| Краткое содержание: | Розділ 1. "Теоретичні засади дослідження текстових концептів
в англомовних біографічних романах". Вивчення концептів у жанровій перспективі передбачає встановлення специфіки жанру, в якому вони репрезентуються, адже, актуалізуючись у творах певних жанрів, вони неминуче вбирають у себе їх жанровий потенціал. Своєрідність біографічного роману як різновиду біографічної прози визначається його здатністю поєднувати риси жанрів біографії та роману (Н. А. Бугріна, Л. В. Ковальчук, Н. Л. Лейдерман). Саме така подвійна природа біографічного роману враховується у роботі при побудові його жанрової моделі, під якою, слідом за Цв. Тодоровим, маємо на увазі певний конструкт, що включає в себе низку інтегральних текстових властивостей, сукупність яких визначає належність тексту до того або іншого жанру. Розуміння біографічного роману як художнього твору, що описує фрагмент із життя реальної історичної особи, відтворює події її професійного становлення та самореалізації, визначає як релевантні такі жанрові риси біографічного роману: 1) авторський вимисел та домисел як підґрунтя біографічної оповіді; 2) наявність у структурі твору історичних та біографічних матеріалів; 3) аналітичний підхід до фактів, що віддзеркалює авторське тлумачення біографічних даних; 4) використання
як об’єкта біографічної оповіді не лише конкретної історичної постаті, а й певної події або кола подій, до яких вона залучена (Н. А. Бугріна, К. Н. Гром,
Т. Є. Комаровська, В. Д. Лопатіна).
У когнітивному ключі літературний жанр постає як структура знань, в якій відображені процеси концептуалізації та категоризації (В. О. Тиригіна)
в осмисленні світу людиною. З цих позицій маркерами певного жанру виступають
не лише жанрові ознаки творів, а концепти, що репрезентують цей жанр
як складники певної системи або мережі концептів (О. П. Воробйова), які
в процесі взаємодії формують концептуальний простір художнього твору
(Н. С. Болотнова), позначений жанровою специфікою.
Вивчення концептів, утілених у художньому тексті, зумовлює розрізнення понять "текстовий концепт" (О. М. Кагановська, О. Я. Кресан) і "художній концепт" (Л. В. Міллер, В. Г. Ніконова, І. А. Тарасова). Якщо брати до уваги той факт, що термін "текстовий концепт" використовується на позначення концептів
у текстах будь-якого функціонального стилю, а "художній" – лише в художніх
(М. О. Красавський, В. Г. Ніконова), то поняття текстовий концепт видається ширшим, ніж художній. З іншого боку, текстовий концепт може розглядатися
як різновид художніх концептів (Н. С. Болотнова) на підставі того, що текст
є однією з форм репрезентації художніх концептів, і в такому разі він
є вужчим за художній. Саме останнє твердження стало відправною точкою для визначення статусу концепту шлях до слави в нашій роботі. Досліджуваний концепт вважаємо текстовим, оскільки засобом його вербалізації є не окремий фрагмент (або фрагменти) тексту, а текст загалом. Отримуючи водночас свою репрезентацію в художньому тексті, він набуває художності.
Обраний у дисертації підхід до аналізу текстового концепту шлях до слави виходить із семіотичної природи цієї ментальної одиниці, тобто властивості концепту існувати у знакових формах (М. В. Нікітін, А. М. Приходько).
З цих позицій принциповим є розрізнення двох семіотичних планів – плану змісту і плану вираження концепту. У змістовому плані текстовий концепт становить структуровані сукупності ознак різної складності (М. В. Нікітін), які формуються протягом смислового розгортання художнього твору (Н. С. Болотнова), вбираючи в себе все різноманіття текстових смислів і перетворюючись на еквівалент твору
в цілому (О. О. Залевська). Під планом вираження концепту мається на увазі
"його озовнішнювання мовними засобами, його матеріальна оболонка"
(А. М. Приходько), "тілесно-знакова форма" (С. Х. Ляпін).
У структурному відношенні текстовий концепт шлях до слави
є кластерним утворенням, характерна особливість якого полягає у складеності
з окремих елементів, які в процесі своєї взаємодії виконують визначені функції. Залучення понять "кластер", "кластерність" для структурування концептів зумовлюється їх дискретною, багатофакторною природою (М. В. Нікітін), тобто можливістю бути представленими самостійними складниками, які стають неподільними в його структурі, визначаючи "консистенцію концепту" (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі). Кластерна природа текстових концептів як багатокомпонентних структур виявляється в їхній здатності бути актуалізованими на текстовому рівні групою або низкою окремих концептів (Е. В. Грабарова), які кластерний концепт ніби "безперервно пробігає, проходить крізь них" (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі), кожного разу висвітлюючи окремі свої ознаки.
Текстовий концепт шлях до слави розглядається в роботі
як трикомпонентний кластер, який репрезентується в текстах англомовних біографічних романів через концепти: шлях / path, творчість / creation, слава / fame, стосовно яких він перебуває, за образним висловом Ж. Дельоза
та Ф. Гваттарі, у стані "ширяючого польоту". Перші два концепти вже наявні
в імені досліджуваного текстового концепту, виокремлення останнього мотивується властивістю цього концепту метафорично віддзеркалювати певну сферу діяльності людини, а також змістом самих біографічних творів, що містять опис подій професійного становлення видатних творчих особистостей (художників, скульпторів). Тому текстовий концепт шлях до слави в цих творах специфікується і набуває вигляду творчий шлях до слави.
Актуалізований у біографічному романі, досліджуваний концепт відбиває життєвий досвід головного героя в його професійній сфері, висвітлюючи різні події із життя творчої особистості. Вербально втілений життєвий досвід людини фіксується в наративах різного типу (К. А. Андрєєва, Р. Барт, Ж. Женетт,
М. Тулан), зокрема біографічному (В. І. Тюпа). У нашій роботі біографічний наратив розглядається як художній виклад біографічних подій та ситуацій із життя головного героя, що відтворюють основні події його професійного становлення
та самореалізації, означені певними просторово-часовими межами. Такі події об’єднуються у наратеми – структурно-змістові одиниці художньої біографічної оповіді, що виконують роль організатора предметно-тематичного змісту наративу.
Специфіка вивчення текстового концепту шлях до слави в англомовних біографічних романах у наративному ракурсі визначається динамічним
та дискретним характером цього концепту. Перша властивість зумовила звернення
у моделюванні досліджуваного концепту, актуалізованого в біографічній оповіді, до поняття "наративний сценарій", друга – спонукала вимірювати шлях до слави
в біографічному наративі певними подіями, які відтворюють вузлові віхи творчої кар’єри видатних особистостей.
Наративний сценарій постає як динамічна когнітивна структура, елементами якої є поєднані часовими та причиново-наслідковими відношеннями наратеми, що сукупно репрезентують певну послідовність подій із життя видатних особистостей. До значущих подій, що формують наративний сценарій, розкриваючи особливості оповідного втілення текстового концепту шлях до слави в англомовних біографічних романах, відносимо такі: 1) події, що описують початок творчої кар’єри головного героя; 2) події, які відображають дії головного героя, спрямовані на досягнення поставленої мети; 3) події, що вказують
на кінцевий результат таких дій.
Розділ 2. "Семантико-когнітивний аспект структурування текстового концепту шлях до слави в англомовних біографічних романах". Як одиниця структурованого знання концепт має визначену, але не жорстку структуру
(Й. А. Стернін), складність окреслення якої зумовлена тим, що вона відтворює знання різного ступеня абстракції. Для опису текстового концепту шлях до слави в роботі використано компонентну модель його структурної організації,
що представляє досліджуваний концепт у вигляді трьох компонентів: поняттєвого, образного та смислового. Виходячи з того, що в текстах англомовних біографічних романів кластерний текстовий концепт шлях до слави репрезентується концептами шлях / path, творчість / creation, слава / fame, встановлення його змісту й структури уможливлюється лише шляхом виявлення поняттєвого, образного та смислового наповнення кожного із цих складників.
Поняттєвий компонент відображає ознакову та дефініційну структуру концепту (С. Г. Воркачов); він охоплює такі його властивості, "які зберігаються
в свідомості у вербальній формі" (В. І. Карасик). Цей компонент у складі концептів шлях / path, творчість / creation, слава / fame формується концептуальними ознаками, виявленими шляхом компонентного та дефініційного аналізу лексем, що є номінатами зазначених концептів в англійській мові.
Так, поняттєвий складник концепту шлях / path представлений ознаками 'direction' (напрямок), 'method' (засіб), 'movement' (рух, дія), 'development' (розвиток), 'purpose' (мета), 'result' (результат), 'time' (час), 'effort' (зусилля),
виходячи з яких шлях постає як: 1) розвиток упродовж деякого часу в напрямку до поставленої мети, що потребує певних зусиль для досягнення бажаного результату, та 2) засіб досягнення мети. Поняттєвий компонент концепту творчість / creation формується ознаками 'process' (діяльність), 'aim' (мета), 'effort' (зусилля), 'time' (час), 'result' (результат), останній, зокрема, представлений елементами 'production' (виготовлення), 'invention' (винахід), 'origination' (породження). Концепту слава / fame притаманні ознаки 'state' (стан), 'achievement' (досягнення), 'result' (результат), пов’язаний, зокрема, із 'respect' / 'disrespect' (повага / неповага), 'reward' / 'disgrace' (нагорода / немилість), 'admiration' / 'disapproval' (захоплення / осуд, несхвалення) (RTEWP, LDCE, CCED, CEED).
Образний компонент текстового концепту шлях до слави містить інформацію конотативного та асоціативного плану (В. Г. Ніконова, І. А. Тарасова). З огляду на те, що на образному рівні шлях як процес, спрямований до певної мети, і як засіб її досягнення імплікується як творчість, що і визначає властивості цього процесу, слугуючи одночасно засобом, за допомогою якого людина йде
до своєї мети, образний компонент виявляється в досліджуваних текстах лише
у концептів творчість / creation і слава / fame. Образна інформація у структурі досліджуваного концепту представлена образами двох видів – метафоричними та параболічними (М. Тернер, Л. І. Бєлєхова, О. П. Воробйова), розмежування яких
у роботі здійснюється за такими параметрами: 1) механізм, що лежить в основі створення образу; 2) спосіб словесного представлення образу; 3) характер зв’язку між лексичним репрезентантом концепту та його смисловим релятом
(В. Г. Ніконова) у межах окремого тематичного фрагменту.
Основу параболічних образів становить здатність людини осмислювати
та впорядковувати свій досвід за допомогою певних сюжетів чи мотивів
(М. Тернер, Л. І. Бєлєхова). Такі образи формуються здебільшого необразною лексикою, а відповідний репрезентант концепту та його смисловий релят, зв’язок між якими базується на тотожності, схожості чи контрасті, належать, як правило, до однієї категоріальної сфери. Наприклад:
Discovering that the draperies could be designed to serve structural purposes, he began to study the anatomy of folds. He improvised as he went along, completing the life-size clay figure (I. Stone, The Agony and the Ecstasy).
Концепт творчість / creation ідентифікується в цьому тематичному фрагменті мовною одиницею clay (глина) у складі ключового елементу
(О. М. Кагановська) the life-size clay figure (глиняна фігура в натуральну величину). Лексичний репрезентант концепту належить до поняттєвої сфери "скульптура" (sculpture) як різновиду інтелектуально-креативної діяльності (RTEWP). Підґрунтям образного осмислення зазначеного концепту слугують дві параболічні концептуальні схеми: creation is improvisation (творчість
є імпровізація) і creation is discovering (творчість є відкриття), реконструйовані на основі семантичних відношень схожості між ключовим елементом і його смисловими релятами discovering (відкриваючи для себе) та improvised (придумував, імпровізував) (RTEWP), які належать до тієї самої сфери, що
й номінат концепту. Зазначені параболи описують творчість як діяльність, пов’язану з відкриттям та імпровізацією.
Виявлені у такий спосіб параболи дозволяють представити творчість
в англомовних біографічних романах як: 1) інтелектуально-креативний розвиток головного героя, в результаті якого він пізнає світ (creation is a way of discovering people’s nature) та самого себе (creation is a way of creating one’s own world / a way of self-expression); 2) процес, що супроводжується певним емоційним чи фізичним станом або породжує його (creation is anxiety / suffering / joy). Аналіз параболічного втілення концепту слава / fame, включаючи погану славу (notoriety), дозволив описати визнання головних героїв за такими параметрами: ознаки слави (fame is immortality / national recognition); зовнішні вияви слави (fame is prise / admiration, notoriety is apathy / criticism); внутрішній стан творчої особистості у славі (fame is agony, notoriety is disappointment / suffering); шляхи здобування слави (fame is sacrifice / search).
Метафоричні образи, що віддзеркалюють образне втілення концепту творчість / creation, реконструюються на основі як словесних поетичних образів, так і необразної лексики шляхом аналогового осмислення сутностей, що належать до різних галузей знань (Дж. Лакофф, З. Кевечеш, М. Фрімен), зокрема, 'disease' (хвороба): illness, pain, ache, hurt, remedy; 'destruction' (руйнація): ruin, kill, bu , destroy, зв’язок між якими базується, передовсім, на відношеннях уподібнення. Наприклад:
He retu ed home, reread the David chapter with heightened perception. For days he drew from memory virile male figures, seeking a David worthy of the biblical legend. He submitted design after design to his former Medici palace acquaintance, Gonfaloniere Soderini; to the Wool Guild; to the Board of Works of the cathedral. But nothing happened. He was stalemated; and he was bu ing up with marble fever
(I. Stone, The Agony and the Ecstasy).
Підґрунтям метафоричного осмислення концепту творчість / creation
у цьому фрагменті слугує концептуальна метафора creation is illness (творчість є хвороба), на якій базується словесна метафора he was bu ing up with marble fever (він палав у мармуровій гарячці). Реконструкція метафоричного образу спирається на вияви аналогового мапування, тобто встановлення аналогії між гетерогенними сутностями різної природи та переосмислення їх у термінах інших сутностей (М. Фрімен, Л. І. Бєлєхова). У нашому разі такими сутностями
є творчість як процес творення скульптур та недуга як стан людини, під час якого порушується нормальна життєдіяльність організму: 'Illness is a disease of the body or mind, or the condition of being ill' (LDCE).
Проведений аналіз показав, що кластерний текстовий концепт шлях до слави в біографічних романах отримує метафорично-образне втілення лише
через концепт творчість / creation, який осмислюється в термінах істоти (creation is a stranger / an animal), певного виду діяльності людини (creation is a gamble / self-destruction / protection), фізіологічного, фізичного або емоційного стану (creation is hunger / fever), речі, речовини, предмета (creation is a candle / food), вмістища (creation is a container), лабіринту (creation is a labyrinth), топографічного об’єкта (creation is a boundless country), святилища (creation is a shrine), природного (creation is light / fire) чи надприродного явища (creation is god / demon).
Смисловий компонент кластерного текстового концепту шлях до слави формується системою смислових атрибутів (В. Г. Ніконова), експлікованих шляхом аналізу словесного втілення параболічних та метафоричних образів
у досліджуваних творах. Смислові атрибути, виявлені в результаті компонентного аналізу словникових дефініцій лексем на позначення концептів-корелятів у складі метафор і парабол, об’єднуються в асоціативно-смислові поля (АСП)
(Н. С. Болотнова), що організовані як сукупності смислових блоків (СБ), іншими словами як "пучки" тематично об’єднаних смислових атрибутів (С. М. Карпенко). АСП концептів взаємодіють між собою на основі відношень контрасту (взаємного заперечення, виключення, протиставлення), збігу (подібності) або перетинання (доповнення, атрибутивності, результативності, причиновості, конкретизації, взаємної кореляції) (В. Г. Ніконова), окреслюючи формат текстового втілення концепту шлях до слави. АСП концептів творчість / creation і слава / fame контрастують у точках 'перемога – поразка', 'спосіб існування, життя – руйнація людини'; збігаються в точках 'перемога', 'руйнація людини', 'загадка, таємниця', 'спосіб самовираження'; перетинаються в точках 'перемога – нагорода', 'змагання – перемога', 'перемога – радість, задоволення', 'прогрес, інновація – творчість', 'прогрес, інновація – перемога', 'прогрес, інновація – руйнація людини'.
Розділ 3. "Наративний аспект розгортання текстового концепту шлях до слави в англомовних біографічних романах". Здатність розповідати історії
є одним із способів, за допомогою яких люди впорядковують та осмислюють навколишній світ, себе та інших у цьому світі (Р. Барт, Ж. Женетт, Цв. Тодоров, M. Тулан, В. Шміт, Р. Шоулз). Не викликає сумнівів, що життя окремої особистості або окремий період в її житті можуть бути представлені як цілісне явище у формі історій, зокрема втілених у біографічній оповіді. Біографічний наратив особливим чином відбиває людські знання, бо не просто реєструє певні факти із життя, а є ключем до їх розуміння.
Актуалізації текстового концепту шлях до слави в біографічній оповіді слугує система згорнутих та розгорнутих наратем як структурно-змістових елементів біографічної оповіді. Згорнуті наратеми представлені заголовками біографічних творів та назвами їх розділів чи частин. Крім традиційних номінативної та проспективної функцій (І. Р. Гальперін, З. Я. Тураєва,
Т. О. Чекенева), таким наратемам в англомовній біографічній оповіді притаманні дві додаткові функції – вони 1) слугують жанровими маркерами біографічних творів ("The Master Painter", "I, Rembrandt", "The Venetian") та 2) актуалізують текстовий концепт шлях до слави. Остання функція зумовлена властивістю згорнутих наратем містити у стислому вигляді базову концептуальну схему всього роману, яка у міру розгортання художнього твору набуває додаткових ознак, збагачуючи та уточнюючи цим зміст текстового концепту. Наприклад, базовою концептуальною схемою, що закладена в заголовку роману І. Стоуна "The Agony and the Ecstasy", є схема творчий шлях до слави є рух від страждань до радощів; у романі Д. Вейса "Naked Came I" – творчий шлях до слави є беззахисність. Слід зазначити, що у художньому тексті зазвичай відбувається реалізація більше ніж однієї концептуальної оповідної схеми, оскільки невід’ємною властивістю художнього тексту є "множинність смислів" (Р. Барт, О. П. Воробйова, П. Рікер).
В актуалізації базових концептуальних схем, представлених назвами біографічних романів та їхніх окремих розділів, простежується фрактальний принцип (І. Н. Пономаренко, В. В. Тарасенко), який у проекції на художню оповідь полягає в тому, що в кожному тематично значущому фрагменті в той
чи інший спосіб повторюється, розгортаючись, концептуальна схема, закладена
в згорнутій наратемі.
Розгорнуті наратеми формуються наративними подіями, які, нанизуючись одна на одну, творять біографічну оповідь. Під подіями маються на увазі певні зміни, пов’язані з цілеспрямованою діяльністю головного героя заради досягнення визначеного результату (К. Нельсон). Враховуючи зміст (Д. Г. Черьомухін)
та структуру (І. П. Калошина) творчої діяльності, розроблені у психологічному ключі, виділяємо такі події в творчій кар’єрі головних героїв англомовних біографічних романів: початок творчої кар’єри, навчання, творчі пошуки та самореалізація головних героїв, кульмінація творчості, криза творчості, кінцевий результат творчості. Зазначені події групуються у три взаємопов’язані
наратеми – Початок творчого шляху, Рух, Досягнення / Недосягнення мети. Події, за допомогою яких в англомовних біографічних романах експлікується концепт шлях до слави, описуються у роботі в термінах пропозицій, основними носіями яких у тексті слугують предикатні (ознакові) слова (Л. Г. Бабенко).
Наратема Початок шляху в художній біографічній оповіді охоплює події, пов’язані із самовизначенням головного героя, тобто прийняттям особистістю рішення присвятити себе тому чи іншому виду діяльності. Можна виділити дві лінії розвитку цих подій у досліджуваних творах: по-перше, традиційний початок, який передбачає самовизначення у підлітковому віці; по-друге, "пізній" старт
(І. А. Стратинська), коли творча особистість самовизначається після двадцяти років. Самовизначення головних героїв аналізованих англомовних біографічних романів відбулося між тринадцятьма і п’ятнадцятьма роками, "пізній" старт властивий лише голландському художнику Ван Гогу. Наприклад:
Idly, without particular interest, he reached into his pocket, pulled out the stub of a pencil and a letter from home, and on the back of the envelope quickly sketched the little figure tramping across the black field. […] Suddenly he realized that he was homesick for the world of pictures (I. Stone, Lust for Life).
На атрибутивні ознаки події "самовизначення" у творчій кар’єрі Ван Гога вказує лексичний маркер suddenly (раптом), що містить семантику несподіваності, раптовості (lack of expectation) (RTEWP).
Наратема Рух структурується подіями, які пов’язані з активними діями головних героїв, спрямованими на досягнення мети, зокрема, навчання головного героя, творчі пошуки та самореалізація, криза творчості, кульмінація творчості. Наприклад:
It was a painstaking and agonizing task that consumed the day-light hours of long June days. So absorbed did Domenikos become with the work […]. In fact, the old man made a point of straying away from Domenikos during this period of trial, this vigil, as it struck him, this test for a sort of knighthood. […] He became increasingly restless, unable to concentrate on smaller pictures to which he was committed, including the Allegory for the King […] He slept badly […] His mind was perpetually active, chu ing, visualizing, the thoughts and images numberless; it seemed that in their want of a specific focus, a specific purpose large enough to occupy them fully. His brain and spirit were devouring him (D. Braider, The Master Painter).
Навчання для відомого іспанського художника Ель Греко постає
як випробування (task, trial, vigil, test), ознаки якого представлені лексичними маркерами painstaking (болісний) та agonizing (нестерпний). Із наявності сем 'slow' (повільний), 'careful' (старанний), 'laborious' (важкий) у структурі
лексеми painstaking (RTEWP) та сем 'pain' (біль), 'suffering' (страждання), 'excitable state' (збудженість) у лексемі agony (RTEWP) випливає, що зазначений
етап на творчому шляху Ель Греко, який вимагає від нього старанності
і ретельності, набуває додаткових ознак тривалості та важкості, і це завдає митцю болю та страждань. Ідея всепоглинальної сили творчості передана вербально
за допомогою лексем consume (займати) та absorb (поглинати) із семантикою руйнації (destruction) (RTEWP).
Як свідчить наведений вище приклад, ознаками події "криза творчості"
в романі є тривожність (restless), розгубленість (unable to concentrate), поганий сон (he slept badly), плутанина в думках (his mind was perpetually active, chu ing, visualizing, the thoughts and images numberless). Образ кризи творчості як пожирача, що знищує митця, підсилюється вживанням словесної метафори his brain and spirit were devouring him (душа й розум поглинали його).
Події, що входять до наратеми Досягнення / Недосягнення мети, відображають конкретний результат творчої діяльності головних героїв
із вказівкою на їхній емоційний та фізичний стан у кінці творчого шляху. Специфіка втілення зазначених подій встановлюється шляхом зіставлення результату, якого досягли відомі творчі особистості, з тими цілями, які вони ставили перед собою на початку творчої кар’єри. Наприклад:
Rubens was now well established in Rome that there could be little doubt of his becoming, in relatively short order, the most prominent and the most successful painter of the Ete al City – a goal he had set for himself. He had achieved this ascendancy over the native academicians by a combination of good manners, good connections, and the propensity of his painting to please almost everyone (D. Weiss, An Epic Joy).
Однією з цілей фламандського живописця Рубенса (a goal he had set for himself) було підкорення Риму, здобуття слави та визнання (prominent, successful painter). Ключовим елементом цього уривка, що актуалізує концепт слава / fame, окреслюючи результат творчого шляху митця, є словосполучення had achieved this ascendancy (завоював пріоритет, владу). Досягти поставленої мети митцю вдалося завдяки особистим якостям, а головне – специфіці своєї творчості, яка сповнювала його силою та енергією, позитивними почуттями. На атрибутивні ознаки слави художника вказують лексичні маркери, вжиті у формі найвищого ступеня порівняння – the most prominent (найвидатніший) та the most successful (найуспішніший).
Варіативність розгортання наративних сценаріїв шляху до слави видатних творчих особистостей у англомовній художній оповіді виявляється, по-перше,
у порушенні послідовності репрезентації наратем у структурі сценарію, своєрідній інверсії (Досягнення / Недосягнення мети – Початок шляху – Рух); по-друге,
в індивідуально-авторському висвітленні подій, що виражається у наявності / відсутності окремих подій у складі певної наратеми; по-третє, у наративній перспективі викладу біографічного матеріалу: 1) з точки зору головного
героя біографічної оповіді, 2) з позицій персонажів, які його оточують,
3) з погляду оповідача.
ВИСНОВКИ
Біографічний роман, що є об’єктом дисертаційної роботи, – це жанр художнього твору, який описує реальний фрагмент із життя видатної особистості, відтворюючи основні етапи її творчого становлення та самореалізації. Англомовний біографічний роман розглянутий у дисертації в когнітивній перспективі, де літературний жанр постає як структура знань, в якій відображені процеси концептуалізації та категоризації дійсності. З цих позицій маркерами певного жанру слугують не лише жанротвірні ознаки творів, а концепт / концепти, що стоять за цим жанром. Одним із концептів, що знаходять свою реалізацію
у біографічних романах, є концепт шлях до слави, що розкриває складні
та різноманітні аспекти професійного досвіду видатної творчої особистості.
Специфіка втілення текстового концепту шлях до слави в англомовних біографічних романів визначається двома факторами: по-перше, його кластерною структурою; по-друге, жанровою своєрідністю досліджуваних романів. З огляду на це для вивчення текстового концепту шлях до слави в роботі було залучено різні дослідницькі підходи, зокрема, жанровий, семантико-когнітивний
та семіотико-наративний.
Застосування жанрового підходу дозволило на основі встановлення базових жанротвірних ознак англомовних біографічних романів визначити, що для таких творів текстовий концепт шлях до слави є жанрово специфічним, а це зумовлює напрямки його текстового втілення.
Звернення до семантико-когнітивного аспекту вивчення цього концепту дало можливість з’ясувати основні особливості його структурної організації
та способи актуалізації в концептуальному просторі біографічного роману.
У структурному відношенні досліджуваний текстовий концепт
є трикомпонентним кластером, що вербально представлений групою концептів: шлях / path, творчість / creation, слава / fame, які, експлікуючись у тематичних фрагментах англомовних біографічних романів, репрезентують свої поняттєві, образні та смислові ознаки. У висвітленні складників текстового концепту шлях до слави простежуються такі особливості: 1) переключення "фігури" й "фону", тобто актуалізація одного складника (що утворює фігуру), в той час як решта концептів відходить на задній план (фон); 2) імплікація, яка полягає в тому, що один концепт переломлюється через інший; 3) наявність певної кореляції між концептами, що простежується на смисловому рівні: концепти взаємодіють один з одним на основі контрасту, злиття, перетинання.
На наративному рівні досліджуваний концепт актуалізується системою згорнутих та розгорнутих наратем – структурно-змістових елементів художньої біографічної оповіді. Згорнуті наратеми, що представлені заголовками біографічних творів, містять у стислому вигляді базову концептуальну схему всього роману, яка фрактально реалізується у межах твору, набуваючи нових ознак і збагачуючи у такий спосіб зміст текстового концепту. Розгорнуті наратеми представляють текстовий концепт шлях до слави крізь призму подій, які відповідають різним етапам творчої кар’єри головних героїв. У досліджуваній художній біографічній розповіді виявляються такі особливості викладу подій:
1) їх стеоретипізація, що визначається жанровою природою біографічних романів; 2) фрагментарність, "монтажність" сюжету, характерна для стилістики кінематографу; 3) дифузне подієве структурування, якому властиве переплетення хронологічно неоднорідних подій; 4) мозаїчність оповідних перспектив.
За рахунок такої організації біографічного матеріалу досягається ефект достовірності, панорамності й об’єктивності у художньому викладі. Варіативність наративного розгортання текстового концепту шлях до слави в аналізованих творах виявляється, по-перше, у порушенні хронології викладу подій, притаманних творчій кар’єрі головних героїв; по-друге, в різних оповідних позиціях суб’єктів їх висвітлення.
Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розширенні кола і тематики біографічних романів, де ключовим виступає текстовий концепт шлях до слави. Доцільним видається дослідження інших кластерних концептів, з метою виявлення їх спільних та відмінних рис у різних типах дискурсу. |
