| Краткое содержание: | У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основні завдання, визначено об’єкт, предмет, джерельну базу, наукові принципи й методи дослідження, аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації.
У першому розділі “Архітектоніка газети як принцип побудови” викладено джерельну базу дослідження, проаналізовано літературу, присвячену оформленню друкованих видань, їх зовнішній формі, визначено місце архітектоніки газети в системі наукових знань, виділено АЕ як основний складник зовнішньої форми газетного видання.
Дослідження періодичних видань посідає в теорії журналістики особливе місце, проте зовнішня форма газети як об’єкт наукових розробок найменш вивчена. Принципи та засоби зовнішньої форми різних видів друкованих видань мають спільні засади, оскільки виражальні можливості, закладені в мистецтві шрифту, зображення, у комп’ютерних обробках, композиційних варіантах, зумовлені спільними архітектонічними закономірностями. Показано, що аналіз оформлення друкованих видань можна поділити на дві частини: історія і художнє оформлення книги та теоретичний і практичний досвід оформлення газет.
Досліджували архітектуру, структуру і композицію книги та окремих елементів її оформлення Ю.Б. Адамов, Л. Гессен, Ю.Я. Герчук, Н.А. Гончарова, С.Ф. Добкін, В.М. Ляхов, В.В. Пахомов, О.О. Сидоров, сучасні дослідники книжкового мистецтва Б.В. Валуєнко, С.Ф. Гавенко, Я.П. Запаско, О.А. Лагутенко, І.Д. Нілова, О.І. Овчаренко, А.О. Пучков, В.І. Сава, А.П. Шпаков.
Проблеми оформлення, структури, композиції періодичного і, зокрема, газетного видання теоретично та практично розроблено недостатньо, більшість авторів з теорії газетного оформлення спираються на праці митців книги. Оформлення періодичних видань досліджується у працях І.В. Прокопенка, О.В. Гутянської, В.Ф. Іванова, В.В. Попова, С.М. Гуревича, О.П. Кисельова. Проте проблеми оформлення періодичних видань все ж залишаються недостатньо вивченими, більшість дослідників віддають перевагу теоретичним розробкам і змісту, сучасний рівень розвитку видавничих технологій і комп’ютерних інструментів дизайну вимагає нових підходів до оформлення газетних видань.
Безумовно, дослідження газетної форми неможливе без виявлення її зв’язків зі змістом. Правильне уявлення про характер газети неможна скласти, виходячи лише з структури та оформлення. Важливий передусім предмет оформлення, він і визначає графічну концепцію видання, засоби оформлення. Хоча є й інший бік цієї проблеми: зміст не може у повному обсязі відобразити головні характеристики, стиль оформлення. Зміст газетних матеріалів передається літературною формою, через неї формується їх сутність, а вже потім обираються графіка шрифтів, зображення, співвідношення розмірів частин і цілого, засоби побудови сторінок та розворотів.
Головна функція газети – відтворення та передача інформації – здійснюється через шрифт. На шрифт як основний елемент друкованого видання дослідники покладають такі завдання: полегшення сприйняття тексту, організація різнорідної інформації, підвищення змістовності тексту, активізація впливу газети на читача, виділення інформаційних блоків або окремих елементів видання, оформлення заголовного комплексу. Зміст газетного матеріалу відображає не лише текстова частина, а й зображальний ряд – фотодобірка, фотокомпозиція. При цьому текстової частини або взагалі немає, або вона має другорядне, пояснювальне значення.
Аналіз газет з погляду методів і засобів їх оформлення спонукав авторів (О.І. Акопова, В.В. Бакшина, А.Г. Бочарова, С.І. Галкіна, Д. Георгієва, П.М. Керженцева, О.В. Циганова) до їх класифікації. Газети класифікують за кількістю шрифтів, типами верстки, тематичною спрямованістю, ілюстративністю. Проте виведення типології з сукупності всіх елементів, що можуть бути використані при оформленні, не здійснено.
Архітектоніка – наука про структуру і композицію видання. Структура – внутрішньозмістова будова газети, виділення елементів, зв’язаних у єдине ціле, визначення місця кожного з них на сторінці та у виданні. Композиція – розташування та взаємопідпорядкування елементів засобами структурної організації. Архітектоніка охоплює структуру і композицію, поєднує смисловий, структурний та зображальний аспекти видання через змістові та конструктивні зв’язки. Композиційно-графічна модель і зв’язки між АЕ є основою класифікації газет. Оформлення газети як художньої форми, що поєднує зміст, призначення, структуру, дизайн, функції видання, лежить в основі архітектоніки газети. Термін “архітектоніка” в друковані видання прийшов з архітектури, де означає образну інтерпретацію конструкції. Спорідненість функцій архітектоніки в різних галузях дає змогу користуватися працями вчених з мистецтвознавства, архітектури, історії, формоутворення, дизайну і, зрозуміло, оформлення друкованих видань, зокрема, книг.
Основними характеристиками архітектоніки є матеріально-просторова структура і зовнішнє оформлення. Тобто архітектоніка базується на двох головних параметрах – внутрішньому змісті і формі вираження. Безперечно, матеріально-просторова структура визначає найважливіші риси газети та її форми – загальний вигляд, формат, пропорції і розміри. Тому у формуванні видання функціонально і композиційно структура є головною, а зовнішнє оформлення – підпорядкованим, але активним і важливим. Для всебічного розуміння поняття архітектоніки газети слід розглядати не лише її конструктивно-організаційний аспект, а й необхідні композиційно-художні засоби. До основних архітектонічних засобів можна віднести декоративні та пробільні елементи (лінійки, підкладки, проміжки), світлотіні, кольори, що поєднуються за законами композиції (цілісність, типізація, постійність та універсальність), гармонії (симетрія, ритм, пропорційність, співмірність).
Аналіз архітектоніки газети умовно поділяється на дві частини: виділення складових елементів і визначення зв’язків між ними, функцій, закономірностей їх об’єднання та взаємодії. Архітектоніка всіх видів друкованих виробів будується на однакових закономірних зв’язках між змістом і формою, складається з подібних АЕ, які зв’язуються за єдиними ознаками певними засобами. Розгляд газети як архітектонічної системи складається з таких стадій:
I) формування мовної системи архітектоніки газети;
II) визначення елементів системи, ієрархічних рівнів і підсистем;
III) виявлення властивостей, зв’язків і відношень між елементами і комплексами, які їх утворюють.
До мови архітектоніки газети належать: “лексика” – АЕ (декоративні, зображальні, шрифтові, пробільні); “граматика” – об’ємно-просторова структура та закономірності зв’язків між елементами (симетрія, асиметрія, метр, ритм, контраст, нюанс, пропорції, масштаб, цілісність, типізація, динаміка, рівновага); “фонетика” (світлотіньові та кольорові ефекти). АЕ, як “слова”, з’єднуються у “фрази” і “тексти” з урахуванням певних правил граматики архітектоніки й набувають тонового відтінку через освітленість.
Поняття “елемент оформлення” загальне для всіх друкованих видань. АЕ, на відміну від оформлювальних елементів, не лише передають зміст виразними засобами, а й будують видання за законами єдності, повторюваності, цілісності, симетрії, ритму, за іншими законами гармонії та композиції. Архітектонічним елементом є складник зовнішньої форми газети, якому властиві такі ознаки: певний засіб передачі інформації або функція; специфічні графічні параметри; роль у формуванні зв’язків – закони сполучення з іншими елементами, постійність застосування. Характерними рисами АЕ є універсальність і двовимірність, а їх застосування визначається змістом публікації. АЕ – не найпростіший елемент газетної сторінки, а такий, що сам або у поєднанні з іншими застосовується лише в даному випадку і своїми параметрами впливає на формування “обличчя” видання. До елементів, що впливають на формування архітектонічного типу газети, відносимо: шрифт, зображальні елементи, декоративні елементи, проміжки або пробільні елементи.
У другому розділі “Архітектонічні елементи та їх роль у газеті” проаналізовано параметри кожного з АЕ сучасного газетного видання на фактичному матеріалі 44 найменувань газет, що видаються в Україні.
З усіх АЕ шрифтові елементи найяскравіше демонструють особливості мови архітектоніки. Графічні ознаки шрифтів аналогічні виразним можливостям людського голосу. Наприклад, посилення звуку відображає збільшення кегля шрифту; тембр голосу – колір, малюнок; регістр звучання – накреслення, насиченість; інтонація – своєрідність малюнка гарнітури шрифту, накреслення і його сполучення; ритм читання і паузи замінюють проміжки між літерами, словами, рядками. Саме тому шрифт є чи не найважливішим елементом газети.
Поділ шрифтових елементів на титульні та текстові дає змогу виявити тенденції щодо їх застосування: основний текстовий шрифт має основну функцію та призначення – зручність читання й оформлення, яке не відволікає від змісту, тому в 87% газет він прямий світлий розміром 8-9,5 п., хоча в 21% сучасних газет використовується 10 кегль. У 56% газет основний шрифт – рубаний, в 15% виявлено таку закономірність: основний шрифт – із зарубками, для бічних блоків і врізів використовують рубаний. Додатковий текст має менший обсяг, отже, і розмаїття його характеристик більше – прямий світлий (22%), жирний (40%), курсивний (25%), широкий, вузький, розмірами від 6 до 12 п., у взаємодії з декоративними елементами. Шрифт 6 п. застосовують для текстівок, невеликих повідомлень на вузький формат. Серед сучасних газет одногарнітурних – 35%, малогарнітурних – 53%, багатогарнітурних – 12%; один титульний шрифт використовується у 24% газет, більше 15 – у 21 %.
Існує така тенденція: якщо основний текст в одногарнітурній газеті рубаний, заголовки, за законом контрастності, складаються шрифтом із зарубками і навпаки. Рубрики, врізи, текстівки у 82% газет також мають рубаний шрифт. Для підписів і текстівок 95% газет застосовує фіксований шрифт.
Пробільні елементи є засобом виділення і відокремлення окремих матеріалів, групування добірок, акцентування, розчленування, вони посилюють дію елементів газетної сторінки, створюють ритмічну структуру газети. Кількість і розміри проміжків постійні для кожної газети і закладаються в її композиційно-графічній моделі. Внутрішні проміжки займають 5-16% площі сторінки, поля – 15-22%. У більшості сучасних газет внутрішні поля становлять 14,7 мм, верхні – 19 мм, зовнішні – 20,3 мм, нижні – 21,2 мм. Простежується тенденція до зменшення внутрішніх проміжків зі збільшенням полів і навпаки. Абзацний відступ у сучасних газетах постійний – від 3 мм (48% газет) до 5 мм (26%). Міжшпальтні проміжки не є величиною сталою, їх розміри відрізняються в середині публікації та між сусідніми матеріалами, у поєднанні з лінійками (10 % газет), рамками. Вони різні в газетах формату А3 (4 мм – 69%) та А2 (5 мм – 54%). Колонтитули виділяються збільшеними проміжками – 5-7 мм у 53% газет формату А3 та 6-7 мм у 58% газет формату А2; заголовки – 6-8 мм у 16% газет. В газетах з великими проміжками під заголовком (до 7 мм) надзаголовний простір дорівнює 3-5 мм.
Декоративні елементи – лінійки (застосовуються в 85% газет), повні або неповні рамки (90%), плашки (82%), підкладки (76%), ініціали (47%), фігурні позначки (57%) – мають спільні з пробільними елементами функції, але їх дія відрізняється через сильнішу графічну насиченість, необхідністю сполучення з параметрами шрифтів, кількістю та формою зображальних матеріалів. Їх застосування утворює цілісну систему, яка зумовлюється функціями архітектонічності, акцентування, виділення та відокремлення графічним контрастом з іншими АЕ. Їх основне призначення – надання конструктивної чіткості газетній сторінці, створення руху читання.
Поєднання шрифтових елементів з декоративними застосовується у 90% газет: плашка-виворотка назв рубрик (76%), підкладка для додаткових текстів (35%), заголовки в рамках (13%), виділення лінійками, рамками, підкладками врізів (60%). Фігурні елементи в сучасних газетах застосовуються як декоративно-видільно-роздільний засіб для формування добірок (17% газет), замість заголовків (14%), для відокремлення підзаголовка (18%), виділення врізу (8%), позначення рубрики (20%) або закінчення матеріалу (17%). Ініціал не лише вказує на початок матеріалу, коли заголовок розташований посередині, а й використовується як прикраса при відсутності зображень на сторінці. У 47% українських газет кожен матеріал починається з ініціалу, у 17% – завершує кінцівками. Непомірне використання різноманітних декоративних елементів створює враження темних плям і контрастує за насиченістю із зображеннями.
Зображальні елементи в газеті виконують не лише функцію доповнення до тексту – вони можуть виступати як самостійний елемент видання, який з більшою повнотою розкриває зміст. Зображальні елементи займають від 5 до 45% площі сторінки газети. У спеціальних випусках – святкових, ювілейних, тематичних або на сторінках-фотодобірках площа зображального матеріалу збільшується до 70%. Обсяг зображальних матеріалів, їх площа обумовлюється наявністю рекламних блоків (8% всіх зображень на сторінці), якщо вони не винесені на окремі сторінки.
Зображальні елементи поділяються на фотографічні (77%), штрихові (13%) й інфографіку (10%). Фотографічні зображення застосовуються у всіх сучасних газетах, площа однієї фотографії в середньому 710 мм2, штрихових елементів – 747 мм2, інфографічних – 829 мм2 у 10% газет. Групування їх у добірки відбувається подібно до текстових матеріалів. Фотодобірки зустрічаються лише у 7% сучасних українських газет. Штрихові зображальні елементи, порівняно з фотографіями, займають більшу площу і розташовуються так, аби врівноважити одні одних. Іноді рівновага досягається завдяки великим заголовкам або пробільним елементам. У 20% газет зображення займають менше 10% площі набору, а в 8% газет – понад 30%.
Інфографічні зображальні елементи (схеми, діаграми, таблиці), як правило, обрамлені рамкою чи лінійками. Різновиди інфографіки поєднуються або застосовуються по кілька на сторінці. Діаграми становлять 6% всіх зображальних елементів, таблиці – 22%, причому більшість із них пояснюють тексти, інші – діаграми, 13% таблиць – незалежні матеріали. Схеми зустрічаються лише у великих за обсягом газетах, в яких публікуються аналітичні матеріали на всю сторінку або розворот. Незалежно від розмірів зображення буває стандартним – на рівну кількість текстових шпальт, нестандартним (41%), замкненим (85%), відкритим (10%), перекритим заголовком (24%) або врізом. Динаміка незамкненого зображення передається у текстовий матеріал, утворюючи з ним тісніший зв’язок. Зображальні елементи мають різну форму: вертикальну (40%), горизонтальну (37%), квадратну (20%), фігурну (3%).
В сучасних газетах (у 70%) майже кожен текстовий матеріал супроводжують одним-двома зображеннями. Але зі зменшенням формату зменшується кількість зображень та їх площа. Газети формату А3 мають у середньому 3 зображення на сторінку площею 5450 мм2, А2 – 4,7 – 9870 мм2, хоча сумарна площа всіх зображень приблизно однакова – 17-18% формату сторінки. У 33% газет – 1-2 зображальних елементи на сторінці, у 20% – більше п’яти.
У досліджуваних газетах застосовується 11 композиційних варіантів та їх модифікацій розташування зображень щодо тексту й заголовка (рис.1): над текстом і над або під заголовком (40% матеріалів), у верхній (65%) або нижній (30%) частині текстового блоку ліворуч, праворуч або посередині, збоку від заголовка (12%), на висоту (10%) або ширину текстового блоку (12%), посередині (18%), внизу (14%), поряд із текстом (8%). У 97% матеріалів ширина зображення менша або дорівнює тексту. Більшість зображальних елементів розташовується у верхній частині ліворуч (2л) або праворуч (2п) під заголовком.
Основні характеристики зображальних елементів та їх композиційні побудови щодо текстів та заголовків є вирішальними при класифікації сучасних періодичних видань: усі досліджувані газети застосовують обмежену кількість композиційних варіантів зображень щодо тексту та заголовків, причому враховується кількість зображень на один текстовий матеріал. Варіантів розміщення зображення на висоту тексту (5л, 5п, 6л, 6п) не мають 34% газет. Зображення посередині текстового блоку розташовується у 45% газет, з них 37% таку композиційну побудову використовують і для одного, і для кількох зображень на текст, а 13% – лише в разі кількох зображальних елементів.
Збереження монолітності тексту – основне правило в розміщенні зображальних та декоративних матеріалів.
У третьому розділі “Розмірно-просторова і візуально-естетична організація газети” АЕ розглядаються як цілісна система, встановлюються зв’язки між ними та закономірності їх поєднання, виводяться архітектонічні типи газетних видань.
Формат, розмірні характеристики визначають наявність, кількість, параметри та взаємодію АЕ газети. Розмірні характеристики – кількість і ширина текстових шпальт, міжшпальтних проміжків, полів, розміри та конфігурація зображальних елементів, обсяг текстових матеріалів, кегль шрифту, співвідношення текстових та зображальних матеріалів – зумовлюються обсягом і форматом газети, форматом набору, кількістю та форматом окремих текстових і зображальних матеріалів. Навіть постійна кількість шпальт дає різні варіанти їх розташування у поєднанні з пробільними та декоративними елементами, симетричним та асиметричним розташуванням, просторовими та графічними параметрами. Більшість газет (69%) мають формат А3, майже третина (28%) – А2. 81% газет формату А2 верстаються на 8 шпальт по 2½ квадрата, формату А3 – на 5-6 шпальт від 2¼ до 3 квадратів.
У мистецтві оформлення газети формат – не стільки розміри, скільки пропорції. Горизонтальний формат закономірний для розлогої оповіді, тому застосовується переважно у тижневиках з невеликою кількістю матеріалів на сторінці; у вертикальному форматі композиція набуває динаміки, спрямованості вгору або вниз – це ознака добірки; верстка блоками гальмує динаміку дії й надає всім матеріалам подібних властивостей, що відображається на сторінках з великою кількістю коротких повідомлень. Серед досліджених газет не зустрічається таких, в яких усі матеріали мали б однакову ширину шпальт, що відповідає основним архітектонічним закономірностям та законам гармонії – симетрії, ритмічності, пропорційності. Застосування однакового формату для всіх матеріалів збільшує можливості виділення фрагментів, бічних блоків, окремих матеріалів. Короткі повідомлення верстаються на одну широку шпальту, середніх розмірів – на 2¼-2¾ квадрати, великі розташовують у межах 4-5 шпальт по 2½ квадрата, що надає сторінкам пропорційності (рис.2).
Заголовок як органічно зливається змістова та графічна частини газети. До елементів заголовного комплексу відносять: шапку, заголовок, підзаголовок, рубрику, лід, вріз, епіграф. Заголовний комплекс у сучасній газеті займає від 10 до 45% площі публікації.
Сучасні газети здійснюють шрифтове оформлення залежно від розташування заголовка на сторінці або рубрики, в якій він використовується. Існує три підходи до шрифтографії заголовків: малогарнітурний, застосування шрифтів однієї групи, багатогарнітурний несистематизований або систематизований. Жирність та курсивне накреслення є типовими ознаками титульного шрифту. В 24% газет – лише один шрифт для заголовків, а в 12% – до 15 титульних шрифтів.
В оформленні рубрик виділяють такі типи: зображальні та текстові на плашці, вивороткою (43% газет), із підкресленням (14%), у рамці (10%), з розривом лінійки (8%), з підкладками (5%), з іншими декоративними елементами. Плашка рубрики може перериватися заголовком чи зображенням. Підзаголовки поділяються на основні та внутрішні. 85% сучасних газет усі підзаголовки оформляють однаково – одним шрифтом, кеглем, у сполученні з певними декоративними та пробільними елементами. Кілька підзаголовків групуються в окремий блок – анонс.
Розмаїття способів розташування заголовків щодо тексту зводиться до шести основних: над текстом окремим рядком; між шпальтами тексту; всередині тексту; збоку; під публікацією, вертикально. Архітектоніка як цілісного, так і подрібненого заголовного комплексу відповідає такій умові: одна частина має подвійний контраст із наступною.
Ритмічна структура газети включає ритм – текстовий, шрифтовий, текстово-зображальний, ритм акцентів. На рівні газети в цілому виділяють ритм горизонтальний та вертикальний, які покладено в основу композиційно-графічного моделювання. У структурі газетної сторінки є кілька зон симетрії: для сторінки в цілому, добірки, окремого матеріалу. Ясно виражені пропорції наділяють видання просторовими властивостями, пов’язаними з вертикальним чи горизонтальним рухом або зі статичністю. У газетних ритмах перетинаються категорії композиції: пропорційність, масштабність, вага, контраст, подібність, співмірність, симетрія, часова і просторова протяжність. Ритмічна структура охоплює закономірності, пов’язані зі створенням художньої форми газети.
Дослідження композиційно-графічної моделі газети, в якій усі АЕ мають своє місце, дало змогу розробити типологію газет, яка охоплює зміст і форму. Стосовно архітектоніки газети поняття “тип” розглядають на кількох рівнях – як сукупність особливостей оформлення конкретного видання, як характеристику єдності форми та змісту, як сукупність особливостей композиції та графіки. В основу кожного типу покладено перевагу одного чи кількох АЕ щодо інших або їхню врівноваженість. До відмінностей, за якими формується архітектонічний тип газети, належать:
– формат, кількість матеріалів або рубрик на сторінці, розмірні характеристики;
– кількісно-якісні співвідношення шрифтів, шпальт, декоративних і зображальних елементів, заголовних компонентів;
– шрифтографія та вага текстового матеріалу щодо простору сторінки;
– об’ємно-просторова організація елементів та комплексів, композиційні схеми розташування заголовків та зображень.
I. Експресивний тип характеризується великою кількістю декоративних елементів (понад 6), шрифтів, форматів набору. Площа зображень та заголовків у сукупності складає понад 40%, а текстові матеріали займають лише 50-60% площі набору. Динамічність структури, до 5 композиційних варіантів оформлення заголовків та зображень – основні риси газет цього типу: “Столиця”, “Факты”, “Сегодня” та інші.
II. В інформативному типі звичайно міститься до 10 текстових матеріалів на сторінці (60-75% площі набору), заголовки займають 13-20%, проте зображального матеріалу лише 5-10% площі (1-2 на сторінці). Інформативний тип характеризується широкими полями (17-24 мм), 1-2 текстовими шрифтами. Декоративні елементи застосовуються лише в газетах з малою кількістю зображень. Навпаки, присутність зображальних елементів приводить до зменшення кількості декоративних. Серед досліджуваних газет до цього типу належать “Вечерние вести”, “Голос України”, “Вечірній Київ”.
III. Збалансований тип є зваженим, світлим, із стабільною структурою, обмеженою кількістю форматів набору, закріпленими принципами побудови заголовного комплексу, чіткою системою рубрикації. Усі АЕ органічно доповнюють один одного; текстовий шрифт – один; площа заголовків, зображень має середні показники (7-13% площі набору); текстових матеріалів – до 5 на сторінці. Цей тип характеризується чіткими прямими лініями, утвореними декоративними чи пробільними елементами, кількість та ширина шпальт однакова, прямокутні зображальні матеріали на рівну кількість шпальт (не більше двох на сторінці); з декоративних елементів – лише лінійки та ініціали; характерною є симетричність розворотів. Якщо зображень 7%, їх заміняють декоративними елементами. До газет цього типу належать “Кіевскій телеграфъ”, “Столичные новости”, “Український форум”.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і узагальнення проблеми системної організації та закономірностей розподілу елементів зовнішньої форми сучасного українського газетного видання. Новий підхід до проблеми базується на понятті архітектоніки, яка відображає матеріальний та інформаційно-естетичний взаємозв’язок внутрішнього змісту та елементів структури газети, логічну організацію співпідпорядкованості та гармонійне застосування елементів і засобів, розмірні та кількісні пропорції, збалансоване поєднання шрифтових та зображальних блоків. З архітектонікою нерозривно пов’язані композиція та структура газети. Структура визначає місце кожного з елементів газетної сторінки щодо їх ролі та змісту, композиційні закономірності встановлюють взаємозв’язки та відношення елементів – рівнозначність, підпорядкованість. Завдання архітектоніки газети полягає у виборі елементів і організації моделі на їх основі, візуально-змістової єдності всіх зорово сприйманих елементів: зображень, шрифтів, лінійок, плашок, кольорів, тонів, проміжків.
Критеріями оцінки газетних видань є сукупність АЕ та їх параметрів у взаємозв’язках. Сучасній газеті притаманні власне обличчя і характер, ясно видимі відмінності, що виділяють її серед інших. Мова архітектоніки газети – оптимальна наочна образно-асоціативна форма вираження, узагальнення, кодування інформації через “лексику” – АЕ, “граматику” – засоби виразності та композиційні залежності і “фонетику” – графічні світлотіньові плями. АЕ, на відміну від оформлювальних, не лише передають зміст виразними засобами, а й структурують, будують видання за законами єдності, повторюваності, цілісності, симетрії, ритму, за іншими законами гармонії та композиції. Ієрархія заснована на русі від функціонального аналізу системи через аналіз комплексів і стійких сполучень до простіших елементів. Загальний функціональний підхід забезпечує знакове тлумачення всіх АЕ друкованого видання і класифікації газет за архітектонічними типами.
2. У сучасному газетному виданні виділені такі АЕ: шрифтові, декоративні, пробільні, зображальні. Характеристики АЕ, пов’язані з графікою, насиченістю, конфігурацією, розмірами, кількістю, композиційними варіантами, та їх співвідношення є визначальними у типології газетних видань.
Графіка шрифтових елементів є головною ознакою при класифікації видань, особливо при сполученні малюнка шрифту (гарнітури, насиченості, накреслення, кегля, щільності) з іншими АЕ. Стильову єдність виявлено в газетах, де шрифти систематизовано. Поділ газет на одногарнітурні (35%), малогарнітурні (29%) та багатогарнітурні (12%) лежить в основі визначення архітектонічних типів. Встановлено, що додатковий шрифт у малогарнітурних газетах застосовується для невеликих публікацій, текстівок, добірок коротких повідомлень, бічного блоку, а одногарнітурність закономірно супроводжується подібністю інших прийомів оформлення: формату, оформлення заголовків, декоративних елементів. У багатогарнітурних газетах застосування шрифтів залежить від значення, обсягу, розміщення, оформлення сусідніх матеріалів, наявності зображень, декоративних елементів. Система шрифтового оформлення передбачає закріплення гарнітур за розділами, рубриками, сторінками. У сучасних газетах виявлено безсистемне і системне використання текстових шрифтів.
Пробільні та декоративні елементи виконують у газеті функції виділення, відокремлення, групування, акцентування, посилюють дію інших елементів, створюють ритмічну структуру видання, його обличчя. Призначення пробільних елементів – створення оболонки, в якій розміщуються інші елементи сторінки, їх кількість і розміри постійні для кожної газети. Розміри зовнішніх пробільних елементів – полів – лежать в основі організації простору сторінки, вони впливають на розташування та взаємодію всіх елементів газети. Підраховано, що в середньому поля займають 16% (А2)-21% (А3) формату газети: газети формату А3 мають більші поля – від 17% до 28% площі, А2 – від 14% до 18%. Тенденція – постійність абзацного відступу, перемінність міжшпальтних проміжків, надзаголовний проміжок більший за підзаголовний – простежується в більшості сучасних газет.
Декоративні елементи надають специфічних рис оформленню газети, їх застосування утворює цілісну систему, яка зумовлюється функціями архітектонічності, акцентування, видільно-роздільною через графічний контраст з іншими архітектонічними елементами. Декоративні елементи виділяють заголовні компоненти, підписи, колонтитули, врізи, добірки, створюють горизонтальний або вертикальний ритм, систематизують складники газети, підкреслюють їх єдність. У сучасних українських газетах виділяються такі види декоративних елементів: лінійки, рамки, плашки, підкладки, ініціали, фігурні позначки, кінцівки. 65% видань застосовує більше 5 видів декоративних елементів, із них 3% – усі види, 23% – 6-7 видів. 5% газет із декоративних елементів використовує лише лінійки та рамки.
Зображальні елементи не лише доповнюють текстовий матеріал, а й виступають самостійним елементом з власним змістом і поділяться на фотографічні, штрихові, інфографіку. У всіх досліджуваних газетах простежується тенденція щодо зменшення кількості зображень та їх площі зі зменшенням формату. На форму зображальних елементів та їх замкненість істотно впливає кількість зображень на сторінці, кількість заголовків, декоративних елементів. Виявлено 11 композиційних варіантів та їх модифікацій розташування зображень щодо тексту та заголовка. Кожна з досліджуваних газет застосовує обмежену кількість варіантів у чітко визначених випадках.
Система рубрикації газети – основа ритмічної системи, яка чітко розподіляє АЕ за їх місцем та значенням, встановлює ієрархічні залежності і відповідне оформлення. Заголовок як АЕ – комплекс, складений з основного заголовка, підзаголовка, рубрики, шапки, врізу й деяких інших елементів, які утворюють цілісний блок або рознесені по тексту. Оформлення компонентів заголовного комплексу визначає їх приналежність до зображальних або шрифтових. Заголовок у 78% випадків сполучається з декоративними елементами і в 26% – із зображенням. Існує шість композиційних варіантів розташування заголовка: над текстом окремим рядком, всередині, між текстовими шпальтами, збоку, під текстом, вертикально.
3. Формат, розмірні характеристики визначають наявність, кількість, параметри та взаємодію АЕ газети. Дослідження формату набору сучасних українських газет дає змогу виділити типи газет з постійною та змінною кількістю шпальт; з однією для всіх матеріалів шириною шпальт, яка змінюється лише у бічних блоках; з чітко вираженою горизонтальною чи вертикальною версткою, безсистемна різноформатиця. Формат набору є засобом виділення матеріалу нешрифтовим способом. У сучасних газетах помітна спрямованість до зменшення формату, звуження шпальт, зменшення обсягів публікацій, збільшення кількості матеріалів, до використання рубрик коротких повідомлень, зменшення кеглю основного шрифту.
4. У результаті аналізу сучасних загальнонаціональних громадсько-політичних газет встановлено істотні відмінності в їх зовнішньому оформленні, на що впливає обсяг, формат, кількість матеріалів (на сторінку чи розворот), кольорові вставки, шрифти та декоративні елементи, рекламні сторінки, вид і кількість зображень, розмір і склад заголовного комплексу. У 53% газет переважають короткі повідомлення і, відповідно, є велика кількість заголовків, до того ж 3-4-рядкових. Ряд газет аналітичного характеру має 1-3 матеріали на сторінку та малу кількість зображального матеріалу, що надає сторінкам спокійного графічного фону. Щоденні газети відображають оперативну інформацію і, як наслідок, мають матеріали невеликого обсягу чи добірки коротких повідомлень. Визначальним для типології газети є ознаки її АЕ: сталість чи періодичність застосування, рівень розмаїтості, просторові характеристики. Системність застосування АЕ веде до однотипності композиційних рішень на всіх сторінках, забезпечує гармонію – єдність частин у цілому і повторення цілого в його частинах.
На визначення архітектонічних типів сучасних газет впливають: формат, розмірні характеристики; кількісно-якісні співвідношення шрифтів, шпальт, декоративних і зображальних елементів, заголовних компонентів; об’ємно-просторова організація елементів та комплексів, композиційні схеми розташування заголовків та зображень. На великій кількості фактичного матеріалу виділено три архітектонічні типи, в основі яких лежить перевага одного чи кількох АЕ щодо інших або їх урівноваженість: експресивний, інформативний, збалансований типи.
5. Розгляд газети як динамічного комплексу взаємозалежних елементів дає змогу визначити такі тенденції формування архітектонічно цілісного видання:
– дотримання пропорцій між АЕ газети як основи поєднання їх в єдине ціле;
– наявність ритмічності та послідовності у відображенні постійних елементів через систему рубрикації;
– чітко виражений акцентований елемент (або комплекс), що підкреслює головну проблему. |
