СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА
Альтернативное Название: Географическое Прогнозирование РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ: ТЕОРИЯ, МЕТОДОЛОГИЯ, ПРАКТИКА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У першому розділі – „Суспільно-географічна прогностика як напрям наукових досліджень” – виділено етапи становлення і розвитку суспільно-географічної прогностики, розкрито її зміст, структуру та зв’язки, проаналізовано сучасні напрями дослідження регіонального розвитку і прогнозування у зарубіжних суспільно-географічних школах.


Основним змістом суспільно-географічної прогностики є суспільно-географічне прогнозування, а науковим результатом – відповідні прогнози, практичне використання яких спрямоване передусім на обґрунтування заходів державної регіональної політики. Суспільно-географічне прогнозування при цьому розглядається як процес наукового передбачення змін у часі станів просторової організації людської діяльності у регіонах.


Науково-практичне значення суспільно-географічної прогностики полягає у виявленні детермінуючих чинників та закономірностей регіонального розвитку, комплексній рейтинговій оцінці розвитку регіонів, виявленні просторових тенденцій їх соціально-економічного розвитку, делімітації територій з різним рівнем проблемності та потреби у державній підтримці, обґрунтуванні заходів з управління розвитком регіонів.


Суспільно-географічна прогностика як самостійна наукова дисципліна у своєму розвитку досягла тієї межі, після якої можна робити перші оцінки і висновки щодо її змісту, структури, функцій у царині суспільної географії. В історії становлення і розвитку суспільно-географічної прогностики як еволюції дослідницьких програм можна виділити такі етапи:


Ø становлення (1930-50-ті роки), коли домінували дві дослідницькі програми та відповідні дослідницькі кластери (ядра теоретичних і прикладних досліджень) – описово-регіоналістична (концепції хорологічна, „географії людини”, районно-комплексна) та розміщенська (концепції розміщення виробництва, теорія центральних місць);


Ø формування теоретичних основ (1960-80-ті роки), коли розвиток прогностичних суспільно-географічних досліджень відбувався за двома напрямами – формально-математичним та соціально-гуманістичним. У межах першого сформувалися дослідницькі кластери просторового аналізу та регіонального прогнозування, географо-математичного моделювання та економіко-географічного прогнозування, регіональної економіки та регіонального економічного прогнозування, енвайронменталізму та глобального прогнозування, що сприяли формуванню теоретико-методологічних та методичних основ економіко-географічної прогностики як нової конструктивної наукової дисципліни. Другий напрям представлений науковими кластерами біхевіористичної, гуманістичної та релевантної географії, що забезпечили трансформацію економіко-географічної прогностики у суспільно-географічну;


Ø сучасний (з 1990-х рр.), що характеризується істотним зближенням формально-теоретичної (математичної) та соціально-гуманістичної (психолого-поведінкової) дослідницьких програм. Сучасні регіональні прогнози ґрунтуються на аналізі як кількісних статистичних параметрів розвитку, так і якісних перцепційних (чуттєвих), суб’єктивних характеристик регіонів.


Об’єктами дослідження суспільно-географічної прогностики є регіони (суспільно-географічні райони, культурні ландшафти – онтологічні об’єкти) та форми просторово-часової організації людської діяльності у регіонах – суспільно-просторові процеси (гносеологічні об’єкти). При цьому відбувається еволюція змісту та характеру об’єктів суспільно-географічної прогностики на шляху переходу до наукових засад постнекласичної науки – людиновимірності, ціннісної орієнтації, еволюційності, поліконцептуальності, холістичності.


Суспільно-географічна прогностика – це синтетична конструктивно-прикладна наукова дисципліна, що має подвійне теоретико-методологічне підпорядкування: з одного боку, загальною теоретичною базою служать основи теорії суспільної географії, з іншого – основи теорії прогностики як загальної теорії прогнозування. Місце суспільно-географічної прогностики у структурі наук про Землю відображено у табл. 1.


 


На основі аналізу сучасних напрямів досліджень провідних зарубіжних суспільно-географічних шкіл (університетів та наукових інститутів США, Канади, Великої Британії, Росії, Польщі, Чехії та Естонії) можна визначити такі теоретичні та методичні новації у суспільно-географічній прогностиці: аналіз просторових аспектів трансформаційних процесів, еволюції економічної, соціально-культурної, політичної діяльності населення у регіонах; обґрунтування перспектив регіонального розвитку з урахуванням впливу порівняно нових факторів – глобалізації, міжнародної регіональної інтеграції, фінансових та інформаційно-технологічних чинників; дослідження регіональних економічних процесів з точки зору ціннісної орієнтації, культурологічного підходу; дослідження процесів соціально-географічної поляризації населення, соціальної нерівності, просторового поширення соціальних негараздів як важливих індикаторів майбутніх змін у регіональному розвитку; поєднання кількісних та якісних методів дослідження (традиційних методів просторового аналізу, ГІС-аналізу, географо-математичного моделювання регіонального розвитку, з одного боку, та якісних методів, спрямованих на визначення перцепційних характеристик регіонів, виявлення регіональних стереотипів, регіональної ідентифікації населення, з іншого); використання нових методів дослідження, зокрема нелінійного моделювання, нейромережевих, фрактальної геометрії, нечітких множин тощо. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+