ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ : ДИНАМИКА РАЗВИТИЯ ВОЕННОЙ лексической ПОДСИСТЕМЫ В современном немецком языке

Краткое содержание

Спроможність мови до змін забезпечує її адаптування до процесів перебудови позамовної реальності. У реферованому дослідженні динамічні процеси, які відбуваються у мові, ми розглядаємо за С.Н. Денисенко та А.Е. Левицьким як динаміку розвитку мови, зокрема досліджуваної нами лексичної підсистеми.

Б.М. Задорожний, М.П. Кочерган, Б.О. Серебренніков та інші мовознавці відзначають, що мовні зміни як процес можуть бути повністю усвідомлені лише при залученні синхронічного розгляду динаміки мови. Таким синхронним зрізом для дослідження розвитку військової лексики  є в роботі сучасна німецька мова (далі – СНМ). Термін СНМ слугує для позначення німецької мови, функціонування якої в геополітичному плані обмежується територією сучасної Німеччини, хронологічно ж – це мова після об’єднання ФРН та НДР у єдину державу у 1990 році.

Аналізуючи проблеми динаміки розвитку військової лексики в СНМ, ми приєднуємося до тези, що військова лексика як одна із адаптивних мікросистем національної мови, інтегруючись в інші сфери життя суспільства, набуває значення загальновживаної лексики, стає невід’ємною частиною мовної картини світу пересічного носія німецької мови (M. Buschmann, H. Bußmann,      A. Gnam, S. Heise та ін.). У реферованій роботі ми користуємося термінами “військова субмова” (запропоновано Т.Д. Михайленко), “військова лексична підсистема СНМ” (далі – ВЛП СНМ), “військовий вокабуляр СНМ”. Під цими термінами ми розуміємо систему мовних одиниць, референціально і сигніфікативно пов’язаних з такою специфічною сферою людської діяльності    як військова справа з усією сукупністю об’єктів, які її складають. Функціональна сторона цих мовних одиниць пов’язана не тільки зі структурою мови, але й з військовими доктринами (які визначаються політичними інтересами, цілями держав/цілих блоків), тобто цілеспрямованими соціальними діями людей. Усі зазначені вище терміни вживаються нами як синоніми.

Поділяючи точку зору сучасних мовознавців (М.М. Болдирєв, Ю.М. Караулов,                      О.С. Кубрякова, О.Г. Почепцов, Л.В. Сахарний, О.О. Селіванова, Ж.П. Соколовська,                  А.А. Уфімцева, О.М. Шахнарович та ін.), при дослідженні ВЛП СНМ враховуємо насамперед людський фактор у механізмі відображення і позначення мовою реального світу, розглядаючи людину як реалію дійсності, яка має свої експресивні, когнітивні та ментальні особливості і відіграє активну роль у виборі мовних засобів, та спираємося на одне із фундаментальних понять антрополінгвістики – картину світу (розрізнюючи концептуальну і мовну моделі світу). Поняття мовної картини світу дозволяє більш глибоко зрозуміти і осмислити співвіднесеність мови та дійсності, інваріантного та ідіоматичного в процесах мовного відображення та інтерпретації світу людиною. Ми розглядаємо мовну картину світу як певний спосіб відбиття сприйнятої реальності або віртуальної дійсності через призму мови та національних історико-культурних особливостей її носіїв, тобто як систему колективних ментально-психологічних образів-комплексів, зафіксованих у семантиці мовних одиниць. Кожна конкретна мова ґрунтується на своїй особливій моделі світу   і членує світ по-своєму, має свій специфічний засіб концептуалізації, а, відповідно, і мовної репрезентації.

Аналіз стану військового вокабуляра німецької мови на території Німеччини до об’єднання засвідчує, що військову концептосферу в цей період “обслуговували” дві мовні картини світу, а отже – і дві мови: німецька мова НДР та німецька мова ФРН (“регіональні варіанти” за                В.І. Адамським). З одного боку, їх існування було наслідком дивергентного соціального досвіду носіїв німецької мови у НДР та ФРН, а з іншого – вони викристалізовували процеси ідентифікації  і розмежування представників Національної Народної Армії (НДР) і бундесверу (ФРН) за їх національно-державною та суспільно-політичною приналежністю. Поряд зі спільним шаром у військовій лексиці двох країн існувало ще чотири, які засвідчують специфічність рис семантики мовних одиниць у військових лексичних підсистемах, що функціонували у НДР та ФРН. Це лексика, яка

1. збігалась за зовнішньою формою, але мала різний обсяг значень у військових лексичних підсистемах, що функціонували у НДР та ФРН:

der Jäger – рядовий піхоти, гірської піхоти, ПДВ (ФРН); літак-винищувач (НДР);  der Verband – підрозділ, частина: батальйон, дивізіон, полк (ФРН); з’єднання: бригада, дивізія (НДР)

2. вербалізувала один і той же денотат, але не збігалася за зовнішньою формою у військових лексичних підсистемах, що функціонували у НДР та ФРН:

die Artilleriebeobachtung  (ФРН)	–  die Artillerie-Instrumentalaufklärung (НДР)
das Fe meldebataillon (ФРН)	–  das Nachrichtenbataillon (НДР)

3. функціонувала виключно у соціумі ФРН: die Außenwerbung, der Brigadegeneral, das Exerzitum, der Feldbischof, die Heimatschutztruppe, die Innenwerbung, die Militärseelsorge тощо.

4. функціонувала виключно у соціумі НДР: die Bestenbewegung, die Hauptnachrichtenzentrale, die Nomenklaturdienststellung, der Militärsowchos, der Offizieraufklärungstrupp, die Punktliste тощо.

Військова лексика у кожній державі (НДР та ФРН) була своєрідним детермінантом приналежності “свій” – “чужий” як у інтра-, так і в екстрагрупових комунікаційних процесах.

У дослідженні ми поєднуємо структурно-системний підхід з функціональним. Це дає змогу при аналізі таких проблем як утворення неологізмів, евфемізація ВЛП СНМ та зміна частотності вживання окремих лексичних одиниць, що входять до досліджуваного корпусу, по-перше, розглянути одиницю номінації як сутність, у якій об’єктивована єдність мислення і комунікації, по-друге, пояснити мовну форму її функціями, з’ясувати форми функціональної переорієнтації лексичних одиниць.

До аналізу динамічних процесів у ВЛП СНМ залучаємо функціонально-ономасіологічний підхід (Ф.С. Бацевич, Т.Д. Космеда). При цьому спираємося на принципи лінгвістичних досліджень, що випливають із функціонального підходу (за О.О. Селівановою), такі як дискурсивність, аксіологічність та прагматичність.

Принцип дискурсивності у нашій роботі розглядається як орієнтація результатів номінативного процесу на сприйняття, розуміння, інтерпретацію. Принцип аксіологічності полягає в тому, що в процесі номінації відбувається урахування оцінного моменту, наявності так званої виборчої зацікавленості, яка втілюється в переважне виділення одних об’єктів, якостей, властивостей, ознак у порівнянні з іншими. У номінативних одиницях фокусуються емоції, оцінки, які через свідомість людини опосередковують інтеріоризацію світу і саму людину у цьому світі. Завдяки принципу прагматичності встановлюються закономірності найбільш оптимального вибору ономасіологічної структури одиниць, яка сприяє ефективності та гармонійності впливу на адресата.

Залучення функціонально-ономасіологічного підходу дозволяє охарактеризувати пошук,   вибір або утворення засобів номінації. Він передбачає розгляд мовних одиниць з точки зору їх предметної спрямованості, тобто передбачає вияв мовної картини світу крізь концептуалізоване у мові сприйняття.

У другому розділі у ході визначення тенденцій розвитку військового вокабуляра ми встановили, що у зв’язку зі зрушеннями у концептуальній системі під впливом соціальних змін      у об’єднаній державі стає іншою і мовна картина світу, адже мова є засобом переоцінки і переусвідомлення соціального і лінгвістичного досвіду її носіїв. Головними екстралінгвальними детермінантами динаміки розвитку ВЛП СНМ вважаємо: об’єднання двох німецьких країн, ФРН та НДР, у єдину державу та вплив цього об’єднання на зміну військової політики Німеччини; нову воєнну доктрину об’єднаної Німеччини.

Перехід до нової воєнної доктрини у нових умовах існування збройних сил Німеччини викликає неогенні процеси у військовому вокабулярі, а саме: у військово-технічній, організаційній та оперативно-тактичній термінології. Нова організаційна лексика є номінацією організаційних структур стратегічного рівня (die Krisenreaktionskräfte), військових структурних одиниць оперативного (das EUROKORPS) і тактичного (die Kommandokompanie) рівнів, військових структур управління (das Führungszentrum der Bundeswehr,) та військових посад (der Dienstälteste Nationale Offizier). Нова оперативно-тактична термінологія охоплює номінації нових загальних положень військового мистецтва (die Bündnisfähigkeit) та оперативного мистецтва (der Task Force Einsatz) на сучасному етапі розвитку військової науки.

