СТРУКТУРНІ І СМИСЛОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛОГОЕПІСТЕМ У ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІА-ДИСКУРСІ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ І ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ : СТРУКТУРНЫЕ И смысловые ТРАНСФОРМАЦИИ ЛОГОЕПИСТЕМ В ФРАНЦУЗСКОМ МЕДИА-дискурсе: Коммуникативно-прагматический и лингвокогнитивный аспект

Краткое содержание

Розділ 1. "Структурні й смислові трансформації логоепістем
у медіа-дискурсі". Слідом за В. Г. Костомаровим і Н. Д. Бурвиковою, під логоепістемами ми розуміємо розумово-мовленнєві утворення, в яких планом змісту виступає історично усталене, національно зумовлене, емоційно-оцінне уявлення представників мовного соціуму про світ, а планом вираження – слова, словосполучення, речення, надфразові єдності, які актуалізують цей зміст у мовленні. Ознакою логоепістем є поліфонічність – дискурсивно виражена наявність трьох голосів у межах комунікативної єдності (О. Дюкро): голосу першоджерела логеопістеми, адресанта, що вживає її у дискурсі, та адресатів, для яких таке вживання комунікативно значуще і звичне. Логоепістеми знаходяться на стику інтертекстуальності та прецедентності – вони репрезентують в інших текстах прецедентні тексти чи ситуації (В. Г. Костомаров). Прецедентними є такі тексти та ситуації, які несуть у собі пізнавальне й емоційне навантаження для мовної особистості, добре відомі широкому колу її оточення і неодноразово актуалізуються у комунікації через логоепістеми (Ю. М. Караулов). Зберігаючись у когнітивній базі носіїв мови як штампи свідомості, логоепістеми можуть бути представлені у форматі фрейму як пучку передбачуваних асоціативних зв’язків, де цілісний фрейм актуалізує одна з асоціацій (В. В. Красних). Логоепістеми характеризуються ментальними образами, які виникають під впливом соціокультурних чинників і закріплюються за логоепістемами у свідомості членів мовного соціуму. МО включає в себе фрейм, актуалізований логоепістемою, та уявлення про жанр логоепістеми. Під жанрами логоепістем слід розуміти групи логоепістем, об’єднаних на підставі спільного або схожого джерела походження, контекстів, в яких вони вживаються, та прагматичних функцій, які вони виконують у дискурсі. Зміни структури чи уведення логоепістеми у контекст, невластивий її МО, можуть привести до смислових трансформацій, які, в свою чергу, впливають на ККС. Найшвидше на зміни у суспільстві, а отже і у ККС, реагує медіа-дискурс.

У процесі трансформації канонічна логоепістема виступає ремою комунікативного повідомлення, сприяючи усвідомленню і прийняттю нової інформації. Засобами мовної гри – усвідомленого порушення адресантом мовної та комунікативної норми, вона впливає на емоційну та інтелектуальну сфери адресата задля досягнення прагматичного ефекту. Відповідно до механізму, що актуалізується у мовній грі (О. А. Земська), ми розрізняємо смислові, структурні та структурно-смислові трансформації, результатом яких є ефект ошуканого очікування як реакція людини на порушення стереотипів мовлення і мислення, що супроводжується широким спектром емоцій. Цим пояснюється факт використання ТЛ в аналітичних і експресивних жанрах медіа-текстів (Ф. Франсуа), їх присутність в інформаційно-аналітичних матеріалах і повна відсутність в інформаційних жанрах французьких медіа-текстів.

Як маркери інтертекстуальності логоепістеми виражають новий зміст шляхом посилання на прецедентні тексти й ситуації, інформативність і соціокультурна складова яких сприяють як економії мовних засобів, так і посиленню емоційного, оцінного та експресивного потенціалу тексту (О. О. Негришев). Так у ТЛ
Un goulag tropical (Тропічний Гулаг) оцінка табору Гуантанамо відбувається крізь призму таких понять як табір смерті, знущання над людьми, злочин проти людськості. Як акумульовані факти культури, що мають поліфонічну природу, ТЛ виступають ефективними засобами аргументації у медіа-дискурсі, тобто співвідносять сталі уявлення з новими реаліями, забезпечуючи тим самим осмислення нової інформації (О. Н. Баранов). Ефективність аргументації підсилюється тим, що в образі жанру логоепістеми закладено бачення соціального статусу особистості, що користується цією логоепістемою. Вживання адресантом логоепістеми Laisse béton, що утворена шляхом верлану, перекручення складів, від laisse tomber – облиш, говорить про його причетність до молодіжного середовища, для якого ця логоепістема є характерною. Тож, вказуючи на вікові, соціальні та культурні параметри адресанта, логоепістема виступає у ролі етичного аргументу (Д. Менгено, І. В. Шаповал). Актуалізуючи ціннісно зорієнтовані знання, стереотипи, логоепістема виступає в ролі логічного аргументу (О. Дюкро): Veni, vidi, vici – такий порядок вважається вірним, бо є звичним. "Багатоголосність" логоепістем дозволяє адресанту посилатися на авторитет її першоджерела
(Ш. Платан), що прирівнює логоепістему до авторитетного аргументу: гарантом істиності висловлення Fumer nuit gravement à la santé (куріння шкодить здоровью) є Міністерство охорони здоров’я. Авторитетність першоджерела логоепістем забезпечує адресанту такий соціальний образ, який визначає емоційне сприйняття його дискурсу, у такому разі логоепістема виконує роль патетичного аргументу (Д. Менгено, П. Шарoдо). Вживаючи логоепістему Touche pas à mon pote! (Руки геть від мого брата-імігранта!), адресант сприймається як соціально активний, небайдужий, той, що виражає думку більшості. Відповідну конотацію отримує і його дискурс. Як емоційні аргументи ТЛ налаштовують адресата на емоційне сприйняття інформації. Наприклад, ТЛ Il est mort le divin enfant (Син Божий помер) шляхом заміни у канонічній логоепістемі елементу "народився" на антонімічний "помер" перетворюється на символ великого горя.

Розділ 2. "Комунікативно-прагматичний аспект трансформацій логоепістем у французькому медіа-дискурсі". Прецедентна, інтертекстуальна, поліфонічна природа логоепістем і способи їх трансформацій визначають функціональну спрямованість ТЛ та їх місце в об’ємно-прагматичному членуванні (І. Р. Гальперін) медіа-тексту, необхідні для визначення прагмакомунікативного ефекту ТЛ.

Хоча всі ТЛ набувають експресивно-емоційного забарвлення за рахунок ефекту ошуканого очікування, проте внаслідок зміни синтаксичної структури логоепістеми усвідомлення трансформації є миттєвим, тоді як при смислових змінах невідповідність між очікуваним і наявним виявляється при розгортанні контексту. Цим пояснюється той факт, що 90% з усіх ТЛ зазнають структурних і структурно-смислових змін, і лише 10% трансформацій є смисловими.

Смислові трансформації логоепістем у французькому медіа-дискурсі пов’язані з модифікацією фрейму, який актуалізує логоепістема. Такі зміни можуть відбуватися шляхом буквалізації – уведення до фрейму елементів логоепістеми у їх прямому значенні. Так у ТЛ La mère saigne de quatre veines pour sa fille (Marianne, 19-25/04/2004) взаємодіють фрейм логоепістеми saigner de quatre veines pour qqun – із шкури лізти, жертвувати всім заради когось і буквальне значення її елементів стікати кровью з чотирьох вен, що актуалізується контекстом статті, в якій йдеться про мати, яка здає кров, щоб оплатити навчання дочки, і помирає. У результаті корегування – уведення логоепістеми у невластивий її МО контекст, можлива актуалізація тих слотів фрейму, що зазвичай перебувають на периферії семантичної структури логоепістеми. Наприклад, у ТЛ Le « MacDo » de l’info (Le Nouvel Observateur, 17-23/11/2005) (інформаційний Макдональдс) елемент de l’info актуалізує значення дешевий, сумнівної якості. При буквалізації-корегуванні буквалізація відбувається одночасно з корегуванням фрейму логоепістеми. У ТЛ La Mecque de l’islamophobie (Marianne 21-27/01/2006) елемент de l’islamophobie впливає на структуру фрейму логоепістеми la Mecque, актуалізуючи слот центр, найвище втілення певної ідеї. Контекст статті, в якій ідеться про страх, пов’язаний з прощею мусульман до Мекки через зростання смертельних випадків під час такої прощі, висвітлює значення реальний географічний об’єкт. Збереження плану вираження логоепістеми при смислових трансформаціях надає ТЛ комунікативної достовірності – інформація, яку несе ТЛ, сприймається адресатом на підставі звичності, еталонності форми її вираження.

За нашими даними, найпродуктивнішим видом (70%) з усіх структурних і структурно-смислових трансформацій є квазіцитація, яка полягає у заміні одного чи декількох елементів логоепістеми на нові. Елементи логоепістеми отримали назву прецедем, а одиниці, що їх замінюють, – трансформантів
(Н. Ю. Новохачева). В основі квазіцитації лежать різні відношення між трансформантом і прецедемою – синонімічні: On ne donne / prête qu’aux riches
(Le Point 15-21/1/2004) (давати – позичати), омонімічні: Au bord de la mère morte / mer Morte (Marianne 22-28/03/2004) (мати - море), паронімічні: Flagrant du lit / délit (Marianne 1-7/03/2004) (ліжко – злочин), согіпонімічні: Prenez ce bretzel / pain, c’est le corps du Christ (Marianne 18-24/12/2000) (крендель – хліб), антонімічні: Que le meilleur perde / gagne! (Le Nouvel Observateur 29/06/2006) (виграє – програє), – та метафоричні: Le modèle espagnol a du shit / plomb dans l’aile (Marianne
21-27/01/2006) (наркотик – пуля). При квазіцитації використовуються "схема тематичної абстракцій" (СТА) (Р. Діер) – структурна гратка логоепістеми, елементи якої об’єднані логічними, причиновими і часовими зв’язками, або матриця – синтаксична структура логоепістеми, зв’язок елементів усередині якої встановлюється адресантом. У ТЛ Et la guerre enfanta des chefs-d’oeuvre (Marianne 19-25/11/2001) (І створила війна шедеври) використана СТА логоепістеми
І створив Бог світ: Et – суб’єкт дії – дія, виражена дієсловом у Passé Simple – об’єкт дії. У ТЛ Queneau est mort, mon cul vive Zazie (Marianne 10-16/06/2002) (Кено помер, чорт забирай, хай живе Зазі) змінені зв’язки між елементами у СТА логоепістеми Король помер, хай живе король на Х помер, хай живе У, де У – спадщина від Х. Квазіцитація є продуктивною трансформацією, оскільки дозволяє адресанту ввести новий елемент змісту у логоепістему без змін її синтаксичної структури, що забезпечує її впізнаваність, перенос її ментального образу на ТЛ.

При імітації (10% ТЛ зі структурними змінами) за рахунок мімікрії під логоепістему висловлення набуває її МО. ТЛ Polygame tu seras, au paradis tu iras (Marianne 2-8/07/2005) (будеш полігамним – потрапиш до раю) імітує синтаксичну бінарну структуру прислів’я і запозичує зв’язок дія – неодмінний наслідок, закладений у цю структуру (С. Шапіра).

7% логоепістем зазнають змішаних трансформацій, які відбуваються переважно шляхом об’єднання двох і більше логоепістем: Cendrillons de tout pays, unissez-vous ! (Ça m’intéresse 06/2006) (Попелюшки всієї країни, об’єднуйтесь!). Цей спосіб трансформації вирізняється високою інформативністю, бо йдеться про актуалізацію одразу двох фреймів – Попелюшка і Робітники всіх країн, об’єднуйтесь, але його наслідком можуть бути й множинні інтерпретації, що для медіа-дискурсу є небажаним.

6% ТЛ утворюються шляхом додавання, при якому синтаксичні структури логоепістем зберігаються, проте до них долучається пояснювальний елемент, за допомогою якого комунікативна ситуація медіа-дискурсу порівнюється із референтною ситуацією вихідної логоепістеми, і перша отримує відповідну оцінку. У ТЛ Le client roi est nu! (Marianne 25-03/03/2006) (Клієнт-король – голий!) через фрейм логоепістеми Голий король описуються відносини продавця і покупця, де перший лестить і бреше, а інший сліпо йому вірить. Алюзія (5%) є посиланням на логоепістему через певні знаки – алюзивні маркери, шляхом усічення її синтаксичної структури. При алюзії адресант характеризує комунікативну ситуацію як таку, що відповідає / не відповідає референтній ситуації логоепістеми. Так ТЛ Dans la famille socialiste, on lave son linge sale à l’Assemblée nationale maintenant? (Marianne 8-14/01/2005) (У родині соціалістів тепер перуть брудну білизну у Національній Асамблеї?) протирічить правилу, закріпленому у логоепістемі il faut laver son linge sale en famille (брудну білизну треба прати вдома). Додавання і алюзія базуються на розширенні та усіченні синтаксичної структури логоепістеми відповідно, тож можливість комунікативної невдачі внаслідок того, що адресат не сприйме висловлення як ТЛ, тут вища, ніж при трансформаціях зі збереженням синтаксичної структури.

Продовження логоепістеми (2%) полягає у введенні до її синтаксичної структури нових елементів, які стосуються всього висловлення, а не окремих його елементів, як при додаванні: Œil pour œil, dent pour dent, caricature pour caricature (Marianne 19-25/08/2006) (око за око, зуб за зуб, карикатура за карикатуру).
Як складний творчий процес, під час якого адресант намагається зберегти стиль логоепістем, продовження є хоч і ефективним, але малопродуктивним.

МО вихідних логоепістем та способи їх трансформації визначають функціональну спрямованість ТЛ. У медіа-дискурсі ТЛ виконують прагмакомунікативні та естетичні функції, пов’язані з впливом через інформування: L’avenir appartient aux «vieux» (L’Express 27/7/2006) (Майбутнє за "старими"), прихованою оцінкою та роз’ясненням: La Russie, grand méchant loup (L’Express 1/2/2007) (Росія, великий злий вовк); викликом емоції: La pizza ou la vie! (Marianne 14-20/03/2005) (Піца чи життя!); спонуканням до дії: Touche pas à mon usine (L’Express 22/2/2007) (Руки геть від мого заводу), встановленням порядку речей: Aide Dieu, le ciel t’aidera! (Marianne 13-19/03/2006) (Допоможи Богу, і небо тобі допоможе!), розважанням: La potion magique du parc Astérix (L’Express 29/3/2007) (Магічний напій парку Астерікс) та естетичним задоволенням адресатів: Et Elle créa la femme (Marianne 06-12/05/2006) (І створив журнал Elle жінку).

          Функціональна спрямованість ТЛ забезпечує їх використання в прагматично зорієнтованих блоках об’ємно-прагматичного членування (І. Р. Гальперін)
медіа-тексту. Інформативна, оцінна та інтригуюча функції, які є основними функціями заголовків медіа-текстів, сприяють ефективному використанню ТЛ у заголовному комплексі (79%): Turquie or not Turquie dans l’Union Européenne (Marianne 03/11/2007) (Туреччина чи не Туреччина у Європейському Союзі). Частка ТЛ в інтродуктивній частині медіа-тексту складає 7% завдяки виконанню ними компресивної функції. ТЛ одночасно окреслюють описану ситуацію та зіставляють її з референтною ситуацією логоепістеми: Quel virus les a contaminés? (Marianne 23-29/07/2007) (Який вірус їх заразив?) уведення трансформантів вірус і заразив у логоепістему Quel mouche les a piqués (Яка муха їх вкусила) актуалізують смисл заворушення у лікарні. Ця ж компресивна функція забезпечує появу ТЛ у підзаголовках (2%). Наприклад, ТЛ Mondialisation oblige (Marianne 03/11/2007) (Глобалізація забов’язує) налаштовує читачів на те, що мова піде про певні обов’язки, дії, правила поведінки, які накладає процес глобалізації на країну. ТЛ в заключному блоці медіа-тексту (8%), виступають у ролі еталонної ситуації, під яку можна підвести ситуацію окремого медіа-дискурсу: Un jugement digne d’un Salomon gourmand (Marianne 12-18/06/2000) (Рішення гідне ласого до смачного Саломона). Завдяки аргументативній функції пріоритетним є вживання ТЛ у заголовній та заключній частинах.

Розділ 3. "Лінгвокогнітивний аспект трансформацій логоепістем у французькому медіа-дискурсі". Семантика ТЛ залежить від лінгвокогнітивних механізмів трансформації логоепістеми, її МО, зокрема уявлення про її жанр у французькій мові й мотивації ТЛ. Мотивація ТЛ визначається відношенням, яке встановлюється між логоепістемою та елементами, що її трансформують.
У французькому медіа-дискурсі виділяються такі типи мотивації: мотивація фоновими знаннями, аналогія, концептуально-інтеграційна мотивація, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, псевдомотивація.

Мотивація фоновими знаннями властива всім трансформаціям логоепістем. Однак на перший план вона виходить при імітації та алюзії, в яких особливе значення має МО логоепістеми. У ТЛ tu ne pollueras point... (L’Express 6/01/2008) імітується синтаксична структура логоепістеми біблейної заповіді: суб’єкт дії у
2 ос. одн. – дія, виражена дієсловом у Future Simple – заперечення, уведене зворотом ne point, конотація і соціокультурний компонент якої переноситься на попередження не сміти. При алюзії Le Quai d’Orsay préfère prévenir que guérir (Marianne 8-14/01/2005) (Міністерство закордонних справ воліє попереджати, а не лікувати) семантика формується на підставі МО прислів’я mieux vaut prévenir que guérir (краще попередити, аніж лікувати). В умовах глобалізації однією з тенденцій французького медіа-дискурсу є використання ТЛ англійського соціуму, в основі яких лежить мотивація чужорідними фоновими знаннями. Семантика ТЛ Home, French / sweet home (L’Express 30/3/2006) формується на основі концепту home, який актуалізується логоепістемами Home, sweet home та East or West home is best. Центральним для розуміння ТЛ є зміна слоту рідне, своє фреймів зазначених логоепістем на слот іноземне, французьке, що уможливлює сприйняття ТЛ як такої, що змінює смисл вихідної логоепістеми аж до протилежного.

Найпродуктивнішими мотиваціями ТЛ виявились аналогія та концептуальна метафора. Аналогія наближує логоепістему та елемент, який її змінює, так, що адресат повністю переносить на ТЛ ментальний образ логоепістеми чи її частини. У ТЛ Chine : des bouteilles de bière Molotov (Marianne 13-19/05/2002) (Китай: склянки з пивом Молотова) трансформант пиво входить до фрейму логоепістеми рідина у склянці, що вибухає. Концептуальна метафора надає можливість охарактеризувати невідоме адресату явище через концепт, усталений в його ККС, і реалізується через метафоричні відношення прецедеми і трансформанта. Фреймовою моделлю цих переносів виступає модель дещо є дещо: у ТЛ Le produit national brut (валовий національний продукт) – Le bonheur national brut (валове національне щастя) (Marianne 16-22/01/2004) слот дещо концепту-цілі "психічний стан людини" взаємодіє зі слотом дещо концепту-джерела "продукт" і відбувається метафоричне перенесення психічний світ є речовиною.

Концептуальна метонімія полягає у поєднанні двох концептів або концептосфер, при якому трансформант виступає як знак, що забезпечує доступ до прецедеми, позначаючи її фрагмент (О. П. Воробйова). У ТЛ Du bon usage du plagiat (Marianne 21-27/03/2001) (Про вірне використання плагіату) трансформант le plagiat виступає метонімічною заміною прецедеми la langue у логоепістемі
Про вірне використання мови. Мотивація метонімією є малопродуктивною через функціональне наближення до мотивації аналогією, оскільки між трансформантом і прецедемою встановлюються відношення частина-ціле, ціле-частина в межах однієї предметної сфери (О. О. Селіванова).

Концептуальна інтеграція, що формує новий знак та його концепт на базі двох існуючих концептів і знаків, має місце у трансформаціях, пов’язаних зі словотвором, при яких відбувається творення нових мовних одиниць на базі вже існуючих. У ТЛ Le grand retour du fast-foot (Marianne 1-7/09/2003) (Велике повернення фаст-фута) з фреймів швидке харчування (fast-food) і футбол (football) формується новий концепт неякісний спорт.

Псевдомотивація вирізняється довільним семантичним зв’язком між значенням трансформанта і логоепістеми та реалізується за рахунок паронімічних чи омонімічних відношень між прецедемою і трансформантом у разі, якщо у мовній свідомості соціуму стерся сценарій, який підґрунтям створення логоепістеми. У ТЛ Autant en emporte Le Pen / le vent (Marianne 06-12/05/2002) зміст елементів стільки їх носить вітер не мотивує значення логоепістеми чекали, чекали та й годі сказали і значення ТЛ Лепен дає обіцянки, які не тримає.

Встановлено, що результатом структурних трансформацій логоепістем є імпліцитна оцінка адресантом комунікативної ситуації медіа-тексту через посередництво ТЛ. Оцінювання відбувається при структурній алюзії шляхом актуалізації фрейму вихідної логоепістеми і зіставлення її референтної ситуації із комунікативною ситуацією медіа-тексту. Наприклад, у ТЛ C'est un nouveau concept, en politique: satisfait ou remboursé (L’Express 15/8/2005) (Це новий концепт у політиці: якщо не задоволені – вам повернуть гроші) завдяки логоепістемі satisfait ou remboursé, яка використовується у торгівлі, політика асоціюється з процесом купівлі-продажу, набуваючи негативної конотації. Комунікативна ситуація медіа-тексту оцінюється її зіставленням з типовою ситуацією логоепістеми шляхом уточнення референтної ситуації ТЛ на користь комунікативної ситуації медіа-дискурсу, що входить до класу референтних ситуацій вихідної логоепістеми. У ТЛ L’habit ne fait pas la diva (L’Express 1/09/2004) (одяг не робить оперною співачкою) трансформант діва є однією з реалізацій логоепістеми L’habit ne fait pas le moine (одяг не робить людину).

Процес смислотворення при смислових і структурно-смислових трансформаціях логоепістем можна змоделювати за допомогою мереж концептуальної інтеграції (М. Тернер, Ж. Фоконьє). Значення таких ТЛ є наслідком концептуальної інтеграції ментального простору (МП) логоепістеми з МП нового елементу. При смислових трансформаціях концептуальна інтеграція відбувається між МП логоепістеми і МП елемента контексту або МП частин чи цілої логоепістеми, у інших, ніж в канонічній логоепістемі значеннях.

ТЛ, утворені внаслідок концептуальної інтеграції МП логоепістеми і МП елемента контексту, виступають у ролі патетичних і емоційних аргументів
медіа-дискурсу, оскільки головним у новому значенні є ціннісно-оцінний елемент МП логоепістеми, який надає новій інформації культурно-цінісного забарвлення, оцінюючи її відносно логоепістеми. Логоепістема Notre Dame de Corrèze (Le Point, 11/03/2004) актуалізує фрейм Корезька Богородиця і відповідний МО, зумовлений набожністю французів. Під дією контексту статті формується інший МП – Бернадетта Ширак, представниця кантону, який інтегрується з МП Богородиці, внаслідок чого політик асоціюється з милосердною і всемогутньою захисницею, здатною творити дива, а виборці – з парафіянами, які шукають в неї заступництва.

У разі концептуальної інтеграції МП логоепістеми і МП висловлення, структурно ідентичного логоепістемі, смисл якого дорівнює сумі смислів його елементів, йдеться про контамінацію значень, яка є засобом мовної економії, оскільки, вживаючи логоепістему, адресант оцінює ситуацію, що описується, а актуалізоване контекстом медіа-дискурсу буквальне значення логоепістеми конкретизує цю ситуацію. У ТЛ Le de ier symbole de la réussite de l’ex-URSS tombe à l’eau (Marianne 19-25/03/2001) буквальне значення впасти у воду надає інформацію про затоплення орбітальної станції "Мир", а одноіменна логоепістема провалитися, зазнати невдачі виражає ставлення адресанта до цієї інформації.

Процес формування значення при концептуальній інтеграції МП логоепістеми і МП елемента логоепістеми в іншому, ніж у її складі, смислі відбувається на основі формального бленду (Ш. Каулсон, Т. Оуклі) – графічного виділення елемента, що змінює свій смисл. У ТЛ La Bourse ou la vie (Marianne
6-12/11/2004) (Біржа чи життя) прецедема la bourse – гаманець і трансформант la Bourse – біржа є омонімами. Таким чином, внаслідок трансформації, біржа характеризується через ситуацію грабунку на великій дорозі: підприємства на біржі уособлються з постраждалими, бо віддають гроші, акціонери – з грабіжниками, а біржа – з великою дорогою.

При структурно-смислових трансформаціях концептуальна інтеграція відбувається між МП, утвореним новими, уведеними до структури логоепістеми елементами, і МП логоепістеми, прецедеми або жанру логоепістеми.

При концептуальній інтеграції МП логоепістеми і МП нового (чи нових) елементів значення ТЛ залежить, в першу чергу, від МО логоепістеми, завдяки якому ТЛ виступає емоційним та авторитетним аргументом. У ТЛ Elysée Story en direct (Marianne 18-24/06/2001) завдяки утотожненню французького уряду (Elysée) зі скандальним реаліті-шоу Дім – 2 (Loft Story) формується смисл перетворення політичних подій на брудне шоу, гру на публіку.

У разі концептуальної інтеграції МП прецедеми та МП трансформанта формується емоційна оцінка об’єкта дійсності, уведеного трансформантом на базі кореляції МО прецедеми і трансформанта. У ТЛ Heureux comme les riches sous Blair (Marianne 12-18/03/2005) (щасливі, як багатії за правління Блера), яка відсилає до логеопістеми heureux comme le roi (щасливий, як король) під впливом прецедеми король утворюється нове значення всевладність, безкарність багатіїв.

При імітації відбувається концептуальна інтеграція МП жанру логоепістеми і МП лексичного наповнення його синтаксичної структури з перенесенням характеристик жанру логоепістеми на повідомлення, оформлене за правилами цього жанру, завдяки чому надана інформація отримує імпліцитну оцінку. Казковий зачин ТЛ Il était une fois une jeune Hollandaise (L’Express 21/9/2006) (жила-була молода голандка) налаштовує читачів на те, що у медіа-тексті йтиметься про позитивного героя, який перемагає перешкоди і отримує винагороду, але після щасливого кінця казки починається реальність життя.

При складних трансформаціях логоепістем смислотворення проходить за кількома з перелічених вище схем, залежно від набору базових трансформацій.

Метод моделювання механізмів мовного розуміння за допомогою мереж концептуальної інтеграції виявив, що провідну роль у значенні ТЛ має МО вихідної логоепістеми у французькій мові. Образ жанру логоепістеми у свідомості французів, який є частиною МО логоепістеми, зумовлює продуктивність цього жанру при утворенні ТЛ у сучасному французькому медіа-дискурсі.

Найуживанішими, за нашими даними, логоепістемами французького соціуму є прислів’я (25% від усіх ТЛ) і оніми (25% від усіх ТЛ). Продуктивність прислів’я пояснюється такими елементами його МО, як інтерактивність, статус народної мудрості, дидактичний характер, авторитетність, що закріплена вже в межах синтаксичної структури прислів’я (Ш. Мішо, Р. Арно). Ця структура, що виконує роль аргументу закладеної в неї інформації (С. Шапіра), зберігається при трансформаціях шляхом квазіцитації (78%): Une tête bien faite dans un corps sain (Marianne 13-19/01/2003) (У здоровому тілі розумна голова). Прислів’я змінюєтсья задля оцінки комунікативної ситуації медіа-дискурсу шляхом її порівняння із референтною ситуацією прислів’я. Жанр онімів є неоднорідним – це логоепістеми музичної, політико-історичної, кінематографічної і телевізійної галузей, 55% яких ілюструють появу нових реалій у французькому соціумі. Трансформація онімів у медіа-дискурсі забезпечує оцінку та передбачення подій: la saint-barthelemy des chiraquiens (Marianne 2-3/02/2001) (Варфоломійська ніч прихильників Ширака).

17% ТЛ утворено на базі фразем – стійких словосполучень / висловлень, створених для конкретизації та експресивно-емоційної оцінки вже названих явищ (М. Демський). Оцінний елемент фразем використовується у ТЛ для компресії інформації та переносу смислу і конотації цих логоепістем на комунікативну ситуацію медіа-тексту. Фраземи зазнають квазіцитації: наприклад, уведення нового податку оцінюється через ТЛ Ils n’ont plus que l’impôt sur les os! (Marianne 16-22/12/2002) (У них лише податки та кості); ─ та смислових трансформацій з одночасною актуалізацією прямого та метафоричного значення висловлення: Voilà ce qui s’appelle outre-Rhin tailler un costume à quelqu’un (Marianne 16-22/12/2002) (Ось що зветься за Рейном шити комусь костюм + осаджувати когось).

Слогани використовуються у медіа-дискурсі як основи утворення 12% ТЛ, оскільки їх функції збігаються з функціями медіа-дискурсу: прищепити адресанту ідею, поінформувати і вплинути на нього. 95% слоганів зазнають структурних трансформацій: Faites l'accord, pas la grève! (Marianne 05-11/02/2001) (домовляйтесь, а не страйкуйте), бо збереження форми вираження сприяє адаптації ідеї, що вже усталилась у мовному соціумі завдяки соціальним та рекламним компаніям, до комунікативної ситуації медіа-дискурсу. Сучасною тенденцією є використання соціальних слоганів, що пояснюється важливістю соціальних питань і пов’язаних з ними слоганів у житті французів.

Використання висловлень з літературних творів як бази для трансформації (11%): Elections: un pour tous et tous contre un (Le Point 2-8/11/2006) (один за всіх і всі проти одного), ─  характеризує рівень культури читання французів як низький. Клішовані форми (10%) трансформуються шляхом імітації. Адресант експлуатує їх віднесеність до галузей людського життя для оцінки й класифікації комунікативної ситуації медіа-дискурсу. Наприклад, спортивний рахунок для опису конкуренції між газетами: «le Figaro»: 1 –  «le Monde»: 0 (Marianne 27-02/09/2005). Приказки (3%) мають статус застарілих вірувань і трансформуються переважно для демонстрації змін у суспільстві: Les poules ont des dents (Marianne 24-2/03/2003) (рак на горі свиснув + жіноча література показала зуби) або встановлення причинно-наслідкових зв’язків між непов’язаними між собою явищами: Pâques dans le jardin, drogue dans la portière (Marianne 09-15/04/2005) (Великодень на двір, наркотик у двері). Скоромовки, шаради, лічилки зазнають імітації: Les sécessions ne vont pas cesser, c’est sûr! (Marianne 18-24/11/2006); Mon premier a voté pour le Patriot Act et contre le mariage gay.... mon seconde s’appelle Frank Cagle... Mon tout est... une campagne de folie! (Le Point 7-13/07/2005); Un, deux, trois: le mari s’en va; Quatre, cinq, six: il est indécis; Sept, huit, neuf: un amant tout neuf (Marianne 22-28/03/2004). Такі трансформації покликані зацікавити адресата, розважити читацьку аудиторію, знизити офіційність повідомлення. Їх клішованість є мінімальною, тому потребує зусиль як з боку адресанта при побудові трансформації, так і з боку читача при її сприйнятті, що пояснює малопродуктивність (1%) таких паремій.

ВИСНОВКИ

Логоепістеми – це прецедентні, інтертекстуальні, поліфонічні одиниці, наділені ментальним образом – емоційно-ціннісним, культурно-зумовленим уявленням, що склалося в суспільстві та закріпилося за логоепістемою у свідомості членів сучасного французького соціуму. У французький медіа-дискурс вони уводяться у канонічному або трансформованому вигляді. Трансформації логоепістем відбуваються внаслідок концептуальної інтеграції ментальних просторів логоепістеми і нових елементів їх смислової та / чи синтаксичної структури, що сприяє виконанню функції інформування медіа-дискурсу.

Як елементи інтертекстуальності й результат мовної гри ТЛ сприяють виконанню медіа-дискурсом функції впливу. Завдяки ефекту поліфонії, яка визначається як дискурсивно виражена присутність кількох голосів у межах комунікативно-мовленнєвої єдності, ТЛ виконують роль етичних, логічних, патетичних, авторитетних, емоційних аргументів медіа-дискурсу.

З’ясовано, що продуктивність способу трансформації тим вища, чим вищий ефект ошуканого очікування від ТЛ, чим менше змін зазнає синтаксична структура логоепістеми і чим менше зусиль витрачає адресант для побудови трансформації, а читач для її розуміння. Тож, найбільш продуктивними трансформаціями у французькому медіа-дискурсі є квазіцитація та імітація, в результаті яких синтаксична структура логоепістеми зберігається, що забезпечує її впізнаваність адресатом і перенесення на ТЛ ментального образу логоепістеми. Існує тенденція до трансформації логоепістем шляхом алюзії, додавання, продовження, проте при цих трансформаціях збільшується можливість комунікативної невдачі, зумовленої тим, що адресат не впізнає у висловленні вихідну логоепістему через усічення чи розширення її синтаксичної структури.

ТЛ виконують у медіа-дискурсі прагмакомунікативні та естетичні функції, спрямовані на вплив через інформування. Виконання ними основних для заголовків медіа-текстів інформативної, оцінної, інтригуючої функцій забезпечує ефективне використання ТЛ в заголовному комплексі. Компресивна функція уможливлює їх появу в інтродуктивній частині та підзаголовках медіа-тексту.
У заключному блоці медіа-тексту ТЛ виконують аргументативну функцію.

ТЛ мотивовані типом відношень, які встановлюються між канонічними логоепістемами і елементами, що їх трансформують. Мотивація фоновими знаннями властива всім ТЛ. Продуктивними є творення трансформацій на основі аналогії та концептуальної метафори, які дозволяють охарактеризувати невідоме адресату явище через логоепістему.

У процесі смислотворення при структурних трансформаціях відбувається зіставлення комунікативної ситуації медіа-дискурсу з референтною ситуацією логоепістеми шляхом алюзії на останню чи уточнення референції в результаті квазіцитації. При смислових та структурно-смислових трансформаціях логоепістем відбувається концептуальна інтеграція ментального простору логоепістеми з ментальним простором відповідного нового елемента. Головним компонентом при цих інтеграціях є МО логоепістеми, завдяки якому ТЛ виступає джерелом імпліцитної оцінки інформації, емоційним та авторитетним аргументом. Релевантним для визначення цього іміджу є жанр логоепістеми.

У французькому медіа-дискурсі трансформуються логоепістеми таких жанрів: паремії, оніми, вислови з літературних творів, слогани. Найбільш продуктивною основою для трансформації є прислів’я як носії народної мудрості. Оніми музичної, кінематографічної, політико-історичної і телевізійної галузей складають 25% трансформацій та свідчать про появу нових реалій у суспільстві. Продуктивними є трансформації на базі соціальних слоганів, що пояснюється важливістю соціальних питань і пов’язаних із ними слоганів у житті французького суспільства. Мала продуктивність висловлень з літературних творів відображає низький рівень культури читання французів. Малопродуктивними для трансформацій у сучасному французькому медіа-дискурсі є жанри приказок, лічилок, шарад і скоромовок через те, що релевантна для них ігрова функція є факультативною для медіа-дискурсу.

Перспективним, на наш погляд, є порівняння тенденцій трансформації логоепістем у медіа-дискурсі різних франкомовних соціумів, проведення діахронічного дослідження ТЛ у французькому медіа-дискурсу, аналіз утворення і функціонування ТЛ у інших видах дискурсу, дослідження особливостей сприйняття ТЛ адресатами різних вікових і соціальних категорій.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Марчук Ю. В. Прецедентні феномени у національній концептосфері мовного соціуму / Ю. В. Марчук // Проблеми семантики слова, речення, тексту:
Зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 17. – С. 224-229.

2. Гаврилова Ю. В. Механізми концептуальної інтеграції при трансформації прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Проблеми семантики слова, речення, тексту: Зб. наук. пр. – 2007. – Вип. 19. –
С. 24-28.

3. Гаврилова Ю. В. Прецедентні феномени як складник аргументації у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Філологічні науки, 2007. – № 3. – С. 93-99.

4. Гаврилова Ю. В. Різновиди смислових трансформацій прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Проблеми семантики слова, речення, тексту: Зб. наук. пр. – 2007. – Вип. 18. – С. 30-34.

5. Гаврилова Ю. В. Функціонування трансформованих прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – 2007. – Вип. 12. – С. 67-71.

6. Данелян Ю. В. Когнітивний імідж логоепістеми як прецедентної одиниці /
Ю. В. Данелян // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики:
Зб. наук. пр. – 2008. – Вип. 14. – С. 140-146.

7. Гаврилова Ю. В. Механізми трансформацій прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Наукові записки. – 2008. – Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. – Вип. 75 (3). – С. 327-330.

8. Гаврилова Ю. В. Мотиваційна база формування значення трансформованих прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – № 805. – С. 43-46.

9. Данелян Ю. В. Трансформовані логоепістеми у медіа-дискурсі як засіб лінгвокультурологічної оцінки французького соціуму / Ю. В. Данелян // Проблеми семантики слова, речення, тексту. Зб. наук. пр. – 2008. – Вип. 21. – С. 96-103.

10. Гаврилова Ю. В. Використання ментальних просторів прецедентних феноменів для досягнення ефекту мовної гри у франкомовному медіа-дискурсі /
Ю. В. Гаврилова // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві: Матеріали студентської науково-практичної конференції (Київ,
4-6 квітня 2007 р.) / КНЛУ – К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. – С. 49-51.

11. Гаврилова Ю. В. Місце трансформованих прецедентних феноменів в об’ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту / Ю. В. Гаврилова // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів (КНЛУ, 12 грудня 2007 р.) / Відп. редактор Чернуха А. М. –
К.: Вид. центр КНЛУ. – 2007. – С. 22-25.

12. Гаврилова Ю. В. Передумови використання трансформованих прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики". – Горлівка, Видавництво ГДПІІМ, 2007. – С. 54-56.

13. Марчук Ю. В. Прецедентні феномени у національній концептосфері франкомовного соціуму / Ю. В. Марчук // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. ХІІ Міжнародна конференція: Матеріали. – Дніпропетровськ: "Пороги", 2007. – С. 23-25.

14. Гаврилова Ю. В. Тенденції використання жанрів прецедентних феноменів для трансформацій у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Матеріали студентської науково-практичної конференції "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій". – К.: Вид. центр КНЛУ. – 2008. – С. 17-18.