ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНИХ КОНЦЕПТІВ АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНИХ КОНЦЕПТІВ АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Альтернативное Название: Вербализации национально-специфический концепт   АМЕРИКАНСКОГО ОБЩЕСТВА ХХ - начале XXI века
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

      У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, описано методи та матеріал дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації.


      У першому розділіМова як культурний код нації” здійснено аналітичний огляд основних етапів розвитку лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики, теорії мовних та концептуальних картин світу, запропоновано різноманітні дефініції концептів, сучасні інтерпретації та підходи до їх дослідження, а також з’ясовано історичні факти, що зумовили особливості формування американської нації, менталітету, поведінки, способу життя й знайшли відповідне відображення в сучасній англійській мові.     


      Невід’ємною частиною пізнання та розуміння дійсності є мова, оскільки значна частина інформації про світ потрапляє до людини завдяки комунікативній та когнітивній функціям мови. Крім того, мова є потужним ретранслятором культурно значущої інформації наступним поколінням. Ці факти зумовили інтенсифікацію в кінці ХХ – на початку ХХІ століття лінгвістичних досліджень мови як культурного коду нації, а не лише як інструменту комунікації та осмислення навколишнього світу. Проблема взаємозв’язку та взаємовідношення мови, мислення та національної культури набула особливої актуальності в теоретичних працях з мовознавства у зв’язку з поширенням антропоцентричного підходу. Фундаментальні основи цього підходу були закладені філософами, логіками, антропологами та мовознавцями в попередні століття. Однак у сучасній лінгвістиці точкою відліку лінгвофілософських, лінгвокогнітивних та етнокультурних досліджень вважаються спостереження В. фон Гумбольдта та Й.Г.Гердера, які знайшли відображення у працях Г.Вежбицької, М.Гайдеґґера, Ю.М.Лотмана, О.О.Потебні, Е.Сепіра, Б.Уорфа, Ю.С.Степанова та багатьох інших науковців.


      На початку ХХІ століття проблема взаємодії мовних, когнітивних і культурних чинників у комунікації та номінації все більше цікавить науковців різних галузей. Особливу роль серед цих галузей відіграють етнолінгвістика та лінгвокультурологія, які вивчають мову як феномен культури, інтерпретують сукупність культурних цінностей, досліджують особливе бачення світу крізь призму національного менталітету, а також здійснюють опис мовних картин світу за допомогою відповідного термінологічного апарату, передусім через аналіз концептів.


      Концепти є складниками концептуальної картини світу, яка формується внаслідок категоризації та концептуалізації дійсності. Вербальне вираження концептів забезпечує накопичення, зберігання та передачу із покоління в покоління отриманих у процесі пізнавальної діяльності людини знань. З метою пояснення та більш детального висвітлення природи концептів розробляються базові підходи до їх вивчення та класифікації (Н.Д.Арутюнова, А.П.Бабушкін, Л.І.Бєлєхова, А.Д.Бєлова, Г.Вежбицька, С.Г.Воркачов, І.О.Голубовська, О.М.Кагановська, В.І.Карасик, О.О.Корнілов, О.С.Кубрякова, Д.С.Лихачов, М.М.Полюжин, З.Д.Попова, А.М.Приходько, Г.Г.Слишкін, Н.В.Слухай, Ю.С.Степанов, Й.А.Стернін, В.М.Телія, І.С.Шевченко). Разом із пошуком універсальних властивостей у концептосферах етносів узагальнюються національно-специфічні особливості категоризації і концептуалізації світу, що викликані необхідністю дослідження універсальних та специфічних характеристик спілкування різних етносів і націй. У процесі вивчення загальнолюдських та національно обумовлених компонентів комунікації лінгвісти розрізняють універсальні (universal) та національно-специфічні (key national issues) концепти.


      У сучасному американознавстві дослідники вже торкалися питань вивчення окремих концептів, а також етнічного світобачення, етнокультурних уявлень, менталітету американців (І.В.Адоніна, Е.Я.Баталов, О.Ю.Васильченко, В.В.Воїнов, Г.Г.Воробйов, О.О.Клименко, Д.А.Кожанов, М.Коллінз, Р.Коулз, І.Ю.Мигдаль, Т.М.Новоселова, Т.О.Островська, О.Г.Прохвачова, М.Є.Скиба, М.В.Томенчук). Вітчизняні та зарубіжні американісти довели, що унікальність американської нації значною мірою обумовлена специфікою історичного, культурного та політичного розвитку американського суспільства з моменту його зародження і практично до нашого часу. Особливістю національної історії США є поступове освоєння нового континенту вихідцями з інших країн, що призвело до інтеграції, акультурації та асиміляції представників різних культур та націй. Протягом усього ХІХ століття до первісної американської території приєднувалися землі, які мали відмінні історичні та культурні традиції, що, у свою чергу, визначило регіональні розбіжності між майбутніми штатами. Унікальне географічне, природно-кліматичне положення США та величезна територія, але передусім потужний політичний та економічний потенціал країни завжди примушували її мешканців мислити масштабно – think big.


      Співіснування різноманітних мов, культур та етносів в державі дозволяє визначити сучасний статус США як “країни іммігрантів”, що дає унікальну можливість для вивчення взаємодії ментальних та мовних просторів різних етнічних груп, розробки принципів оптимізації міжкультурного спілкування, а також дослідження американського національного характеру та американської мрії, які стали фундаментальними для формування єдиної американської нації. Самобутність американської нації, менталітету та національно-культурна своєрідність американського суспільства відображаються в особливостях вербальної репрезентації культурно-історичних та суспільно-політичних концептів як складників американської етносфери.


      У другому розділіВербалізація ключових культурно-історичних концептів американського суспільства” досліджено концепти АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ, МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ, ГОЛЛІВУД, розглянуто базові цінності американської спільноти та проаналізовано домінантні риси національного характеру американців.


      Особливе значення у формуванні концептосфери американців відіграли цінності, які репрезентовані в мовній картині світу за допомогою аксіологем equality, freedom, individualism, patriotism, privacy тощо. У дисертації американські цінності розглядаються здебільшого як позитивне явище, проте існує також критичний аспект, який підкреслює перевагу матеріального добробуту та високої ціннісної вартості грошей в американському суспільстві: “American values  are none other than a collection of the banal nostrums of the American plutoctacy”.      


      Ядро сучасної ціннісної системи американської нації, яка формувалася під впливом культурних, історичних та політичних чинників, становлять індивідуалізм (individualism, emphasis on individual personality rather than collective identity), рівність можливостей (equality of opportunuties), патріотизм (patriotism), невтручання у приватне життя (privacy). Лексема individualism, що передає відповідне явище, має в сучасній англійській мові широке епідигматичне оточення: individuality, individually, individualist, individualistic, to individualize, individualized, individualization, to individuate, individuation, individuated, individuating. Для позначення вищого ступеня індивідуалізму вживається композит hyper-individualism з префіксом hyper–, який призводить до інтенсифікації та гіперболізації значення. Уточненню й більш детальній характеристиці цієї американської цінності сприяє використання прикметників в атрибутивній функції, які відображають різні грані індивідуалізму: competitive / creative / moderate / pragmatic / rugged individualism тощо. В американському лінгвокультурному ареалі перевага індивідуалізму над колективізмом вербалізується в антонімічних протиставленнях: self-regarding VS other-regarding, self-interested VS group-oriented, group(society)-minded. У свідомості пересічних американців індивідуалізм ототожнюється з символом американської нації – яблучним пирогом, що відображено у вислові to be as American as apple pie: “It is as American as apple pie to be individuals”. Негативний аспект американського індивідуалізму проявляється насамперед у його протиставленні родині як загальнолюдській цінності, оскільки він помітно послаблює позиції традиційної американської родини через прагнення всюди бути першим та розраховувати лише на власні сили. Дихотомія “індивідуалізм – сімейні цінності” вербалізується, наприклад, на рівні опозиції to eclipse family values VS to exalt the individual.


      Характерною рисою сучасного американського суспільства є свобода особистості, яка передбачає певні обмеження на втручання у приватне життя людини. Мовним індикатором цього явища є слово privacy, яке традиційно пов’язують з американським індивідуалізмом. Поєднання свободи особистості з повагою до всіх форм власності є безумовним досягненням американської спільноти, оскільки власність є недоторканною в США. Заборону на перетин приватної території відображено в ідіомі you must not crash the gate. Особистий простір американців суворо обмежений, що змушує їх його охороняти й не порушувати його меж: to keep somebody at arms length, your right to swing fists ends where my nose begins тощо.


      У шкалі традиційних американських цінностей провідне місце належить патріотизму. У Сполучених Штатах патріотизм (patriotism) асоціюється з твердою вірою в обраність американської нації (exceptionalism): “American patriotism means believing there is no better land on earth and no better system under which I would wish to be a citizen. Крім того, патріотизм допомагає згуртувати націю в часи лихоліть, як було, наприклад, після вбивства американського президента Джона Кеннеді чи теракту 11 вересня 2001 року: “American patriotism is as much political weapon as it is social glue... Freedom, equality, democracy and patriotism – these values work as a super epoxy, uniting the country in the times of calamity, such as after a presidential assasination or a 9/11”.


      Великий вплив на формування концептуальної картини світу американців та її вербальне відображення мав культурно-історичний концепт АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ: “American dream is a staple of American self-portrait”. Квінтесенцією американської мрії вважають уявлення про те, що кожна людина, маючи енергію, здібності, наполегливість та працьовитість, може досягти успіхів у житті й стати багатою. Основними компонентами концепту АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ є орієнтація на успіх (success orientation) та матеріальне процвітання (material prosperity), які базуються на ідеї рівних можливостей для всіх громадян країни (equal opportunities).


     Орієнтація на успіх є однією з основних складових частин американської мрії, що представлено в таких номінаціях та метафорах, як worshipper of success, the American obsession with success, American success story, success is a jou ey not a destination. Аналіз лексикографічних джерел дозволив виділити корпус фразеологічних одиниць, які доповнюють засоби вербалізації сегмента success в американській мовній картині світу: to hitch one’s wagon to a star, to do something off ones own bat, to do something under ones own power (steam), to go from rags to riches, to go from bootstraps to billionaire, to come back from the brink, to get all the breaks.


      Матеріальна забезпеченість та велика кількість грошей є основними характеристиками успішних американців. Перевагу саме матеріальних цінностей підкреслено у словосполученнях, які вживаються для позначення американського суспільства: American plutoctacy, affluent society, dollar society, property-dominated society тощо. Лексична система англійської мови збагачується завдяки сленгізмам (bees and honey, bob, bread, bread and butter, cabbage leaves, dosh, dough, filthy lucre, grease, jingle-jangle, moola(h), reek, stamps, wonga) та метафоричним номінаціям (frogskin, lettuce), які позначають гроші як інструментальну цінність американської спільноти. Грошова одиниця Сполучених Штатів, вербалізована в лексемі dollar, функціонує як ядро словотвірної парадигми: dollarization, to dollarise, dollarwise. Крім того, лексема вживається в багатьох колокаціях та ідіомах: almighty dollar, dollar shop (store), dollar diplomacy, to feel (look) like a million dollars (bucks), you can bet your bottom dollar, dollars-and-cents. У Сполучених Штатах гроші завжди асоціювалися з часом, тому метафора time is money, яка підкреслює мобільність, практицизм та працьовитість американців, стала логотипом американського життя, а  лексичні одиниці time та money набули ціннісних характеристик.


      З моменту свого виникнення загальнонаціональна ідея “американська мрія” призвела до жорсткої соціальної стратифікації суспільства завдяки прагненню американців до швидкого збагачення. В англійській мові посилення тенденції до соціального розшарування підтверджено існуванням значної кількості номінацій, що позначають різні верстви населення країни. Ураховуючи попередні здобутки дослідників (О.В.Городецька, О.А.Скидченко, Г.М.Шиманович), варто зазначити, що представників заможної верстви номінують за допомогою сленгових одиниць the upper crust, fat cat, money bag, cash cow, deep pocket, lombard, millionairesclub та атрибутивних словосполучень з компонентом big (big boy, big cheese, big daddy, big enchilada, big gun, big hitter, big noise, big shot, big wheel, big wig). Основою деяких номінацій багатої людини з препозитивним компонентом big (big bug, big fish, big frog, big whale) є зооморфізм, що відповідає семіотичному принципу метафоризації, згідно з яким найменування тварин за аналогією використовується для номінації людини: “Mr. Russell Hazen is a big whale”.


      Високий соціальний та майновий статус людини підкреслено також в лексемах з компонентом millionaire. Шляхом префіксації та часткової модифікації самої лексеми утворюються деривати, що позначають дуже заможну людину: сentimillionaire, centibillionaire, gazillionaire. Чималі статки американських високопосадовців відображено в номінації millionairesclub для позначення Сенату США: “Politics fell into the hands of the members of a limited circles so much so that the Senate was known as the millionaires' club”. Нерідко в американському суспільстві великі грошові статки людини асоціюються з її впливовістю та владою, засобом вербальної характеристики чого є розмовні номінації the powers that be та the movers and shakers


      Отже, багатство й добробут є позитивними цінностями американського суспільства, тоді як бідність є соціально-політичною вадою. Ставлення до бідних верств населення країни вербалізовано в паремії beggars cant be choosers. У зв’язку з культом матеріальних благ і грошей явища та поняття, пов’язані з бідністю та низьким соціальним статусом, як правило, табуюються, що зумовлює використання цілої низки політкоректних термінів з метою уникнення номінацій з неприємним чи образливим забарвленням: poor economically unprepared, low-income, working class, underprivileged; poor childrenat-risk children; poor nation emerging nation, developing nation, third-world nation; poor studentunderachiever, underperformer; vagrant homeless person, displaced homeowner, philosophically-major, nonspecifically destinationed individual, owning short-life property; slumb economic oppression zone.       


      Сполучені Штати Америки є прикладом держави, яка визнає культурний плюралізм та правовий статус декількох етнічних спільнот на власній території. Основну масу мультикультурної американської нації становлять вихідці з Англії (WASP), латиноамериканці (Hispanics, Latinos, Mexican Americans), афроамериканці (African Americans, Afro-Americans, black Americans, colored, people of color), вихідці з країн Азії (Asian Americans), корінні американці (Native Americans) та представники інших етнічних меншин. Мультикультуралізм як характерна особливість сучасного американського суспільства сприяє появі неологізмів в англійській мові. Наприклад, лексема Mexifo ia, утворена шляхом телескопії, уживається для позначення одного зі штатів країни, щільно заселеного латиноамериканцями та нелегальними іммігрантами з Мексики. Запозичення La Republica del Norte означає нову північну республіку, яка може виникнути на території Сполучених Штатів у майбутньому.


      Суспільно-політичні процеси природної асиміляції вихідців з різних країн на території Сполучених Штатів (natural assimilation) вербалізуються в метафоричній номінації melting pot. Метафора позначає здатність американського суспільства приймати безперервні потоки іммігрантів, а також ідею злиття американців різного етнічного походження в гомогенну націю з єдиною мовою та культурою, що відображено в заклику melt or get out of the pot. Окрім усталеної історичної метафори melting pot в англійській мові функціонують метафоричні номінації salad bowl, tossed salad, mosaics, pizza, rainbow, symphony, kaleidoscope, tapestry, які виникли пізніше для відображення етнічної строкатості та складності етнічної динаміки США. Засобом вербальної характеристики культурного плюралізму в країні виступає метафорична номінація cookie-cutter culture, що демонструє Сполучені Штати Америки як єдиний національно-культурний простір, у якому зберігаються етнічні особливості представників різних країн. У сучасній англійській мові процес збільшення кількості іммігрантів позначається за допомогою терміну over-foreignerization та запозичення з німецької мови Überfremdung. Наприклад, зростання кількості представників іспаномовної спільноти на території США відображено в лексемі Latinization. Ця тенденція у країні призводить до зменшення частки білого населення, про що свідчать вирази whites are beleaguered minority, white American minority, majority minority тощо.


      Мовним відображенням заходів уряду, спрямованих на гомогенізацію, уніфікацію, культурне об’єднання американського суспільства та створення цілісної нації, є евфемізація мовлення. Толерантне ставлення до представників етнічних та культурних спільнот у США регулюється принципом політичної коректності, який спричинив у 60-ті роки ХХ століття появу великої кількості політкоректних етнономінацій (Black, Afro-American, Native American, Amerindian). Після масових виступів афроамериканців у середині минулого століття акцент у “расових” термінах змістився з кольору шкіри на риси характеру та поведінки, а також професійні якості людини. Це пояснює виникнення етнономінацій для позначення представників темношкірого населення, які досягли значних успіхів у кар’єрі: buppie (buppy), firsts, Jackie Robinson, tush, elites.


      Проте незважаючи на всі антидискримінаційні заходи, поле ксенофобії в американському варіанті англійської мови є досить розвиненим, що зумовлює виникнення значної кількості негативно забарвлених етнономінацій вихідців з різних етнічних груп в США. Наприклад, для позначення представників іспаномовних етносів в англійській мові вживаються такі етнофобізми, як ban, bean, can, dago, ginzo, greaser, grease-ball, guinea, guinny, ginny, jose, spic, spick, spig, spiggoty, taco. Афроамериканці (black Americans, colored, people of color, African Americans, Afro-Americans) належать до другої за чисельністю етнічної меншини в Сполучених Штатах Америки. З появою на американському континенті вони зазнали найжорстокішої расової дискримінації та сегрегації, що засвідчено в низці етнономінацій з відвертою пейоративною конотацією: Af, black velvet (ape, cow), blackamoor, boogie, coon, darky, dinge, gange (kange), jazzbo, jig, jigaboo, jit, kinky head, nig-nog, nigga, nigger, nigra, schvartzer, sooty, spook, terr, wooly-head.


      Збільшення частки афроамериканців, латиноамериканців та представників інших етносів на території Сполучених Штатів Америки призводить до зростання кількості міжрасових шлюбів і відповідно – лексичних одиниць для позначення дітей, що є вихідцями з таких шлюбів. Так, слово з негативною конотацією half-caste притаманне членам робітничого класу, тоді як представники середнього класу частіше вживають нейтрально марковану номінацію mixed race. Крім того, для позначення американців, предки яких належали до декількох рас (hyphenated Americans, hyphenated identity), здебільшого вживають номінації, утворені шляхом телескопії: Affrilachia та Affrilachian від African-American + Appalachian; Amerasian від American + Asian; Cablinasian від Caucasian + Black + American Indian + Asian; Korgentinеan від Korean + Argentinean; Blackanese від Black + Japanese; Amerasian від American + Asian; Amerindian від American + Indian тощо.    


      Невід’ємним складником культури ХХ століття, віддзеркаленням менталітету, основою пропаганди морально-етичних, суспільних та політичних цінностей американської нації стала кіноіндустрія. Культурно-історичний концепт ГОЛЛІВУД вербалізовано в лексемі hollywood, яка є ядром ланцюга дериватів: hollywooditehollywooderhollywoodianhollywoodishhollywoodization. Аналіз мовного матеріалу дозволив виділити позитивно марковані стилістичні засоби, які вживаються для позначення сучасної американської кіноімперії:


·        метафора: Hollywood is а movie capital of the world, Hollywood is а movieland;


·        метафора, що містить символи античної греко-римської міфології: Hollywood is a glamorous pantheon of stars, Hollywood is a Trojan-horse;


·        гіпербола: Hollywood is а multibillion dollar colossus


      У наш час позитивний вплив Голлівуду та його основного продукту – голлівудських фільмів усе частіше заперечується, що свідчить про спробу протистояння монополізації та нав’язуванню американських цінностей, чеснот і способу життя решті світу. Мовним індикатором цієї тенденції є використання негативно маркованої колокації Hollywood dictatorship. Крім того, засобами вербального вираження негативного впливу сучасної американської кіноіндустрії є низка метафор з пейоративним оцінним значенням: poison factory, dream suburbs, tinseltown, які протиставляються загальновідомій метафорі dream factory. У сучасній англійській мові для позначення голлівудських зірок вживається ряд синонімічних номінацій розмовного стилю: beautiful people (the B.P.), celebrities (celebs), cinematic superbabes, glitterati, jet set, the best and the brightest, the Hollywood elite, male and female superheroes. Метафори, що апелюють до міфологічних та релігійних символів, використовуються для підкреслення божественного статусу голлівудських акторів: Hollywood god, Hollywood goddess, sex goddess, great god pan. Наприклад, для позначення секс-символів американського кіно вжито метафори, що містять імена богів та божеств греко-римської міфології: Marilyn Monroe is the Goddess of Love, Marilyn Monroe is dewy Venus, Marilyn Monroe is airbrush Aphrodite, Paul Newman is  Apollo,  Jennifer Love Hewitt is the Princess of Cassiopeia, A old Schwarzenegger is Orion the Hunter.


      Одним з основних завдань сучасної американської кіноіндустрії є поширення американської мрії та створення образу американця, який є видатним представником нації та носієм типових рис національного характеру. Феномен національного характеру в нашому дослідженні визначено як сукупність національних і соціально-психологічних рис та стереотипів, властивих нації на певному етапі її розвитку, які втілюються в оцінному ставленні до навколишнього світу, матеріальній та духовній культурі, менталітеті. Найважливіші складники національного характеру американців  вербалізовано в номінаціях exceptionalism, рragmatism, practicality, self-reliance, efficiency, materialism, acquisitiveness, workaholism, social mobility, change, activist approach to life, оptimism, various addictions. Вербальне вираження рис національного характеру в мовній картині світу американців відбувається за допомогою діапазону номінативних засобів, найбільш актуальними серед яких є словосполучення (USA is а work-oriented nation, USA is а standout workaholic nation, USA is an indispensable nation, USA is a blessed country, USA is a nation of consumers, Americans are people of plenty), мовні кліше (Keep smiling!, Never say die!, Take it easy!, Don’t worry, be happy!, Nice to meet you!), американські слогани  (America is the center of the world, America is the great society, We are the best nation), ідіоми (Americans are alive and kicking, ball of fire, go-getter, on the go, eager beaver) тощо. Серед стилістичних засобів відображення типових рис характеру американської спільноти найпоширенішою виявилася метафора (American exceptionalism is a double-edged sword), в тому числі з використанням біблійних символів (America is the good Samaritan), алітерація (American exceptionalism is a fact and fate of American culture), антитеза (America is both the worst and the best nation), повтор (American nation is chosen, chosen to do good, chosen by History and by God; Americans are chosen, prominently chosen) тощо.


      У третьому розділіВербальна репрезентація суспільно-політичних концептів у комунікативному просторі США” розглянуто події, явища, уявлення та реалії сучасного американського життя, концептуалізація яких стала основою суспільно-політичних концептів і суттєво вплинула на становлення й розвиток нації, а також статус США в сучасному світі.  


      Загальнонаціональна ідея американської винятковості та особливої місії американської нації з’явилася ще за часів перших англійських поселенців, які вважали себе обраними Богом для розбудови нового суспільства, що в майбутньому стане зразком для всього людства (a shining city upon a hill, a beacon upon the hill, a beacon of liberty and democracy, standard-bearer, exampler). З часом ідея про особливу місію американської нації перетворилася на важливу частину зовнішньої політики країни, що сприяло формуванню уявлення про США як світову супердержаву. Сучасний геополітичний статус Сполучених Штатів зумовив появу специфічної форми ментальності, яка отримала назву US vs them mentality. Вона відображає різновид архетипової бінарної опозиції “свій – чужий” шляхом протиставлення особових займенників “we – they”. Апеляцію до нового типу американської ментальності відображено у фрагменті промови Джорджа Буша після терористичних актів 11 вересня 2001 року: “Either you stand with civilization and good (US) or barbarism and evil (them). Choose. And those nations that choose wrongly, beware”.


      Зміцнення позиції США на міжнародній арені пов’язано насамперед із військовим потенціалом країни і відповідно – з активною діяльністю Пентагону. У сучасній англійській мові лексема Pentagon володіє значним епідигматичним потенціалом: PentagonPentagons(ex)-Pentagoner to pentagonize pentagonized (gove ment; presidency) – Pentagonese. Крім того, для позначення американського міністерства оборони слугують номінації з відверто іронічною конотацією, що є типовим для військового сленгу: Washington theatre of operations, big house, concrete carousel, pandemonium palace on the Potomac, Potomac palace, puzzle palace, squirrel cage, target A, tee-pee.


      Основними засобами вербального вираження суспільно-політичного концепту СУПЕРДЕРЖАВА в американській мовній картині світу є низка лексичних та стилістичних засобів, які репрезентують ідею обраності та домінування США. Серед найбільш уживаних із них слід назвати:


·        лексеми superpower, hyperpower, domination, hegemony, primacy, omnipotence, supremacy, preeminence, leadership, preponderance, mastery;


·        політичні кліше Pax Americana, American Еmpire, New American Century, American military umbrella;


·        метафори USA is a military jagge aut intent on world domination, US is a planet police, US is a global policeman, US is a global enforcer, US is a producer of world order, US is a constitutional author of universal human rights;


·        гіперболи USA is the greatest colossus in the history, USA is a globe-girdling baseworld.


      В американській етносфері суспільно-політичний концепт СУПЕРДЕРЖАВА пов’язаний із концептом ДЕМОКРАТІЯ. Перебуваючи в ранзі найпотужніших супердержав планети, Америка, як одна з найстаріших демократій, намагається сприяти розбудові демократичних урядів в інших країнах. Проте в сучасному світі імідж США як зразкової демократичної держави значно похитнувся через військові дії американців в Іраку, що підкреслено у неологізмі aggressocracy. З одного боку, для позначення операцій Сполучених Штатів в Іраку та інших країнах уживають номінації з пейоративною конотацією: to wage an unprecedented assault on democratic rights, to ride roughshod over democratic principles; gerrymandering, skullduggery, incompetence, deception, criminality, surveillance, espionage, interrogation, harassment, secret arrest, imprisonment without trial. З іншого боку, з метою завуалювання дійсного стану речей в Іраку використовується арсенал мовних засобів, серед яких особливе місце належить політкоректним термінам: nation building, urban operations, preemptive attack, to combat terrorism, enemy combatant тощо.


      Бізнес і гонитва за прибутками є невідємними атрибутами життя в Сполучених Штатах Америки. У сучасному американському суспільстві просування службовими сходами з метою посісти високе соціальне становище здійснюється насамперед завдяки конкуренції, а не співпраці з іншими. У зв’язку з цим конкурентна боротьба (сompetitiveness) належить до ключових рис американського національного характеру: “One of the most important American values is competition. 60% of Americans believe in competition and so desire to win is healthy”, що дозволяє охарактеризувати американське суспільство як гіперконкурентне (hyper-competitive society). Принцип, за яким виховуються американці, – це так звана “етика успіху” (success ethic), складником якої є наполеглива праця (hard work), яка дозволяє просуватися вперед (go ahead). Існування цього принципу зумовило той факт, що кумиром для багатьох американців стала людина, яка всього в житті досягла сама (self-made man). Прикладами таких американців можуть бути Білл Гейтс або Дональд Трамп як найбільш відомі та впливові представники сучасного американського бізнесу. Сьогодні у Сполучених Штатах Америки бізнес асоціюється насамперед з інноваційними розробками корпорації Microsoft у сфері високих інформаційних технологій. Як відомо, компанія Білла Гейтса посідає найвищу позицію у світі комп’ютерних та Інтернет-технологій, що відображено в колокаціях monopoly position, unbridled domination, the highest-profile company, omnipotent company. Необмежене фінансове панування комп’ютерного гіганта на світовому ринку характеризується за допомогою лексичних (megacorps-gove ed world, elite-controlled money-multiplying machine, money-making machine), стилістичних (Microsoft’s position іs an industrial tyrant, devouring or killing any potential competitor) та графічних (Micro$oft) засобів сучасної англійської мови.


      Знання про світ, значною мірою зумовлені національною культурою та менталітетом, можуть втілюватися в образах конкретних особистостей, які у американській лінгвокультурі набувають статусу прецедентного імені. Шляхом аналізу мовного матеріалу було виділено п’ять прецедентних імен американської лінгвокультури ХХ – початку ХХІ століття, що відіграють роль символів нації. Прецедентне ім’я визначається як індивідуальне ім’я, пов’язане з широко відомим текстом, до складу якого входять один чи кілька елементів, що означають при цьому одне поняття. Основою прецедентного імені є ядро, що складається з його диференційних ознак, які можуть включати характеристику імені за зовнішністю, рисами характеру, або актуалізуватися через прецедентну ситуацію. Мовним засобом відображення імен-символів в американській лінгвокультурі виступають номінації, що містять сакральний символ “ікона”, втілений у англійських лексемах icon, iconic: “What our icons have in common is that they have all achieved a level of fame among their fellow Americans that merits the adjectiveiconic”. That is, their lives symbolize for many people something large and important about this country and values that Americans live by”. Дослідження засобів вербалізації прецедентних імен американського лінгвокультурного простору довело, що релігійний символ icon вживається для ідентифікації трьох з п’яти обраних прецедентних імен, а саме – Elvis Presley, Marilyn Monroe, Donald Trump.  


      В американському суспільстві ХХ – початку ХХІ століття символьні характеристики мають прецедентні імена Martin Luther King Jr., Elvis Presley, Marilyn Monroe, Bill Gates, Donald Trump. Ці прецедентні імена пов’язані з видатними американцями, які реалізували американську мрію в різних сферах, серед яких – політика та громадсько-політична діяльність (Martin Luther King), мистецтво (Elvis Presley, Marilyn Monroe), бізнес (Bill Gates, Donald Trump). Вербальна фіксація прецедентних імен американського лінгвокультурного ареалу здійснюється за допомогою як меліоративних (Marilyn is a licensed brand name, Bill Gates is a microcomputer pioneer, Bill Gates is a do-gooder, Donald Trump is something of an urban hero), так і пейоративних (Elvis is the apocalyptic messenger, Marilyn is a dumb blonde on-screen persona, Bill Gates is a college dropout) оцінних номінацій, які відображають ставлення американців до своїх кумирів. Найважливішим стилістичним засобом, який використовується у процесі об’єктивації американських прецедентних імен, є метафора, що містить біблійні символи (god, goddess, demigod, Jesus, saint, icon, Messiah, Moses, Golgotha) та назви найвищих посадовців або спадкоємців престолу (baron, czar, king, maharaja, queen, sultan).


      Свідченням популярності символів нації є використання їхніх імен чи прізвищ для утворення дериватів шляхом афіксації (Elvisology, elvisize, elvish, elvising, Presleyterian, Monrovian), словоскладання (Presleymania), телескопії (Billanthropy), а також атрибутивних словосполучень (Elvis fan, Elvis religion, Elvis sandwich, Elvis sighting, Elvis syndrome, Elvis year, Marilyn fever). Деякі з цих словосполучень мають узуальний характер, завдяки чому вони були зафіксовані у словниках (Elvis fan, Elvis year, Elvis sighting), а деякі (Elvis sandwich, Marilyn fever) зберегли свій оказіональний статус.  


 


 


ВИСНОВКИ


 


      Дослідження складного механізму відображення в мові етносвідомості її носіїв може здійснюватися через вивчення мовної та концептуальної картин світу. Концептуальна картина світу має абстрактний характер, оскільки вона є сукупністю ідей і знань про навколишній світ та принципи його організації. Мовна картина є конкретним продуктом реалізації цих знань за допомогою певних вербальних засобів.


      Мовна картина світу американської лінгвокультурної спільноти є динамічним утворенням, що відображає навколишній світ та зміни в його пізнанні, які неминуче викликають модифікації в концептосфері американців. Американська мовна картина світу створювалася у процесі номінації подій, предметів, явищ обєктивної дійсності, а також суспільно-політичних, економічних, соціальних та культурних реалій життя в США.  


      Національно детерміновані концепти як складники концептосфери  американської нації мають певні етноспецифічні властивості й відбивають національно-культурну своєрідність американців у ХХ – на початку ХХІ століття. Специфіка американської етносфери зумовлена історичними особливостями формування американської нації як мультикультурної спільноти (melting pot, salad bowl, tossed salad, mosaics, pizza, rainbow, symphony, kaleidoscope, tapestry), до складу якої входять представники  майже  всіх етнічних груп, які можна знайти на сучасній мапі світу. Крім того, протягом ХХ століття США не лише стали членом клубу найвпливовіших країн світу, але й досягли безпрецедентного статусу супердержави.


      Унаслідок аналізу мовного матеріалу, отриманого шляхом суцільної вибірки зі словників і тезаурусів англійської мови, текстів друкованих та електронних англомовних видань, текстів американської художньої прози та публіцистичної літератури, було встановлено ключові національно-специфічні концепти американського суспільства ХХ – початку ХХІ століття, до яких належать АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ, МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ, ГОЛЛІВУД, ДЕМОКРАТІЯ, СУПЕРДЕРЖАВА, БІЗНЕС. Ці концепти не є ізольованими один від одного, оскільки пронизують життя сучасного американського суспільства, характеризують історичний, культурний, економічний та політичний  розвиток, а також зміни, що відбувалися в мовній картині світу американців протягом певного часу. У процесі дослідження американської концептосфери було визначено особливості вербальної репрезентації культурно-історичних та суспільно-політичних концептів за допомогою різноманітних номінативних засобів сучасної англійської мови.


      У дослідженні доведено особливу роль американської мрії та феномена національного характеру як найбільш вагомих чинників для створення американської нації, оскільки вони були й залишаються важливими як для розвитку США, так і для індивідуальних перемог і досягнень американців. У дисертації національний характер визначено як сукупність національних та соціально-психологічних рис і стереотипів, властивих нації на певному етапі її еволюції, що втілюються в оцінному ставленні до навколишнього світу, матеріальній та духовній культурі, менталітеті. Найважливішими складниками національного характеру американців є риси, відображені в номінаціях exceptionalism, рragmatism, practicality, self-reliance, efficiency, materialism, acquisitiveness, work-orientation, workaholism, social mobility, activist approach to life, оptimism, various addictions.   


      Проведене комплексне дослідження показало, що одну з ключових позицій в американській концептосфері посідають цінності як найбільш вагомі компоненти національної культури та менталітету, вищі орієнтири поведінки людини, що впливають на формування етноспецифічних рис американців. У сучасному американському суспільстві ціннісна система охоплює загальнолюдські та загальноамериканські елементи, які створюють систему та ієрархію водночас, оскільки роль окремих цінностей може змінюватися під впливом різноманітних факторів у певні історичні епохи. Домінантними в американському суспільстві виявилися цінності, відображені в англійській мові аксіологемами freedom, individualism, equality of opportunities, patriotism, privacy. Вивчення ціннісної системи США дозволило виявити основні номінативні та епідигматичні процеси, які відображають зміни в американських цінностях.


      Лексична система сучасної англійської мови поповнюється та розширюється шляхом уживання лексем із певним забарвленням, які відображають мовне втілення національно детермінованих концептів американської спільноти. Культурно-історичні умови життя американців, їхні світоглядні позиції, емпіричний досвід, соціальні відносини, аксіологічні орієнтири, морально-етичні настанови знаходять своє відображення в позитивних та негативних конотаціях мовних одиниць. З’ясовано, що серед мовних засобів, які вживаються з певною конотацією для експресивного вираження інтелектуального, емоційно-вольового та естетичного відображення національно-специфічних концептів США, важливе місце посідають стилістичні фігури і тропи. Отримані результати дослідження дали підстави стверджувати, що метафора є найпродуктивнішим джерелом формування вторинних найменувань під час створення американської мовної картини світу. Особливу роль у вербальній експлікації національно-специфічних концептів США відіграють метафори, що апелюють до біблійної символіки (icon, demigod, god, goddess, Jesus) та греко-римської міфології (Aphrodite, Venus, Pantheon of stars, Trojan horse). Серед лінгвостилістичних фігур слід виокремити алітерацію, асонанс, анафору, інверсію тощо.


      Перспективним у подальших дослідженнях з даної проблематики є вивчення ключових концептів, притаманних різним етнічним, расовим та культурним спільнотам, які входять до складу сучасних Сполучених Штатів. Також доречними були б зіставлення та діахронічний аналіз національно детермінованих концептів при порівнянні культури США та інших європейських і неєвропейських культур. 


 


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины