ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНОМУ ФОЛЬКЛОРІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНОМУ ФОЛЬКЛОРІ
Альтернативное Название: Гендерные стереотипы в англоязычном ФОЛЬКЛОРЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми, зазначено існуючі праці з цієї проблеми, сформульовано основну мету та завдання дослідження, визначено актуальність, новизну, теоретичне значення, практичну цінність та методи дослідження, обґрунтовано вибір матеріалу, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані про апробацію та публікації.


          У першому розділі „Дослідження гендерних стереотипів з позицій когнітивної та гендерної лінгвістики” окреслено спектр питань, що стосуються уточнення тлумачення понять „стереотип”, „гендер”, „гендерний стереотип” у вітчизняному та західному мовознавстві; культурологічної, соціальної та біологічної обумовленості існування стереотипів маскулінності та фемінінності; огляду сучасних лінгвістичних підходів до аналізу засобів вербалізації гендерних стереотипів (фонетико-фонологічна гендерна дихотомія, лексико-граматичні особливості мовлення, комунікативно-прагматичні характеристики статей, асоціативно-когнітивні аспекти сприйняття статей, гендерні асиметрії у системі мови (явище сексизму), психолінгвістичний та соціолінгвістичний підходи до проблем лінгвістичної гендерології); визначення сутності суспільно прийнятих стереотипів маскулінності і фемінності.


Аналіз релевантних для нашого дослідження трактувань поняття ”стереотип” у сучасній лінгвістичній літературі показує, що його розуміння спирається, з одного боку, на когнітивний характер процесів формування стереотипу і розглядає його як форму раціонального пізнання світу, яка спрощує і прискорює обробку інформації, схематизований образ, який ґрунтується на обмеженій кількості рис оцінного характеру, які вважаються типовими (взірцевими) для всього класу речей, тобто як перебільшене переконання, що асоціюється з певною категорією; з іншого боку, розкриває його соціальний характер, наголошуючи на соціокультурно маркованій сталій формі орієнтуючої поведінки представника певної етнокультури.


Стереотипність ментально-лінгвального категоризованого уявлення щодо представників певної статі безпосередньо стосується соціокультурної категорії гендеру, яка створюється / відтворюється у соціально-психологічному просторі лінгвокультурної спільноти у процесі інституалізованої та ритуалізованої взаємодії, регульованої соціокультурними нормами, що відбивають аксіологічні орієнтири категоризації соціальної дійсності у концептуальній картині світу лінгвокультури (А.П.Мартинюк).


Гендерний стереотип – це історично обумовлене типізоване в колективні свідомості певного лінгвокультурного соціуму уявлення про фізіологічні, емотивні, психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими індивіду, якого соціум категоризує як чоловіка або жінку. Стереотипізація гендерних особливостей є складовою явища категоризації дійсності у відповідності до глобальної когнітивної моделі, що спрямовує інтерпретаційні процеси у русло аксіологічних орієнтирів лінгвокультури (А.П.Мартинюк).


Соціальна природа гендерних стереотипів як когнітивних упереджень, пов’язує їх творення з політичним, релігійним, класовим, економічним, освітнім, сімейно-соціальним та іншими аспектами існування суспільства. Джерелом гендерних стереотипів виступає патріархальний устрій суспільства, біблійна мораль другорядності жінки, біологічне призначення жінки-матері та обмеженість її соціальних ролей.


Стереотипи існують у свідомості і підсвідомості людей, відбиваються в одиницях мови та моделях мовленнєвої поведінки. Мовні стереотипи зокрема є складовою етимологічного і переносного значення слів, ідіом і релевантні в межах певної культури. Будучи частиною мовних стереотипів у кожній окремій мові, гендерні стереотипи присутні в тому чи іншому варіанті і ступені свого прояву практично в усіх  мовах, мають загальнолюдський характер.


Здатність гендерних стереотипів вербалізуватися дозволяє дослідити особливості їх функціонування через аналіз мовних явищ. Гендерні стереотипи, пов’язані з мовним кодом, виявляються, зокрема, на лексико-граматичному, фонетико-фонологічному та комунікативно-прагматичному рівнях. Одним з найбільш розповсюджених підходів до вивчення проблеми мовної картини світу є аналіз культурних концептів, які визначають бачення, сприйняття і членування дійсності, обумовлюють національну специфіку стереотипів.


Концепт найповніше та найдоступніше розкривається через мову як один з основних інструментів пізнання, концептуалізації та категоризації навколишнього світу (О.С.Кубрякова). Досліджуючи сукупність мовних засобів вербалізації концепту, вивчаючи значення мовних одиниць, у яких реалізується зміст концепту, ми можемо сформувати уявлення про нього у свідомості членів певної мовної спільноти у конкретний історичний період. Концепт представляє собою синтез індивідуально-авторського розуміння з традицією національного вживання цього концепту, а також із загальнолюдською, первісно-міфологічною моделлю світу.


В рамках когнітивної лінгвістики функціонування гендерних стереотипів може бути аналізоване за допомогою фреймового методу когнітивного моделювання, який є одним з найбільш ефективних способів презентації концептуальної інформації (Ч.Філлмор, М.Мінський, Т. ван Дейк, Дж.Лакофф, Р.Ленекер). Фреймова модель відтворює в лексичній системі відношення між концептом і його реалізаціями, описує найбільш характерні уявлення в сприйнятті мовної особистості. Фреймовий аналіз дозволяє організувати у структури основну, стереотипну, характерну та потенційно можливу інформацію. Фрейм - мислимий у цілісності його складових частин багатокомпонентний концепт (Н.Н.Болдирєв), об’ємне уявлення, певна сукупність стандартних знань про предмет чи явище, що асоціюється з тим чи іншим концептом лексичної категоризації мовних одиниць згідно тематичного принципу.


У даному дослідженні мовні засоби, що структурують фреймову модель,  актуалізують той „асоціативний потенціал, який відбиває історично сформований соціокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінності, тобто уявлення про типові і бажані анатомо-біологічні, соціокультурні та поведінково-психологічні характеристики, асоційовані з належністю індивіда до чоловічої чи жіночої статі у певній лінгвокультурі” (А.П.Мартинюк). 


 


У другому розділі „Фольклорна спадщина як джерело гендерних стееротипів” визначено поняття фольклору, описано лінгвостилістичні та структурно-композиційні особливості фольклорних текстів. Значну увагу приділено встановленню особливостей фольклорної спадщини як джерела концентрованого набору стереотипотвірних характеристик, аналізу їх відображення на лінгвостилістичному та структурно-семантичному рівнях організації фольклорних текстів. Дослідження гендерних стереотипів у прислів’ях, приказках; дитячих поезіях (nursery rhymes) та британських казках структуроване з відповідним жанровим розмежуванням на підрозділи.


Народна творчість є найбільш яскравим проявом національно-культурної специфіки в мові, тому фольклорні тексти відіграють роль стереотипів культурного світобачення, його еталонів, виступають мовними експонентами культурних знаків і є одним з могутніх засобів формування гендерних стереотипів. Здатність фольклорних текстів пропагувати готові матриці колективної свідомості реалізується на основі особливостей процесу їх створення. Народні твори характеризуються спадкоємністю, стійкістю художніх традицій, що передаються із покоління в покоління. Відшліфовані часом та чисельністю авторів, фольклорні тексти сприймаються як аксіоми народного світогляду, є одним з найбільш могутніх і стійких джерел гендерних стереотипів.


До основних стереотипотвірних характеристик народної творчості належать такі особливості створення фольклорних текстів: обмеженість мовних засобів (сталість фольклорного тезаурусу); колективне авторство (чисельність авторів); ідеалізованість зображуваного; нормативність оцінки зображуваного; традиційність та історизм творення; типізованість образів; канонізованість рівня сюжету і композиції (у сюжетних творах); сталість художніх засобів; повторюваність, широка вживаність творів на певній території. Комплекс даних рис зумовлює високу стереотипотвірну здатність народних творів і є одним з чинників своєрідного нейролінгвістичного програмування у творенні андроцентричної картини світу.


Британські фольклорні тексти об’єктивують нормативні предметно-референтні ситуації, обов’язковими учасниками яких є персонажі (актанти) чоловічої і жіночої статі – референти гендерних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, – які несуть в собі аксіологічні орієнтири колективної свідомості британської лінгвокультури. Гендерно марковані фольклорні персонажі постають не як проста репрезентація референтів чоловічої та жіночої статі, а як соціокультурно детерміноване уявлення про чоловіка та жінку, їхні типові та бажані якості, моделі поведінки, соціальні ролі, що залучає весь спектр стереотипних асоціацій англомовної лінгвокультури з „маскулінністю” та „фемінністю”.


Стереотипне ставлення до представників різної статі, відображене у британських прислів’ях, формує образ типового чоловіка (сильного, владного, практичного, знаючого, керуючого, рішучого, рухливого, емоційно стриманого тощо) та типової жінки (хорошої хазяйки, вродливої, вірної дружини). Критикуються такі стереотипно жіночі якості як балакучість, відсутність розуму, зла вдача, емоційна поверховість та практична непотрібність жіночої краси. У своїй більшості фольклорні тексти відображають ієрархічність стосунків чоловік – жінка при маскулінній позиції першості. Чоловік у британських прислів’ях представлений як виконавець прототипної соціально-психологічної маскулінної ролі добувача-годувальника, а жінка - як виконавиця прототипної фемінної ролі берегині домашнього вогнища, що спонукає їх обирати моделі поведінки, адекватні цим ролям.


Аналіз антропологічного та анімалістичного рівнів системи персонажів дитячих поезій, вказує на позитивну оцінку у маскулінних образах таких якостей як розум, рішучість, хитрість, незалежність та працездатність; для фемінних образів релевантними є характеристики краси, турботи. Аксіологічна оцінка діяльності представників протилежних статей утворюється бінарною опозицією, де активність є маскулінною властивістю з позитивною оцінкою, позитивною ж фемінною характеристикою є пасивність:


I lost my mare in Lincoln Lane,


And couldn’t tell where to find her,


Till she came home both lame and blind,


With never a tail behind her (MGR № 287 – p.144).


Дана аксіологія напряму залежить від локалізації їх діяльності в плані „сім’я – зовнішній світ”: статус жінки в сфері сімейного життя прямо пропорційний положенню чоловіка у суспільстві:










I had a little wife,


The prettiest ever seen;


She washed up the dishes,


And kept the house clean.


She went to the mill


To fetch me some flour,


And always got home



In less then an hour.


 She baked me my bread,


She brewed me my ale,


She sat by the fire


And tоld many a fine tale.


(MGR p.254 - № 591).


 



Матеріал дитячих поезій віддзеркалює наявність всіх факторів стереотипної гендерної поведінки, пов’язаної з важливістю статусу чоловіка, його відповідності нормі непохитності, непідвладності емоціям та уникнення стереотипно жіночих видів діяльності, таких як побут, сім’я, діти. Моноцентричність головного героя твору в переважній більшості випадків передбачає чоловіка:










When I was a little boy


My mammy kept me in,


But now I am a great boy


I’m fit to serve the king;


I can hand a musket,



And I can smoke a pipe,


And I can kiss a pretty girl


At twelve o’clock at night.


(MGR p.62 - № 71)


 



Дослідження формул казки на структурно-семантичному рівні організації НКВ свідчить про:


-   кількісну перевагу ініціальних формул, які самопрезентують маскулінного персонажа і категоризують фемінного стосовно чоловіка;


- особливості функціонування різних видів медіальних формул: описові наголошують на жіночій зовнішності (she grew up very beautiful, with lovely golden hair, the big tall woman), чоловічому положенні у суспільстві (a reach baron, a man of big landed property) та внутрішніх рисах та якостях (a great magician, ill-tempered elder sister); формули дії обмежують фемінних персонажів домашньо-побутовою сферою (he went back home to his wife), орієнтуючи маскулінних на суспільно значиму діяльність (he went into the world to seek his fortune), формули-завданя вимагають від жінок розв’язання реалістичних проблем і вимагають від чоловіків виявлення надприродних якостей сили, розуму та мужності: In the north of Ireland there are spinning meetings of unmarried females frequently held at the houses of farmers, called kempsThe Rival Kempers”). By eight o’clock tomorrow mo ing you must have dug a lake four miles round…, and on it there must be floatinga whole fleet of vessels. And they must range up… and fire a salute of guns. And the very last shot must break the leg of the four-post bed on which my daughter sleeps…(„The Golden Snuff-Box”).


Аналіз місця вживань та рекурентність мовних формул зі значенням чоловік-лідер, жінка позитивний персонаж на тлі сім’ї у ролі неактивного героя у соціальній сфері доводить, що дитяча казка є одним із чинників творення андроцентричної картини світу.


 


Дослідження каузативно-фактитивної зони діяльності центральних персонажів НКВ показує, що реалізація формули „причина – результат – винагорода” залежить від гендеру героя, характеризуючи позитивних героїв  чоловічої статі з позицій „соціально-орієнтована мета перемоги над злом – прославлення, визнання – підвищення статусу” („Dick Whittington”, The Golden Snuff-Box”, Jack the Giant-Killer” тощо) і героїв жіночої статі – „особисто-орієнтована мета – знайдення коханого – одруження” („Tattercoats”, Tom Tit Tot”, „Cap of Rushes”, „Tattercoats”, „The Three Heads of the Well”, Molly Whuppi”, „Nix Naught Nothing” тощо). Дана закономірність актуалізує як головні чоловічі преференції наявність високого соціального положення і майнового становища, роблячи метою дій казкових героїнь зміну свого незалежного статусу на одружений.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины