ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ ЩАСТЯ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ : Гендерная специфика объективации КОНЦЕПТА СЧАСТЬЕ В современном англоязычном художественном дискурсе

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, зв'язок з науковими темами факультету, визначаються мета і завдання, формулюються об’єкт і предмет, з’ясовуються методологічне підґрунтя, методи й матеріал, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, надається інформація про апробацію та публікації за темою дослідження.

Розділ 1. Теоретико-методологічне підґрунтя аналізу гендерної специфіки об’єктивації концепту ЩАСТЯ. Прихильники дискурсивного напряму концептуального аналізу, спираючись на діяльнісний стиль мислення, пропонують якісно нове тлумачення свого об’єкта, яке заперечує існування концепту як заданої ментальної структури й акцентує його динамічну природу як структури, що наповнюється змістом у процесі дискурсивної інтерсуб’єктної взаємодії (І.К. Архипов, О.О. Залевська, О.В. Кравченко, О.І. Морозова, Ю.С. Степанов та ін.).

Відповідно, концепт ЩАСТЯ постає як індивідуальне знання, що віддзеркалює особистісну інтерпретацію соціокультурного досвіду й актуалізується у дискурсі як динамічний набір аксіологічних асоціацій, які мають орієнтуючий зміст і можуть отримати адекватну інтерпретацію завдяки інтерсуб’єктивній природі дискурсу.

Поняттєвим змістом концепту ЩАСТЯ є позитивна оцінка суб’єктом власної долі й, як наслідок, – позитивний емоційний стан переживання суб’єктом цієї оцінки; образні асоціації уречевлюють це переживання на підставі уподібнення більш конкретним об’єктам.

Оскільки концепт ЩАСТЯ є видом оцінки, його поняттєвий і образний складники існують у нерозривній єдності з ціннісним. Оцінку називаємо феліцитарною (С.Г. Воркачев), виходячи з того, що її підставою є так зване “феліцитарне добро”, тобто ознака, що визначає поняттєво-ціннісний зміст концепту ЩАСТЯ залежно від аксіологічних орієнтирів суб’єкта оцінки.

Результати аналізу підстав феліцитарної оцінки, що лежать у підґрунті основних філософських феліцитарних теорій, зводяться до таких спрощених оперативних визначень як ЩАСТЯ є ВІДСУТНІСТЬ НЕЩАСТЯ / ЩАСТЯ є РАДІСТЬ (гедонічна модель); ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ / ГАРМОНІЯ (епікурейська модель); ЩАСТЯ не є РАДІСТЬ / ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ (стоїчна модель); ЩАСТЯ є ДІЯЛЬНІСТЬ (діяльнісна Арістотелівська модель); ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ / БЛАГО БЛИЖНЬОГО (телеономна модель); ЩАСТЯ є БОРОТЬБА (пасіонарна модель).

Виходячи з когнітивно-дискурсивного тлумачення концепту ЩАСТЯ як соціокультурно зумовленого індивідуального знання, постулюємо наявність відмінностей у смислах, актуалізованих засобами вербалізації концепту в мовленні суб’єктів сучасного англомовного художнього дискурсу чоловічої та жіночої статі. Ці відмінності об’єктивуються термінами ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ і ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ й мотивуються гендерними стереотипами, тобто історично зумовленими мінімізованими, типізованими уявленнями, які склалися у колективній свідомості англомовного лінгвокультурного соціуму про атрибути, що є властивими / невластивими індивіду, якого соціум кваліфікує як чоловіка або жінку, а також гендерними еталонами, тобто уявленнями про атрибути, що є бажаними / небажаними для цього індивіда (А.П. Мартинюк).

Основною одиницею аналізу є дискурсивний контекст щастя (за аналогією з “дискурсивним контекстом трагічного” В.Г. Ніконової), тобто фрагмент сучасного англомовного художнього дискурсу, що формально дорівнює висловлюванню або кільком діалогічним / монологічним висловлюванням й містить сукупність мовних і позамовних чинників, які є достатніми й необхідними для тематизації змісту концепту ЩАСТЯ, а саме: засоби вербалізації концепту, а також мовленнєві вирази, що експлікують / імплікують стать об’єктів та суб’єктів феліцитарної оцінки.

Поняттєво-ціннісний зміст концептів ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ та ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ встановлюється на підставі низки імпліцитних реальних визначень, що інференційно виводяться у процесі інтерпретації змісту дискурсивних контекстів щастя. Ліва частина таких визначень репрезентована визначуваними концептами ЧОЛОВІЧЕ / ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ, а права – однією із визначаючих ознак, які формують їх поняттєво-ціннісний зміст. Наприклад (тут і далі позначення суб’єкта феліцитарної оцінки підкреслено, мовні маркери концепту ЩАСТЯ (ім’я концепту, його деривати й синонімічні їм мовні вирази) виділено жирним шрифтом, а мовні вирази, що специфікують гендерну специфіку концепту й розкривають його поняттєво-ціннісний зміст, виділено жирним шрифтом і підкреслено): (1) I went to bed all happy, thinking maybe the boy liked me. It's stupid that that's all it takes, sometimes, to make you happy. Thinking that someone likes you, I mean (Carroll, c. 31). У фрагменті (1) актуалізується поняттєво-ціннісний зміст ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА. Персонаж-жінка описує свій емоційний стан, пов'язаний з усвідомленням того факту, що вона сподобалася хлопцеві, який також був їй до вподоби. Цей стан, експлікований лексемою happy, можна кваліфікувати як задоволення, зважаючи на інтенсифікатор all (цілком), з одного боку, що відрізняє його від вдоволення, а з іншого, – на відсутність індикаторів емоційної напруги чи болісності почуття, що, відповідно, різнить його з насолодою та радістю. Концептуальна ознака КОХАННЯ ЧОЛОВІКА експлікована змістом фрагменту, зокрема, предикацією the boy liked me (я cподобалася хлопцю).

З’ясування образного змісту концептів ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ та ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ передбачає застосування інструментарію когнітивної метафори. Царина джерела метафор встановлюється на основі когнітивної інтерпретації дискурсивних контекстів. Наприклад (тут і далі позначення суб’єкта метафоричної концептуалізації підкреслено, мовні маркери концепту ЩАСТЯ виділено жирним шрифтом, а мовні вирази, що втілюють метафору, підкреслено і виділено жирним шрифтом): (2)        She wouldn't give him the satisfaction of seeing her either cowed or angry (Brown, c. 46). Контекст (2) репрезентує метафору ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ПРЕДМЕТ. Концепт ЩАСТЯ вербалізується синонімом його імені, лексемою satisfaction. Гендерна специфіка концепту подана займенником третьої особи однини she (вона): оповідач передає внутрішнє мовлення персонажа-жінки. Концептуалізація щастя як предмета персонажем-жінкою імплікується трьохмісним предикатом to give (давати – хто / що / кому), який звичайно позначає маніпулятивні дії з предметами.

Розділ 2. Операційні модуси концепту ЩАСТЯ, об’єктивованого засобами сучасної англійської мови. Концепт ЩАСТЯ існує у вигляді операційних модусів – підструктур цілісного знання, що реалізують різні функції у мовленнєво-розумовій діяльності (М.В. Нікітін). Класифікаційний модус концепту ЩАСТЯ виконує функцію систематизації досвіду осмислення феномену щастя представниками англомовної лінгвокультури. Функція систематизації формує логічне поняття ЩАСТЯ. Для встановлення ознак логічного поняття концепту ЩАСТЯ застосовується когнітивно-семасіологічний аналіз його імені й похідних в абстрактних типових контекстах, зафіксованих у словниках, що відбивають усуспільнений соціокультурний досвід. Зміст логічного поняття адекватно відбиває фреймова структура (О.І. Морозова). Ідентифікаційний модус концепту ЩАСТЯ є підґрунтям для встановлення ознак повсякденного поняття (О.І. Морозова) ЩАСТЯ, що слугує для ідентифікації концепту в дискурсі. Застосування кількісного аналізу дозволяє структурувати ознаки повсякденного поняття ЩАСТЯ за ступенем типовості й змоделювати за прототипним принципом у структураційному модусі концепту.

Результати дефініційного й компонентного аналізу імені концепту та його похідних виявляють три гіперознаки логічного поняття ЩАСТЯ: удачливість [good fortune, success (New Shorter Oxford English Dictionary – далі NSOED)] – добра вдача, успіх; вдалість [pleasant appropriateness, felicity (NSOED)] – приємна відповідність ситуації; влучність; втіха [feeling of deep pleasure in, or contentment with, one’s circumstances (NSOED)] – почуття глибокої насолоди або вдоволення обставинами. Ці гіперознаки пов’язані відношеннями семантичної деривації (аналогії або контрасту) з низкою гіпонімічних ознак: удачливість → благословенність, успішність, процвітання; вдалість → узгодженість, помірність, вчасність, доречність, влучність, готовність, послужливість, безконфліктність, умиротворення, поступливість, життєрадісність :: невдалість → недбалість, непідготовленість, недосвідченість, некерованість; втіха → насолода: тілесна або/та ментальна, радість, задоволення, вдоволення; гіпоознаки набожність та сп’яніння пов’язані з гіперознакою втіха метафоричною асоціацією, а джерело насолоди – метонімічною.

Логічне поняття ЩАСТЯ структурується на підставі акціонального фрейму (С.А. Жаботинська), який містить слоти АГЕНС (суб’єкт рефлексії, що здійснює когнітивну операцію оцінювання), ОБ’ЄКТ (об’єкт оцінювання) (у разі збігу суб’єкта й об’єкта оцінки операція оцінювання співпадає з актом переживання власної оцінки), МЕНТАЛЬНА ДІЯ (операція оцінювання) і РЕЗУЛЬТАТ МЕНТАЛЬНОЇ ДІЇ (позитивна оцінка) (у разі збігу суб’єкта й об’єкта оцінки РЕЗУЛЬТАТ каузує позитивний емоційний стан суб’єкта оцінки, який, відповідно, стає ЕКСПЕРІЄНЦЕРОМ), а також характеристики оцінки: ХАРАКТЕР (емоційна або телеологічна), ІНТЕНСИВНІСТЬ (кількісні прояви емоційної оцінки), ПІДСТАВИ та МОТИВАЦІЯ (два останні конституенти, як правило, експліцитно не виражені, але можуть бути інференційно виведені з контексту).

Диференціація ознак повсякденного поняття ЩАСТЯ за ступенем типовості у структураційному модусі дозволяє зорганізувати їх за принципом прототипу. Ядро концепту ЩАСТЯ репрезентоване спільною для усіх трьох гіперознак (удачливість, вдалість та втіха) ознакою позитивна телеологічна оцінка уособленого об’єкта (його стану / властивостей / дій / результатів дій), а у випадку збігу суб’єкта й об’єкта оцінки – переживання суб’єктом власної оцінки. Оцінка, що здійснюється відстороненим суб’єктом, є якісною (раціональною телеологічною). Вона реалізується як удачливість або вдалість в усіх гіпонімічних проявах цих гіперознак. Оцінка суб’єктом самого себе є кількісною (емоційною). Вона фіксує більший/менший ступінь інтенсивності прояву позитивної емоції втіха.

Ознаки, які відбивають різноманітні прояви емоційного стану втіхи – радість, задоволення, насолода, вдоволення й сп’яніння – формують сильний імплікаціонал концепту. Cлабкий імплікаціонал концепту ЩАСТЯ складають гіпоознаки вдалість та удачливість, актуалізовані в досліджуваному дискурсі: готовність, життєрадісність, вчасність, успішність і процвітання, поступливість, безконфліктність, умиротворення, некерованість, благословенність, послужливість, примітивність, безтурботність, безвідповідальність, безконфліктність.

Урахування зовнішніх зв’язків концепту ЩАСТЯ у класифікаційному модусі із застосуванням когнітивно-ономасіологічного аналізу дозволяє виділити два виміри (О.І. Морозова) суперординатної поняттєвої категорії ЩАСТЯ: емоційний та телеологічний. В емоційному вимірі ЩАСТЯ співвідноситься з концептом ВТІХА, в телеологічному – відсилає до концептів УДАЧЛИВІСТЬ і ВДАЛІСТЬ. Названі концепти є центрами однойменних субординатних категорій.

Емоційний вимір поняттєвої категорії ЩАСТЯ структуровано на основі когнітивної моделі оцінювання за шкалою кількісної оцінки, що фіксує більший або менший ступінь інтенсивності прояву позитивного емоційного стану, пов’язаного з переживанням суб’єктом позитивної оцінки самого себе. Телеологічний вимір поняттєвої категорії ЩАСТЯ структуровано на основі когнітивної моделі оцінювання за шкалою телеологічної оцінки, де концепт УДАЧЛИВІСТЬ репрезентує позитивну телеологічну оцінку сприятливого для суб’єкта стану справ, що не залежить від його властивостей, а концепт ВДАЛІСТЬ – телеологічну оцінку саме властивостей суб’єкта. На мовному рівні концепти-члени вимірів поняттєвої категорії ЩАСТЯ репрезентовані лексемами-членами синонімічного ряду імені концепту ЩАСТЯ.

Субординатна стосовно ЩАСТЯ категорія УДАЧЛИВІСТЬ (LUCK) зорганізована навколо концепту УДАЧЛИВІСТЬ (LUCK) й містить концепти ВЕЗІННЯ (FORTUNATENESS), СПРИЯТЛИВІСТЬ (AUSPICIOUSNESS), ПРИХИЛЬНІСТЬ (FAVOURABLENESS), БЛАГОСЛОВЕННІСТЬ (PROVIDENTIALNESS), ДОБРОБУТ (WELFARE), БЛАГОПОЛУЧЧЯ (WELL-BEING), МИЛОСТИВІСТЬ (PROPITIOUSNESS), БЛАГОТВОРНІСТЬ (BENIGNITY).

Субординатна категорія ВДАЛІСТЬ (APPROPRIATENESS) :: НЕВДАЛІСТЬ (INAPPROPRIATENESS) конституюється концептами ПРИДАТНІСТЬ (SUITABILITY), ВІДПОВІДНІСТЬ (FITTINGNESS), НАЛЕЖНІСТЬ (MEETNESS), СПРАВЖНІСТЬ (PROPERNESS), ДОРЕЧНІСТЬ (APTNESS) :: НЕДБАЛІСТЬ (CASUALNESS).

Субординатна категорія ВТІХА (POSITIVE EMOTIONAL STATE) охоплює концепти РАДІСТЬ (JOY), НАСОЛОДА (PLEASURE), ЗАДОВОЛЕННЯ (SATISFACTION), ВДОВОЛЕННЯ (CONTENTMENT), ЗАХОПЛЕННЯ (DELIGHT), РАДІСНІСТЬ (GLADNESS), ЕЙФОРІЯ (BLISS), ТОРЖЕСТВО (EXULTATION), ЕКСТАЗ (RAPTURE), ВЕСЕЛОЩІ (GLEE), ТРІУМФУВАННЯ (JUBILANCE), ПРИЄМНІСТЬ (GRATIFICATION), БЛАЖЕНСТВО (FELICITY).

Розділ 3. Об’єктивація концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі. Згідно з результатами аналізу дискурсивних контекстів, що втілюють поняттєво-ціннісний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ, суб’єкти феліцитарної оцінки жіночої статі реалізують гедонічну (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ЗЛАГОДА У РОДИНІ / КОХАННЯ ЧОЛОВІКА / ЕТАЛОННИЙ ЧОЛОВІК / ДИТИНА / НЕСАМОТНІСТЬ / САМОТНІСТЬ / СПІЛКУВАННЯ з РІДНИМИ / ДОСЯГНЕННЯ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ у РОБОТІ / ГАРНЕ ВБРАННЯ / НАСОЛОДА ВІД ЇЖІ), телеономну (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА / УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА // не є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА; ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є БЛАГО БЛИЖНЬОГО; ЩАСТЯ МАТЕРІ є ЗАМІЖЖЯ ДОНЬКИ / СОЦІАЛЬНИЙ УСПІХ СИНА) та епікурейську моделі щастя (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ / ГАРМОНІЯ).

Суб’єкти феліцитарної оцінки чоловічої статі концептуалізують жіноче щастя на підставі гедонічної (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА) та телеономної моделей (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА / УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА).

Гедонічні уявлення про жіноче щастя, що найчастіше реалізуються у мовленні суб’єктів феліцитарної оцінки жіночої (56,2%) та чоловічої статі (52,7%), є прототиповими. Наприклад, у фрагменті (3) фемінінний суб’єкт оцінки актуалізує поняттєво-ціннісний зміст ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДИТИНА: (3)“Tell me, what was the happiest time in your life, absolutely the happiest?” “When you arrived,” Ma said without hesitation. “That was real joy” (Boylan, c. 307). У цьому контексті донька запитує у матері, що було найщасливішим моментом її життя. Мати відповідає, що таким моментом було її народження й називає стан, який вона переживала, real joy (справжньою радістю). Відповідно, усі складники дефініції ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДИТИНА тут подані експліцитно. У (4) цей же зміст експлікується маскулінним суб’єктом оцінки: (4) Iris was pregnant now – and deliriously happy, as pregnant women should be (Wall, c. 389). Фрагмент містить мовлення персонажа-чоловіка, який описує вагітну Айрис як таку, що була у нестямі від радості (deliriously happy) й це здається йому цілком природним; з його точки зору, усі вагітні жінки мають переживати саме такий емоційний стан (ця думка чоловіка виражена модальним предикатом should (повинна) у предикації as pregnant women should be (як це й подобає вагітним жінкам)).

Телеолономні уявлення, що займають проміжну позицію у мовленні суб’єктів жінок (33,2%) та чоловіків (47,3%), відбивають як традиційні патріархальні (РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА), так і альтернативні (РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА) гендерні еталони.

Епікурейські уявлення виявляються значно рідше (7,3%) і є притаманними лише жінкам. Відтак, вони є нетиповими.

В цілому, жінки демонструють більш широку палітру соціокультурних уявлень про щастя, на відміну від чоловіків, які вибудовують односпрямовану андроцентричну модель жіночого щастя, центром якої є вони самі (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА / РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі МАТЕРІ / БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА). Альтернативні уявлення (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА) для маскулінних суб’єктів оцінки є маргінальними.

Образний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ конституюється групою онтологічних метафор, об’єднаних таксономічними зв’язками навколо базового корелята МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ, який специфікується як НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ПРЕДМЕТ: not to mention the joy it would bring her; she didn't find satisfaction soon; her happiness was very much in her own hands / ДЕЛІКАТЕС: she savored her happiness / БУДІВЛЯ: her joy was demolished) / НЕТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (РІДИНА: She was bubbling over with joy / СВІТЛО: happiness radiated through Alexandra's entire being)); ЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ЛЮДИНА: The happiness resided in her palm / ДИКИЙ ЗВІР: she tried to tame down the pleasure / РОСЛИНА: her joy faded); ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ: the happiness she yea ed for / ВОЛОДІННЯ: The one that robbed her of satisfaction / ПЕРЕСЛІДУВАННЯ: Secretly she believes that the pursuit of happiness is a selfish act / ВИНАГОРОДА: she deserves to be happy. Онтологічні метафори щастя доповнюються образ-схемою КОНТЕЙНЕР: she went home and tried to lose herself in the pleasure / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА: The compliment filled her with more pleasure.

Розділ 4. Об’єктивація концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі. Результати аналізу дискурсивних контекстів, що об’єктивують поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, свідчать, що суб’єкти феліцитарної оцінки чоловічої статі актуалізують гедонічну (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЖІНКИ / УСПІШНІСТЬ у РОБОТІ / ЗЛАГОДА у РОДИНІ / НАСОЛОДА від СЕКСУ / НАСОЛОДА від ЇЖІ / НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ), телеономну (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ (у РОЛЯХ ЛІДЕРА / ГЕРОЯ) / БЛАГО БЛИЖНЬОГО) та стоїчну (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ) моделі щастя.

Суб’єкти феліцитарної оцінки жіночої статі актуалізують поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ на підґрунті гедонічної (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ЗЛАГОДА у РОДИНІ / КОХАННЯ ЖІНКИ / УСПІШНІСТЬ у РОБОТІ / ВІДЧУТТЯ СВОБОДИ / ФІНАНСОВА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ / НАСОЛОДА від ЇЖІ / КОМФОРТНА ОДЕЖА) та телеономної (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ (у ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА / ВОЛОДАРЯ) / БЛАГО БЛИЖНЬОГО) моделей.

Найчастотніше суб’єкти феліцитарної оцінки чоловічої (59,3%) та жіночої (52,7%) статей реалізують гедонічні уявлення про чоловіче щастя, що говорить про їх прототиповість. Наприклад, фрагмент (5), що містить мовлення оповідача, який передає душевний стан персонажа чоловічої статі, втілює комплексне уявлення про щастя чоловіка, яке включає РОБОТУ, КОХАННЯ ЖІНКИ й ВЛАШТОВАНИЙ ПОБУТ: (5) He should lea that happiness is work and a woman and a place to hang his hat (Banter, c. 77). Усі визначаючі ознаки концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, як власне й сам концепт, подані в експліцитний спосіб. У контексті (6) персонаж-жінка актуалізує поняттєво ціннісний зміст ЧОЛОВІЧЕ НЕЩАСТЯ є НЕМОЖЛИВІСТЬ НАСОЛОДЖУВАТИСЯ КОХАННЯМ ЖІНКИ й НЕУСПІШНІСТЬ у РОБОТІ: (6) He is a very unhappy man, maybe even suicidal, and I didn’t have a clue. All the lonely people… At least we know where they come from: Surrey. That’s where Mark and I come from, anyway… I give him a cup of coffee, and he lights a cigarette – he gave up ten years ago – and he tells me about his hopeless job, and his hopeless love life, and all the stupid mistakes he’s made (Ho by, c. 193). Персонаж-жінка розповідає про свого брата, якого вважає дуже нещасним (He is a very unhappy man) через безперспективну роботу (hopeless job) та нерозділене кохання (hopeless love life). Визначаючі ознаки концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ виводяться інференційно на підставі інтерпретації змісту фрагмента.

Телеономні уявлення суб’єктів чоловіків (37,8%) та жінок (40,4%) займають проміжну позицію й в обох випадках спираються на патріархальні гендерні еталони.

Стоїчні уявлення, які об’єктивуються лише чоловіками й у незначній кількості випадків (2,9%), слід вважати нетиповими.

Образний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ репрезентований низкою онтологічних метафор, поєднаних таксономічними зв’язками й зорганізованих навколо центрального корелята МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ, який специфікується як НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ПРЕДМЕТ he took great joy in telling her the contents of his message) / НЕТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (РІДИНА then he smiled, happiness flooding across his generally troubled face)); ЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ЛЮДИНА: “I feel fine,” he said, not wanting to admit that the happiness and peace had come (ВОРОГ: He could not fight his happiness)); ВИНАГОРОДА: He deserves a chance at happiness / ТРОФЕЙ: he couldn’t find words with which to combat for that woman’s happiness)/ ОБ’ЄКТ ВОЛОДІННЯ: She said a quick prayer, that Dick would have some happiness/ КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА: he drew little satisfaction from it. Окрім того, ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ концептуалізується на основі структурної метафори ПОДІЯ: “Come, come,” an expansive man invited, as they drifted past. “Celebrate my son’s happiness”.

Порівняльний аналіз спектра специфікованих корелятів концептуальних референтів ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ та ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ висвітлює відмінності, пов’язані з тим, що референт ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ має кореляти з домену ВІЙНА (ВОРОГ/ТРОФЕЙ), а ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ – з доменів ПРИРОДА (СВІТЛО / ЛЮДИНА / ДИКИЙ ЗВІР / РОСЛИНА) та ПРОДУКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ (ДЕЛІКАТЕС / БУДІВЛЯ).

ВИСНОВКИ

Когнітивно-дискурсивний напрямок концептуального аналізу надає нові можливості для вивчення концептів як індивідуального знання, що віддзеркалює соціокультурний досвід й формується в дискурсивній інтерсуб’єктній взаємодії.

З позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепт ЩАСТЯ розглядається як особистісна інтерпретація соціокультурно зумовленої феліцитарної оцінки, тобто особливого виду позитивної раціонально-емоційної телеологічної оцінки, яка у випадку збігу суб’єкта і об’єкта актуалізується як переживання суб’єктом позитивного емоційного стану. Підставою феліцитарної оцінки є феліцитарне добро, тобто ознака, що мотивує операцію оцінювання.

Ядро концепту ЩАСТЯ формується ознакою позитивна телеологічна оцінка суб’єктом уособленого об’єкта, а у випадку збігу суб’єкта й об’єкта оцінки – переживання суб’єктом власної оцінки.

Ця ядерна ознака конкретизується у трьох гіперознаках концепту ЩАСТЯ: удачливість, вдалість та втіха, де перші дві репрезентують позитивну телеологічну оцінку уособленого об’єкта відстороненим суб’єктом, а остання фіксує емоційне переживання суб’єктом власної оцінки.

Названі гіперознаки, конкретизуючись в різноманітних гіпонімічних проявах на підставі семантичної деривації імені концепту ЩАСТЯ, формують логічне й повсякденне поняття ЩАСТЯ, а також субкатегорії поняттєвої категорії ЩАСТЯ, зорганізованої концептом ЩАСТЯ на підґрунті синонімічних відношень його імені.

Поняттєво-ціннісний зміст концепту ЩАСТЯ, актуалізований у сучасному англомовному художньому дискурсі, варіює в залежності від гендерної ідентичності суб’єктів та об’єктів феліцитарної оцінки.

Суб’єкти феліцитарної оцінки чоловічої статі актуалізують поняттєво-ціннісний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ на основі гедонічних й телеономних уявлень, закорінених на традиційній стереотипній жіночій ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА, відповідній патріархальним еталонам. Суб’єкти феліцитарної оцінки жіночої статі реалізують як традиційні уявлення про щастя на підґрунті гедонічної, телеономної й епікурейської моделей, так і альтернативні телеономні, пов’язані із самореалізацією у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА. Особливістю концептуалізації ЩАСТЯ суб’єктами феліцитарної оцінки жіночої статі є утвердження власної точки зору через заперечення традиційних стереотипних уявлень (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ не є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА / ДИТИНА / РОЗВАГА).

Поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, актуалізований суб’єктами феліцитарної оцінки чоловічої та жіночої статі, переважно демонструє спільні традиційні гедонічні й телеономні уявлення, пов’язані з реалізацією чоловіка у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА й ГОЛОВИ СІМ’Ї. На відміну від жінок, чоловіки також реалізують стоїчне уявлення, втілене у визначенні ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ.

Образно-ціннісний зміст концептів ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ та ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ переважно втілено однотипними конвенціональними онтологічними метафорами, що є специфікаціями базової метафори ЖІНОЧЕ / ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ: НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ПРЕДМЕТ / РІДИНА) / ЖИВА ІСТОТА / ВИНАГОРОДА / ОБ’ЄКТ ВОЛОДІННЯ, а також образ-схемою КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА.

Корелят метафори ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ специфікується як ДЕЛІКАТЕС / БУДІВЛЯ / СВІТЛО, а ЖИВА ІСТОТА – як ЛЮДИНА/ ДИКИЙ ЗВІР / РОСЛИНА. Уявлення про ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ як ЖИВУ ІСТОТУ специфікується на підставі метафори ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВОРОГ. Окрім того, ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ уявляється як ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ і ОБ’ЄКТ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, а ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ – як ТРОФЕЙ і ПОДІЯ.

Перспективи дослідження вбачаємо у здійсненні аналізу об’єктивації концепту ЩАСТЯ суб’єктами різних типів англомовних національних дискурсів, насамперед, американського й британського, поглибленому вивченні гендерної специфіки метафоричних асоціативних зв’язків концепту ЩАСТЯ, здійсненні міжкультурних досліджень концепту ЩАСТЯ, а також застосуванні розробленої методики для вивчення інших аксіологічно навантажених концептів.