СУЧАСНИЙ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ “БУГ” : СОВРЕМЕННЫЙ Географический АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ польской части Еврорегион \"Буг\"



Название:
СУЧАСНИЙ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ “БУГ”
Альтернативное Название: СОВРЕМЕННЫЙ Географический АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ польской части Еврорегион \"Буг\"
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У першому розділі роботи “Єврорегіони як ефективна форма транскордонного співробітництва” сформульовано цілісну теоретико-методологічну концепцію діяльності єврорегіону, а саме: доповнено сутність транскордонного співробітництва та єврорегіонів як об’єктів суспільно-географічного дослідження; охарактеризовано суть, завдання та діяльність єврорегіонів як основної організаційної форми транскордонного співробітництва; виділено передумови та чинники їх виникнення і розвитку; поглиблено науково-методичні основи дослідження їх функціонування.


Ідея діяльності єврорегіонів вже давно набула значного поширення в науковій літературі. В наукових колах питання транскордонної співпраці, проблем і перешкод на цьому шляху, фінансових програм розвитку і перспективних напрямів діяльності у єврорегіонах досліджуються різносторонньо. В Україні цими питаннями займались Луцишин П. В., Лажнік В. Й., Федонюк С. В., Коцан Н. Н., Топчієв О. Г., Хомич Л., Голіков А. П., Кирюхін О. М., Черномаз П. О., Шаблій О. І., Мальська М. П., Мальський М. З., Писаренко С. М., Кукурудза С. І., Лендєл М., Кіш Є., Ілько І., Пістун М. Д., Іщук С. І., Балабанов Г. В., Підгрушний Г. П., Олійник Я. Б. Прикладами інтересу до регіональної політики і транскордонного співробітництва з боку відомих науковців Польщі можуть слугувати праці Дегурского М., Якубовіча Е., Кітовського Я., Возняка Г., Шургота Б.


Транскордонне співробітництво є важливою особливістю сучасних міжнародних відносин. Воно існує в різних організаційних формах, може здійснюватися на різних рівнях. Найефективнішою формою транскордонного співробітництва стали єврорегіони. Метою їх створення є передусім налагодження діяльності, яка допомогла б зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, економічної співпраці, розвитку комунікацій, захисту довкілля, культурно-освітньої діяльності, туризму. Основний зміст єврорегіону з погляду суспільної географії характеризується функціональною структурою – способом дії його компонентів та елементів, сукупністю суттєвих зв’язків між ними, спрямованих на його збереження і подальший розвиток. Найважливішими ознаками функціональної структури єврорегіону є транскордонна співпраця, комплексно-пропорційний розвиток транскордонного процесу та особливості управління. Традиційно у суспільній географії функціональна структура розглядається у трьох аспектах: компонентному, територіальному й управлінському.


 


Компонентна структура єврорегіону – це, сукупність його функціональних елементів, які розкривають роль транскордонного об’єднання в процесах регіонального розвитку держав. Головними компонентами – складниками єврорегіону виступають різні напрями транскордонного співробітництва (рис. 1). Це компоненти першого порядку, на базі яких формуються інтегровані функції, або більш складні напрями і програми транскордонного процесу: наприклад, програма підтримання транскордонної співпраці на Східному кордоні Польщі (INTERREG III A/ TACIS CBC); проекти в економічній сфері та інфраструктурі; проекти у соціально-культурній сфері, зокрема програма PHARE; заходи в екологічній та інших сферах діяльності. Перераховані вище функції, напрями і програми транскордонного співробітництва в межах єврорегіону виступають компонентами другого (або вищого) порядку. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины