Культурно-освітній комплекс регіону і його територіальна організація (на матеріалах Тернопільської області) : Культурно-образовательный комплекс региона и его территориальная организация (на материалах Тернопольской области)

Краткое содержание

У першому розділі „Теоретичні і методичні основи дослідження культурно-освітнього комплексу реґіону” визначено місце та роль культурно-освітнього комплексу в сучасному суспільстві. Вже склались умови для інтегрального, системного підходу до дослідження культури й освіти в тісному зв’язку з галузями виробничої та соціальної сфери, які безпосередньо зумовлюють її розвиток і впливають на всі сфери життєдіяльності людей. Водночас вони мають типову компонентну структуру з переважанням неринкового сектору, схожі риси інфраструктури та найбільш широку доступність серед галузей господарства. Базовими поняттями і складниками комплексу є культура та освіта.

Сьогодні культуру визначають з точки зору загальнонаукових і конкретнонаукових підходів. У широкому розумінні вона охоплює всі аспекти життєдіяльності та її матеріальні і духовні результати. У вузькому розумінні – це система освіти і виховання як специфічний спосіб наслідування суспільних здобутків людства з метою соціологізації особи, її професійної підготовки і всебічного розвитку. Аналіз україномовної літератури свідчить про широкий спектр визначень поняття „культура”, але в їх основі відбиваються умови формування культурних цінностей, її структурні компоненти,  місце освіти і виховання у її змісті. Таким чином, навіть у смисловому вираженні культура й освіта взаємозв’язані і формують цілісне утворення.

Поняття „освіта” є також складним і багатофункціональним. Його зміст визначається залежно від мети дослідження. З суспільно-географічних позицій розуміння освіти лише як процесу, результату або галузі є однобічним. Усвідомлювати зміст поняття треба комплексно – з урахуванням усіх взаємозумовлених складників.

Культурно-освітній комплекс (КОК) – це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження та організацію споживання товарів і послуг культурного й освітнього призначення з метою забезпечення відповідних потреб населення. КОК є складовою частиною соціальної інфраструктури населення.

КОК як системний об’єкт має свою структуру. Вона відображає його якісні сторони і допомагає пізнати елементи та взаємозв’язки між ними. Структура КОК є внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня структура формує функціональні ланки комплексу, які забезпечують виконання основного його завдання – виробництво й надання культурно-освітніх послуг. Елементами цієї структури виступають культурні та освітні заклади різних видів та територіальних рівнів, які організовують, здійснюють навчально-виховний процес і керують ним. Зовнішня структура формує просторове середовище, в якому функціонують основні ланки комплексу. Вона, за відношенням до них, як правило, виступає обслуговуючою та допоміжною ланкою. До таких підприємств відносяться поліграфічні, кіно- і фотостудії, телеобслуговування, комп’ютерне обслуговування, Інтернет та ін. Ці підприємства беруть безпосередню участь у формуванні культурно-освітнього середовища у просторі і в часі. В ньому завжди знаходяться структурні елементи, які мають опосередковане відношення до основних елементів комплексу, взаємодіють з ними епізодично та можуть бути елементами інших типів територіально-виробничих чи соціально-територіальних комплексів. Таким чином, в структурно-функціональному плані структура КОК має вигляд концентричних кіл, які за зв’язками та просторовим розміщенням мають різну насиченість основними елементами.

Для дослідження КОК доцільно проводити компонентно-функціональний та територіально-функціональний аналіз. Він розкриває окремі аспекти структури КОК, які дозволяють вивчити її елементи та взаємозв’язки між різними складниками. Результати такого дослідження є вихідними для вивчення територіальної організації КОК.

Компонентно-функціональний аспект передбачає аналіз культурного й освітнього підкомплексів. При цьому досліджуються не тільки компоненти, що складають основний блок комплексу, але й їх зв’язки і відношення, які існують між допоміжними та обслуговуючими ланками. Такий підхід дозволяє охопити всі системоформуючі зв’язки і відношення та отримати більше інформаційних даних про елементи структури КОК. Кожному компоненту відповідають певні обслуговуючі і доповнюючі елементи, які в сукупності формують відповідні підсистеми. Для прикладу, ними можуть бути низові початкові культурно-освітні поєднання, які об’єднують не тільки освітні та культурні об’єкти, але й підприємства, що здійснюють водо- тепло- й енергопостачання, підвезення школярів, їх харчування, забезпечення шкільними і методичними матеріалами, інструментами тощо. Особливості кожного компоненту цієї структури – цілий комплекс культурно-освітнього обслуговування певного рівня залежно від типу населеного пункту і місця його в системі розселення. Впровадження ринкових відносин накладає певний відбиток на організацію культурно-освітнього процесу та фінансування закладів культури й освіти.

Територіально-функціональний аспект структури розкриває взаємозв’язки між компонентами і територією. Він показує, як територіально зосереджуються компоненти КОК в різних типах населених пунктів і як формуються різні територіальні їх поєднання. Цей аспект є найбільш географічний, оскільки відображає територіальні особливості формування і функціонування КОК. Виділено різні за ієрархією територіальні компоненти структури КОК: елементарні, низові, внутрішньорайонні, районні, міжрайонні та обласні. Вищі територіальні компоненти складаються з елементів нижчих таксономічних рівнів. Найнижчий рівень територіальної структури – елементарний КОК – територіальне поєднання, що сформувалося внаслідок тісних зв’язків і відношень культурних і освітніх закладів  в певному типі населеного пункту (села, хутора). Як правило, це населені пункти, в яких функціонує початкова школа (І ступінь) та клуб чи бібліотека. Якість культурно-освітнього обслуговування в таких  населених пунктах має елементарний характер.

Низовий КОК – територіальне поєднання компонентів комплексу в сільських населених пунктах, які є організуючими в низових системах розселення. Наприклад, функціонування загальноосвітньої школи І-ІІ та І-ІІІ рівнів з посереднім рівнем культурного обслуговування (бібліотека, клуб, музей).

Внутрішньорайонний КОК – територіальне поєднання складників комплексу в межах частини адміністративного району, в якому представлені професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, будинки культури, музеї, бібліотеки, розвиток і формування яких відбувалось під впливом історичних чинників. Має достатньо високий рівень культурно-освітніх послуг.

Районний КОК – це значне територіальне зосередження компо­нентів комплексу, в якому розміщені заклади освіти різних видів і типів та мережа закладів культури й обслуговуючих підприємств, що формують певний тип культурно-освітнього середовища на території адміністративного району.

Міжрайонний КОК – це розосередження культурно-освітніх закладів у межах територіальних поєднань адміністративних районів. Він виконує міжрайонну функцію в системі розселення. Як правило, в таких елементах функціонують заклади загальної освіти, профтехосвіти, вищі навчальні заклади І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації і значні культурні установи.

Обласний КОК – це зосередження культурно-освітніх закладів на території області, які взаємозв’язані між собою різними видами зв’язків і відношень. Вони охоплюють всі ієрархічні КОК в межах обласного реґіону і формуються на основі обласної системи розселення (рис. 1).

Запропоновано класифікацію груп чинників, що є визначальними для функціонування культурно-освітнього комплексу. Ними є: економіко-географічні, соціально-демографічні, історико-географічні, природно-географічні.

Методичні основи дослідження обласного КОК включають декілька етапів, починаючи від розробки теоретико-методичних основ вивчення, аналізу чинників формування і функціонування, структури до синтезу результатів і вивчення територіальної організації обласного КОК. На кожному з етапів дослідження використовуються загальнонаукові та конкретнонаукові методи: статистичний, картографічний, аналізу і синтезу, математичного моделювання, аналізу аналогових ареалів та ін.

У другому розділі „Умови та чинники формування і розвитку культурно-освітнього комплексу Тернопільської області” проведено аналіз чинників, які впливають на формування і функціонування КОК досліджуваного реґіону. Провідне місце серед них займають соціально-демографічні та економіко-географічні чинники. До них відносяться: населення і характер його розселення, демографічні особливості населення, міграційні потоки і їх вплив на сучасний стан населення і розселення, професійна й освітня структура населення області, транспортні умови території, сучасні трансформаційні процеси в господарстві і соціальній сфері, науково-технічний і суспільний прогрес та ін. Історико-географічні чинники мають безпосередній вплив на формування сучасної територіальної структури КОК Тернопільської області. Природно-географічні чинники (такими є орографічні, кліматичні, водні, ґрунтові, біологічні) визначають природні можливості будівництва культурно-освітніх споруд, транспортних шляхів, характер утеплення та обігрів приміщень, озеленення територій і організацію навчально-дослідної роботи в культурно-освітніх закладах. Вони мають опосередкований вплив на КОК в області.