СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ : Общественно-географические аспекты ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦИАЛА ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Краткое содержание

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження трудового потенціалу» розглядаються науково-теоретичні аспекти дослідження трудового потенціалу, методи аналізу трудового потенціалу регіону, висвітлюється еволюція поняття «трудовий потенціал» та його співвідношення з поняттями «трудові ресурси», «ринок праці», «економічно активне населення», «зайнятість», «безробіття». Визначено фактори впливу на формування та використання трудового потенціалу.

Визначення поняття «трудовий потенціал» на сьогодні залишається дискусійним. На основі аналізу робіт вітчизняних і зарубіжних вчених розглянуто різні аспекти його трактування (ресурсний, політекономічний, факторний, демографічний, екогомологічний та інші). Просторово-часові особливості дослідження ТП розкривають перспективний напрямок визначення поняття з позиції суспільної географії. Необхідність активізації й ефективності використання трудових можливостей привела до еволюції поняття «трудовий потенціал», яке диференціювалось від поняття «робоча сила» (РС – сукупність здібностей людини, які можуть бути продуктивно використані в процесі праці), та від поняття «трудові ресурси» (ТР – наявне працездатне населення: чоловіки у віці від 16 до 60 років і жінки – від 16 до 55 років, а також підлітки до 16 років та особи пенсійного віку, які беруть участь у суспільному виробництві).

Поняття ТП значно об'ємніше, ніж трудові ресурси. Параметри ТП визначаються насамперед кількістю і якістю населення. Кількісна сторона ТП характеризується демографічними факторами (природний та міграційний рух, рівень здоров'я, тривалість життя тощо), потребами суспільного виробництва у робочій силі і, відповідно, можливостями задоволення потреб працездатного населення у праці.Якість визначається як працездатність індивідів, у тому числі їх фізичний, психологічний і моральний потенціал, обсяг загальних і спеціальних знань та навичок.

Суспільно-географічна сутність поняття ТП визначається як сукупність працездатного населення, що характеризується наявними в даний час і передбачуваними в майбутньому трудовими можливостями, які реалізуються чи можуть бути реалізовані в просторово-часовому аспекті.

Вивчення регіональних аспектів використання ТП та можливостей його ефективної реалізації здійснюється через механізми й процеси, що відбуваються на регіональному ринку праці. Ринок праці представляє собою систему обміну індивідуальних здібностей до праці та фонд життєвих цінностей, необхідних для відтворення робочої сили.

Застосовуючи суспільно-географічний підхід, виділено фактори формування та використання ТП за рівнем і сферою їх дії. Економіко-географічна група факторів передбачає територіальний та галузевий розподіл працездатного населення в кількісному та якісному аспекті, формування попиту на працю, потоків ТП між центрами виробництва тощо. Фактори соціально-географічної групи забезпечують освітньо-кваліфікаційний рівень ТП, можливість працевлаштування, здатність витримувати конкуренцію тощо. Функціонування ТП через геодемографічну групу факторів визначає загальні межі та якість ТП, специфіку окремих груп працездатного населення, трудову активність, мобільність, створює підґрунтя до відтворення ТП, відображає просторову диференціацію та потенційну можливість трудової діяльності тощо. Інституціональні фактори забезпечують алгоритм реалізації ТП, адаптацію нових працівників та підвищення кваліфікації кадрів, створюють умови включення в процес суспільного виробництва тощо.

Методика дослідження суспільно-географічних аспектів використання ТП Харківської області передбачає використання суспільно-географічних та математико-статистичних методів. Програмою дослідження передбачено якісний аналіз статистичних показників та формування вибіркових сукупностей, ранжування районів за ефективністю ТП населення, проведення факторного та кластерного аналізу вихідних даних, групування адміністративних районів Харківської області з виділенням підгруп за показником ефективності використання ТП.

Зібраний статистичний матеріал за період 1990-2006 рр. містить демографічні, економічні, екологічні показники та показники, що характеризують ринок праці Харківської області. Неоднорідність джерел інформації, фіксованих показників реєстрованого і нереєстрованого ринків праці, методик збору та їх обчислення поставила проблему систематизації даних. У зв’язку з тим, що за деякими показниками за період 1990-2000 рр. часові ряди були неповними, вибіркові сукупності формувалися по кожному року за період 2000 по 2006 рр. із 46 базових статистичних показників