ДІЄСЛІВНА СИНОНІМІКА В ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ІВАНА БАГРЯНОГО : Глагольная синонимика В произведение Иван Багряного



Название:
ДІЄСЛІВНА СИНОНІМІКА В ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ІВАНА БАГРЯНОГО
Альтернативное Название: Глагольная синонимика В произведение Иван Багряного
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 У "Вступі" обґрунтовано вибір та актуальність теми, схарактеризовано стан вивчення проблеми, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено його наукову новизну, окреслено теоретичну й практичну цінність одержаних результатів. Розглядаються питання синонімії в контексті вивчення мови художніх творів.


Синоніми визначаються як усталені в мовному вжитку, різні за звуковою формою пари або ряди лексичних одиниць, що належать до однієї частини мови і характеризуються семантичною спільністю, а також частковою взаємозамінністю. Необхідними й достатніми критеріями синонімії слів є їхня співвіднесеність з одним чи кількома пов'язаними між собою поняттями, семантична спільність, функціональна еквівалентність.


В основу опису синонімів покладено змістові відношення лексико-семантичних варіантів. Близькість зіставлюваних лексичних одиниць установлюється шляхом компонентного аналізу значень як на основі дефініцій тлумачних словників, так і через спостереження контекстуальних уживань слів у мові.


Маючи спільне загальне значення, синоніми можуть відрізнятись один від одного додатковими відтінками, мати неоднакові чи, навпаки, однакові корені, різну темпоральну характеристику, не збігатися в належності до стилів мовлення, давати різну емоційну оцінку позначуваному. Наявністю в кожної синонімічної пари декількох різних характеристик і пояснюється те, що всі спроби створити детальну класифікацію синонімів ще й досі не мають успіху.


В українському мовознавстві у вивченні лексичної синоніміки художніх творів традиційно виробився поділ синонімів за такими принципами: 1) за характером і ступенем синонімічних відношень; 2) за характером додаткових значень. Функціонально-семантичний аналіз дієслівних синонімів, дібраних з прозових творів Івана Багряного, здійснюється на основі цієї класифікації. Виокремлюються загальномовні й оказіональні (контекстуальні) синонімічні одиниці. З-поміж загальномовних синонімів виділяються: 1) семантичні синоніми, які відрізняються один від одного смисловими відтінками; 2) стилістичні синоніми, диференціююча функція яких реалізується в плані функціонально-мовному або емоційно-оцінному; 3) семантико-стилістичні синоніми, які характеризуються стилістичними відмінностями, смисловими відтінками, експресивністю.


Синонімічний ряд (СР) визначається як багатокомпонентна, відкрита, структурно організована одиниця лексичної системи мови. Кожне слово ряду пов'язане з іншими інтеграційною семою й одночасно відрізняється від інших унікальністю своєї семної структури, складом тих компонентів, які становлять зміст. З одного боку, слова пов'язані одне з одним, а з іншого – протиставлені. Отже, синонімічні ряди репрезентують семантичні розбіжності інтеграційного типу.


Обсяг синонімічного ряду визначається кількістю елементів, для яких характерна певна інтеграційна ознака (сема). До синонімічного ряду, крім постійних і контекстуальних однолексемних синонімів, належать еквіваленти слова – сполучення слів (серед них перифрази, ідіоми та інші типи фразем), речення за умови їхньої співвіднесеності з лексемами мови на основі спільних структурно-семантичних властивостей.


Компоненти синонімічного ряду неоднорідні. Його організуючим центром виступає домінанта. Домінанта – це слово, яке має в ряді найзагальніше значення, є найуживанішим, володіє широкою сполучуваністю і характеризується, як правило, нульовою стилістичною маркованістю. Наявність такої одиниці в структурі ряду дає змогу здійснювати порівняльний аналіз компонентного складу значення синонімів, установлювати межі синонімічного ряду.


За характером зв'язку між словами виділяється два простих типи структури синонімічного ряду: синонімічний ланцюг і синонімічне гніздо. Синонімічний ланцюг становлять слова, пов'язані між собою відношенням градації. Кожен член синонімічного ланцюга пов'язаний не тільки з домінантою, а й з суміжними словами. Члени синонімічного ряду становлять синонімічне гніздо, якщо кожний синонім пов'язаний безпосередньо з домінантою; у зв'язки між собою члени такої групи вступають опосередковано через домінанту. Здебільшого вони розрізняються одразу кількома компонентами значення. Існують такі синонімічні ряди, що об'єднують і значення, пов'язані як синонімічний ланцюг, і значення типу синонімічного гнізда. У таких синонімічних рядах синонімічна близькість для одних пар синонімів більша, а для інших – менша.


Розуміння синонімічного ряду як відкритої мікросистеми, в якій поєднуються мовні факти в часі, у локальних і соціальних варіантах, дозволяє в системно-структурній організації його елементів вирізняти центр, ядро й периферію. Центр становлять найуживаніші, стилістично нейтральні синоніми, які містять інтеграційну сему в основному значенні. До центральної частини належать також лексичні одиниці, ужиті з переносним значенням, якщо останнє закріпилося за словом у загальнонародному вжитку і фіксується словниками.


Периферія представлена словами найменш частотними у функціональному аспекті. Ідеться про словникові одиниці обмеженого вживання. До них належать, з одного боку, ті слова діалектної й соціальної сфери, що властиві певним територіальним діалектам і професійним, а також арготичним шарам суспільства, грубопросторічні слова розмовного стилю. З іншого, слова пасивного запасу, які майже не трапляються в сучасній мові. Це архаїзми, неологізми (особливо індивідуально-мовленнєві).


Другий розділ "Лексико-семантичний аналіз дієслівних синонімів" складається з 5 підрозділів. Поділ на підрозділи зумовлений аналізом різних тематичних груп, до складу яких входять кілька семантично близьких синонімічних рядів. У межах кожного синонімічного ряду синоніми організуються так, щоб лінійне розташування відображало ступінь семантичної подібності синонімічних одиниць. При цьому спочатку подаються загальномовні синоніми, серед яких виокремлюються групи семантичних, стилістичних, семантико-стилістичних синонімів. Після загальномовних наводяться оказіональні синоніми. Принцип їх розташування – від більш звичного загальномовного переносного вживання слова до несподіваного, індивідуально-авторського. На практиці при побудові синонімічного ряду, зокрема зі складною структурою, не завжди вдається дотримуватися такого принципу розташування синонімів. У такому разі синоніми групуються за спільністю уточнювальної функції, враховуючи смислову чи стилістичну градацію.


 "Синоніми на позначення інтелектуально-аналітичної діяльності людини". Проаналізовано 7 синонімічних рядів: думати (44), зрозуміти (18), розумітися (4), виснувати (4), пояснювати (10), згадувати (12), мріяти (4). За винятком СР з домінантами "думати", "розумітися", це кількісно невеликі ряди, що об'єднують 96 синонімів. В аналізованій групі переважають загальномовні синоніми (всього 73, серед них 39 семантичних, 27 семантико-стилістичних і 7 стилістичних). Серед оказіональних синонімів домінують фразові синонімічні одиниці (їх 23), багато з яких перебувають на межі двох розрядів – загальномовного й оказіонального. Вони поширені в усному мовленні, але не фіксуються словниками.


Найширше представлений СР думати. Для вираження людської здатності пізнавати та осмислювати дійсність Іван Багряний використовує такі синоніми:


1. Загальномовні семантико-стилістичні: думати, міркувати, мислити, гадати, припускати, обмірковувати, роздумувати, прикидати, зважувати.


2. Загальномовні семантико-стилістичні: розважати, розсуждати, думати-думати, думати думу (думи), сушити голову, ламати голову, прийти в голову, приходить думка, думка народжується, в голові майнуло (мелькнуло), перебігає думка, не класти в голову, стукнути в голову, думка кружляє, рояться думки, снувати думки (думку), думки плутаються.


 3. Оказіональні: стрелити в голову, думки блукають, думки товчуться, думки вовтузяться, думи пливли, ворухнулася думка, кружляти навколо чогось, голову розсаджує вир думок, пекти мозок, мізок гуготить в шаленому русі, крутить вир думок, обертати в голові (під черепною покришкою, під нахмуреними бровами), бути серцем десь, розум постав проти серця.


Наведені синоніми відрізняються один від одного такими основними ознаками:


1)характером здійснення мислительної дії; 2) інтенсивністю і глибиною дії; 3) тривалістю;


4) участю волі у виникненні думки; 5) наявністю відносної частки впевненості й припущення у складі думки; 6) характером ситуації, що є предметом думки; 7) стилістичним компонентом.


Домінанта думати – "розмірковувати над чим-небудь" [СУМ, т. 2, с. 434] позначає мислительний процес, що постійно здійснюється у свідомості людини. Результатом такої діяльності є думки, що за своїм змістом можуть бути найрізноманітнішими. Процес думати має здебільшого мимовільний характер.


Значення синоніма міркувати – "заглиблюватися думками в що-небудь" [СУМ, т. 4, с. 746] – порівняно з думати уявляється більш специфікованим. Ці два синоніми відрізняються один від одного тим, що міркувати позначає розумову дію, під час якої до уваги беруться різні думки й мо тиви, що в кінцевому результаті має привести до логічно обґрунтованого судження. Процес міркувати, як правило, є довільним, бо скеровується якоюсь проблемною ситуацією чи завданням.


Зі значенням "міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності і роблячи висновки" [СУМ, т. 4, с. 718] уживається синонім мислити. Аналіз усіх контекстів, в яких Іван Багряний використовує це дієслово, дає підстави твердити таке. Мислити, на відміну від думати, міркувати, гадати, припускати, містить вказівку на дуже високі розумові, інтелектуальні здібності суб'єкта. Якщо думати, міркувати, гадати, припускати – це розумові процеси, притаманні всім людям, то здатністю мислити володіє далеко не кожна людина.


Обидва префіксальних синоніми обмірковувати і роздумувати мають інтенсивніше, сильніше виявлення ознаки дії, ніж споріднені з ними безпрефіксні синоніми.


Синонім гадати, що має значення "думати, розмірковувати, міркувати" [СУМ, т. 2,


с. 10], письменник використовує для відтворення ситуації, в якій людина постає перед необхідністю розв'язання якоїсь проблеми. Проблема, яка загалом є зрозумілою для особи, містить щось таке, що його не можна одразу з'ясувати. Для того, щоб розв'язати проблему, суб'єкт повинен знайти спосіб, шлях. Ідея способу виникає у вигляді здогадки, припущення. Часто людина сумнівається, що знайдений нею спосіб вирішення є правильним, і починає шукати інший. У досліджуваних творах Іван Багряний уживає гадати лише для уточнення іншого, близького за значенням дієслова, підсилюючи й увиразнюючи при цьому поняття, означуване цими синонімами.


Словник синонімів української мови в двох томах засвідчує дієслово припускати як синонімічне до вважати і не включає його до складу синонімічного ряду з домінантою "думати". У дисертації цей синонім розглядається у складі СР думати, бо він не тільки позначає кваліфікацію об'єкта в змісті думки про нього, а й указує на процесуальність. Дія припускати, як правило, ґрунтується на неповних або недостовірних знаннях. Продуктом припускати є думка-здогадка, не підкріплена достатніми фактичними даними. У досліджуваних творах Івана Багряного припускати вживається переважно в заперечних конструкціях.


Коли треба відтворити процес міркування, під час якого суб'єкт порівнює чи зважує щось, автор користується дієсловом прикидати. Прикидати має довільний характер, бо скеровується спеціальною метою зіставити кілька наочних чи уявних об'єктів, суспільних явищ тощо в певному відношенні; установити переваги й недоліки чогось. І. Багряний уживає це дієслово для уточнення й підсилення значення іншого синоніма.


Ужите з переносним значенням дієслово зважувати означає всебічно, ретельно розглянути всі деталі й обставини, за яких має відбутися певна подія.


"Синоніми на позначення акту мовлення". Здійснено аналіз рядів із домінантами говорити (120), розповідати (14), повідомляти (9), просити"(8), наказувати (9), кричати (19), лаяти (11), скаржитися (7), зізнаватися (7), називати (7), співати (33). Синонімічні ряди характеризуються великою кількістю загальномовних семантичних синонімів. Вони дозволяють авторові відтворити різноманітні особливості здійснюваного мовленнєвого акту. Група семантико-стилістичних синонімів представлена розмовними, просторічними, знижено-емоційними, діалектними, жаргонними, застарілими дієсловами. Загальномовних стилістичних синонімів виявлено


лише три. Очевидно, це пояснюється тим, що для письменника важливо було знайти саме такі синонімічні одиниці, які найповніше відображали б особливості позначуваного поняття, а також передавали емоційний стан персонажів під час говоріння чи сприймання інформації. Оказіональні синоніми представлені великою кількістю метафорично вжитих слів і висловів. І хоч серед них майже немає авторських новотворів, вони сприймаються як цілком нові, оригінальні синонімічні засоби.


Найрозгалуженішим синонімічним рядом є СР з домінантою говорити. При укладанні синонімічного ряду взято до уваги концепцію В.С. Ільїна: визначаючи синонімічний ряд, треба брати здебільшого широке коло понять, об'єднаних тим чи іншим основним спільним моментом. Така організація матеріалу до певної міри не відповідає звичайній словниковій системі визначення синонімічних рядів, але цим можна уникнути розпорошення на дрібні гнізда, що могло б звестися до сухих схем об'єднання синонімів. Отже, у межах синонімічного ряду говорити виокремлюються, наприклад, підгрупи з домінантами: бурмотіти, белькотати, верзти, просторікувати тощо. Вони позначають вужчі поняття – відповідно, "говорити тихо, невиразно", "говорити нерозбірливо, безладно, плутано", говорити щось нерозумне, беззмістовне", "багато, часто беззмістовно говорити".


Для вираження поняття "передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось" І. Багряний використовує такі синоніми:


1. Загальномовні семантичні: говорити, казати, мовити, промовити, вимовити, проголосити, виголосити, проговорити, розмовляти, скандувати, карбувати, тягти, сичати, бурмотіти, мимрити, бубоніти, белькотати, лепетати, джеркотіти, роняти, кидати, випалити, відрізати, заїкнутися, обізватися, злословити, шепотіти, слово мовити, ворушити губами, кинути репліку, перекинутися словом, витиснути з себе.


2. Загальномовні семантико-стилістичні: балакати, гомоніти, бурчати, мурмотіти, жебоніти, лопотіти, просторікувати, розбалакувати, пащекувати, розсипатися, цідити, шипіти, сюсюкати, хрипіти, гарчати, гриміти, галдіти, молоти, плести, плескати, варнякати, буркнути, муркнути, бовкнути, ляпнути, брякнути, пальнути, стрелити, бахнути, бабахнути, гагахнути, одрізати, одрубати, воркотіти, рипіти, стрекотати, заграсувати, гугнявити, гнусавити, лебедіти, кракати, ректи, мовляти, обронити слово, процідити крізь зуби, молоти язиком, молоти дурниці, дурниці городити, верзти чортовиння, розводити антимонії, співати соловейком, точити теревені, пустити жука.


3. Оказіональні: дудніти, охнути, пекти, втнути, тюкнути, злоязичити, журитися, квилити, закректати, заклекотіти, зашкандибати, видушити слово, видушити з горла, видавити через силу, проштовхнути крізь горло, проштовхнути крізь шерхлі губи, протягнути крізь зуби, поволокти кожне слово, розтягувати слова, прорвалося слово, з уст злетіти, жувати слова, жувати слова і спльовувати, встрявати в розмову, налягати на слова, голос бубонить, бризкати слиною, шарпати кадичком, вібрує кадичок, розтрусити повним голосом; схиляється материн голос, як материнка в полі, горнеться до немовляти; журливий голос, як материнка в полі під вітром, гойдається на вітрі, тремтить безнадійно; слова тяжкі, як брили, вивертала з самої глибини серця, зривала з живого місця.


 "Синоніми на позначення емоційних станів і почуттів". Описано п'ять синонімічних рядів: радіти (11), сердитися (20), мучитися (11), дивуватися (11), лякатися (8). Ці ряди характеризуються значною кількістю фразових синонімів. Серед 61 синоніма (39 загальномовних і 22 оказіональних) 31 становлять фразові синонімічні одиниці, які не тільки кількісно, але і якісно збагачують синонімічні ряди. За допомогою них письменник відтворює найтонші семантичні, стилістичні, емоційні відтінки позначуваного. Загальномовні й оказіональні синоніми цієї групи широко функціонують як у мові автора, так і в мовленні персонажів.


Найширше представлений синонімічний ряд сердитися. Для вираження стану людини, коли вона відчуває роздратування різної сили і характеру вияву його, в досліджуваних романах уживаються такі синоніми:


 1.Загальномовні семантичні: сердитися, злоститися, гніватися, лютувати, несамовитіти, казитися, спалахувати.


2. Загальномовні семантико-стилістичні: сатаніти, яритися, злість бере (брало зло).


3.Оказіональні: вибухати, кипіти, клекотіти, закипати гнівом, розбирає гнів, задихатися від злоби, душила скажена лють, набрякати злістю, вибух люті струснув кимось.


Синоніми відрізняються один від одного такими основними ознаками: 1) характером емоції, її інтенсивністю, глибиною, тривалістю; 2) причинами, які викликають цю емоцію;


3) зовнішнім виявом емоції; 4) особливим компонентом; 5) стилістичним компонентом.


Синонім сердитися – "бути в стані гніву, роздратування, гніватися" [СУМ, т. 9, с. 132] – позначає найменш інтенсивну і найменш глибоку емоцію, яка, проте, може залишатися в душі людини довгий час.


Коли треба передати, що людина відчуває, крім невдоволення, ще й сильне роздратування, письменник залучає дієслово злоститися, що має значення "злитися, дратуватися, відчувати злість" [СУМ, т. 3, с. 604]. Як засвідчують контексти, в яких уживається це слово, емоція злоститися часто виявляється зовні: людина різко й емоційно висловлюється, робить різкі жести. Злоститися в досліджуваних творах сполучається як з іменниками назвами осіб, так і з іменниками назвами неосіб.


Для відтворення стану нервового збудження, що супроводжується почуттям сильного обурення, автор користується експресивно виразним синонімом гніватися.


Коли йдеться про стан, в якому людина відчуває почуття гніву надзвичайної сили, Іван Багряний уживає синонім лютувати.


Синонім несамовитіти вказує на те, що людина відчуває почуття гніву, яке характеризується значною силою свого вияву. Перебуваючи в такому стані, особа не здатна відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх.


Із значенням "впадати в лють" уживається дієслово казитися. Специфіка цього синоніма полягає в тому, що письменник використовує його тоді, коли хоче відтворити надзвичайно сильну емоційну реакцію особи на чиюсь зовсім незначну дію.


Раптове надзвичайно сильне невдоволення суб'єкта якою-небудь ситуацією письменник відтворює за допомогою дієслова спалахнути. Це почуття таке сильне, що особа ледве стримує себе. Спалахнути завжди передбачає безпосередній вплив на суб'єкта якогось фактора. Це, як правило, чиєсь висловлювання. Спалахнути сполучається лише з іменниками, які позначають осіб.


"Синоніми на позначення вольових процесів". Схарактеризовано чотири синонімічні ряди: намагатися (8), наважуватися (6), хотіти (17), чекати (11). Це нерозгалужені  ряди. Переважають загальномовні семантичні синоніми (їх 26 з 42). У цій групі не зафіксовано жодного загальномовного стилістичного синоніма. Синоніми, які належать до СР чекати, письменник використовує для позначення ситуації, коли суб'єкт, знаючи або передбачаючи, що може відбутися якась подія, перебуває в стані внутрішньої готовності до неї. Для вираження поняття чекати в романах Івана Багряного виявлено такі синоніми:


1. Загальномовні семантичні: чекати, ждати, дожидати, очікувати, сподіватися, стривати, підождати.


2. Загальномовні семантико-стилістичні: чигати.


3. Оказіональні: полювати, обернутися в слух, чекання.


Синоніми відрізняються один від одного такими основними ознаками:1) характером очікуваної події; 2) інтенсивністю дії; 3) тривалістю очікування; 4) особливим компонентом.


Найзагальнішим щодо означуваного поняття є дієслово чекати – "перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь"


[ СУМ, т. 11, с. 290]. Цей синонім характеризується універсальністю вживання.


Синоніми ждати й чекати слабо протиставлені один одному. Ждати виступає абсолютним семантичним відповідником до дієслова чекати в більшості контекстів. Проте спостереження за функціонуванням ждати в досліджуваних творах свідчать, що І. Багряний значно рідше використовує це слово в тих контекстах, де є вказівка на місце очікування, тобто йдеться про фізичне очікування. Очевидно, це можна пояснити тим, що ждати трохи сильніший експресивно від чекати, завдячуючи цим своїй складовій структурі та інтонації.


Більшою інтенсивністю характеризується синонім дожидати. Це дієслово вказує на тривале очікування когось або чогось сподіваного і виражає впевненість у здійсненні очікуваної події.


Близьким до попереднього є дієслово очікувати. Відрізняється воно від дожидати більшою зосередженістю на внутрішній емоційній готовності особи до події.


Коли треба підкреслити, що чекаючи кого-, що-небудь, дивляться, вдивляються туди, звідки предмет чекання може з'явитися, автор уживає синонім виглядати.


На відміну від інших синонімів ряду дієслова стривати й підождати вживаються як прохання почекати, не поспішати що-небудь робити.


Синонім сподіватися вживається тоді, коли потрібно передати не тільки сам процес очікування, а й надію на прихід, здійснення чогось.


"Синоніми на позначення процесів переміщення в просторі за допомогою ніг". Проаналізовано три синонімічних ряди: іти (93), бігти (20), увійти (11).


Основним синонімічним рядом на позначення процесу переміщення в просторі є ряд, члени якого, об'єднуються навколо синоніма-домінанти іти. Компоненти ряду не лише називають, а й деталізують позначуваний денотат, інколи даючи йому при цьому позитивну або негативну характеристику.


Для вираження поняття "роблячи кроки, пересуватися в просторі" письменник використовує такі синонімічні одиниці:


1. Загальномовні семантичні: іти, ступати, виступати, марширувати (машерувати, маршувати), крокувати, шкутильгати, шкандибати, прямувати, простувати, маневрувати, крастися, пробиратися, прослизати, задкувати; ходити, рухатися, походжати, плавати, блукати, кружляти, тупцяти, тупцятися, метушитися, метатися; піти, рушити, податися; відступати задки.


2. Загальномовні семантико-стилістичні: брести, никати, мандрувати, паняти, брьохатися, плутатися, дряпатися, нишпорити, шнирити, плентатись, теліпатись, сунутися, сурганитися, повзти, лізти, тинятися, вештатися, крутитися, сновигати, почвалати, пошелепкатися, шлятися, перти, пертися, ламзати, бігти, мчати, гасати, чухрати, смалити, спотикатися, розігнатися, махати, чхати, ломити, човгати, зашагати, слєдовать, дефілювати, ходити-бродити, піти просто, іти гусячим кроком, ходити самопас, чимчикувати упрост, полізти напропуд, поволоктися хвостиком, тягтися хвостиком, плавом пливти, чорт несе.


3. Оказіональні: шелестіти, потріщати, борсатися, дертися, танцювати, плавати по (людському) морю; викидати тяжкий, кований чобіт наперед; кроки гримлять; кроки дуднять; бити в камінь кованими чобітьми; змагатися одчайдушно; обдирати на собі рештки одежі і шкіру до крові.


Характеризуючи дію "іти", Іван Багряний надає перевагу загальномовним синонімам. Велика кількість стилістично маркованих синонімічних одиниць ряду, що активно функціонують не тільки в мовних партіях персонажів, але й у мові автора, є стилістично вмотивованими. Без виразної стилістичної настанови вживається в мові автора тільки росіянізм зашагати.


У другому розділі "Лексико-синонімічні заміни в різних редакціях роману "Людина біжить над прірвою" Івана Багряного" характеризуються найтиповіші лексико-синонімічні виправлення в різних редакціях роману "Людина біжить над прірвою".  Зіставляються три джерела:


А. Текст твору "Людина біжить над прірвою": Багряний І.П. Людина біжить над прірвою: Роман /Післямова Л. Череватенка. – К.:Укр. письменник,1992. – 320 с., що друкується за виданням: Іван Багряний. Людина біжить над прірвою. Роман. – Новий Ульм – Нью-Йорк, 1965.


Б. Текст автографа.


В. Текст машинопису з правками автора.


Лексико-синонімічні заміни в досліджуваних редакціях роману різноманітні. У дисертації виокремлюється кілька груп однотипних виправлень.


1. Найбільшу кількість виправлень становлять заміни, викликані потребою уточнити вислів. Вони, як правило, сприяють посиленню смислової виразності висловлювання, надають думкам більшої конкретності, напр.:


А: Якщо ж бомба падала трохи збоку, то хатка спокійно собі стояла біля свіжовиритої, димлячої, глибокої вирви, мов біля могили... (с.48).


Б: Якщо ж бомба падала трохи збоку – то хатка спокійно собі стояла біля свіжовиритої, димлячої, глибокої ями, мов біля могили... (арк. 67).


В: Якщо ж бомба падала трохи збоку, то хатка спокійно собі стояла біля свіжовиритої, димлячої, глибокої воронки, мов біля могили... (арк. 54).


Тут піддався правці іменник яма. Це зумовлено, очевидно, тим, що письменник хотів конкретизувати це поняття. У машинописному варіанті слово яма виправлене на слово воронка, яке належить до розмовного стилю мови, а потім на нейтральне вирва. Лексема вирва – "вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма" [СУМ, т.1, с.467], окрім того, що є більш специфікованою, конкретнішою за своїм значенням, порівняно з яма – "заглиблення в землі" [СУМ, т.11, с.644], характеризується ще й виразним звуковим оформленням. Така заміна дозволила також уникнути небажаного повторення слова яма в ширшому контексті.


2. До другої групи належать численні виправлення, спрямовані на урізноманітнення контексту, напр.:


А: Він лише просидів ніч на руїнах собору, прийшовши туди в темряві  безлюдними, розбомбленими вулицями (с. 52).


Б: Він лише просидів ніч на руїнах собору, прийшовши туди глупої ночі (арк. 71).


В: Він лише просидів ніч на руїнах собору, прийшовши туди в темряві  безлюдними, розбомбленими вулицями (арк. 59).


Письменник мав на меті уникнути небажаного стилістичного явища – тавтології слова ніч у тій самій фразі.


3. При порівняльному зіставленні трьох редакцій роману Івана Багряного зафіксовано низку лексичних поправок, які письменник здійснив для того, щоб усунути мовностилістичні недогляди, напр.:


А: Відразу стало тихо й затишно, утих дитячий плач і козиняче мекання (с. 52).


Б: Відразу стало тихо й затишно, утих дитячий плач і козиняче мекання (арк. 71).


В: Одразу стало тихо й затишно, утих дитячий плач і козиняче блеяння (арк. 59).


У тексті автографа І.Багряний замінив спершу слово ячіння, що відповідає літературному ячання, на мекання. Цій правці не можна відмовити в доцільності, бо вона усунула певну логічну невідповідність між сполучуваними словами, бо ячання – це жалібний крик, який видають птахи, переважно лебеді [СУМ, т.11, с.661]. Далі письменник, віднайшовши точне слово, в іншому варіанті – машинописному – використовує неточне, під кінець знову повертається до точного слова.


4. Поодинокими є заміни раніше вжитих літературних слів їхніми відповідниками з розмовного стилю мовлення. Такі заміни переважають у мовній характеристиці персонажів, але наявні вони іноді й у авторській мові, напр.:


А: Кутузов кинув цигарку, блиснув недобре очима й хлиснув вина з кришталевої чари (с.69).


Б: "Кутузов" кинув цигарку, блиснув недобре очима і випив вино з кришталевої чари (арк. 99).


В: Кутузов кинув цигарку, блиснув недобре очима й хлиснув вина з кришталевої чари (арк.81).


Нейтральне дієслово випити замінене його розмовним відповідником хлиснути. Це виправлення посилює експресивність фрази, дозволяє схарактеризувати внутрішній стан і поведінку персонажа. Початковий варіант цього речення в тексті автографа мав такий вигляд: "Кутузов" кинув цигарку, блиснув недобре очима і перекинув вино з кришталевої чари. Лексему перекинути – "вилити з чого-небудь перевернутого" [СУМ, т.6, с.192] – письменник замінив на випити. У цьому контексті перекинути, хоч і використовувалося в переносному значенні, при сприйнятті не втрачало й свого  прямого значення, що спричинило небажану двозначність.


5. Рідше трапляються виправлення зворотного характеру – заміни стилістично маркованого слова нейтральним, напр.:


А: Нарешті Семьонов гримнув уже іншим голосом, як візник кричить "тпррру!", приїхавши: –  Стій!!. (с. 81).


Б: Нарешті Семьонов гаркнув уже іншим голосом, як візник кричить "тпррру!", приїхавши: –  Стій!!. (арк. 114).


В: Нарешті Семьонов гримнув уже іншим голосом, як візник кричить "тпррру!", приїхавши: –  Стій!!. (арк. 96).


Ужите з переносним значенням розмовне дієслово гаркнути письменник замінив у машинописному варіанті нейтральним гримнути.


6. До цієї групи належать правки, зафіксовані тільки у варіанті А. Текст автографа (варіант Б) і друковане джерело (варіант В) їх не засвідчують. У дисертації висловлюється припущення, що ці виправлення належать редакторові видання 1965 року, а не письменникові. Виокремлюються невмотивовані заміни, напр.:


А: Бідолашна дружина губилася з жаху, б'ючись, мов чайка, об сиру землю. Рятуючи її від божевілля, Максим і спровадив її з немовлям на околицю міста (с. 46).


Б: Бідолашна дружина терялася з жаху, б'ючись, мов чайка, об сиру землю (арк. 66).


В: Бідолашна дружина терялася з жаху, б'ючись, мов чайка, об сиру землю (арк. 51).


Ця редакторська правка неточна. Річ у тому, що Іван Багряний використовує дієслово терятися (стерятися) зі значенням "ставати психічним хворим; перен. узагалі втрачати здоровий глузд", тобто терятися є стилістичним синонімом до божеволіти. Таке значення дієслова терятися засвідчено в романі "Сад Гетсиманський", зокрема, коли йдеться про божевілля професора Гепнера: Він стерявся від надміру безглуздя й цинізму, нагромаджених на душу його колишніми "соратниками", й від нервової перенаснаги, щоб той цинізм перебороти або принаймні якось збагнути й виправдати (с. 431). У наведеному раніше прикладі терятися вживається з переносним значенням. Очевидно, редактор помилково сприйняв діалектизм терятися за росіянізм.


У Висновках викладені результати проведеного дослідження, робляться теоретичні узагальнення щодо особливостей використання І. Багряним дієслівної синоніміки в романах "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Маруся Богуславка".


Суттєвою ознакою мови художніх творів Івана Багряного є багатство дієслівних синонімічних засобів відображення. Змодельовані синонімічні ряди являють собою окремі лексико-семантичні мікрогрупи в складі лексико-семантичних груп інтелектуально-аналітичної діяльності людини, мовного акту, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі. Найпоширенішими є синонімічні ряди змішаного, комплексного типу. За характером зв'язку між компонентами переважають такі синонімічні ряди, що об'єднують однослівні і фразові синоніми, пов'язані між собою і як синонімічний ланцюг, і як синонімічне гніздо.


Синоніми в межах окремого ряду характеризуються різними семантичними й стилістичними нюансами, крім того – неоднаковою частотністю, сполучуваністю і ступенем маркованості компонентів. Абсолютні синоніми – рідкісне явище як в авторській оповіді, так і в мовних партіях персонажів.


Основними у структурі проаналізованих рядів є загальномовні нейтральні синонімічні одиниці. Вони активно функціонують як у мовленні автора, так і в мовленні персонажів, забезпечуючи правдивість, точність, чіткість, лаконічність вислову.


           Наявність у мовній тканині аналізованих  романів великої кількості стилістичних синонімів пояснюється не лише специфікою роману як жанру художньої літератури, який передбачає соціальну різномовленість та індивідуальне різноголосся, чи бажанням письменника якомога точніше відтворити різнобарв'я народної мови. Стилістичні синоніми є також важливим засобом оцінної характеристики, вони допомагають виявити ставлення мовця до описаного, виражають афективний його стан в момент мовлення тощо.


Для кожної конкретної ситуації письменник вибирає саме ті синонімічні одиниці, які передали б необхідні відтінки, допомогли авторові реалістично відтворити мову персонажів, дати їм належну характеристику, змалювати різні події, вчинки персонажів. Це досягається насамперед за допомогою розмовних і просторічних синонімів.


Синонімічні одиниці книжного характеру відрізняються від усіх інших синонімів своєю піднесеною експресивно-стилістичною характеристикою. Їм властивий відтінок урочистості, поетичності. Основною сферою вживання книжних синонімів у досліджуваних романах є авторське мовлення.


У значно меншій мірі І. Багряний використовує синоніми, які належать до застарілої лексики. Залежно від втіленого задуму, зображуваних характерів синоніми-архаїзми набувають нових семантичних і конотативних відтінків. Так, лексема ректи, яка належить до синонімічного ряду з домінантою "говорити", уживається: 1) зі значенням "говорити дурниці, нісенітниці", наближаючись семантикою до дієслів верзти, молоти, плести; 2) для маніфестації суб'єктивного авторського ставлення мовця до особи, яка говорить, чи до сказаного нею. Зокрема, можна виділити такі відтінки: а) іронічно-зневажливий; б) жартівливо-іронічний, доброзичливий;


в) глузливо-іронічний; г) емоційне захоплення.


Уживання знижено-емоційних синонімів завжди зумовлено контекстом. У мові персонажів вони є своєрідною реакцією на ті чи інші події або на вчинки людей.


До помітно диференційних ознак мовного стилю автора можна віднести широке використання росіянізмів. Уведення російських елементів на сторінки романів пояснюється бажанням автора достовірно відтворити мовлення змальованих у творах пересонажів. Проте росіянізми часто вживаються і в авторському мовленні без виразної стилістичної настанови, напр.: загнусавити, зашагати та ін.


Діалектна лексика в досліджуваних творах І. Багряного не чужа літературній мові, тому й не одразу помітна, напр.: залебедіти, звомпити та ін. Очевидно, цим можна пояснити той факт, що наведені діалектні синоніми вживаються тільки в мовленні автора.


Мова романів "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Маруся Богуславка" характеризується також багатством оказіональних синонімів, котрі є важливим засобом посилення експресії вислову. Оказіональним синонімічним одиницям мови художніх творів письменника властива одноразовість уживання, що зумовлюється індивідуальним характером переносно вжитих слів чи конструкцій залежно від конкретного зв'язку з певним контекстом. Для одержання рівнозначного стилістичного ефекту оказіональні синоніми інколи використовуються в подібних контекстах. При цьому оказіональні фразові синонімічні одиниці письменник уживає здебільшого в оновленому, зміненому складі. Оказіональні синоніми передусім властиві авторській оповіді, оскільки часто є ефективним засобом авторської характеристики зображуваного.


Специфічними рисами індивідуального стилю Івана Багряного є:


-                   широке використання синонімічного багатства української мови;


-                    пріоритетне використання загальномовних синонімів;


-                    активне функціонування фразових синонімічних одиниць,


-                    значна кількість оказіональних синонімів.


Здійснені І. Багряним лексико-синонімічні заміни в різних редакціях роману "Людина біжить над прірвою", спрямовані на уточнення змісту висловлювань, посилення їхньої експресивної виразності, усунення мовностилістичних недоглядів.


 


 


 








Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. – Харків, 1997.




Арабська цифра в дужках тут і далі вказує на кількість синонімів ряду.




Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970 – 1980.




ЦДАМЛМ, фонд 1186, опис 1, справа 3, 4.




ЦДАМЛМ, фонд 1186, опис 1, справа 1, 2.



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Камынина Надежда Ростиславовна Повышение качества государственного управления недвижимым имуществом организаций в условиях цифровой экономики
Шилова Анна Эдуардовна Повышение конкурентоспособности сельскохозяйственной продукции и совершенствование продовольственного обеспечения промышленного региона (на материалах Кемеровской области)
Бабаева Парвина Мансуровна Повышение социально-экономической эффективности бытового обслуживания населения в условиях рыночных отношений (на материалах Республики Таджикистан)
Дыганова Рената Рафаилевна Повышение социально-экономической эффективности дистанционной торговли
Никонова Наталья Александровна Повышение экономической эффективности производства и переработки молока в сельскохозяйственных организациях (на примере Ленинградской области)