ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ У РЕГІОНІ (НА МАТЕРІАЛАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ У РЕГІОНІ (НА МАТЕРІАЛАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Альтернативное Название: ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ РЫНКА ТУРИСТИЧЕСКИХ УСЛУГ В РЕГИОНЕ (НА МАТЕРИАЛАХ Тернопольской области)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У першому розділі дисертації «Теоретичні засади суспільно-географічного дослідження ринку туристичних послуг» з методологічних позицій суспільної географії розкрито головні поняття, категорії ринку туристичних послуг.


Опираючись на дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, удосконалено класифікацію туристичних послуг для потреб регіонального ринку. Доведено, що туристичні послуги є більш чи менш матеріальні (або більш чи менш відчутні), що дозволяє значно розширити спектр офіційно визначених турпослуг, їх важливість для задоволення потреб туриста. Виділено базові (основні та супутні) і допоміжні турпослуги. Базові туристичні послуги складають значну частку в туристичному споживанні, обсяги їх продажу значною мірою залежать від наявності туристів. З них основні туристичні послуги є попередньо замовленими та оплаченими (послуги розміщення, харчування, транспорту, турагентів, туроператорів, рекреації та дозвілля), а супутні – додатково сприяють задоволенню мети подорожі (фінансові, банківські, прокату, охорони, страхування, імміграційні, інформаційні тощо). Допоміжні ж турпослуги, не маючи безпосереднього відношення до туризму, можуть використовуватись туристом в дестинації (наприклад, продаж продовольчих, побутових і промислових товарів тощо).


Роль даних послуг у формуванні турпродукту неоднакова, як і прибуток, який вони приносять та грошові затрати, які здійснює турист на їх придбання. В свою чергу, як базові, так і допоміжні послуги спрямовані на тіло людини, її свідомість чи певні об’єкти, формуючи турпакети різної епізодичності та порядку споживання.


Діяльність із виробництва туристичних послуг збігається у просторі з туристичною галуззю, тобто одним із результатів людської соціоприродної та відтворювальної життєдіяльності є створення ринку туристичних послуг, що розглядається у дисертації як географічна та соціально-економічна система, перехрещення ареалів виробничої активності туристичних підприємств, які виробляють базові та основні туристичні послуги; нетуристичних підприємств, які виробляють допоміжні та супутні туристичні послуги; соціальної активності споживачів туристичних товарів і послуг та довкілля, на основі врівноваження туристичного попиту і пропозиції. Визначено основну закономірність функціонування ринку туристичних послуг: чим обмеженіший набір турпослуг передбачений у турпакеті на стадії його придбання, тим частіше будуть задіюватись послуги допоміжних туристичних підприємств, тим більші прибутки від туристичного споживання будуть отримувати підприємства, розміщені поза місцем формування турпакету (нерідко нетуристичні).


 Компонентна структура ринку туристичних послуг визначена за групами турпослуг (основні, допоміжні та супутні), територіальна – за ієрархією різномасштабних територіальних туристичних систем (ТТС - сукупності туристичних центрів та підприємств на певній території, які об’єднані спільною туристичною інфраструктурою і турпотоками). Регіональний ринок туристичних послуг складається з сукупності районів (запропоновано виділяти за особливостями наявних туристичних ресурсів, інфраструктури та сучасними і перспективними видами розвитку туризму в них) які, в свою чергу, складаються з підрайонів (запропоновано виділяти за особливостями туристичного попиту та пропозиції).


Функціональними елементами ТТС є споживачі, трудові ресурси, природно-рекреаційний потенціал території, інформація, елементи інфраструктури, в т.ч. інституційні, грошові засоби, фінансові структури, які взаємодіють між собою, зумовлюючи туристичний попит і пропозицію.


Вивчення ринку турпослуг як системи на певній конкретній території запропоновано за методикою, що складається з таких етапів: 1 – кількісне та якісне вивчення туристичної пропозиції; 2 – вивчення туристичного попиту за методикою дослідження туристичного споживання в конкретному регіоні; 3 – оцінка реальних прибутків від реалізації туристичних послуг; 4 – виявлення територій, які мають найбільший потенціал розвитку туризму, перевищення обсягів туристичної пропозиції над споживанням, встановлення головних причин подібної територіальної диспропорції (методом кластеризації та багатовимірного аналізу); 5 – виявлення туристичних районів і центрів в регіоні за їх спеціалізацією; 6 -  створення перспективної схеми територіальної організації ринку туристичних послуг регіону.


Другий розділ «Чинники, які впливають на територіальну організацію ринку туристичних послуг Тернопільської області» присвячено аналізу демографічних, соціально-економічних та ресурсних чинників розвитку туризму. Зроблено висновок про наявність в області умов для розвитку практично всіх видів туризму, тобто туристична пропозиція оцінена як досить багата.


Попит населення на туристичні послуги є досить еластичним, він значною мірою залежить від доходів населення.  Зважаючи на те, що соціально-економічна ситуація в Тернопільській області є кризовою, найбільш перспективними для розвитку туризму є, в першу чергу, такі його види, які не потребують великих економічних затрат на організацію, вироблені ними послуги мають низьку собівартість й ціну з-поміж інших видів та є вигідними в організації для місцевого населення за рахунок наявності відповідних ресурсів, наприклад, сільський зелений, екологічний, паломницький тощо.


Сільський зелений туризм є дуже перспективним з огляду на незадіяні трудові ресурси у сільській місцевості та сприятливу екологічну ситуацію в поєднанні з кліматом,  придатним для організації як літньої, так і зимової рекреації, великою кількістю водних об’єктів. Саме сільський зелений туризм  має стати візитною карткою Тернопільської області на туристичному ринку України. В умовах нестачі готелів та інших закладів розміщення туристів, в т.ч. санаторно-лікувальних, та підрозділів сервісу у них, закладів громадського харчування, культури та дозвілля у сільській місцевості, поширення мережі сільських садиб доповнить перелік  послуг розміщення в області. До того ж господарі можуть пропонувати дуже широкий спектр послуг: від знайомства з історико-культурними об’єктами до полювання і виготовлення виробів з лози тощо.


У Тернопільській області невелике рекреаційне навантаження на природні ландшафти, тому  мінеральні води, лікувальні грязі, ліси, пам’ятки садово-паркового мистецтва, природні заказники та пам’ятки природи державного та місцевого значення, ботанічні сади, заповідні урочища, дендропарки та інші природно-заповідні об’єкти можуть використовуватись як для рекреації, в т.ч. щотижневої, так і для організації екологічних турів.


Наявність у регіоні унікальних природних об’єктів (гіпсові печери, Товтровий кряж, Кременецьке та Опільське горбогір’я, долина р. Дністер тощо) робить його привабливим у плані спортивного (спелеотуризму, водних видів), пізнавального туризму для населення не тільки Тернопільської області, але й всієї України та інших країн світу.


Особливості формування території Тернопільської області зумовили наявність надзвичайно багатих історико-культурних ресурсів, які можуть використовуватись як об’єкти для різноманітних видів туризму: дитячого, молодіжного, сімейного,  для осіб похилого віку, для інвалідів, культурно-пізнавального, релігійного, пригодницького тощо. Об’єктами історичного туризму є давні стоянки, городища, місця історичних битв, фортифікаційні споруди або їх залишки (ті, що використовуються під музеї чи історико-архітектурні заповідники (3 об’єкти), ті, що придатні або використовуються під заклади відпочинку та туризму (5), ті, що придатні для часткового туристично-краєзнавчого використання (21) й такі, що мають господарське призначення (4)). Незадіяність більшості з них у екскурсіях пов’язана з їх занедбаністю і, як наслідок, невеликою атрактивністю. Перелічені об’єкти, відновлені та відреставровані, в поєднанні з об’єктами етнографічного туризму (народними промислами, пам’ятками дерев’яного зодчества) можуть стати базою подієвого туризму – для проведення інсценізацій, фестивалів, ярмарків.


У регіоні є ряд духовних осередків (місця здійснення паломництва православними, греко-католиками, католиками і прихильниками РУН-віри), що приваблюють паломників. Потенціал релігійних осередків ще не використовується у повній мірі через нерозвинену інфраструктуру. За умови нової регіональної політики обласний бюджет міг би поповнитись внаслідок реалізації послуг розміщення, спеціалізованого харчування та транспортування (в т.ч. й людей з обмеженими можливостями) осіб, що здійснюють всеукраїнські та місцеві прощі до Зарваниці, Заздрості, Почаєва та ін.


Майже забуті та покинуті давні кладовища, поховання, єврейські кіркути та польські цвинтарі є унікальним туристичним ресурсом для організації сентиментальних турів. Поховальні традиції ХVІ-поч. ХХ ст., зокрема цвинтарна польська скульптура, можуть зацікавити конкретну аудиторію туристів (науковців, студентів, дослідників, краєзнавців тощо). Проте всі згадані місця поховань необхідно впорядкувати. Сентиментальні тури можуть доповнити численні об’єкти літературно-мистецького та меморіального туризму – місця народження та діяльності видатних людей, місця, де відбувалися історичні події.


Для організації пізнавального туризму в області є  замки, фортеці, палаци, музеї, визначні місця, історичні пам’ятки, цікаві геологічні відслонення, травертинові скелі, карстові печери і озерця тощо.


Для організації якісного лікувально-оздоровчого туризму та відпочинку в області є водосховища та ставки для купання та риболовлі (якщо не враховувати їх чистоту, яка може регулюватись), 42 ділянки джерел мінеральних вод різного складу («Подільська», «Збручанська», «Новозбручанська», «Моршинська»), торфові та сапропелеві  лікувальні грязі, водоспади (в т.ч. найбільші в Україні водоспадистий струмок – Русилівський та водоспад на рівнині – Червоногородський), мальовничі краєвиди тощо.


Зважаючи на зростання популярності мисливства та фіштурів, особливим рекреаційним ресурсом є заповідно-мисливські угіддя. Кількість мисливських тварин достатня, а у північній (найбільше залісненій) частині області навіть перевищує офіційний туристичний попит.


Із всіх видів спортивного туризму найбільш перспективними для розвитку в Тернопільській області є водний та спелеологічний. У межах Придністров’я, розташовано понад сто печерних храмів, екскурсійних та неекскурсійних печер, через які прокладено 10 спортивних спелеологічних маршрутів І категорії складності, а печера Оптимістична є унікальним туристичним ресурсом державного значення, бо є найдовшою гіпсовою печерою-лабіринтом світу. Близько п’яти водосховищ області – переважно в центральній її частині -  придатні для моторного та вітрильного спорту. Долини нижніх течій рік басейну Дністра каньйоноподібні, що робить їх об’єктами пізнавальної рекреації та проведення сплавів. Рікою Збруч можна сплавлятись від м. Підволочиська до гирла, маршрут доволі нескладний (ІІ категорії) і може використовуватись для більшості туристів. Сплав на річці Дністер можливий на всій довжині. Велика кількість водних об’єктів (1401 річка, 26 водосховищ, 886 ставків, 3358 артсвердловин) значно підвищує рекреаційний потенціал місцевості, адже більшість закладів відпочинку та оздоровлення знаходяться близько до цих об’єктів.


Найменш розвиненим сегментом туристичної діяльності в області є розважальний туризм, при цьому атракціони, парки розваг, заклади ігрового бізнесу майже всі розміщені у м. Тернополі. В околицях міста можна створити єдиний розважальний курортополіс.


Організація комерційно-ділового туризму передбачає проведення з’їздів, конференцій, семінарів, виставок-ярмарків та подібних заходів. Використовувати для цього можна палаци, санаторії, готелі, кемпінги, що розміщені в різних частинах області.


Стан автомобільного туризму залежить від стану автомобільних шляхів, на нього впливає погана забезпеченість території закладами громадського харчування, культури та дозвілля, зв’язку, особливо сільської місцевості. Розвитку цього виду туризму в області сприяє вигідне транспортне розташування, забезпеченість усіма видами зв’язку. Додатковим стимулом для здійснення самоорганізованих туристичних подорожей в межах Тернопільської області є низький рівень злочинності та чистота довкілля.


У межах Тернопільської області особливим чином територіально поєднуються ресурси для розвитку різних видів туризму. Кожен із туристичних центрів може включатись до різних  програм обслуговування туристів. Зокрема, центри літературно-мистецького, меморіального, екскурсійного, етнографічного та історичного туризму можуть формувати маршрути краєзнавчих турів; центри рекреаційного, водного, екологічного та сільського туризму – лікувально-оздоровчого; центри релігійного та паломницького туризму – сакральних програм; центри автомобільного, рекреаційного, екскурсійного та екологічного туризму – самодіяльних турів тощо.


У третьому розділі «Геопросторова організація ринку туристичних послуг Тернопільської області та головні напрямки її удосконалення»  подано сегментацію ринку туристичних послуг та визначено перспективи його розвитку.


У структурі туристичних потоків Тернопільської області переважають внутрішні туристи та екскурсанти (3,2 і 2,8 тис. осіб на рік відповідно). Така ситуація зумовлена не стільки популярністю туристичних об’єктів Тернопільської області серед населення України, скільки мізерною часткою іноземних туристів на території регіону. Усі споживачі туристичних послуг у Тернопільській області склали лише 1 % туристів України (0,1 % в’їзних, 0,4 % виїзних та 1,6 % внутрішніх), що ставить регіон на 20-ті місця туристичного рейтингу в Україні. Це свідчить про низьку туристичну привабливість області, особливо для іноземців (їх з метою туризму відвідало область у 2006 р. 356 осіб).


 


Внутрішні туристи подорожують найчастіше з метою дозвілля та відпочинку, вони переважають і серед відвідувачів музеїв, бо для більшості таких туристів подорож повинна бути засобом духовного зростання, зміцнення сім’ї, втечі від буденності, розслаблення та соціальної взаємодії, частково освіти (рис. 1). У 2006 р. 20 музеїв області відвідало 418,6 тис. осіб. Ця цифра значно перевищує офіційні показники чисельності екскурсантів, що можна пояснити включенням більшістю туристичних підприємств у одну екскурсійну програму багатьох музеїв, меморіальних музеїв-садиб чи історико-культурних заповідників. Спостерігається пожвавлення туристичних потоків за межами обласного центру і поступове зацікавлення екскурсантів туристичними об’єктами регіону.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины