ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ТВАРИННИЦТВА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ТВАРИННИЦТВА
Альтернативное Название: Лексико-семантическая характеристика НЕМЕЦКОЙ терминосистемы ЖИВОТНОВОДСТВА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі  обґрунтовується вибір теми, актуальність роботи, визначається  мета і завдання дослідження, його зв’язок з іншими науковими темами. Пояснюється новизна отриманих результатів, їх теоретичне значення та практична цінність, впровадження й апробація, описується структура роботи.


Перший теоретичний розділ дисертації “Екстра- та інтралінгвістичні фактори впливу на розвиток термінології тваринництва” має за мету вироблення теоретичної основи та висвітлення питань, пов’язаних з визначенням, характеристикою терміна, термінології та терміносистеми.


Термін іменує спеціальне поняття. Специфіка цього поняття в тім, що воно не повинно втрачати своєї цілісності, якими б засобами і способами не передавався  його зміст. Термін будь-якої галузі знань виражає спеціальне професійне поняття, якщо воно вживається в умовах спеціальної професійної комунікації. Термінологія тваринництва  віддзеркалює одну з прадавніх  сфер людської діяльності, становить значний інтерес для лінгвістичних досліджень завдяки своїй різноманітній лексиці, семантичним особливостям, завдяки тому, що вона може розглядатися як представник так званих природно утворених  термінологій.


У деяких дослідників існує думка, що термінологія окремої науки починає бурхливо розвиватися з поступом самої науки. І в минулому, і зараз будь-яка професія породжує свою термінологію. Таким чином, в термінологічній проблематиці виділяються кілька напрямків, серед них: напрямок, пов’язаний з розумінням терміну як спеціальної номінативної одиниці, та напрямок, який розглядає термін як слово чи словосполучення у спеціальній функції.  Наше дослідження виконане у руслі другого напрямку.


Термін традиційно характеризується як звичайне слово в особливій функції на тій підставі, що майже будь-яке слово може бути використане у ролі терміна (тут уточнюючі ознаки теж важливі). Однак зворотнє “перетворення” (будь-який термін > слово) небезумовне, оскільки не будь-який термін, виражений вербальними засобами (або: тільки вербальними засобами), може бути звичайним словом. Очевидно, найістотнішою ознакою наукового терміна є дефінітивність. О.С. Ахманова, безперечно має рацію, наголошуючи на важливості цього критерію та стверджуючи, що саме він допоможе, зокрема, у випадку зовнішнього збігу терміна та “звичайного” слова. Термінологи вважають дефінітивність головним критерієм при відокремленні термінів від основного словникового складу мови. Значення принципу дефінітивності стає особливо важливим, коли йдеться про “консубстанціальні” терміни, тобто терміни, які збігаються за формою зі “звичайними”, повсякденними мовними одиницями. Вони функціонують у “звичайній” мові, і їх не співвідносять із відповідними дефініціями. Саме наукові визначення переносять їх у метамову, іншу семіотичну систему, де вони стають членами групи (підсистеми) термінологічних одиниць.


Проте і тут не все однозначно. Перш за все: що таке наукове визначеня? Як його відрізнити від “звичайного ” визначення у тлумачному словнику? Слово Luft (так само як українське “повітря”) у мові “пересічної” людини, хіміка та фізика позначає той самий об’єкт. Проте “бачать” вони його по-різному. Це стосується, наприклад, і таких слів, як “Kuh”, “Stier”, “Kalb” та ін. Найважливішою ознакою терміна, на наш погляд, є те, що його дефініція, а отже значення, є елементом специфічної поняттєвої системи, яка обслуговує певну професійну ділянку.


Розглянемо питання про співвідношення категорій терміна і номенклатури у тому обсязі, який необхідний для вирішення поставлених завдань і досягнення визначеної наукової мети. Зіставлення категорій терміна і номенклатури можливе і доцільне лише тоді, коли номен розглядається як носій наукових знань і входить до складу спеціальної лексики. Сучасний рівень наукових, спеціальних знань робить необхідним розрізняти власне термін і номенклатурні найменування - назви термінів, які входять до компетенції певної галузі знань. В основу найменування можуть бути покладені зовсім випадкові асоціації, що служать для досягнення різних цілей. Ми виходими з того, що номенклатура – це система абсолютно абстрактних і умовних символів, єдине призначення якої полягає в тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для позначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної  думки, яка оперує цими речами. Головна відмінність номена від терміна в тому, що номен  не має прямого значення; останнє розкривається  якраз через  сам  термін як сполучну  ланку: номен – термін – лексичне значення.


На матеріалі списку тваринницької номенклатури, яка формується стихійно, нами зроблено спробу визначити особливості виникнення назв відповідних найменувань:


за  наявністю одного з компонентів, що входить до складу: йогурт “Fruchtegut”;


за подібністю до певних явищ (метафоризація): „Milchweg“, „Weiße Ufer“(Pl), „Erfolg im Stall“;


за місцем виникнення: Alpenmilch“, „Hochland“,  „Bergkäse“ “Schweizerkäse“;


за використанням властивостей і функцій предмета, спрямованих на кінцеву мету: йогурт “Diätjogurt”, “Schmeckt gut”, „Erfolg im Stall“;


за призначенням: FleischZum Tisch”, „Bonsilage”.


         Простежуючи головні етапи еволюції науки тваринництва, вдалось встановити закономірності розвитку її термінології, які дають змогу провести порівняльний аналіз продуктивності різних засобів її поновлення з метою виявлення найбільш перспективних і доцільних способів утворення нових термінів.


Першим етапом розвитку термінології тваринництва німецької мови можна назвати період з ХVІ до ХVІІІ сторіччя. Велика кількість термінів сформувалася на основі загальнолітературної німецької мови, а також перейшли як запозичення з латини та грецької мов. Більшість термінів греко-латинського походження зустрічається у ветеринарії – анатомії та фізіології тварин: die Zystis – сечовий міхур. Терміни першого періоду - це найменування тварин (die Kuh – корова, das Schwein – свиня, das Ferkel – порося, der Stier – бик, das Kalb – теля, das Vieh – худоба, das Tier - тварина), а також процесів, які пов’язані з утриманням, годівлею та приготуванням кормів для тварин (halten – тримати, züchten – розводити, fütte – годувати, besamen – запліднювати, mästen – відгодовувати). Ці лексичні одиниці перейшли із загальновживаної лексики до термінологічної системи. Для цього періоду характерна термінологізація одиниць загальновживаного словникового складу і, таким чином, поповнення термінологічної галузі.


Другий етап – це ХІХ - початок ХХ сторіччя – період інтенсивного розвитку науки і техніки, в тому числі і тваринництва. Подальшого інтенсивного розвитку набули такі галузі тваринництва, як кормовиробництво, розведення тварин та ветеринарна медицина. З ними розвивалися і відповідні термінологічні групи. У цей час науковці активно працюють над дослідженням не тільки зовнішніх органів тварин, але й внутрішніх органів та процесів, а також над модернізацією утримання та розведення тварин. До кінця другого етапу основний склад терміносистеми тваринництва визначився вже достатньо чітко. Він представлений новими детермінативно-субстантивними композитими: die Grünfütterung – годівля зеленим кормом, der Milchfettgehalt – жирність молока, die Gruppenhaltung – групове утримання,  die Reinzucht – виведення чистих ліній, die Kreuzungszucht – промислове схрещення;  утвореннями термінологічних словосполучень: die leistungsbezogene Fütterung – відносна продуктивність корму, die trächtige Kuh – тільна корова, das gemerzte Tier – вибракована тварина, die tierische Erzeugung – тваринницьке виробництво; запозиченнями з інших мов,  зокрема з грецької та латини: das Protein - протеїн,  der Konzentrat – концентрат.


Третій етап розвитку - сучасний період ( після 40-го року ХХ ст.). Для сучасного періоду розвитку німецької термінології тваринництва характерна активізація словотворчих процесів. Мовна система, компонентом якої є термінологічна лексика, зокрема її словотвірна система, яка розвивається за своїми внутрішніми законами, знаходиться під великим впливом соціальних факторів. Особливо це відчутно в термінологічній системі, яка швидко розвивається. З розвитком ринку виникає потреба в конкурентноспроможних тваринах, для яких необхідні якісні корми, тому з просуванням селекційної роботи розвивається і кормовиробництво, що приводить до виникнення нових термінів: das Gerstenfuttermehl – ячмінна кормова мука. З інтенсивним розвитком техніки, здобутки якої почали використовувати у молочному тваринництві, виникли нові технічні терміни, пов’язані з машинним,  комп’ютерним доїнням та годівлею, а також терміни з назвами видів утримання: der Vakuumtank – вакуумний резервуар, der Pulsator – пульсатор (доїльного апарату), der Boxenlaufstall – боксовий корівник, der Tieflaufstall – приміщення для безприв’язного утримання худоби, der Vollspaltenbodenlaufstall – тваринницьке приміщення зі щілинною підлогою.


Лексика тваринництва німецької мови, як і всі інші термінологічні системи, складається із наступних груп лексики:


1. Загальновживана лексика.


2. Загальнонаукова лексика (термінологія суміжних наук). Існує група термінів,яка має суміжні наукові галузі вживання. Але вони не так широко вживані, як загальнонаукові. Оскільки сучасні процеси ведуть до інтеграції та диференціації наук та їх термінологій, то дуже часто методи інших наук проникають і в термінологію тваринництва: die Schulter –1) плічко, лопатка у тварини; 2) плече людини (медицина, анатомія); die Blume – 1) оковалок (тваринництво); 2) квітка (біологія); der Kamm – 1) шийна частина у тварини; 2) гребінь гори (географія).


3. Конкретно-наукова лексика - “чисті” терміни тваринництва: einstallen -  утримувати в стойлі, die Aufzucht - вирощування, розведення, besamen – запліднювати, die Fleischrasse - м’ясна порода,  das Fleischvieh - м’ясна худоба, das Herdbuchtier - племінна тварина, die Mast – відгодівля, der Milchleistung - молочна продуктивність.


Із аналізу лексико-граматичної характеристики терміносистеми тваринництва випливає, що в термінології тваринництва існує три структурних типи термінів:


1.      Терміни-слова: непохідні, похідні, складні, абревіатури.


2.      Терміни-словосполучення.


3.      Слова-символи.


1.   Найчисленніша група в термінології тваринництва – це терміни-слова. До непохідної групи належать: das Fleisch –  м’ясо; die Milch –  молоко; die Herde – гурт, отара;  das Schwein – свиня;  die Kuh – корова;  das Kalb – теля.


Похідне слово є найменшою комплексною одиницею словотвірної системи, найменшим “синтагматичним цілим”, якому притаманні синтетичність форм, повторюваність знаків, багатоаспектність мотивації, різноманітність формальних засобів і словотвірних структур: tierisch – тваринний, der Mäster – відгодівельник.


Суттєвою ознакою німецької мови є наявність великої кількості детермінативних субстантивних композит. Термінологія тваринництва не є винятком:  die Anfangsmast – початкова відгодівля; die Besamungszucht – селекція із застосуванням штучного запліднення;  die Fettmast – сальна відгодівля;  die Fleischrasse - м’ясна порода.


Абревіатури. Одним із розповсюджених шляхів розвитку структури термінів, в першу чергу багатослівних, є процес їх скорочення: GVdas Grоssvieh – велика худоба, GVE – die Grossvieheinheit – умовна одиниця великої рогатої   худоби, KB – künstliche Besamung – штучне запліднення, BV – Braunvieh – бура худоба.


         2.   Терміни – словосполучення. Близько 23 % від загальної кількості тваринницьких термінів  є складними найменуваннями. Ми визначаємо наступні групи термінологічних словосполучень:


         а) несталі терміносполучення, де кожний з компонентів – термін: das abgesetzte Tier – тварина, відлучена від матері; das gemerzte Tier – вибракувана тварина; das laktierende Tier – тварина, яка дає молоко; das reinrassige Tier – чистопородна тварина;


б) так звані зв’язані словосполучення, в яких компоненти, взяті ізольовано, можуть бути і не термінами: die stille Brunst – тиха хіть, der leichte Zug – легка тяга, der schwere Zug – важка тяга.


3. Група символо-слів це особливий комбінований структурний тип термінологічної номінації, до складу якої поруч зі словесними знаками входять символи: die Æ - Tageszunahme; Eiweiss - %; Fett -%


У другому розділі “Особливості системної організації тваринницької термінології” досліджується специфіка формування взаємозв’язків між термінологічними підгрупами німецькомовної терміносистеми тваринництва.


При дослідженні було встановлено, що ТТНМ притаманні всі  лексико-семантичні явища, які існують в загальнолітературній мові: полісемія, синонімія, омонімія, антонімія.


Що стосується багатозначності термінів тваринництва, то вона виникла через відсутність чітко cформованих понять у цій науці, чим викликає, у свою чергу, відсутність чітко cформованих відповідних термінів. Багатозначність терміна виникає через спеціалізацію загальновживаних слів, при якій відбувається звуження значення цих слів. Дослідження сучасних лінгвістів свідчать про те, що загальновживане слово набуває тільки одного нового значення і стає двозначним. Однак нерідко одне слово вживається  для вираження декількох спеціальних понять. У цьому випадку  воно багатозначне, хоча значна частина сучасних лінгвістів небезпідставно ставлять під  сумнів існування мовної полісемії, розглядаючи її як омонімію.


Термінологія тваринництва не є винятком в цьому випадку, бо у одного й того ж терміна виявляються декілька пов’язаних між собою значень: betäuben – 1) давати наркоз, 2) оглушати, вбивати; die Geile – 1) добриво, 2) виділення під час хіті,  3)  яєчко  (сіменник   самця);   der Harttraber – 1) рисак  покращеної  породи, 2) вівця,  хвора вітрянкою.


Багатозначні терміни утворюються також шляхом метафоричного або метонімічного використання слів загальновживаного словника для вираження спеціальних понять процесів тваринництва на основі існування в них яких-небудь схожих ознак.


Аналіз німецької тваринницької термінології підтверджує наявність явища синонімії між елементами даної терміносистеми. Основним джерелом  утворення синонімічних пар та рядів є запозичення іншомовних термінів. Ця група найчисленніша та характерна для даної галузевої системи. Пропонуємо наступну класифікацію  проаналізованих синонімів:


1) синоніми, які створені за суфіксальною, префіксальною та  суфіксально-префіксальною моделями:  die Streudie Einstreumerzenausmerzen, die Paarungdie Anpaarung, erträglichertragfähig, aufstalleneinstallen;


2) тип синонімії, який виникає на оcнові словоскладання:


-   коли синонімічним є один з терміноелементів складного терміна, а інший має спільну основу: die Bestandеsaufstockung – die Bestandеserweiterung – зростання поголів’я,  die Gewichtszunahme – der Gewichtszuwachs – приріст, der  Milchviehhalter – der Milchviehzüchter – молочний скотар;


-   коли синонімічний один або всі терміноелементи складного терміна, але без спільної основи: das Zugtieredas Spannvieh – робоча худоба;


3) синонімічні пари, в яких цільнооформлені терміни синонімізуються з термінологічними  терміносполученнями: die Frühentwohnungfrühzeitiges Absetzen – рання відлучка;


4) структура “цільнооформлений  термін – абревіатура”: künstliche BesamungKB – штучне запліднення, GrossviehGV –велика худоба.


Необхідно зазначити також наявність  у термінології тваринництва  німецької мови  контекстуальних синонімів: Vitamin A – Wachstumvitamin. Wachstumvitamin  ist für die Funktion der Schleimhäute, die Augenfunktion sowie zur Aufrechterhaltung der normalen Geschlechtsfunktion notwendig. Es wird in der Leber gespeichert. Vitamin A ist sauerstoff- und lichtempfindlich. Pflanzliche Futtermittel enthalten nur das Provitamin Carotin. Dieses ist besonders in Grünfutter, Silagen und Luze egrünmehl enthalten.


За характером мовної вмотивованості лексико-семантичних варіантів багатозначного слова традиційно визначають два основні типи перенесення значення найменувань: метафору і метонімію. Для термінології тваринництва німецької мови характерні обидва типи перенесення значень. Значна частина понять ТТНМ утворилася на основі метафоричного перенесення значення загальновживаного слова, яке у тваринницькій термінології набуває образного змісту. В основі термінологізації елементів загальнолітературної мови лежить переосмислення переносу значення. Використовування слів загальнолітературної мови для позначення нових предметів і явищ відбувається за законами, які обумовлені закономірностями людського мислення. Зміни в номінативній функції лексичних одиниць загальнолітературної мови сприяють виникненню нових значень слів і виникненню нових термінів. Наприклад, номінативне значення іменників: das Kalb – теля, das Haus – дім, а термін das Kälberhaus – означає “матка корови”. Метафоричного переосмислення зазнали такі поняття: der Milchspiegel – „молочне дзеркало“ означає склад молока і наявність в ньому різних речовин; die Hungergrube – „голодна ямка“  частина на тілі худоби, що проступає дуже чітко. У результаті метафоричного переосмислення на основі схожості цілий ряд  слів набув термінологічного значення: der  Blättermagen  – книжка шлунку жуйних тварин; die Apfelkuh – корова „в яблуках”; gärende Milch – „перегоріле”, (згорівле) молоко; das Eiweiß – білок. На основі схожих якостей та структури відбулося також переосмислення первинних значень термінів: das Milchgebiß – молочні зуби (зуби, які з´являються у ранньому віці, коли тварина випоюється молоком); das Milchmaul – означає „біла відзнака на морді тварини“; die Milchlippe – також на основі схожості, коли у тварини є біла відзнака на губі.


Здійснений аналіз показав, що явище антонімії у ТТНМ присутнє, як і ряд інших загальномовних лексико-семантичних процесів, і має свої специфічні риси. На відміну від загальнолітературної німецької мови у складі ТТНМ переважає словотвірний тип антонімії, в т.ч. номенклатурна антонімія; значна частина антонімічних пар є однокореневими, а також термінами-словосполученями.


У складі ТТНМ є антонімія, яка запрограмована іманентними властивостями понять тваринництва. Так у тваринників є поняття weiblich та männlich, що означає протилежні статі: weibliches Tier - männliches Tier. Зазначимо, що для термінологічних систем, а також ТТНМ більш типовими є комплементарні  терміни – антоніми, у яких сема протилежності виражає межу  якоїсь якості для родового поняття в його видових варіантах:  fruchtbare Kuhunfruchtbare Kuh (плодовита корова – безплідна корова), aktiver Stierpassiver Stier (активний бик – пасивний бик). Антонімічні пари у складі ТТНМ можна розділити на дві групи: лексичні (різнокорінні) та словотвірні (граматичні, однокорінні) антоніми. Для виявлених антонімів терміносистеми тваринництва характерна наступна генеза:


а) антонімічні пари утворюються в результаті приєднання префікса -un, значення якого в німецькій мові “не-”: geschlechtlichungeschlechtlich, fruchtbarunfruchtbar;


б) одним із способів передачі протилежного поняття є приєднання до терміна з нейтральною семантикою протилежних за значенням суфіксів -arm, -reich: ertragarmertragreich, milcharmmilchreich, eiweissarmeiweissreich, fettarmfettreich, fleischarmfleischreich. Ця група антонімів найчисленніша і, як правило, виражена прикметниками;


в) вираження протилежності понять в ТТНМ також зафіксовано за допомогою словотворення, при якому одне слово повторюється, а друге є носієм протилежності значення: die niedertragende Saudie hochtragende Sau;


г) зафіксовано приклади антонімічних пар змішаного зразка, де антонімічні відношення побудовані на протилежності першого компонента складного слова до всього слова: MikroklimaKlimam Stall).


Актуальним є питання  мотивації термінів. Термінологічна мотивація, власне, як і загальномовна, розглядається як з семантичного, так і з формального погляду. У термінології тваринництва німецької мови визначаємо три типи вмотивованості:  словотвірно-морфологічний, синтаксичний, семантичний. Для аналізу терміна характерна перш за все  семантична вмотивованість, яка  означає “пояснюваність” семантики терміна та його терміноелементів внутрішньою формою слів або словосполучень, що входять до плану  висловлення цього терміна. Термінологічна система – це вторинна  стосовно мови система, тому слово невмотивоване в мові, ставши терміном, набуває вмотивованості. Змістова вмотивованість – це найбільш  важливий вид вмотивованості, бо вона характеризує здатність  внутрішньої форми відображати найбільш релевантні  ознаки лексичного значення слова. Термінології тваринництва притаманні такі види змістової вмотивованості: повна вмотивованість внутрішньої форми, коли форма виражає ознаку, яка повністю входить  у значення; часткова вмотивованість, коли  лише частина ознак, виражених у внутрішній формі, знаходить своє відображення у значенні; відсутність вмотивованості, коли жодна морфема із внутрішньої форми не знаходить відповідного у значенні; абсолютна вмотивованість: повний збіг ознак внутрішньої форми та лексичного значення. Найбільш доцільною із всіх перерахованих типів змістової вмотивованості вважається саме повна  вмотивованість внутрішньої форми, тому що форма, повністю узгоджена зі значенням, більш сприяє взаєморозумінню, ніж форма, до якої входять зайві або нерелевантні для значення характеристики. У термінології тваринництва німецької мови  досить рідко зустрічається абсолютна вмотивованість.


Третій розділ дисертації “Словотворча структура німецьких термінів тваринництва” присвячений аналізові деривативних характеристик та особливостям німецькомовних термінолічних  одиниць лексичної системи тваринництва.


Аналіз фактичного матеріалу дає нам можливість визначити як вихідні пункти дослідження, так і конкретні одиниці: прості, непохідні номінації, похідні терміни-деривати, абревіатури, терміни-символи.


Найбільшу кількість складають терміни-деривати. Кореневі слова складають нечисельну групу в термінології тваринництва: die Mast – відгодівля,  der Stier – бик, die Kuh – корова, das Schwein – свиня, das Kalb – теля, die Milch – молоко  – але вони є ядром лексики термінології тваринництва і виступають як центр словотворчих гнізд. Складні терміни дуже різноманітні за своєю лексико-семантичною структурою. Терміни-однослови серед власне термінів тваринництва німецької мови складають 53 %. Основним способом творення термінів-однослів є морфологічний у його різновидах (афіксальний, осново- і словоcкладання).


Під час дослідження термінології тваринництва ми встановили, що суфіксальним способом утворено 1032 терміни, що складає 19,1 % від загальної кількості термінів, утворених морфологічними способами словотворення. Найбільш продуктивними виявились суфікси –ung (для жіночого роду) та -е, -er  (для чоловічого роду). Інші суфікси іменників є менш продуктивними в термінотворчих моделях ТТНМ, але серед них можна зазначити: -ling - der  Frischling – порося,  der Erstling – теличка; -tion - die Konstitution – будова тіла тварини. Для термінів-прикметників найбільш продуктивними зафіксовані суфікси: -isch – tierisch – тваринний; -los - eiweißlos безбілковий;  -іg – fettig – жирний; -bar – ertragbar, fruchtbar – плодючий, урожайний; -al – fötal – плідний,  embryonal – ембріональний; -lich – pflanzlich – рослинний. Утворення термінологічних дієслівних одиниць характеризується за допомогою формотворчих суфіксів –en, -eln, -e , -ieren: züchten – розводити, schlachten –­­ забивати, besamen – штучно запліднювати, fetten – змащувати жиром, ferkeln – опороситися, anschobe – заскирдувати, kälbe – отелитися, silieren – силосувати, kultivieren – культивувати. Фактичний матеріал показує, що префіксація як спосіб терміноутворення в термінології тваринництва є більш продуктивною серед іменників та дієслів.


Для термінів-дієслів характерні як відокремлювані, так і невідокремлювані префікси: an-, auf-, aus-, über-, be-, er-, ver-, zer-, miß-,  nach-, unter.  Наприклад:  anbinden – прив’язувати, anerben – наслідувати, ausmerzen – вибраковувати, ausmisten – прибирати гній,  überfütte – перегодовувати, verbutte – збивати масло, befruchten – запліднювати, entho en – обрізати роги,  mißarten – вироджуватися.


Для термінів-іменників також характерні префікси: ab-, an-, auf-,  aus-, wieder-, über-, be-, bei-, nach-, -unter: die Nachkörung – повторне бонітування, die Nachhut – літньо-осінній випас, das Abferkeln – опорос, die Aufstallung – постановка тварин на відгодівлю, das Ausmelken – видоювання,   das Ausmerzen – вибракування, das Ausrinde – схрещування отелень,  die Bemuskelung – ступінь розвитку м’язової тканини,   das Beifutter – кормова добавка,  das Nachmelken – додоювання.


Субстантивація у тваринницькій термінології є продуктивним процесом і являє собою утворення термінологічних одиниць без використання словотворчих афіксів. Твірна основа входить без змін до системи форм, які притаманні іменнику: das Anziehen – дорощування молодняка, das Aufstallen – переведення худоби на стійлове утримання, das Ausmisten – прибирання гною, das Brüllen – рев, das Fressen – поїдання корму, das Allesfressen – універсальний корм.


Серед моделей безафіксного утворення термінів функціонують структурні моделі, за якими утворюються найменування дій, процесів шляхом аблауту від похідних основ сильних дієслів, які служать словотворчою базою в цьому процесі.


Найменш розповсюдженими, але наявними в даній терміносистемі є копулятивно-композитні  структури, в яких компоненти вступають в синтаксично рівноправні звязки. Вони можуть мати два або три компоненти: Ab-Hof-Verkauf.


Основним способом утворення складнопохідних термінологічних одиниць є словоскладання (основ або словоформ) та деривація (суфіксальна або безафіксальна): der Arbeitgeber (Arbeit + geb(en) + er) – працедавець, також словоскладання + суфіксація: die Fleischbeschauer (Fleisch + Beschauer) – ветсанексперт. Словоскладання  як спосіб формування німецької термінолексики тваринництва займає провідне місце. Якщо проаналізувати складні терміни за кількістю компонентних утворень, то виходить, що з 2000 складних термінів  двокомпонентних – 1100;  трьохкомпонентних – 700;  чотирикомпонентних – 200.


Аналізуючи структуру таких термінів за належністю компонентів до частин мови, ми хотіли б зазначити, що найбільш розповсюдженими типами є сполучення:


1) іменник + іменник : das Kuhkalb – теличка; das Genickstück – шийна частина туші, der Kuhfladen – коров’як;


2) прикметник + іменник: die Kühlmilch – охолоджене молоко; die Geltkuh  – ялова корова;


3) дієслово + іменник: die Abnehmezange – корнцанг;


4) дієприкметник + дієприйменик: lebendgebären  –    живородючий;


5) іменник  + дієслово: das Milchsoll – норма (державного) постачання молока;


6) іменник  + прикметник: kuhhessig – з “х” – подібною формою кінцівок (порок екстер’єру коней);


7) прикметник + прикметник: ungleichaltrig – різновіковий;


8) приметник + дієприкметник: altmelkend – корова, яка дає молоко на п’ятий, шостий місяць після лактації.


У 3-компонентних термінах зустрічаються структури:


1) іменник + іменник  + іменник:  die Futtermittelqualität – якість кормів;


2) іменник + дієслово + іменник: die Futterschneidemaschine – корморізка;


3) іменник + прикметник + іменник: der Milchtiеfkühler – холодильник для тривалого зберігання молока; die Eiweissmilch – молоко, збагачене білком;


4) числівник + іменник + іменник: die Zweinutzungsrasse – породи комбінованого напрямку продуктивності;


5) прикметник + іменник + іменник: das Hochzuchttier – високопорідна тварина, die Jungviehaufzucht – вирощування молодняка.


І в нечисленній групі чотирикомпонентних термінів:


1) іменник + іменник + іменник + іменник: die Schweineherdbuchzucht – племінне свинарство;


2) іменник + іменник + дієслово + іменник: das Anbauweidemelkgerät – навісна (на трактор ) пасовищна доїльна установка;


3) прикметник + прикметник + іменник + іменник: der Gesamtnährstoffverhältnis – співвідношення загальної кількості поживних речовин;


4) прикметник + іменник + іменник + іменник: das Braunviehzuchtverband – тваринницька спілка бурої худоби.


У сучасній німецькій термінології тваринництва функціонують  численні абревіатури-терміни з різною структурою:


1) найбільш розповсюджений вид – повні скорочення: Edie Elite – еліта, FEdie Futtereinheit – кормова одиниця;


2) друга за чисельністю група – напівскорочення: Bedas Berksсhireschwein – свиня беркширської породи;


3) існують також групи, де є звукове скорочення першого елемента і повна форма наступних елементів: ERübedie Ertragsrübe – буряк великої ваги з низьким вмістом цукру;


4) невелика група складових скорочень: ad libad libitum – до схочу; wdkWiederkäuer – жуйні; ZwKLZuchtwertklasse – клас племінної якості.


Терміни-символи, які найчастіше дублюють словникові найменування тваринницьких реалій. Крім термінів-символів виділяємо терміни-напівсимволи, або символи-вербальні терміни, які творяться додаванням до слова цифр чи комбінацій: pFder Wert – оцінка, P – die Generation – рід, pzl – die Erhöhung – підвищення.


 


ВИСНОВКИ


1.      Німецькомовна термінологія тваринництва віддзеркалює, з одного боку, стан відповідної науки  і сільського господарства Німеччини, яке є одним з найбільш розвинутих у світі; достатньо детально  розроблена  і відрізняється порівняно високою точністю і відповідністю використовуваних  у ній понять. З іншого боку, вона відрізняється  самобутністю, в той же час маючи  лексичні запозичення, основна частина яких є лише інтернаціональними термінами, які означають, головним чином, загальнобіологічні  поняття. Термінологічна система тваринництва німецької мови формувалась протягом сторіч разом із формуванням даної галузі знань. Терміносистема тваринництва складалася і продовжує поповнюватися за рахунок запозичень готових мовних одиниць з інших мов, переосмислення значення слів загальнолітературної мови та використання суфіксів та префіксів власне німецької мови.


         2.       Спеціальна лексика мови тваринництва – це різнорідне  сполучення найменувань із таких слів: одвічно німецьких та запозичень, слів старих та нових, звичайних, загальнопобутових за походженням та вузькоспеціальних, термінів-слів складних, утворених за моделями загальнолітературного словотворення та за спеціалізованими моделями термінологічного словотворення. У плані вираження німецькі терміни тваринництва відрізняються наступними специфічними особливостями. Вони розвиваються на базі існуючих слів за допомогою словотворчих афіксів, відповідних типів словотворення, які є продуктивними способами німецького словотворення.


         3.       У результаті проведеного аналізу нами було виділено класи тематичних груп термінів тваринництва. Частина номінацій репрезентує багатопланові і міжтематичні зв’язки, що створює можливість входження терміна до кількох тематичних груп. Необхідно зазначити, що досліджувана терміносистема репрезентована  широкими тематичними групами. Кожна з відомих тематичних груп є своєрідним ієрархічним утворенням внутрішньоспіввіднесеної системи.


         4.      У загальномовознавчому аспекті результати проведених досліджень виступають ще одним аргументом на користь виділення науково-технічних термінологій як відносно замкнених підсистем загальнолітературної німецької мови. Аналіз ТТНМ дає можливості визначити такі особливості її системної організації:


- Сучасна ТТНМ характеризується генетичною різнорідністю власне термінологічних елементів і тому більшою мірою відкрита для загальномовних процесів німецької мови.


-    Полісемія термінів зумовлена розвитком поняття, рідше розвитком лексичного значення терміна. Перехід слова із загальновживаної лексики до термінологічної системи передбачає неповний (полісемантичний) і цілковитий (омонімічний) ступені розбіжності значень між загальновживаним словом і терміном. Внутрішньосистемна багатозначність  зумовлена тим, що дефініція терміна включає  лише істотні ознаки, але не всі, а тому потенційно розвиток  поняття веде  до появи багатозначності терміна. Внутрішньосистемна полісемія  тваринницьких термінів кількісно набагато менша, ніж полісемія міжсистемна, бо з одного боку значна частина термінів тваринництва  утворилася на основі загальновживаних слів, а з другого боку, до складу ТТНМ увійшло багато термінів інших наук,  які спеціалізували своє значення.


- У ТТНМ знайшла своє поширення антонімія майже в усіх її проявах. Для терміносистеми тваринництва більш типовими є  комплементарні терміни-антоніми, у яких сема протилежності виражає межу якоїсь якості для родового поняття в його видових варіантах.


- Переважна більшість одиниць ТТНМ словотвірно вмотивована, семантична прозорість внутрішньої форми для тваринницької номінації є факультативною ознакою, оскільки для термінів важлива не їх етимологія, а денотативне значення.


- У плані фіксації ТТНМ характеризується високим ступенем субстантивності, у функціонуванні вона реалізує можливості транскатегоріальної транспозиції: поняття тваринництва виражається всіма повнозначними частинами мови.


5.      Термінологічна номінація базується на словотвірній системі німецької мови. Для ТТНМ, як і для кожної історично сформованої термінології, абсолютна гармонія між понятійним планом і планом вираження є лінгвістичною абстракцією. З огляду щодо гармонізації терміносистеми особливої та перспективної уваги заслуговують двокомпонентні структурні  моделі: іменник + іменник та прикметник + іменник, які разом складають біля 70% від всіх складних двокомпонентних  термінів. Найбільш продуктивними виявились суфікси: -ung, -e, -er, -ling, -tion (для іменників) та  –ig, -isch, -lich (для термінів-прикметників). Префіксація є більш продуктивною для термінів-іменників та термінів-дієслів.


6.      Для номенклатурних позначень майже не має значення, чому даний  предмет названий так, а не по-іншому, в той час як для терміна, який прагне мати осмислену внутрішню форму, це дуже важливо.


7.      Для німецької тваринницької  термінології характерний високий ступінь вмотивованості термінологічних одиниць щодо власномовної основи тому, що вони утворились шляхом використання прямих номінативних значень народних слів, які в процесі становлення тваринницької термінології закріпились як терміни, не змінивши свого основного значення, отримавши лише наукове визначення (die Kuh, das Stier, das Kalb) і,  відповідно, низький ступінь прозорості внутрішньої форми номінацій, які є інтернаціоналізмами, хоча протилежна мотиваційна спрямованість властива для інтернаціонального лексичного фонду термінології тваринництва, де прозорість внутрішньої форми одиниць зумовлена міжнародною термінологією і номенклатурою тваринництва.


8.      Досліджуючи термінологію тваринництва  німецької мови ми вирізнили вмотивованість двох рівнів: вмотивованість, що пов’язана з власномовною основою, і вмотивованість, яка викликана виникненням інтернаціоналізмів. В історичному аспекті найвищий ступінь вмотивованості щодо власномовної основи притаманний  власне німецькій термінології, яка була зорієнтована  на освітні потреби народу і вимагала термінів з прозорою внутрішньою формою.


9.      Для внутрішньонаукових потреб вмотивованість терміна є другорядною рисою, оскільки суттєві ознаки терміна даються в його дефініції, а не в назві. Перехід термінів з інших терміносистем до тваринницької термінології супроводжується відповідним переосмисленням їх основного значення. Термінологічне значення  швидше пристосовується до нових лексичних умов і приймає відповідне семантичне забарвлення. Особливість цих термінів полягає в тому, що вони функціонують  у складі колишньої термінології  і в складі нового лексичного поля, будучи його рівноправним членом. Існування цих термінів у новій терміносистемі  обумовлюється більшою мірою їх здатністю функціону­вати як самостійна лексична одиниця та служити терміноелементом у словотворчих процесах.


10.    Німецька тваринницька термінологія відрізняється від інших терміносистем рядом особливостей. Перш за все вона є природно сформованою термінологією, яка віддзеркалює одну з давніх галузей господарської діяльності людини. Термінологія тваринництва тісно пов’язана з народом та його мовою, її основу складають загальновживані слова, які стали термінами, тому вона взагалі зрозуміла широкому колу людей. Вона розвивалась поступово, і її лише незначною мірою торкнулась та “словотворчість”, яка характерна для технічних областей наук.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины