ВІЛЬНІ АТРИБУТИВНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ЗАСІБ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ (на матеріалі сучасного британського газетного дискурсу) : СВОБОДНЫЕ атрибутивные словосочетания КАК СРЕДСТВО объективации гендерных стереотипов (на материале современного британского газетного дискурса)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, зв'язок з науковими темами факультету, мета та завдання дослідження, формулюються його об’єкт і предмет, визначаються методологічні підвалини, методи та матеріал, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, надається інформація про апробацію та публікації за темою дисертації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні підвалини дослідження” описується теоретико-методологічний апарат дисертації, релевантний у контексті когнітивно-дискурсивного підходу; встановлюються диференційні ознаки британського газетного дискурсу як контексту реалізації гендерних стереотипів; визначаються конститутивні ознаки гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень, проводиться їх семантико-прагматичний та ідеографічний аналіз, обґрунтовується їх регулятивний потенціал.

Британський газетний дискурс тлумачимо як інституціональну мовленнєво-розумову діяльність, реалізовану в друкованих текстах ЗМІ. Лінгвальні та когнітивні характеристики британського газетного дискурсу як “можливого світу” (Ю.С. Степанов) свідчать про його здатність до відображення та формування соціокультурних стереотипів, у тому числі й гендерних. Базовою когнітивною структурою дискурсу є концепт як складне ментальне утворення зі стохастичною структурою, яке, актуалізуючись й об’єктивуючись в розумовій (мислення), предметній (практика) та знаковій (семіозис) діяльності, становить собою вихідну базу породження актуальних смислів й ідеальних світів, які вибудовуються мисленням і виражаються мовою в мовленні (М.В. Нікітін). Граничними іпостасями концепту є поняття та уявлення (М.В. Нікітін). Стереотип кореспондує саме з уявленням, репрезентуючи мінімізоване, типізоване й аксіологічно марковане знання про об’єкт (В.М. Телія). Відповідно, гендерний стереотип постає як типізоване, мінімізоване й соціокультурно марковане уявлення про фізіологічні, фізичні, емотивні, психологічні, психічні та соціокультурні властивості чоловіка й жінки, а також усі можливі образні асоціації, пов’язані з належністю індивіда до чоловічої або жіночої статі у певній лінгвокультурі (А.П. Мартинюк).

Одним із засобів мовного втілення гендерних стереотипів у британському газетному дискурсі є гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення. Останні становлять собою синтаксичні одиниці, що містять стрижневий компонент, референтом якого є особа чоловічої або жіночої статі, та один чи кілька атрибутів-параметризаторів, які приписують референту певну характеристику.

Результати аналізу фрагментів британського газетного дискурсу, що містять гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення, дозволяють дійти висновку, що їх аксіологічний потенціал відбиває відповідність/невідповідність референтів чоловіка та жінки вимогам базових маскулінних та фемінінних ролей. Уявлення про типове виконання тієї чи іншої ролі складаються в стереотипи (Л.П. Крисін).

Роль розуміємо як стійкий, нормативно схвалений соціумом шаблон поведінки, що охоплює дії, думки й почуття індивіда, відповідає певній соціальній позиції (В.І. Карасик, І. Кон, M. Mathiot, M. Roberts), є реакцією на поведінку інших індивідів (Я. Щепанський) та регулюється соціальними правилами участі в діяльності групи (Р.Т. Белл). Кожна гендерна роль містить певний набір очікуваних природних і/або поведінкових стереотипних характеристик референта-чоловіка й референта-жінки, що тематизуються вільними атрибутивними словосполученнями і стають об’єктом оцінки суб’єкта-чоловіка, суб’єкта-жінки або гендерно невизначеного суб’єкта у контексті досліджуваного дискурсу на підґрунті традиційних аксіологічних орієнтирів, встановлених еталонами та нормами британської лінгвокультури, або альтернативних орієнтирів. Оскільки індивід підсвідомо прагне відповідати соціально санкціонованим еталонам і нормам, щоб здобути соціальне схвалення та бажаний статус, гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення, презентуючи у дискурсі бажані й небажані гендерні ролі, функціонують як регулятивні настанови, які здійснюють вплив на сприйняття суб’єктом соціальної дійсності і формують гендерно диференційовані моделі поведінки (А.П. Мартинюк).

У відповідності зі структурою значення номінацій-складників, гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення поділяємо на дескриптивно та прагматично орієнтовані.

Дескриптивно орієнтовані словосполучення не містять образного компонента у структурі значення номінацій, що їх конституюють, й є раціонально оцінними, наприклад: rich bachelor (багатий холостяк), determined agitator (рішучий пропагандист), difficult woman (жінка зі складним характером), nice fellow (приємний парубок), strong-minded woman (рішуча жінка), single mother (мати-одиначка), noble lord (шляхетний лорд) тощо.

Прагматично орієнтовані словосполучення можуть містити образно мотивовану стрижневу номінацію, наприклад: famous movie icon (відома кінозірка; icon – букв. ікона); атрибут, наприклад: dollish girl (приваблива жінка; doll – букв. лялька), blockish guy (дурнуватий хлопець; block – букв. колода), foxy gal (хитре дівчисько; foxy від fox – букв. лиса); або як стрижневу номінацію, так і атрибут, наприклад: dumpy heifer (дебела жінка; dumpy від dump – букв. куча, насип, звалище; heifer – букв. телиця, ялівка). Образно мотивовані номінації передають інформацію про їхній “первинний денотат” за допомогою гештальта, тобто образа, якому метафорично уподібнено денотат словосполучення. Участь гештальта у формуванні структури значення компонентів прагматично орієнтованих словосполучень викликає емоційне сприйняття референта у вигляді почуття-ставлення до тієї подоби, за участі якої його категоризовано, що додає до раціональної оцінки емоційну й надає їм більшої регулятивної сили (В.М. Телія).

Ідеографічні характеристики стрижневих номінацій та атрибутів-параметризаторів визначаємо на основі ідеографічної класифікації гендерно маркованих одиниць англійської мови А.П. Мартинюк; характер оцінки – на підставі класифікації конкретно оцінних значень Н.Д. Арутюнової.

Відповідно, стрижневі номінації досліджуваних вільних атрибутивних словосполучень охоплюють:

1) антропометричні, що позначають референтів чоловічої та жіночої статі через їхні екзистенційні ознаки статі та віку і, як правило, не містять оцінки: strong, optimistic woman, ste but flamboyant gentleman, bold and humorous Irish woman тощо;

2) соціально-рольові, що відбивають постійні (професійні: subtle actor, embittered minicab driver, perfect Shakespearean actress, talented architect; посадові: great Speaker, progressive president; титульні: black pope, young king, lone marshal, indecisive sheikh; статусні: once-powerful tycoon, formidable statesman; соціально-політичні: ruthless Conservative leader; релігійні: devout Catholic тощо); та змінні соціальні ролі чоловіка та жінки (young director, powerful boss тощо), і відповідно, поділяються на соціально-телеологічні (професійні, посадові, статусні, титульні), що надають референту певного соціального статусу й відтак роблять його об’єктом телеологічної оцінки в термінах “престижно” :: “непрестижно”, та соціально-політичні, що лише вказують на політичну або релігійну належність референта; соціально-рольові номінації не мають гендерно специфічної референції, на маскулінну чи фемінінну референтну віднесеність номінації вказує контекст;

3) реляційні, що ідентифікують референта стосовно інших осіб, пов’язаних з ним/нею родинними зв’язками: post-mode dad, stressed-out father, working mother, single mother, spoilt son тощо; як і антропометричні, реляційні номінації не містять оцінки;

4) природні, що відображають властивості референтів, надані їм від природи й поділяються на: природно-естетичні, які характеризують зовнішність референта і містять естетичну оцінку “красиво” :: “потворно”: light-minded beauty, well-known heartthrob, snobbish beau тощо; природно-фізіологічні, які позначають вік та інші фізіологічні характеристики референта: long-suffering invalid, poor lame 22-year-old тощо; та природно-телеологічні, які передають інтелектуальні та вольові властивості характеру референта, що є об’єктом телеологічної оцінки “ефективно” :: “неефективно”: white sage, pretty bimbo, miserable milksop;

5) індивідуально-психологічні, що фіксують відповідність / невідповідність референта поведінковим нормам: arrogant bastard, messy slut, old bitch, ageing lothario тощо, й містять етичну оцінку “допустимо” :: “недопустимо”. У денотаті поведінкові параметри перетинаються з параметрами властивостей характеру, оскільки саме вони визначають схильність/несхильність референта до того чи іншого типу поведінки.

Параметризатори стрижневих номінацій можуть бути подані:

1) природно-естетичними атрибутами, які позначають властивості зовнішності референта, що підлягають естетичній оцінці “красиво” :: “потворно”: attractive woman, sexy icon, beautiful wife, handsome stranger, ugly fellow тощо;

2) природно-фізіологічними атрибутами, які відбивають вікові або інші фізіологічні характеристики референта, що є об’єктом телеологічної оцінки “ефективно” :: “неефективно”: old lech, thirty-something actress тощо;

3) природно-телеологічними атрибутами, які відображають вольові, інтелектуальні властивості референта, й імплікують телеологічну оцінку “ефективно” :: “неефективно”: clever man, talented engineer, strong-willed prime minister, тощо;

4) соціально-телеологічними атрибутами, які характеризують референта як соціально успішного/неуспішного, без зазначення його роду діяльності, і містять телеологічну оцінку “ефективно” :: “неефективно”: unfulfilled woman, richest woman, powerful tycoon, independent girl, once-powerful businessman тощо;

5) поведінковими атрибутами, які описують властивості характеру референта, що підлягають етичній оцінці “допустимо” :: “недопустимо”: arrogant man, hard-working politician, man-crazy protagonist, straight-speaking major тощо.

Стрижневі номінації та параметризатори різних ідеографічних груп сполучаються у контексті дискурсу і характер їх взаємозв’язків відбиває й водночас конструює стереотипні уявлення представників британської лінгвокультури про бажані та небажані характеристики індивідів чоловічої та жіночої статі.

У другому розділі “Об’єктивація маскулінних стереотипів атрибутивними словосполученнями чоловічої референції” здійснюється аналіз стереотипотвірного потенціалу дескриптивно та прагматично орієнтованих вільних атрибутивних словосполучень чоловічої референції.

Результати аналізу таких словосполучень, вжитих в оголошеннях з метою знайомства авторами-чоловіками, приводять до висновку, що чоловіки орієнтуються на традиційні патріархальні еталони й позиціонують себе як виконавців соціально-телеологічної ролі УСПІШНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІЯЧА (ПРОФЕСІОНАЛА / ПОЛІТИКА / БІЗНЕСМЕНА), а також потенційних ролей: етичної – ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА й утилітарної – ГОДІВНИКА РОДИНИ. Про це свідчить вживання атрибутів-параметризаторів, які акцентують якості, що, на думку чоловіків, можуть благотворно позначитися на їх стосунках з жінками. До таких відносяться, насамперед, атрибути телеологічної оцінки, що позначають позитивні соціально-телеологічні характеристики референта: компетентність (city professional male); освіченість (professional, educated male; academic male); успішність (successful, charismatic man); платоспроможність (solvent, independent male; financially secure male) або його природні властивості: розум (tall, intelligent, professional male; bright man); харизматичність (charismatic guy; intriguing male); а також атрибути етичної оцінки, що віддзеркалюють позитивні поведінкові характеристики референта: турботливість (caring, romantic male); життєрадісність (fun-loving male; cheerful man); надійність (warm, reliable man) тощо.

Відхиленням від традиційних стереотипних уявлень про еталонного чоловіка як такого, якому не личить надто перейматися власною зовнішністю, є акцентуація чоловіками власної зовнішньої привабливості, втілена в естетичній ролі СЕКСУАЛЬНОГО КРАСЕНЯ, відображеній атрибутами естетичної оцінки (tanned and handsome male; slender and attractive young man). Це вказує на тенденцію наділення сучасними чоловіками власної краси такою ж цінністю, як і жіночої.

Ідеографічні та аксіологічні характеристики атрибутивних словосполучень чоловічої референції, наявних в оголошеннях з метою знайомства авторів-жінок, говорять про те, що жінки також орієнтуються на усталені еталони, очікуючи від партнера, насамперед, відповідності етичній ролі ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА й утилітарній ролі ГОДІВНИКА РОДИНИ. Ці очікування втілені атрибутами етичної оцінки (турботливість: caring, affectionate male companion; loving father; доброта: warm-hearted companion; kind-hearted and quiet guy), а також атрибутами телеологічної оцінки, що позначають соціально-телеологічні характеристики референта (успішність: successful, professional gentleman; платоспроможність: established, solvent male; active, financially secure male). Приваблива зовнішність не є пріоритетною при виборі партнера, судячи з того, що атрибути естетичної оцінки (tall, attractive, reliable man) вживаються жінками лише в поодиноких випадках.

Атрибути-параметризатори дескриптивно орієнтованих словосполучень чоловічої референції гендерно невизначеного суб’єкта дискурсу кваліфікують референта-чоловіка як відповідного або невідповідного традиційним маскулінним ролям: УСПІШНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІЯЧА (ПРОФЕСІОНАЛА / ПОЛІТИКА / БІЗНЕСМЕНА), БРУТАЛЬНОГО МАЧО, ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА й ЗАКОНОСЛУХНЯНОГО ГРОМАДЯНИНА. Соціально-телеологічна роль УСПІШНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІЯЧА (ПРОФЕСІОНАЛА / ПОЛІТИКА / БІЗНЕСМЕНА) віддзеркалена атрибутами телеологічної оцінки, що відображають соціальний (фінансова спроможність: rich and powerful men; соціальна значущість: powerful tycoon; успішність: successful retailer; конкурентоспроможність: competitive professional; респектабельність: honorable scientist; respected leader :: соціальна неуспішність: little known writer; фінансова неспроможність: impoverished philosophy professor) та природний потенціал референта (інтелект: versatile, prolific songwriter; paper’s bright young editor; нетривіальність мислення: maverick president :: брак інтелекту: their ignorant boss). Природно-телеологічна роль БРУТАЛЬНОГО МАЧО втілена атрибутами телеологічної (сила / міць: tall, athletic man; powerfully built, weathered men; твердість характеру: tough general, determined and strong-willed prime minister :: малий зріст: small, pale man; слабкість: feeble young man; weak, thin, bitterly lonely man) та етичної оцінок (відчайдушність: courageous marshal; активність: handsome and dashing man; рішучість: decisive and confident guy; впевненість: super-confident social climber :: нерішучість: his over-cautious successor; примхливість: his wayward predecessor; імпульсивність: wobbly and erratic president; балакучість: voluble analyst). Етична роль ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА відбита атрибутами етичної оцінки (турботливість: cuddly father; caring, romantic male; надійність: warm, reliable man; відповідальність: responsible father and son; вірність: loyal husband :: невірність: her unfaithful first husband; безвідповідальність: delinquent father; домінантність: domineering, miserly father; упертість: his obstinate and bully dad). Етична роль ЗАКОНОСЛУХНЯНОГО ГРОМАДЯНИНА також відображена атрибутами етичної оцінки (стриманість: self-possessed perfect gentleman; увічливість: calm and polite man; щирість: upright politician; порядність: decent man :: підступність: notoriously mean man; wily Mr. Kissinger; жорстокість: blood-stained leader; жадібність: greedy and publicity-seeking man; нахабність: impudent lad; пихатість: arrogant man; хтивість: drinking, womanizing jou alist; ханжество: snobbish guy; безпринципність: unprincipled young jou alist).

Атрибути етичної оцінки дескриптивно орієнтованих словосполучень чоловічої референції гендерно невизначеного суб’єкта дискурсу відбивають не лише усталені патріархальні еталони, але й альтернативні, де позитивного знака набувають якості, які раніше очікувалися від жінки й вважалися неприпустимими для чоловіка, як наприклад сором’язливість та нерішучість: He is a pleasant, shy guy, very potent and very professional (The Financial Times, Aug 21-22, 2004, с. 19); Mr. Fadgyas, a funny, sweet and modest man, is terribly impressive (The Reader’s Digest, Sep 2001, с. 86). Означена тенденція, а також надання чоловічій зовнішності більшої цінності, що, зокрема, втілюється атрибутами естетичної оцінки (pretty man; world’s most beautiful man; attractive guy), свідчать про певну аксіологічну переорієнтацію маскулінного британського соціуму й прийняття фемінінних суспільних цінностей.

Зміст метафоричних асоціацій, відображених прагматично орієнтованими атрибутивними словосполученнями гендерно невизначеного суб’єкта дискурсу, залишається в межах традиційних аксіологічних орієнтирів. Гештальт, який уподібнює соціально успішного референта-чоловіка золоту (golden boy), колосу (great colossus), гіганту (real giant), зірці (most bankable star); впливового – іконі (national icon); слабкого – жінці (girlie man) або дитині (stupid little kid); тупого – свині (pig-headed man); ретроградного – динозавру (ghastly old dinosaur); самозакоханого – Нарцису (narcissistic, commitment-phobic boys) тощо, дозволяє досліджуваним словосполученням передавати не лише раціональну оцінку референта, але й емоційне почуття-ставлення до нього, яке, в залежності від контексту й емпатії суб’єкта дискурсу, реалізується як несхвалення, зневага, презирство, осудження або схвалення, замилування, захоплення.

У третьому розділі “Об'єктивація фемінінних стереотипів атрибутивними словосполученнями жіночої референції” проводиться аналіз стереотипотвірного потенціалу дескриптивно та прагматично орієнтованих вільних атрибутивних словосполучень жіночої референції.

Результати аналізу словосполучень, що містяться в оголошеннях з метою знайомства авторів-чоловіків, свідчать, що чоловіки орієнтуються на патріархальні еталони, очікуючи від партнера-жінки відповідності традиційній соціально-телеологічній ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА. Це втілено атрибутами етичної (турботливість: warm, caring female; доброта: kind, genuine woman; пристрасність: kind, passionate female; поступливість: attractive, mature, compliant woman) та естетичної оцінок (зовнішня привабливість: very slim, attractive, feminine woman), які характеризують референта-жінку як комфортну партнерку. Найменш бажаною для чоловіка є соціальна успішність жінки, про що говорить відсутність в чоловічих оголошеннях атрибутів телеологічної оцінки, які б відбивали успішність та фінансову спроможність референта-жінки.

Використання атрибутів позитивної телеологічної оцінки, які кваліфікують інтелектуальний потенціал референта (intelligent, slender, fun-loving female; intelligent, well-traveled female), свідчить, що сучасні чоловіки, всупереч традиційним стереотипам, цінують високий інтелект та освіченість жінки.

Ідеографічні та аксіологічні параметри атрибутивних словосполучень жіночої референції, зафіксованих в оголошеннях з метою знайомства авторів-жінок, показують, що жінки орієнтується як на традиційні, так і альтернативні еталони, втілені у соціально-телеологічних ролях БЕРЕГИНІ й УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА. Роль БЕРЕГИНІ відображена атрибутами етичної (турботливість: warm, positive female; loving, good-natured woman; життєрадісність: attractive, cheerful lady; пристрасність: interesting, passionate female; співчутливість: black, professional, affectionate, understanding, attractive woman; романтичність: warm, loving, romantic female; вірність: attractive, loyal female) та естетичної оцінок (приваблива зовнішність: attractive, curvy female; струнка фігура: slimmish, attractive lady), що характеризують референта-жінку як еталонну дружину та матір. Роль УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА також віддзеркалена атрибутами телеологічної (компетентність: good-looking, active, professional woman; розум: fun, fit, intelligent lady) та етичної оцінок (активність: active, intelligent woman; впевненість: attractive, confident, outgoing female; незалежність: professional, independent female), які наділяють референта-жінку діловими якостями.

Аксіологічний зміст атрибутів дескриптивно орієнтованих словосполучень жіночої референції гендерно невизначеного суб’єкта дискурсу віддзеркалює очікувані від сучасної жінки традиційні фемінінні ролі: соціально-телеологічну БЕРЕГИНІ та естетичну СЕКСУАЛЬНОЇ КРАСУНІ. Роль БЕРЕГИНІ втілена реляційними стрижневими номінаціями й атрибутами позитивної та негативної етичної оцінки, що, відповідно, позначають бажані та небажані якості її виконавиці (традиційність: respectable matron; definite earth mother; турботливість: loving, caring mother and wife; елегантність: stylish, warm yummy mummy; життєрадісність: positive, fun-loving, attractive divorcee; поступливість: compliant wife; розсудливість: his sensible wife; непретензійність: comfortable, middle-class mother; готовність допомогти: helpful mother; вірність: his lovely, faithful wife; dedicated mother :: невдоволеність життям: his unhappy wife; miserable mother of three; складний характер: his demanding, capricious wife; неохайність: messy, sweaty, middle-aged housewife; імпульсивність: moody, spontaneous female; злість: bitter and vengeful sisters; нав’язливість: pushy, protective mother; his fiercely protective wife; непоступливість: her unyielding mother; невірність: perfidious wives; меркантильність: their materialistic, cleavage-thrusting sisters). Роль СЕКСУАЛЬНОЇ КРАСУНІ відображена атрибутами естетичної (краса: beautiful girls; chic, highly feminine lady; сексуальність: voluptuous brunette; busty, curvy, leggy dame) та телеологічної оцінок (молодість: young beautiful women).

Проаналізовані фрагменти свідчать про живучість патріархальних стереотипів, які подають жіночу красу як товар (his beautiful trophy wife) й не схвалюють жінку за неспроможність вийти заміж та зберегти сім’ю (miserable spinster), а також констатують її тяжку долю внаслідок повної залежності від чоловіка у шлюбі (his long-suffering wife; poor wife of multi-millionaire).

Разом з тим, дескриптивно орієнтовані словосполучення жіночої референції відображають руйнацію традиційних гендерних стереотипів, пов’язану з утвердженням жінок в альтернативних соціально-телеологічних фемінінних ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА та АГРЕСИВНОЇ КОНКУРЕНТКИ. Роль УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА втілена соціально-рольовими стрижневими номінаціями, що позначають соціально успішну жінку (woman billionaire/ gove or/ president/ prime minister, businesswoman тощо) та атрибутами телеологічної оцінки, що акцентують відповідні соціальні (соціальна успішність: first female stockmarket billionaire; leading democratic lawmaker; formidable businesswoman; фінансова спроможність: well-off, ambitious women; незалежність: independent politician; соціальна значущість: powerful casting director; great Speaker) та природні якості жінки (високий інтелектуальний потенціал: shrewd businesswoman; clever and persistent professional; харизматичність: his rich and charismatic companion; компетентність: first-rate, hardheaded human-rights lawyer; сучасне мислення: well-educated emancipated Japanese women). Роль АГРЕСИВНОЇ КОНКУРЕНТКИ відображена атрибутами етичної оцінки (впевненість: self-made, self-confident writer; зухвалість: sassy, ambitious careerist; відчайдушність: shrewd, adventurous politician; агресивність: embattled trade supremo; рішучість: determined, hard-working politician; активність: successful, energetic high-achiever; амбіційність: ambitious and strong-minded women; практичність: pragmatic Califo ia congresswoman; сексуальна активність: mode sexually active women).

Опис соціально успішної жінки-професіонала подекуди поєднується з акцентуацією за допомогою атрибутів естетичної оцінки її зовнішніх даних (beautiful women politicians; petite, attractive teacher; attractive, blonde novelist) або фізіологічних особливостей (lovely, pregnant poet), що відволікає адресата від професійних якостей референта-жінки. Сучасний британський газетний дискурс також містить інформацію про те, що соціальний успіх жінки поєднується із самітністю (single, career-minded girl) та стресом у особистому житті (agitated, mode female professionals; busy, stressed women; busy, stressed divorcee).

На окрему увагу заслуговує роль БЕРЕГИНІ-УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА, виконавиця якої успішно поєднує традиційні й альтернативні характеристики. Ця роль втілена атрибутами телеологічної (соціальна значущість: his powerful and prominent wife; фінансова спроможність: main bread-winner) та етичної оцінок (амбітність: ambitious working mother; турботливість: caring, independent mother of two), що позначають найбажаніші чоловічі й жіночі якості, а також стрижневими номінаціями, що втілюють найтиповіші жіночі (mother, wife) та чоловічі іпостасі (breadwinner).

Результати аналізу прагматично орієнтованих атрибутивних словосполучень жіночої референції дозволяють дійти висновку, що зміст метафоричних асоціацій гендерно невизначеного суб’єкта досліджуваного дискурсу обмежується рамками традиційних гендерних еталонів. Референт-жінка постає, насамперед, як об’єкт задоволення потреб чоловіка. Привабливу жінку уподібнено тваринам (mischievous kitten), міфічним або казковим персонажам (delicate woodland nymph), квітам (beautiful flower), спиртним напоям (continent’s champagne cocktails); привабливу, але нерозумну та безпомічну жінку – птахам (boring Polish bird), лялькам (helpless baby doll), дітям (22-year-old bimbo), їжі (gorgeous confection) тощо; непокірливу бунтарку – коштовному камінню (rough diamond); зухвалу небезпечну звабницю – сирені (raunchy sex siren), Лоліті (lithe-bodied 15-year-old Lolita). Крім того, референт-жінка є джерелом негативно-оцінних асоціацій як розпусна та/або агресивна особа, яку суб’єкт дискурсу уподібнює повії (noisy, messy teenage slut) або скаженій кішці (foul-mouthed hellcat). Створення таких образів стає можливим завдяки участі у формуванні структури значення компонентів словосполучень гештальта, який дозволяє їм виражати не лише раціональну оцінку, а й емоційне почуття-ставлення суб'єкта дискурсу до референта-жінки, яке реалізується як несхвалення, зневага або схвалення, замилування, захоплення.

ВИСНОВКИ

Застосування когнітивно-дискурсивного підходу дозволяє здійснити аналіз об’єктивації гендерних стереотипів вільними атрибутивними словосполученнями чоловічої та жіночої референції у сучасному британському газетному дискурсі.

Гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення є синтаксичними одиницями, що містять стрижневу номінацію, референтом якої є особа чоловічої або жіночої статі, та один чи кілька атрибутів-параметризаторів, які приписують референту певну стереотипну характеристику. У відповідності із семантико-прагматичними характеристиками номінацій-складників досліджувані словосполучення поділяються на дескриптивно та прагматично орієнтовані: перші є безобразними й раціонально оцінними, другі – образними й емоційно оцінними.

Стереотипні характеристики, приписувані атрибутом референту, одержують позитивну, негативну або нейтральну оцінку залежно від їх відповідності / невідповідності традиційним або альтернативним гендерним еталонам та нормам британського етнокультурного соціуму. Презентуючи у дискурсі бажані й небажані моделі поведінки, гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення функціонують як регулятивні настанови, які здійснюють вплив на сприйняття суб’єктом соціальної дійсності й формують гендерно диференційовані моделі поведінки.

Результати порівняльного аналізу поняттєво-ціннісного змісту атрибутивних словосполучень чоловічої та жіночої референції маскулінного суб’єкта дискурсу свідчать, що суб’єкти-чоловіки орієнтуються на традиційні еталони, вважаючи найсуттєвішими власні соціально-телеологічні якості, які надають їм високого соціального статусу, й, водночас, індивідуально-психологічні властивості жінок, які перетворюють їх у комфортних партнерів у сфері особистих стосунків. Це уявлення реалізується у конструюванні традиційних маскулінних ролей УСПІШНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІЯЧА (ПРОФЕСІОНАЛА / ПОЛІТИКА / БІЗНЕСМЕНА), ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА й ГОДІВНИКА РОДИНИ, а також фемінінної ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА. Усі ці ролі є складниками патріархальних гендерних стереотипів.

Атрибутивні словосполучення чоловічої та жіночої референції фемінінного суб’єкта дискурсу відбивають як традиційні, так і альтернативні гендерні стереотипи. Традиційні уявлення реалізуються у маскулінних ролях ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА, ГОДІВНИКА РОДИНИ й фемінінній ролі БЕРЕГИНІ, а альтернативні втілюються у фемінінній ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА.

Поняттєво-ціннісний зміст дескриптивно орієнтованих словосполучень чоловічої та жіночої референції гендерно невизначеного суб’єкта дискурсу віддзеркалює як традиційні, так і альтернативні уявлення про бажані гендерні ролі.

Традиційні очікування віддзеркалені в маскулінних ролях УСПІШНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІЯЧА (ПРОФЕСІОНАЛА / ПОЛІТИКА / БІЗНЕСМЕНА), БРУТАЛЬНОГО МАЧО, ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА, ЗАКОНОСЛУХНЯНОГО ГРОМАДЯНИНА й фемінінній ролі БЕРЕГИНІ. Маскулінні ролі передбачають орієнтацію на соціальний успіх, конкурентноздатність у соціальному житті й можливість забезпечити родину в приватній сфері, а фемінінна – орієнтацію на сім’ю. Проаналізовані словосполучення свідчать про живучість патріархальних стереотипів, які подають жіночу красу як товар, що, зокрема, віддзеркалено в ролі СЕКСУАЛЬНОЇ КРАСУНІ.

Досліджуваний дискурс також відбиває тенденцію нівелювання гендерних стереотипів й переоцінки традиційних гендерних цінностей. Позитивну оцінку отримує набуття жінкою чоловічих якостей, як наприклад, прагнення до незалежності й соціального успіху, що втілено в альтернативних фемінінних ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА та АГРЕСИВНОЇ КОНКУРЕНТКИ, а також ролі БЕРЕГИНІ-УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА, що поєднує традиційні й альтернативні характеристики. З іншого боку, позитивну оцінку отримує набуття чоловіком жіночих якостей на кшталт сором’язливості й нерішучості, що раніше вважалося неприпустимим. Остання тенденція разом з наданням чоловічій зовнішності більшої значущості (що, зокрема, втілено у формуванні ролі СЕКСУАЛЬНОГО КРАСЕНЯ) свідчать про певну аксіологічну переорієнтацію маскулінного британського соціуму в сторону прийняття фемінінних суспільних цінностей.

Результати порівняльного аналізу прагматично орієнтованих атрибутивних словосполучень чоловічої та жіночої референції дозволяють дійти висновку, що зміст метафоричних асоціацій гендерно невизначеного суб’єкта британського газетного дискурсу віддзеркалює традиційні гендерні стереотипи. Наявність гештальта дозволяє прагматично орієнтованим словосполученням передавати не лише раціональну оцінку, а й емоційне почуття-ставлення суб'єкта дискурсу до референта, що посилює їх регулятивний потенціал.

Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні варіативності аксіологічних параметрів гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень у різних лінгвопрагматичних та інституціональних типах англомовного дискурсу, проведенні міжкультурних досліджень стереотипотвірного потенціалу словосполучень, вивченні комбінаторики їх регулятивного потенціалу з невербальними засобами конструювання гендерних стереотипів у дискурсі.