ПОХІДНІ ІМЕННИКИ З КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЯКОСТІ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПОХІДНІ ІМЕННИКИ З КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЯКОСТІ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
Альтернативное Название: Производные существительные с категориальным значением КАЧЕСТВА В современном немецком языке: Семантические и прагматические аспекты
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У розділі 1 "Теоретичні засади дослідження семантики похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові" словотвір розглядається як вияв міжрівневого співвідношення мовних одиниць, засобів і функцій, пов’язаний із формуванням і використанням похідного слова як номінативної одиниці, покликаної до виконання основної функції мови –відображення та осмислення дійсності в процесі мовного спілкування, що відбиває зовнішній та внутрішній досвід людини.


Похідне слово відрізняється від інших мовних номінацій – як у плані вираження, так і в плані змісту – способом реалізації основної для нього номінативно-репрезентативної функції. Зважаючи на подвійну співвіднесеність – з позамовною дійсністю і системою мови (О. С. Кубрякова) – похідні слова реалізують потенціал словотвірної системи у вигляді конкретних структур,         що являють собою комбінації словотворчих засобів, які відображають певні лексичні і словотвірні відношення. Властивість подвійної референції має значення для поглиблення наших уявлень про семантику похідного слова. Власне лексичне значення дозволяє розглядати його як самостійну одиницю, а наявність референтного значення – як вторинну одиницю номінації. Словотвірне тлумачення похідного слова пов’язане з представленням його семантичної структури, яка включає мотивуюче слово, що корелює з основою похідного слова (Н. Г. Іщенко).


Похідні слова вже актом свого творення стають фактом мовної системи, носієм словотвірного і категоріального значень, які презентуються всією формально вираженою ономасіологічною структурою, демонструючи свою віднесеність до певного мовного класу, семантико-поняттєвих категорій через способи і засоби словотвірної системи сучасної німецької мови.


Зв’язки похідного слова розкривають особливості процесу номінативної деривації, пов’язані зі способом формування семантики, зокрема, співвіднесеної з категорією якості. Категорія якості належить до логічних категорій, виражає суттєвi риси предмета, завдяки яким він існує як частина реальної дійсності. Категорія якості взаємодіє з поняттям властивості, відповідно до якої предмети можуть бути подібними або ж відрізнятися один від одного, що знаходить вираження у формі, розмірі, кольорі предметів, зовнішніх ознаках тварин, рослин, людей, внутрішньому стані людини, її здібностях тощо. Якість – це загальна абстрактна властивість предмета, що реалізується в ньому. Однак ця властивiсть не є обов’язковою для окремого мовного позначення і може бути виражена через загальнограматичне значення предметності. Наприклад, iменнику die Schönheit (краса) властиве загальнограматичне значення предметності з абстрагуючою ознакою якості, що передається за допомогою суфікса -heit, в структурі якого наявне категоріальне значення "риса зовнішності".


Лексичне значення похідної одиниці ґрунтується на лексичному значенні непохідного слова. Встановлено, що структура лексичного значення похідного слова охоплює денотативний, сигніфікативний, емотивно-конотативний, реляційний (структурний), прагматичний і морфолого-словотвірний компоненти. Наявність морфолого-словотвірного компонента є невід’ємною ознакою лексичного значення похідного слова. Саме він модифікує сигніфікативний компонент, надає додаткових конотативних і емотивних відтінків, взаємодіє з прагматичним компонентом, окреслюючи прагматичний потенціал похідного слова і його значущість у процесі комунікації.


Похідні іменники на позначення якості представлені різними словотвірними моделями, під якими розуміють стабільні структури з узагальненим лексико-категоріальним значенням, які здатні наповнюватися різноманітним лексичним матеріалом (М. Д. Степанова). Похідні іменники зі значенням якості в сучасній німецькій мові реалізуються в таких словотвірних моделях: безафіксально-похідна – з нульовою суфіксацією: der E ste st,       der Gehorsamgehorsam, die Scheuscheu; префіксальна: die Ge+dulddulden; die Un+gunstdie Gunst, das Un+rechtdas Recht; суфіксальна:            die Streng+estreng; die Schön+heitschön; die Reif+ereif; die Neu+igkeitneu; суфіксальна з видозміненим коренем (умлаутом): die Schärf+escharf;   die Härt+ehart; die Näss+enass; суфіксально-префіксальна: das Ge+lach+e, das Ge+birg+e.


Словотвірні моделі об’єднуються у словотвірні типи, які розглядаються як схеми (формули) побудови похідних слів, що характеризуються спільністю:                 1) частиномовної належності твірних основ; 2) семантичної співвіднесеності між твірними і похідними словами; 3) формальної співвіднесеності твірних і похідних, а саме: участі одного і того самого способу словотворення, а також тотожності афіксів. У роботі визначені такі словотвірні типи іменників німецької мови з категорією якості: суфіксальний: die Dicht+heit,                        die Dicht+igkeitdicht; die Düster+keit, die Düster+nisdüster; префіксальний: die Un+fertigkeitdie Fertigkeit; der Über+eiferder Eifer; суфіксально-префіксальний: die Un+dichtdicht, die Un+dicht+igkeitdicht; die Erz+feindlich+keitfeindlich; безафіксний словотвірний тип:           das Dunkeldunkel; der Gehorsam gehorsam.


Розглядаючи семантичну структуру афіксів, ми спиралися на твердження, що їх лексичне значення десимантизоване, а вони наділені семантичним змістом і функціями, утворюють семантичну структуру, яка складається з                              лексико-категоріальних значень (Н. Г. Іщенко). До суфіксів, що беруть участь в утворенні похідних іменників на позначення якості, належать: -e, -esse, -heit, -keit,                -igkeit, -(i)tät, -ung, -schaft, -tum, -ismus, -ment, -anz/-enz, -erei, -elei. Названі суфікси виконують певні функції, внаслідок чого вони формують відповідну семантику похідних іменників. Транспонуюча, або структурна, функція змінює загальнокатегоріальне значення від процесуальності до предметності, наприклад: abstumpfen (притупляти; затуплюватися, отупляти) ® die Abstumpfung (отупіння, апатія). Мутаційна (семантична) функція змінює або видозмінює семантику похідного: звужує семантичний обсяг похідного слова, наприклад: zerstreut (розкиданий; розсіяний; неуважний) ® die Zerstreut+heit (розсіяність; неуважність); розширює семантичний обсяг, наприклад: lächerlich (смішний, кумедний) ® die Lächerlich+keit (кумедність; дріб’язковість, дрібниця). Модифікаційна, або стилістична, функція афіксів надає похідному слову певного конотативного або функціонально-стилістичного значення, наприклад:                     die Läch+erei (насмішкуватість, кумедність) ← lachen (сміятися, реготати) вміщує стилістичну маркованість.


Похідні іменники зі значенням якості переважно мотивовані ад’єктивними основами: die Ableitbar+keit, die Dumm+heit, die Dauerhaft+igkeit, die Dicht+e,           а також субстантивними: die Gegner+schaft, die Moral+ität; дієслівними основами: die Aufreiz+ung, die Anstreng+ung; основами дієприкметників:              die Beschaffen+heit, die Besessen+heit; трапляються також числівникові основи: die Ein+heit, die Zwei+heit тощо; найпоширенішими серед фактичного матеріалу є ад’єктивні основи.


У розділі 2 "Словотвірна та категоріальна семантика афіксальних похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові"           розглядається словотвірна й категоріальна семантика, категоріальні й семантичні особливості афіксів, лексико-категоріальні ознаки твірних основ і семантичні класи досліджуваних похідних слів. Словотворчі форманти зі своїми категоріальними ознаками розширюють семантику похідного слова, додають спільних і відмінних семантичних компонентів. Тип і характер відношення між компонентами словотвірної структури похідного слова, тобто між твірною основою і словотворчим формантом, відображаються в словотвірному значенні. Словотвірне значення є значенням формально вираженого словотвірного типу, спільного для серії мотивованих слів з одним і тим самим формантом, яким ці слова відрізняються від тих, що їх мотивують (О. С. Кубрякова). Так, характер зв’язку похідного слова з предметом або явищем реального світу залежить від словотвірного типу, наприклад: 1) суфіксальним, у межах якого існують словотвірні моделі з суфіксом -ung від дієслівних основ: die Bearbeit+ung,           die Ablehn+ung (ці слова мають спільне словотвірне значення − "процес, дія");       2) префіксальним, що реалiзується в словотвірних типах з префіксальними моделями: префікси un- + іменник та dis- + іменник, які виступають носiями словотвірного значення негативності: die Un+aufmerksamkeit, die Dis+harmonie "неуважність", "дисгармонія", тоді як префікс erz- надає іменнику                         die Erz+faulheit значення підсилення якості: "значні, надзвичайні лінощі".


Словотвірне значення розуміється у нашій роботі як семантична різниця між мотивуючим і мотивованим, яка виражена словотвірним формантом і регулярно відтворюється у межах певного словотвірного типу. За ступенем узагальненості виділено граматичне словотвірне значення, враховуючи частиномовну семантику похідного і твірного слів; лексико-словотвірне значення, що представлено типовими відношеннями між твірними і похідним словами певного лексико-граматичного класу і відповідної семантичної спеціалізації та мотиваційне значення, що виявляється через мотиваційну перифразу (синтаксичну конструкцію).


Категоріальне значення є передбачуваною категорією, оскільки воно виражається словотворчими засобами, потенційно закладено в словотвірній формі похідних з суфіксами, семантична форма яких становить сукупність лексико-категоріальних засобів. Завдяки багатозначності семантичної структури суфіксів -ung, -heit, -keit, іменники з цими суфіксами можуть виражати стан, якість та абстрактність: die Dunkel+heit, die Anstreng+ung. Категоріальне значення насамперед виражає частиномовне значення (це значення предметності в іменників, процесуальності – в дієслів, ознаки – в прикметників і т. д.)                     (О. С. Ахманова). Різновидами категоріального значення частин мови є значення лексичних категорій, представлених класами похідних слів. Вони належать до однієї частини мови і об’єднують певні категоріальні значення, що виражаються за допомогою різноманітних словотворчих засобів.


Афіксальну семантику, яка створюється за допомогою                          лексико-категоріальних значень семантичної структури афіксів, називають категоріальною семантикою. Вона охоплює категоріальне значення лексичних одиниць, яке характеризує слова, що належать до одного категоріального класу (наприклад, класу осіб, предметів, ознак, властивостей для іменників).


Формування категоріального значення залежить від перерозподілу смислових акцентів в ієрархії елементів словотвірної структури нового утворення. Так, при формуванні категоріальної семантики іменників на позначення якості роль словотворчого форманта відіграє формантна частина, а роль твірної основи виконує мотивуюча частина основи (О. С. Кубрякова). Формант маркує категоріальний компонент "якість" у його взаємодії із твірною основою. Так, під час формування категоріальної семантики похідного іменника die Schönheit з категоріальним значенням "якість зовнішності" роль словотворчого форманта припадає на формантну частину -heit, а твірною основою є мотивуюча частина -schön. Загальне категоріальне значення цього іменника – "предметність", категоріальне граматичне значення – "особа", часткове категоріальне значення – "краса".


Семантика похідних зі значенням якості зумовлена парадигматичними відношеннями, які ґрунтуються на спільності або відмінності семантичних і формальних компонентів, що надають можливість виявити варіативні та синонімічні відношення між досліджуваними одиницями.


Під варіативністю в роботі розуміється здатність до видозміни певної рівневої ознаки мовних одиниць, що спричиняє існування їхніх паралельних форм як вияву мовної надмірності чи економії.


При взаємодії лексичного й словотвірного елементів рівнів можливе утворення лексико-словотвірних і словотвірних варіантів. Словотвірні пари з максимальною семантичною тотожністю, наявністю однакових або варіантних словотворчих формантів, але різними твірними основами, називаються лексико-словотвірними варіантами (Н. Г. Іщенко): die Furchtsam+keit die Ängstlich+keit,                                     die Fruchtlos+igkeit die Nutzlos+igkeit, die Fraulich+keit die Weiblich+keit,                  die Eigen+heit die Seltsam+keitdie Schrullig+keit. Словотвірні варіанти мають однакові твірні основи однієї й тієї ж частини мови з мінімальною розбіжністю на одну або дві словотвірні морфеми, як правило, вони оформлені варіантними суфіксами (Н. Г. Іщенко): die Eigenbrötl+ereidie Eigenbröt+elei, die Düster+heit –        die Düster+keit).


Одиниці, що перебувають у синонімічних відношеннях, представлені в роботі словотвірними синонімами, які мають твірну основу із спільним коренем, синонімічні афікси, тотожне або близьке лексичне значення, але відзначаються наявністю семантичних, стилістичних, словотвірних, парадигматичних чи валентних відмінностей, наприклад: die Un+treu+e die Treu+los+igkeit,              das Miss+behagen das Un+behagen.


Унаслідок проведеної семантичної класифікації аналізованих слів за принципом семантичного поля на основі спільних семантичних компонентів і словотвірних ознак у семантичному полі похідних іменників зі значенням якості виділено три семантичні класи (найчисленнішим з яких виявився перший із 41 % слів, оскільки категорія якості переважно виявляється в загальних зовнішніх характеристиках. Другий і третій класи нараховують відповідно 35 та 24 % лексичних одиниць):


          1) фізичні властивості та зовнішні характеристики:


а) рослини, тварини, люди (фізична характеристика): die Dichte, die Fruchtbarkeit, die Hinfälligkeit, die Kraftlosigkeit, die Schlappheit, die Trunkenheit;


б) приміщення, положення, форма: die Entfe theit, die Geschlossenheit, die Nähe, die Rauheit, die Schärfe, die Schiefheit, die Schräge, die Stumpfheit;


в) величини, які можна виміряти (розмір, кількість, множина, ступінь, міра):    die Breite, die Gesamtheit, die Gleichheit, die Häufigkeit, die Kleinheit,                  die Seichtheit, die Unendlichkeit;


г) відношення, події, випадки: die Beschaffenheit, die Mannigfaltigkeit, das Unglück, die Unmöglichkeit, die Unwahrscheinlichkeit, die Ursächlichkeit, die Veränderlichkeit;


ґ) час: die Beständigkeit, die Gleichzeitigkeit, die Häufigkeit, die Kontinuität,               die Seltenheit, die Unregelmäßigkeit, die Vergänglichkeit;


д) вимірювання та речовини, матерії (видимість, світло, колір, звук, температура, вага, агрегатний стан, запах, смак): die Durchsichtigkeit, das Halbdunkel,                 die Halbdurchsichtigkeit, die Gasförmigkeit, die Geschmacklosigkeit, die Farblosigkeit, die Feuchtigkeit, die Flüssigkeit, die Kälte, die Lautlosigkeit, die Leichtigkeit,                die Spröde, die Undurchsichtigkeit, die Unsichtbarkeit, die Wärme, die Weichheit,      die Zähigkeit;


е) спосіб пересування: die Beweglichkeit, die Langsamkeit, die Regellosigkeit,            die Schnelligkeit;


          2) абстрактні поняття:


а) бажання та дії: die Absichtslosigkeit, die Beharrlichkeit, die Entschlossenheit,              die Geschicklichkeit, die Faulheit, die Freiwilligkeit, die Nachlässigkeit, die Nützlichkeit, die Nutzlosigkeit, die Unbeständigkeit, die Unwichtigkeit, die Zweckmäßigkeit;


б) сприйняття органами чуття: die Empfindlichkeit, die Schwachsichtigkeit,             die Sinnlichkeit, die Unempfindlichkeit;


в) відчуття, почуття, риси характеру: die Bescheidenheit, das Bewusstsein,                     die Dankbarkeit, die Einfachheit, die Eitelkeit, die Empfindlichkeit, die Erregbarkeit,           die Härte, die Heiterkeit, die Geschmacklosigkeit, die Gleichgültigkeit, die Feigheit,         die Lächerlichkeit, die Lebhaftigkeit, das Mitgefühl, die Neidlosigkeit, die Reizbarkeit,        die Schnelligkeit, die Schönheit, der Undank, die Unzufriedenheit, die Zufriedenheit;


г) розумові здібності: die Aufmerksamkeit, die Begreiflichkeit, die Verständlichkeit;


ґ) процеси мислення: die Dümmlichkeit, der Irrtum, die Klugheit, das Misstrauen,       die Leichtgläubigkeit, das Schöpfertum, die Schlauheit, die Ungewissheit, die Unlogik, die Unwissenheit, die Verrücktheit;


д) мовні знаки, величини, цінності: die Breite, die Einfachheit, die Kürze, die Neuigkeit, die Offenkundigkeit, die Schwäche, die Stärke, die Unwahrheit, die Unwesentlichkeit,       die Verständlichkeit, die Wahrhaftigkeit;


          3) явища суспільного і соціального характеру:


а) стосунки між людьми, суспільство, громадськість: die Ehelosigkeit,                    die Gastlichkeit, die Geselligkeit, die Geziertheit, die Höflichkeit, die Feindschaft,          die Keuschheit, die Prüderie, die Ungeselligkeit, die Unhöflichkeit, die Zärtlichkeit;


б) господарство, економіка: die Freigebigkeit, der Geiz, die Kostspieligkeit,                die Sparsamkeit, die Wirtschaftlichkeit;


в) право, етика: die Frevelhaftigkeit, die Gerechtigkeit, die Gesetzlosigkeit,                die Rechtlosigkeit, die Tugendhaftigkeit, die Unredlichkeit, die Unschuld;


г) релігійність, надчуттєве: die Bigotterie, die Gläubigkeit, die Göttlichkeit,            die Frömmigkeit, die Religionslosigkeit, die Religiosität, die Sündhaftigkeit,               die Tugendhaftigkeit.


          Таким чином, семантика похідних на -e, -esse, -heit, -keit, -igkeit, -(i)tät, -ung,        -schaft, -tum, -ismus, -ment, -anz/-enz, -erei, -elei залежить від спільних або диференційних семантичних і структурних ознак твірних основ і суфіксів, що сприяє виділенню словотвірної, категоріальної й парадигматичної семантики похідних іменників зі значенням якості. Це, своєю чергою, дозволяє просуватися далі у дослідженні категоріального значення "якість" і часткової категорії "абстрактність".


Розділ 3. "Прагматичний аспект афіксальних похідних із категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові". Прагматична семантика похідного слова у зіставленні з непохідним відрізняється тим, що значення похідного залежить від таких чинників, як твірна основа, формантна частина і формальна операція, якій підлягає вихідна твірна одиниця при творенні похідного слова. Похідне слово –            це результат формальної операції, яку здійснив мовець; вона закріплює в мовному знаку відношення між явищами і предметами об’єктивної дійсності.


Діяльність мовця визначається як його індивідуально-особистісними рисами, так і метою комунікації, умовами мовлення, рольовим статусом адресата й адресанта, прагматичними умовами вживання готового похідного слова. Відомо, що значення в широкому розумінні цього слова сприймається як закріплений у мовній формі фрагмент інформації про світ. Похідна одиниця набуває свого значення завдяки уявленням мовця про реальний світ,                    що відображається мотивуючою і мотивованою основами та їх здатністю встановлювати між собою зв’язки. Тому складне і багатопланове значення похідного слова включає не лише власне лексичне і словотвірне, а й прагматичне значення. Прагматичне значення похідного слова визначається загальними прагматичними параметрами словотворчих формантів, які зумовлюють наявність притаманних лише похідному слову специфічних властивостей. Формування прагматичного значення похідного слова відбувається завдяки поєднанню словотворчих елементів і ситуативних умов їх використання. Прагматичне значення може формуватися в семантичній структурі полісемічного слова, наприклад, багатозначний іменник die Schnelligkeit (швидкість, прудкість, хуткість, моторність) може функціонувати у різних контекстах (М. В. Нікітін),     як от: Die Schnelligkeit des neuen Dienstmädchens (Моторність нової служниці),                        Die Schnelligkeit der Verbreitung der neuen Infektion (Швидкість поширення нової інфекції), Die Schnelligkeit des neuen Autos (Швидкість нового автомобіля).


          Прагматична конотація афіксальних іменників на позначення якості розглядається нами в двох виявах: як інформація, додаткова до реалізації основного змісту, і як співвіднесена з емоціоналом (М. В. Нікітін) значення (суб’єктивно-оцінним компонентом змісту). Додатковий компонент значення мовної одиниці доповнює її предметно-логічний зміст відтінками оцінки, емоційності, експресивності, тобто системнозумовленими складниками значення. У другому випадку конотація обмежується лише тими елементами змісту, які додаються в мовленні (асоціативними, контекстними, прагматичними) і співвідноситься з емоціоналом значення, тобто з емоційно забарвленими компонентами, через оцінні слова. Іменники, які містять прагматичні компоненти в емоціоналі значення, обмежують можливості закріплення за принципом ситуативної варіативності: рольові стосунки учасників комунікації, гендерний підхід, рівне соціальне становище кожного з учасників комунікації.


Прагматичний конотативний компонент значення може посилюватися суфіксами: -erei, -elei, -ie, -e, -chen, -lein, -schaft: die Spielerei, die Eifersüchtelei, die Machelei, die Idiotie, die Dürre, das Dummchen, das Menschlein,                         die Machenschaft і префіксами емоційної оцінки: erz-, un-, über-: die Erzfaulheit, die Unve unft, die Überzahl.


Для прагматичних і стилістичних досліджень мовлення сформулювалася міждисциплінарна наукова галузь, яка отримала назву "прагмастилістика". Стилістика вже, зважаючи на свій предмет, з’явилася як така, що пов’язана з прагматикою. По-перше, типові комунікативні ситуації, що обслуговуються функціональними стилями, зумовлюють їхнє прагматичне навантаження. По-друге, для низки стилів, зокрема офіційно-ділового, газетно-публіцистичного, прагматичний компонент є визначальним у диференціації жанрів. Стилістика і прагматика вивчають мовлення і зосереджують свою увагу на виборі засобів для досягнення мети комунікації: в стилістиці – це загальне призначення конкретної сфери спілкування, в прагматиці – це миттєва мета конкретної мовленнєвої дії. Зв’язок стилістики і прагматики виявляється також у тому, що проблема вибору ефективних способів і засобів мовного відображення міжособових відношень вирішується саме на рівні окремих стилів і жанрових різновидів. Похідні слова на позначення якості, що розглядаються в прагмастилістичному контексті, є єдністю системних та індивідуально категоріальних значень. Значне поширення у мовленні отримали мовні одиниці й конструкції, що зберегли у більш або менш яскраво вираженій формі категоріальні смисли, які зумовлюють їх експресивність, вплив на емоційно інтелектуальну сферу мовця та виступають у його свідомості як значущі для формування будь-якого висловлювання. Вибір тих чи інших типів експресивних значень і засобів їхнього вираження залежить щоразу від прагматичної установки мовлення та її функціонально-стильового втілення.


Прагмастилістичний компонент значення залежить від типу мовлення і переважно притаманний лексиці, яка розглядається: 1) з погляду сфери вживання (жаргони, терміни, професіоналiзми, діалектизми); 2) з погляду активного чи пасивного вживання (загальновживанi слова, історизми, архаїзми, неологізми, оказіоналізми); 3) в аспекті стилістичної диференціації (нейтральна, розмовна, книжна, іронічна, меліоративна, пейоративна, експресивна лексика). Стилістично забарвлені слова протиставляються нейтральним як їх стилістичні синоніми і вживаються з одного боку, у "високому" (книжному), а з іншого, –                у "зниженому" мовленні (слова розмовного стилю) (Д. М. Шмельов). Прикладом можуть слугувати нейтральні слова: die Dummheit (дурість; безглуздість, нісенітниця; дурниця), die Unabhängigkeit (незалежність),               die Gleichgültigkeit (байдужість, знеохочення) та їхні синоніми: die Unbegabtheit (нездібність) – у високому стилі; die Blödheit (безглуздя, нісенітниця) –                 у зниженому стилі; die Souveränität (суверенітет) – у високому стилі; die Freiheit (вільність) – у нейтральному стилі; die Indifferenz (індиферентність; байдужість; нейтральність) – у високому стилі; die Wurstigkeit / die Wurschtigkeit (байдужість) – у зниженому стилі.


Стилістично забарвленими є також слова, форми слів і словосполучень, обмежені у своєму вживанні лише певним функціональним стилем. Наприклад, die Affigkeit (марнославство, марнолюбство, манірність; блазенство), die Blödheit (безглуздя, нісенітниця) є характерними для розмовного мовлення,                        а die Elastizität (пружність, еластичність, гнучкість; тугість), die Kontinuität (безперервність, невпинність), die Souveränität (суверенітет) – для наукового й офіційно-ділового стилів.


          Звернення до прагматичного аспекту похідних іменників є цілком закономірним, оскільки виявляються основні умови реалізації прагматичного компонента значення похідних іменників з категорією якості, розглядається залежність його зміни від сфер вживання дериватів.


ВИСНОВКИ


          Семантичний і прагматичний підходи до одиниць словотвірного рівня зумовили потребу детального висвітлення семантики й прагматики похідного іменника на позначення якості в сучасній німецькій мові.


Особливість похідних слів полягає в їх подвійній співвіднесеності:                   з позамовною дійсністю і системою мови (О. С. Кубрякова). Референція до світу слів є типовою для класу слів, з одного боку, і для одиниць вторинної номінації,               з іншого. У співвіднесеності із системою мови похідні слова реалізують свій словотвірний потенціал у вигляді конкретних структур, які є комбінаціями словотворчих засобів.


Вивчення проблеми категоріальності в словотворі спирається на концепцію семантичних категорій, спiввiднесених з поняттєвими категоріями. У межах словотвірних категорій розглядається категорія якості, яка взаємодіє з поняттям властивості, що може бути виражено через загальнограматичне значення предметності. Якість – це загальна абстрактна властивість предмета,                            що реалізується в ньому. Похідний іменник належить не лише до загального класу предметів дійсності, а й до конкретного підкласу, який відповідає певному рівню абстракції. Досліджені похідні слова, крім загальної категорії предметностi, мають ще й лексичну категорію якості.


Наслідком дослідження стало виділення в роботі суфіксального, префіксального, суфіксально-префіксального словотвірних типів, які об’єднують словотвірні моделі похідних іменників зі значенням якості. Це суфіксальна модель із суфіксами: -e (die Frisch+e, die Dicht+e), -esse (die Akkurat+esse, die Delikat+esse),              -heit (die Schön+heit, die Dicht+heit), -keit (die Reizbar+keit, die Eitel+keit), -igkeit               (die Kraftlos+igkeit, die Lebhaft+igkeit), -(i)tät (die Intensiv+ität, die Aggressiv+ität), -ung (die Unordn+ung, die Erschöpf+ung), -schaft (die Gegner+schaft, die Bereit+schaft), -tum (das Helden+tum, das Analphabeten+tum), -ismus (der Ideal+ismus, der Relativ+ismus),     -ment (das Raffine+ment, das Tempera+ment), -anz/-enz (die Arrog+anz,                              die Extravag+anz, die Korpul+enz), -erei (die Kind+erei, die Läch+erei,                                 die Schlamp+erei), -elei (die Frömm+elei, die Mach+elei, die Eifersücht+elei), -nis                (das Verständ+nis, die Düster+nis, die Finster+nis); префіксальна модель із префіксами: dis- (die Dis+harmonie, die Dis+kontinuität, die Dis+proportion), erz-               (die Erz+faulheit, die Erz+narrheit), miss- (der Miss+erfolg, die Miss+helligkeit,                    der Miss+mut), un- (die Un+gewissheit, der Un+mut, die Un+treue).


З’ясовано, що лексичне значення похідного слова ґрунтується на лексичному значенні твірного слова, визначається як мовними, так і позамовними чинниками. Специфіка лексичного значення похідного слова пов’язана з його морфологічною й словотвірною структурою, а також формально-семантичними ознаками. Похідна одиниця, в результаті словотворчого акту оформлена за певними правилами словотвірної системи, набуває лексичного значення, відмінного від значення мотивуючого слова. Лексичне значення похідного слова складає сукупність компонентів: денотативного, сигніфікативного, емотивно-конотативного, реляційного (структурного), прагматичного та морфолого-словотвірного.


Значення, яке виникає в похідному слові внаслідок поєднання мотивуючої основи з формантом (результат впливу форманта на твірну основу),                        є словотвірним значенням, яке розуміється як семантична різниця між мотивуючим і мотивованим, що виражене словотворчим формантом і регулярно відтворюється у межах певного словотвірного типу. Словотвірне значення є узагальненим для сукупності мотивованих слів з одним і тим самим формантом, яке відрізняє ці слова від слів, що їх мотивують.


Категоріальна семантика похідних іменників зі значенням якості зумовлена морфологічними, словотвірними і лексико-семантичними чинниками. Категоріальне значення є складним переплетенням лексико-категоріальних значень кореневих морфем, категоріального значення частини мови (загальнокатегоріальне і частковокатегоріальне) та індивідуальним значенням, яке притаманне афіксу в структурі похідних іменників унаслідок цього категоріальне значення слугує основою для виділення категоріальної семантики.


Взаємодія лексичної, словотвірної й категоріальної семантик полягає в тому, що категоріальна семантика визначає належність слова до певної частини мови,            а лексична – вказує на ознаку об’єктивної дійсності, яка може бути виражена:               1) як абстрактність (наприклад, die Dunkelheit, die Anstrengung, das Weiße); 2) як статична ознака (dunkel, anstrengend, weiß); 3) як динамічна ознака (dunkeln, anstrengen, weiß werden); 4) як ознака ознаки (dunkel, anstrengend, weiß). Конкретна ознака надається певній частині мови на рівні граматики і словотвору                           (die Dunkel+heit, die Anstreng+ung, das Weiß+e), що частково виявляється в граматичній і словотвірній семантиці. Словотвірна семантика експлікує взаємовідношення між словотворчим формантом і мотивуючою основою в межах ономасіологічної структури.


Визначено словотвірну категорію іменників на позначення якості, яка розуміється як комплексна одиниця системи німецького словотвору,                       що формується сукупністю словотвірних типів на основі загального словотвірного значення іменників на позначення якості; виявлено словотворчі засоби, які презентують цю словотвірну категорію.


Семантична близькість похідних іменників на позначення якості слугує для виділення семантичних класів похідних іменників: фізичні властивості та зовнішні характеристики, абстрактні поняття, явища суспільного і соціального характеру.


Внаслідок взаємодії лексичного й словотвірного рівнів виникають певні парадигматичні відношення: варіативні та синонімічні. Під варіативністю ми розуміємо існування паралельних форм мовних одиниць, основою для яких є тотожність лексичного значення. Похідні іменники зі значенням якості утворюють дві групи варіантів: лексико-словотвірну й словотвірну.                   Лексико-словотвірні варіанти – це похідні одиниці з тотожним лексичним значенням, однаковими або різними словотворчими формантами, нетотожними твірними основами, наприклад: die Fruchtlos+igkeitdie Nutzlos+igkeit;                     die Reserviert+heit die Verschlossen+heit; die Verletzbar+keit                            die Empfindlich+keit. Словотвірні варіанти – це похідні іменники з тотожним лексичним значенням, тотожними твірними основами, з варіантними або різними суфіксами, наприклад: die Dicht+heit die Dicht+igkeit; die Düster+heit Düster+keit; die Eigenbröt+elei die Eigenbrötl+erei; die Fromm+heit –                       die Frömm+igkeit. Словотвірні синоніми – це похідні іменники зі значенням якості з тотожним або близьким лексичним значенням, з тотожною або нетотожною твірною основою, зі спільною кореневою морфемою, оформлені різними словотворчими формантами, які перебувають між собою в синонімічних відношеннях, наприклад: die Lässig+keitdie Nach+lässig+keit; die Legal+ität die Il+legal+ität; das Miss+behagendas Un+behagen.


Семантичні, конотативні та стилістичні властивості похідних іменників на позначення якості в сучасній німецькій мові прагматично зумовлені. Прагматична зумовленість ураховує сукупність мовних і позамовних чинників, які відрізняють один комунікативний акт від іншого. Важливими є також прагматичні параметри, які характеризують учасників спілкування. Прагматична спрямованість реалізується в компонентах структури лексичного значення похідного слова – денотативному, сигніфікативному, емотивно-конотативному, функціонально-стилістичному та морфолого-словотвірному.


 


Перспективним вбачаємо подальше дослідження семантики похідних іменників у сучасній німецькій мові. Вона може бути розглянута в ракурсі концептуалізації, опису особливостей лексико-семантичних полів з різними категоріальними значеннями, зіставного аналізу похідних іменників української, російської, англійської чи інших мов. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины