ЭПИТЕТ В СИСТЕМЕ ТРОПОВ СОВРЕМЕННОГО АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА (Семантика. Структура. Прагматика)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ЭПИТЕТ В СИСТЕМЕ ТРОПОВ СОВРЕМЕННОГО АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА (Семантика. Структура. Прагматика)
Альтернативное Название: ЕПІТЕТ У СИСТЕМІ ТРОПІВ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (Семантика. Структура. Прагматика)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

     В стилістиці й поетиці під тропом розуміється семасіологічно двопланове вживання слова, при якому його матеріальна форма реалізує одночасно два значення - пряме і переносне. Зв'язок прямого і переносного значень базується на різних принципах (суміжності, подібності й т.ін.), що зумов­лює існування різних видів тропів.


Положення античної риторики про однослівність тропів потребує сут­тєвого уточнення. Дійсно, в тропі семантична транспозиція торкається лише одного слова. Проте  троп може реалізуватися лише в контексті, в бінар­ному утворенні, яке пропонується назвати тропеїчною конфігурацією. В тропеїчній конфігурації один компонент (актуалізатор тропа) завжди вживається в прямому значенні (І), тоді як другий (ядро тропа) - в переносному значенні (II), наприклад: the stars (I) look down (II); her sunny (II) smile (I); a chick (II) of a girl (I); sorrowful (II) bushes (I); the roses (II) of her cheeks (I); tiny (II) skyscrapers (I)  і т.ін.


Якщо раніше вивчення тропів було предметом поетики і зводилось до опису створюваних ними художніх ефектів, то починаючи з 60-х років XX ст. простежується новий підхід до тропів, пов'язаний з розвитком струк­турної лінгвістики і семіотики.


Серед найбільш характерних рис сучасної теорії тропів потрібно відзначити: розуміння сукупності тропів як ієрархічної системи; постановку питання про генезис тропів і гіпотетичний “першотроп”; розподіл тропів за двома вісями мови - парадигматичною, на якій відбувається вибір елементів, і синтагматичною, де комбінуються відібрані елементи.


Для того, щоб сприйняти сукупність тропів як певну систему, необхідно знайти в ній ознаки, що притаманні будь-якій системі. До них належать:1) цілісність системи при елементному складі (у даному випадку цілісність системи забезпечується семантичним інваріантом різних тропів - елементів системи); 2) закріплене за системою середовище застосування (у даному випадку - мова); 3) наявність сталих зв'язків, що утворюють структуру системи (сталість зв'язків у даному випадку розуміється як можливість взаємних трансформацій тропів у межах усієї тропіки); 4) можливість характеристики структури системи як по вертикалі (парадигматичні відношення), так і по горизонталі (синтагматичні відношення), причому в першому випадку визначаються різні рівні системи і встановлюється ієрахія цих рівнів (морфологічного, лексичного, словотвірного, синтаксичного).


Значний інтерес являє собою діахронічний аспект тропіки і питання про гіпотетичний “першотроп”, що послужив джерелом усього розмаїття тропів, існуючих нині в мові. На думку ряду лінгвістів, першотропом можна вважати метонімію (особливо її різновид - синекдоху), тому  що  в  її   oснові   лежить   асоціативна   суміжність   контексту (ситуації й референта). Так,


Ц. Тодоров уважає, що подвоєння синекдохи створює метафору. Тієї ж позиції дотримується й А.Анрі, визначаючи метафору як подвійну метонімію.


Проте метонімія навряд чи може вважатися вихідною в становленні тропів. Не підлягає сумніву та обставина, що основною функцією метонімії є  ідентифікуюча за відношенням до окремих конкретних предметів і аж ніяк не характеризуюча. Метонімія найменш експресивна зі всіх тропів.


Є вагоміші підстави вважати вихідним тропом епітет. Людина з давніх-давен намагалася пізнати різні предмети оточуючого світу, перш за все пізнаючи ознаки й властивості цих предметів, зіставляючи їх з ознаками та властивостями інших предметів, а згодом даючи їм словесні визначення. Первісна мова передає враження від предметів  і явищ зовнішнього світу або елементарно, подібно до перших слів дитини, або більш змістовно, за допомогою слів-епітетів, кожне з яких називає певну чуттєво-сприйняту ознаку (А.Шахнарович).


Епітет може розглядатися не тільки як першотроп, але й як системо­утворюючий центр тропіки, тому що в нього можуть трансформуватися інші тропи, наприклад:


The sea was smiling (метафора) à the smiling sea.


 His chest is like a barrel  (порівняння) à his barrel chest.


His finger accused us   (метонімія) à his accusing finger.


Her beauty seemed ugly  (оксюморон) à her ugly beauty.


В сучасній теорії тропів останні розподіляються за двома вісями мо­ви - парадигматичною та синтагматичною. Тут протиставля­ються метафора як творча трансформація схожості й метонімія як творча трансформація суміжності. Згідно з думкою Є.Куриловича, метафору можна розглядати як зміну семантично різних знаків у однакових синтаксичних пози­ціях (вісь парадигматики), тоді як при метонімії змінюється сама синтак­сична позиція знака (вісь синтагматики). Це твердження не викликає запе­речень. Проте воно не дає відповіді на питання, до якої з двох осей мо­ви треба відносити інші тропи, зокрема епітет.


 


Є підстави вважати, що епітет належить до двох осей, парадигматич­ної та синтагматичної, одночасно. В наведеному вище прикладі the smiling sеа  парадигматичний аспект полягає у виборі експресивного знака, а син­тагматичний - у зміні синтаксичної позиції знака, вираженого іншою час­тиною мови: The sea was smiling(v.-) à the smiling sea (adj.)


 


Макрополе тропіки, яке потрібно розглядати у взаємозв'язку парадигматичного і синтагматичного аспектів, становить собою утворення, близьке до фрейму - когнітивної інформації, що використовується для відображення ситуацій у предметно-пізнавальній антропонімічній сфері. Однак треба зважити на те, що фрейм в основному функціонує в сигніфікативній площині, забезпе­чуючи вибір адекватного способу відображення ситуації, в той час як тро­пеїчне макрополе, являючи собою ієрархію тропів з урахуванням їх інгерентних та диференційних ознак, забезпечує референційний план описання ситуації.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Песковец Анна Витальевна. Улучшение низкотемпературных свойств сульфонатных пластичных смазок
Новичкова Лидия Николаевна. Полифония художественного мира (на материале сопоставительного исследования произведений Ф.М. Достоевского "Идиот" и Ч. Диккенса "Тяжелые времена")
Михайлов Дмитрий Александрович. Перспективные керамические материалы для консолидации фракционированных компонентов РАО: Cs, Sr+Ba, Ln и минор-актинидов на примере катионов-имитаторов
Меретин Алексей Сергеевич. Разработка термодинамически согласованных математических моделей и методов математического моделирования для анализа тепловых методов увеличения нефтеотдачи
Малашкина Ольга Федоровна. Механизм стратегического управления развитием высокотехнологичных промышленных компаний в условиях межфирменной цифровой кооперации