МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Краткое содержание

У першому розділі „Зміст аналізу геоекологічних ризиків” викладено теоретичні основи дослідження поняття ризику в конструктивній географії, екології та інших науках, що ґрунтується на роботах О.Д. Арманда, В.Н. Башкіна, Е.Н. Вайнера, Б.В. Гідаспова, М.Д. Гродзинського, Е.Г. Коломица, М.М. Козельцева, Е. Німана, В.М. Пащенка, Б.М. Порфір’єва, В.С. Преображенського, П. Сандмана, В.Б. Сочави, Д. Стивенса, Д. Шарпа, Д. Фіксела,  О.В. Яблокова та ін. дослідників.

         В онтологічному аспекті поняття геоекологічного ризику є результатом застосування геоекологічного підходу до загальнонаукового поняття ризику. Під геоекологічним підходом ми розуміємо такий науковий підхід до розв’язання проблеми, що ґрунтується на розумінні цієї проблеми як міждисциплінарної, суб’єкт-об’єктної, залежної від особливостей території та взаємодії компонентів географічного середовища в її межах. Таким чином, геоекологічний ризик – це можлива зміна у структурі зв’язків між компонентами територіальної системи, факт настання і розміри якої оцінюються певним суб’єктом як загрозливі. У цьому визначенні відображені територіальний характер ризику, його суб’єкт-об’єктна сутність, оцінювальний характер і комплексно-географічна природа, тобто присутні всі зазначені вище основні атрибути геоекології та геоекологічного підходу. В етимологічному відношенні „географічність” поняття геоекологічного ризику полягає у територіальності його об’єкта і тлумаченні цього об’єкту як географічної системи, утвореної взаємодією компонентів географічної оболонки. „Екологічність” геоекологічного ризику полягає в його суб’єктному характері, тобто в наявності деякого „центру”, з позицій якого певна об’єктивна подія (зміна територіальної системи) кваліфікується як ризикована й оцінюється, наскільки ризикованою вона є для даного суб’єкта. Отже, головна відмінність геоекологічного ризику від екологічного полягає у територіальному аспекті першого з них. У цьому відношенні геоекологічний ризик є більш конкретним і наближеним до реальної ситуації поняттям. Складність поняття геоекологічного ризику пов’язана не тільки з тим, що його аналіз вимагає проведення комплексних досліджень, а насамперед з тим, що воно містить декілька складових. Найбільш важливі ці складові визначаються суб’єкт-об’єктною природою ризику і двома його оціночними компонентами (імовірність і розмір ризику).

         Суб’єкт-об’єктна сутність геоекологічного ризику полягає в тому, що будь-який ризик не існує сам по собі, а лише сприймається (зокрема оцінюється чи кваліфікується) як такий з точки зору суб’єкта. Так, одна й та сама зміна у ландшафті може становити ризик для одного його суб’єкта (наприклад людини) і не являти жодної загрози для іншого (певних видів тварин чи рослин). Більше того, для різних видів господарювання у ландшафті одна й та сама його зміна може бути ризикованою або ні. Таким чином, оцінювання геоекологічних ризиків передбачає визначення суб’єкта, з позицій якого ця оцінка має виконуватись. Об’єктом ризику є система, зміни якої можуть негативно вплинути на деяку іншу систему. Остання і розглядається як суб’єкт ризику. Тобто ним є система, яка зазнає небажаних наслідків як результат зміни об’єкту ризику. Отже, під суб’єктом ризику розуміємо не тільки людину чи людські спільноти, а будь-яке джерело активності в географічній оболонці, чия активність може постраждати внаслідок її змін.