У військовому вокабулярі сучасної німецької мови нами зафіксовані лексичні та семантичні неологізми. До лексичних відносимо власне неологізми та новоутворення.

 За нашими спостереженнями, до власне неологізмів належать насамперед абревіатури. Утворення неологізмів-абревіатур відповідає одній із загальних характерних рис ВЛП СНМ – великій частотності вживання у ній скорочень. Абревіатури входять до складу висловлювання як готові комплекси і сприймаються як єдині номінативно-когнітивні утворення, що не викликають труднощів у процесі сприйняття.

Нами з’ясовано, що неологізмами у ВЛП СНМ стають скорочення німецьких і іншомовних (англійських) словосполучень та складних слів. Виявлено німецькі скорочення-неологізми, які є найменуваннями різних структурних одиниць збройних сил Німеччини (die HVK – die Hauptverteidigungskräfte) та які відносяться до номінацій тематичного ряду  “Озброєння” (das KZO – das Kleingerät für Zielortung). Серед абревіатур англійського походження ми зафіксували скорочення ініціального типу (MDF – Main Defense Forces), скорочення змішаного типу (die Ifor – Peace Implementation Forces), складові абревіатури (OPCOM – Operational Command). Існують        і композити, до складу яких входять названі вище скорочення, що засвідчує їх словотвірний потенціал у досліджуваній сфері лексики (die KSEA-Personal, die KSEA-Aufgaben, das Cimic-Aspekt,  die Ifor-Truppe). Спостерігається утворення більшої кількості іншомовних абревіатур у порівнянні до скорочень німецьких лексичних одиниць (відповідно, двадцять шість і дев’ять).

До власне неологізмів відносяться і запозичені слова та словосполучення (die Immediate Reaction Forces; Forces Answerable to the WEU; der Combined Joint Planning Staff). До лексичних одиниць, які є новими як за формою, так і за значенням, можна, на нашу думку, віднести і назви нової для Німеччини зброї іноземних держав (das Lakshya, der Bereg).

Найбільшу за чисельністю групу серед неологізмів у досліджуваному військовому вокабулярі (2/3) складають новоутворення. Більшість неологізмів цього типу можна зрозуміти, базуючись на семантиці компонентів, які складають лексичну одиницю, або за структурною чи семантичною аналогією. Так, лексична одиниця die Führungsunterstützungbrigade поєднує три словотвірні основи: Führung (командування, управління), Unterstützung (підтримка), Brigade (бригада). Вона є номінацією бригади забезпечення управління військами, тобто бригади корпусного підпорядкування. За “подвійною” аналогією створена лексема die Krisenausbildung – “бойова підготовка військ для ведення бойових дій під час кризових ситуацій”. Її можна, на нашу думку, розглядати у зіставленні з лексичною одиницею die Einsatzausbildung, з якою вона має ідентичний фінальний компонент -ausbildung, значення якого у даному похідному слові – “бойова підготовка”, та з лексичними одиницями der Kriseneinsatz, die Krisenvorsorge, die Krisennachsorge, die Krisenbewältigung з ідентичним ініціальним компонентом Krisen- (кризова ситуація).

 Але існують і окремі новоутворення (die Aufwuchsfähigkeit, die Gegenkonzentration), значення яких важко зрозуміти як за аналогією, так і враховуючи семантику їх складових елементів.        Для адекватного сприйняття таких мовних одиниць необхідно мати фонові знання. Тільки розглядаючи реалії бундесверу, можна встановити, що лексична одиниця die Beorderungsreserve вербалізує поняття “резерв другої черги, до складу якого входять офіцери і унтер-офіцери”.

Серед новоутворень ми зафіксували і трансномінації, які з’являються у ВЛП для вдосконалення існуючої системи найменувань (die Assignierung, die Streitkräftekategorie).

Одним із показників динаміки розвитку ВЛП СНМ є функціональна переорієнтація – зміна функціональних характеристик мовної одиниці, яка приводить до переструктурування елементів мовної системи і являє собою особливий дериваційний процес, не пов’язаний зі зміною форми мовної одиниці, а лише такий, що відображає виконання у висловлюванні нехарактерних для      неї раніше синтаксичних, семантичних і прагматичних функцій. Цьому процесу притаманний синхронний характер. До однієї із форм функціональної переорієнтації лексичних одиниць ми відносимо утворення семантичних неологізмів як зрушення в денотативному компоненті лексичних одиниць. У досліджуваній лексиці виявлено такі типи семантичних інновацій: розширення семантичного об’єму лексичних одиниць (die Ke einheit, der Ke verband, der Ke großverband – кадрові: підрозділ, частина, з’єднання; почали вживатися у значенні “бригадне ядро”, “дивізійне ядро”, “ядро корпусу”), генералізація семантичного об’єму лексичних одиниць (der Stationierungsraum – раніше військово-морська термінологія – “район базування кораблів”– набуває значення “район розміщення військ”), звуження обсягу значення (die Truppengattung – “рід військ”, втратило значення “категорія військ”). Проте прикладів повної зміни значення лексичної одиниці у корпусі не спостерігається.

Іншою формою функціональної переорієнтації лексики є пов’язана з розширенням меж мовного простору зміна частотності вживання окремих лексичних одиниць. Номінативні одиниці виконують нехарактерну для них раніше прагматичну функцію (яка, за визначенням     А.Е. Левицького, полягає у забезпеченні адекватності переданої інформації), що сприяє відхиленню у вживанні лексичних одиниць. Цей процес зафіксовано нами у лексиці, яка до об’єднання Німеччини мала обмежений функціональний простір і відносилася до мови ФРН       або НДР. Зміна частотності вживання лексичних одиниць відбувається по двох напрямках: розповсюдження на всю територію об’єднаної країни лексичних одиниць, які відносилися до окремих регіональних варіантів, та архаїзація лексичних одиниць.

Розширення функціонального простору лексичних одиниць характерно насамперед для військової лексики колишньої ФРН взагалі та того її шару, який до об’єднання був детермінованим як лексика, типова тільки для ФРН (der Jugendoffizier, der Militärbischof). Проте, і деякі лексичні одиниці, які відносять до лексики колишньої НДР, розширюють ареал свого вживання на всю територію країни (die Zivilverteidigung, die Gefechtsausbildung, der Oberkommandierende).

Ми зафіксували бурхливий процес, пов’язаний з історичною мінливістю лексики з точки зору її застаріння, а саме – архаїзацію військового вокабуляра. На сучасному етапі розвитку ВЛП (після об’єднання ФРН та НДР і до нашого часу) спостерігається швидкий та відносно великий за обсягом перехід лексичних одиниць як до розряду історизмів, так і до розряду архаїзмів.

Під впливом позамовних чинників до розряду історизмів перейшли насамперед лексичні одиниці тієї сфери військової лексики, що була детермінована як лексика НДР. Історизмами   стали деякі лексичні одиниці, що відносилися до організаційної (die Armeeartillerieuntergruppe,             die Straßendiensttruppen, das Armeeoberkommando), військово-політичної термінології (die Politabteilung, der Politoffizier, die Parteischulung), а також лексика, яка виражала поняття, безпосередньо пов’язані з життям та службою військовослужбовців Східної Німеччини (der  Einjährig-Freiwillige,  der Innendienstleiter,  der  Militärfahrschein, die  Neuererbewegung).

Архаїзмами у переважній більшості стали лексичні одиниці лексики НДР, які мали однаковий обсяг значень, але різну фономорфологічну форму з лексикою ФРН. Це деякі словосполучення та слова, що складали організаційну лексику: назви військових організаційно-структурних одиниць усіх рівнів, вищих командних органів та деяких елементів системи військового управління         (die Fe fliegerkräfte – актуальна лексема – strategische Luftwaffe; der artillerietechnische Trupp –  der Feldzeugtrupp); військово-адміністративну лексику (die Kaderakte – das Wehrstammbuch); оперативно-тактичну (die Deckung der Naht – die Sicherung der Flügel) та військово-технічну термінологію (die Kanonenselbstfahrlafette – die Panzerkanone). До розряду архаїзмів перейшли і лексичні одиниці НДР, які співпадали за експонентом з лексемами ФРН, але вербалізували різні денотати: der Ersatzdienst – служба комплектування (втрачене значення) – альтернативна служба (актуальне значення).

Зафіксовано і факти застаріння лексичних одиниць колишньої ФРН, які є поодинокими:        die Panzerjägertruppe, Truppengattung Panzerjäger, die Fliegerabwehr, die Heeresluftwaffe, die Marineluftwaffe, das Territorialheer. Невелика кількість (шість) лексичних одиниць ФРН, що зазнала процесу архаїзації, з одного боку підтверджує загальне положення мовознавства про те, що архаїзація лексики відбувається значно повільніше ніж неологізація у суспільстві, де не спостерігається бурхливої зміни концептуальної картини світу, а з другого – вона опосередковано засвідчує і велике значення впливу саме соціальних чинників на розвиток досліджуваної лексичної підсистеми СНМ.

Результати проведеного у третьому розділі аналізу динамічних процесів у ВЛП СНМ дозволили виявити у розвитку військового вокабуляра тенденцію до прикрашення позамовної реальності, до завуалювання існуючих у ній негативних явищ, тобто тенденцію до евфемізації як процесу демілітаризації військової лексики, та тенденцію до активізації англоамериканізмів.

У процесі евфемізації військового вокабуляра СНМ беруть участь як непрямі найменування (die andere Seite замість der Gegner), так і безпосередньо (за термінологією Н.М. Бердової) антецеденти стигматичних денотатів (der Bündnisfall). При цьому всі ці лексичні одиниці мають евфемістичну конотацію. Вони не тільки надають більш позитивного забарвлення порівняно з їх змістом іменам явищ, предметів і понять, пов’язаних з військовою концептосферою, але водночас сприяють і введенню в оману реципієнта. Ми вважаємо їх політичними евфемізмами.

Нами виявлено існування певних стратегій евфемізації військового вокабуляра, під якими    ми розуміємо засоби та шляхи нейтралізації, завуалювання, меліорації негативного логіко-інформаційного змісту лексичних одиниць досліджуваної нами лексичної підсистеми. Їх  можна об’єднати у три групи:

До першої групи ми відносимо вживання у якості непрямих найменувань узагальнень (die Anlage, die Einrichtung, das Gerät, das Instrument, das Mittel, das System замість die Waffe “зброя”) та полісемантичної лексики без узагальнюючої семантики (die Ausschaltung, das Neutralisieren, die Säuberung замість die Ve ichtung “знищення”). Критерії їх об’єднання – зв’язок з функціональною переорієнтацією лексичних одиниць, функціональна синонімічність прямим найменуванням стигматичних денотатів, прояв їх евфемістичної конотації завдяки тому, що у свідомості адресата традиційно виникає значення нейтральної стрижневої домінантної семеми, яка пов’язана із стигматичною схожими семемами, але не має емоційно-негативної конотації і відбиває досвід цивільного життя даного мовного соціуму.

Другу групу складають стратегії евфемізації, які базуються головним чином на асоціативних зв’язках носіїв мови, пов’язаних з їх побутово-практичним досвідом. Таких стратегій чотири:

1. Утворення професійної військової термінології, компонентами якої стають лексеми, що відносяться до так званої “побутової лексики”. Тут сама семантична структура лексичних  одиниць спричинює виникнення асоціацій, які не мають нічого спільного з військовою справою,   а асоціативна зміна денотативного та сигніфікативного аспектів впливає на конотат, усуваючи негативну конотацію лексичної одиниці: der Geländestoff (стійка отруйна речовина); die Abnutzungsrate (процентні параметри матеріальних і людських витрат під час бойових дій у одиницю часу). Ці міркування, тобто можливість завуалювання стигматичних денотатів за допомогою термінів, що нагадують цивільний спосіб життя, стосуються навіть тих лексичних одиниць, однією із складових частин яких є слова die Waffe, die Bombe. Наприклад, при вживанні лексеми Waffenmix у цивільних носіїв СНМ скоріше виникає асоціація з коктейлем, до складу якого входять віскі та лід, ніж з арсеналом звичайного та ядерного озброєння, що означає це слово.

2. Введення до військового вокабуляра лексичних одиниць тематичного ряду “Природа”, напр.: бронетанкова техніка отримала назви Bieber, Bison, Coyote, Fuchs, Gepard, Grizzli, Jaguar, Leopard, Marder, Skorpion; бойові літаки – Eagle, Vulkan, Phantom, To ado; ракети – Bö, Taifun. Основою для евфемії тут є те, що найменування, які входять до цього тематичного ряду, у носіїв мови не асоціюються з військовою концептосферою взагалі.

3. Вживання анахронізмів, що веде до втрати реципієнтом зв’язку з сьогоденням завдяки тому, що виникають асоціації з подіями давнини, напр.: ядерна зброя вербалізується лексемами Keule, Lance, Pfeil, Rapier, Tomohawk, а її бойове застосування  – термінами die Schlacht, das Gefecht.

4. Контрастне або алогічне найменування або перейменування стигматичних денотатів, що стимулює дистанціювання імені позначуваного від його змісту: der vordere Rand der Verteidigung, intelligente Waffensysteme, passive Bewaffnung, intelligente Bomben.

До третьої групи входять такі стратегії евфемізації ВЛП СНМ як вживання скорочень (das RAM, das ASRAD, TRIGAT – ракетні системи); вживання англоамериканізмів (Cruise Missile замість die Marschflugkörper – крилаті ракети; der Fallout замість radioaktiver Niederschlag – радіоактивні опади); вживання найменувань іноземних видів озброєння без уточнюючих пояснень (Ariete – італійський танк, Krizna – словацький ракетоносій).

Виділення цих стратегій має дещо умовний, “теоретичний” характер, адже на практиці вони тісно пов’язані між собою, можуть переплітатися, накладатися одна на одну, доповнюючи одна одну. Це засвідчує і розглянута нами нейтралізація негативної конотації лексем der Krieg та        der Kampf.

Аналізуючи вплив американського варіанта англійської мови на військовий вокабуляр СНМ на лексичному рівні, ми встановили, що він ґрунтується як на лінгвістичних, так і екстралінгвальних чинниках і відбувається по двох напрямках залежно від того, чи є елементом запозичення іншомовний експонент. По-перше, до ВЛП СНМ безпосередньо входять фономорфологічні варіанти лексичних одиниць із мови-акцептора, так звані прямі лексичні запозичення. По-друге, вона збагачується семантичними запозиченнями.

Серед загальної кількості виявлених нами лексичних запозичень більшість складають прямі лексичні запозичення. Їх можна розподілити на два типи в залежності від наявності або відсутності у німецькомовному соціумі понять, які вони вербалізують: це комплексні запозичення  та запозичення-проникнення.

 Як комплексні запозичення ми розглядаємо такі, що є запозиченнями цілого комплексу: експонента та абстрагованого змісту лексичної одиниці. Вони розширюють як концептуальну, так і мовну картини світу, напр.: managament by objectives – мобільне керівництво бойовими діями; die Combined Joint Task Forces – багатонаціональні  загальновійськові  оперативно-тактичні групи; das Allied Rapid Reaction Corps – багатонаціональний корпус швидкого реагування Об’єднаного командування у Європі; der Major Subordinate Commander – Головний підлеглий командувач.

Розглядаючи вплив екстралінгвальних чинників на процес запозичення англоамериканських  лексичних одиниць як багатомірний, ми визначили серед них і пріоритетний позамовний детермінант, на якому ґрунтується збагачення німецького військового вокабуляра за рахунок комплексних запозичень. Це – організація та функціонування  мультинаціональних збройних сил.

Запозичення-проникнення – це іншомовні лексичні одиниці, які є мовною репрезентацією вже існуючих у німецькій лінгвокультурній спільноті мисленнєвих одиниць. Вони не розширюють межі концептуальної картини світу, а інакше номінують вже відомі концепти. Ми розподіляємо їх на  декілька груп:

1. Запозичення, які відображають поняття, що у німецькій мові передаються описово. Ці запозичення проникають до СНМ насамперед під тиском закону економії мовних засобів, адже у мові-рецепторі немає лексичних одиниць-прототипів, а відповідні концепти вербалізуються за допомогою описів. Так, щоб передати поняття, яке вербалізує запозичення Operational Command, існує опис: “Die einem NATO-Befelshaber übertragene Befugnis, nachgeordneten militärischen Führe Aufträge zu erteilen oder Aufgaben zuzuweisen, Verlegung, Aufmarsch und Einsatzbewegungen von Truppenteilen anzuordnen, die Unterstellung von Kräften neu zu regeln”.

Нами виявлено, що до цих запозичень відносяться елементи оперативно-тактичної лексики (Full Command, Tactical Control, Temporary Rank), номінації організаційно-структурних одиниць (Forces Answerable to the WEU), назви систем озброєння (Rolling Airframe Missile).

2. Запозичення альтернативного вибору. Ці англоамериканізми входять до лексико-семантичної системи СНМ при наявності у ній автохтонних лексем з аналогічною значеннєвою структурою. Основною мотивацією їх вживання є стандартизація та уніфікація військової лексики держав-членів НАТО.

Ми зафіксували і існування додаткової детермінації, яка відрізняє різні групи цих лексичних одиниць: а) прагнення до економії мовних засобів (der Kampf gegen feindliche Luftstreitkräfte am Boden = Offensive Counter Air); б) потребу експлікації відповідних реалій (der Befehlshaber = der Force Commander); в) міркування престижу (die Schiffbesatzung = die Crew, unbemanntes Fluggerät = Unmanned Aerial Vehicle). Існування запозичень альтернативного вибору підтверджує наявність у мові не тільки тенденції до економії мовних засобів, але і тяжіння до їх надлишковості. Ми вважаємо атракцію до надлишковості для розвитку військової лексики позитивною тенденцією, адже вона необхідна для забезпечення більш адекватного відображення концептуальної моделі світу.

3. Запозичення безальтернативного вибору, тобто англоамериканізми, які витіснили німецькі номінації понять, що втратили функціональну активність. Вони змінюють фрагменти мовної картини світу при незмінній концептуальній (das Bu out – припинення роботи реактивного двигуна, toss-bombing – бомбометання з кабрування, der Tower – командно-диспетчерський пункт). Вживання лексичних одиниць цієї групи у ВЛП СНМ, на наш погляд, базується на тій специфічній функції, яку англійська мова виконує у міжнародній спільноті у сфері цивільної авіації, а саме – на функції уніфікованої міжнародної мови авіаційної справи. При цьому зникнення автохтонних одиниць, цілком імовірно, викликано орієнтацією на престижний еталон.

З проблемою процесу запозичення фономорфологічних варіантів англоамериканських лексичних одиниць пов’язані і проблеми їх асиміляції у СНМ. У ВЛП СНМ всебічної асиміляції англоамериканізмів нами не виявлено; привалює реверсивна асиміляція, тобто семантичне засвоєння випереджає асиміляцію, яка співвідноситься з формальним статусом.

Семантичні запозичення розширюють межі як концептуальної, так і мовної моделей світу сучасного німецькомовного соціуму, адже вербалізують поняття, які не існували у цій лінгвокультурній спільноті. Семантичні запозичення є, на нашу думку, репрезентаціями автохтонними мовними засобами внутрішньої форми англоамериканських лексичних одиниць       з урахуванням морфологічної структури мовного знака та ектралінгвального контексту. За їх допомогою німецькими словотворчими засобами відображується запозичений абстрагований зміст англоамериканської мовної форми.

Серед семантичних запозичень у військовому вокабулярі СНМ нами знайдені структурні кальки, які створені шляхом буквального перекладу (die Hauptverteidigungskräfte = Main Defense Forces, die Eingreifstruppe = Intervention Force), та семантично-структурні кальки (Friedenstruppe = Peacekeeping Forces, Krisenreaktionskräfte = Rapid Reaction Forces та Immediate Reaction Forces).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і якісно нове вирішення у руслі антропоцентризму та функціоналізму наукової проблеми динаміки мовних зрушень у ВЛП СНМ  у нових історичних умовах. Головні теоретичні і практичні результати проведеного комплексного дослідження дають змогу дійти таких висновків:

1. За період з кінця 80-х років ХХ ст. до наших днів у військовій лексиці німецької мови в межах мовного простору, що охоплює територію сучасної Німеччини, відбулися кардинальні зміни, які проходили під знаком мовної конвергенції. Ці зміни обумовлені зрушеннями у концептуальній системі відповідної лінгвокультурної спільноти, які сприяли появі однієї замість двох мовних картин світу у німецькомовних соціумах на території об’єднаної Німеччини.

2. Розвиток ВЛП, яка розглядається нами як функціональний різновид літературної мови, детермінується як впливом загальних щодо мовної системи екстралінгвальних чинників (державне об’єднання Німеччини, особливості розвитку сучасного німецького суспільства), так і специфічними для даної предметної галузі позамовними чинниками (нова військова політика держави, нова воєнна доктрина).

3. Одним із показників динамічних процесів у ВЛП СНМ є функціональна переорієнтація лексичних одиниць. Найважливішою її формою є зрушення референтної співвіднесеності та переусвідомлення традиційної семантики лексичних одиниць при утворенні семантичних неологізмів та при вживанні у військовому вокабулярі лексики з узагальнюючою семантикою та полісемантичної лексики у якості непрямих найменувань стигматичних денотатів (евфемізація ВЛП). До форм функціональної переорієнтації ми відносимо і зміну частотності вживання лексичних одиниць, яка пов’язана з розширенням меж мовного простору. Спостерігається відхилення у вживанні по двох напрямках: архаїзація лексичних одиниць та розповсюдження на всю територію об’єднаної країни лексичних одиниць, які відносилися до окремих регіональних варіантів.

4. Нові зовнішні імпульси стимулювали такі бурхливі динамічні процеси у розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови як неогенію (утворення різних видів інновацій як з метою номінації нових денотатів, так і для вдосконалення існуючої системи найменувань) та архаїзацію.

Аналіз фактичного матеріалу показав, що у військовому вокабулярі процеси неогенії відбувалися завдяки використанню для утворення інновацій внутрішніх словотвірних ресурсів мови, шляхом семантичної деривації лексичних одиниць, їх функціональної переорієнтації, активному запозиченню англоамериканізмів. При цьому основними структурними моделями інновацій сучасної військової лексики є композити, термінологічні словосполучення та їх варійовані форми – абревіатури.

Встановлено, що архаїзація лексики може відбуватися швидкоплинно на протязі відносно короткого періоду. Аналіз корпусу дозволяє констатувати бурхливий процес переходу лексичних одиниць як до розряду історизмів, так і до розряду архаїзмів. Ці процеси архаїзації геополітично чітко співвідносяться з східнонімецьким мовним простором; їх можна вважати процесами суспільної регуляції вжитку лексичних одиниць.

5. Динаміка розвитку аналізованої підсистеми має своїм проявом втрату традиційних асоціацій та появу нових асоціацій, детермінованих новими соціальними чинниками. Однією із провідних тенденцій розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови є тенденція евфемізації досліджуваної підсистеми. Військова лексика завдяки своїй високій функціональній активності безпосередньо бере участь у формуванні колективної свідомості суспільства, сприяючи закріпленню у мовних одиницях переосмисленого досвіду людства взагалі і, зокрема, досвіду носіїв німецької мови. Евфемізація військового вокабуляра відбиває процес демілітаризації військової лексики. Вона стала засобом нової категоризації в картині світу сучасної німецької лінгвокультурної спільноти, що сприяє формуванню негативного відношення до концептів “агресія” і “насильство” на національному рівні.

6. До провідних тенденцій у розвитку військового вокабуляра відносимо вплив американського варіанта англійської мови на військову лексичну підсистему СНМ. Беручи до уваги обсяг та швидкість, з якими відбувається запозичення англоамериканізмів військовою лексичною підсистемою СНМ, ми характеризуємо цей процес як англоамериканську лексичну інтервенцію. Ми класифікуємо англоамериканські запозичення у ВЛП СНМ, враховуючи їх вплив на концептуальну та мовну картини світу лінгвокультурної німецькомовної спільноти на території сучасної Німеччини. Англоамериканізми укорінюються у ВЛП СНМ, стають її невід’ємним елементом. Це явище ґрунтується як на лінгвістичних, так і на екстралінгвальних чинниках.

Достовірність і об’єктивність висновків забезпечується використанням сучасних методів аналізу, надійністю і достатнім обсягом матеріалу – загалом 2500 лексичних одиниць. Для верифікації наших гіпотетичних припущень було залучено інтерв’ювання німецькомовних та україномовних фахівців військової справи.

Вирішення поставлених у цій роботі завдань свідчить про перспективність подальших досліджень проблем динаміки розвитку ВЛП СНМ, таких як мілітаризація національної літературної німецької мови як адаптивної макросистеми та демілітаризація ВЛП; вплив на      ВЛП СНМ понятійної та структурно-семантичної уніфікації сучасної військової термінології;  співвідношення національного та інтернаціонального при розбудові ВЛП СНМ; розширення функціонального простору лексичних одиниць, які відносилися до відповідних регіональних варіантів німецької мови, а також можливий процес ревіталізації лексичних одиниць (повернення до активного слововжитку архаїзованих лексичних одиниць).