АНГЛОМОВНИЙ ДИСКУРС МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
АНГЛОМОВНИЙ ДИСКУРС МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
Альтернативное Название: АНГЛОЯЗЫЧНЫЙ ДИСКУРС МЕЖДУНАРОДНЫХ ПРЕСС-КОНФЕРЕНЦИИ: структурные, семантические и прагматические аспекты
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій”. У сучасній лінгвістиці під      дискурсом розуміється не лише сам мовленнєвий твір, який розглядається              у всій повноті свого вираження з урахуванням позамовних факторів      (соціальних, культурних, психологічних), суттєвих для успішної мовленнєвої взаємодії, але й діяльність, у процесі якої він породжується. В цьому дослідженні дискурс розглядається як комунікативно-прагматичний зразок мовленнєвої поведінки в певній соціальній інституційній сфері, який має відповідний набір змінних: соціальні норми, відношення, ролі, показники інтерактивності. Цей підхід використовується нами як базовий у дослідженні англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій.


Зазвичай дискурс прес-конференцій відносять до масово-інформаційного (М.П.Подолян, М.Rapley, С.Antaki), політичного (О.І.Бакумова, З.Я.Карманова, М.Ю.Кочкін, О.Л.Міхальова, О.Й.Шейгал), рекламного (Т.В.Полетаєва, Р.Bruthiaux) дискурсів або дискурсу у сфері паблік рілейшнз (Ф.С.Бацевич, Г.Г.Почепцов (мол.), О.М.Чуміков). Дослідження особливостей мовленнєвої взаємодії учасників прес-конференцій у контексті масово-інформаційного дискурсу обґрунтовується тим, що інформація, яка подається на прес-конференції, спрямована на масового адресата, а медіатором повідомлення є представники   мас-медіа. Прихильники другої точки зору вважають однією з основних функцій дискурсу прес-конференцій, яка поєднує його з політичним дискурсом,      функцію переконання шляхом аргументації та маніпуляції. Прихильники               ж третьої точки зору доводять, що дискурсу прес-конференцій притаманна не тільки інформативна, а й спонукальна функція, яка є характерною для    рекламного дискурсу.


Кожен із поданих вище поглядів має свої вади. По-перше, представлення дискурсу прес-конференцій розраховане не на широке, а на обмежене коло адресатів, безпосередньо зацікавлених у певній інформації. Читачі та глядачі самі шукають потрібні їм відомості з приводу, наприклад, політичних подій в Україні або за кордоном, чи, можливо, міжнародних програм соціального розвитку, чи розвитку громадського суспільства в країні, питань міграційної політики тощо. По-друге, в дискурсі міжнародних прес-конференцій відсутня прагматична “категорія влади”, яка є базовою для політичного дискурсу і визначає його основні цілі: інтеграція і диференціація групових агентів політики, розвиток конфлікту і встановлення консенсусу, здійснення вербальних політичних дій і інформування про них, маніпуляція свідомістю громадськості (О.Й.Шейгал). Кінцевим же призначенням і метою комунікації на прес-конференції є формування суспільної думки. В політичному дискурсі формування суспільної думки є лише інструментом, засобом боротьби за владу. По-третє, у дискурсі   прес-конференцій переважає інформативна функція, спонукальна наявна лише імпліцитно.             Тому, ми притримуємося думки таких вчених, як Г.Г.Почепцов та Ф.С.Бацевич,            які відносять дискурс прес-конференцій до нового типу дискурсу – дискурсу у сфері паблік рілейшнз.


Таким чином, дискурс міжнародних прес-конференцій є складним типом дискурсу, або гібридним дискурсом, який має ознаки різних типів дискурсу, а саме, політичного, масово-інформаційного, рекламного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз, і реалізується на їх перетині.


Адресант – представник інституції – передає зміст повідомлення журналісту, який редагує інформацію, може вносити свої корективи в оформлення повідомлення, додавати коментарі, давати власну оцінку. Отже, він стає вторинним адресантом. Повідомлення сприймається адресатом (громадськістю) як продукт спільної діяльності первинного адресанта (представника інституції) і вторинного адресанта (представників ЗМІ).


Дискурс міжнародних прес-конференцій як складний (гібридний) дискурс є певним відображенням ситуації, умов комунікативного акту, реалізацією намірів адресанта, втіленням засобів досягнення комунікативних цілей. Він виділяється за низкою параметрів, до яких належать: комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії, інтенція мовців, головна мета й характер цілей цього дискурсу, комунікативні стратегії й тактики їх реалізації у мовленні комунікантів, регламентованість у часі, ситуативна зумовленість та інформаційна         значущість тощо.


Дискурс прес-конференцій відрізняється від інших видів інституційного спілкування, по-перше, в тому, що “клієнт” (термін О.Й.Шейгал) у                     прес-конференції – і груповий (представники ЗМІ), і масовий (громадяни), але      не індивідуальний (прес-конференція не може бути організована для однієї людини).  Цікавим є той факт, що мас-медіа є водночас і „клієнтом”, на який спрямовується потік інформації, і посередником, через якого статус „клієнта” набувають громадяни. По-друге, різниця проходить за суб’єктно-адресатним вектором спілкування, який переважає в дискурсі. Досліджений матеріал       показав, що прес-конференція – це статусно-індексальне спілкування на      

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины