даних спричиняє існування значної кількості метафоричних неосемантизмів, що базуються на порівнянні з тваринами, рослинними якостями тощо.Особливістю аналізованої автохтонної термінології є те, що її ядро складають терміни, утворені шляхом переосмислення, переносу найменувань за аналогією понять. Використання загальновживаних слів у ролі термінів програмування, баз даних, систем та мереж і захисту інформації є явищем неоднорідним, зокрема у способах їхнього уживання. Названі лексеми функціонують у досліджуваній терміносистемі як у значенні, близькому до прямого (робоча станція, руйнування даних, розширення файла, псевдонім, реальний режим), так і в значенні переносному (ребро, холостий, решето Ератосфена, "пелюсткове" ("ромашкове") колесо, рух "миші"). Наявні у системі термінів галузі програмування, баз даних, систем і мереж та захисту інформації загальновживані слова можна стратифікувати за такими тематичними групами:


1) соматичні (аварія головки, активна клітина);


2) назви частини будівлі, будови (активне вікно, будова);


3) назви предметів (альбом для вирізок, альтернативний ключ, барабан, батарейка, шапка, ядро, журнал, щітка, блокнот);


4) назви природних об’єктів (альтернативне джерело живлення, хвиля);


5) назви наук (арифметика, кібернетика, синтаксис, граматика);


6) назви закладів (архів, банк, бібліотека);


7) назви процесів (аркадна гра, аварія, вибирання);


8) назви назв осіб (автор, користувач);


9) назви частини рослин (гілка);


10) назви ознаки (високий, яскравий).


Під час використання загальновживаних слів для номінації спеціальних понять вони набувають властивості автосемантії, розвиваються їхні структурні значення – парадигматичне та синтагматичне.


Термінологічні значення загальновживаним словам у терміносистемі програмування, баз даних, систем та мереж предикуються в результаті семантичної спеціалізації (денотативна співвіднесеність не змінюється), сутність якої полягає у звуженні значення слова шляхом включення до його семантики нових складових – термінологічних сем, що поглиблюють її з проекцією на конкретну терміносистему.


Специфічною рисою аналізованої терміносистеми є паралельне використання двох способів графічної адаптації: передавання англійських лексем кирилицею та використання латинського алфавіту для створення українського терміна-відповідника .


У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження.


Проведений аналіз терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації дозволив з'ясувати її лексико-семантичні особливості та зробити деякі узагальнення.


Аналіз формування терміносистеми дозволяє твердити, що ряд проблем як теоретичного, так і практичного аспектів українського термінознавства ще не знайшли остаточного вирішення. Наше дослідження базується на ідеї цілісного розуміння лінгвістичних явищ та твердженнях про необхідність системного підходу до вивчення термінологічних процесів як у синхронії, так і в діахронії.


Питання смислової мотивованості терміна актуальні для аналізу терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації, оскільки, крім теоретичного наукового інтересу, має багато практичних застосувань у найрізноманітніших галузях виробничої діяльності, зокрема може стати критерієм визначення якості перекладу на природні та інформаційні мови, бо під час перекладу похідних мовних одиниць, не зафіксованих у машинному словнику, відтворюється лише їх внутрішня форма, а не значення. З’ясовано, що досліджувана терміносистема має невисокий рівень мотивованості терміноодиниць, оскільки часто до їхнього складу входять епоніми, символи, абревіатури та терміни, утворені шляхом зміни значення.


Аналіз термінології програмування, комп’ютерної техніки та захисту інформації висвітлив те, що в ній наявні номени, створені як окремими вченими (біт, аналітична машина, програма–транслятор), так і групами фахівців (жучок, диск–вінчестер тощо). Особливої ваги набуває екстралінгвістичний фактор під час розгляду лексичного складу досліджуваної терміносистеми, де значна частина терміноодиниць є іншомовними словами. Причиною позамовних мотивацій є численні контакти науковців різних країн, зростання освіченості користувачів комп’ютерних мереж, авторитетність мови–джерела, певна мовна мода.


Досить великий обсяг та гетерогенність комп’ютерної лексики з метою виділення окремих розрядів та специфічних лексем досліджуваної терміносистеми висувають вимогу її стратифікації. Виокремлено три класи термінів, що складають термінологію програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації: конкретно галузеві, вузько галузеві та власне галузеві терміни. Щодо залученої термінології, то в ній було визначено міжгалузеві терміни, властиві суміжним з аналізованою галузям, зокрема радіоелектроніці та кібернетиці, та терміни інших наук.


Специфікою терміносистеми програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації є формування у її межах практичної та науково–теоретичної автономних підсистем з функціонуючими в кожній з них термінами певного типу – денотативного або сигніфікативного. Зосереджено увагу на встановленні кількісного та якісного складу досліджуваної термінології, понятійно-змістових методах її вивчення.


Зокрема виваженим критерієм визначення компонентного складу стало поняття системності. З’ясовано, що між загальнолітературною мовою та терміноодиницями немає суттєвих обмежень щодо полісемії та зміни семантичного значення. На нашу думку, це є свідченням лабільності меж між загальнолітературною мовою та аналізованою терміносистемою.


Запозичення, кальки та інтернаціоналізми складають більшість у лексиці термінології галузі комп’ютерної техніки.Абсолютні інтернаціоналізми та напівкальки не завжди мають повний збіг фонетичної структури, оскільки певна частина фонем є невіддільним компонентом грецької та латинської мов і чужі українській.


Достатньо великий прошарок у терміносистемі програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації складає номенклатура. На теоретичному рівні зроблено спробу визначити спільні та відмінні риси між терміном та номеном, подано їхні дефініції, досліджено перехід технічного номена до класу товарних знаків.


Аналіз словотворення, яке разом із калькуванням та запозиченням є основним способом номінації термінів галузі комп'ютерної техніки, дозволив з'ясувати, що термінотворення зі значенням процесу здійснюється в українській мові переважно шляхом афіксації та основоскладання.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины