В першому розділі дисертаційної роботи розглядаються

Національне екологічне законодавство знаходиться в процесі реформування і потребує вдосконалення, адаптації до екологічного законодавства Європейського Союзу, впровадження на національному рівні відповідних міжнародно-правових актів, учасником яких є Україна. Одним із найважливіших документів, до якого має бути адаптовано національне законодавство є Водна Рамкова Директива ЄС (ВРД), яка встановлює рамки для дій Співтовариства у сфері водної політики.

Протягом останніх двадцяти років в Європейському Союзі відбувся перехід до оцінки екологічного стану водних об’єктів насамперед у відповідності із біологічною, а також гідроморфологічною, хімічною та фізико-хімічною складовими стану, що підтримують біологічну. В ряді країн-членів ЄС розроблені методики гідроморфологічної оцінки екологічного стону річок за кількісними критеріями. Крім цього було прийнято Європейський стандарт EN 14614 «Якість води – Керівний стандарт оцінки гідроморфологічних параметрів річок», який запроваджує оцінку за п’ятьма класами і визначає перелік цих параметрів.

Вітчизняні методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, хоч і включають широкий набір абіотичних та біотичних показників, але в більшій мірі дозволяють оцінити гідрохімічний стан водних об’єктів. Найбільш поширеним критерієм якості водних об’єктів в Україні залишаються гранично допустимі концентрації речовин-забрудників (ГДК).

Незважаючи на відсутність вітчизняних методичних чи керівних документів, в Україні накопичено достатньо великий досвід з різних аспектів гідроморфологічної оцінки річок, насамперед гірських. Це дозволяє об’єднати вітчизняні та європейські підходи задля всебічної та більш об’єктивної гідроморфологічної оцінки екологічного стану річкових водних об’єктів. Під гідроморфологічною оцінкою річкових водних об’єктів слід розуміти систему уніфікованих положень стосовно ідентифікації, типології, методики визначення їх гідроморфологічного стану та обґрунтування системи моніторингу і управління цим станом.

Для виконання даної роботи було обрано транскордонний річковий басейн Тиси, який крім нашої держави розташований на території ще чотирьох країн: Румунії, Угорщини, Словаччини та Сербії.

Схему реалізації гідроморфологічної оцінки річок басейну Тиси можна представити наступним чином (рис. 1).

Нижченаведена схема дає можливість комплексно реалізувати гідроморфологічну оцінку річкових водних об’єктів і може виступати одним із головних компонентів загальної екологічної оцінки їхнього стану.