СЛОВЕСНИЙ ОБРАЗ-СИМВОЛ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ XX СТОЛІТТЯ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ



Название:
СЛОВЕСНИЙ ОБРАЗ-СИМВОЛ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ XX СТОЛІТТЯ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ
Альтернативное Название: Словесный образ-СИМВОЛ В АМЕРИКАНСКОЙ ПОЭЗИИ XX ВЕКА: КОГНИТИВНО-семиотический АСПЕКТ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. "Теоретико-методологічні засади дослідження семіотичного та когнітивного аспектів словесного образу-символу". У реферованій дисертації словесний образ-символ розглядається як різновид словесного образу, що досліджується у когнітивно-семіотичному ракурсі. Спираючись на запропонований І. О. Солоділовою поділ тропів на прозорі та імплікативні,   мікро- та макроконтекстуальні, динамічні та статичні, словесний образ-символ визначаємо як імплікативний, динамічний, макроконтекстуальний словесний образ, для якого характерна розщепленість референції та рівноправність вихідного значення і похідного референційного смислу. Розщепленість референції означає, що ім’я словесного образу-символу одночасно співвідноситься з певним об’єктом позамовної дійсності та якісно відмінним від нього конструктом людської свідомості, який визначається контекстом інтерпретації та фоновими знаннями читача. Рівноправність вихідного значення та похідного референційного смислу (А. В. Азбукіна) в словесному образі-символі відрізняє його від інших тропів, у яких відмічається підрядний статус денотативного значення, що, віддавши свої ознаки переносному, "ніби  вмирає  в  ньому" (Г. К. Косиков).


Як імлікативний (або креативний) троп словесний образ-символ відрізняється від прозорих у змістовому відношенні словесних образів на підставі того, що смисл, який ним виражається, не лежить на поверхні тексту,                      а тісно пов’язаний з контекстом та активізацією читацької рефлексії. Макроконтекстуальність словесного образу-символу пояснюється тим, що його зміст з’ясовується не з безпосереднього контекстуального оточення, а декодується читачем з усього тексту, сукупної образної системи автора. Словесний           образ-символ має динамічний характер, оскільки виникає внаслідок взаємодії       з іншими образами через осмислення їхніх зв’язків та відношень у тексті             (С. Г. Шурма), на відміну від статичних словесних образів, додатковий смисл яких є прив’язаним до певного текстового відрізку.


Порівняно до інших видів словесних образів, що складаються з оболонки, змісту, основи для порівняння (І. А. Річардз), буквальне значення словесного образу-символу не суперечить образному, яке завжди має імпліцитний характер. Такі словесні образи одночасно виступають засобами первинної та вторинної номінації, що зумовлює їх особливе місце у системі тропів. Метафоричний словесний образ схематично представляють як Х подібне до A, де Х – умовне позначення суб’єктної частини словесного образу, а A – об’єктної; метонімічний словесний образ як А стоїть замість Х. Структурна формула словесного     образу-символу – це А позначає А' та імплікує Х, де А та А' – об’єктна частина словесного образу, до складу якої входить образна інформація, пов'язана з А          у тексті (А'), а Х – суб’єктна. Якщо формула символу починається з позначення ним конкретного об'єкта, що сприймається наочно та символізує абстрактне поняття, то формула метафори завершується позначенням такого об'єкта            (Ю. П. Солодуб). Від метонімій словесні образи-символи відрізняються актуалізацією неоднопорядкових значень, наявністю плану узагальнення                й абстракції. В алегорії, що, як і символ, є зразком "езопівської мови" (Р. Цур), спостерігається чіткий, однозначний зв’язок між абстрактним змістом та конкретною формою, в яку він "одягається", що відображає службову функцію оболонки, штучно створеної для ілюстрації абстрактної ідеї у тексті.


 


У метафоричних та метонімічних словесних образах відбувається перехрещення та включення значень їх складників, тоді як в словесному         образі-символі має місце складання-суміщення значень та відповідних концептів           (І. А. Солоділова, Р. Цур, О. В. Шелестюк), що зумовлює шарувату структуру досліджуваного явища (рис. 1). У словесних образах-символах перетинаються різні плани реальності – фізичної, матеріальної та духовної, ідеальної. Словесні образи-символи розкривають "невимовний" досвід (Р. Цур), що не може бути виражений засобами повсякденної мови. Такі ідеї важко піддаються вербалізації, оскільки стосуються діяльності правої півкулі мозку, де інформація є дифузною, недиференційованою та глобальною (Р. Цур). 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины