Особенности фразеологической микросистемы «Речь» (на материале субстантивных и глагольных фразеологических единиц русского, крымскотатарского и английского языков) : ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ МІКРОСИСТЕМИ \"МОВЛЕННЯ\" (на матеріалі субстантивних і дієслівних фразеологічних одиниць російської, кримськотатарської та англійської мов)

Краткое содержание

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційного дослідження, вказано на зв'язок із науковою темою кафедри, на якій виконувалася дисертація, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, перераховано методи дослідження, акцентовано увагу на науковій новизні одержаних результатів, указано на практичне значення роботи.

        У першому розділі "Наукові засади дослідження фразеології в різноструктурних мовах», що складається з трьох підрозділів,  описано семантико-граматичні особливості ФО в різноструктурних мовах, висвітлено питання, пов’язані із визначенням ФО як одиниці вторинної номінації, розглянуто явища фразеологічної еквівалентності та інтернаціональної фразеології, викладено основні положення теорії ідеографії, необхідні для побудови ідеографічної ієрархії фразеологічної системи мови. Особливу увагу приділено ідеографічній класифікації ФО на позначення психічних процесів людини і місцю в ній фразеологічної мікросистеми «Мовлення». 

        У підрозділі 1.1. «Деякі семантико-граматичні особливості ФО в різноструктурних мовах» зазначається, що національна своєрідність мови отримує закріплення, насамперед, у номінативних одиницях мови – в лексичних та фразеологічних. Однак кожен народ під впливом особливостей світосприйняття будує також і граматичну структуру мови, яка є результатом категоризації пізнаваних об’єктів. 

        У роботі розглянуто деякі семантико-граматичні особливості ФО у різноструктурних мовах, зокрема, категорію визначеності/невизначеності в англійській мові, залишки категорії двоїни в російській мові, уживання однини іменників замість множини в кримськотатарській мові та ін.

        Значущими для загальної характеристики фразеології неспоріднених мов є лінгвістичні параметри, що визначають її як систему, передусім, явища варіантності та синонімії.

        У підрозділі 1.2. «Поняття фразеологічної еквівалентності та інтернаціональної фразеології» констатується, що поняття міжмовна фразеологічна еквівалентність зазвичай ґрунтується на ознаках лексично-семантичного та граматичного збігу, тобто еквівалентними вважаються тільки тотожні ФО. З огляду на це, зазначене поняття не поширюється на значну кількість ФО, які не мають повної формальної схожості, проте можуть слугувати адекватними відповідностями в змістовому відношенні. У дослідженні ФО розподілено на повні та неповні еквіваленти, оскільки неповнота семантико-стилістичних подібностей не порушує статус еквівалентності.

        Інтернаціональна фразеологія в сучасних дослідженнях постає як самостійний напрям, під яким розуміють особливості фразеології, що в етнічних мовах показують тенденцію до універсалізації. Визначення фразеологічних інтернаціоналізмів здійснюється на основі факту співвіднесеності ФО, яка виявляється як за їхнім значенням, так і за формою. Приналежність міжмовних фразеологічних відповідностей до будь-якого типу інтернаціоналізмів знаходиться в прямій залежності від кількості, якості та співвідношення ознак їх подібності та відмінності.

        У підрозділі 1.3. «Структура ідеографічної ієрархії фразеологічної системи мови» мова йде про ідеографічну класифікацію фразеологічної системи мови взагалі, фразеологічної макросистеми «Психічні процеси людини» зокрема і місце в ній фразеологічної мікросистеми «Мовлення». 

        Вагомі теоретичні здобутки при вивченні системних зв’язків у сфері фразеології на матеріалі споріднених і неспоріднених мов у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. дають підстави констатувати про виникнення і становлення нового напрямку в галузі фразеології – фразеологічної ідеографії.

        Серед учених-фразеологів немає одностайної думки щодо того, якою має бути схема ідеографічної класифікації ФО, як називати ланки у системі ідеографічного опису фразеологічної системи мови тощо. У дисертаційному дослідженні ми скористалися схемою ідеографічної класифікації мови, яка запропонована професором Ю.Ф. Прадідом і апробована в роботах його учнів – Н.Ф. Грозян, І.Є. Колесникової, О.В. Нікітченка та ін. Ця ідеографічна класифікація має таку структуру: фразеологічна одиниця – синонімічний ряд – семантична група – семантичне поле – тематична група – тематичне поле – ідеографічна група – ідеографічне поле, де семантична група – це об’єднання двох або більше синонімічних рядів, зв’язаних між собою спільною семантичною ознакою; семантичне поле – це дві або більше семантичні групи, об’єднані загальною інтегральною семою; тематична група – це об'єднання двох або більше семантичних полів, що називають видові різновиди одного і того ж ряду предметів, явищ довкілля тощо; тематичне поле – це об'єднання двох або більше тематичних груп, що називають родові різновиди одного й того ж ряду предметів, явищ довкілля тощо; ідеографічна група – це два або більше тематичних поля; ідеографічне поле – це дві і більше ідеографічні групи, що характеризують різні сторони Всесвіту: флору, фауну, людину, предмет, явище.

        У психології виділяють три основні форми змісту мовної діяльності: інформування – повідомлення нових знань, переконання – зміна системи мотивів і цінностей, волевиявлення – безпосереднє спонукання до дії.

        Використовуючи це положення визначено місце фразеологічної мікросистеми "Мовлення" в структурі ідеографічної класифікації мови. За цією схемою фразеологічна мікросистема "Мовлення" є одним з тематичних полів, що утворюють ідеографічну групу ФО "Психічні процеси людини". У свою чергу тематичне поле ФО "Мовлення" складається з трьох тематичних груп: "Інформування", "Переконання", "Волевиявлення".

        Другий розділ "Семантичні особливості тематичної групи ФО "Інформування" в російській, кримськотатарській та англійській мовах", що охоплює три підрозділи, присвячено вивченню тематичної групи ФО "Інформування", яка об’єднує три семантичних поля ФО: "Висловлювання", "Правда", "Обман".  

        Як свідчить аналіз фразеологічного матеріалу російської, кримськотатарської та англійської мов, тематична група ФО "Інформування" є багатоярусною структурою, що характеризується складними відношеннями між семантичними полями, семантичними групами та синонімічними рядами.

        У підрозділі 2.1. «Структура і склад семантичного поля ФО «Висловлювання»      виділено три фразеологічні мікросистеми, що описують висловлювання: "Висловлювання загального характеру (опис, його складові: початок, завершення)", "Тривале висловлювання", "Багаторазове висловлювання".

        ФО, що належать до семантичної групи "Висловлювання загального характеру", описують різні види висловлювань, що використовуються в специфічній ситуації. Аналіз подібних ФО у всіх трьох мовах показав, що, як правило, вони поодинокі й не утворять синонімічних рядів. Кількість ФО, що описують зумовлені певними обставинами ситуації, в англійській фразеологічній мікросистемі значно перевищує кількість таких у двох інших досліджуваних мовах (the bіrds and the trees [птицы и деревья] 'те, що говорять дітям, пояснюючи про секс; коли в розмові з дорослими не хочуть прямо згадувати секс', touch base Am [дотронуться до базы] 'коротко поговорити з ким-небудь., про те, що відбулося з моменту останньої зустрічі'). Незважаючи на те, що ФО у фразеологічній мікросистемі "Висловлювання загального характеру" позначають, зазвичай, особливі поодинокі ситуації, в російській, кримськотатарській і англійській мовах можна провести кілька паралелей ((the) bush telegraph [кустарниковый телеграф] 'спосіб, за допомогою якого люди в організації чи групі розповідають іншим про те, що відбувається, так що незабаром усі знають про це' – тряпичный телефон, вставить свои пять копеек – get/put your two cents' worth іn [вставить свои два цента]).

        Як відомо, тривале висловлювання співрозмовника іноді викликає негативні емоції, що яскраво ілюструють ФО усіх трьох мов. В англійській мові більше уваги приділено не характеристиці самої людини, аматора порожніх і довгих розмов, а змісту слів, які вона вимовляє (a gallery play [(для) галерки игра] 'демагогія, прагнення до дешевої популярності, "робота на публіку"', leaves wіthout fіgs [листья без инжира] 'порожні розмови, порожні обіцянки'). У російській мові порожні розмови часто пов'язані з неорганічною, рідкою речовиною (толочь воду (в ступе), лить воду, переливать из пустого в порожнее). Очевидні загальні риси того, як людина сприймає вплив тривалого висловлювання свого співрозмовника на слуховий орган. Така паралель проходить через усі три мови: прожужжать (прогудеть, прокричать, протрубеть і под.) уши, натрубить в уши, къулагъынынъ этини ашамакъ [его уха мясо кушать] 'набриднути, нескінченними розмовами про що-небудь', къулагъыны ашамакъ (тындырмакъ, сызлатмакъ) [ухо кушать (оглушать, заставить болеть)] 'набриднути нескінченними розмовами, питаннями, проханнями про що-небудь', bend smb.'s ear [наклонить чье-л. ухо] 'довго і нудно розмовляти з ким-небудь', dіn іn (іnto) smb.'s ears [звененть (гудеть) в чьи-л. уши] 'прожужжать все уши кому-л.'

        Тривале висловлювання семантично перетинається з багаторазовим висловлюванням, яке саме по собі займає тривалий відрізок часу. ФО, що входять до фразеологічної мікросистеми "Багаторазове висловлювання", переважно мають негативну оцінку. Образи у ФО даної мікросистеми стосуються, насамперед, впливу на слуховий орган. Наприклад, образ старої пісні чи мелодії, що часто повторюють чи грають на різних музичних інструментах (дудки, арфи).

        У підрозділі 2.2. «Структура і склад семантичного поля ФО «Правда» зазначається, що незважаючи на, здавалося б, таке універсальне поняття як правда, кожен етнос має свої образи цього поняття з численними гранями і виявами.

        ФО семантичного поля "Правда", що характеризують відвертість висловлювань, у всіх трьох мовах мають позитивне емоційне забарвлення. У кримськотатарській мові прямих висловлювань уникають, щоб не образити співрозмовника та його почуття. Для посилення образу щирості слів у російській мові використовується метафоричний образ душі, в англійській – серця, а в кримськотатарській – душі й серця однаковою мірою (открывать сердце ‘откровенно рассказывать о своих чувствах, переживаниях, мечтах и т.п.’, юрегини (гонъюлини) ачмакъ (ачып къоймакъ) [сердце (душу) открыть (открыв положить)] ‘излить кому-л. свое горе, тайны, самые сокровенные чувства’, open (pour out, uncover) one’s heart [открыть (излить, раскрыть) чье-л. сердце] ‘откровенно рассказывать о своих мыслях и чувствах’). Образ таємниці в кримськотатарській і в англійській мовах набуває вигляду певної закритої посудини, яку необхідно відкрити. Особливістю кримськотатарської фразеології, на відміну від російської та англійської, є наявність ряду ФО зі значенням "розкриття неправди, поганих, ганебних і злочинних справ".

        У підрозділі 2.3. «Структура і склад семантичного поля ФО «Обман» констатується, що фразеологічна мікросистема "Обман" у декілька разів перевершує фразеологічну мікросистему "Правда" й містить у собі сім семантичних груп: "Уведення в оману", "Вигадка (небилиця)", "Хвастощі і вихваляння", "Неправда", "Плітка (слух)", "Наклеп" і "Умовчування".

    Прототипи образів ФО, що характеризують різні види обману, мають ряд мінімальних подібностей. Перекручування інформації, що надходить за допомогою зорового каналу, чи навіть позбавлення такої зустрічається в усіх трьох мовах, але домінує в російській: пускать пыль в глаза, напускать/напустить туману, отуманить глаза, замазывать/замазать глаза, отвести глаза, козь (козюни) боямакъ [глаз (опр. глаз) закрашивать], throw dust in smb’s eyes [бросать пыль в чьи-л. глаза]. Проведено й інші паралелі в досліджуваних мовах: мутить воду 'вводити в оману, спантеличувати' – muddy the waters [каламутити води] 'вводити в оману, спантеличувати', сбивать кого-л. со следа – put (throw) smb. off the scent [сбить кого-л. с запаха] ‘сбить кого-л. со следа’, вкрутить (за-/крутить) мозги – акъыл къоймакъ [ум вставлять] ‘вкручивать мозги’, за-/дурить (за-/морочить) голову – баш айландырмакъ [голову крутить] ‘за-/дурить (за-/морочить) голову’.

        Далі мова йде про вигадки і небилиці, які, переважно, мають образи, засновані на такому виді метафоричного переосмислення, як гіпербола (делать из мухи слона – пирени деве этмек (этип косьтермек) [блоху верблюдом сделать (сделав показать)] – make a mountain out of a molehill [сделать гору из кротовины] 'дуже перебільшувати що-небудь, додавати непомірно велике значення якій-небудь дрібниці'). Також в основі ФО цієї мікросистеми можуть лежати образи якоїсь дуже важкої фізичної дії, у виконання якої настільки важко повірити, наскільки і в слова розмовника

        У російській фразеології, на відміну від кримськотатарської й англійської, багато ФО зі значенням 'вихваляти', причому етимологічно вислови беруть початок з інших мов, таких, як грецька і давньоєврейська.

        Засвідчено єдиний приклад ФО російської, кримськотатарської та англійської мов, що засновані на одному образі: до небес вознести (превознести), коклерге (кокке) котермек [до небес (до неба) поднимать], praise (extol) smn./smth. to the skies  [восхвалять кого-л. до небес] – 'розхвалити надміру , вихваляти'.

        Неправда – суперечливий, багатоплановий, украй заплутаний психологічний феномен. Науковий напрям "лінгвістика неправди", тобто вивчення передачі помилкового повідомлення, перебуває в стадії бурхливого розвитку, особливо в західних країнах. ФО зі значенням 'брехати' небагато, що характерно для всіх трьох досліджуваних мов. Поряд з цим існує велика кількість ФО з загальним значенням 'вводити в оману, обманювати'.

        Плітки й чутки викликають у людини негативні емоції, а сам подібний вербальний процес порівнюється з образом фізичної дії над людиною (перемывать косточки, адам чайнамакъ [человека жевать], cut (pick, pull, tear) to pieces smb. [разрезать (разрывать) на куски кого-л.]).     Наклеп у всіх трьох мовах асоціюється з камінням, брудом чи помиями. Такий вид уведення в оману, як приховування правдивої інформації, тобто замовчування, рідко представлений ФО в усіх трьох мовах.

        Розділ третій "Семантичні особливості тематичної групи ФО "Переконання" в російській, кримськотатарській та англійській мовах" складається з п'ятьох підрозділів, у яких розглянуто чотири семантичних поля ФО, а також деякі причини наповнення зазначеної фразеологічної системи.

        У роботі зазначається, що переконання як філософська категорія – це один із двох способів підпорядкування особистості (чи соціальної групи) своїй волі. Проте переконання як засіб підпорядкування дії (чи взагалі поведінки) іншої людини або цілої суспільної групи переважає в міжособистісних відносинах над примушуванням. Переконання гарантує добровільність здійснення дій, свідому сумлінність і нормальні відносини в майбутньому. Як показав проведений аналіз, зазначений вид мовної діяльності може набувати різних вербальних форм, а також бути як "одностороннім" – наставляння, рада, глузування, критика, осуд, відчитування, відстоювання і захист, так і "двостороннім" – обговорення, договір, суперечка, сварка, скандал, лайка.

        У підрозділі 3.1. «Структура і склад семантичного поля ФО «Наставляння» зазначається, що поняття наставляння формують загальні образи в усіх трьох мовах. У ФО російської, кримськотатарської та англійської мов цього семантичного поля використовується образ голови як об'єкт, що повинен сприйняти необхідні настанови (вбивать (вколачивать) что-л. кому-л. в голову, башыны толдурмакъ [опр. голову заполнить] ‘непрерывно убеждать кого-л. в чем-л.’, hammer (drive) smth. into smn’s head [вбивать молотком (вбивать/вколачивать (гвозди)) что-л. в чью-л. голову] ‘вбивать, вколачивать что-л. кому-л. в голову’), а також образи "читання лекцій" і "вказівка на шлях" (читать кому-л. нотацию (лекцию), give (read) smb. a lecture [дать (читать) кому-л. лекцию],  дерс бермек [урок давать] ‘наставлять на путь истины (истинный)’, ёл косьтермек [дорогу указать] ‘направлять, наставлять, учить порядку’, point smb in the right direction [показать кому-л. в правильном направлении] ‘посоветовать кому-л. что делать’). Кількісна перевага кримськотатарських ФО говорить, на наш погляд, про великий вплив старшого покоління на молодь у кримськотатарському суспільстві, що знайшло більш яскраве відображення в кримськотатарській мові у порівнянні з російською й англійською мовами.

        У підрозділі 3.2. «Структура і склад семантичного поля ФО "Негативне судження" характеризуються такі поняття як глузування і критика. Будучи широко представленим в кримськотатарській і англійській мовах, глузування може бути протиставлено таким же поняттям у російській мові за емоційним забарвленням: різко негативний в кримськотатарській і англійській мовах і, поряд з негативним, позитивний відтінок у російській мові.

Проведене дослідження показало, що в англійській фразеології величезна увага приділяється серйозній критиці. Аналіз виявив, що англійські ФО з цим значенням етимологічно відносяться до таких видів діяльності людини як полювання, судова практика, воєнні дії  (make a dead set [сделать (мертвую) стойку (у собаки)] ‘критиковать, высмеивать, травить кого-л.’, get/be on smb’s case [заниматься чьим-л. судебным делом]  ‘постоянно критиковать кого-л. или жаловаться на кого-л.’, a running fire [беглый огонь] ‘град критических замечаний’). Проте, семантична група ФО з таким значенням у російській та кримськотатарській фразеології значно поступається в кількісному й змістовному плані англійським ФО.

Дослідження такої вербальної форми критики, як відчитування, показало, схожість фразеологічного вираження в усіх трьох мовах. Жорстка критика зверху вниз досить рідко засуджується й рідко зустрічає відсіч, що яскраво демонструє типову соціальну ієрархію суспільства. Особистості, що обіймають вищі посади, користуючись своїм становищем, можуть дозволити жорстку критику й досить грубе вербальне поводження на адресу людини, що посідає нижчу сходинку в суспільстві: устроить разнос, вымыть (намылить, взмылить, намылить, напудрить) голову 'оголосити сувору догану, сильно сварити, розпікати кого-небудь.', (озь) пайыны алмакъ [(свою) долю (часть) взять] ‘получить выговор, нагоняй’ тыраш этмек [брить кого-л.] ‘сильно ругать, устроить головомойку’, a rap on (over) the knuckles [легкий удар по суставам пальцев] ‘выговор, замечание, нагоняй, нахлобучка’, give smb. the (rough) edge of one’s tongue [дать кому-л. острый край своего языка] 'різко розмовляти з ким-небудь, відчитувати кого-небудь'.

У підрозділі 3.3. «Структура і склад семантичного поля ФО "Відстоювання інтересів" констатується, що відстоювання своїх поглядів чітко відображають кримськотатарські та російські ФО, що свідчить про такі національні риси характеру обох народів, як впертість і непохитність своєї думки, погляду чи рішення (бровью упереться ‘заупрямиться’, задолбить себе 'уперто триматися якоїсь думки', на дыбы становиться (подниматься) 'різко виявляти незгоду протест, протидію, , бир динде турмакъ [на одной вере стоять] ‘стоять на своём, отстаивать своё мнение’, аякъ тиремек [ногу упирать] 'стояти на своєму, противитися чиїм-небудь радам', таш кесильмек [в камень превратиться] 'не відступати від своїх слів, думок, твердо стояти на своєму').

У підрозділі 3.4. «Структура і склад семантичного поля ФО  «Обговорення» мова йде про те, що обговорення – одна з найважливіших форм комунікації, плідний метод рішення спірних питань і разом з тим своєрідний спосіб пізнання. Обговорення дає можливість обом сторонам висловити свої припущення, побоювання, пристрасті, докази з якогось питання. Цей вид комунікативної діяльності може набувати різних форм. Загальновизнаним є те, що самі форми обговорення (дискусія, диспут, дебати, полеміка, сварка, скандал) класифікуються як різновиди саме суперечки.

Різні види й "рівні" суперечки позначаються англійськими ФО. Проте вони і в кількісному, і в змістовому плані мають істотні відмінності у порівнянні з кримськотатарськими і російськими ФО. Кількість подібних англійських ФО майже в 6 разів перевищує кількість російських ФО, і майже в 7 разів – кримськотатарських. Виявлено, що в англійській мові ФО на позначення поняття суперечка загалом, як і сама його дія, мають тісний зв'язок з військовою чи спортивною тематикою (fight fire with fire [сражаться огнём с огнём] ‘использовать в споре те же приёмы, что и противник’, shift one’s ground [переменить свою позицию] ‘изменить точку зрения во время спора’, retu to the charge [возобновить атаку] ‘возобновить дискуссию, спор’, be (hitting) below the belt [бить (ударить) ниже пояса] ‘сделать или сказать что-л. несправедливое или грубое в споре, борьбе, состязании’ (ФЕ восходит к такому виду спорта, как бокс, где запрещается бить ниже пояса)). В кримськотатарській та російській культурах суперечка сприймається не через лексику війни чи спорту, що очевидно в культурі англомовних країн, а через реалії звичайного побутового життя (ортагъа ташламакъ [на середину выставить] ‘поднять вопрос для обсуждения’, къыркъ дереден сув кетирмек [из сорока горных долин воду принести] ‘приводить множество доказательств (аргументов)’, биться об заклад, держать пари).

Поняттям сварка і скандал приділяється значно менша увага в фразеології всіх трьох мов. Із ФО, що входять до складу зазначених синонімічних рядів, існує тільки одна відповідність – англійська ФО make a scene [робити сцену] 'улаштовувати, закочувати сцену' і російська ФО устраиваит, закатывать сцену, що походять з французького виразу faіre une scene a quelqu'un.

У підрозділі 3.5. «Про деякі фактори, що впливають на наповненя фразеологічної мікросистеми семантичного поля ФО  "Переконання" робиться спроба аналізу можливих причин, що стали підґрунтям для формування великої кількості ФО в англійській мові, які характеризують такі поняття, як суперечка і критика. Констатується, що на формування подібних ФО, без сумніву, першочергово впливають форма правління та демократичність устрою тих держав, національними мовами яких вони є.

Розділ четвертий "Семантичні особливості тематичної групи ФО "Волевиявлення" у російській, кримськотатарській та англійській мовах" складається з трьох підрозділів, у яких розглянуто три семантичних поля ФО: "Прохання", "Вимога" та "Мовчання".

У підрозділі 4.1. «Структура і склад семантичного поля ФО "Прохання" зазначається, що аналіз цієї фразеологічної мікросистеми в досліджуваних мовах показав її своєрідність, яка стосується не лише чисельного складу, але й образної основи. Дослідження ФО, значення яких характеризує така вербальна дія, як просити, дозволило встановити, що в своїй основі вони пов'язані з поклонами. Це можуть бути поясні, земні поклони чи колінопреклоніння (цей образ представлено у всіх трьох мовах), що часто виявляються як опозиція "верх-низ" у сфері міжособистісно-соціальних відносин. Кількість ФО в досліджуваній фразеологічній мікросистемі кримськотатарської та російської мов значно перевищує кількість аналогічних англійських ФО. Особливої уваги заслуговують російські й кримськотатарські ФО із соматичним компонентом ноги, перші з який мають образ "приниженого в проханні", другі – образ "смиренного в проханні" (кланяться в ноги, валяться в ногах ‘униженно просить кого-л. о чем-л.’, аякъларына сарылмакъ [ноги обвить] ‘не хотеть, чтобы кто-то ушел, просить с любовью, уважением, очень просить, чтобы остались’).

У підрозділі 4.2. «Структура і склад семантичного поля ФО "Вимога" описуються ФО, що позначають категоричну форму прохання, представлено великою кількістю російських ФО і значно меншою – в кримськотатарській та англійській мовах. Поняття вимога в ФО російськї мови почасти має образ грубого фізичного впливу на людину (брать (взять) за горло (за глотку) ‘заставлять, принуждать к чему-л., требовать немедленного выполнения чего-л.’, пристать с ножом к горлу ‘настойчиво, неотступно потребовать’), а в англійській мові – образ, що грунтується на гіперболі (ask (cry, wish) for the moon (want the moon) [просить (плакать, желать) луну (хотеть луну)] ‘«просить луну с неба», желать, требовать невозможного’). 

У підрозділі 4.3. «Структура і склад семантичного поля ФО "Мовчання" мова йде про те, що образ мовчання, репрезентований ФО, зазвичай, збігається в усіх трьох мовах. Образ повного мовчання в російській, кримськотатарській та англійській мовах асоціюється з відсутністю будь-якого звуку. Ми допускаємо, що вимова звуків, які потребують від того, хто говорить, змикання губ чи зубів, указує на відсутність дії "говорити". Вибір алфавіту не відіграє особливої ролі (в російській ФО представлено букви російського алфавіту, в кримськотатарській – арабського, в англійській – англійського). Виявлено, що звук [m] є вихідним пунктом образного переосмислення мовчання в трьох неспоріднених мовах: ни бе, ни ме (ни кукареку) 'нічого не говорити; нічого не розуміти', лям-мим демемек [лям-мим не говорить] 'ні звуку не вимовляти', keep mum [хранить "мам"] 'мовчати, відмовчуватися'. У кримськотатарській фразеології таку функцію також виконує і зубно-щілинний звук [ы], що вимовляється при змиканні зубів.

Збіг образів мовчання у ФО досліджуваних мов відбувається, незважаючи на розходження в історії, культурі, традиціях і, навіть, релігії. Незважаючи на те, що російська ФО язык прилип к гортани, походить з біблійного джерела, має повний еквівалент як в англійській мові one's tongue cleaved to the roof of one's mouth [чийсь язик прилип до піднебіння], так і в кримськотатарській: тили танълайына япышып къалмакъ [язик до піднебіння прилипнув].

Збереження таємниці (секрету) несе в собі позитивний заряд, що знаходить своє відображення в ФО російської, кримськотатарської і англійської мов, які, у свою чергу, представлені приблизно рівною кількістю в кожній з них. Значна частина кримськотатарських ФО з указаним значенням утворена на метонімічному образі такого органа, як рот. Значно менше подібних російських ФО і зовсім немає англійських ФО.

Примушування до мовчання описується фразеологічними засобами всіх трьох мов. Більшість з них функціонують тільки в наказовому способі й звучать досить грубо щодо співрозмовника. Але, незважаючи на це, думка різних народів може втілюватися в однаковий образ: закусить язык – тилини тишлемек [язык укусить] – bite your tongue [укусить свой язык], прикусить язык – тилини къысмакъ [язык защемлять] – keep one’s tongue between one’s teeth [держать свой язык между зубами].

ВИСНОВКИ

1. Дослідження фразеології різноструктурних мов належить до одного з нових та перспективних напрямків сучасної лінгвістики, основною метою якого є встановлення загального й диференційного у фразеологічних фондах різних мов. Виявлення сфер зіткнення будь-яких мов дозволяє визначити спільне в психології, історії та культурі різних мовних спільнот.

Вагомі теоретичні досягнення на теренах дослідження системних відношень у сфері фразеології на матеріалі споріднених і неспоріднених мов у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. дають підстави констатувати про виникнення і становлення нового напрямку в галузі фразеології – фразеологічної ідеографії.  

2.  Фразеологічна мікросистема "Мовлення" є одним із тематичних полів, що утворюють ідеографічну групу "Психічні процеси людини". У тематичному полі "Мовлення" об’єднуються три тематичні групи: "Інформування", "Переконання", "Волевиявлення". 

3. Інформування є описом самого висловлювання (загальний характер, тривалість, багаторазовість), правдою чи обманом. Отже тематична група ФО "Інформування" містіть у собі таки семантичні поля ФО: "Висловлювання", "Правда" та "Обман".   

Поняття висловлювання характеризується його загальним характером, тривалістю і багаторазовістю. Основою ФО, що входять до семантичного поля «Висловлювання», прислужилися такі моделі, як «неорганічна рідина», «стара пісня або мелодія», «музичні інструменти (дудка, арфа і  т. ін.)». Питома вага ФО, що позначають висловлювання, в російській і англійській мовах приблизно однакова (26,7%), натомість у кримськотатарській мові вона вища (31, 5%).

Поняття правда характеризується відвертістю висловлювання і збереженням таємниці. Репрезентовані образи описують серце як дорогоцінну судину, таємницю як закритий посуд і т. ін. Кримськотатарські  й англійські ФО складають приблизно однакові частини в семантичному полі ФО «Правда» (відповідно 7,6% и 7,8%),  водночас російських ФО дещо менше (6,5%).

 Поняття обман характеризується різноманітністю форм: уведення в оману, вигадка (небилиця), хвастощі, вихваляння, неправда, плітки, наклеп, умовчування. Образи ФО з таким значенням описують різні способи створення перешкод для зовнішніх органів чуття і перекриттям доступу до істинної інформації, нанесенням  шкоди суб’єкту і т. ін. Питома вага ФО на позначення обману найвища в російській мові (28%) і значно нижча в кримськотатарській (17,9%) і  англійській (14,4%) мовах.

4. Тематична група ФО «Переконання» об’єднує чотири семантичних поля – "Наставляння", "Негативне судження", "Відстоювання інтересів" та "Обговорення".

Поняття наставляння характеризується образами «голови», «читання лекцій», «вказівкою на шлях»  і т. ін. Семантичне поле ФО зі значенням «Наставляння» в кримськотатарській мові переважає в кількісному відношенні аналогічні поля ФО в англійській і російській мовах (відповідно 3,6%, 1,8%, 1,6%).

Поняття негативне судження характеризується глузуванням і критикою. Репрезентовані образи описують людину, яка насміхається як отруйний язик, язик з голками або колючками; людину, яка критикує як несправедливого суддю; саму критику як дії армії на полі бою і т. ін. Питома вага ФО на позначення негативного судження, в кримськотатарській і російській мовах приблизно однакова (відповідно14,4% і 15,5%), водночас в англійській мові вона значно вища (24,3%).

Поняття відстоювання інтересів характеризується образами «великої, сильної людини», «неприборканого коня» і т. ін. Російській і кримськотатарські ФО складають приблизно однакові частини в семантичному полі ФО «Відстоювання інтересів» (відповідно 4,4% і 4%), водночас англійських ФО значно менше (1,8%).

Поняття обговорення характеризується суперечкою, сваркою та скандалом. Образи ФО з таким значенням описують різні етапи та види військових дій, спортивних змагань, фізичної боротьби і т. ін. Питома вага ФО на позначення обговорення найвища в англійській мові (18,7%) і значно нижча в кримськотатарській (5,4%) і російській (4,6%) мовах.

5. Тематичне поле "Волевиявлення" складається з трьох семантичних полів "Прохання", "Вимога" та "Мовчання".

Поняття прохання характеризується образами «колін», «ніг», «подолу одягу», які описують колінопреклоніння, поясні і земні поклони. Питома вага ФО на позначення прохання в кримськотатарській мові вища (4,2%), ніж в російській і англійській мовах (відповідно 2,6% і 1,3%).

Поняття вимога характеризується категоричною формою прохання і презентовано образами грубого фізичного впливу на людину, а також гіперболічними образами. Кримськотатарські  й англійські ФО складають приблизно однакові частини в семантичному полі ФО «Вимога» (відповідно 1% і 1,1%), тоді як російських ФО значно більше (2,6%).

Поняття мовчання пов’язане із збереженням таємниці (секрету) і примушенням до мовчання. Образи подібних ФО описують різні способи збереження таємниці («темнота», «закритий посуд»), загрози скоєння певних дій над органами мовлення і т. ін. Питома вага ФО на позначення мовчання найвища в кримськотатарській мові (13,7%) і значно нижча в російській (9,1%) і англійській (5,3%) мовах.

6. Усі окреслені репрезентанти фразеологічної мікросистеми "Мовлення" потребують подальшого детального вивчення. Здійснене дослідження постає лише частиною опрацювання цілісної фразеологічної мікросистеми "Мовлення" в російській, кримськотатарській та англійській мовах.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1.   Абдураманова Л.Ш.  Понятие «поле» в лингвистике и пути его исследования в XX веке // Культура народов Причерноморья. – Т.1, №55.– Сер. «Филология». – Симферополь, 2004. – С. 105-108.

2.   Абдураманова Л.Ш.  Фразеосемантическое поле «говорить» в современном крымскотатарском языке // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. – Т.17(56), № 1.– Сер. «Филология». – Симферополь, 2004. – С. 79-88.

3.   Кубединова Л.Ш. Фразеологическая микросистема «высказать мысль, суждение» в крымскотатарском и английском языках // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. – Т.18(57), № 3.– Сер. «Филология». – Симферополь, 2005. – С. 20-24.

4.   Кубединова Л.Ш. Происхождение фразеологических единиц со значением спорить в английском и русском языках // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. – Т.20(59), № 6.– Сер. «Филология». – Симферополь, 2007. – С. 92-98.

5.   Кубединова Л.Ш. Образность фразеологизмов со значением «молчать» (на материале русского, крымскотатарского и английского языков) // Славянская фразеология в ареальном, историческом и этнокультурном аспектах: Материалы IV Международной научной конференции. – Гомель: УО “ГГУ им. Ф.Скорины”, 2005. – С. 30-32.   

6.   Кубединова Л. Фразеологические средства обозначения феномена молчания (на материале крымскотатарского, русского и английского языков) // “Мова – Літаратура – Культура”: Матэрыялы V Міжнароднай навуковай канферэнцыі (да 80-годдзя прафесара Льва Міхайлавіча Шакуна), Мінск, 16–17 лістапада 2006 г. – Мінск: Права і эканоміка, 2007. – С. 223-228.

7.   Кубединова Л.Ш. Фразеология «Убеждения» в современном публицистическом тексте крымскотатарского и русского языков на основе лингвистических корпусов // MegaLing’ 2007 : Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій// Доповіді міжнародної конференції 24-28 вересня 2007р. – Сімферополь: Вид-во “ДиАйПи”, 2007. – С. 131-132.

8.   Кубединова Л.Ш. Правда и ложь в зеркале фразеологии разноструктурных языков // Фразеология и когнитивистика: материалы 1-й Междунар. науч. конф. Белгород, 4-6 мая 2008 г. – Белгород: изд-во БелГУ, 2008. – Т. 2. – С. 269–272.

АНОТАЦІЯ

Кубедінова Л.Ш. Особливості фразеологічної мікросистеми "Мовлення" (на матеріалі субстантивних та дієслівних фразеологічних одиниць російської, кримськотатарської та англійської мов). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.15 – загальне мовознавство. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей фразеологічної мікросистеми "Мовлення" в російській, кримськотатарській та англійській мовах. Матеріалом для дослідження послужили  субстантивні та дієслівні фразеологічні одиниці. У дисертації визначаються принципи організації структури ідеографічної ієрархії фразеологічної системи мови, місце в ній фразеологічної мікросистеми «Мовлення». Створено схему ідеографічної класифікації ФО, що вживаються на позначення процесів мовлення людини з урахуванням національної специфіки. Описано основні форми вербального вираження мовної діяльності людини та їх складові. Проаналізовано деякі фактори, що впливають на наповнення тих чи інших фразеологічних мікросистем будь-якої мови.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічна мікросистема, ідеографічна класифікація, тематична група, семантичне поле.