ВИГУКИ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (СИСТЕМНИЙ ТА ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТИ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ВИГУКИ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (СИСТЕМНИЙ ТА ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТИ)
Альтернативное Название: Возгласы СОВРЕМЕННОЙ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА (СИСТЕМНЫЙ И дискурсивной АСПЕКТЫ)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1 Вигуки в граматичній системі сучасної англійської мови. Принципи виділення частин мови, зокрема вигуків, основи їх класифікації лишаються спірними питаннями в сучасній лінгвістиці. Їх розглядали російські, українські та західноєвропейські лінгвісти: М.В.Ломоносов, О.О.Потебня, О.М.Пешковський, О.О.Шахматов, Л.В.Щерба, В.В.Виноградов, О.С.Кубрякова, Л.А.Булаховський, І.Р.Вихованець, О.І.Германович; Ф.Амека, Ш.Баллі, Ж.Вандрієс, А.Вежбицька, Е.Гоффман, С.Грінбаум, К.Еліх, О.Єсперсен, С.Карцевський, Р.Квірк, Дж.Ліч, Г.Пауль, Й.Свартвік, Г.Суїт, Л.Теньєр, Д.Уїлкінс, Т.Уортон, В.Ціммер та інші. Проте граматична природа вигуків визначається неоднозначно. Є кілька точок зору на природу й статус вигуків: 1) вигуки перебувають поза поділом слів за частинами мови, оскільки є різнорідними за своїм складом синтаксичним класом; 2) вигуки є частиною мови, але посідають в системі частин мови особливе місце; 3) вигуки є частиною мови, але належать до “часток мови” поряд з приймен­никами й сполучниками; 4) вигуки входять до кола частин мови, до розряду повнозначних слів, всередині яких посідають особливе місце, здатні номінувати, мати лексичне значення і виконувати певні синтаксичні функції; 5) вигуки є реченнєвими дейктичними одиницями, емоційними відповідниками судження, відображенням емоційної реакції мовця на позамовну ситуацію і є периферією мовленнєвої системи. Найбільш прийнятною є точка зору Л.В.Щерби та вчених-англістів, що вигуки англійської мови за сукупністю диференціюючо-інтегруючих ознак семантичного й синтаксичного характеру є окремою частиною мови.


Вигуки пов’язані з емоційною, чуттєвою стороною життя людини, їхнє конкретне значення виявляється, як правило, у висловленні й пов’язане з інтенцією мовця. Вони відбивають дійсність у нерозчленованих уявленнях і поєднують емоційне й раціональне.


Вигуки не мають спеціальних морфологічних показників, крім незмінюваності. О.Єсперсен зазначав, що до вигуків належать різнорідні явища, які об’єднуються здатністю їх бути самостійними висловленнями. За складом вигуки поділяються на первісні, непохідні (primary) і похідні, вторинні (secondary). Вперше це розмежування зробив німецький вчений В.Вундт у ХІХ ст., і з того часу більшість вчених визнає цей поділ. Структурно вони є різнорідними і генетично пов’язані з: 1) короткими емоційними викриками, що супроводжуються реакцією індивіда на зовнішні підраз­ники різного характеру (ah, oh, alas, eh, heigh); 2) повнозначними частинами мови (good, come, look, well); 3) словосполученнями (good mo ing, thank you, excuse me, so long); 4) різними реченнями фразеологізованої структури (how do you do). Проте всі вони характеризуються семантичною неподільністю, є цілісними одиницями, незва­жаючи на складений характер й навіть роздільнооформленість. Серед них виділяються дві структурні групи: 1) однослівні вигуки, до яких входять первісні, непохідні вигуки типу bah, chut, ouch, tut, й непервісні, похідні вигуки типу cool, bet, damn, greetings, indeed; 2) вигуки, що складаються з двох і більше слів типу my God, blast it, see you, good egg, catch me doing that. Семантичні звязки у таких словосполученнях й реченнях дуже тісні, значення випливає з усього словосполучення чи речення. Закріпленість порядку слів у них, особливо ритміко-інтонаційна оформленість у процесі комунікації, викликають у ряді випадків ресемантизацію лексем, які входять до вигукового словосполучення чи речення, що й спричиняє їх перехід до класу вигуків. Процес переходу до класу вигуків тривалий, і не всі одиниці, які в дискурсі виконують роль вигукових висловлень, вже перейшли в цей лексико-граматичний клас. Слід відзначити, що зарубіжні лінгвісти, як правило, аналізують лише однослівні вигуки, які є ядром функціонально-семантичного поля вигуків, а периферія, до якої відносять вторинні вигуки, що складаються з словосполучень і речень фразеологізованої структури, і які, на нашу думку, доцільно назвати вигуковими висловленнями, залишаються поза їх увагою.


Вигуки взаємодіють з іншими частинами мови, які, функціонуючи в певних синтаксичних структурах – словах, словосполученнях і реченнях окремих типів, можуть набувати нових властивостей, що й сприяє переходові цих мовних одиниць до складу іншої частини мови: шляхом конверсії, універбації (good-bye), зрощення (alright > all right), а також за рахунок фразеологічних сполучень.


Вигуки як слова, що несуть переважно прагматичну інформацію, саме в процесі функціо­нування тісно взаємодіють з іншими лексико-граматичними класами слів на семантичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. На семантичному рівні вони можуть набувати значення, властиві іншим частинам мови за ознаками емо­ційності, волевиявлення, оцінності; на морфологіч­ному – за ознакою незмінюванос­ті; на синтаксичному – за ознакою: функція: член речення – вставний.


Вигуки, як правило, функціонують в контексті експресивних мовленнєвих актів. Як істотний компонент мовленнєвого спілкування вони використовуються для вираження суб’єктивно-модальних значень, різних емоційних реакцій, акцентуван­ня, посилення інтенсивності і зрозумілі кожному членові мовного колекиву.


Розділ 2 Комунікативно-прагматичні значення вигуків. Мовленнєвий акт і контекст звязані між собою, причому мовленнєвий акт залежить від контексту. Проте виділяються мовленнєві акти, яким властива контекстна незв’язність. Якщо розуміння мовленнєвого акту можливе без звернення до сусідніх висловлень, то такий мовленнєвий акт є мовним стереотипом, що типізовано виражає інтенцію, тоді носієві мови для його розпізнавання й розуміння контекст не потрібний. Прагматичне значення такої одиниці є конвенційно-обумовленим. Але якщо мовленнєва інтенція виражається контекстуально, а семантика висловлення і його інтенціональний смисл розрізняються, то прагматичне значення такої одиниці є контекстуально-обумовленим (oh!, ah!, wow!).


Вигуки з конвенційно-обумовленим прагматичним значенням, до яких належать мовні формули, значення яких є зрозумілим і без контексту, поєднують загальномовне й прагматичне значення: ahoy!, bravo!, blymy! Вони, як правило, вживаються в умовах неофіційного спілкування або ж у професійних жаргонах, в яких виконують наказову функцію. Серед них виділяються вигуки-директиви й вигуки-експресиви.


Вигуки-директиви вживаються в директивних мовленнєвих актах, актах спонукання, в яких мовець висловлює свою волю, спрямовану на виконання певної дії. Враховуючи сферу вживання, виділяються групи одиниць за колом діяльності, за обєктом діяльності, за субєктом діяльності. Вони функціонують як: 1) військові на­кази й команди (shoulder arms); 2) морські команди (all hands on deck); 3) спортивні команди (ready, steady, go); 4) команди й розпорядження, що використовуються в деяких професійних жаргонах і під час спільної трудової діяльності: а) у кіно й на радіо (action); б) у цирку (allez); в) під час спільної праці, піднятті вантажів тощо (heave ho);  г) під час спільного співу, танців тощо (all together now). Зазначені вигуки об’єднуються в одну групу, оскільки їхньою іллокутивною силою є лаконіч­не вираження рішучої волі мовця, який не припускає заперечення, і має, як правило, вищий соціальноий статус.


Другу групу становлять вигуки з іллокутивною силою спонукання до дії, які об’єднуються спільною іллокутивною метою – спонукання слухача виконати волю мовця. Вони характерні для неофіційних ситуацій спілкування комунікантів симетричного й асиметричного соціального стату­су і поділяються на спонукання до: 1) дії (come on); 2) швидшого виконання розпочатої дії, швид­шого її завершення (shake a leg); 3) дії, які вживаються у звертаннях до дітей (hush-a-bye-bye). Відмінність цих двох груп вигуків полягає в ступені категоричності висловлення, ситуації спілку­вання комунікантів. Всі вигуки цих груп належать до наказових, імперативних мовленнєвих актів.


До вигуків-директивів належать і одиниці з іллокутивною силою спонукання до припинення дії. Вони поділяються на підгрупи вигуків зі значенням: 1) вимоги мовця залишити його у спокої (Bertie, lay off, lay off! For pity's sake, lay off); 2) припинення вчинення дії (basta); 3) прохання не поспішати (Hold it! They're still in the hall, we might be able to hear something); 4) припинення розмови на певну тему, вимоги замовкнути (Ssshh! There’s someone moving inside. You’ll have to go). Іллокутивною силою наступної групи директивних вигуків є попередження, застереження. (One! Two! Look out!). Більша частина одиниць цих груп стилістично маркована.


Іллокутивною метою наступної групи є вираження жалю, співчуття, чуйного ставлення до чужого горя, страждання, спроба своїм співчутливим ставленням заспокоїти, полегшити його, вселити адресатові бадьорість, упевненість (Now comeyou must not feel sorry for yourself).


Окремими мовленнєвими актами є вигуки, які містять згоду на щось. Це є: 1)стверджувальна відповідь, позитивна реакція на певну ситуацію, дозвіл (May I borrow your paper? – By all means); 2) вираження взаємної домовленості, згоди (Ill handle it. – Okay); 3) вираження однаковості думки, одностайності (You do not usually take this class? Quite correct).


Вигуки з іллокутивною силою заперечення, незгоди поділяються на дві підгрупи: 1. Вигуки, що виражають заперечну відповідь на прохання, пропозицію, ввічливу й емфатичну відмову, заборону (Will you lend me Ј5? Nothing doing). 2. Вигуки, що виражають незгоду, розбіжність, несходження думки мовця з думкою співрозмовника (What kind of someone else?Some kind of fink.Rubbish).


В англійській мові іллокутивна сила директивних мовленнєвих актів нерідко інтенсифікується або вигуком, або вигуком у поєднанні з іншими засобами інтенсифікації: Oh, my dear Lord, do wait a minute!


Важливу роль у мовленні виконують вигуки- експресиви, що є складовою частиною експресивних мовленнєвих актів, які, виражаючи емоційний стан, вклю­чають формули соціального етикету. Мовленнєвий етикет диктує норми мовлен­нєвої поведінки.


Серед формул мовленнєвого етикету виділяються: 1. Вигуки-привітання [greeting], які вживаються як самостійно, так і як засіб організації мовленнєвого спілкування. Вжите самостійно, привітання виконує функцію простого акту ввічливості: good afte oon/day/evening/mo ing; hello, hi, how do you do та інші. Вигуки-привітання об’єднуються спільним прагматичним значенням, утворюючи прагмасемантичні ряди, під якими розуміються ряди вигуків, що перебувають між собою у відношеннях семантичної тотожності, але розрізняються сферами й умовами вживання в мові: Good afte oonHelloHi.


2. Вигуки-привертання уваги [attention attractant]: hey, hi there, attention, I say, listen та інші. Вони використовуються для встановлення й відновлення мовлен­нєвого контакту як із знайомими, так і з незнайомими, для підтримання контакту або стимулювання уваги.


3. Вигуки-заповнювачі пауз [pause filler]: m…er…, you know та інші. Вживаючи їх, мовець виграє час, обмірковуючи зміст висловлення і одночасно даючи змогу співрозмовникові зрозуміти, що висловлення ще не завершене.


4. Вигуки-прощання [farewell]. Серед них виділяються вигуки, які безпосе­редньо вживаються під час прощання: bye, і вигуки, які є одночасно і привітаннями, і прощаннями hello, hi.


Як прощання використовують вигуки-побажання добра, вдачі: all the best, bon voyage; вигуки-попередження, що містять прохання бути уважним, обережним: take care; вигуки-вказівки на наступну зустріч: till tomorrow/the next time та інші. Об’єднуються вони спільною іллокутивною силою прощання і вживаються з метою припинити мовленнєву взаємодію.


5. Вигуки-вибачення [apology]: Im sorry, pardon me, excuse me; до них належать: вигуки, в яких міститься визнання своєї провини: my fault; вигуки-прохання не ображатися: no hard feelings; вигуки, в яких міститься обіцянка не повторювати своїх слів, дій: I wont do/say it again.


6. Вигуки-подяка [gratitude]. Вони є невід’ємною частиною мовленнєвого етикету: thank you/thanks, ta, you shouldnt have тощо. Дотримання максими скромності, що входить до принципу ввічливості [Л.А.Кисельова, G.Leech], визначає семантичний зміст пропозиції мовленнєвого акту-відповіді на подяку: its no trouble, its nothing, thats OK, no problem тощо.


7. Окремою групою є висловлення з іллокутивною силою привітання [congratulation]. До них належать не тільки привітання, але й такі ритуалізовані жанри, як тости, подяки, співчуття, запро­шення тощо: Merry Christmas, Happy birthday (to you), welcome тощо. Благопобажання виконують різні функції в мовленнєвому спілкуван­ні: 1) завершення мовленнєвої взаємодії разом з прощан­ням або замість нього – all the best; 2) побажання добра, успіху під час привітання з святами чи якимись подіями в житті, або успіху в розпочатій справі; побажання смачного тощо: bless you.


Вигуки-тости близькі за своєю іллокутивною силою до благопобажань. За семантикою пропозиційного змісту вони поділяються на підгрупи зі значенням: 1)побажання добра, здоров’я, успіху присутнім: cheers, our health, your health тощо; 2) симпатії, добрих почуттів до присутніх: good luck тощо; 3) побажання успіху відсутнім: absent friends; 4) спогадів про минуле: to the good past; 5) пропозиції випити до дна: bottoms up; 6) пропозиції підняти останній тост: one for the road.


Вигуки англійської мови з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням є адре­сантно-орієнтованими, їхнє значення завжди залежить від конкретного контексту чи конкретної ситуації їх вживання. Певну роль у цьому процесі відіграють паралінгвістичні засоби [Г.В.Кол­шанський, Т.Уортон]. Прикладом є вигук oh, один з найпоширеніших в сучасній англійській мові, у якого нами було виділено 48 значень. Всі вони є логічним розширенням його основного, загального значення – вираження різних почуттів, емоцій, яке й є для всіх об’єднувальним.


Вигуки з контекстуально-обумовленим значенням, виражаючи майже увесь спектр людських емоцій, поділяються на дві великі групи: 1. Вигуки, що виражають позитивні емоції і 2. Вигуки, що виражають негативні емоції.


1. Вигуки, що виражають позитивні емоції, включають широке коло приємних почуттів й переживань: 1) радості, захоплення: My! Don’t they look nice!; 2) підне­сення, натхнення: he rubs hands gleefully: “Hooray!”; 3) збудження, радісного хвилювання: Wow! Of course that would be marvelous!; 4) симпатії: That heathery, salty, fresh smell. Oh – lovely, lovely; 5) полегшення: Whew! That alters the case a bit; 6) задоволення Oh, very well, very well.


2. Вигуки, що виражають негативні емоції й переживання. Їхня іллокутивна сила змінюється від бентеження, нервозності до огиди, відчаю. Серед них виді­ляються такі, що передають: 1) жаль, хвилювання, неспокій, каяття, розчарування: sighs: “Well, we were civilized and happy once.”; 2) неприємні почуття, відчуття: Phew! I say, this is awful, hell!; 3) збентеження, нервозність: … nervously: “Ah! Yes, I know…”; 4) неспокій, хвилювання, знервованість: Hell! What a policy?; 5) розчарування: My God! I’ve been screaming with boredom at you for months and months; 6) зне­важання, презирство: By Jove! That fellow smells a rat!; 7) огиду: Ugh! I’d just as soon marry a – a ferret; 8) фізичний і душевний біль, страждання: Oh, Jesus, it hurts! і  Oh, you were so bad to me; 9) обурення: Ha! I’m not a tame cat; 10) прикрість, гнів: ...disgust: “By Jar! Drunk again!”; 11) злорадість, безжалісність: ...with devilry: “Ah-h-h! You've done your hair up ...; 11) відчай: Oh dear! Oh dear! Nothing ever happens to me that happens to other people.


Крім цих двох груп, серед вигуків з контекстуально-обумовленим значенням виділяються: 1. Вигуки, що виражають різні психічні стани, приємні чи неприємні для людини: 1) здивування: Dear me, you are smart; 2) несподіваність, сюрприз, рап­товість як приємні, так і неприємні: Here's a whacking letter from the family solicitor. “Great Heavens! Seventy! Two hundred!” і “Their father's dead - heart failure.” - “I say!”; 3) схвильованість: Ah, if sleep was to you a presage of horror!; 4) нетерпіння: Well, you'll have to call at his office. – Oh, dear! Where is his office?; 5) сумнів: Poor Katherina! Pretending you don't care about anything now but the music. Нumph!; 6) пе­реляк, страх: Great heavens, man, you don't mean to say you sent her for a throat operation!; 7) втому: Oh, but I am sleepy!; 8) безпорадність: Oh, dear, dear, you do look a sight, Dad. I don't know who looks the worst, you or this room; 9) невіру: Any Jiggings can see that she's a bit gone on our friend – (freezingly) Indeed!; 10) спогади про вже прожите: Ah, that reminds me… 2. Вигуки, які виражають прохання, з модифікацією іллокутивної сили від вираження простого бажання до наполегливого прохання і прагнення запобігти проханню: Ah! I wish you would fall in love; ...rather embarrassed and touched: “No, please, please! До них належать і вигуки з іллокутивною силою:   3. Запрошення, виклику: Come, now; isn't there anything you feel you'd like to say.        4. Іронії: They think that now, sir, no more trouble from them. – Indeed і сарказму: Free England! Ha! 5. Сміху: That's the best - ha ha ha. 6. Глузування: He tu s again, angrily mocking at her: “Ha! ha! ha! What are you laughing at? 7. Зверхності: На. Here's a league o'youth. 8. Докору: Come on, you can do better than that! 9. Побоювання: Eh? Eh? What's that? 10. Справдження передчуття: Aha!” said Uncle Ve on in a triumphant whisper. 11. Застереження: Hullo! You mustn't neglect this, you know.         12. Погрози: “Then there is something between you and this fellow?” (dangerously, but without moving) “I beg your pardon!” 13. Протесту: Oh! But - I beg pardons - there's some mistake – I – 14. Прокляття: Oh, hell! Why are we fighting again? 15. Лайки: Perhaps you can tell me what the deuce I've come for?


Вигукам властиві прагматичні відношення, характерні й для інших повнозначних слів. Вони можуть утворювати прагмасемантичні ряди, а також антонімічні пари. Для них особливо характерна внутрішньослівна антонімія, тобто енантіосемія. Проте на відміну від загальномовної енантіосемії в прагматиці, крім контексту, велику роль відіграють інтонація, жест, які разом з контекстом визначають прагматичне значення вигуків.


Однією з важливих особливостей вигуків англійської мови є їхня здатність до прагматичного варіювання, що пов’язане з потенційною й синхронною прагматич­ною багатозначністю вигуків. Прагматичне варіювання відбувається в результаті прагматичного транспонування вигуків, тобто пов’язане з реалізацією функції, що є для них первинною. Прагматичне варіювання в основному властиве вигукам з конвенційно-обумовленим значенням, оскільки вони, як правило, є однозначними мовними одиницями. Але за певних ситуацій в контексті вони можуть прагматично варіювати, не змінюючи свого первісного значення, а лише варіюючи його залежно від середовища спілкування, емоційного забарвлення.


Прагматичне варіювання вигуків пов’язане в деяких випадках з їх позиційним варіюванням. Так, вигуки now, now then передують, як правило, висловленням, що виражають питання, пропозицію, прохання, а після зухвалого висловлення думки чи наміру стоять у постпозиції.


Вигукам властивий і іллокутивний синкретизм, тобто здатність виражати одно­часно кілька прагматичних значень. Це явище нерідко спостерігається при транспо­нуванні іллокутивної сили одиниць мовленєвого етикету однієї групи в іншу: Excuse me. What time will you be checking out today? Так, за допомогою вигуку excuse me мовець, з одного боку, привертає увагу адресата, а з другого, просить пробачення за те, що забирає увагу й час. Таким чином, за прагматичного синкретизму відбувається поєднання первісного прагматичного значення з вторинним.


У розділі 3 “Дискурсивні особливості вигуків” розглядається місце вигуків у дискурсі, типи прагматичних зв’язків вигуків з іншими компонентами дискурсу, зокрема відношення прагматичного узгодження і прагматичного неузгодження, а також особливості інтеракціональних ходів у процесі спілкування. Сучасне мово­знавство спрямоване на усвідомлення функціональної специфіки мовних одиниць, виявлення їхнього місця в дискурсі, в якому враховується вплив на спілкування багатьох позамовних чинників, серед яких на перший план висуваються соціальні та антропологічні параметри комунікації. А оскільки вигуки виконують важливу роль у різних фазах мовленнєвого спілкування, то в дискурсі стає важливим вибір відпо­відного вигуку залежно від мети висловлення й способу її досягнення.


Мовленнєва комунікація являє собою двоплановий процес: комунікативний і метакомунікативний. У метакомунікативному аспекті процес мовленнєвої комуніка­ції, як відомо, дістає трифазний розвиток: встановлення мовленнєвого контакту, його підтримання й розмикання. Мовною складовою значної частини метакомунікативних сигналів є вигуки, які, набуваючи власної іллокутивної сили, можуть бути використані у різних фазах мовленнєвого спілкування. Початок дискурсу визначає тематичну, інтенціональну спрямованість, задає межі його можливої інтерпретації і визначає тональність, вводить у певний можливий світ, пов’язані з ним культурні смисли, знання, вірування, загальний пресупозиційний фонд [М.Л.Макаров].


У початковій фазі мовленнєвої взаємодії використовуються спеціалізовані вигуки-привітання (hello, welcome), вигуки-атрактанти уваги (attention, hey), метамовленнєві вибачення (excuse me); вигукові речення – етикетні питання про здоров’я, стан справ тощо (how are you?, what gives?).


Мовленнєвий акт як одиниця діяльності, маючи складну структуру, може бути як простим, так і складним. Так, складені мовленнєві акти привітання й інші метамовленнєві акти початку мовленнєвого спілкування можуть поєднуватися з деякими видами репрезентативів і експресивів, характерних для початкової фази мовленнєвої взаємодії. До них належать: 1) питання про стан здоровя, справ (Hey, guys. Hows it going?); 2) мовленнєвий акт знайомства (Hey. Pleased to meet you.); 3) зауваження (Good evening, its a cold night.); 4) пояснення (HelloIm Kismine.); 5) вираження радості (Hi good to see you.); 6) комплімент (Hello, youre looking so good).


Вигуки, які не мають власної іллокутивної сили, можуть входити до складу мовленнєвого акту початку мовленнєвої взаємодії, модифікуючи його іллокутивну силу (Oh, good evening.- Well! Ah, hello.).


Наступною, центральною фазою спілкування є підтримання мовленнєвої взає­модії, протягом якої комуніканти, реалізуючи стратегії й тактики спілкування, використовують метакомунікативні сигнали, щоб забезпечити прийом повідомлення і підтримати увагу співрозмовника; стимулювати процес комунікації як з боку мовця, так і слухача; встановити зміну черговості ролей мовця й слухача; продемонструвати, що слухач готовий чи бажає сприймати інформацію; прокон­тролювати розуміння повідомлення. Вони поділяються на: 1) сигнали з боку мовця й 2) сигнали з боку слухача. Серед них чимало одиниць, мовною складовою яких є вигуки (Well, you see.. you shouldnt have told her that you wanted to meet me halfway through your date), що використовуються в основному в початковій позиції апелятивних вигуків/вигукових висловлень, які вживаються в основному в кінці висловлення (Important stories he thinks the public needs to know, eh?). За допомогою їх мовець підтримує і контролює необхідний рівень уваги слухача або слухачів.


 


Часта зміна тематики в усному мовленні змушує мовця сигналізувати про закінчення однієї теми й початок іншої (I'm just glad we won, that's all).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины