СЕМАНТИКА НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ: ДЕНОТАТИВНИЙ ТА КОНОТАТИВНИЙ АСПЕКТИ



Название:
СЕМАНТИКА НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ: ДЕНОТАТИВНИЙ ТА КОНОТАТИВНИЙ АСПЕКТИ
Альтернативное Название: СЕМАНТИКА НЕМЕЦКИХ адвербиальных фразеологизмов в лексикографическом освещении: Денотативный и конотативный АСПЕКТЫ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження лексикографічного висвітлення семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів”. Вихідним для реферованого дослідження є широке розуміння обсягу фразеології, згідно        з яким до ФО належать всі стійкі сполучення слів з ускладненим значенням (О.В.Кунін, А.Г.Назарян, В.М.Телія, І.І.Чернишова, H.Burger та ін.). Родовим найменуванням на означення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, визнаємо, слідом за Л.Г.Скрипник, М.Ф.Алефіренком, Л.Г.Золотих та ін. терміни “фразеологічна одиниця” і “фразеологізм”, які вживаємо як рівнозначні. Видовими позначеннями є: для ядра – “ідіома” (О.Огуй, D.Dobrovolskij та ін.), для периферії – “фразеологічне словосполучення” (І.І.Чернишова), для перехідної зони – “фразеологізоване (серійне) утворення” (В.М.Телія).


Керуючись положенням про ядро, периферію й перехідну зону фразеологічного фонду сучасної німецької мови (В.І.Гаврись, С.І.Величко, W.Fleischer, R.Gläser), формуємо корпус адвербіальних фразеологізмів. Водночас поділяємо думку В.М.Телії про умовність та рухомість меж фразеології. Отже, до німецьких адвербіальних фразеологізмів відносимо: 1) ідіоми, яким властива повна семантична монолітність компонентів: durch die Bank “без розбору”
(досл. “через лавку”);
2) фразеологічні словосполучення, компоненти яких зберігають семантичну розчленованість: wie der Dieb in der Nacht “крадькома” (досл. “як злодій уночі”); 3) фразеологізовані утворення, одна частина яких переосмислена, а інша виступає у прямому значенні: null und nichtig “недійсний” (досл. “непридатний і недійсний”); über Gebühr “занадто, не по заслузі” (досл. “понад тариф”); in aller Eile “похапцем” (досл. “з усією квапливістю”).


Враховуючи, що досліджувані мовні одиниці можуть бути за своєю структурою словосполученням, а за семантикою – словом, здатним фунціонувати як певна частина мови (В.М.Білоноженко, С.Б.Пташник та ін.), визначаємо такі структурні межі АФО: нижня межа – двокомпонентне утворення: mit Feuereifer “завзято, з вогником”; верхня межа – складне речення: wenn Oste und Pfingsten auf einen Tag fallen (ugs.) “тоді, як рак свисне”.


Цілісне фразеологічне значення як самостійну семантичну категорію формують денотативний, сигніфікативний, конотативний компоненти, образність та внутрішня форма (О.В.Кунін, Т.А.Бушуй). Мікроструктуру семантики ФО утворюють денотативно-сигніфікативний та конотативний компоненти. Під денотативним компонентом ФО розуміємо “фрагмент дійсності (реальний чи уявний)”, або ситуацію, яка сприймається як “типова чи образна” (І.І.Чернишова, М.Schlaefer). Денотат є об’єктом пізнавальної діяльності людини (Г.В.Колшанський). Сигніфікативний компонент пов’язаний із обсягом інформації, яку фразеологізм виражає по відношенню до позначуваного ним елемента позамовної дійсності. Без тісної взаємодії з сигніфікативним компонентом денотація була б неможливою, оскільки загальне існує тільки
в окремому, а окреме – в
загальному: діалектика абстрактного й конкретного
є невід’ємною рисою смислової структури фразеологізму (О.В.Кунін). При вивченні особливостей актуалізації семантики ФО денотативний і сигніфікативний компоненти розглядаються не кожен зокрема, а як цілісний денотативно-сигніфікативний компонент (А.М.Мелерович).


Основною особливістю фразеологічного значення є домінування в ньому конотативного компонента (І.І.Чернишова, М.В.Гамзюк, Т.М.Лиховидова та ін.). Виокремлюючи об’єкт позначення, фразеологізми несуть інформацію про ставлення суб’єкта мовлення до позначуваного, отже, вони є біфункціональними мовними одиницями (О.Д.Райхштейн, В.М.Телія). Базовими визнаємо такі типи конотатів (В.І.Говердовський) німецьких адвербіальних фразеологізмів: експресивний, емотивно-оцінний та функціонально-стилістичний (І.В.Арнольд, І.С.Гнатюк, О.В.Кунін, В.І.Шаховський, Ch.Palm). Експресивний конотат означає інтенсифіковану виразність, таку соціально й психологічно мотивовану властивість мовного знака, яка утримує загострену увагу, активізує мислення, викликає чуттєву напругу слухача/читача (В.А.Чабаненко). Емотивно-оцінний конотат слугує для передачі адресатові ставлення мовця до предмета мовлення (В.М.Телія). Функціонально-стилістичний конотат пов’язаний із стандартними ситуаціями мовлення і має стилістичне підґрунтя (І.В.Арнольд).


Передумовою висвітлення інтерпретації значення фразеологізмів
у
лексикографічних працях є виокремлення таких взаємопов’язаних рівнів,
як макро- та мікроструктура словника (В.А.Широков). До завдань опису макроструктури відносять створення типології словників, обґрунтування необхідності розроблення системи конкретного словника, відбір джерел для його укладання, визначення загальної структури тощо (П.М.Денисов).


Для цілей пропонованої розвідки релевантною є мікроструктура словника, тобто, рівень лексикографічної статті, що передбачає визначення особливостей формування реєстрової частини лексикографічної статті німецьких АФО                 та вивчення кодування денотативного й конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів у словниковій дефініції, а також у системі умовних позначок, у ілюстративній частині лексикографічної статті та                     в етимологічному коментарі (Я.А.Баран, М.І.Умарходжаєв, H.Henne, I.G.Olšanski).


Розділ 2. “Відображення системно-структурних відношень німецьких адвербіальних фразеологізмів у реєстровій частині лексикографічної статті”. Виходячи з необхідності комплексного розгляду лексикографічної статті, розкриття специфіки досліджуваних фразеологізмів у її реєстровій частині здійснено нами через виявлення структурних типів, особливостей номінації, синтагматичних і парадигматичних відношень німецьких АФО. Функціональний підхід до вивчення досліджуваних мовних одиниць дозволив виокремити німецькі адвербіальні фразеологізми з чітко фіксованими структурними особливостями: фразеологізми з обставинним значенням (ФОЗ); адвербіальні компаративні фразеологічні одиниці (АКФО); парні сполучення слів (ПСС).


ФОЗ (73%) вказують на обставини дії: auf Schusters Rappen “пішки”; передають ступінь якості або дії: bis aufs Tüpfelchen “як в аптеці”; спосіб дії: mit einem Ruck “в одну мить”; час дії: auf die Dauer “довго”; місце дії: auf Weg und  Steg “усюди”; причину та мету дії: durch des Schicksals Fügung “за велінням долі”. До зазначеної групи відносимо й запозичені ФО, які вживаються в німецькій мові в іншомовній формі: ad calendas graecas “ніколи”; in extremis “при смерті”;           ex cathedra “особливо авторитетно й беззаперечно”. АКФО (19%) виступають інтенсифікаторами дії або якості: wie Kraut und Rüben “як попало”; wie ein Maikäfer “церемонно”. ПСС (8%) виявляють лексико-граматичне значення, притаманне певній частині мови: Schritt für Schritt “крок за кроком”; Hand in Hand “пліч-о-пліч”; вказують на відтінки часу: Stunde um Stunde “година за годиною”; місця:  von Ort zu Ort “з місця на місце”; звукового супроводження дії: mit Heulen und Zähnenklappe “з плачем і скреготом зубовним”; послідовності дії: mit Rat und  Tat “словом і ділом”. Структурні типи німецьких адвербіальних фразеологізмів характеризуються кількісно- та якісно-обставинною семантикою.


У реєстровій частині лексикографічної статті представлені АФО з образною метафоричною та метонімічною основами. При метафоричному (71%) переосмисленні відбувається перенесення найменування з одного денотата          на інший на основі їх подібності: Hals über Kopf “стрімголов, прожогом” (досл. “шия через голову”); bis in Fingerspitzen “наскрізь” (досл. “до кінчиків пальців”); wie aus einem Bilderbuch “надзчайно гарно” (досл. “як у ілюстрованій книжці”). Метонімічне (29%) перенесення відображає причиново-наслідкові зв’язки між предметами і явищами навколишнього світу: nach Adam Riese “за точними підрахунками” (досл. “за Адамом Різе”); unter Ausschluss der Öffentlichkeit           “за зачиненими дверима” (досл. “за винятком публіки”). Адвербіальний характер семантики досліджуваних ФО зумовлює їх номінативну сутність, а саме здатність представляти ознаку ознаки.


Тлумачні й фразеологічні словники німецької мови відбивають такі прояви системності АФО як синтагматичні та парадигматичні зв’язки. Відображення синтагматичних відношень фразеологізму важливе для чіткого розмежування адвербіальних ФО від інших типів стійких словосполучень, що позначається на виборі форми тлумачення, наприклад: mit Rat und Tattatkräftig; j-m mit Rat und Tat zur Seite stehenj-m helfen, so gut man kann / beistehen, helfen, an die Hand gehen”. Обмежена сполучуваність спричиняє викривлення дефініції фразеологізму, напр.: aus Leibeskräften у словнику “Mode e deutsche Idiomatik” має дефініцію aus vollem Halse, laut (rufen, schreien, lachen, singen). Правильним тлумаченням АФО aus Leibeskräften буде “mit aller Kraft”: aus Leibeskräften laufen, rennen, sich bemühen, schreien usw., що відображають словники “Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten і “Deutsches Universalwörterbuch”.


Результати розгляду парадигматичних відношень АФО німецької мови засвідчують динамічний стан досліджуваного фразеологічного знака,                   що виявляється в існуванні морфологічної й лексичної варіантності. Морфологічне варіювання (3,29%) – найчастотніший тип варіативності серед німецьких адвербіальних фразеологізмів – представлене двома підтипами:


1) облігаторним варіюванням (2,15%), при якому варіацій у вживанні зазнає прийменник (mit / im Karacho; nach / vor Jahr und Tag; mit / unter Hochdruck) або артикль (aufs / auf ein Haar, im / in einem Hui);


2) факультативним варіюванням (1,14%), коли відбувається редукція форми відмінка (im Jahr[e] des Heils) та окремих складників АФО, зокрема це: іменники (wie Graf Koks [von der Gasanstalt]), прийменники (nicht [um] ein Haar), прикметники (aus [lauter] Jux und Tollerei), прислівники (auf Jahr und Tag [genau]), частки та сполучники ([wie] aus einem Guss; [auch] nur ein Jota).


Лексичне варіювання (0,50%) властиве семантично близьким компонентам: am heimischen / häuslichen Herd, пор.: heimisch “домашній”, häuslich “домашній, сімейний”; aus allen / sämtlichen Knopflöche , пор.: all “увесь, кожен”, sämtlich “усі (без винятку)”. Вивчення лексикографічної репрезентації німецьких адвербіальних фразеологізмів свідчить, що існує варіативність, яка поєднує морфологічне           та лексичне варіювання (0,38%): bis auf / in die Knochen / bis in die Knochen / bis  auf die Knochen; bis auf den I-Punkt / bis auf das I-Tüpfelchen / bis aufs Tüpfelchen   auf dem І; durch die / eine Hintertür / ein Hintertürchen. Незначний відсоток (4,17%) динаміки компонентного складу німецьких АФО маніфестує вплив двох протилежних тенденцій у їхньому розвитку – стабільності й видозміни                    з переважанням першої тенденції.


Таким чином, вивчення досліджуваних фразеологізмів, зафіксованих
у реєстровій частині лексикографічної статті, дозволило встановити структурні типи німецьких АФО, розкрити механізм формування їхньої семантики та виявити системні відношення німецьких АФО.


Розділ 3. “Кодування денотативного компонента семантики адвербіальних фразеологічних одиниць німецької мови у словниковій дефініції”. За припущенням, основна частина лексикографічної статті відбиває предметно-логічне значення ФО. Спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів з’ясовано на основі синтаксичної структури їх словникових дефініцій. Аналіз лексикографічних статей АФО німецької мови дозволив виявити такі типи СД, як лексемна (однослівна), перифрастична, дублююча й комбінована.


Лексемна (20%) дефініція представлена моделлю “словоформа”: kleinlaut” = leise weinend “несміливо”; arrogant” = wie Graf Rotz von der Backe “зневажливо”. З погляду образності та емоційності лексемна СД не рівноцінна відповідному адвербіальному фразеологізму, пор.: gerührt (“розчулено”) = mit einer Träne im Knopfloch (досл. “зі сльозою в петельці”).


Перифрастична (34%) СД перелічує семантичні ознаки АФО через моделі:


–    “(коротке й поширене) атрибутивне / генетивне словосполучення” (28%): auf behördliche Anordnung, in amtlichem Auftrag” = von Amts wegen “за службовим обов’язком”; im Lebensabschnitt der größten Leistungsfähigkeit und des größten Wohlbefindens= in den besten Jahren “у розквіті сил”;


–    “інфінітивна конструкція” (2%): umsonst, ohne Eintrittsgeld zu bezahlen” = für nass (ugs., landsch.) “задарма”;


–    “речення” (4%): soweit man sich zurückerinne kann = seit Menschengedenken “споконвіку”.


Дублююча (37%) дефініція має два (або більше) структурно ідентичних компоненти, які доповнюють один одного у семантичному відношенні. Дублююча СД представлена моделями:


–    “ланцюжок словоформ” (32%): schmutzig, ungewaschen” = dreckig und speckig (ugs.) “дуже брудний”; gedruckt, schriftlich = schwarz auf weiß (ugs.) “чорним по білому”;


–    “ланцюжок словосполучень” (4%): lediglich von der Planung ausgehend, ohne Kenntnis der Praxis” = am grünen Tisch / vom grünen Tisch aus “відірвано від життя, від практики”;


–    “ланцюжок інфінітивних конструкцій” (1%): um nie mehr wiederzukehren, nie wieder aufzutauchen = auf Nimmerwiedersehen (ugs.) “без надії на повернення”.


Комбінована (9%) дефініція, яка поєднує властивості перелічених вище конструкцій, класифікується нами як подвійна або потрійна. Встановлено, що 8% словникових дефініцій проаналізованих АФО мають подвійні комбіновані моделі:


–    “словоформа + коротке генетивне словосполучення” (1,5%): tatsächlich, nach Lage der Dinge” = de facto “фактично”;


–    “поширене атрибутивне словосполучення + ланцюжок словоформ” (4%): mit einem Gefühl körperlicher Schwäche, körperlich geschwächt= mit weichen Knien “тремтячи”;


   “ланцюжок словосполучень + речення” (0,5%):ohne Vorbereitung, ohne genauen Plan; wie es einem in den Sinn kommt” = frei nach Schnauze (ugs.) “без зразка, довільно”;


–    “речення + словосполучення” (0,5%):aller Wahrscheinlichkeit nach; soweit man es beurteilen kann= nach menschlichem Ermessen “цілком імовірно”;


–    “інфінітивна конструкція + поширене атрибутивне словосполучення” (1,5%):ohne Genaues zu wissen; in der Annahme, dass es so richtig ist= auf Verdacht “за підозрою”.


Зразком потрійної комбінованої моделі (1%) є дефініція mit allem, was dazu gehört, mit allem Komfort, mit allem (technischen) Zubehör = mit allen Schikanen (ugs.) “з шиком”.


За визначеним у дослідженні умовним порогом (7%) виокремлено продуктивні та непродуктивні моделі словникових дефініцій німецьких АФО. Причину продуктивності моделей “словоформа”, “словосполучення”, “ланцюжок словоформ” вбачаємо в тому, що вони сприяють точності тлумачення фразеологізму і до того ж скороченню обсягу словника. Низьку частотність решти моделей (непродуктивних) пояснюємо їх громіздкістю, масивністю.


Отже, лексемний, перифрастичний, дублюючий і комбінований типи СД німецьких адвербіальних фразеологізмів відносимо до описового способу кодування денотативного компонента семантики досліджуваних мовних одиниць.


Вивчення основної частини лексикографічної статті в структурному аспекті дозволило виявити ізоморфність між ФО та її СД. Семантична ізоморфність, тобто наявність ідентичних семантичних ознак, властива лексикографічному представленню 85% німецьких адвербіальних фразеологізмів. Пор.: для АФО mit eise er Sti “уперто, настирливо” та її СДunerschütterlich спільною є сема “непохитність”; АФО nie und nimmer “ніколи” та її дефініція niemals мають експліцитний заперечний елемент, який і забезпечує семантичну ізоморфність.  8% досліджуваних мовних одиниць виявляють і структурну, і семантичну ізоморфність. Так, адвербіальний фразеологізм in Morpheus Armen (geh.)              “в обіймах Морфея” та його дефініція in ruhigem und zufriedenem Schlafмають тотожну структуру “прийменник + означення + іменник” та спільну сему “сон”. Структурна ізоморфність, при якій збігається будова фразеологізму та його СД, спостерігається у статтях 7% німецьких АФО: im stillen Kämmerlein (scherzh.)
“у затишній місцинці” – “in aller Ruhe, für sich allein”; unter aller Kanone (ugs.) “украй погано” – “unter aller Kritik, sehr schlecht”. Отже, основною при тлумаченні значення німецьких АФО виявляється семантична тотожність реєстрової одиниці та словникової дефініції, що свідчить про релевантність відображення в СД семантики фразеологізму, а не його структури.


Аналіз словникових дефініцій німецьких АФО за параметром структури підтверджує наявність ядра й диференційно-уточнювальної частини (терміни Н.О.Стебелькової). Ядро безпосередньо розкриває семантичний зміст фразеологізму. Диференційно-уточнювальна частина інформує про ситуативну віднесеність фразеологізму чи передає характеристику референта. Диференційно-уточнювальна частина СД відокремлюється від ядра:


– дужками: bei Nacht und Nebelheimlich” (bei Nacht) “під покривом ночі”;
in der Pampaweit außerhalb (in der menschenleeren Gegend)” “в чорта на болоті”;


– скороченнями bes., o.ä, meist gebräuchl. та прийнятими в словнику формами im Hinblick auf, oft тощо: schlicht und ergreifend (ugs.)“1. nicht besonders gut, schön, aufregend o. 2. ganz einfach, ohne Umstände (gesagt)” “просто
й дохідливо”
. Знаки usw., o.ä., u.ä. вказують на те, що СД не повністю відбиває реальний обсяг семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів, будучи формальним індикатором динамічності їх значення.


Отже, структурний підхід до вивчення словникових дефініцій лексикографічних статей, що містять досліджувані мовні одиниці, дозволив визначити спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких АФО, встановити ізоморфність німецького адвербіального фразеологізму та його СД, відзначити наявність у СД ядра та диференційно-уточнювальної частини.


Розділ 4. “Лексикографічне витлумачення конотації німецьких адвербіальних фразеологізмів”. Відповідно до гіпотези дослідження конотативний компонент семантики АФО може кодуватися в лексикографічній статті через СД, систему позначок, ілюстративну частину та етимологічний коментар. У словниковій дефініції експлікується експресивний конотат через:


– інтенсифікатори ganz “повністю”, sehr “дуже”, besonders “особливо”: “seit sehr langer Zeit” = seit Olims Zeiten “з давніх давен”; “ganz und gar, im Ganzen genommen” = in Bausch und Bogen “цілком і повністю”;


– афікси: bis ins kleinste Detail, ganz genau” = bis zum Tezett “до кінця”.


Емотивно-оцінний конотат імпліцитно входить до складу дефініції
як додаткова інформація, що виникла в результаті переосмислення значення і дає позитивну, нейтральну чи негативну оцінку ситуації. Оцінними маркерами

в дефініції виступає її компонентний склад. Так, словосполучення, яке лежить в основі АФО am runden Tisch “за круглим столом”, виражає дію за умови рівноправності. Сема “рівноправність” відбивається в СД зазначеної одиниці: in kollegialem, freundschaftlichem Kreis; unter gleichberechtigten Partne .


Система позначок експліцитно відображає функціонально-стилістичний та емотивно-оцінний конотати німецьких адвербіальних фразеологізмів. До функціонально-стилістичних конотатів німецьких АФО включаємо конотації стилістичності, часової належності, галузі використання й територіальної обмеженості функціонування. Тлумачні й фразеологічні словники німецької мови вживають для стилістичної характеристики досліджуваних одиниць позначки ugs. (розм.), geh. (висок.), bildungsspr. (книжн.): mit allem Drum und Dran (ugs.) “з усіма атрибутами”; von Angesicht zu Angesicht (geh.) “віч-на-віч”; sub specie aete itatis (bildungsspr.) “з погляду вічності”. На часову належність німецьких АФО вказують позначки veraltend (досл. “який починає застарівати”), veraltet (заст.): am Sankt-Nimmerleins-Tag (veraltend) “на Миколи та й ніколи”; mit Ruck und Zuck (ugs.; veraltet) “умить, і оком не моргнути”. Галузь використання німецьких адвербіальних фразеологізмів кодується в тлумачних і фразеологічних словниках позначками bes. Sportspr. (особл. спорт), Kochkunst (кулінар.), Rechtsw. (юрид.):  mit Haken und Ösen (bes. Sportspr.) “усіма правдами й неправдами”; nach Art des Hauses (1.Kochkunst) “за рецептом”; an Eides Statt (Rechtsw.) “під присягою”.
На територіальне вживання німецьких АФО вказують позначки landsch. (терит.), berlin. (берлінськ.), schweiz. (швейцарськ.): für nass (ugs., landsch.) “задарма”; aus Daffke (ugs., berlin.) “через впертість”; im Kehrum (schweiz.) “раптово, несподівано”. Емотивно-оцінний конотат німецьких адвербіальних фразеологізмів відображається у тлумачних і фразеологічних словниках позначкою scherzh. (жарт.): unrasiert und fe der Heimat (scherzh.) “далеко від дому”; mit ohne (ugs., scherzh.) “без”.


Аналіз конотатів німецьких АФО, які передає система позначок тлумачних
і фразеологічних словників, дозволяє встановити нижню і верхню межу кодування конотації досліджуваних мовних одиниць. На підставі аналізу нашого матеріалу виявлено, що нижню межу становить нульова позначка (тобто її відсутність), 
а верхню – три позначки. Найчастотнішою є одна позначка (47%): mit einem Affenzahn (ugs.) “з шаленою швидкістю”. За нею йде нульова позначка (43%):
auf gut Glück “навмання”. Менш частотні дві позначки (9%): barfuß bis an den Hals (ugs., scherzh.) “у чому мати народила”. Три ремарки має 1% АФО: im Evakostüm (ugs., scherzh., von e-r erwachsener weiblicher Person) “у вбранні Єви, голяка”.


Вивчення лексикографічних розробок німецьких АФО дає підстави стверджувати, що вживання позначок обумовлюється синтаксичною моделлю словникової дефініції. Так, позначку мають близько 90% непродуктивних синтаксичних моделей (пор.: auf Verdacht (ugs.) ohne Genaues zu wissen; in der Annahme, dass es so richtig ist) та майже 55% продуктивних синтаксичних моделей (пор.: an der langen Leine (ugs.) “mit einem gewissen, bewusst zugestandenen Freiraum“у покорі”). Отже, зважаючи на провідну роль у кодуванні конотації німецьких адвербіальних фразеологізмів системи позначок, укладачу словника варто уникати громіздких, непродуктивних синтаксичних моделей словникових дефініцій, надаючи перевагу ремаркам.


Дослідження дозволило з’ясувати функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми. Розглянемо підтверджувальну, компенсаторну та уточнювальну функції
на прикладі фрагментів, вилучених з ілюстративних частин статей словника
Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten”. Підтверджувальна функція ілюстративної частини АФО mit Fug und Recht “з повним правом” полягає
в актуалізації денотативно-сигніфікативного компонента семантики через контекст:


(1) Das kann ich mit Fug und Recht behaupten.


(2) Mit Fug und Recht kann man Konrad Duden als den Wegbereiter der deutschen Einheitsrechtschreibung ansehen.


(3)nun muss man hinzufügen, dass vom Status einer Freien Stadt mit Fug und Recht doch wohl nur die Rede sein kann, wenn es sich um ganz Berlin handelt (Dönhoff, Ära 75).


Заміна АФО на словникову дефініцію mit voller Berechtigungу наведених ілюстративних прикладах змінила б експресію висловлень, зокрема їх інтенсивність, на нейтральність, проте не вплинула б на інформативність. Так, суб’єкт дії може з повним правом mit Fug und Recht = mit voller Berechtigung behaupten “стверджувати” (1), ansehen “визнавати” (2), die Rede kann sein говорити” (3) про певний об’єкт. Отже, предметно-логічне значення АФО підтверджується прикладами досліджуваної частини лексикографічної статті.


Ілюстративна частина виконує компенсаторну функцію в разі відсутності
в лексикографічній статті позначки, як, наприклад, у німецького адвербіального фразеологізму
unter vier Augenohne Zeugen“віч-на віч”:


(4) Ich möchte dich einmal unter vier Augen sprechen.


(5) Die beiden Autokraten de Gaulle und Adenauer berieten dort zwei Tage lang, teils mit ihren Wirtschaftsexperten, teils unter vier Augen (Dönhoff, Ära 137).


(6) Es ist überhaupt ein Gebiet, von dem sich schicklich nur schwer reden lässt, und wenn schon, so nur nachts unter vier Augen (Dürrenmatt, Grieche 135).


Лексеми sprechen “розмовляти” (4), beraten “радитися” (5), sich reden lassen “дозволяти казати” (6) реалізують свої денотативні семи. Компенсаторна функція проявляться через поєднання з прислівниками: einmal “якось” (4), schicklich “пристойно” (6), nachts “уночі” (6), які мають спільну конотативну сему “потаємність”, та внаслідок протиставлення ФО іншій частині контексту teils mit ihren Wirtschaftsexperten (5). Отже, компенсаторна функція актуалізує денотативний і конотативний аспекти значення досліджуваних мовних одиниць.


Реалізацією уточнювальної функції ілюстративної частини лексикографічної статті вважаємо розширення інформації, яку містять СД та позначка. Так, лексикографічну статтю АФО wie/als ein Häufchen Elend (ugs.) “нещасно, безутішно” ілюструють такі цитати:


(7) Wie ein Häufchen Elend stand er vor der Tür.


(8) Nach dem Kampf war der Herausforderer nichts als ein Häufchen Elend.


(9) Der Kraftkoloss saß da wie ein Häufchen Elend (Ott, Haie 81).


Денотативно-сигніфікативний компонент значення репрезентується лексемами stehen “стояти” (7), sein “бути” (8), sitzen “сидіти” (9). Розширює інформацію позначки ugs. (розм.) заперечення nichts “ніщо”, через яке експлікується негативне ставлення до суб’єкта der Herausforderer “претендент на титул чемпіона”, спричинене його жалюгідним виглядом після бою (8). Конотацію, закодовану в СД sehr unglücklich, in trostlosem Zustand, уточнює суб’єкт der Kraftkoloss “гігант” (9), вказуючи на те, що навіть людина надзвичайної сили може потрапити в безвихідне становище.


Таким чином, дослідження ілюстративної частини лексикографічної статті за параметром її функцій дозволяє сформулювати рекомендації щодо добору
та подачі ілюстративного матеріалу. Оптимальним видається такий порядок подачі цитат з літературних джерел: від контекстів, що виконують підтверджувальну функцію, до контекстів, що виконують компенсаторну або уточнювальну функції.


Комплексне вивчення лексикографічних статей тлумачних і фразеологічних словників німецької мови дає змогу підкреслити релевантність коментарю для АФО з етимологічно маркованим компонентом. Наприклад, в ідіомі frank und frei значення frank “вільний” інтерпретується як згадка про роль франків, яких вважали завойовниками й вільними людьми. Назва цього племені збереглася
в топонімах
Frankenhausen, Frankfurt, Frankenhöhe, Rheinfranken, Oberfranken тощо, в антропонімах Frank, Franz, Franziska). Отже, якщо лексикографічна стаття доповнена етимологічним коментарем, то конотація німецьких АФО
з національно-культурною семантикою вважатиметься розкритою повністю.


Провідну роль у кодуванні конотативного компонента семантики досліджуваних мовних одиниць відіграє система позначок. Частково конотація німецьких АФО знаходить відображення в словниковій дефініції. Ілюстративна частина лексикографічної статті та етимологічний коментар сприяють більш повній семантизації німецьких адвербіальних фразеологізмів.


ВИСНОВКИ

Дослідження особливостей інтерпретації денотативного та конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів                              у лексикографічних статтях тлумачних і фразеологічних словників здійснено
в руслі останніх досягнень фразеології, лексикографії та лінгвокультурології.


Функціональний підхід до розуміння об’єкта розвідки дав змогу віднести до корпусу АФО німецької мови стійкі словесні комплекси різних структурних
і семантичних типів, які мають ускладнене значення та виконують синтаксичну функцію обставини. Комплексне висвітлення питань лексикографування досліджуваних мовних одиниць на рівні мікроструктури словника дозволило розкрити механізм формування семантики німецьких АФО, виявити системні відношення німецьких адвербіальних фразеологізмів, визначити спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких АФО, встановити особливості інтерпретації конотативного компонента значення адвербіальних ФО німецької мови, з’ясувати функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми, та етимологічного коментарю до них.


Реєстрова частина лексикографічної статті тлумачних і фразеологічних словників німецької мови фіксує адвербіальні фразеологізми з образною метафоричною та метонімічною основами. Компонентний склад німецьких адвербіальних фразеологізмів, попри незначне варіювання, тяжіє до стабільності своєї форми.


Словникова дефініція лексикографічної статті відбиває предметно-логічне значення адвербіальних фразеологізмів. Визначення денотативного компонента семантики АФО німецької мови здійснюється в описовий спосіб, який охоплює лексемний, перифрастичний, дублюючий і комбінований типи словникових дефініцій досліджуваних фразеологізмів. В одномовній лексикографії найуживанішою є дублююча словникова дефініція. Отриманий результат, на нашу думку, свідчить про те, що значення німецьких адвербіальних фразеологізмів повніше розкривається через сукупність співвідносних лексем. Семантико-структурна класифікація словникових дефініцій німецьких адвербіальних фразеологізмів включає продуктивні й непродуктивні моделі
та дозволяє встановити переважання семантичної ізоморфності німецького адвербіального фразеологізму та його словникової дефініції над структурною.


Незалежно від меж своєї вичерпності, словникова дефініція не спроможна передати всю сукупність конотатів досліджуваних одиниць: у ній кодуються експресивний та емотивно-оцінний конотати німецьких адвербіальних фразеологізмів. Основний зміст конотативного компонента семантики АФО німецької мови передається експліцитно через систему позначок, які є джерелом інформації про емотивно-оцінне ставлення мовця до предмета повідомлення, про вживання фразеологізму в певному функціональному стилі й сфері мовлення, про його часову та локальну поширеність. У системі позначок конотація німецьких адвербіальних фразеологізмів досягає верхнього (три ремарки) чи нижнього (нульова позначка) порога кодування.


Ілюстративна частина лексикографічної статті тлумачних і фразеологічних словників німецької мови актуалізує денотативний та конотативний компоненти семантики досліджуваних ФО. Для німецьких адвербіальних фразеологізмів
з етимологічно маркованим компонентом релевантним є коментар, що
відновлює та пояснює образ, який лежить в основі досліджуваної одиниці. Цим самим досягається максимально можлива повнота тлумачення конотації адвербіальних фразеологізмів сучасної німецької мови.


 


Результати, отримані в процесі виконаного дослідження, можуть бути використані для виявлення особливостей кодування та декодування семантики німецьких ФО інших структурних типів. На увагу заслуговує вивчення фразеологізмів у різних мовленнєвих ситуаціях з урахуванням когнітивного, ґендерного та вікового аспектів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины