ЛИНГВО-КОГНИТИВНЫЕ ПАРАМЕТРЫ КОНЦЕПТУАЛИЗАЦИИ ПРОСТРАНСТВА СРЕДСТВАМИ АНГЛИЙСКОЙ ФРАЗЕОЛОГИИ : ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПАРАМЕТРИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ЗАСОБАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено коло наукових проблем, що досліджуються, конкретизовано об`єкт, предмет, мету, завдання та методологічну базу дослідження, його наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

У першому розділі „Категорія простору як об’єкт міждисциплінарного дослідження” розроблено теоретико-методологічну базу дослідження, зокрема досліджувану категорію представлено у міждисциплінарному аспекті, з’ясовано специфіку філософського осмислення простору, виявлено міфопоетичні просторові уявлення та їх знакові маніфестанти – просторові символи, проаналізовано лінгвальну репрезентацію категорії локативності та когнітивні засади концептуалізації простору. Як результат, у роботі запропоновано інтегративне визначення простору - складного динамічного конструкта етносвідомості, образно-предметною маніфестацією якого виступають просторові міфологеми, що отримують мовну об’єктивацію у функціонально-семантичній категорії локативності та відповідному фрагменті мовної картини світу.

Особливість філософської інтерпретації простору полягає в еволюціонуванні категорії простору, що супроводжувалося декількома етапами її осмислення. Висхідним було тлумачення субстанціонального простору (ізольованого „вмістилища тіл”, неперервного, гомогенного та ізотропного за своєю структурою, що має найнижчий ступінь антропоцентризму), якому наслідував реляційний простір (порядок взаємного розташування тіл, де частини простору відрізняються лише за допомогою існуючих в ньому речей). Наступним етапом стає постулювання  об’єктивно- та суб’єктивно-ідеалістичного простору (розташування тіл згідно певних закономірностей й відносин), що уможливило сучасне наукове розуміння простору як форми координації об’єктів та матерії, котрому властива об’єктивність та незалежність від людської свідомості, нерозривний зв'язок із часом, тривимірність, кількісна та якісна безкінечність. Визначальним фактором інтерпретації поняття простір слугує ракурс профілювання властивостей об’єкту – чи його сприйняття за допомогою органів відчуття, чи геометрична концептуалізація.

Прототипові властивості простору виявляють надзвичайну стійкість у наступних етапах розвитку культури та існування картини світу, оскільки просторовий код є найдавнішим культурним кодом, за допомогою якого концептуалізується більшість непросторових значень: темпоральних, антропних, біоморфних, предметних, духовних кодів, тощо). Отже, реконструювання міфологічних просторових уявлень допомагає експлікації культурно-маркованих смислів, закодованих у мовних номінаціях простору.

Структуру міфологічного простору становлять базові просторові міфологеми (простір-хаос, своє-чуже, верх-низ, ліво-право, центр-периферія, границя, відстань та ін.), що формують загальні властивості міфологічного простору (дискретність, об’єктну наповненість, членимість, складність, якісна різнорідність, здатність до екстраполяції просторових відносин, синкретизм простору та часу). Знаковою фіксацією та образно-предметною маніфестацією просторових міфологем є просторова символіка. Просторові міфологеми мають „передконцептуальний” статус, оскільки формують ядро поняттєвого складника концепту ПРОСТІР, окреслюють його межі та зумовлюють структурування смислового поля простору.

Лінгвальна інтерпретація простору має багатовекторний характер, що зумовлено поліаспектністю експлуатації цієї категорії і, як наслідок, існуванням дейктичного простору (явища вказування на місце та напрямок дії), вербального простору (лінгвального втілення стандартно-побутового розуміння простору), комунікативного простору (об’єкта дослідження прагматики та проксеміки) та просторового континууму або топосу (текстотвірної категорії в межах лінгвістики тексту).

Когнітивна розробка проблеми простору має багатоаспектний характер. По-перше, вона пов’язана з термінологічним статусом когнітивного простору та його ототожненням з концептосферою – сукупністю етномаркованих уявлень про впорядкування світу. По-друге, виокремлюється власне концептосфера простору, коли об’єктом дослідження стає окремий фрагмент концептосфери – певна сукупність концептуальних референтів, що містять знання про конкретний об’єкт пізнання, зокрема, простір.

Категоріально-ієрархічні відношення концептосфери простору та концепту ПРОСТІР, у свою чергу, можуть бути встановлені через використання принципу стереоскопічності: концепт ПРОСТІР є ядерним концептом однойменної концептосфери та культурним макроконцептом, зважаючи на його роль й місце у структурі етносвідомості. З огляду на потенційну можливість профілювання знань, представлених референтами інших концептосфер відносно концепту ПРОСТІР, останній слугує базовим доменом, тобто концептом, у термінах якого осмислюється значна кількість інших концептів.

Концептуалізація ПРОСТОРУ порушує низку питань, пов’язаних із його парадигмальном статусом, тобто, чи слід розглядати концепт ПРОСТІР в одній парадигмі з концептами МІСЦЯ та ПРЕДМЕТА, або ізольовано. На захист першої думки наводяться такі аргументи, як належність концептів до „семантичних примітивів” (А.Вежбицька) та „універсальних інвентарів концептуальних систем” (Р.Джекендофф). У підтримку необхідності парадигмальної диференціації цих концептів наводяться наступні факти: різний частиномовний потенціал концептів ПРОСТОРУ (когнітивної основи прийменника), МІСЦЯ та ПРЕДМЕТА (когнітивної основи іменника); різне логіко-філософське підґрунтя (ПРОСТІР як форма існування матерії, МІСЦЕ та ПРЕДМЕТ як форма існування буття); гіперо-гіпонімічні відношення мовних відповідників (імен) концептів.

Останній принцип ієрархічних відносин, на нашу думку, слугує джерелом розв’язання питання парадигмального статусу концепту ПРОСТІР: макроконцептуальний статус ПРОСТОРУ дає можливість виокремлення гіперконцептів - одиниць, які не претендують на понятійну глобальність та менші за обсягом (МІСЦЕ, ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ, НАПРЯМОК), що, в свою чергу, містять гіпоконцепти (наприклад, МІСЦЕ – ЛІВО / ПРАВО, ВЕРХ / НИЗ).

Концепт ПРОСТІР отримує мовну об’єктивацію у вигляді функціонально-семантичної категорії локативності, пов’язаної зі сприйняттям просторових характеристик людиною та їх відображенням у мові. Разом з тим, аналіз мовних даних (функціонально-семантичного поля локативності) забезпечує вихід на одиниці когнітивного рівня. Застосування методики концептуального аналізу разом із результатами дослідження лексико-семантичного поля локативності надало підстави побудувати польову модель концепту SPACE, яку представлено в термінах ядра та периферії.

В сучасній англійській мові ядро макроконцепту SPACE становлять концепти, що збігаються з ядром поняттєвого складника семантичного поля локативності та базовими просторовими міфологемами, а саме PLACE, LOCATION, SIDE, BEGINNING / END, TOP / BOTTOM, FRONT / REAR, LEFT / RIGHT, SIZE, CENTER, MIDDLE. Цей факт свідчить про надзвичайну діахронічну стійкість ядра концепту. Зазначені ядерні концепти містять гіпоконцепти: TOP / BOTTOM → DEPTH / SHALLOWNESS, WIDTH / NARROWNESS, BEGINNING / END → LIMIT / BOUNDARY, EXTERIORITY / INFERIORITY, LIFE / DEATH, LEFT / RIGHT → DIRECTION.

Периферію макроконцепту SPACE представлено одиничними утвореннями, двочленними та тричленними опозиціями: CROSSING, ABSENCE / PRESENCE; CONTAINER, HABITATION, ENVIRONMENT, SHAPE, ENDLESSNESS / INTERVALITY, COMPLETENESS / INCOMPLETENESS, MOVEMENT / IMMOBILITY, PROGRESS / REGRESS / REVERSION, OPENING / CLOSURE, CONTINUATION / DISCONTINUATION, DESTRUCTION / CREATION, SUFFICIENCY / INSUFFICIENCY, CHANGE, CLARITY / UNCLARITY; EARLINESS / LATENESS. Периферійні концепти містять субординовані гіпоконцепти:  SHAPE  → FLATNESS / CURVATURE / ROTATION, CHANGE → ADDITION / DEDUCTION, INCREASE / DECREASE, INSERTION / EXTRACTION.

У другому розділі „Фразеологічні номінації простору: структурно-семантичні особливості” розглянуто особливості мапування навколишнього простору засобами фразеології; вивчено проблему співвідношення концептуальних та мовних структур; конкретизовано специфіку фразеологічних одиниць як складника мовної картини світу; висвітлено сутність когнітивно-орієнтованого аналізу локативних фразеологічних одиниць (далі – ЛФО) та встановлено національно-культурний компонент фразеологічних номінацій простору; досліджено фразеотворчий потенціал орієнтаційної метафори, а також проаналізовано структурно-семантичні особливості англійських ЛФО.

Образ світу представлено в людській свідомості у вигляді концептуальної картини світу (ККС), „переломленої” через мовні форми – мовну картину світу (МКС) тієї чи іншої етноспільноти. Через наявність власного осмислення довкілля, що простежується у граматичних формах, лексиці, мовних кліше, а також фразеологічних ресурсах, МКС не ізоморфна ККС. Обидвом картинам світу притаманне національно-культурне забарвлення, оскільки в кожній мові зафіксовано власний спосіб осмислення та концептуалізації дійсності, зокрема засобами фразеології.

Сукупність засобів вторинної номінації формує фразеологічну картину світу, що існує скоріше як „умовна наукова модель”. Правомірність її виокремлення може обґрунтовувати той факт, що фразеологічні одиниці мають якісно відмінний характер номінації, оскільки вони здатні апелювати до фреймів та сценаріїв етносвідомості й тим самим відображати діяльністну картину світу. Окрім цього, інформаційне навантаження фразеологізмів набагато вище за навантаження одиниць первинної номінації завдяки облігаторній наявності образного складника, який фіксує духовний, культурний та соціальний досвід носіїв мови. Цей факт уможливлює висновок про те, що одиниці первинної та вторинної номінації вербалізують різний обсяг концептуальної інформації. Більше того, специфіка фразеологічного мапування світу полягає в тому, що фразеологізми виникають у результаті оперування вже наявними концептами та трансформації існуючих фреймових структур для створення нових концептів.

Таким чином, дослідження фразеологічних номінацій простору набуває нового вектору – когнітивно-орієнтованого, який характеризується підвищеним інтересом до мотивуючої бази ЛФО. Лінгвосеміотична природа ЛФО, – тобто здатність фіксувати стереотипи та еталони культури мовців, піддавати концептуалізації знання не лише про свій, а й про всі інші типи відношення суб’єкта до її фрагментів (О.О. Селіванова), – зумовлює спроможність одиниць вторинної номінації бути віддзеркаленням особливої внутрішньої сутності мови. Відтак, когнітивно-орієнтованому аналізу підлягає внутрішня форма фразеологізму, в якій зафіксовано результат переосмислення прототипової семантики. У свою чергу, семантика прототипу фразеологізму містить не лише семантику мовних одиниці, а й їх асоціативні відносини – фонд реалій, історичних знань, фольклорних традицій, релігійних уявлень.

Внутрішня форма ЛФО неодмінно збагачена національно-культурним компонентом – сукупністю культурно-історичного знання, наявного у свідомості мовців. Національно-культурний підхід до одиниць вторинної номінації забезпечує тлумачення фразеологізмів на позначення простору як „конденсованого тексту” незалежно від наявності культурно-маркованих лексем (реалій), оскільки національно-культурна специфіка виявляється в глибинній семантиці лексем у складі ЛФО. Національно-культурна релевантність ЛФО в межах цього підходу зумовлена референцією локативних фразеологізмів до інших семіотичних кодів (фольклору, символіки, міфу), і, як наслідок, національно-специфічною концептуалізацією простору в термінах інших концептосфер.

Цей процес стає можливим завдяки метафоризації – сприйняттю одного об’єкта в термінах іншого, перенесення когнітивної структури, що має прототиповий зв'язок з певною мовною одиницею, з змістовної області, до якої вона первинно належить (домен або область джерела), до іншої області (домен або область цілі). Метафоризація слугує домінантним джерелом фразеотворення локативних фразеологізмів. Образність фразеологізмів на позначення простору може одночасно базуватися на декількох метафоричних переносах.

Експлікація продуктивних моделей фразеотворення передбачає глибоке занурення в семантику та структуру досліджуваних одиниць, зокрема локативних фразеологізмів сучасної англійської мови. Структурний аналіз надає змогу ідентифікувати чотири типи ЛФО: одновершинні (across lots; with knobs on; to that end); ЛФО зі структурою сурядного чи підрядного словосполучення (touch the ground; back and forth; be-all and end-all); ЛФО зі структурою підрядного речення (before one knows where one is; till hell freezes); ЛФО зі структурою простого або складного речення (all hell broke loose; still waters run deep; cross that bridge when you come to it; that is too thin).

Залежно від їх семантичної стійкості ЛФО поділяють на ідіоми з повним переосмисленням компонентів (have an edge over somebody; the other side of the coin; be at a stand; know where you stand); ідіофразеоматизми, де перший семантичний варіант, як правило, є професіоналізмом, а другий має повністю переосмислене значення (back water; inside track; catch smb tripping). Основними джерелами фразеосемантизації локативних фразеологізмів слугують морські та спортивні терміни. Ще одну групу ЛФО за семантичною стійкістю становлять фразеоматизми – одиниці з непереосмисленим, але ускладненим значенням (be free with one’s money).

Процедура методу фразеологічного опису дала підстави сформувати частиномовно-функціональну типологію ЛФО та виокремити субстантивовані ЛФО зі структурою словосполучення (chicken feed; a drop in a bucket; a middle ground; last home; a lift in life); субстантивовані ЛФО з частково-предикативною структурою (part that went over the fence last; a land flowing with milk and honey); ад’єктивні компаративні ЛФО (as scarce as hen’s teeth; as fast as lightning; as full as a tick/ a boot/ an egg; high as a kite); ад’єктивні некомпаративні ЛФО з підрядною (down in the mouth; beyond the pale; fathoms deep) та сурядною структурою (lock, stock, and barrel; far or near); адвербіальні якісні ЛФО (at a full jump; drop by drop; out and out; out and away) та адвербіальні обставинні ЛФО (for keeps; at a full jump; right, left and centre; at the back of God-Speed); дієслівні ЛФО (cut co ers; go a long way; beat the gun; get the chopper; cross the Great Divide); модальні ЛФО (far and away; not by a long shot/way / in no way); прислів’я та приказки (well begun is half done; everything must have a beginning; in every beginning think of the end; a good beginning is half the battle).

Основними джерелами-прототипами утворення локативних фразеологізмів слугують мовленнєві прототипи, до яких возведені ЛФО з прозорою внутрішньою формою (hold one’s ground; up a tree); мовні прототипи, переважно в основі фразеоматизмів (under the hatches); позамовні прототипи, до яких належать фактори позамовної дійсності (the top brass); змішані прототипи в основі ЛФО, які виникли внаслідок фразеологічної деривації (middle brow).

З огляду на основні типи переосмислення фразеологічного значення, найбільш продуктивними для утворення ЛФО є порівняння (straight as an arrow; thick as two short planks; right as rain); метафора (be skating on thin ice); метонімія (start one's boots; a lift in life); евфемізація метафоричного переосмислення (not have much upstairs; have a tile/ a screw loose; not have one’s buttons/marbles); гіперболізація метафоричного переосмислення (bottomless pit; have a thick skin; empty-headed; split your sides).

У третьому розділі „Лінгвокогнітивні параметри ідіоматичної вербалізації концепту ПРОСТІР у сучасній англомовній картині світу” встановлено структурно-семантичні, когнітивні та дискурсивні параметри концептуалізації простору засобами англійської фразеології з експліцитною просторовою семантикою; визначено особливості актуалізації просторової символіки у складі локативних фразеологізмів; виявлено закономірності метафоризації просторових відношень у складі локативних фразеологізмів з імпліцитною просторовою семантикою шляхом систематизації референтів базових орієнтаційних метафор.

Головною функцією ЛФО з експліцитною просторовою семантикою є вираження суб’єктивного, емоційно-оцінного ставлення до позамовного світу. Їх сукупність репрезентує систему покрокового членування навколишнього простору. Оскільки простір у людській свідомості є антропо-предмето-центрованим, отже, завжди існує певна точка відліку.

На верхньому рівні членування простору засобами англійської фразеології виокремлюється параметр „обсяг простору” / SPACE, якому властиві вимірюваність (from all points of the compass; from pole to pole),  протяжність (from China to Peru; from coast to coast), обмеженість (the four co ers of the earth; here, there, and everywhere; to the four winds; to the uttermost parts of the earth;), антропоморфізм (from head to foot/heel/toe; on all hands; at every step) та сакральність походження (in all; here below; under the sun; the land of the living).

Концептуальною протилежністю простору є анти-простір / ANTISPACE (no man’s land) та ілюзорний простір (a land flowing with milk and honey; cloud cuckoo land). Дискурсивний контекст допомагає конкретизувати концептуальні властивості анти-простору як аномального та неосвоєного, а також розширити фразеологічне поле вербалізації концепту за рахунок авторських ідіом (in the middle of a cotton field).

Широкої концептуалізації засобами англійської фразеології набувають локативні концепти PRESENCE / ABSENCE. Семантика ЛФО, що вербалізують цей концепт, є антропоцентричною, про що свідчить наявність соматизмів (as bare as a bone/ palm/ back of one’s and; on hand; in person) та антропогенних об’єктів (be on/off the map; at home; aboard/ on board). Тісний семантичний зв'язок з параметром наявності / відсутності характеризує концепти APPEARANCE / DISAPPEARANCE (set foot; rear its head; come on the carpet; come on the scene; disappear into the blue; fly to/ gone with the wind) та QUANTITY (a drop in a bucket; as scarce as chicken’s teeth; packed like herrings). Межі вербалізації локативних концептів засобами англійської фразеології транспарентні, оскільки та сама ЛФО може слугувати для вербалізації декількох концептів (the back of the beyond вербалізує концепти REAR та DISTANCE).

Ключовим концептом англійської ККМ, який вербалізовано засобами фразеології, є концепт DISTANCE (11% ЛФО), оскільки сам простір та його протяжність осмислюються як простір людської життєдіяльності (at hand; cheek by jowl; within call; out of hearing; a far cry; at one’s elbow). Окремої ідіоматичної вербалізації набуває концепт MIDDLE (back and fill; go seesaw). Дискурсивний контекст може як сприяти актуалізації просторової семантики, так і спричиняти її подальшу метафоризацію. Окрім цього, дискурсивний контекст здатний продукувати оказіональні деформовані ЛФО (a slice from this loaf від half a loaf).

Широкої ідіоматичної вербалізації зазнають не всі просторові концепти, що формують макроконцепт SPACE, а лише вісімдесят відсотків, а саме концепти MOTION (be under way/ on the march / hop /move; give smb a lift; hit the road), LIMIT (four co ers; cap everything; jump over the fence; beyond the pale), BEGINNING (the first blow / stroke is half the battle; to tu over a new leaf), END (the last of pea-time; the longest day must have an end), FRONT (bring into the/ come to the front/ forefront/ foreground), REAR (fall into the background), TOP (at the head; head and shoulders above smth; knee-high to a grasshopper; be beneath smb’s foot),  BOTTOM (at a low ebb; low tide), DEATH (to go to kingdom-come; go to heaven; depart to God; go to a better world). Буквальне тлумачення колоквіалізмів, що вербалізують смерть, свідчить про іронічне ставлення до цього факту (tu in one’s dinner pail; pass in one's chips; pass in one's marble; be under the daisies; take a dirt nap), що, у свою чергу зумовлює їх широку комунікативну узуалізацію.

Найбільше семантичне різноманіття характерне для ЛФО, що вербалізують концепт SPEED, до складу яких входять лексеми на позначення природних явищ (as fast as greased light­ning/ flash/ light/ wildfire/ wind/ hurri­cane/ cyclone/ torrent), рукотворних об’єктів (as fast as cannon ball/ bul­let/ rocket/ arrow/ dart), зооморфізми (as fast as eagle/ antelope/ courser/ race horse/ gazelle/ greyhound/ hare/ doe/ deer), соматизми (fleet of foot/ nimble-footed/ wing-footed; at breakneck pace; put one’s best foot first), компоненти термінологічного походження (rush one’s fences).

Окрему групу фразеологізмів, що вербалізують ПРОСТІР у сучасній англійській мові, становлять ЛФО, до складу яких входить просторова символіка. Просторові символи оживлюють стерті метафори та актуалізують денотативне значення фразеологічних одиниць. Так, зокрема, в складі ЛФО cross the river перший фразеосемантичний варіант викликає алюзію на легендарну річку Стікс, що тече в царстві мертвих та розділяє світ живих й неживих, там самим умотивовуючи другий фразеосемантичний варіант „померти”.

Аналіз текстової бази сприяє розширенню переліку ЛФО, що актуалізують просторову символіку: I'll remember you always. How it was to be kissed by you. It's the best thing that ever happened to me, I think. Like heaven and earth all wrapped up together, aye. (S. King, “Wizard and Glass”).

Буквальне тлумачення авторської ідіоми Like heaven and earth all wrapped up together ініціює біблейський сценарій сходження Божої благодаті на землю, однак дискурсивний контекст „профанує” культурно символічність ЛФО через контраст, що виникає між біблейською алюзією (heaven) та фізіологічно-побутовою ситуацією (to be kissed).

Локативні концепти становлять невичерпне джерело концептуалізації непросторових понять за допомогою фразеологізмів з імпліцитною просторовою семантикою, які частково або повністю позбавляються локативної семантики і, відтак, слугують для позначення інших культурних кодів. За допомогою орієнтаційних метафор за зразком просторової системи (домену джерела) будуються інші концептосфери знань (домени цілі).

Наймасштабнішої концептуалізації серед просторових координат зазнають поняття MENTAL EFFICIENCY, PROGRESS / REGRESS, SUPERIORITY, POSITIVE / NEGATIVE EMOTIONS, DEGREE, SUCCESS, HABITS (зокрема ALCOHOL CONSUMPTION) з огляду на їх чисельну перевагу в загальному обсязі виявлених концептуальних референтів. Найбільш продуктивним джерелом утворення орієнтаційних метафор слугує домен WAY (22 концептуальних референти), а також концепти, що формують ядро макроконцепту SPACE.

Когнітивними параметрами метафоризації просторових відносин у складі англійських ЛФО з імпліцитною просторовою семантикою є:

·        різноманіття концептуальної семантики референтів орієнтаційних метафор, ступінь близькості яких зумовлений ступенем близькості доменів джерела та цілі (TOP is SUCCESS у складі ЛФО come to the top; come up/rise in the world; high life/living; move on to higher things,  MOVING UPWARDS is IMPROVEMENT у складі ЛФО move on to higher/better things);

·        багаточисельність основ метафоризації локативних концептів, а саме біологічні (have a thick skin), геофізичні (raise the roof), соціальні фактори (in high places), традиції мореплавства (see land), спорт (move the goalposts);

·        концептуальна симетрія деяких орієнтаційних метафор, тобто використання обидвох членів бінарних просторових дихотомій як домену джерела, наприклад, FRONT IS LEADERSHIP (front runner) / BACK IS SUBMISSION (take a back seat to someone or something);

·        наявність метафоризованого значення просторових координат виключно в семантичному складі фразеологізмів (front – courage в ЛФО bold front; full – drunk в ЛФО full as an egg);

·        однополюсність векторів концептуалізації, зокрема RIGHT is POSITIVE (get on the right side of smb; rub smb up the right way);

·        різнополюсність векторів концептуалізації, зокрема TOP is POSITIVE / NEGATIVE (be on high ropes; be over the top; be riding high; fly high; high spirits; lift sb's spirits та be up in the air; high words; take/get a rise out of smb);

·        різноспрямованість векторів концептуалізації, тобто наявність у складі деяких орієнтаційних метафор різнополюсних доменів, зокрема BEGINNING (+) is FAILURE (-)  (the beginning of the end);

·        односпрямованість векторів концептуалізації, тобто наявність у складі деяких орієнтаційних метафор однополюсних доменів, зокрема TOP (+) is SUCCESS (+) (tops; walk tall; come up the hard way; move up in the world);

·        наявність спільного домену цілі для різних доменів джерела, наприклад BACK / BOTTOM is REASON (lie behind; dig deep);

·        опосередкована метафоризація деяких локативних концептів через їх окремі концептуальні ознаки, зокрема FAILURE is THIN через концептуалізацію THIN = INSUFFICIENT (spread oneself too thin).

         Внаслідок дискурсивного функціонування ідіоми її концептуальний зміст може підтверджуватися (а) або зазнавати якісних змін (в,с):

     (а) підтвердження концептуального змісту ЛФО:

     We go the extra mile to keep careers on track. We want our people happy. (J. Grisham, “The Chamber”).

     (в) нівелювання концептуального змісту ЛФО:

     Snow was still thick upon the grounds, and the greenhouse win­dows were covered in condensation so thick that they couldn't see out of them in Herbology. (J.K. Rowling,  “Harry Potter and the Goblet of Fire”).

     (с) модифікації  концептуального змісту ЛФО:

         But not all cops were sufficiently conscientious to study the latest bulletins before hitting the road, and those who had gone on duty early this mo ing, (…) would have left before Ben's and Rachael's photographs had been posted. (D. Koonz, „The Shadowfires”) – конкретизація концептуальної метафори.

         As Brian's feet touched down, he felt a mad urge to place his hand over his heart and cry out: I claim this land of rancid milk and sour honey for the survivors of Flight 29 ... at least until the langoliers arrive! (S. King, „The Langoliers”) – зміна вектору концептуалізації.

          Основним засобом модифікацій концептуального змісту локативних метафоризованих фразеологізмів виступають подвійна актуалізація предметного значення ідіоми (1) та фразеологічні трансформації (2):

       1) A ledger was where you kept track of debts owed, bills outstanding, accumulating interest. It was where you finally put paid to all accounts.      (S. King, “The Stand”)

       2) "You're locked in a psychological box that you built for yourself, and you want out, but you can't find the key to the lock.” … "No, that's putting too good a face on it. If what you think is true, then I'm all the way off the deep end, Holly, I should be in some damned rubber room, pumped full of Thorazine.” (D. Koonz, “Coldfire”)               Дискурсивний контекст також призводить до поповнення фразеологічного поля, що вербалізує концепт SPACE за рахунок оказіональних деформованих ЛФ (а) When the bottom dropped out of both your bank accounts and your investment portfolio, you had to take your satisfactions where you found them.          (J. Grisham, “The Chamber”) та авторських одиниць (б) She knew that he worked for State Security, but did not know his job there, just that it paid a fairly comfortable salary, and came with a uniform that he rarely wore, and a rank soon to take a jump upward. (T. Clancy, “Red Rabbit”).

         Таким чином, у процесі комунікативної узуалізації локативних фразеологізмів дискурсивний контекст відіграє провідну роль.

ВИСНОВКИ

Категорія простору відіграє домінуючу роль у процесі категорізації світу, що зумовлює її глобальність та особливий міждисциплінарний статус. „Поліфонія” простору як об’єкта дослідження цілої низки гуманітарних дисциплін пов’язана з існуванням простору філософського, міфологічного, семіотичного, символічного, лінгвального, когнітивного. Застосування міждисциплінарного підходу до досліджуваної категорії уможливило формулювання інтегративної дефініції простору – складного динамічного конструкта етносвідомості, який має онтологічний статус та належить до семантичних примітивів, отримуючи мовну об’єктивацію у вигляді функціонально-семантичної категорії локативності й відповідного фрагмента мовної картини світу.

Ядро поняттєвого складника концепту ПРОСТІР формують просторові міфологеми, які визначають значну частину концептуальних ознак простору. Будучи складним динамічним конструктом етносвідомості, ПРОСТІР є ядерним концептом однойменної концептосфери. ПРОСТІР є культурним макроконцептом з огляду на його роль в структурі свідомості та враховуючи потенційну можливість профілювання знань інших концептосфер відносно нього. ПРОСТІР є базовим доменом, оскільки відносно нього профілюється достатньо значна кількість інших концептів - фрагментів людського знання.

Ядро макроконцепту SPACE в сучасній англійській мові становлять концепти, які збігаються з ядром поняттєвого складника семантичного поля локативності та базовими просторовими міфологемами, а саме PLACE, LOCATION, SIDE, BEGINNING / END, TOP / BOTTOM, FRONT / REAR, LEFT / RIGHT, SIZE, CENTER, MIDDLE. Цей факт свідчить про надзвичайну діахронічну стійкість ядра концепту.

Концептуалізація ПРОСТОРУ засобами сучасної англійської фразеології має якісно специфічний характер порівняно з іншими лексичними засобами, що зумовлено насамперед унікальною природою ідіоматичного мапування простору, а саме здатністю локативних фразеологізмів активізувати фреймові структури, одночасно виступаючи їхніми репрезентантами. В сучасній англійській мові концептуалізація простору засобами фразеології здійснюється не лише за допомогою просторових понять, а й за рахунок термінів інших областей знань: до складу локативних фразеологізмів з експліцитною просторовою семантикою, що вербалізують мапування простору, належать компоненти натуралістичного, зооморфного, соматичного, предметного та темпорального кодів.

Ключовим локативним концептом, що набуває найоб’ємнішої ідіоматичної вербалізації в сучасній англомовній картині світу, є концепт DISTANCE. Ідіоматична вербалізація локативних концептів має транспарентні межі. В окремих випадках предметне значення локативних фразеологізмів актуалізує просторова символіка, «оживлюючи» стерті метафори, які слугують найпродуктивнішим джерелом утворення локативних фразеологізмів. Найбільшої комунікативної узуалізації набувають одиниці, що вербалізують обсяг простору. Цей факт свідчить, насамперед, про високу діахронічну стійкість цієї групи фразеологізмів.

Продуктивним засобом концептуалізації непросторових понять є метафоризація локативних концептів, яка набуває мовної об’єктивації в складі фразеологізмів з імпліцитною просторовою семантикою. При цьому когнітивною основою, процесом та результатом метафоризації простору є орієнтаційна метафора, тобто метафора, доменом джерела якої виступає будь-який локативний концепт.

Діапазон метафоричної взаємодії локативних концептів з термінами інших областей знань в межах фразеологічних засобів номінації англійської мови набагато ширший, ніж в межах інших лексичних засобів. Специфічний характер ідіоматичної вербалізації просторових концептів підтверджується достатньою кількістю продуктивних концептуальних метафор, що становлять головне джерело фразеотворення, та невідтворюваністю цілої низки метафор в семантиці лексичних засобів вербалізації концепту, які позбавлені ідіоматичності.

Найбільш продуктивним доменом джерела виступає концепт WAY, що обґрунтовано найбільшою (порівняно з іншими концептами) кількістю його концептуальних референтів домену цілі (22 одиниці), а найменш продуктивним – концепт SHALLOWNESS (1 одиниця). Концептуальна топографія характеризується семантичним різноманіттям. Метафоричний перенос має різну фізичну основу, зокрема біологічні, геофізичні, соціальні фактори, традиції мореплавства, релігії, спортивної діяльності. Найбільш продуктивні домени цілі орієнтаційних метафор з огляду на їх чисельну перевагу в загальному обсязі виявлених концептуальних референтів становлять концепти MENTAL EFFICIENCY, PROGRESS / REGRESS, SUPERIORITY, POSITIVE / NEGATIVE EMOTIONS, DEGREE, SUCCESS, HABITS (зокрема, ALCOHOL CONSUMPTION).

У процесі комунікативної узуалізації локативного фразеологізму провідну роль відіграє дискурсивний контекст, у якому концептуальний зміст фразеологічної одиниці може відповідати прямому значенню або зазнавати різних змін: нівелювання, конкретизації, модифікації концептуального змісту (за рахунок підміни прототипу), „профанування” символічності локативного фразеологізму, продукування деформованих оказіональних або авторських фразеологічних одиниць.

Основним засобом концептуальних модифікацій локативних фразеологізмів у процесі їх дискурсивної узуалізації є подвійна актуалізація фразеологізму та фразеологічні трансформації. Визначальним шляхом поповнення лексико-фразеологічних засобів вербалізації концепту  SPACE є структурна та семантична дискурсивна деривація локативних фразеологізмів, а також утворення авторських ідіом.

У сучасному англомовному художньому дискурсі домінуючий критерій дискурсивної релевантності фразеологізмів становить динамічна функціональна стійкість цих одиниць, що виявляється в широкій комунікативній узуалізації та дериваційному потенціалі локативних фразеологізмів. Реалізація топікальної референції локативних фразеологізмів та експлікація їх концептуального змісту здійснюється за допомогою дискурсивних маркерів.

         Локативні параметри становлять невичерпне джерело осмислення різноманітних понять людського знання в сучасній англійській мові. Таке осмислення стає можливим завдяки метафоризації, унікальним результатом якої є фразеотворення.

         Результати дослідження дозволяють продовжити поглиблене вивчення когнітивних та структурно-семантичних параметрів вербалізації ПРОСТОРУ, зокрема периферійних локативних концептів та особливостей комунікативної узуалізації локативних лексико-фразеологічних номінацій. Застосування когнітивно-орієнтованого підходу до аналізу фразеологізмів відкриває нові перспективи дослідження одиниць вторинної номінації з огляду на можливості розширення лінгвістичних уявлень щодо закономірностей вербалізації певних когнітивних конструктів засобами ідіоматики.