КОНТЕКСТУАЛЬНІ ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ ЛІМІТАТИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
КОНТЕКСТУАЛЬНІ ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ ЛІМІТАТИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Альтернативное Название: Контекстуальные СРЕДСТВА МОДЕЛИРОВАНИЯ ЛИМИТАТИВНОСТИ В английском языке
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі розкрито стан і суть обраної наукової проблеми, зазначено актуальність теми й обґрунтовано доцільність дослідження лімітативних відношень в аспектологічному контексті, а також пошуку нових способів моделювання таких відношень. Окреслено мету і завдання дослідження, вказано його наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Наведено дані про апробацію, структуру та обсяг роботи.


Перший розділ „Зміст і види лімітативних відношень в англійській мові” присвячено обґрунтуванню теоретичних принципів та їх застосуванню у процесі аналізу матеріалу. Дієслівний вид („аспект”) у роботі традиційно розуміється як „граматична категорія дієслова, що узагальнено вказує, як проходить або як розподіляється у часі позначена дієсловом дія” [В. Н. Ярцева, с. 83; див. також: А. М. Пєшковський, с. 105]. Категорія виду в англійській мові спричинила низку суперечностей між мовознавцями, котрі або заперечують її самостійне існування (без категорії часу) [О. Єсперсен; Н. Ф. Іртеньєва; Г. Світ та ін.], бо виділяють опозицію Continuous та Common (тривалий-нетривалий вид, чи прогресив-непрогресив) [А. І. Смирницький; Т. Н. Стьопкіна; Л. С. Бархударов і Д. А. Штелінг та ін.], або ж відносять до неї перфектні й інші форми [Г. Н. Воронова; Н. А. Козинцева; Дж. Лайонз; А. Е. Левицький та Л. Л. Славова та ін.]. Співвідношення між видовими значеннями та розмаїття характеристик дії може відобразити лише універсальна за змістом категорія аспектуальності. Аспектуальність розуміємо як універсальну категорію, що містить сферу видових та суміжних з ними значень, які знаходять у мові те чи інше вираження” [В. Н. Ярцева, с. 75].


Лімітативність розглядають як функціонально-семантичну, лексико-граматичну категорію, одне з функціонально-семантичних полів у межах загального поля аспектуальності, що охоплює різні типи відношення дії до її межі (границі), що включає як граничність дії, так і її неграничність.


У результаті дослідження виявлено, що спектр лімітативних відношень можна звести до протиставлення граничності/неграничності дії як результат впливу дієслівної форми, семантики дієслова, або придієслівних контекстних елементів. Поле лімітативності в англійській мові включає такі види лімітативних відношень: 1) протиставлення потенційної тенденції дієслів до вираження граничної/неграничної дії, що охоплює усю дієслівну лексику (лексико-граматичний рівень); 2) протиставлення тенденції контексту до досягнення/недосягнення границі (ДГ/НДГ) (лексичний рівень); 3) протиставлення ДГ/НДГ як результату взаємодії дієслово + один аспектуально активний компонент (лексичний рівень); 4) протиставлення ДГ/НДГ як результату взаємодії дієслово + комплекс аспектуально активних компонентів (лексико-синтаксичний рівень); 5) протиставлення (у рамках граничності) дії, що досягає границі, та дії, що, хоча і є спрямованою на границю, але розглядається у тій фазі, коли границі ще не досягнуто [Ю. С. Маслов, с. 10–17], тобто протиставлення „реальної” та „потенційної” границі (лексичний рівень). У результаті в мовленні виникають відношення нейтралізації граничної чи неграничної спрямованості дії або ж відношення підсилення чи послаблення комунікативної надійності висловлювання щодо його здатності до вираження ДГ/НДГ дії. До аспектуально активних компонентів відносимо як окремі лексеми, так і конструкції, зокрема фігури аспектологічного контексту.


З’ясовано, що вплив дієслова на реалізацію граничності/неграничності дії залежить не лише від його лімітативної (граничної/неграничної) потенції, а й слабкого/сильного типу. У зіставленні з класифікацією З. Вендлера, його „стативи” та „агентиви” є неграничними, відповідно сильного та слабкого типів, а „термінативи” та „моментативи” є граничними, слабкого та сильного типів, відповідно. У поєднанні дієслова з контекстними елементами, переважно адвербіального характеру, відбувається семантичне узгодження дієслова з цими елементами. Таким чином утворюється поле аспектуальної гравітації дієслова та придієслівного елемента, в якому реалізується граничність або неграничність дії та певні характеристики дії залежно від семантики аспектуально активного елемента (маркера мікрополя) та аспектуального типу дієслова. Лімітативні відношення розглянуто нами в аспектуально нейтральному контексті, яким вважають контекст дієслова в минулому неозначеному часі та інфінітиві.


У поєднанні дієслова з різними аспектуально активними елементами контексту відбувається формування способів дій (СД). Незважаючи на численні запропоновані класифікації (Л. Б. Гарифулін [1972], Д. Росс [1970], Д. Дауті [1982], М. Хервег [1991], Л. Карлсон [1981], Х. Реніке [1954], Д. Лакофф [1966], М. Кріфка [1990] та ін.), усі способи дій можна звести до двох загальних типів: граничні та неграничні. У роботі розглянуто синтагматичні способи дій, що формуються у поєднанні дієслів з контекстними показниками. При цьому їх поділено на експліцитно лімітативні з активними контекстними елементами (напр.: моментальний СД, елементи suddenly, at once та ін. – гранична дія; тотально делімітативний СД, елементи whatever, forever, everywhere, whenever та ін. – негранична дія), та імпліцитно лімітативні, де контекстуальні елементи виявляють свою активність лише за обмежених умов, напр.: сатуративний СД (enough, far), ефективний (extremely, most).


Доцільно розглядати лімітативність як шкалу, що містить два протилежних полюси, граничної та неграничної дії. На кожному з них розташовані найактивніші чинники граничної або неграничної дії, що морфологічно виступають, відповідно: Г та НГ дієсловами сильної групи (залежно від семантики); дієсловами певних часових форм, що становить граматичний рівень (зона граничності – Participle II, Future Indefinite, Perfect tenses, Perfect Infinitive, Imperative Mood; зона неграничності – Continuous tenses, Present Indefinite, Participle I); недієслівними контекстними елементами; синтаксичними конструкціями з відповідною семантикою. Окрім того, до полюсів Г та НГ належать фігури аспектологічного контексту [терміни Б. М. Баліна: 1969, с. 73] (Г-полюс: фігури спряженості дій у послідовності та об’єкт одноактності; НГ-полюс: фігура паралелізму дій). Ближче до центру розміщені Г/НГ дієслова слабкої групи нейтральної форми (якою є форма Past Indefinite та інфінітив), а також елементи та конструкції невисокої аспектологічної активності, що тяжіють до вираження значень Г/НГ. З огляду на те, що різноманітні способи дій, які тяжіють до значень Г/НГ, виражаються або дієсловом, або за допомогою контексту, вищевказані відношення охоплюють і цю сферу.


На рівні мовлення лімітативні відношення розглянуто у мікроконтексті. Мікроконтекстом вважаємо зону семантичного узгодження дієслова й аспектуально активного компонента, що перебуває у контактній або дистантній позиції, пре- або постпозиції до дієслова. Дієслово стає ядром поля, а аспектуально активний контекстний елемент – модифікатором. Можливий, однак, і варіант, коли форма дієслова є „неінформативною” [термін О. В. Бондарка: 2003, с. 109] (такими є дієслова слабкої групи, що, залежно від контексту, відображають граничність чи неграничність дії). Дієслово тоді залишається формальним ядром поля (оскільки дія неможлива без дієслова). Отже, контекст стає єдиним засобом, який виконує функцію аспектуального визначення дієслівної дії. Модифікатори поля можуть бути локальними, темпоральними, об’єктними, квалітативними (вказують на якість перебігу дії), квантитативними (кількісними). Таке поле є єдністю семантичного плану, здатною до вираження певного типу граничної або неграничної дії залежно від морфологічного, функціонального або семантичного типу контекстного показника, а також від його здатності у взаємодії з дієсловом сприяти вираженню певного лімітативного типу дії та її аспектуальної характеристики.


Залежно від характеру контекстних елементів ми виділяємо мікрополя темпоральні, локальні, кількості та якості.


 








Лингвистический энциклопедический словарь. Языкознание // Под ред. В. Н. Ярцевой.– М.: Советская энциклопедия, 1990.– 683 с.




Лингвистический энциклопедический словарь. Языкознание // Под ред. В. Н. Ярцевой.– М.: Советская энциклопедия, 1990.– 683 с.




Маслов Ю. С. К основаниям сопоставительной аспектологии // Вопросы сопоставительной аспектологии.– Л.: Наука, 1978.– С. 4–44.




Балин Б. М. Немецкий аспектологический контекст в сопоставлении с английским / Балин Б. М.– Калинин: Калининский госпединститут им. М. И. Калинина, 1969.– 432 с.




Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / Бондарко А. В.– М.: УРСС, 2003.– 208 с.



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины