ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Альтернативное Название: Лингвокогнитивные И дискурсивные характеристики англоязычной искусствоведческой терминологии
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, її наукова новизна, теоретична та практична цінність дослідження, сформульовано мету, конкретні завдання роботи, визначено специфіку її об'єкта і предмета, фактичний матеріал та методологічні засади аналізу, зв'язок роботи з науковою темою, особистий внесок дисертанта.


У першому розділі “Концептуалізація мистецтва в англомовній картині світу” розглянуто та критично узагальнено актуальні проблеми когнітивних теорій, напрямки вивчення мовної об'єктивації концепту “мистецтво” (1.1.), його лексична фіксація, виокремлено структурні компоненти концепту “мистецтво” як складника англомовної картини світу (1.2.). У рамках когнітивного підходу розглянуто ключові поняття – категоризація та концептуалізація; проблематика концепту (1.1.). Поряд із цим досліджено проблему структури репрезентації знань у мові та описано такі джерела зберігання інформації, як фрейми, сценарії, скрипти. Концепт “мистецтво” представлено за допомогою розгорнутої фреймової структури його компонентів (1.2.).


Англомовна концептосфера мистецтва не представлена статичною, сформованою структурою, а, навпаки, є динамічним утворенням, тому що зі зміною історичних, географічних, соціальних та інших умов змінюється значення певних концептів, і це знаходить своє відображення в мові, в популярності тих чи інших слів, ідіом, висловлювань.


Сутність концептуального аналізу, проведеного у підрозділі 1.1, полягає у простеженні шляху пізнання концепту та вираженні результату у формалізованій семантичній мові. Дослідження концептуальної системи “мистецтво” передбачає розгляд такого способу її репрезентації, як фрейм. Поняття фрейму тісно пов’язано з гіперо-гіпонімічними семантичними зв’язками, оскільки фрейм є по суті своїй поєднанням гіпонімічних слотів, які відбивають вбудованість гіпонімів у гіперонім, нижчого рівня у базовий, базового – в категоріальний. Поняття фрейму належить до числа найвідоміших когнітивних категорій.


Основоположною теорією для проведення концептуального аналізу макрофрейму “мистецтво” слугувала теорія Р. Джекендоффа, продовжена у працях О.С. Кубрякової, за допомогою якої ми виявили, що традиційний макрофрейм “art” – ієрархічна структура. На базовому рівні виокремлюються фрейми “fine arts”, “applied arts”, “music”, “films”, “theatre”. Суббазовий рівень представлений низкою як


базових, так і суббазових концептів, які, у свою чергу, підрозділяються на субконцепти. Ми виокремлюємо такі базові концепти, які визначають специфіку традиційного макрофрейму ”мистецтво”: “напрямок”, “активний діяч” і “техніка”. Кожен із згаданих фреймів представлений набором як базових, так і суббазових концептів. У фреймі “fine arts”, окрім базових концептів виокремлюємо наступні суббазові концепти: “painting”, “sculpture”, “architecture”. У фреймі “applied arts” нами виділені лише базові компоненти. Найширшим набором cуббазових концептів репрезентований фрейм “music”: “musical sound” із субконцептами ”tone”, “tempo”, “pitch”, “elements of musical compositions”, який включає субконцепти “rhythm”, “rhythmic elements”, “theory of musical meaning”, розподілений за субконцептами “dynamism”, “intuition and intellect”, “information theory”, “tonality”. У суббазовий концепт “instruments” увійшли субконцепти “keyboard instruments”, “percussion”, “strings”, “winds”. У фреймі “films”, як і у фреймі “music” присутні вищезгадані базові концепти, а також низка суббазових концептів, серед яких ми виокремлюємо “role”, “script”, “directing”, “design”, які, однак, не представлені субконцептами, на противагу від фрейму “music”. У фреймі “theatre” є як базові, так і суббазові концепти. Серед останніх ми виділяємо “part”, “scenario”, “staging”. Результати аналізу засвідчують, що фрейм “music” представлений найрозгалуженішими гіперо-гіпонімічними зв’язками порівняно з фреймами “fine arts”, “applied arts”, “films” та “theatre”.


На думку Б.О. Серебренікова, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Н.Д. Арутюнової. В.В. Морковкіна, В.І. Постовалової та ін., картина світу певної науки формується на засадах, концепціях, теоріях, системі понять та описується мовою для спеціальних цілей певної науки (1.2.). Так, мистецький фрагмент англомовної картини світу відрізняється від загальнонародної, як і мова для спеціальних цілей мистецтвознавства відрізняється від загальнонародної мови.


Наївну картину світу інтерпретуємо як відображення уявлень про навколишню дійсність. Інтуїтивні уявлення про речі та явища можуть, хоч і не завжди, але відрізнятися від наукових знань.


Під науковою картиною світу розуміють усю сукупність наукових знань про світ, вироблену всіма окремими науками на певному етапі розвитку людського суспільства. Наукові знання про світ мистецтва закріплено в мові мистецтвознавства, її ядро складає мистецтвознавча термінологія, в якій, у свою чергу, ми виокремлюємо терміносистему образотворчого мистецтва, ужиткового мистецтва, кіно, театру, тощо.


Динамічне перетворення мистецького фрагмента англомовної картини світу має різні форми фіксації у словнику, де ми виокремили нові семантичні поля та зафіксували розширення вже наявних для позначення й опису нових значень і понять.


У другому розділі “Лінгвістичні характеристики мистецтво- знавчої термінології в англійській мові” проаналізовано структурні (2.1.), етимологічні (2.2.) та словотворчі (2.3.) характеристики термінів мистецтвознавства, запропоновано польову модель концепту «мистецтво» (2.4.) та проаналізовано ступені інтернаціоналізації/ деінтернаціоналізації терміноелементів (2.5.).


У рамках когнітивного термінознавства виникає можливість вивчення формування фрагменту наукової картини світу, зафіксованого в мистецтвознавчій термінології англійської мови.


Терміносистема мистецтвознавства представлена в нашій роботі як сукупність складників, пов'язаних на концептуальному, лексико-семантичному та дискурсивному рівнях.


Досліджувані у підрозділі 2.1. однослівні мистецтвознавчі терміни – одноосновні іменники в англійській мові складають 865 одиниць (що становить 53,6% досліджуваних термінів), складні іменники представлені 137 термінами (лише 9% матеріалу), тобто підтвердилася гіпотеза про те, що терміни – назви предметів поширеніші за терміни – назви ознак (63 термінологічні одиниці (3,8%), 60 з яких належать до музичної термінології) або дії (72 терміни, 4,5% від загальної кількості). Серед термінологічних багатослівних термінів (термінологічних словосполучень) переважають сполучення структури A+N (359 термінів, 22,4%) порівняно з іменниковими термінологічними словосполученнями (N1+N2, N1prepN2) – 106 одиниць, що становить усього 6,6% від загальної кількості англійських мистецтвознавчих термінів. Поділ термінологічних одиниць, що вербалізують концепт «мистецтво» в англійській мові за частинами мови, розкриває способи концептуалізації, тобто осмислення мистецтва як явища (іменники), процесу (дієслова), властивості (прикметники).


Словник мистецтвознавчої термінології сучасної англійської мови, сформований на класичній, романській та германській основі з вагомою перевагою романських елементів – 40% термінів, досліджуваних нами у підрозділі 2.2., мають пряме або непряме французьке походження, 12,3% мистецтвознавчі терміни запозичено з італійської, що разом становить 52,3%, тобто більше половини термінів мистецтвознавства, вибраних нами зі словників, художніх текстів та фахової літератури. П’ята частина (22%) досліджуваних термінів представлена запозиченнями з класичних мов, а саме – грецької та латини. Лише близько 5% становлять запозичення зі споріднених германських мов: голландської, ісландської, німецької та давньоскандинавської. Питома вага запозичених елементів у терміносистемі «мистецтво» в англійській мові має, на нашу думку, наступне пояснення. У разі появи в певній мовній картині світу концепту (фрагменту дійсності), власні засоби вираження якого в ній відсутні, спричиняється поява іншомовних запозичень, або фрагмент дійсності заповнюється шляхом словотворення (2.3.).


Однією з найважливіших структурних характеристик терміносистеми мистецтвознавства є наявність відповідного семантичного поля, в центрі якого знаходиться його ядро, головна лексема, яка спеціалізується у вигляді складніших за значенням домінант. На периферії семантичного поля знаходяться маргінальні одиниці з контекстуально зумовленими значеннями, вони характеризуються послабленням семантичної ознаки, неповним набором сем, наявністю ознак, характерних для інших категорій.


У процесі структурації поля Art у підрозділі 2.4. з’ясовано, що семантичне макрополе Art є складною мережею семантичних полів, об’єднаних семантичними компонентами різних рівнів, які відображають сферу мистецтва у вигляді полів, підполів, тематичних, лексико-семантичних груп, утворюючи складну ієрархічну систему для репрезентації англомовної картини світу.


За наміром та метою митців, семантичне макрополе мистецтва в англійській мові поділяється на Fine arts, Аpplied arts, Films та Theatre, із подальшим поділом поля Fine arts на підполя Architecture, Sculpture, Music, Painting,Graphic arts, а поля Аpplied arts на підполя Weaves and Knits, Needle Work, Basket-Making, Porcelain and Stoneware, Pottery та Glass-Making.


У межах семантичного поля мистецтва однозначні терміни, як правило, виступають гіперонімами й утворюють термінологічну групу, елементами якої є терміни-словосполучення (гіпоніми), що передають видові відмінності родового поняття. Гіперонім включає один денотат в інший, відображаючи внутрішній поділ мистецтвознавчої терміносистеми та інтегральні зв’язки її компонентів.


На ґрунті проведеного аналізу ми дійшли висновку, що відношення «рід-вид» та «частина-ціле» лежать в основі поняттєвого рисунка семантичного поля мистецтва.


У підрозділі 2.5. нашої праці доведено тезу про те, що слова вважаються інтернаціональними тоді, коли вони збігаються за зовнішньою та внутрішньою формою як мінімум у трьох неспоріднених мовах. Інтернаціоналізми з однаковою зовнішньою формою ми об’єднали в групу абсолютних інтернаціоналізмів (італ. aria, англ. aria, укр. арія), які суттєво відрізняються від квазіінтернаціоналізмів (англ. connoisseur – укр. знавець, від фр. conaiseur < д.фр. conoissere < лат. cognoscere – знати, пізнавати), що мають однакову мотивацію, але різну зовнішню форму. Псевдоінтернаціоналізми випадково збігаються з зовнішньою формою, але спільне значення в них все одно відсутнє (англ. idiom – (засіб вираження в мистецтві) та укр. ідіома, англ. artist – художник, митець (у широкому значенні слова) та укр. артист).


Найвищий показник абсолютних та часткових інтернаціоналізмів спостерігаємо в англійській мові – 61%, найнижчий – у російській – 47,3%, українська мистецтвознавча термінологія за ступенем інтернаціоналізації посідає проміжне місце (47,6%). Показники репрезентують динамічні процеси в термінології мистецтвознавства цих мов, їхню відкритість як системи та здатність до внутрішніх перетворень.


У третьому розділі Характеристики англійських термінів мис-тецтвознавства у художньому та мистецтвознавчому дискурсах” подано визначення дискурсу (3.1.), розроблено типологію дискурсу мистецтвознавства (3.2.), проаналізовано дискурсивні характеристики мистецтвознавчих термінів (3.3.), специфіку їхнього функціонування в різних типах авторського дискурсу та верифікацію їхньої семантичної структури, проведено внутрішній зіставний аналіз семантичної структури мистецтвознавчої термінології в системі мови та дискурсу (3.4.).


У підрозділі 3.3. для виокремлення сектору авторської картини світу, представленого в авторському художньому дискурсі та авторському мистецтвознавчому дискурсі, зокрема в мистецтвознавчих есе і публіцистиці, ми визначили особливості функціонування лексеми “art” у структурі авторського дискурсу як складник термінології мистецтвознавства та домінантний компонент усієї концептосфери “мистецтво”.


Для визначення місця досліджуваних елементів концепту у смисловій структурі концепту ми обчислили вагу кожного компонента та виявили, що ядерними компонентами значення імені концепту ”мистецтво” – лексеми “art” є: “The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful (вага 1), The employment of means to accomplish some end (opposed to nature)”(вага 0,7). До центрального складу належать значення Skill in applying rules to facilitate the performance of certain actions” (0,53), “One of the fine arts collectively, i.e. those that appeal to the taste of beauty, as painting, sculpture, music (0,47), “The special skill required by those who practise these arts (0,3), “The profession of painter or sculptor (0,46). Іменники, вага яких менша за 0,3, відносимо до периферійного складу: “cunning (0,12), №11 “Pl. liberal arts (0,2), “Trickery, trick (0,1), “Objects made by creative artists” (0,14), “Decorative or illustrated elements in printed matter (0,17).


Загальний середній показник частотності реалізації значень лексеми “art” збігається як в окремо розглянутих авторських художніх дискурсах, так і в середньому: першу позицію очолив ядерний компонент значення The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful(42,4%), друге місце посів центральний термінологічний компонент “One of the fine arts collectively, i.e. those that appeal to the taste of beauty, as painting, sculpture, music (24,9%), третім за частотністю вживання виявився центральний компонент значення “Skill in applying rules to facilitate the performance of certain actions” (14,6%). Це доводить, що в авторському художньому дискурсі лексема “art” реалізує свій загальний ядерний компонент значення з детермінологізацією термінологічних центральних або периферійних компонентів, що є характерною особливістю функціонування полікомпонентних лексем із термінологічними значеннями у художніх дискурсах і слугує семантичним засобом когезії дискурсу.


У мистецтвознавчому дискурсі полісемант “art” найширше реалізує своє термінологічне значення, підкреслюючи його науковий характер. Підсумовуючи отримані результати щодо функціонування лексеми “art” у мистецтвознавчому дискурсі сучасної англійської мови, ми стверджуємо, що в обсязі вживання першу позицію обіймає значення «fine arts» (49% від усіх слововживань “art”), другу посіло значення «Objects made by creative artists» (18%), а третє місце зайняло домінантне загальне значення «The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful» (15 %). Тобто в авторському мистецтвознавчому дискурсі лексема “art” широко реалізує своє термінологічне значення, її спеціальний компонент чисельно переважає над загальним, відносячи тим самим авторський сучасний мистецтвознавчий дискурс до категорії спеціальних, наукових текстів.


Зіставлення результатів дослідження авторського дискурсу в підрозділі 3.3. показало, що лексема “art” реалізувала найповніший склад компонентів значення в авторському художньому та мистецтвознавчому дискурсі ХІХ – початку ХХ ст. (7 із 15 існуючих), у той час коли в авторському мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ – початку ХХІ ст. кількість реалізованих компонентів значення склало всього 3 з 15 існуючих. А це засвідчує, що у художньому дискурсі лексемі “art” притаманні як загальні, так і спеціальні значення, із значною кількісною перевагою перших, а в спеціальному навпаки – периферійні значення стають домінантними, а останні – периферійними.


У художньому дискурсі з метою досягнення певного стилістичного ефекту можливе навмисне порушення меж термінологічних полів та повної детермінологізації окремих термінів. У підрозділі 3.4. ми дійшли висновку, що детермінологізація – це процес перетворення терміна у не-термін шляхом нейтралізації його дефінітивної функції. До системи загальновживаної лексики авторських дискурсів переходять мистецтвознавчі терміни, що мають лише сигніфікативне значення, це, як правило, абстрактні одиниці, що створюють навіть лексико-семантичні групи.


У сучасному мистецтвознавчому дискурсі, окрім уже наявних мистецтвознавчих термінів дискурсу ХІХ – початку ХХ ст., з’явилися нові. Це лексеми запозичені з інших сфер знання, що стали за останні роки спеціальними в сучасному мистецтвознавстві. Явище міграції термінів з однієї термінологічної системи в іншу пов’язане з розширенням сфери функціонування мистецтва та його проникненням у науку. На цьому етапі виникає взаємодія периферійних ділянок спеціальної лексики семантичного поля «мистецтво» та інших полів, з якими воно перетинається, з набуттям цією маргінальною лексикою полісемантичного характеру та нових термінологічних значень, які ще раз ілюструють наявність міжпольових відношень та неперервність сучасного семантичного простору англійської мови.


У загальних висновках підбито підсумки проведеного дисертаційного дослідження, сформульовано його наукові результати та окреслено перспективи подальших наукових розвідок.


Комплексне дослідження мистецтвознавчої термінології, вперше представлене у нашій роботі, а саме поєднання концептуального, семантичного, етимологічного та дискурсивного аналізу, дало підстави виокремити найважливіші характеристики термінів мистецтвознавства в англійській мові.


Уперше була поставлена мета опису англомовної концептосфери мистецтва. Проведений концептуальний аналіз дав змогу довести, що вона є динамічним утворенням, тому що зі зміною історичних, географічних, соціальних та інших умов змінюється семантична структура концепту «мистецтва», що вербалізується у вигляді терміносистеми мистецтвознавства.


Основоположною теорією для проведення концептуального аналізу макрофрейму “мистецтво” слугувала теорія Р. Джекендоффа, за її допомогою ми виявили, що традиційний макрофрейм “arts” становить ієрархічну структуру. На базовому рівні виокремлюються фрейми “fine arts”, “applied arts”, “music”, “films”, “theatre”. Суббазовий рівень представлений низкою як базових, так і суббазових концептів, які, в свою чергу, підрозділяються на субконцепти. Подібна методика аналізу словникової концептуалізації мистецтва застосована нами і в процесі дослідження авторських дискурсів. Головним вузловим концептом мистецтвознавчого дискурсу ХІХ – початку ХХ ст. виявився Movement, stream, у мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ – початку ХХІ ст. ним став Objects of art, для художнього дискурсу характерна розробка базового та суббазового концептуального рівня фрейму “fine arts” та неактуальність фреймів “films” та “theatre”.


У процесі комплексного дослідження ми довели, що лексична система англійської мови існує у вигляді взаємопов’язаних систем: наївної, мовної та наукової картин світу, в основу якої покладено повсякденну англомовну картину світу, що знаходить своє втілення й фіксацію у першу чергу у творах письменників та базується на концептуальній картині світу, мінімальною одиницею якої є концепт.


Терміносистема мистецтвознавства як результат пізнавальної та діяльності людини відображає категоризацію окремих ділянок концептуальної англомовної картини світу. Фактичний матеріал свідчить про те, що терміносистема мистецтвознавства представлена як сукупність складових, пов’язаних на концептуальному, лексико-семантичному та дискурсивному рівнях. У процесі дослідження підтвердилася гіпотеза про те, що терміни-назви предметів поширеніші за терміни-назви ознак або дії.


За допомогою етимологічного аналізу, що є одним із невід’ємних етапів опису концепту «мистецтво», ми довели, що термінологія мистецтвознавства сучасної англійської мови створювалася здебільшого за допомогою внутрішніх мовних ресурсів, але запозичення з інших мов також виявилося продуктивним. Словник досліджуваної термінології, як свідчать результати підрахунків, сформувався на класичній, романській, та германській основі. Запозичення є засобом заповнення лакун у певних фрагментах англомовної картини світу в разі появи в ній нових понять, власні мовні засоби вираження яких наразі відсутні.


Однією з найважливіших структурних характеристик терміносистеми мистецтвознавства стала наявність відповідного семантичного макрополя Art, представленого складною мережею семантичних полів, об’єднаних семантичними компонентами різних рівнів, що відображають сферу мистецтва у вигляді полів, підполів, тематичних, лексико-семантичних груп, утворюючи складну ієрархічну систему для репрезентації англомовної картини світу. Класифікуючи семантичне макрополе мистецтва в англійській мові за наміром та метою митців, ми поділяємо його на поля Fine Arts, Applied Arts, Films та Theatre, які теж діляться на підполя.


Інтернаціоналізація словникового складу мистецтвознавчої термінології відображає перетин і взаємодію фрагментів різних мовних картин світу, сприяючи глобалізації мовного простору.


Типологія мистецтвознавчого дискурсу відповідає структурним фрагментам семантичного поля мистецтва в англійській мові, відображаючи його ієрархічну будову в системі фахової комунікації. У рамках нашого дослідження доцільним стало виокремлення фрагменту авторської картини світу, представленого в авторському художньому дискурсі обраних нами відомих романістів ХІХ – початку ХХІ ст. та авторському науковому дискурсі, відображеному в мистецтвознавчих есе. Загальний середній показник частотності реалізації значення лексеми “art” збігається як в окремо розглянутих художніх дискурсах, так і в загальному: першу позицію очолює ядерний компонент значення “The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful (42,4%), друге місце посідає центральне термінологічне значення fine arts(24,9%), третім за частотністю вживання виявився центральний компонент значення “Skill in applying rules to facilitate the performance of certain actions (14,6%).


Описуючи розвиток значень концептуальних домінант поля, ми виявили, що їх ядерні та центральні значення стають периферійними, а останні – навпаки, домінантними під впливом різних типів дискурсу, в яких вони функціонують. Як результати цих процесів відзначаємо явища термінологізації / детермінологізації, що характеризують мистецтвознавчу термінологію в авторському дискурсі. Пересуви у структурі значення залежать від особистості автора й адресата та визначаються взаємодією їхньої свідомості у процесі розуміння та інтерпретації закладеної у дискурсі інформації.


 


Перспективним видається подальше дослідження семантики субконцептів мистецтва в історії англійської мови, розгляд порівняльної семантики лексем мистецтва у варіантологічному аспекті  та зіставної семантики термінів мистецтвознавства у первинному та вторинному текстах у процесі перекладу, поряд із виявленням особливостей функціонування домінант концептосфери мистецтва на матеріалі ширшого в жанровому плані спектру текстів. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины