РЕАЛІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВИХ СТРАТЕГІЙ ВВІЧЛИВОСТІ У ДИСКУРСІ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ФОРУМІВ



Название:
РЕАЛІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВИХ СТРАТЕГІЙ ВВІЧЛИВОСТІ У ДИСКУРСІ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ФОРУМІВ
Альтернативное Название: Реализация речевых стратегий вежливости в дискурсе немецкоязычных Интернет-форумов
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. „Теоретичне підґрунтя дослідження реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів”. У сучасних гуманітарних дослідженнях ввічливість розглядається у двох аспектах: а) вияв лицемірства, нав’язаного соціальною роллю, формальності; б) вияв внутрішньої чесноти людини, не зумовлений зовнішнім примусом і викликаний прагненням відкритості співрозмовнику (R. Barthes, J. Derrida). У реферованій дисертаційній роботі на позначення цих двох аспектів пропонуються терміни, відповідно, „етикетна ввічливість” та „неетикетна ввічливість”.


Виходячи з того, що мотивом застосування стратегій ввічливості у дискурсі є прагнення мовця зберегти “обличчя” адресата, ввічливість поділяємо на негативну (прагнення не заважати свободі дій адресата) та позитивну (прагнення продемонструвати дружність до адресата) (Т. В. Ларіна, P. Brown, S. Levinson).


Дискурс Інтернет-форумів визначається як мисленнєво-комунікативний феномен, процес і результат мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форумів, що у гіпертрофованому вигляді відбиває загальні характеристики сучасної західної культури постмодерну: нівелювання авторства, зняття протиставлення суб’єкта і об’єкта, чоловічого й жіночого, центру і периферії, сприйняття світу як тексту, цитатність, розщепленість користувача, нівелювання норм і цінностей, плюралізм, ігровість, несерйозність.


Інтернет-дискурс є особливою формою дискурсу, для якого характерною є гібридизація усного та письмового, побутового, буттєвого та інституціонального дискурсу. У формальному плані на формування Інтернет-дискурсу впливає гіпертекстуальність та креолізованість, розповсюдженість акронімів та емотиконів (Н. Г. Асмус, Т. Б. Карпова, Л. Ф. Компанцева, М. Ю. Кочкін, А. В. Мінаков, Л. М. Тираспольський, В. В. Новіков, Г. Н. Трофімова, Н. К. Фролов, KDouglas, E. Reid, MSandbothe).


Спілкування користувачів у просторі Інтернет-форумів є різновидом комп’ютерної комунікації, що проводиться через електронні текстові повідомлення. Для цього спілкування властиві віртуальний характер, анонімність, дистантність, глобальність, ігровість, нівелювання параметрів часу і простору, нівелювання статусу комунікантів, відсутність соціального примусу.


Концепт ВВІЧЛИВІСТЬ, що міститься у свідомості носіїв німецької лінгвокультури (А. П. Бабушкін, З. Д. Попова, Й. А. Стернін), і на якому базується реалізація стратегій ввічливості у комунікації, має потенціал до вербалізації у просторі мовлення. Цей потенціал у німецькій мові відбитий у лексемах Höflichkeit, höflich, höflichkeitshalber, Anstand, Anstandsbesuch, Artigkeit, Aufmerksamkeit, Courtoisie, Feingefühl, Freundlichkeit, Galanterie, Gentleman, Gewandtheit, Herzensbildung, Hilfsbereitschaft, Höflichkeitsbesuch, Höflichkeitsfloskel, Kompliment, Liebenswürdigkeit, Ritterlichkeit, Takt, Taktgefühl, Verbindlichkeit, Verschwiegenheit, Zartgefühl, Zuvorkommenheit, aalglatt, angemessen, anständig, artig, aufmerksam, damenhaft, fein, formell, formgewandt, freundlich, galant, gefällig, gentlemanlike, geschliffen, glatt, kavaliersmäßig, korrekt, kultiviert, manierlich, pflichtschuldig, ritterlich, rücksichtsvoll, taktvoll, umgänglich, verbindlich, vo ehm, zuvorkommend, entgegenkommend, wohlerzogen, hochachtungsvoll, höflichkeitshalber, Rücksicht nehmen, (sich) benehmen. Значеннєве наповнення цих лексем дозволяє трактувати ввічливість як характеристику поведінки людини загалом та мовленнєве втілення цієї характеристики, з одного боку, і як зовнішні прояви цієї поведінки та внутрішню причину поведінки, з іншого боку.


Під час функціонування лексем німецької мови, які є вербалізацією концепту ВВІЧЛИВІСТЬ німецької лінгвокультурної свідомості, у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів у свідомості користувачів конструюються відповідні смисли. Специфіка конструювання цих смислів зумовлена особливостями дискурсу німецькомовних Інтернет-форумів.


За конструювання понятійної складової смислу (С. Г. Воркачев) ввічливість виступає як ознака комунікації; як зовнішній вияв поведінки; як захист “обличчя” співрозмовника, крім того, відбувається розмежування етикетної і неетикетної, позитивної і негативної ввічливості.


За конструювання смислу „етикетна ввічливість” виділяються такі понятійні складові смислу: ритуальність; спроба приховати свої справжні почуття; правила, що заважають свободі; удавання; нещирість з власної волі; удавання, зумовлене зовнішнім примусом; результат зовнішнього примусу, що протиставляється внутрішнім бажанням; брехня, викликана дружнім ставленням; брехня, що виключає дружнє ставлення; засіб приховати свою самість.


Етикетна ввічливість оцінюється негативно, що пояснюється негативним ставленням користувачів до ритуальності, відсутністю соціального примусу у просторі Інтернет-форумів, що призводить до негативного ставлення до будь-якого примусу, який заважає свободі, негативним сприйняттям серйозного, неігрового ставлення до брехні незалежно від того, викликана вона дружнім ставленням до співрозмовників чи ні. Ігровість, глобальність та анонімність Інтернет-спілкування призводять до негативного ставлення користувачів до спроб ввести співрозмовників в оману щодо своєї віртуальної ідентичності та до непослідовностей у її створенні.


За конструювання смислу „неетикетна ввічливість” виділяються такі понятійні складові смислу: чесність; вияв внутрішнього прагнення, необов’язково пов’язаний з примусом; піклування про інших. Позитивна ціннісна складова смислу відповідає прагненню користувачів до самореалізації та ефективного спілкування.


Протиставлення позитивної і негативної ввічливості відбивається у конструюванні смислів „вияв дружнього ставлення”, з одного боку, та „вияв прагнення дистанціювання”, „неагресивність”, „прагнення не заважати іншим”, з іншого. Позитивність ціннісної складової відповідних смислів зумовлена, з одного боку, потребою у комунікації, що є базовою потребою користувача, та прагненням до свободи, з іншого.


Розділ 2. „Мовленнєва реалізація стратегій позитивної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів”. Реалізацією позитивної неетикетної ввічливості є мовленнєві акти (МА), перлокутивним смислом яких є донесення до адресата точки зору мовця про дружність його особистого ставлення до адресата. Мовець прагне донести до адресата думку „Особисто я ставлюся до тебе дружньо”. Показовим видається наступний дискурсивний фрагмент, де вираження дружнього ставлення здійснюється за допомогою вигуку man, емотиконів, повторів, інтенсифікатора so, емоційно конотованих лексем doof, mist, genial, градуальної частки total, поєднаної з шрифтовим виділенням. Користувач §amael критикує себе, і питає Nele, що вона думає з цього приводу, відповідно, підкреслююючи свою зацікавленість. У відповідь Nele емоційно не погоджується з його самокритикою, підкреслюючи свою симпатію, а §amael реагує емоційним компліментом:


<§amael>: man jetzt werd ich mit 16 jahren schon alt^^ hab «gleich» dreimal auf die selbe weise falsch geschrieben Ich doofIch doofZunge raus. Wie meinst du?


<Nele>: wieso alt?? mit 16?? HÄ??? (irgendwas hab ich doch nich mitbekommen) verwirrtverwirrtverwirrt


<§amael>: ach weißt schon so mit ironie mit 16 alt und so Ich doofIch doofvoll der doofe mist aber egal Zunge rausZunge raus) an der stelle muss ich sagen das ich den avatar von dir (nele) TOTAL genial finde smile) smile)


(Wieweit sind Menschen gleich?// www.advanced-thinking.de)


 Стратегія надання уваги адресату (2,2%), його інтересам, бажанням, потребам у дискурсі Інтернет-форумів характеризується висловленням схвальної оцінки виключно проявам віртуальної індивідуальності адресата у Інтернет-просторі, безпосередньою спрямованістю компліментів, зниженою емоційністю, серйозністю, короткою формою, переважанням прямих МА над непрямими. Ці особливості пояснюються віртуальністю, анонімністю, дистантністю, глобальністю комунікації у дискурсі Інтернет-форумів. Мовні засоби реалізації стратегії представлені прикметниками у звичайному та найвищому ступенях порівняння, дієсловами, іменниками, прислівниками з семою позитивності, частками у ролі інтенсифікаторів; емотиконами; еліптичними структурами.


Стратегія перебільшення дружнього ставлення до адресата (3,0%) полягає в тому, що мовець прагне донести до адресата думку „Моє прагнення, щоб ти зрозумів, як ти мені подобаєшся, є дуже сильним”. Підкреслення своїх почуттів за допомогою вираження емоційності пояснюється ігровістю комунікації на Інтернет-форумах: спілкуючись переважно у режимі off-line і не залежачи від часу, користувачі імітують плинність часу у спілкуванні і безпосередність комунікації, створюючи гібрид усного та письмового мовлення. Мовні засоби реалізації стратегії включають посилювальні прислівники, семантично пов’язані з емоціями, градуальні частки посилення, модальні частки, емоційно конотовані лексеми, вигуки; емотикони, зміну шрифту, виділення великими літерами, підкреслення; повтори.


Стратегія підкреслення власної цікавості заради адресата (12,8%) полягає в тому, що мовець прагне донести до адресата думку „Ти мені подобаєшся, і я хочу бути тобі цікавим”. Показовою є надзвичайна сміливість і креативність користувачів у використанні мови для самовираження з метою захоплення уваги адресата. Мовні засоби реалізації стратегії включають контраст, парадокс, каламбур, гіперболу, лексичний повтор, оказіоналізми, прийоми мовних ігор, що базуються на багатозначності слів, перефразуванні ідіом, римуванні; синтаксичні повтори, парцеляцію, риторичні запитання, еліпсис.


Стратегія прагнення згоди (3,8%) полягає в тому, що мовець прагне донести до адресата думку „Наші погляди співпадають”: у безмежному просторі Інтернет користувачі шукають „однодумців”, прагнучи спілкування з тими, хто поділяє їх переконання та цінності, а отже, вони не зацікавлені у викривленому зображенні поглядів своєї віртуальної особистості. Мовні засоби реалізації стратегії включають пересвідчувальну частку nicht wahr?, частки doch, nur, ganz, лексеми з семою згоди; маркування цитації; повтори, питальні конструкції.


Стратегія жартування (3,6%) полягає у маніфестації за допомогою жартів цінностей, що приписуються віртуальній особистості мовця. Так мовець сподівається знайти відгук у інших користувачів, які поділяли б цінності і переконання віртуальної особистості користувача. Мовні засоби реалізації стратегії включають зевгму, каламбур, контамінацію, ефект ошуканого очікування, абсурд, метафору, обігрування значень фразеологічних одиниць, незвичну актуалізацію значень слів або словосполучень, парадокс; емотикони.


Стратегія турботи щодо потреб адресата (0,2%) полягає у прагненні мовця донести до користувача думку „Мене хвилюють твої потреби”. Головним підґрунтям специфіки реалізації цієї стратегії у дискурсі Інтернет-форумів є те, що у будь-якому разі йдеться про увагу мовця до потреб адресата не як реально існуючої особистості, що вступає у спілкування за допомогою комп’ютерної мережі, а як віртуальної особистості, сконструйованої адресатом. Мовні засоби реалізації стратегії включають лексеми з семою знання; емотикони.


Стратегія пропонувань і обіцянок (1,0%) виявляє у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів у першу чергу тематичні особливості – усе, що можуть запропонувати або пообіцяти користувачі, пов’язане з їх спілкуванням у рамках форуму. Мовні засоби реалізації стратегії включають перформативні дієслова, розповідні структури з присудком у формах Futurum або Präsens Indikativ Aktiv, форми Soll ich? та Kann ich?; емотикони.


Стратегія ствердження оптимістичності у стосунках (1,0%) базується на прагненні до спілкування як такого, що є невід’ємною рисою комунікації на Інтернет-форумах, а отже, у користувачів є всі підстави бути оптимістичними у цьому аспекті і, відповідно, щиро маніфестувати цей оптимізм. Мовні засоби реалізації стратегії включають слова та словосполучення з семою надії, впевненості; емотикони.


Стратегія підкреслення взаємної зацікавленості мовця і адресата (0,4%) проявляється у прагненні мовця донести до адресата думку „Немає причин, з яких ти не хотів би задовільнити мої потреби, адже наші потреби спільні”, а якщо йдеться про потреби адресата, то думку „Немає причин, з яких я не хотів би задовільнити твої потреби, адже наші потреби спільні”. Мовні засоби реалізації стратегії включають питально-заперечні речення з питальним словом warum; емотикони.


Стратегія задовольняння потреб адресата (0,2%) здійснюється за допомогою надання користувачеві якоїсь важливої для нього інформації та порад у відповідь на експлікацію адресатом своєї потреби. Набір мовних засобів для реалізації цієї стратегії у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів у зв’язку з її специфікою необмежений.


Реалізацією позитивної етикетної ввічливості є МА, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця зробити вигляд, що той дружньо ставиться до адресата. У цьому випадку мовець прагне донести до адресата думку „Я формально демонструю, що ставлюся до тебе дружньо”:


<Darkfear>: jegliche art der kommunikation dient dazu, das denken zu erweite und komplexer zu machen...


<Lyx>: Ich stimme dir vollkommen zu, aber noch ein Gedanke... Hmm, ist das «komplexer machen» nicht eher ein Resultat?


(Denken und Sprache // www.advanced-thinking.de)


Для вияву виключно етикетної позитивної ввічливості користувачі німецькомовних Інтернет-форумів застосовують лише одну локальну стратегію – стратегію уникнення незгоди (3,2%). Використання цієї стратегії зумовлене прагненням мовця підкреслити свою відмінність від адресата лише у певному аспекті – точці зору, що стала приводом для незгоди. Мовні засоби реалізації стратегії включають конструкції з протиставним сполучником aber і синонімічні та повтор частини розповідного висловлення мовця у формі перепитування.


Деякі з локальних стратегій позитивної ввічливості реалізують як неетикетну, так і етикетну ввічливість. Називаємо їх стратегіями змішаного типу.


Стратегія ствердження групової ідентичності (17,0%). Випадки, у яких мовець щиро вважає себе у певному аспекті таким, як і адресат, і ця щирість розпізнається адресатом, є реалізацією неетикетної ввічливості (16,0%). Спроби використання цієї стратегії у дискурсі Інтернет-форумів нещиро не призводять до бажаного ефекту підвищення “обличчя” мовця завдяки маніпулюванню з підвищенням “обличчя” адресата: якщо віртуальні особистості мовця і адресата насправді не подібні у якомусь аспекті, а мовець нещиро маніфестує цю подібність, адресат відмовляється „підігрувати” йому, і перлокутивна спроба ствердити спільність мовця і адресата виявляється неуспішною (1,0%). Мовні засоби реалізації стратегії включають ніконіми, акроніми; еліпсис; прямі цитати без лапок, алюзії; емотикони.


Стратегія маніфестації спільності з адресатом (2,4%) як стратегія неетикетної ввічливості (1,2%) виявляється у продовженні адресатом думки мовця, ніби своєї власної, де знаходить своє втілення ігровість комунікації, а як стратегія етикетної ввічливості – у прагненні мовця донести до адресата нещиру думку „Ми з тобою спільні у цьому” так, щоб ця нещирість розпізнавалась адресатом (1,2%). Мовні засоби реалізації стратегії включають займенник wir у інклюзивному використанні; повтори; імітацію стилю співрозмовника.


Стратегія маніфестації спільності діяльності (5,6%). Якщо мовець прагне звернути увагу адресата на те, що вони спільно займаються якоюсь діяльністю, то це прояв неетикетної ввічливості (4,2%). Якщо ж адресат насправді не виконує діяльності, про яку згадує мовець, а нещирість мовця у ствердженні „Ми з тобою робимо щось разом” розпізнається, то йдеться про етикетну ввічливість (1,4%). Мовні засоби реалізації стратегії включають займенники wir і unser та дієслова комунікації.


Розділ 3. „Мовленнєва реалізація стратегій негативної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів”. Реалізацією негативної неетикетної ввічливості є МА, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця не заважати його свободі дій, наприклад:


Paddy вважає дискусію завершеною, проте готовий до того, що адресат, користувач tiro, образиться на нього за це:


<Paddy>: So, vielleicht haben wir jetzt mal eine brauchbare Lösung^^Wenn nicht tut es mir Leid, dann bitte ich das zu entschuldigen und wenn du noch Lust haben solltest, mir deinen Standpunkt vielleicht doch noch näher zu bringen, dann nur zu.


 (Komplett Glücklich Sein // www.advanced-thinking.de)


Стратегія ненав’язливості (19,8%) використовується для уникнення конфлікту: мовець прагне пом’якшити висловлювання, яке може бути негативно сприйняте адресатом, акцентуючи увагу на особистісності своєї думки. Мовні засоби реалізації стратегії включають епістемічні дієслова scheinen, erscheinen als, модальні дієслова sollen, wollen, дієслова з семою невпевненості, модальні прислівники, акронім imho, вирази сумніву; форми умовного способу та безособові конструкції; питальні речення, парентетичні вирази зі значенням суб’єктивності, повтори; багатокрапку, емотикони, графічну імітацію фонетичних хеджів.


Стратегія маніфестації песимізму (9,8%) спрямована на підкреслення того, що можливий стан речей, про який йдеться у висловлюванні і який може обмежити свободу дій адресата, є маловірогідним. Мовні засоби реалізації стратегії включають модальні прислівники, модальні дієслова, фрази сумніву, лексеми з семою низької ймовірності; форми умовного способу дієслів; умовні речення, питально-заперечні речення, питальні речення з модальним дієсловом у значенні суб’єктивної модальності у якості присудка.


Стратегія маніфестації поваги (1,4%) реалізується у дискурсі Інтернет-форумів як висловлення поваги аристотимічного типу (FFukuyama), тобто як визнання співрозмовника кращим у якомусь певному аспекті. Мовні засоби реалізації стратегії включають дієслово verstehen та синонімічні йому конструкції; прикметники у порівняльній формі; протиставлення; порівняльні конструкції.


Стратегія вибачення (0,8%) характеризується у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів підкресленою несерйозністю вибачень. Мовні засоби реалізації стратегії включають лексеми з семою вибачення (Entschuldigung, Verzeihung, Tschuldigung, Sorry, Pardon, mea culpa), вираз (es) tut mir Leid, частку bitte; дієслова entschuldigen, verzeihen у наказовому способі; емотикони.


Стратегія заперечення примусу (2,0%) пов’язана з прагненням мовця донести до адресата думку „Проханням або його задовольнянням я не обмежую твоєї свободи”. Подяки у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів реалізуються за допомогою конвенційних для німецької лінгвокультури засобів – лексем з семою подяки (danke, vielen Dank, danken, sich bedanken, Dankbarkeit), прохання – за допомогою модальних прислівників, модальних дієслів, фраз сумніву, лексем з семою низької ймовірності; форм умовного способу дієслів; умовних речень, питально-заперечних речень, питальних речень з модальним дієсловом у значенні суб’єктивної модальності у якості присудка.


Реалізацією негативної етикетної ввічливості є МА, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця формально зробити вигляд, що той поважає свободу адресата.


Стратегія використання імпліцитних МА (6,0%) полягає у використанні МА з конвенціоналізованою іллокуцією (індиректних МА) та МА з конвенціоналізованою пропозицією (за Л. Р. Безуглою). Мовними засобами реалізації цієї стратегії у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів є характерні для німецькомовного дискурсу фразеосхеми, що зазвичай доповнюються емотиконами.


У нижченаведеному прикладі формально користувач Jomira прагне висловити свою повагу до точки зору співрозмовника, проте насправді він лише використовує ритуалізовану конвенціоналізовану форму, не залишаючи за співрозмовником права не погодитись з ним:


<perseus>: Satan dürfte nun meines Wissens einer der Engel sein, welcher sich aber gegen Gott gestellt hat.


<Jomira>: Wie aber kann sich ein Engel, ein Wesen ohne eigenen Willen, gegen das mächtigste Wesen überhaupt stellen? Kann er das denn nicht nur, wenn er Gott ebenbürtig sind? Oder hat Gott hier etwa einen Fehler gemacht und einem Engel irrtümlich einen freien Willen mit gegeben? Wink (+> Ein Engel ist ein Wesen ohne eigenen Willen und kann sich gegen das mächtigste Wesen nicht stellen)


(Was kommt nach dem Tod // www.uni-protokolle.de)


Стратегія применшення необхідної уваги адресата (1,4%) полягає у тому, що мовець прагне донести до адресата думку про те, що він не збирається займати його увагу надто довго. При цьому користувачі мінімізують не час, а довжину тексту, з яким вони звертаються до співрозмовника. Мовні засоби реалізації стратегії включають частки nur, mal, прислівник/прикметник kurz; форми умовного способу дієслів комунікації.


Стратегія деперсоніфікації (1,2%) спрямована на уникнення прямої загрози негативному “обличчю” адресата завдяки відмові від особистісно-орієнтованого спілкування, і переходу до більш безособистісного, абстрактного. У просторі Інтернету користувачі проявляють себе у текстовому форматі, але на Інтернет-форумах завдяки умовній закріпленості текстів користувачів за певними ніконімами можливе особистісно-орієнтоване спілкування, або ж його імітація. Мовні засоби реалізації стратегії включають займенник man, іменники, що позначають клас людей; форми пасивного стану дієслів комунікації; безособові речення.


Стратегія апеляції до норми (0,2%) відповідає прагненню мовця зняти з себе відповідальність за виконання акта, що загрожує “обличчю”, завдяки посиланню на загальноприйняте з точки зору мовця правило. Проте у Інтернет-комунікації з її глобальністю посилання на загальноприйняті правила є нерелевантним, адже простір Інтернет з його принциповою постмодерністю нівелює саме поняття норм і правил, тому за спроби застосування цієї стратегії вона викликає негативну реакцію інших користувачів. Мовні засоби реалізації стратегії включають лексеми з семою норми, модальні дієслова können, dürfen, sollen, müssen, займенник man, іменники, що позначають клас людей; форми пасивного стану дієслів; безособові речення.


Стратегією негативної ввічливості змішаного типу у дискурсі Інтернет-форумів є стратегія використання іменникового стилю (1,8%). У тому випадку, коли висловлення дійсно є абстрактним, і не має пом’якшувати мовленнєвий акт, що загрожує “обличчю”, а спрямоване на те, щоб не обмежувати свободу адресата, зменшуючи за допомогою мовних засобів час прочитання, реалізація цієї стратегії є виявом неетикетної ввічливості (0,8%). Якщо ж прагнення відмежувати співрозмовника від висловлення є нещирим, і відповідне висловлення переосмислюється адресатом як особистісно спрямоване, а не абстрактне, то йдеться про вияв етикетної ввічливості (0,2%). Мовні засоби реалізації стратегії включають сталі дієслівні номіналізовані звороти, субстантивації; іменникові групи та трансформацію підрядного речення у означення.


 


ВИСНОВКИ


 


Застосування когнітивно-комунікативного підходу, що базується на принципах антропоцентричності, експланаторності, експансіонізму, недетермінізму, нелінійності, системності та діяльнісного розуміння досліджуваних явищ, дозволило виявити специфіку реалізації ввічливості як глобальної та локальної стратегії у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів та систематизувати мовні засоби її вираження у цьому типі дискурсу.


Дискурс Інтернет-форумів як мисленнєво-комунікативний феномен, процес і результат мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форумів, характеризується нівелюванням авторства, зняттям протиставлення суб’єкта і об’єкта, чоловічого та жіночого, центру і периферії, сприйняттям світу як тексту, цитатністю, розщепленістю користувача, нівелюванням норм і цінностей, плюралізмом, ігровістю, несерйозністю.


У дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів ввічливість втілюється як глобальна та локальна стратегії. Глобальна стратегія ввічливості представлена чотирма підсистемами: а) позитивною неетикетною ввічливістю; б) позитивною етикетною ввічливістю; в) негативною неетикетною ввічливістю та г) негативною етикетною ввічливістю. Глобальна стратегія ввічливості втілюється у локальних стратегіях, а локальні стратегії реалізуються у вигляді мовних сигналів – індикаторів ввічливості.


Позитивну неетикетну ввічливість реалізують мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата точки зору мовця про дружність його особистого ставлення до адресата.


Позитивну етикетну ввічливість реалізують мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця зробити вигляд, що той дружньо ставиться до адресата.


Негативну неетикетну ввічливість реалізують мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця не заважати його свободі дій.


Негативну етикетну ввічливість реалізують мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця зробити вигляд, що той поважає свободу адресата.


Реалізацією неетикетної ввічливості є також ті мовленнєві акти, що втілюють глобальну стратегію ввічливості, не відповідаючи умові щирості, проте ця нещирість не розпізнається адресатом і не випливає з контексту. Відповідно, етикетну ввічливість реалізують і ті мовленнєві акти, що втілюють глобальну стратегію ввічливості, відповідаючи умові щирості, проте щирість не розпізнається адресатом і не може бути сконструйована в дискурсі.


Неетикетну позитивну ввічливість як глобальну стратегію реалізують у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів такі локальні стратегії: стратегія надання уваги адресату; стратегія перебільшення дружнього ставлення до адресата; стратегія підкреслення власної цікавості заради адресата; стратегія прагнення згоди; стратегія жартування; стратегія турботи щодо потреб адресата; стратегія використання пропонувань і обіцянок; стратегія ствердження оптимістичності у стосунках; стратегія підкреслення взаємної зацікавленості мовця і адресата; стратегія задовольняння потреб адресата.


Етикетну позитивну ввічливість у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів реалізує локальна стратегія уникнення незгоди.


Неетикетну негативну ввічливість у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів реалізують такі локальні стратегії: стратегія ненав’язливості; стратегія маніфестації песимізму; стратегія маніфестації поваги; стратегія вибачення та стратегія заперечення примусу.


Етикетну негативну ввічливість у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів реалізують такі локальні стратегії: стратегія використання імпліцитних мовленнєвих актів; стратегія применшення необхідної уваги адресата; стратегія деперсоніфікації та стратегія апеляції до норми.


Стратегіями змішаного типу, тобто стратегіями, що здатні реалізувати як неетикетну, так і етикетну ввічливість, у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів, є стратегія ствердження групової ідентичності; стратегія маніфестації спільності з адресатом та стратегія маніфестації спільності діяльності (для позитивної ввічливості), а також стратегія використання іменникового стилю (для негативної ввічливості).


У якості індикаторів ввічливості у дискурсі Інтернет-форумів функціонують у першу чергу частки, форми умовного способу дієслів, форми пасивного стану дієслів, безособові конструкції, прийоми мовних ігор, повтори, еліпсис. Специфічними для Інтернет-дискурсу є такі індикатори ввічливості, як емотикони, маркування цитації, ніконіми, акроніми.


Запропонований у дисертаційному дослідженні підхід до аналізу мовленнєвої реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів є перспективним для подальших досліджень втілення комунікативних категорій у різних типах Інтернет-дискурсу.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины