ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПАРАМЕТРИ КОМБІНУВАЛЬНИХ ФОРМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПАРАМЕТРИ КОМБІНУВАЛЬНИХ ФОРМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Альтернативное Название: Лингвокогнитивный ПАРАМЕТРЫ КОМБИНУВАЛЬНЫХ ФОРМ В СОВРЕМЕННОМ АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну роботи, сформульовано її мету й завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, викладено положення, що виносяться на захист, а також описано емпіричний матеріал, розкрито особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію отриманих результатів і структуру роботи.


У першому розділі – „Теоретичні засади дослідження комбінувальних форм у сучасній англійській мові” – окреслено власне розуміння дериваційної категорії „комбінувальні форми” на тлі розмаїття її дефініцій у науковій парадигмі; подано критичний огляд сучасних напрямів дослідження дериваційних формантів цього типу; визначено лінгвальний статус комбінувальних форм у сучасній англійській мові; розроблено теоретико-методологічну базу дослідження.


У підрозділі 1.1. наведено різноманітні підходи, класифікації, основні погляди дослідників на статус комбінувальних форм. У сучасній лінгвістичній науці існують суттєві розбіжності в морфемній класифікації словотвірних елементів цього типу: зазначені дериватори трактують то як корені (Th. Brunner, W. Flood), то як особливі кореневі морфеми (О. М. Бортничук, М. П. Лаврик, Н. В. Рогачова, О. І. Смирницький), то як афікси (H. Marchand), то як афіксоїдні елементи (Б. І. Бартков, О. К. Безпояско, Н. Ф. Клименко, В. Ф. Новодранова, С. Н. Тилембулова, О. Б. Шахрай), то як основи (S. Anderson, Ch. Brown, J. Hough), то як одиниці особливого статусу (Р. Г. Зятківська, Л. Я. Хмелик, A. Hather), то як радиксоїди (В. В. Акуленко, І. К. Потапова), то як інтернаціональні терміноелементи (І. І. Вакулик), то як окремі слова (О. Д. Мєшков, М. І. Мостовий).


У підрозділі 1.2. окреслено власне розуміння лінгвального статусу комбінувальних форм у сучасній англійській мові. Ми поділяємо думку тих науковців, які розглядають елементи цього типу як словотвірні одиниці перехідного характеру (Л. Є. Азарова, О. Л. Гармаш, С. М. Єнікєєва, Ю. А. Зацний, Н. Ф. Клименко) та вважають, що вони є формою слова, яка трапляється в складних й похідних словах, і може сполучатися з іншими подібними дериваційними елементами або афіксами у словотвірній моделі (Oxford Dictionary of English, 2003). У практичному розумінні комбінувальні форми треба розглядати як кореневі морфеми специфічного типу, що є компонентами лише дериватів.


У підрозділі 1.3. визначено особливості термінологічної номінації та з’ясовано роль комбінувальних форм як найактивніших складників термінологічного словотворення. Термінологічна номінація – цілеспрямований процес, який пов’язаний, з одного боку, з потребою найменування нових понять, що виникають внаслідок інтенсивного розвитку та подальшої диференціації наук, а з іншого, – із внутрішньомовними закономірностями номінації та співвідношенням мовного знака з позначуваним поняттям.


У процесі термінологічної деривації комбінувальні форми займають провідні позиції. Греко-латинський термінофонд, його терміноелементи – одиниці мертвих класичних мов – не еволюціонують у семантико-понятійному плані, різко звужуючи та максимально обмежуючи сферу використання, що дає підстави вважати їх незамінним дериваційно-метамовним матеріалом у науковій сфері. Деривати, створені на їх ґрунті, є змістовими домінантами підмови науки. Для них характерне явище концептуальної аглютинації – яку визначають як поєднання складних понятійних референцій у термінодериваті. Характерно, що переважно всі греко-латинські терміноелементи кореневого типу беруть участь у творенні не поодиноких дериватів, а цілих серій (блоків) однотипних одиниць, що надає цим формантам великої поняттєвої конкретності.


У підрозділі 1.4. визначено суть когнітивної лінгвістики, її об’єкт, завдання та основні поняття, а також окреслено місце комбінувальних форм у процесі формування нових концептуальних систем і когнітивних категорій. Важливу роль у пізнавальній діяльності людини відіграє словотворення як „постачальник” продуктів номінації. Когнітивний підхід до словотворення дає змогу простежити процес формування нового поняття і встановити ті фрагменти знань і досвіду людини, які отримали своє позначення в актах номінації за допомогою системи дериваційних засобів. У світлі основних положень когнітивної лінгвістики дериваційні форманти виконують роль категоризаторів і класифікаторів, адже саме вони є головними носіями словотвірного значення.


Кожна мова пропонує свою власну категоризацію світу, при цьому визначальну роль відіграють саме словотвірні категорії. Категоризація − це процес утворення, виділення категорій, членування зовнішнього та внутрішнього світу людини, впорядковане представлення різноманітних явищ, а також результати класифікаційної діяльності, пов’язаної з операціями мислення, порівнянням, ототожненням, установленням подібності й відмінностей.  Категорія − одна з пізнавальних форм мислення людини, що уможливлює узагальнення її досвіду та здійснення його класифікації. У системі словотворення роль категоризаторів відіграють словотворчі форманти, для яких характерне загальне категоріальне значення. Як субкатегоризатори (класифікатори) ці мовні одиниці відповідають певним розрядам у середині загальних категорій.


Одним із найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні інформації й утворенні концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи в мозку людини, є концептуалізація. У процесі творення нового слова із словотворчих засобів, наявних у мові, нове поняття концептуалізується на основі подібних концептів, уже наявних у свідомості людини.


У підрозділі 1.5. запропоновано комплексну методику дослідження комбінувальних форм. Вивчення такої неоднорідної за своєю структурою, генезою, дериваційними, семантичними характеристиками елементної підсистеми словотворення та термінотворення сучасної англійської мови вимагає застосування цілої низки підходів, які забезпечують комплексне уявлення про ці дериваційні форманти, а саме: 1) врахування етимології; 2) аналіз у синхронії; 3) вивчення як семантичних, так і структурних характеристик одиниць перехідного типу; 4) використання як кількісних, так і якісних критеріїв опису комбінувальних форм.


З метою отримання якомога повнішого уявлення про такі дериваційні форманти, як комбінувальні форми, в роботі застосовано комплексну методику, що об’єднує два аспекти їх вивчення: лінгвістичний, тобто аналіз дистрибутивних, генетичних, морфологічних і структурно-семантичних характеристик комбінувальних форм, їх дериваційної активності, та концептуальний, який має на меті визначення когнітивної сутності досліджуваних мовних одиниць.


У другому розділі − „Системні характеристики комбінувальних форм” – виявлено та проаналізовано структурні, етимологічні, дистрибутивні та валентні характеристики комбінувальних форм у сучасній англійській мові.


У підрозділі 2.1. встановлено інвентар комбінувальних форм у системі англійського словотворення. Дослідження показало, що ці елементи складають досить численну дериваційну категорію. За даними чотирьох тлумачних словників англійської мови (Websters New World Dictionary (1994), Merriam Websters Collegiate Dictionary (1999), The Concise Oxford Dictionary of Current English (1961), Oxford Dictionary of English (2003), було відібрано 767 досліджуваних одиниць, які ввійшли до складу сучасної англійської мови в 60-ті–90-ті роки XX ст. Однак, оскільки універсальних критеріїв для визначення статусу комбінувальних форм ще не вироблено, в ході подальшого дослідження їх повну інвентаризацію довелось переглянути, вилучивши ще 119 комбінувальних форм. Наприклад, за рахунок омонімів реальних лексичних одиниць на зразок he-, must-, she-, wash-; об’єднання в один словотвірний елемент комбінувальних форм на зразок      carp(o)-/-carp fruit’ (carpology, mesocarp); dendro-/-dendron tree’ (dendrology, rhododendron); cysto-/-cystbladder: sac’ (cystocarp, blastocyst); derm-/-derm skin: covering’ (dermal, scleroderm) тощо.


У підрозділі 2.2. охарактеризовано структуру комбінувальних форм. Детальний аналіз досліджуваного матеріалу доводить, що переважна більшість цих формантів – це прості морфеми, мінімальні двопланові словотвірні елементи, що є неподільними за формою та значенням у межах одного деривата. Складні комбінувальні форми – це ланцюжки морфем, які у складі термінологічних одиниць становлять одне структурне ціле. Серед них виділено одиниці суфіксального (-grapher, -later, -phagy) та безсуфіксального (dichclor-, dihydr-, hydroxy-) типів. Окрему групу складають умовно складні комбінувальні форми, що є простими морфемами, які не функціонують без супроводу суфіксів, напр.:            -ectomy, -lepsy.


Підрозділ 2.3. присвячено аналізу етимологічних характеристик комбінувальних форм. З'ясовано, що комбінувальні форми класичного походження домінують у сучасній англійській мові. Її терміносистеми позначені інтенсивним проникненням грецьких формантів у структуру дериватів, що призводить до двомовності та гібридності останніх внаслідок поєднання в одній лексемі морфем різної етимології, до розвитку синонімії грецьких і латинських комбінувальних форм та до уніфікації – структурного оформлення моделей за зразками дериваційних моделей класичних мов, а також до явища багаторазового запозичення. Найбільшу поширеність мають слова, що складаються лише з класичних формантів, або такі, що створені без участі словотворчих засобів мови-реципієнта: biogenesis, cryptogram, cyclometer, graphotype тощо.


У підрозділі 2.4. здійснено аналіз дистрибутивних класів комбінувальних форм. Специфіка цих дериваторів полягає в їх дистрибуції. Вони вільно сполучаються з основами, комбінувальними формами та суфіксами. Префікси рідше трапляються в контактному оточенні цих одиниць.


У нашому дослідженні виділяємо комбінувальні форми з відносно вільною й фіксованою позицією у слові. З-поміж позиційно відносно вільних комбінувальних форм виокремлено три дистрибутивні класи: а) комбінувальні форми, що займають як початкову, так і середню позицію (напр., anthro-: anthropogenic, anthropology, Palaeoanthropology; bio-: biome, biology, ecobiology; geo-: geophisics, geophagy, phytogeography); б) комбінувальні форми, що займають як початкову, так і кінцеву позицію (напр., dactyl-/-dactyl: dactylogram, dactylology, tridactyl, zygodactyls; gonio-/-gon: decagon, heptagon, goniometry); в) комбінувальні форми, що можуть займати початкову, середню та кінцеву позицію (напр., meter-/-meter: metrology, fluorometer, eudiometry; carp-/-carp: carpogonia, monocarp, mezocarpic; cyst-/-cyst: cystitis, cystolith, dacryocystography, blastocyst). 


Позиційно фіксовані комбінувальні форми репрезентують також три дистрибутивні класи: а) комбінувальні форми, що займають початкову позицію (напр., aceto-: acetal, acetyl, acetogenic, acetoaminophen; bacci-: bacciferous, bacciform; halo-: halophyte, halogen, haloform, halocarbon); б) комбінувальні форми з середньою позицією (напр., -ectom-: gastroectomy, nephroectomy, splenoectomy;     -nom-: agronomy, astronomy, radioastronomy, taxonomy, telonomy; -manc-: bibliomancy, chiromancy, oneiromancy, necromancy, rhabdomancy); в) комбінувальні форми, що займають кінцеву позицію (напр., -yl: amyl, benzyl, ethyl, tolyl).


Аналіз дистрибутивних класів досліджуваних елементів показав, що прості  комбінувальні форми можуть займати такі позиції у слові – відносно вільну або фіксовану. Складні комбінувальні форми суфіксального типу знаходяться лише в кінці дериваційної моделі, напр.: exogenous, sporogenous, dihedral, holohedral, rhombohedral. Умовно складні форманти займають завжди лише середню позицію в лексемі, напр.: bibliomancy, oneiromancy, necromancy, rhabdomancy. Складні комбінувальні форми безсуфіксального типу перебувають лише у препозиції, напр.: dichlorobenzene, dichloroethane, dihydroergotamine, dihydrotestosterone.


У підрозділі 2.5. визначено внутрішньовалентні параметри комбінувальних форм у сучасній англійській мові. Застосування загальноприйнятих принципів класифікації дериваційних формантів, аналіз дистрибутивних, валентних, структурно-семантичних характеристик досліджуваних елементів дали змогу виділити серед них дві групи: біпозиціоновані та монопозиціоновані комбінувальні форми. Останні представлені препозиціонованими та постпозиціонованими формантами. Для більшості досліджуваних дериваторів (498 одиниць, або 77,3 %) властива початкова позиція в дериваційній моделі. Кількість постпозиціонованих комбінувальних форм є дещо меншою і складає 117 одиниць, або 17,6 %. Біпозиціоновані комбінувальні форми (33 одиниці, або 5,1 %) − це форманти, що можуть займати і першу, і останню позицію в слові.


Застосування кількісного аналізу засвідчило, що переважно всі препозиціоновані комбінувальні форми є морфологічно неоднозначними й уживаються для створення різних лексико-граматичних класів слів: іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Препозиціоновані комбінувальні форми зафіксовано в 2696 дериватах-іменниках, 744 дериватах-прикметниках, 28 дериватах-дієсловах і 5 дериватах-прислівниках. Морфологічне вираження постпозиціонованих комбінувальних форм зумовлює їхня структура. Прості форманти цього типу − це морфологічно однозначні елементи. Вони трапляються лише в дериватах-іменниках. Складні постпозиціоновані комбінувальні форми суфіксального типу виокремлено і в дериватах-іменниках, і в дериватах-прикметниках.


Препозиціоновані комбінувальні форми виконують атрибутивну функцію в дериваційній моделі та є модифікаторами значення, вираженого другим безпосереднім складником дериваційної моделі. Постпозиціоновані комбінувальні форми виступають категоризаторами та класифікаторами в системі сучасної англійської мови.


Класичні терміноелементи кореневого типу формують дериваційні ряди й можуть вступати в парадигматичні відношення (підрозділ 2.6.), що є важливим системоутворювальним чинником, який використовується в термінології для відображення системності наукових понять. Увесь постдериваційний простір можна представити як системно організовану та відкриту сукупність понятійно та дериваційно взаємопов'язаних гнізд (блоків). Комбінувальні форми володіють властивістю формувати дериваційні гнізда у вигляді двох, трьох і навіть чотирьох ланцюжків (напр.: -graph, -graphic, -graphy; -gyne, -gynous, -gyny).


Структурно та семантично пов’язані терміни утворюють дериваційні ряди, в яких словотвірні елементи вступають у синтагматичні та парадигматичні відношення. Коли будь-яке слово утворюється з двох або більше комбінувальних форм, у ролі вершини такого дериваційного гнізда виступає один з цих елементів у препозиції або постпозиції. Наприклад: у дериваційному ряді з постпозитивним терміноелементом -rrhea (amenorrhea, dysmenorrhea, gonorrhea, leucorrhea, seborrhea) препозитивні компоненти утворюють парадигму щодо кінцевого елемента.


У системних відношеннях між собою можуть знаходитись і кінцеві форманти, що входять до дериваційної парадигми, побудованої за допомогою спільного початкового компонента. Наприклад, oste(o)-: osteopathy, osteotomy, osteology, osteomyelitis, osteoarthritis, osteoblast, osteoclast, osteocyte, osteogenesis, osteogenic, osteomalacia, osteopath, osteoplasty, osteoporosis, osteosarcoma. Деякі класичні терміноелементи виступають в ролі першого та другого компонента термінів. Пор.: log(o)- та -log; carp(o)- та -carp; morph(o)- та -morph. Такі форманти утворюють певні парадигматичні блоки


У третьому розділі – „Комбінувальні форми як когнітивний код” – проаналізовано основні форми репрезентації концептуальних структур комбінувальними формами та дериватами з цими формантами в межах виділених у досліджені когнітивних категорій.


У підрозділі 3.1. на основі концептуального аналізу словникових дефініцій дериватів із комбінувальними формами виділено 23 сектори концептуальної картини світу відповідно до окремих моделей наукової картини світу: анатомія; антропологія; археологія; астрономія; біологія; біохімія; ботаніка; геологія; геометрія; генетика; екологія; ембріологія; ентомологія; імунологія; історія; зоологія; кристалографія; лінгвістика; медицина; психіатрія; фізика; фізіологія; хімія. Внаслідок дослідження з’ясовано, що найбільш представлені комбінувальними формами сектори природничих наук і медицини.


У підрозділі 3.2. проведено концептуальний аналіз відібраних дериватів, які містять монопозиціоновані та біпозиціоновані комбінувальні форми у постпозиції, здійснено загальну стратифікацію когнітивних категорій для виявлення найрепрезентативніших серед них за обсягом наповнення дериваційними формантами, що номінують базові поняття виділених концептосфер. Репрезентація концептуальної системи термінодериватів як концептуальних моделей і категорій уможливила виокремлення ключових концептів. Здійснено опис концептів, а через них – тих фрагментів навколишнього світу, які стали предметом пізнання носіїв англійської мови в другій половині ХХ століття.


 


Монопозиціоновані комбінувальні форми, що зафіксовані лише як другий компонент дериватів, реалізують концепти 15 когнітивних категорій: процес, стан; речовина; особа; живий організм та його будова; рослина; метод, засіб; наука; інструмент; предмет, об’єкт; простір; місце; час; подібність; мова; суспільство. З’ясовано, що біпозиціоновані комбінувальні форми у постпозиції реалізують концепти лише десяти когнітивних категорій. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины