СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ Й ДИНАМІКА ПОБУТОВОЇ ЛЕКСИКИ ПІВДЕНЬ НОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК



Название:
СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ Й ДИНАМІКА ПОБУТОВОЇ ЛЕКСИКИ ПІВДЕНЬ НОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК
Альтернативное Название: СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ И ДИНАМИКА БЫТОВОЙ лексики ЮЖНОСЛОБОЖАНСКИХ говоров
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, підкреслено її актуальність, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт, наукову новизну, практичне та теоретичне значення, вказано методи і джерела дослідження.


 


Перший розділ Структурна організація і семантика побутової лексики південнослобожанських говірок містить три глави.


У першому підрозділі Тематична група лексики на позначення житлових приміщень розглянуто складну внутрішню організацію цієї тематичної групи, компоненти якої об’єднані на підставі спільності чи близькості семантики, хоча водночас і протиставляються багатьма диференційними ознаками. На підставі ознак денотатів, що вказують на функцію, форму, матеріал, суміжність розташування реалій, виділено лексико-семантичі групи (ЛСГ): 1) назви житлових споруд, їх зовнішня характеристика; 2) назви основних частин, деталей будівлі житла; 3) назви хатніх забудов; 4) назви внутрішнього упорядкування житла.


Аналіз здійснено за схемою: репрезентація зафіксованої назви, встановлення системних відношень у межах ЛСГ; за наявності переконливих свідчень джерел вказано на час появи лексеми в говірці, напр., сема ‘сільський житловий будинок’ у південнослобожанських говірках репрезентована лексемами |хата, дом, д’ім, |дом’ік, бу|динок; ці лексеми можуть виступати паралельно у тих самих говірках |хата // дом, |хата // дом // |дом’ік; функціонально найбільше навантаженою є лексема |хата (відома в усіх обстежених говірках); широко вживаною у досліджуваних говірках є й лексема дом, що функціонує переважно як паралельна назва: |хата // дом (у 36 н.п.), |хата // дом// |дом’ік (у 2 н.п.); лексема дом інколи має конкретизовану семантику ‘добротний, цегляний житловий будинок’, що зумовлено появою в XX ст. кількаповерхових будівель нового типу. Джерела свідчать, що назви |хата, дом, д’ім з тим же значенням функціонували в обстежених говірках і століття тому; у назві св’іт|лиц’а спостережено зміну семантики: за джерелами ХІХ ст. – ‘житловий будинок’, ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’, в кінці ХХ ст. перша з наведених сем вже не зафіксована; втрачена у досліджуваних говірках і лексема хúжа ‘хата, домівка’.


 








При використанні свідчень різноманітних джерел збережено графіку цитованого джерела.



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины