ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА АПК РЕГІОНУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ’Я) : ТРАНСПОРТНАЯ ИНФРАСТРУКТУРА АПК РЕГИОНА В условиях рыночной системы хозяйствования (Общественно-географические исследования НА ПРИМЕРЕ КИЕВСКОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ)

Краткое содержание

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження транспортної інфраструктури регіонального АПК» розкрито роль та значення транспортної інфраструктури в розвитку АПК, виявлено її суть, принципи формування і трансформацію в умовах ринку, розроблено методику дослідження.

У сучасній суспільній географії транспорт розглядається як комунікаційна інфраструктурна галузь виробництва і сфери обслуговування, що забезпечує потреби господарства і населення з усіх видів перевезень. Нині зростає роль транспорту, він стає все більше інтегрованим і комплексним, трансформується у складну товаропровідну логістичну систему. На фоні зниження ролі фактора відстані підвищуються вимоги до швидкості та якості транспортування, надання сервісних послуг, комплексного обслуговування споживачів. В умовах ринкових відносин, посилення конкурентоспроможності продукції транспортна інфраструктура стає важливим чинником підвищення економічної активності, ефективності виробничої діяльності та якості обслуговування населення.

Важливість транспорту в розвитку АПК зумовлена технологічними особливостями сільськогосподарської сировини, необхідністю її своєчасного перероблення, забезпечення населення якісною продукцією. Завдяки транспорту формуються різноманітні функціональні зв’язки між сільськогосподарськими, переробними, обслуговуючими, торгівельними та іншими підприємствами, що утворюють єдину виробничо-територіальну систему в межах АПК. Основними функціями транспорту у сфері АПК є: забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції; своєчасна доставка сировини та допоміжних матеріалів на переробні підприємства; сприяння маркетинговій діяльності, доведення готової продукції до споживача.

Транспортна інфраструктура є інтегратором, системоутворюючим елементом комплексу, формує додаткові переваги розвитку АПК (синергетичний ефект), зумовлює його ефективність. Високий рівень транспортного забезпечення нерозривно пов’язаний з інтенсифікацією сільського господарства, поглибленням територіального поділу праці, сприяє формуванню агропродовольчих ринків, ефективнішому використанню агроресурсного потенціалу території, підвищенню конкурентоспроможності АПК. Розвиток АПК у свою чергу впливає на транспортний сектор. Залежно від структури і спеціалізації АПК, рівня концентрації виробництва визначаються обсяги перевезень, напрями вантажопотоків та види транспорту, формується конфігурація шляхів сполучення, виявляється роль транспортних пунктів та вузлів, що обслуговують АПК. Їх функціонування залежить від виробництва експортоорієнтованої продукції, потужностей внутрішніх споживчих ринків.

Транспортна інфраструктура, з одного боку, є складовою виробничої інфраструктури АПК, а в сучасних умовах важливою ланкою агробізнесу, з другого ‑ частиною транспортної системи регіону. Транспортна інфраструктура АПК – це територіальне та функціональне поєднання шляхів сполучення, транспортних засобів, відповідного технічного обладнання, систем управління транспортними процесами, що взаємодіючи спільно, задовольняють потреби АПК у перевезеннях та інших послугах, необхідних для виробництва й реалізації агропромислової продукції. Процес транспортування у сучасних умовах розглядається в дещо ширшому аспекті, ніж безпосередньо перевезення вантажів, оскільки сюди входять технічний сервіс, вантажно-розвантажувальні операції, експедиторські послуги, зберігання вантажів, логістичні операції, надання транспортних засобів на умовах оренди, управління транспортуванням. Транспортна інфраструктура доповнюється іншими складовими: серед них види діяльності, що забезпечують фінансову підтримку (кредитування, лізинг, страхування), здійснюють маркетингове, інформаційне та рекламне обслуговування. Важливого значення набувають транспортно-логістичні центри, складські й вантажні термінали.

Транспортна інфраструктура АПК, що формується в межах регіону, є складною розгалуженою системою з відповідною територіальною організацією. Зокрема, виділяються компонентна або галузева (види транспорту), функціональна (види перевезень), територіальна (транспортні пункти, вузли, шляхи сполучення, регіональні елементи) та організаційно-управлінська структури.

Транспортна інфраструктура АПК регіону формується під впливом таких чинників:

·      природні та суспільно-географічні особливості регіону, що визначають пріоритети його розвитку, територіальну структуру господарства; розселення населення, урбанізованість території;

·      спеціалізація та рівень розвитку АПК, територіальна організація сільськогосподарського виробництва, розвиток переробної промисловості, транспортно-економічні зв’язки, споживчий ринок;

·      інвестиційна діяльність, розвиток об’єктів ринкової інфраструктури;

·      транспортно-географічне положення та особливості розвитку транспортної системи регіону;

·      державна політика у сфері АПК та його транспортного обслуговування;

·      макроекономічні чинники, кон’юнктура ринку.

У сучасних умовах роль транспортної інфраструктури істотно зростає. Від транспортного чинника значно залежать ефективність роботи підприємств АПК, інтенсивність обміну товарами і послугами, формування регіональних ринків. Зростання ролі транспортної інфраструктури у сфері АПК зумовлюється такими процесами, як розвиток агробізнесу, зміни у спеціалізації та формах виробничої діяльності, рівнях концентрації виробництва сільськогосподарської продукції. Розвиток системи маркетингу, посилення товарообігу, формування продовольчих ринків, реалізація експортного потенціалу АПК підвищують значення транспорту у системах дистрибуції. Урізноманітнення форм організації виробництва, збільшення кількості виробників, ускладнення та диверсифікація виробничих зв’язків, послаблення зв’язку між розміщенням виробництва та споживанням продовольчої продукції зумовлюють необхідність більш оперативної та злагодженої роботи транспорту. Підвищуються вимоги до якості транспортного обслуговування, зокрема щодо швидкості доставки, надійності; асортименту продукції, її якості та екологічності. Зменшення частки транспортної складової та поліпшення якості транспортного обслуговування є важливими напрямами підвищення конкурентоспроможності агропромислового сектору.

Основні принципи формування транспортної інфраструктури АПК регіону:

-  системність ‑ тісний взаємозв’язок і взаємозумовленість усіх складових транспортної ланки з метою забезпечення транспортно-виробничих зв’язків між усіма галузями АПК;

-  комплексність ‑ нерозривна єдність з розвитком АПК, транспортною системою регіону, розвитком регіону в цілому;

-  детермінованість – зумовленість транспортної інфраструктури спеціалізацією, масштабами виробництва і територіальною організацією АПК, особливостями споживчого попиту населення;

-  безперервність та своєчасність ‑ забезпечення безперебійного задоволення потреб усіх сфер АПК у просторовому переміщенні;

- соціальна орієнтованість ‑ забезпечення потреб населення у постачанні продуктів харчування та транспортному обслуговуванні;

-  пропорційність та збалансованість транспортних потоків ‑ забезпечення раціональних транспортних зв’язків, спрямованих на підвищення ефективності транспорту і АПК;

-  територіальність ‑ просторове розміщення та організація всіх основних складових транспортної інфраструктури;

- екологізація агропромислового виробництва і перевезень ‑ забезпечення високої якості продукції, її екологічних характеристик; зменшення транспортного навантаження на територію.

Ринкові перетворення зумовлюють необхідність переосмислення теоретичних засад та методики дослідження транспортної інфраструктури АПК. Алгоритм цього дослідження включає 3 головні етапи (рис. 1). Особлива увага звернена на роль приватного сектору, розвиток агробізнесу, структуру аграрного ринку, попит на продовольчу продукцію, формування ринку транспортних послуг.