ЕФЕКТИВНІСТЬ НОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ У ЗАПОБІГАННІ ЗЛОЧИНАМ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України проголосила, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3).

Без сумніву, серйозної шкоди цій цінності завдає злочинність, боротьба з якою продовжує залишатись досить серйозною проблемою. Офіційна статистика, яка, зрозуміло, не враховує латентної злочинності, свідчить про те, що, незважаючи на певне зниження злочинності в останні роки, її рівень продовжує залишатися досить високим. Так,  2004 р. на території України було зареєстровано 520105 злочинів, а 2005 р. – 485725. Упродовж 2006 року органами МВС та прокуратури зареєстровано 420,9 тис. злочинів. Тяжких та особливо тяжких злочинів було зареєстровано 175,1 тис. Їх питома вага становила 41,6% від усіх зареєстрованих злочинів.  2006 р. було зареєстровано 3,2 тис. умисних убивств. На замовлення було вчинено 25 умисних убивств, із використанням вогнепальної зброї – 97. Також зареєстровано 114 випадків одночасного вбивства двох або більше людей. Серед злочинів проти честі та гідності особи істотно збільшилася кількість фактів незаконного позбавлення  волі  або  викрадення  людини,  їх зареєстровано 2006 р. 233, що на  30,9% більше, ніж 2005 р. Майже вдвічі 2006 р. зросла кількість випадків захоплення заручників, і 2006 р. органами МВС зареєстровано 11 таких злочинів. Упродовж 2006 року зареєстровано 376 фактів торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини.  2007 р. органами МВС та прокуратури зареєстровано 401293 злочинів. Істотно збільшилася кількість злочинів у сфері господарської діяльності – 103,5%, проти громадської безпеки – 105,9%, а також проти громадського порядку – 105%.

У системі заходів, застосовуваних для запобігання злочинам, важлива роль належить нормам кримінального права. Немає сумніву, кримінальний закон впливає на свідомість людей, а тому є важливим запобіжним чинником. Передбачене нормою кримінального закону покарання здійснює загальнопревентивний вплив, запобігає вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами. Недостатність в юридичній науці теоретичних і прикладних розробок підвищення ефективності у запобіганні злочинам нормами кримінального права обмежує можливість удосконалення кримінального законодавства та ефективність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Для теорії кримінального права і  правозастосовної діяльності у цій сфері суттєве значення мають праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: Л.В. Багрій-Шахматова,    М.І. Бажанова,     Ю.В. Бауліна,          В.І. Борисова,

Т.В. Варфоломеєвої,     П.А. Вороб’я,      С.В. Гончаренка,          В.К. Грищука,

Ю.Ф. Іванова, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелінського, І.І. Карпеця, В.Є. Квашиса, О.М. Костенко, В.М. Кудрявцева,  І.П. Лановенко, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, А.А. Музики, В.І. Осадчого, М.І. Панова, В.М. Поповича, М.Г. Сорочинського, В.В. Сташиса, М.О. Стручкова, В.Я. Тація, Є.В. Фесенка, В.Л. Чубарєва, В.І. Шакуна та інших.

Комплексність запобіжної дії норм кримінального права на свідомість людей зумовили велику кількість підходів, які використовувалися при їх розгляді багатьма вченими-юристами, включно й тими, хто у своїх дослідженнях приділяли увагу лише окремим аспектам цієї проблеми.

Проведені раніше дослідження є вагомим внеском у кримінологію та кримінальне право, проте вони не вичерпують усіх вузлових і окремих питань теми. Вимагають подальшої теоретичної розробки питання, що виникли з прийняттям у 2001 році нової редакції Кримінального кодексу України.

Науковий підхід до явищ суспільного життя, у тому числі до питань запобігання злочинам, має бути послідовною лінією держави. Дослідження того, як прийняття, а потім застосування норм кримінального права сприяє запобіганню злочинам, створює можливість визначення найбільш доцільних і ефективних заходів з їх подолання.

Викладені міркування й зумовили вибір теми дисертації, її теоретичну і практичну актуальність. Основу роботи складає аналіз норм кримінального права під кутом зору їх запобіжного ефекту, впливу змін у кримінальному законодавстві на ефективність норм кримінального права у запобіганні злочинам, даних судової статистики, а також громадської думки про ефективність норм кримінального права у запобіганні злочинам.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою тематичного плану науково-дослідних робіт «Розробка проблем прав людини. Сприяння забезпеченню прав і свобод людини, забезпечення їх правового захисту. Дослідження питань професійного захисту порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи», затвердженого рішенням Вченої ради Академії адвокатури України від  5 лютого  2008 р.,  протокол № 4.  Тема дисертації  затверджена рішенням Вченої   ради   Академії   адвокатури   України   від   23 червня   2008 р.,

протокол № 8.