Лингвопоэтика немецко- и англоязычных женских романов (Romance, романс): гендерный аспект : ЛІНГВОПОЕТИКА НІМЕЦЬКО- ТА АНГЛОМОВНИХ ЖІНОЧИХ РОМАНІВ (ROMANCE, РОМАНС): ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, сформульовано мету й завдання роботи, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито його новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, перспективність подальших розробок  теми.

У першому розділі  „Етапи розвитку фемінізму і становлення гендерології” розглянуто історію жіночого руху та його роль у створенні нової міждисциплінарної наукової галузі – гендерології.

Рух жінок за свої права нараховує майже півтора століття. Його сплески та падіння безпосередньо пов’язані із суспільно-політичним кліматом країни, в якій він розгортався. Найчастіше  його початок пов’язують з іменем Мері Уоллстонкрафт, яка в 1792 р. опублікувала знамените есе „На захист прав жінок”.

Перші десятиліття жіночого руху віддано боротьбі за отримання політичних прав і свобод. Цей етап зазвичай називають суфражистським. Незважаючи на активність його учасниць, отримання жінками виборчого права змусило на себе чекати іноді сто (Нова Зеландія, 1983), іноді навіть двісті (Швейцарія, 1971) років.

Дві світові війни змінили склад населення, карту і політику Європи. Рух жінок, який відродився в кінці 40-х – на початку 50-х років ХХ ст., отримав назву феміністського. Пік його активності – радикальний фемінізм – припав на 60-ті –  70-ті роки і найбільшого поширення набув у США, що переживали в цей час один з найбільш турбулентних періодів своєї історії. Фокус феміністських інтересів змістився на з’ясування причин і наслідків другорядності жінки та домінування чоловіка у всіх сферах суспільного й особистого життя.

У процесі розгляду статево-рольових функцій чоловіка і жінки в нашому дослідженні було виявлено соціально зумовлені переміщення ролей і, відповідно, недостатність терміну стать при визначенні чоловічого (маскулінного) та жіночого (фемінінного). На відміну від біологічної, стать як соціальний конструкт отримала позначення гендер – термін, що увійшов у всі мови і став ядром власного словотворчого гнізда. Вже відомі факти етнології, психології, соціології набули нового висвітлення з гендерних позицій.

Започаткувалася гендерологія – міждисциплінарна галузь, яка істотно вплинула на парадигму наукового знання ХХ ст.: картина світу кожного етносу, створювана тисячоліттями, виявилася андроцентричною з маскулінною домінантою. Відповідно, мовна картина світу виявилась також „гендерно зарядженою”, андроцентричною, „сексистською”.

Лінгвісти-гендерологи виконали величезну роботу в пошуках доказів андроцентричності мови. Найбільш вражаючі результати дали лексикографічні пошуки. Аналіз словникового фонду німецької та англійської мов засвідчив суттєву асиметричність у найменуваннях професій, титулів, посад: соціально престижні позиції представлено лише чоловічим родом (der Architekt, der Doktor; President, House of Lords), низи ж соціальної ієрархії „віддано” жіночому (maid, nanny; Putzfrau).