СИСТЕМА НЕРЕАЛЬНЫХ УСЛОВНО-СЛЕДСТВЕННЫХ ПЕРИОДОВ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
СИСТЕМА НЕРЕАЛЬНЫХ УСЛОВНО-СЛЕДСТВЕННЫХ ПЕРИОДОВ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
Альтернативное Название: СИСТЕМА НЕРЕАЛЬНИХ УМОВНО-НАСЛІДКОВИХ ПЕРІОДІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, деталізовано об’єкт і предмет дослідження, конкретизовано методи та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про апробацію його результатів.


Перший розділ дисертації «Нереальні умовно-наслідкові періоди в лінгвістиці» присвячено висвітленню питань, пов’язаних з розглядом нереальних умовно-наслідкових речень у лінгвістиці в цілому та в граматиці англійської мови зокрема: проаналізовано проблему синтаксичного статусу речень з експлікованими нереальними умовною та наслідковою частинами, зіставлено використання в лінгвістиці різних термінів (умовні речення, умовні періоди, супрафразові єдності) на позначення досліджуваних мовленнєвих фрагментів. Так, термін «умовний період» щодо речень, які виражають умову та її наслідок, застосовують у своїх працях Е.В. Гулига, А.І. Дородних, О.А. Звєрєва, І.Б. Хлєбнікова. Таке вживання вважається обґрунтованим, оскільки тлумачення терміну «період» містить будь-яке завершене речення (О.С. Ахманова), просте (Д.Э Розенталь, М.О.Теленкова) або багаточленне складне речення, що характеризується завершеністю думки, єдністю теми; речення, частини якого угруповано таким чином, що їх сукупність справляє враження рівноваги та єдності (Ж. Марузо). Термін «період», як свідчить лінгвістична література, співвіднесений з термінами «речення» та «супрафразова єдність», охоплює як синтаксичний статус окремого речення, так і зв’язок між частинами складних синтаксичних побудов. Таке позначення є найємнішим, воно найбільшою мірою відбиває сутнісні характеристики досліджуваних синтаксичних побудов, тому в роботі запропоновано його уточнену форму –  «нереальний умовно-наслідковий період».


Для відокремлення сурядного та підрядного зв’язку С.П. Балашова,
В.В. Бурлакова, В.Г Гак запропонували наступні критерії: (1) рівноправність / нерівноправність предикативних одиниць, 2) функціональна тотожність / нетотожність предикативних одиниць, 3) можливість / неможливість редукції компонента, 4) зворотність / незворотність сполучення,  5) відкритість / закритість ряду, 6) включення / невключення показника відношень, 7) ідентичність / неідентичність засобів зв'язку 8) обов'язковість / необов'язковість зв'язку,
9) автосемантичність / синсемантичність частин). Саме цими критеріями ми керувалися у роботі при аналізуванні мовного матеріалу з метою визначення природи синтаксичного зв’язку між умовною та наслідковою частинами в НУНП. Виявлено, що синтаксичний зв'язок відповідає підрядності тільки згідно п’ятого та шостого критеріїв. Згідно ж дев’ятого критерію досліджувані структури треба було б уналежнити до сурядних речень. Проте більшість критеріїв (шість із дев’яти) свідчать про належність умовно-наслідкових речень до побудов з особливим типом зв’язку, який відрізняється від традиційно прийнятих сурядності та підрядності. Ще В.О. Богородицький та  А.М. Пєшковський звертали увагу на те, що дихотомія сурядність / підрядність не є достатньою для опису розмаїття зв’язків між частинами складного речення;  В.Н. Ярцева вказує, що семантична різниця сурядність / підрядність наявна лише в полярних випадках, оскільки обидва типи зв’язку перетинаються. В.Г. Гак підкреслює, що суттєві відношення частин складного речення часто не збігаються з його формальною організацією, внаслідок чого семантичні характеристики складносурядного та складнопідрядного речень перехрещуються. С.П. Балашова, В.В. Бурлакова, Г.Г. Почепцов вважають, що можливий ще й третій тип відношення, при якому перша одиниця залежить від другої і друга залежить від першої. На думку цих дослідників, терміни «предикативний» та «соціативно-предикативний зв’язок», які використовуються в лінгвістиці, не можна визнати вдалими: «предикативність» орієнтує не стільки на статус одиниць по відношенню одна щодо однієї, скільки на їхні синтаксичні функції.


В досліджуваному матеріалі виявлено низку суттєвих характеристик, які  не дають змоги уналежнити НУНП ані до складносурядного, ані до складнопідрядного речень, тому що і умовна, і наслідкова предикативні одиниці абсолютно обов'язкові для структурної цілісності речення. Ці предикативні одиниці неможливо розмежувати на «головну» і «підрядну», оскільки і семантично вони визначають взаємну необхідність в єдиній структурі. Тип синтаксичного зв'язку між частинами (предикативними одиницями) НУНП відрізняється від сурядності та підрядності. Взаємозалежний характер відношень між умовною і наслідковою предикативними одиницями уможливлює їхнє функціонування в мовленні як самостійних висловлень. Функціональна самостійність умовної або наслідкової предикативних одиниць відносна, а не абсолютна на відміну від повної самостійності предикативних одиниць, об'єднаних сурядним зв'язком.


Зроблено висновок про те, що двокомпонентний НУНП є складним реченням особливого типу, яке відрізняється від складносурядного або складнопідрядного речення. Синтаксичний зв’язок між умовною та наслідковою предикативними одиницями в НУНП визначено як взаємозалежність (термін Л. Єльмслєва).


У другому розділі «Синтаксична структура і функціонування різнооформлених нереальних умовно-наслідкових періодів» досліджено побудови, що складаються з експлікованих нереальних умовної та наслідкової предикативних одиниць, та структури з експлікованою лише однією з обов’язкових предикативних одиниць. Проведений комплексний порівняльний аналіз різнооформлених НУНП дав підстави вперше представити їх у вигляді структурної классифікації у відповідності до повноти вираження умовної та наслідкової частин. Запропонована структурна класифікація НУНП (див. Схему 1) містить двокомпонентні й однокомпонентні НУНП.


Двокомпонентними є НУНП з  повнопредставленими (експліцитно) умовною і наслідковою предикативними одиницями, в яких присудки виражено дієсловами у формі умовного способу. Двокомпонентні повнопредставлені НУНП поділяються на безпосередньо і непрямо представлені. Ядерною моделлю є умовно-наслідковий комплекс, тобто двокомпонентний безпосередньо представлений НУНП, що складається з двох обов'язкових предикативних одиниць – [УПО+НПО]n=2, де УПО – умовна предикативна одиниця, НПО – наслідкова предикативна одиниця, «n» – кількість предикативних одиниць у НУНП. Безпосередньо представлені НУНП будуються за моделлю                          1 {[УПО+НПО] + (ПО)k}n≥2, де «(ПО)k» – кількість предикативних одиниць будь-якого синтаксичного статусу, що ускладнюють модель (варіант) відповідно. Непрямо представленими є НУНП із стандартизованою формою умовної предикативної одиниці, які в роботі тлумачаться як напівтрансформовані й репрезентовані моделлю 2 {[УПО f it were not/hadnt been for + N/Pn) + НПО] + (ПО)k}n≥3,   де N – іменник, Pn – займенник. Аналіз прикладів у контекстному оточенні показав, що стандартизована форма умовної предикативної одиниці не є випадковою: редукція частини присудка в реченнях свідчить про узагальнення цілої низки конкретних елементарних процесів. Умовна предикативна одиниця в такій формі співвідносна не з одним процессом, а з низкою дій та станів субстанції-підмету: If it were not for Vesta, she would have sought some regular employment [5, 299]. ® If she didn’t need to take care of Vesta…/® If Vesta didn’t need her care…/® If Vesta were not a child…/® If Vesta were older…(Якби не Веста, вона б знайшла якусь постійну роботу ® Якби їй не треба було доглядати Весту... /® Якби Весті не була потрібна її турбота.../® Якби Веста не була ще дитиною.../® Якби Веста була дорослішою...). Виявлено можливість збереження часової співвіднесеності частин НУНП за допомогою перфектної або неперфектної форми дієслова-зв’язки. Трансформація умовної предикативної одиниці є не повною, а лише частковою, тому такі НУНП у роботі розглядаються як напівтрансформовані.


Однокомпонентними є неповнопредставлені НУНП з експліковано представленою лише однією частиною: або умовною, або наслідковою. Однокомпонентні неповнопредставлені НУНП розподілено на опосередковано представлені та самостійно функціонуючі парцеляти. Опосередковано представлені НУНП, у свою чергу, підрозділяються на «зміщені» та «згорнуті» конструкції. До «зміщених» нами уналежнено висловлення, побудовані за моделями:


3a {[ПО + or(еквіваленти) + НПО] + (ПО)k }n≥2 


3б {(I) wish [ПО+НПО] + (ПО)k }n≥3, де ПО – предикативна одиниця, в якій присудок виражено у формі наказового або дійсного способу.


Підставою вважати такі структури зміщеними є протиріччя між формою та змістом предикативних одиниць (ПО), які передують наслідковій предикативній одиниці і в яких присудки виражені формами дійсного/наказового (а не умовного) способу. Формально ці предикативні одиниці вважаються незалежною предикативною одиницею в межах складносурядного речення (модель 3a) та з'ясувальною предикативною одиницею до (I) wish у межах складнопідрядного речення (модель ). У процесі сприйняття мовленнєвого фрагменту ці предикативні одиниці інтерпретуються як вираження нереальної умови. Такий зміст аналізованих побудов дає підставу уналежнити їх до НУНП. Характерне для подібних висловлювань «злиття» двох способів (дійсного / наказового та умовного) в одне ціле – НУНП дає підстави вважати їх граматичною неузгодженістю, яка є випадком недогляду або навмисного синтаксичного прийому,  та визначити такі побудови як  зміщені конструкції.


До згорнутих уналежнено НУНП у формі простого речення. Умовна і наслідкова частини в межах такого речення наявні, але наслідкова предикативна одиниця експлікована (з присудком, що виражений дієсловом у формі умовного способу), а умовна предикативна одиниця представлена опосередковано. Формалізовано такі побудови репрезентуються моделями:


4a {[but for (еквіваленти) + N/Pn + НПО] + (ПО)k }n≥1, де N – іменник, Pn – займенник;


{[(S)Vn-f + НПО] + (ПО)k }n≥1, де Vn-f – неособова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник) або SVn-f структура вторинної предикації, до якої така форма входить як вторинний присудок.


У розділі доведено, що синтаксичні побудови різної складності і статусу, в яких експліцитно за допомогою предикативної одиниці з дієсловом у формі умовного способу виражено або умову, або наслідок, які функціонують поза межами єдиного нереального умовно-наслідкового речення, є квазіпростими.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Песковец Анна Витальевна. Улучшение низкотемпературных свойств сульфонатных пластичных смазок
Новичкова Лидия Николаевна. Полифония художественного мира (на материале сопоставительного исследования произведений Ф.М. Достоевского "Идиот" и Ч. Диккенса "Тяжелые времена")
Михайлов Дмитрий Александрович. Перспективные керамические материалы для консолидации фракционированных компонентов РАО: Cs, Sr+Ba, Ln и минор-актинидов на примере катионов-имитаторов
Меретин Алексей Сергеевич. Разработка термодинамически согласованных математических моделей и методов математического моделирования для анализа тепловых методов увеличения нефтеотдачи
Малашкина Ольга Федоровна. Механизм стратегического управления развитием высокотехнологичных промышленных компаний в условиях межфирменной цифровой кооперации