НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА СЕМАНТИКИ ТУРЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ-ЗООНІМОМ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, розкривається зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета та завдання дослідження, у загальних рисах розкривається методична база дослідження, описується наукова новизна одержаних результатів, пояснюються можливості їх практичного застосування.

У першому розділі “Теоретичні засади вивчення фразеологізмів з компонентом-зоонімом” методом критики джерел проводиться аналіз монографій, наукових праць та статей, присвячених розробці теорії фразеологізмів з компонентом-зоонімом у загальному мовознавстві та турецькій мові.

Слово фразеологія буквально означає „вчення про звороти мови” (по-грецьки  phrases – зворот, вислів, logos – поняття, вчення). На даний момент існують досить різні визначення поняття фразеологія.

Фразеологія як самостійний розділ лексикології вперше була виділена російським вченим Ф.І. Буслаєвим, який досліджуючи те, як мислення відобразилося на сполучуваності слів у складі „відомих звичайних виразів” (прислів’їв, біблейських афоризмів, висловів, що вживаються в народі як прислів’я), зазначав, що використання таких виразів містить у собі „і закон моралі, і здоровий глузд, що виражені у скороченій формі”.

В українському мовознавстві започаткував вивчення фразеологізмів як окремих лексичних одиниць О.О. Потебня, який на позначення сталих виразів мови використовував термін прислів’я, а також вивчав питання виникнення фразеологізмів як знаків мови та мовної системи.

Подальший розвиток фразеології пов’язаний з іменами В.В. Виноградова, Б.О. Ларіна, Є.Д. Поливанова, Л.Г. Скрипник, П.П. Фортунатова, О.О. Шахматова тощо.

Незважаючи на значну кількість досліджень у сфері фразеології, у сучасній вітчизняній фразеологічній науці немає чіткої точки зору стосовно об’єму фразеології. Є дві діаметрально протилежні точки зору з даного питання: 1) фразеологізми – це словосполучення, що мають семантичну цілісність (класифікація В.В. Виноградова); 2) фразеологізми – це одиниці комунікативного та номінативного характеру, компоненти яких поєднані між собою семантичною цілісністю (таким чином, до фразеологізмів відносять прислів’я та приказки, а також  крилаті слова, складні терміни, афоризми, цитати) (класифікація О.О. Реформаторського).

У турецькому мовознавстві суперечки між мовознавцями стосовно об’єму фразеології не спостерігається. Для позначення поняття фразеологія окремого терміну немає. Існує термін ‘deyim’ (в даному дослідженні термін ‘deyim’ пропонується перекладати як фразема) та ‘atasözü’ (прислів’я). Проте і ‘deyim’ (фразема), і ‘аtasözü’ (прислів’я) є сталими виразами, тобто вони не є чимось зовсім відмінним.

Вивченню фразеологізмів присвячені праці таких відомих турецьких лінгвістів, як О. А. Аксой, М. Білгін, Н. Коч, М. Хенгірмен тощо. 

Всі турецькі фразеологи одностайно відстоюють думку, що фразеологізми, які  будуються у формі речення і не мають узагальнення, ближчі за семантикою до фразем ніж до паремій. Під фраземами у формі речення маються на увазі приказки, які у вітчизняній науці відповідно до структурної класифікації стоять поруч з прислів’ями. Основними семантичними відмінностями між фраземи та прислів’ями є такі критерії: 1) фраземи зображують дійсність, не містять дидактизму, в той час, як прислів’я передають пораду, мораль, повчання; 2) фраземи констатують конкретну ситуацію, а прислів’я дають узагальнення.

Отже, беручи до уваги все зазначене вище, прислів’я та приказки ми розглядаємо як об’єкт фразеології з таких причин:

1) прислів’я та приказки, як і власне фраземи, є народними джерелами мудрості, що у переважній своїй більшості випадків не мають автора;

2) прислів’я та приказки поділяються на тематичні групи за ідеографічним принципом;

3) багато фразеологізмів є скороченими варіантами прислів’їв;

4) структура фразем та паремій є стійкою, хоча в їх складі можливі певні варіації (фразеологічні варіанти).

Фраземи та паремії у сучасній лінгвістиці класифікуються за джерелом походження. У даній роботі наводиться класифікація фразеологізмів з компонентом-зоонімом. Фразеологізми з назвами тварин дослідники називають досить по-різному: “фразеологічні одиниці з анімалістичним компонентом” (В.М. Мокієнко), “фразеологічні одиниці із зооморфізмами” (Є.О. Гутман, П.О. Литвин), “фразеологія живої природи” (Н.Д. Петрова), “зоофразеологія” і “зоофразеологізми” (Д.В. Ужченко), „фразеологізми із  зоосемізмами” (І.О. Голубовська). Ми ж користуємося терміном „фразеологізми з компонентом-зоонімом”, який, на наш погляд, є найбільш універсальним та науковим. Терміни „фразеологія живої природи” та „зоофразеологія” є досить точними та вдалими, але більш підходящими для науково-популярних видань ніж наукових праць.

На даний момент існує досить багато праць, пов’язаних із вивченням зоонімів та фразеологізмів з компонентом-зоонімом. Всі зазначені праці можна поділити на декілька груп: 1) дослідження, присвячені вивченню конотативних значень зоонімів (В.І. Жельвіс, Є.О. Гутман та П.О. Литвин, К.М. Гюльмянц, О.О. Корнілов); 2) дослідження, об’єктом яких є вивчення  зоонімів як складових компонентів фразеологізмів у ідеографічному аспекті (Є.В. Бєлкіна, Г.М. Доброльожа, А.І. Кузнєцова, Д.Т. Мальцева, Н.Д. Петрова, О.О. Селіванова, Д.В. Ужченко); 3) дослідження, об’єктом яких є класифікація фразеологізмів з компонентом-зоонімом на окремі групи відповідно до назви тварини (І.О. Голубовська, О.П. Левченко, О.Г. Назарян).

У тюркології останніх років також з’явилися дослідження, присвячені окремим аспектам вивчення фразеологізмів з компонентом-зоонімом у турецькій мові (Й. Буюккутлу, Н.Д. Піменова).

Й. Буюккутлу у своїй статті „Зіставний аналіз російських та турецьких стійких порівняльних зворотів із зоонімами”, характеризуючи актуальність своєї роботи, зазначає наступне: ”У даний час праць, присвячених вивченню і зіставленню російської та турецької фразеології, не так багато, хоча потреба у них існує, оскільки останнім часом в Туреччині виникла цікавість до вивчення російської мови, та й в Україні  останнім часом з’являються навчальні заклади, де всі бажаючі можуть оволодіти турецькою мовою”.

Автор поділяє всі фразеологізми у своєму компаративістському дослідженні на: а) ті, що мають еквіваленти в турецькій мові; б) ті, що мають аналоги в турецькій мові; в) безеквівалентні фразеологічні звороти. Обмежуючим фактором в роботі є те, що розглядаються не всі фразеологізми турецької та російської мов, а лише ті, які мають форму порівняння. Фразеологізми з назвами тварин відображають: фізичні якості, можливості; зовнішній вигляд; психічні якості (риси характеру); інтелект; звички, навики, вміння людини. З нашої точки зору, цей перелік є досить неповним, оскільки фразеологізми з компонентом-зоонімом мають більш широкий аспект значень, характеризуються не лише антропоцентричною спрямованістю, а передають кількість, час, простір тощо.

Дослідження Н.Д. Піменової присвячене порівняльному аспекту фразеологізмам англійської та турецької мов. У статті розглядається лише декілька фразеологічних виразів з компонентом-орнітонімом з точки зору вивчення лінгвокраїнознавства Англії та Туреччини. Дослідження носить фрагментарний характер, оскільки в ньому аналізується менше десяти фразеологічних одиниць.

Із зазначеного вище випливає, що існуючі дослідження не повністю відображають всі аспекти функціонування фразеологізмів з компонентом-зоонімом з таких причин:

1) зооніми розглядаються лише через призму конотативних значень, а не як складові компоненти фразеологічних одиниць (праці Є.В. Бєлкіної, В.І. Жельвіса тощо);

2)  порушуються основи поділу назв тварин на тематичні підгрупи (у працях О.П. Левченко, О.Г. Назаряна), внаслідок чого деякі зооніми залишаються поза здійснюваною класифікацією;

3) існуючі дослідження фразеологізмів з компонентом-зоонімом у турецькій мові є досить фрагментарними.

У другому розділі „Тематична класифікація турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом” здійснюється власне класифікація фразеологізмів з компонентами-гіперонімами тварина, птах, риба, комаха, видовими назвами тварин відповідно до наведених нижче груп, назвами частин тіла тварин,  – зоопартонімами, що беруть активну участь в утворенні фразеологічного складу мови.

Фразеологізми з компонентом-зоонімом розподіляються на шість окремих груп, а деякі з груп поділяються ще й на окремі підгрупи. Дану класифікацію можна зобразити таким чином:

1. Власне зоофразеологізми:

1.1.Фразеологізми з компонентом-тварина та зоопартонімами (22 ФО (8 ФО – з компонентом тварина, 14 ФО – з партонімами: hayvan gibi (букв. як тварина) – ‘сердитий, як звір’));

1.2. Фразеологізми з назвами диких тварин (134 ФО, з них: вовк (31), лев (25), ведмідь (17), миша (17), заєць (14), лисиця (10), мавпа (10), олень (3), слон (3), антилопа (2), газель (2). Напр.: ceylan gibi (букв. як газель) – ‘хлопець, як барвінок’, аhu gibi  (букв. як антилопа) – ‘гарна, як зіронька на небі’).

1.3. Фразеологізми з назвами свійських тварин (439 ФО, з них: кінь (92), собака (83), віслюк (67), верблюд (41), кіт (34), вівця (22), коза (20), бик (18), свиня (15), ягня (13), баран (8), віл (8), корова (7), мисливська собака (4), кінь-мерин (4), жеребець (1), лоша (1), теля (1). Напр.: Ata dost gibi bakmalı, düşman gibi binmeli (букв. коня доглядай, як друга, а поганяти – як ворога) – ‘Дай коневі вівса, а гони його, як пса’, Türk ata binince kendini bey oldum sanır (букв. турок сяде на коня і себе паном вважає) – ‘Убрався в жупан і думає, що пан’, Keçi geberse de kuyruğunu indirmez (букв. коза помре, а від впертості не відмовиться) – ‘Кого слово не бере, то хоч шкіру здери, а він своє’.

2. Орнітофразеологізми:

2.1. Фразеологізми з компонентом птах та орнітопартонімами (61 ФО,  з них 43 – фразеологізми, що містять компонент птах, 18 – фразеологізми, що містять орнітопартоніми);

2.2. Фразеологізми з назвами диких (лісових, степових, хижих) птахів (74 ФО, з них: ворона (23), соловейко (13), сокіл (6), лелека (5), горобець (3), орел (3), куріпка (3), страус (3), журавель (2), ластівка (2), лебідь (2), пава (2), сова (2), сорока (2), коршун (1), одуд (1), горлиця (1)). Напр.: leylek gibi – ‘як чапля’, tu ayı gözünden vurmak (букв. влучити журавлеві в око) – ‘вбити бобра’.

2.3. Фразеологізми з назвами домашніх птахів (55 ФО, з них: півень (21), курка (18), гусак (11), курча (3), качка (2). Напр.: Kaz gibi uçup tavuk gibi yere düşmek (букв. літати, як гуска, а впасти, як курка) – ‘Ставився, як лев, а згинув, як муха’.