ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ В АНГЛОМОВНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ: СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі журналу “Journal of World Business”) : Фразеологические единицы в англоязычной терминосистемы МЕНЕДЖМЕНТА И МАРКЕТИНГА: Семантика-прагматический аспект (на материале журнала \"Journal of World Business\")

Краткое содержание

Розділ 1. ”. У процесі номінації за допомогою мовних знаків вербалізуються найсуттєвіші ознаки об’єктів, явищ і процесів навколишнього світу. Серед одиниць, які номінують професійно-зорієнтовані поняття виявляються такі, що мають властивості ФО (відтворюваність, семантична неподільність, переосмислення значення) і  терміна (дефінітивність, точність, відповідність професійно-зорієнтованому поняттю) (див. В.В.Виноградов, Д.С.Лотте). Ми розглядаємо зазначені ЛО як особливі мовні знаки – терміни‑фразеологізми, що функціонують, зокрема, у текстах з менеджменту та маркетингу – галузях, які швидко розвиваються.

Менеджмент та маркетинг є системами організації економічної діяльності юридичної чи фізичної особи (див. Ю.І.Палеха). Маркетинг, який  об’єднує все, що пов’язано з виробництвом і збутом товару, розглядається як функція менеджменту; до інших функціональних царин менеджменту належать стратегічна й операційна (див. Р.С.Галькович, В.І.Набоков, С.С.Гаркавенко). Онтологічна сутність сфери понять менеджменту та маркетингу базується на спільних цілях (отримання прибутку від продажу товару/послуги) і принципах їх   досягнення (див. Є.А.Михайлов), що дає підставу для об’єднання їх  терміносистем у єдину терміносистему менеджменту та маркетингу. Елементами ТММ є власне терміни, ТФ (мають статус одиниць мови, зафіксовані у словниках) та оказіональні ТФ (мають статус одиниць мовлення, не зафіксовані у словниках, далі – ОТФ). ТММ належить до наднаціональної системи ділової англійської мови й   має   такі характеристики: 1) цілісність, що передбачає обмеженість термінологічного апарату сфери менеджменту та маркетингу, який  складається з  одиниць на позначення ключових (management, market, product, customer) і   вузькопрофесійних (ТФ me-too strategy (букв. “стратегія “я-теж”) – стратегія аналогічних дій) понять; 2) наявність ФО (big cat (букв. “великий кіт”) – керівник)  та ТФ (hard assets (букв. “тяжкі активи”) – балансові активи); 3)  наявність ЛО   з   різним ступенем вираження термінологічності значення – від вузькопрофесійного (ТФ sales pitch (букв. “піднесення продажів”) – спроба продажу) й професійно‑зорієнтованого (marketing, pricing) до загальновживаного (company, money); 4) відкритість, тобто розмитість меж периферії й  функціонування у ТММ ЛО з  інших галузей знань (ТФ integrated network – інтегрована мережа (спеціалізація сайтів компанії відповідно до продукту, технології чи сфери компетенції), який є елементом терміносистеми комп’ютерної справи); 5)  гнучкість, тобто реакція на зміни у  зовнішньому середовищі, що реалізується через постійне оновлення ЛО, які спочатку мають статус одиниць мовлення (ОТФ baggage partner (букв. “партнер‑багаж”) – непотрібний партнер), а потім набувають статусу одиниць мови (ТФ copycat product (букв. “скопійований  продукт”) – продукт‑калька, тобто продукт, для створення якого була використана ідея конкурентів).

Відповідно до дихотомії “мова/мовлення” корпус аналізованих одиниць складають ТФ (54%: тут і далі проценти визначаються від усієї кількості корпусу ТФ ТММ), зафіксовані у словниках, та ОТФ (46%), визначення яких надані авторами статей JWB чи Інтернет. З одного боку, порівняно менша частка ОТФ свідчить про тенденцію до стабілізації системи понять сфери менеджменту та   маркетингу й закріплення ТММ у професійно-зорієнтованих словниках; з  другого – кількість ТФ перевищує кількість ОТФ лише на 8%, що свідчить про неусталеність ТММ, яка на сучасному етапі формується і розвивається.

Відповідно до критерію фіксованості ТФ у двох типах словників ТФ систематизовано у дві групи: 1) ТФ, визначення яких зафіксовані в on-line словниках Інтернет (37,67%), та 2) ТФ, визначення яких зафіксовані у друкованих словниках (16,33%). Словники обох типів у нашій роботі використовуються як свідчення приналежності ТФ до одиниць мови, що у свою чергу визначає ступінь усталеності ТММ. Відповідно до джерела надання визначення (статті JWB чи Інтернет) ОТФ систематизовано у три групи: 1) ОТФ, наявні у статті(ях) JWB, але відсутні у статтях Інтернет, визначення надані лише автором статті JWB (0,67%); 2) ОТФ, наявні у статті(ях) JWB і статтях Інтернет, визначення надані саме автором статті JWB (13%); 3) ОТФ, наявні у статті(ях) JWB і статтях Інтернет, визначення яких надані лише автором статті Інтернет (32,33%). Наявність ОТФ другої та третьої груп у статтях Інтернет свідчить про усталеність і  відтворюваність цих ОТФ. Отже, за умови вдалої номінації денотатів менеджменту чи маркетингу вони фіксуються у словниках і набувають статусу одиниць мови, тобто перетворюються на ТФ. У тлумаченні значень ОТФ і ТФ розрізняються словниковий та енциклопедичний способи. Словникове тлумачення є власне визначенням, напр., back office (букв. “задній офіс”) – адміністрація: The department … that does work connected with managing and organizing the work of  the institution, rather than actual work … with clients (Longman Business English Dictionary). Енциклопедичне тлумачення у нашому випадку є описовим розгалуженим поясненням у контексті, напр., dark leader – темний лідер: “Dark leaders … lose touch with reality … may harm people, organizations or society … [They are] charismatic leaders … have visions that often do not match followers’ needs or  best  interests … Expect followers to sacrifice their present well-being in exchange for the  promise of future prosperity” (JWB).

Відповідно до референційного критерію у   ТММ виділяються тематичні групи – окремо для сфер менеджменту та маркетингу, що   детерміновано їх  онтологічною сутністю. Тематичними групами терміносистеми менеджменту є: 1) фінанси, напр., bottom line (букв. “нижня лінія”) – чистий прибуток; 2)  виробництво, напр., supply chain (букв. “ланцюг постачання”) – канал постачань; 3) людські ресурси, напр., white collar – “білий комірець” (працівники, які займаються розумовою працею); 4) операції, напр., value chain – ланцюг вартості (послідовність операцій по створенню вартості продукту); 5)  стратегії, напр., premium strategy – преміум-стратегія (призначення високої ціни за продукт високої якості); 6) корпоративна культура, напр., power distance  (букв. “віддаленість влади”) – розподіл влади (ступінь, до якого працівники передбачають і визнають нерівномірність розподілу влади в   організації); 7)  структура компанії, напр., sales force (букв. “сила продажів”) – відділ продажів. Тематичними групами терміносистеми маркетингу є:  1) споживач, напр., free rider (букв. “вільний вершник”) – вільний споживач (той, хто користується продуктом, послугою чи привілеями безоплатно); 2)  ринок, напр., imperfect market – незрілий ринок (стан ринку, при якому споживачі й  продавці не мають чіткої інформації про певний продукт); 3)  продукт, напр.,  product mix (букв. “суміш продуктів”) – асортимент продуктів;  4)  ціноутворення, напр., value gap – ціновий розрив (різниця між реальною вартістю продукту та  його ціною для споживача); 5) окремо виділена тематична група різне, до якої входять ТФ інших терміносистем, напр., path dependency (букв. “залежність від шляху”) – історична залежність. Цей ТФ належить до мови загального ужитку й означає як, яким чином, наскільки розвиток економіки детермінують історичні умови.

Референційний критерій лежить також в основі установлення гіперо‑гіпонімічних зв’язків у ТММ, реалізованих через тематичні групи й  підгрупи ТММ, що актуалізують поняття менеджменту та маркетингу, напр., поняття ‘корпоративна культура’ є гіпонімом поняття ‘менеджмент’ і гіперонімом для понять: а) ‘специфіка культури’ (country institutional profile (букв. “інституційний профіль країни”) – характеристика країни); б) ‘специфіка комунікації’ (cultural distance – культурна відстань, тобто залежність норм і  методів роботи від культурної специфіки країни); в) ‘моделі поведінки’ (behavioral competence – поведінкова компетенція, тобто здатність індивідуума реагувати на різні умови комунікативних ситуацій); г) ‘соціальність’ (social desirability – соціальна потреба, тобто наскільки індивідуум необхідний суспільству, його роль у міжособистісних відносинах).

Фразеологічність, що іманентно притаманна мові (див. М.Ф.Алефіренко),  дозволяє залучити для класифікації ТФ критерій семантичної неподільності, запропонований В.В.Виноградовим, у поєднанні з критерієм різного ступеня “розкладності” компонентів, сформульованим Р.Гіббсом. Обидва критерії базуються на факті образності світобачення людини (див. Р.Гіббс). Відповідно до   критерію семантичної неподільності ТФ систематизовано в аспекті повного/неповного переосмислення значення – залежно від того, наскільки вичерпно та цілісно, прямим чи непрямим способом цей мовний знак номінує  поняття менеджменту чи маркетингу. За критерієм семантичної неподільності ТФ поділяються на: 1) семантично непрозорі ТФ (41,33%), цілісні значення яких не  виводяться із суми значень їх компонентів, напр., bells and whistles (букв. “дзвіночки та свисточки”) – додаткові переваги (те, що робить продукт більш привабливим для споживача – бонуси, знижки, упаковка); 2)  семантично частково прозорі ТФ (25,33%), напр., silent partner (букв. “мовчазний партнер”) – пасивний партнер (партнер, який інвестує у бізнес, але не бере активної участі в  управлінні ним). Лексема партнер зберігає своє значення; у лексемі silent – мовчазний наявна конотація “пасивність”, “інертність”, що робить значення цього ТФ частково прозорим; 3) семантично прозорі ТФ (33,33%), напр., brand image – імідж бренду. Обидві лексеми бренд та імідж, тобто уявлення, використовуються у  своєму прямому значенні, але для формування цілісного значення ТФ (уявлення, яке споживачі мають про бренд) необхідна інформація про того, кого стосується це уявлення (споживачів, ринку, самого бренду, реклами).

Розділ 2. “Специфіка фразеологічної номінації в англомовній терміносистемі менеджменту та маркетингу”. Дослідження фразеологічної номінації у ТММ передбачає вивчення вихідного матеріалу та механізмів утворення ТФ. У процесі первинної фразеологізації вихідним матеріалом слугують, по-перше, окремі слова та словосполучення, напр., distinctive competence – особлива компетенція (переваги компанії на ринку, які мають лише декілька її конкурентів); по-друге, стійкі словесні комплекси нефразеологічного типу, напр., global network  – світова мережа (система усіх відділів, офісів та дочірніх підприємств компанії на міжнародному рівні), в якому ідіоматичність набувається за рахунок розширення обсягу поняття ‘світова мережа’ за допомогою складових ‘взаємозалежність’, ‘організація в масштабах світу’, ‘партнерство’: “Global networks [are] dependency structures among globally dispersed organizations  or webs of relational partners that are interrelated through both formal and informal ties across multiple levels of the global value chain” (JWB). У процесі вторинної фразеологізації використовуються власне ФО, напр., ФО life cycle має первинне значення життєвий цикл (сукупність явищ, що складають закінчене коло розвитку). У ТММ ТФ life cycle набуває похідного спеціального значення проміжок часу, протягом якого споживачі купують певний товар.

У результаті процесів первинної і вторинної номінації формуються стилістично нейтральні та стилістично забарвлені ТФ. Стилістично нейтральні ТФ складають 52,49% від загальної кількості ТФ ТММ, ідіоматичність у них набувається за рахунок незвичного поєднання компонентів, які у складі ТФ зберігають свої основні значення, напр., ТФ customer familiarity – обізнаність користувача (досвід закупівель певного споживача), компоненти якого customer – споживач та familiarity – обізнаність зберегли свої значення, а ідіоматичність зазначений ТФ набув за рахунок прихованого семантичного компонента “досвід  закупівель”. Утворення ТФ шляхом незвичного поєднання компонентів свідчить про нові тенденції у мовленні, наявність ініціативи мовця, індивідуалізацію процесу комунікації.

Стилістично забарвленими є 46,51% ТФ,  які характеризуються певним ступенем ідіоматичності, що забезпечує їх  експресивність. 30,56% складають ТФ, в яких зрушення значення відбулося на основі метафоричного переносу, напр., push strategy – стратегія штовхання, де компонент strategy – стратегія зберігає своє значення, тоді як компонент push – штовхати, який номінує процес “проштовхування”, “застосування сили для пересування”, використовується у   своєму перенесеному значенні для опису схожих методів роботи на ринку. Метафора лежить також в основі ТФ‑зоонімів (1%), напр., bull market (букв. “ринок биків”) – ринок з цінами, що зростають; ТФ‑флоронімів (1,33%), напр., bamboo ceiling – бамбукова стеля (неможливість для американця азіатського походження отримати керівну посаду через упереджене ставлення до розумових і  комунікативних здібностей азіатів). У   структурі значення деяких ТФ метафоричний перенос є усталеним. Ці ТФ є  стертими метафорами, для встановлення значення яких адресату не потрібні глибокі професійні знання, напр., black market – чорний ринок.

Зміна значення на основі метонімічного переносу відбулася у 6,64% ТФ. До     них належать ТФ, структура значення яких розгортається за    парадигматичним і синтагматичним принципами. Парадигматична метонімія наявна у ТФ типу big “5” – велика п’ятірка (питальник, побудований з урахуванням п’яти факторів, які характеризують особистість: швидкість процесів збудження, екстравертність, порядність, узгоджуваніть, відкритість). У текстах з менеджменту та маркетингу ці фактори описуються у формі таблиці. Синтагматичний принцип лежить в основі метонімії у ТФ-абревіатурі SWOT  – SWOT-аналіз, оскільки він складається з   чотирьох компонентів (strengths, weaknesses, opportunities, threats), які є  рівноправними з  точки зору переосмислення цілісного значення ТФ (аналіз сильних та слабких сторін компанії, можливостей та загроз для неї на ринку). Метонімія також може бути “стертою”, напр., ТФ head hunter – мисливець за  головами: так називали дикунів, які відтинали голови своїх ворогів. З плином часу значення цього словосполучення розширилося, й з 70-х років XX століття цей ТФ позначає поняття ‘рекрутер (людина чи компанія)’. Наявність метафори та  метонімії у   структурі значення ТФ підвищує ефективність комунікативного процесу.

У досліджуваному корпусі 1,32%  відповідно складають ТФ, у  семантичній структурі яких наявний оксиморон (creative destruction – креативна деструкція (внутрішні зміни в економіці через руйнування її  старої структури й побудови нової), епонім (Hawtho e effect – Хавсорнів ефект (залежність продуктивності праці від її умов) та еліпсис (line manager (букв. “лінійний менеджер”) – менеджер виробництва, походить від стійких словосполучень production line manager та production line). Антономазія зафіксована у 0,67% ТФ (Confucian work ethic – конфуціанська етика роботи (визнання працівниками компанії влади, ієрархії, важливість наполегливості й  старанності в роботі). У 0,33% ТФ відповідно наявні гіпербола (fire sale (букв. “вогняний розпродаж”) – екстремальний розпродаж), антитеза (Last in,  first out/LIFO – останнім зарахований – першим звільнений) і місномація (неправильне називання, розходження між терміном і  співвіднесеним поняттям, напр., ideal types – ідеальні типи, тобто ідеальні конструкції, які слугують віртуальними моделями для побудови об’єктів реальної дійсності, але ніколи не існують в ідеальній формі). Невисока чисельність зазначених видів ТФ свідчить про тенденцію до однозначності й чіткості процесів фразеологічної номінації понять менеджменту та маркетингу.

Фразеологічна номінація у ТММ характеризується тенденцією до деталізації та специфікації позначених понять. Відповідно до цього у ТММ функціонують полісемантичні та синонімічні ТФ. Поширеною є міжгрупова полісемія, тобто функціонування полісемантичних ТФ у декількох тематичних групах ТММ, напр., ТФ price discrimination – цінова дискримінація, який має різні значення у сферах звичайної торгівлі (встановлення для певних споживачів різної ціни на ідентичні товари), міжнародних торгівельних суперечок (встановлення різної ціни з метою демпінгу експортних товарів) та формування ринкової стратегії (встановлення різної ціни для цільової групи споживачів з метою надання їм конкурентної переваги). Частково синонімічні ТФ (5,67%) номінують різні аспекти одного поняття менеджменту чи маркетингу, напр., ТФ, які номінують різні аспекти  поняття ‘нетипова робота’: flexible horizontal process (букв. “гнучкий горизонтальний процес”) – нетрадиційний організаційний метод і ТФ atypical work – нестандартна робота. ТФ-абсолютні синоніми (4%) використовуються різними авторами, але позначають одне поняття менеджменту чи маркетингу, напр., corporate/company/organizational culture – корпоративна культура. У ТММ нечисленними, але закономірними є випадки антонімічних пар (9,67%), другий елемент яких створюється подібно до вже наявного ТФ й таким чином реалізується закон економії мовних засобів (використовується вже готова модель ЛО), напр., bottom line (чистий прибуток) – top line  (валовий дохід).

Ми відрізняємо явище абсолютної синонімії від явища модифікації ТФ ТММ. Модифікації не змінюють значення ТФ, але відрізняють ТММ від мови загального ужитку, де один і той самий денотат позначається різними ФО. Виділено два види модифікації ТФ: 1) граматична модифікація, напр., doing gender/do gender/a gender is “done” (букв. “враховувати стать”) – гендерний підхід (врахування гендерного фактору в процесі управління компанією); 2) лексико‑граматична, що поділяється на: а) утворення множинної конструкції ТФ, напр., global network(s) – світова мережа; б) утворення прийменникової конструкції ТФ, напр., economy(ies) of scale/scale economy(ies) – економія на обсязі. Модифікація ТФ не передбачає варіативності його написання, яка залежить від культурно‑історичних, часових і територіальних чинників й реалізується через:  1) вживання закінчень -e та -y в іменниках однини (0,67%); вживання літер s та z відповідно в англійському та американському варіантах написання ТФ (2,68%); 2) написання з великої/малої літери, яке залежить від інтенцій автора статті підкреслити значущість ТФ (5,67%); 3) використання лапок для підкреслення метафоричності ТФ (2,68%).

Оскільки ділова англійська мова є міжкультурною й універсальною, національна диференційованість виявлена тільки у 8% ТФ. Етимологічно американськими є  1,67% ТФ, напр., zero sum game – “гра з нульовою сумою” (теорія, відповідно до якої, якщо виграш однієї сторони дорівнює програшу іншої, сума виграшу у цілому завжди дорівнює нулю). Семантика 3,33% ТФ детермінована особливостями менталітету Японії і  Китаю, напр., guanxi network/guanxi wang – мережа гуанхі (система неформальних зв’язків між працівниками китайських компаній). 3%  складають етимологічно індійський, російський, а також онтологічно азіатські та європейські ТФ.

Специфіка фразеологічної номінації у ТММ детермінується структурною будовою ТФ. Виділено три структурних типи бінарних ТФ (78%): 1) N + N (46%); 2) A + N (27%); 3) N and N (1,7%). На наш погляд, бінарна модель ТФ виявляється найбільш  удалим варіантом ЛО, яка є наближеною до простої за формою (тобто  нагадує слово)  і  має ідіоматичне значення. Наступною за складністю є   трикомпонентна  форма   ТФ (17%), представлена конструкціями 1) N + N + N (6%) та 2) A + N + N (5%). Статус трикомпонентних і чотирикомпонентних ТФ мають розгорнуті варіанти абревіатур, напр. keiretsu business group/KBG – кейретцу бізнес група (організація діяльності компаній у єдиній групі за принципом конфедерації) та fast moving consumer goods/FMCG  (букв. “товари, що швидко пересуваються” – товари повсякденного попиту. Напівабревіатура (0,33%), тобто скорочення перших трьох компонентів ТФ до  форми абревіатури, четвертим компонентом є ЛО у повній графічній формі, є  прикладом неповного стягнення  до  форми абревіатури за умови збереження повноти значення, напр., NIH (not invented here) syndrome  (букв. “синдром “не вигаданий тут”) – синдром  “чужого” (вороже сприйняття працівниками з одного відділу компанії продуктів/ідей представників іншого відділу). ТФ price,  place, product, and promotion/4Ps – чотири “P” (ціна, місце, продукт та  просування) є унікальним випадком у ТММ – цифро‑літерним скороченням. У ТММ зафіксовано один випадок (0,33%) апокопи (sales rep [representative] – представник продаж). Як правило, автор статті подає повну форму ТФ на початку статті, а  потім користується абревіатурами чи повними формами залежно від стилістичних потреб тексту та/або індивідуального стилю автора.

Розділ 3. “ ”. Прагматика ТФ – це його здатність привертати увагу адресата до інформації, актуалізованої цим мовним знаком, тобто виконувати роль лексичного маркера, який спрямовує адресата у  процесі сприйняття тексту від одного його логічного відрізка до іншого. Прикладом є ОТФ organizational rigidity – організаційна жорсткість (наявність жорстких ієрархічних зв’язків у компанії), який використовується автором статті для доведення своєї теорії існування набору певних правил поведінки, цінностей, способів дій, характерних для тоталітарного способу управління.

Структура значення ТФ охоплює предметний, поняттєвий, прагматичний та системний аспекти (див. А.А.Уфімцева). Ми вважаємо за необхідне виділити окремо п’ятий, контекстуальний аспект значення ТФ, оскільки контекст у   багатьох випадках впливає на правильне тлумачення значення ТФ. Контекстуальне значення ТФ є реалізацією інтенцій автора, які він уважає за необхідне донести до адресата. Наприклад, тлумачення значення ТФ behavioral uncertainty (букв. “поведінкова невизначеність”) – невизначеність поведінки компаньйона – відбувається лише за допомогою контексту: “Behavioral uncertainties … arise both ex ante and ex post to any agreement. Ascertaining the true character of a potential partner prior to any agreement is nearly impossible … it can be costly to monitor and verify the performance of one’s partner … certain monitoring and contract enforcing mechanisms are put in place to ensure compliance with agreed upon obligations” (JWB). Контекст виконує роль прагмасемантичного маркера, який сприяє процесу тлумачення значення ТФ адресатом. Прагматичні цілі автора детермінують систему вживання ТФ у тексті. За результатами аналізу корпусу ТФ, ми дійшли висновку, що кожний окремий логічно оформлений текстовий відрізок має свою “сітку” ТФ, які з певною частотою зустрічаються протягом всього тексту. Автор “привчає” адресата до цих ТФ незалежно від того, є вони оказіональними чи зафіксованими у мові.

Відповідно до цілей автора ТФ виконує в англомовних текстах менеджменту та маркетингу такі прагматичні функції: номінативно-селективну, економії мовних засобів, системно-репрезентативну, експресивно-атрактивну і функцію затемнення значення. Номінативно-селективна функція ТФ є домінуючою, оскільки основною у його значенні є вказівка на предметну (денотативну) співвіднесеність. При цьому ТФ вербалізує найістотніші ознаки поняття, напр., ТФ brand equity – цінність бренда (у свідомості споживачів), у якому номінація пройшла двома етапами. Спочатку семантичних перетворень зазнала змістова структура ЛО brand, яка має основне значення тавро, потім, коли нове значення бренд стійко  закріпилося у мові, почали виникати неологізми з використанням слова  brand, одним з яких став ТФ brand equity. Для підвищення інформативності на позначення нових понять у ТММ найчастіше використовуються ОТФ, новизна ідіоматичності яких ще не втратилася. Прагматична мета мовця в такому разі – не лише позначити нове поняття, а й порушити усталеність сприйняття.

Функція економії мовних засобів пов’язана із номінативно-селективною функцією через прагматичний намір автора передати якомога більше інформації про поняття через форму ТФ, що детермінує структуру та семантику останнього, напр., Total Quality Management/TQM – менеджмент абсолютної якості. Зміст цього ТФ охоплює цілий спектр понять, а саме: ‘стратегія управління’, ‘організаційні процеси’, ‘контроль якості’, ‘статистичні методи’, ‘робоча сила’, ‘різні підрозділи компанії’, ‘покращення роботи’, ‘виробничий процес’, ‘зниження витрат’. Крім того, функція економії мовних засобів  реалізується через можливість співвіднести певний ТФ із  його синонімом чи антонімом. Таким чином, номінація відбувається із використанням уже наявних ЛО, напр., ТФ market power – ринкова сила (наявність у компанії можливості впливати на ринкову ціну), значення якого пояснюється через визначення ТФ market failure – ринкова невдача (труднощі, які має компанія на  ринку): In economics, market power is a market failure which occurs when one or  more of the participants has the ability to influence the price or other outcomes in some general or specialized market (http://en.wikipedia.org).

Системно-репрезентативна функція ТФ реалізується через використання цього мовного знака як засобу для виділення у ТММ гіперо-гіпонімічної системи тематичних груп і підгруп відповідно до специфіки понять менеджменту та   маркетингу. ТФ позначає різні аспекти зазначених понять і таким чином систематизує їх, напр., ТФ cultural distance – культурна відстань, cultural interaction – культурна адаптація, cultural persistence – культурне протистояння, cultural synergy – культурна синергія, cultural threshold – культурний поріг, cultural umbrella – культурна парасолька, culture shock – культурний шок – вербалізують поняття ‘культура’, або детальніше – поняття ‘проблеми міжнародного бізнесу, пов’язані з різними культурами’.

 Експресивно-атрактивна функція ТФ реалізується через вплив на емоції та  поведінку адресата з метою привертання його уваги за допомогою образності, експресивності й новизни ТФ. Експресивно-атрактивна функція пов’язана з  емоційним та оцінним аспектами, через які ТФ впливає на поведінку, емоції, почуття адресата, викликає у нього інтерес до тексту, завдяки чому досягається перлокутивний ефект. ТФ актуалізують інтенції автора по-різному: а) іллокутивно прямо виражають оцінку та висновок, напр., ТФ humane orientation – орієнтація на гуманність, у якому компонент humane – гуманність має позитивну конотацію, що, відповідно, впливає на цілісне значення ТФ (ступінь гуманності суспільства); б) іллокутивно непрямо передбачають оцінку та висновок, напр., ТФ cultural distance – культурна відстань (наскільки відрізняються стилі управління у  компаніях, що належать до різних культур) – є семантично прозорим, але напрямок оцінності цього ТФ прямо не виражений і зі значень його компонентів невідомо, яку конотацію він має.

Функція затемнення значення ТФ спрямована на “приховання” значення ТФ, який набуває високого ступеня ідіоматичності. Процес установлення значення ТФ відбувається в декілька етапів – сприйняття цілісного тексту через інформацію в заголовку або анотації; з’ясування інформації без розкриття безпосереднього значення ТФ відповідно до наявних загальних і  професійних знань за допомогою логічних операцій аналізу і синтезу даних. Функція затемнення значення передбачає приховання інтенцій мовця з метою необхідним   чином вплинути на  адресата, а також створення вузького кола професійно обізнаних працівників, напр., значення семантично непрозорого ТФ glass ceiling – скляна стеля (система поглядів у суспільстві, згідно з якою жінки не повинні допускатися до вищих посад) не може бути вилучено за допомогою методу компонентного аналізу значень його елементів glass – скло та ceiling – стеля.

Відповідно до прагматичних функцій ТФ та його структурно-семантичних особливостей ми виділяємо такі тенденції розвитку та функціонування фразеологічної номінації у ТММ: 1) виникнення нового поняття супроводжується утворенням ОТФ, який або залишається оказіоналізмом, або перетворюється на ТФ; 2) ОТФ часто утворюються за принципом аналогії уже наявним словам, ФО чи ТФ або протиставлення ним; 3) зазначене свідчить про можливість прогнозування виникнення нового ОТФ/ТФ; 4) наявність абревіатурних форм ОТФ/ТФ свідчить  про тенденцію до економії (зменшення кількості) мовних засобів на позначення професійно‑зорієнтованих понять, що відповідає цілям комунікації у  сфері менеджменту та маркетингу. Для реалізації фразеологічної номінації у   ТММ необхідні декілька умов соціального, професійного й мовленнєвого середовища, а саме: 1) наявність загальної професійно-зорієнтованої комунікативної ситуації, параметрами якої є професійні статуси мовців; 2)  наявність їх мотивацій у процесах номінації і тлумачення значення ТФ; 3)  з  одного боку, універсальність і глобальність номінованих понять, з іншого – їх деталізація і вузька спеціалізація.  

ВИСНОВКИ

ТФ є особливим видом мовного знака, який має властивості ФО (відтворюваність, семантична неподільність, переосмислення значення) і терміна (дефінітивність, точність, відповідність професійно-зорієнтованому поняттю)  й   функціонує в англомовній ТММ як її елемент. ТММ характеризується цілісністю, гнучкістю, відкритістю, наявністю ФО, ОТФ/ТФ й одиниць з різним ступенем термінологічності значення.

Відповідно до референційного критерію на основі гіперо-гіпонімічних зв’язків у ТММ ТФ систематизовані у тематичні групи й підгрупи. Відповідно до  критерію семантичної неподільності корпус ТФ класифіковано на семантично прозорі, семантично частково прозорі та семантично непрозорі ТФ. Стилістичне забарвлення ТФ реалізується через  метафору, метонімію, оксиморон, антитезу, гіперболу, місномацію та антономазію. У ТММ наявні стилістично нейтральні ТФ, ідіоматичність в яких набувається за рахунок незвичного поєднання компонентів.

Особливості структури значення ТФ детерміновані його формою. У ТММ переважають бінарні ТФ; наступні за складністю формами є трикомпонентні й   чотирикомпонентні ТФ (до яких також належать розгорнуті варіанти абревіатур), напівабревіатура, скорочений та цифро‑літерний ТФ. Структура значення ТФ включає у себе контекстуальне значення, що є реалізацією інтенцій   автора, які він уважає за необхідне донести до адресата. У текстах з   менеджменту та маркетингу ТФ   виконують прагматичні функції, серед яких номінативно‑селективна є  домінуючою. На  позначення нових понять у ТММ використовуються ОТФ, найбільш удалі з яких перетворюються на ТФ. Функція    економії мовних засобів визначає структурну будову ТФ. Системно‑репрезентативна функція ТФ реалізується через позначення ним різних  аспектів понять менеджменту та маркетингу й систематизації ТФ ТММ  у  тематичні групи і  підгрупи. Прагматика ТФ безпосередньо пов’язана із  прихованням реальних інтенцій мовця з метою вплинути на адресата. У такий спосіб ТФ виконує функцію затемнення значення. Експресивно-атрактивна функція пов’язана з  емоційним та оцінним аспектами, через які ТФ впливає на  поведінку, емоції  і  почуття адресата.

Відповідно до прагматичних функцій ТФ та його структурно-семантичних особливостей виділено тенденції розвитку й функціонування фразеологічної номінації у ТММ. Наявність абревіатурних форм ОТФ/ТФ свідчить про тенденцію до економії мовних засобів на позначення професійно‑зорієнтованих понять, що відповідає цілям комунікації у сфері менеджменту та маркетингу.

У плані подальших наукових досліджень перспективним є аналіз прагматичних функцій ТФ через призму глобалізації та/або специфікації понять менеджменту та маркетингу, а також побудова прогностичних моделей і   механізмів утворення нових понять у зазначених галузях відповідно до наявних  ОТФ/ТФ.