ЭПИТЕТ В СИСТЕМЕ ТРОПОВ СОВРЕМЕННОГО АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА (Семантика. Структура. Прагматика)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЭПИТЕТ В СИСТЕМЕ ТРОПОВ СОВРЕМЕННОГО АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА (Семантика. Структура. Прагматика)
Альтернативное Название: ЕПІТЕТ У СИСТЕМІ ТРОПІВ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (Семантика. Структура. Прагматика)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

     В стилістиці й поетиці під тропом розуміється семасіологічно двопланове вживання слова, при якому його матеріальна форма реалізує одночасно два значення - пряме і переносне. Зв'язок прямого і переносного значень базується на різних принципах (суміжності, подібності й т.ін.), що зумов­лює існування різних видів тропів.


Положення античної риторики про однослівність тропів потребує сут­тєвого уточнення. Дійсно, в тропі семантична транспозиція торкається лише одного слова. Проте  троп може реалізуватися лише в контексті, в бінар­ному утворенні, яке пропонується назвати тропеїчною конфігурацією. В тропеїчній конфігурації один компонент (актуалізатор тропа) завжди вживається в прямому значенні (І), тоді як другий (ядро тропа) - в переносному значенні (II), наприклад: the stars (I) look down (II); her sunny (II) smile (I); a chick (II) of a girl (I); sorrowful (II) bushes (I); the roses (II) of her cheeks (I); tiny (II) skyscrapers (I)  і т.ін.


Якщо раніше вивчення тропів було предметом поетики і зводилось до опису створюваних ними художніх ефектів, то починаючи з 60-х років XX ст. простежується новий підхід до тропів, пов'язаний з розвитком струк­турної лінгвістики і семіотики.


Серед найбільш характерних рис сучасної теорії тропів потрібно відзначити: розуміння сукупності тропів як ієрархічної системи; постановку питання про генезис тропів і гіпотетичний “першотроп”; розподіл тропів за двома вісями мови - парадигматичною, на якій відбувається вибір елементів, і синтагматичною, де комбінуються відібрані елементи.


Для того, щоб сприйняти сукупність тропів як певну систему, необхідно знайти в ній ознаки, що притаманні будь-якій системі. До них належать:1) цілісність системи при елементному складі (у даному випадку цілісність системи забезпечується семантичним інваріантом різних тропів - елементів системи); 2) закріплене за системою середовище застосування (у даному випадку - мова); 3) наявність сталих зв'язків, що утворюють структуру системи (сталість зв'язків у даному випадку розуміється як можливість взаємних трансформацій тропів у межах усієї тропіки); 4) можливість характеристики структури системи як по вертикалі (парадигматичні відношення), так і по горизонталі (синтагматичні відношення), причому в першому випадку визначаються різні рівні системи і встановлюється ієрахія цих рівнів (морфологічного, лексичного, словотвірного, синтаксичного).


Значний інтерес являє собою діахронічний аспект тропіки і питання про гіпотетичний “першотроп”, що послужив джерелом усього розмаїття тропів, існуючих нині в мові. На думку ряду лінгвістів, першотропом можна вважати метонімію (особливо її різновид - синекдоху), тому  що  в  її   oснові   лежить   асоціативна   суміжність   контексту (ситуації й референта). Так,


Ц. Тодоров уважає, що подвоєння синекдохи створює метафору. Тієї ж позиції дотримується й А.Анрі, визначаючи метафору як подвійну метонімію.


Проте метонімія навряд чи може вважатися вихідною в становленні тропів. Не підлягає сумніву та обставина, що основною функцією метонімії є  ідентифікуюча за відношенням до окремих конкретних предметів і аж ніяк не характеризуюча. Метонімія найменш експресивна зі всіх тропів.


Є вагоміші підстави вважати вихідним тропом епітет. Людина з давніх-давен намагалася пізнати різні предмети оточуючого світу, перш за все пізнаючи ознаки й властивості цих предметів, зіставляючи їх з ознаками та властивостями інших предметів, а згодом даючи їм словесні визначення. Первісна мова передає враження від предметів  і явищ зовнішнього світу або елементарно, подібно до перших слів дитини, або більш змістовно, за допомогою слів-епітетів, кожне з яких називає певну чуттєво-сприйняту ознаку (А.Шахнарович).


Епітет може розглядатися не тільки як першотроп, але й як системо­утворюючий центр тропіки, тому що в нього можуть трансформуватися інші тропи, наприклад:


The sea was smiling (метафора) à the smiling sea.


 His chest is like a barrel  (порівняння) à his barrel chest.


His finger accused us   (метонімія) à his accusing finger.


Her beauty seemed ugly  (оксюморон) à her ugly beauty.


В сучасній теорії тропів останні розподіляються за двома вісями мо­ви - парадигматичною та синтагматичною. Тут протиставля­ються метафора як творча трансформація схожості й метонімія як творча трансформація суміжності. Згідно з думкою Є.Куриловича, метафору можна розглядати як зміну семантично різних знаків у однакових синтаксичних пози­ціях (вісь парадигматики), тоді як при метонімії змінюється сама синтак­сична позиція знака (вісь синтагматики). Це твердження не викликає запе­речень. Проте воно не дає відповіді на питання, до якої з двох осей мо­ви треба відносити інші тропи, зокрема епітет.


 


Є підстави вважати, що епітет належить до двох осей, парадигматич­ної та синтагматичної, одночасно. В наведеному вище прикладі the smiling sеа  парадигматичний аспект полягає у виборі експресивного знака, а син­тагматичний - у зміні синтаксичної позиції знака, вираженого іншою час­тиною мови: The sea was smiling(v.-) à the smiling sea (adj.)


 


Макрополе тропіки, яке потрібно розглядати у взаємозв'язку парадигматичного і синтагматичного аспектів, становить собою утворення, близьке до фрейму - когнітивної інформації, що використовується для відображення ситуацій у предметно-пізнавальній антропонімічній сфері. Однак треба зважити на те, що фрейм в основному функціонує в сигніфікативній площині, забезпе­чуючи вибір адекватного способу відображення ситуації, в той час як тро­пеїчне макрополе, являючи собою ієрархію тропів з урахуванням їх інгерентних та диференційних ознак, забезпечує референційний план описання ситуації.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины