АНАЛІЗ РЕЛЬЄФУ ПОДІЛЬСЬКИХ ТОВТР ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
АНАЛІЗ РЕЛЬЄФУ ПОДІЛЬСЬКИХ ТОВТР ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Альтернативное Название: АНАЛИЗ РЕЛЬЕФА Подольских Товтр ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовані актуальність, мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення результатів.


            У першому розділі “Історія геолого-геоморфологічних досліджень Подільських Товтр” розглянуто історію досліджень геології і рельєфу Товтр, за напрямами та детальністю досліджень виділено чотири періоди.


            У першому періоді (поч. XVI ст. – кін. ХІХ ст.) Товтри вперше згадуються при описі рельєфу та позначаються на картах Поділля. Товтри, зважаючи на морфологічні особливості рельєфу – конусоподібні вершини, кільцеподібне розташування у плані, вважали формами рельєфу вулканічного походження. Близькість пасма до Карпат та паралельність напрямків простягання гірської дуги і Товтр служили основою для припущень про їх генетичну спорідненість.


            Другий період (кін. XIX ст. – 30 рр. ХХ ст.) відзначається детальним вивченням геологічної будови Подільської височини. У цей час визначено походження Товтр – риф міоценових морів (М. П. Барбот-де-Марні, 1867); встановлено наявність двох стратиграфічних комплексів рифових відкладів – другий середземноморський (баден) та сарматський (А.О. Михальський, 1895); доведено, що організмами-рифобудівниками у пізньому бадені були літотамнії, а у ранньому сарматі – моховатки та серпули (Ф. Дюбуа-де-Монпере, 1867; А.О.Михальський, 1902; В.Д. Ласкарєв, 1914); описано загальні риси геологічної будови та складено перші геологічні карти Поділля (В.Д. Ласкарєв, 1914; В.Тейсейр, 1900); виділено основні орографічні складові Товтр – головне пасмо і бічні товтри; в загальних рисах описано межі їх поширення на Поділлі (В.Тейсейр, 1900, С. Рудницький, 1912, В. Геринович, 1920; Р.Р. Виржиковський, 1928).


            Третій період (40 – 90 рр. ХХ ст.) відзначається розширенням спектру досліджень Товтр. Поруч з вивченням особливостей їх геологічної та геоморфо-логічної будови, виходить ряд публікації, присвячених взаємозв’язку Товтрової зони з тектонічними особливостями Подільської височини (К. І. Геренчук, 1960; В. Є Хаїн, 1962; А. Г. Андрєєв, В. І. Гук, 1970; А.П. Медведєв, С.П. Яськів, 1971; О.Є. Шевченко, 1974; Т.О. Знаменська, 1985 та ін.). У другій половині ХХ ст. встановлено палеогеографічні умови виникнення рифу, основні етапи формування його рельєфу (К.І. Геренчук, 1950; І.К. Королюк, 1952 та ін.). Розвиток карстових процесів у Товтрах аналізується у працях О.Д. Кучерука (1954), К.А. Татаринова (1962), А.Г. Чикішова (1978), О.О. Ломаєва (1980), В.М. Дублянського (1980). Розроблено методики геологічних досліджень викопних органогенних побудов (І.К. Королюк, 1975; В.Г. Кузнєцов, 1978 та ін.).


            Четвертий, сучасний період (з 90-их рр. ХХ ст.) характеризується детальними дослідженнями геологічної та геоморфологічної будови окремих частин Товтр, зокрема в межах ПЗ “Медобори” та НПП “Подільські Товтри”. Дослідження проводяться фахівцями Львівського національного університету ім. Ів. Франка, Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського та Кам’янець-Подільського національного університету.


            На сучасному етапі досліджень геоморфології Подільських Товтр актуальними залишаються наступні питання: встановлення точних меж смуги Товтр; докладне вивчення геоморфології масивів головного пасма і бічних товтр; аналіз особливостей модифікації поверхні викопних рифів лесовими товщами; здійснення геоморфологічного районування території Подільських Товтр.


            У другому розділі “Теоретико-методичні основи аналізу структурно-денудаційного рельєфу височин для потреб природокористування” наведено структуру алгоритму комплексного аналізу рельєфу для оцінки відповідності територіального розташування різних видів природокористування.


            Особливість досліджень геоморфології Товтр зумовлена унікальністю їх походження та природоохоронним значенням території, яка є важливим елементом формування екологічної мережі Поділля, що зв’язує Галицько-Слобожанський та Дністровський екокоридори національного значення.


            Оцінка відповідності територіального співвідношення домінуючих видів природокористування особливостям рельєфу Подільських Товтр здійснювалась у наступній послідовності: 1) вивчення геологічної, геоморфологічної будови та проведення геоморфологічної регіоналізації Товтр; 2) дослідження особливостей територіального співвідношення видів природокористування у межах головного пасма і бічних товтр; 3) встановлення відповідності домінуючих видів природокористування морфометричним і морфогенетичним особливостям рельєфу Товтр; 4) розробка рекомендацій з оптимізації природокористування у межах виділених геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр.


            Для дослідження геоморфології Товтр використано традиційні методики польових (геоморфологічне профілювання і картографування) і камеральних (складання морфометричних карт, дешифрування аерофотознімків та ін.) геоморфологічних досліджень території, викладені у працях Спірідонова О. І., Башеніної Н. В., Сімонова Ю. Г., Кружаліна В. І., Кравчука Я. С., Ковальчука І. П.


            При вивченні геологічної будови Товтр опрацьовано методики геологічної зйомки викопних рифових побудов, проаналізовано систематику і класифікацію органогенних побудов (Королюк І.К., Журавльова І.Т., Кузнєцов В.Г.).


            Для аналізу територіальних аспектів розташування різних видів природокористування складено геоморфологічні карти, серію морфометричних карт за методикою О. І. Спірідонова (1970) та створено моделі рельєфу Товтр за допомогою комп’ютерних програм (ArcView 3.2а, ArcInfo та MapInfo 7.8).


            Раціональне ведення сільського господарства передбачає врахування морфометричних і морфологічних особливостей рельєфу та розвиток сучасних екзогенних процесів. Для оцінки сприятливості рельєфу сільськогосподарському використанню складено карту крутості земної поверхні (1:50 000), на яку накладались контури розташування сучасних орних земель Товтр. Карту складено за шкалою, розробленою проектним інститутом землеустрою “Укрземпроект”.


            Аналіз рельєфу для селитебного та дорожного будівництва передбачає проведення морфометричних досліджень та вивчення розвитку сучасних морфодинамічних процесів (Крогіус В. Р., 1979; Звонкова Т. В., 1970). Для визначення впливу рельєфу на місцеположення, конфігурацію, розміри поселень вивчались його морфометричні, морфолітологічні та морфодинамічні показники.


            Для визначення поширення і локалізації гірничодобувного природо-користування, його впливу на перетворення рельєфу, проаналізовано геологічну будову Товтр, складено картосхеми діючих промислових та закинутих кар’єрів, карти потужності рифогенних вапняків та морфометричні карти. На основі співставлення складених карт визначено приуроченість кар’єрів до форм рельєфу та залежність розташування родовищ вапняків Товтр від їх геологічної будови.


            Проаналізовано особливості поширення природно-заповідних об’єктів та територій у межах Товтр. На основі детальних досліджень за методичними розробками Брусака В. П., Зінька Ю. В. (1995, 2007) визначено особливо цінні геолого-геоморфологічні об’єкти Товтр та розроблено рекомендації з їх охорони.


            При рекреаційній оцінці рельєфу Товтр використано методичні розробки Стецюка В.В., Карпенко Н.І., Горішного П.М. На основі дослідження морфо-метричних показників рельєфу, інвентаризації цінних геолого-геоморфологічних об’єктів розроблено екоосвітні та екотуристичні маршрути.


            Третій розділ “Геолого-геоморфологічна будова Подільських Товтр”. Комплекс викопних органогенних побудов Товтр включає головне пасмо та бічні товтри. Головне пасмо, виражене у рельєфі монолітними масивами, які розділені річковими долинами і улоговинами, простягається від с. Залізці (Тернопільська обл.) до с. Кульчиївці (Хмельницька обл.). Останці берегового рифу розташовані східніше головного пасма біля сіл Почаїв, Смотрич, Бакота. Бічні товтри поширені у підніжжі південно-західного макросхилу головного пасма, вздовж долин Дністра та його лівих приток Боговички, Тернави, Студениці. Ширина Товтрової зони (головного пасма та бічних товтр) коливається від 5–8 км до 15–30 км.


            Прямолінійне простягання головного пасма Товтр зумовлене регіональним Збаразьким розломом, який розділяє блоки Волино-Подільської плити (Знаменська Т.О., 1985). Бічні товтри, просторово відокремлені від головного пасма, часто об’єднані у гребені північно-східного простягання. Зазначені напрямки відображають особливості структурних планів, які визначили у пізньому бадені рухи вздовж розломів переважно північно-західного простягання (занурення у бік Передкарпатського прогину), а в сарматі – північно-східного, що зумовило зв’язок Галіційського басейну з Чорноморським (Свинко Й.М., 1998).


            Геолого-геоморфологічною основою головного пасма є відпрепарований денудацією баденський бар’єрний риф. Головне пасмо збудоване верхньо-баденськими органогенними та органогенно-детритовими вапняками, які залягають на відкладах силуру, верхньої крейди та міоцену (нижньої частини розрізу верхнього бадену). Відокремлені від головного пасма конусоподібні скелясті пагорби – товтри, утворені стійкими до денудації серпулево-мікро-біалітовими вапняками нижнього сармату (Михайлов В.А., 1971).


            Головне пасмо та бічні товтри відрізняються морфологічними характеристиками, за якими їх чітко виділяють у рельєфі Подільської структурно-денудаційної височини. Для масивів головного пасма властиві: широка (від 200–300 м до 500–600 м) вирівняна вершинна поверхня з майже однаковими абсолютними висотами та асиметрична будова – південно-західний схил короткий і крутий (до 35–400), північно-східний довгий і пологий (до 10–150). Абсолютні висоти головного пасма знижуються з північного заходу на південний схід. На півночі (до долини р. Гнізни) вони досягають 420–440 м, у центральній частині (біля долини Збруча) – 380–415 м, а на півдні (біля долини Дністра) – 340–360 м. Відносні висоти становлять 60–80 м, збільшуючись у долинах річок до 120–140 м.


            Рифові споруди сармату представлені у сучасному рельєфі Поділля скелястими конусоподібними пагорбами (“товтрами”) та невисокими пагорбами з пологими схилами (“могилками”) (Геренчук К.І., 1949). На вершинних поверхнях головного пасма сарматські вапняки місцями утворюють куполоподібні підняття. Бічні товтри завжди нижчі від головного пасма, досягають 350–360 м абсолютної висоти у центральній частині, 325–330 м – у північній та південній частинах Подільських Товтр. Відносні перевищення бічних товтр становлять 30–40 м.


            Подільські Товтри – це виразно підняте над прилеглими територіями горбисте пасмо, сформоване внаслідок відпрепарування баденського бар’єрного рифу та сарматських біогермів. Вершинні поверхні, схили головного пасма та бічні товтри віднесені до структурно-денудаційного рельєфу (рис. 1). Денудаційний рельєф створений внаслідок відступання крутих схилів Товтр. У морфології головного пасма виділяються педиментизовані поверхні підніжь крутих південно-західних схилів – вузькі (до 300 м) вирівняні підуступні ділянки. Ерозійно-денудаційний рельєф, створений ерозійними і схиловими процесами, поширений у межах досліджуваного регіону і представлений схилами долин постійних і тимчасових водотоків. Акумулятивно-денудаційний рельєф, створений 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины