СЛОВОТВІРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ МАШИНОБУДУВАННЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
СЛОВОТВІРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ МАШИНОБУДУВАННЯ
Альтернативное Название: Словообразовательные и семантические характеристики АНГЛИЙСКОЙ терминологической ПОДСИСТЕМЫ МАШИНОСТРОЕНИЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено мету та конкретні завдання дослідження, його матеріал, методологічні основи і методи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрито їх наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність.


У першому розділі „Теоретичні засади дослідження термінології” подана концепція роботи, критично узагальнені наукові думки з аналізованих питань. Розглянуто сутність терміна як одиниці спеціального найменування, встановлено вимоги, що висуваються до терміна, функції термінологічної одиниці, роль мотивації у термінологічній підсистемі машинобудування, визначено критерії диференціації терміна, номена і професіоналізма.


Необхідність визначення лінгвістичної природи терміна мотивована наявністю розбіжностей поглядів дослідників на дану проблему. У сучасній лінгвістиці існує два основних підходи до визначення терміна.


Прибічники першого підходу називають терміном слово або словосполучення, мовний знак якого корелює з відповідним поняттям в системі понять даної галузі знань (В.П. Даниленко, Р.В. Іваницький, Л.О. Симоненко, Т.Й. Лещук, MCabre та ін.).


Прибічники другого підходу наголошують на тому, що термін не є особливим словом, це особливе використання лексичної одиниці незалежно від того, якою частиною мови це слово репрезентовано, тобто функція, вид використання, а не особливий тип лексичних одиниць (Г.О. Винокур, В.Г. Гак, В.П. Прач, Л.В. Штихно).


Наше дослідження доводить, що жоден із зазначених підходів до визначення терміна не може бути визнаний цілком задовільним. Лише у сукупності вони дозволяють зрозуміти сутність терміна.


Пріоритетними для терміна вважають наступні властивості: співвіднесення з відповідним поняттям у лексичній системі певної галузі науки або техніки, системність, стилістична нейтральність, наявність точної дефініції, стислість, спеціальна сфера функціонування, незалежність від контексту, моносемія, можливість існування у вигляді слова або словосполучення, мотивованість, загальноприйнятість. Проте зауважимо, що сукупність перелічених ознак існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або має неповне вираження.


Терміни наділені поліфункціональністю. Термінологічна одиниця виконує номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну функції. Пріоритетною для терміна виступає номінативно-дефінітивна функція. Номінативна функція є домінуючою, оскільки терміни покликані називати загагальні властивості, поняття та категорії. Дефінітивна функція набуває особливого значення для визначення і уточнення поняття, максимально конкретизуючи його і усуваючи можливість подвійного розуміння його суті.


Термінологія машинобудування представлена прошарком лексики, що обслуговує галузь машинобудування і до складу якого належать назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності.


У термінологічній підсистемі машинобудування функціонують як мотивовані, так і немотивовані терміни. Мотивація реалізується на підґрунті виведення загального значення терміноодиниці зі значення її компонентів, може здійснюватись завдяки асоціативним зв'язкам, що є основою для виникнення метафори, метонімії, перенесення номінації за функцією.


Мотивовані терміни машинобудування конкретизують суттєві ознаки названого поняття та сприяють його осмисленню з боку адресата. Термінологічній підсистемі машинобудування властива наявність антропоморфних і зооморфних метафор. Наприклад, термін машинобудування elbow „кутовий патрубок” одержав свою метафоричну номінацію за назвою частини тіла людини „лікоть”, а термін crane „підйомний кран” – за назвою птаха „журавель”.


При реалізації феномену метонімії у зазначеній термінологічній підсистемі характерне перенесення назви цілого на частину і навпаки, загальної назви технічного процесу на його складові, назви знаряддя праці на людину, що виконує за його допомогою відповідну роботу: gland „сальник” – gland „кришка сальника”; drill „свердло” – drill „свердлильний верстат”; commutation „зміна з’єднань в електричних ланцюгах” – commutation „перехід струму від одного вентиля до наступного у випрямлячах”; tu er „токарський верстат” – tu er „токар”.


Функціональним перенесенням вважаємо таке, за якого різні слова виконують однакові чи подібні функції. Наприклад, слово загальної мови gate „ворота” та термін машинобудування gate „затвор” об’єднані спільною функціональною ознакою, зазначені пристрої мають за своє призначення впорядковано пропускати щось.


Немотивовані терміноодиниці відзначаються тим, що їхня внутрішня форма не висвітлює відмінні риси поняття і мотив їх утворення не є прозорим. Наприклад, один з ключових термінів машинобудування machine „верстат”, „машина” був запозичений англійською термінологічною лексикою із французької мови. Він є немотивованим з огляду на те, що не викликає асоціативних зв'язків з мотивом його утворення.


У термінологічній підсистемі машинобудування поряд з термінами функціонують номенклатурні одиниці, які допомагають ідентифікувати типи і класи машин, агрегатів, деталей, приладів та механізмів (3 way/4 way solenoid valve „3-х/4-х лінійний електромагнітний клапан”). Розмежування термінів і номенів ґрунтується на природі їхніх значень: для термінів – це номінально визначене поняття, для номенів – це предметний образ.


Комунікацію фахівців галузі машинобудування забезпечують і професіоналізми (donkey „пожежний насос”, jimmy „інструмент, що виконує функцію відмички”). Диференційними ознаками професіоналізмів виступають наявність емоційно-експресивного забарвлення та обмежена сфера використання (зазвичай, це усне мовлення). Професійна лексика вказує на місце поняття у науковій системі, виявляє зовнішні, найбільш характерні ознаки предмету, що номінується, виконує функцію влучного еквіваленту для термінів досліджуваної підсистеми.


У другому розділі „Словотвірні характеристики терміноодиниць англійської підсистеми машинобудування” розглянуто основні способи термінотворення (афіксацію, скорочення, словоскладання, конверсію), визначено словотвірні моделі, проаналізовано структурні властивості багатокомпонентних термінів. Проведено кількісну обробку отриманих результатів.


У термінологічній підсистемі машинобудування однослівні терміни становлять 23,08 % (1154 одиниць) від загальної кількості досліджених термінів. Серед термінів-слів виокремлюються лексичні одиниці, утворені наступними шляхами.


1. Способом афіксації утворено 42,37 % (489 одиниць) від загальної кількості однослівних термінів. Дериваційні процеси представлені переважно суфіксальними утвореннями, які становлять 36,39 % (420 одиниць) від кількості однослівних термінів. Префіксальні моделі складають 5,98 % (69 одиниць).


Афіксація використовується при творенні слів різних частин мови. Для термінів-іменників машинобудування особливо продуктивними є суфікси: -age, -er/-or, -ment, -ion/-ation, -ity, -ness. Серед префіксів часто використовуються dis-, de-, co-. До афіксів, що є продуктивними при утворенні термінів-дієслів, належать суфікси  -en,   -ify, -ize і префікси un-, dis-, re-. Серед термінів-прикметників машинобудування часто зустрічаються суфіксальні утворення, сформовані за допомогою суфіксів -able/-ible, -ant/-ent, -ic, -less. При реалізації префіксального способу утворення прикметникових терміноодиниць домінують префікси із заперечним значенням (un-, in-, non-).


2. Шляхом скорочення утворено 9,62 % (111 одиниць) від загальної кількості однослівних термінів. У термінологічному полі машинобудування серед скорочень було виявлено абревіатури (FPDfactual pitch diameter „фактичний діаметр різьби”), акроніми (TEAMtechnologies enabling agile manufacturing „технології, що сприяють створенню динамічного виробництва”) та телескопійні одиниці (transistor „транзистор”). Домінуючу частину становлять абревіатури, для створення яких використовуються ініціальні літери відповідних словосполучень (APaxial pitch „осьовий крок”, BCS – breakage control system „система або пристрій контролю поломок (інструмента)”, STS – single tube system „система охолодження інструмента і видалення стружки (при глибокому свердленні) через отвір у шпинделі”).


3. Способом словоскладання утворено 9,18 % (106 одиниць). Превалює словотвірна модель n1 + n2 = N (ballscrew „кульковий гвинт”, bandsaw „стрічкова пила”, ironwork „чавунна конструкція”). Складні терміни-слова, утворені за іншими моделями, в зазначеній підсистемі мають низьку частотність.


4. Конверсійні одиниці посідають незначне місце і становлять 1,21 % (14 одиниць) від загальної кількості однослівних термінів. У термінологічній підсистемі машинобудування серед конверсійних одиниць виявлені відіменникові дієслова (motor „мотор” - to motor „оснащувати мотором”), віддієслівні іменники (to fall out „випадати” -  fallout „випадіння”), відприкметникові дієслова (empty „порожній” – to empty „спустошити”).


За структурою терміни-словосполучення поділяються на однокомпонентні і полікомпонентні. В аналізованій галузі превалюють багатокомпонентні терміни, які становлять 76,92 % (3846 одиниць) від загальної кількості досліджуваних термінів. За кількістю терміноелементів виокремлюємо двокомпонентні, трикомпонентні і полікомпонентні терміносполучення. Серед багатокомпонентних двокомпонентні терміни становлять 78,1 % (3004 одиниці), трикомпонентні – 21,2 % (815 одиниць), полікомпонентні – 0,7 % (27 одиниць). За морфологічною ознакою стрижневого слова багатокомпонентні терміни машинобудування можна диференціювати на іменні (control gear „механізм керування”), прикметникові (fast in operation „швидкодіючий” ) і дієслівні (to face harden „зміцнювати поверхню”).


Аналіз різних типів багатокомпонентних термінів машинобудування показав, що зазначені мовні одиниці утворюються переважно за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови в препозиції або постпозиції. Чим складніша конструкція терміна, тим менше він має здатність до семантичної спаяності, тим вища самостійність значень його окремих компонентів.


У третьому розділі „Семантичні аспекти англійської термінологічної підсистеми машинобудування” розглянуто семантичні характеристики англійської термінологічної підсистеми машинобудування: вивчено стратифікацію лексики зазначеної термінологічної підсистеми та виявлено лексико-семантичні групи термінів і ономасіологічні структури термінологічних мікрополів; досліджено семантичні, зокрема, гіперо-гіпонімічні, відношення в даній підсистемі; висвітлено процес детермінологізації і причини, що призводять до його реалізації, надано характеристики, яких набуває термін машинобудування за межами термінологічного поля.


Як показало проведене дослідження, серед однослівних термінів нашої вибірки переважають терміни-іменники (71,9%). Розподіл іменників на лексико-семантичні групи базується на опозиції „конкретне” – „абстрактне”. У дослідженій підсистемі превалюють конкретні терміни (69,7% термінів-іменників нашої вибірки), абстрактні терміни машинобудування посідають друге місце і становлять 30,3% термінів-іменників.


Конкретні терміни-іменники розподіляються на наступні лексико-семантичні групи:


1)          найменування деталей машин (binder „з’єднувальна деталь”, faucet „втулка”, paddle „лопать”);


2)          найменування машин (beveler „верстат для зняття фасок”, forge „кувальна машина”, pump „насос”);


3)          найменування пристроїв та механізмів (calibrator „калібратор”, retainer „затискач”, purifier „пристрій для очищення”);


4)          найменування інструментів ( chipper „пневматичне зубило”, drill „свердло”, facer „інструмент для обробки торцевих поверхонь”);


5)          найменування технічних матеріалів (grease „пластичний мастильний матеріал”, iron „залізо”, steel „сталь”).


Зазначені лексико-семантичні групи є мікрополями, які відносяться до спільного термінологічного поля машинобудування. Ці мікрополя диференціюємо на основі їх ономасіологічної структури за критеріями, запропонованими у роботах С.А. Жаботинської. Виявлено, що ономасіологічні структури зазначених мікрополів формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів. Наприклад, мікрополе деталі машин має наступну ономасіологічну структуру:


·                 Предметний фрейм – ДЕЩО є ТАКИМ (матеріал, розмір, форма будова, призначення): composite component „деталь із композиційного матеріалу”, miniature component „мініатюрна деталь”, ring component „кільцеподібна деталь”, finger clamp „притискувальний фіксатор із шипом на кінці”, threading clutch „муфта для нарізання різьби (напр. у токарських автоматах)”; ДЕЩО є ТАМ: axial leaded component „деталь, що обертається на валу”; ДЕЩО діє ТАК: brake coupling  „гальмова муфта”.


·                 Посесивний фрейм – ДЕЩО-ЦІЛЕ має ДЕЩО-частину: screw collar „кільце із різьбою”; ДЕЩО-ЦІЛЕ має ТАКУ ДЕЩО-частину: threaded collar „кільце із внутрішньою різьбою”; ДЕЩО-ЦІЛЕ має СТІЛЬКИ ДЕЩО-частин: two-support fluid coupling „ гідродинамічна муфта із двома опорами”; ДЕЩО-ЦІЛЕ/ контейнер має СТІЛЬКИ ДЕЩО-частин/ вмісту: two-piece jaw „фіксатор із двома губками”.


·                  Акціональний фрейм – (1) ДЕХТО-агенс (фірма) виготовляє ДЕЩО-об’єкт: Sulzer Thermtec valvesSulzer Thermtec клапани”; (2) ДЕХТО-агенс ТАК використовує ДЕЩО-об’єкт: hand screw „настановний гвинт, що обертається за допомогою руки”.


Серед абстрактних термінів-іменників машинобудування виокремлюються наступні лексико-семантичні групи:


1)         найменування якостей, властивостей матеріалів (closeness „щільність”, deflectivity „здатність до згинання”);


2)         найменування технологічних операцій обробки матеріалів (aggregation „з’єднання частин”, carburization „карбюризація”);


3)         найменування технологічних операцій експлуатації обладнання (admission „наповнення”, desactivation „відключення” ).


Терміни-прикметники підсистеми машинобудування становлять 21,5% серед однослівних термінів нашої вибірки. Вони представлені наступними лексико-семантичними групами:


1)         прикметники, що надають якісні характеристики технічним об’єктам (abrasive „абразивний”, green „незагартований”, unmachinable „той, що не піддається обробці на верстаті” );


2)         прикметники, що надають характеристики процесам експлуатації обладнання та процесам технологічної обробки матеріалів (cold „холодний (про процес зварювання)”, deep „глибокий (про процес свердлення)” );


3)         прикметники, що характеризують технічні об’єкти за способом їх устрою (feedable „з приводом подачі”, horizontal „з горизонтальним шпинделем”, valveless „безклапанний” ).


Терміни-дієслова машинобудування найменш частотні в аналізованій підсистемі (6,6% однослівних термінів). Вони розподіляються на наступні лексико-семантичні групи:


1)         дієслова, що позначають дію, спрямовану на експлуатацію обладнання (dado „установлювати у паз”, disengage „відводити інструмент від деталі”, operate „надавати руху” );


2)          дієслова, що позначають переміщення чи перебування у просторі або часі (float „перемішуватись по осі”, spread „поширюватись”, sway „перемішуватись навкруги горизонтальної осі” );


3)         дієслова, що позначають дію, спрямовану на технологічну обробку матеріалів (orient „орієнтувати (заготовку)”, planish  „вигладжувати легкими ударами молотка” );


4)         дієслова, що позначають стан технологічних об’єктів під час експлуатації обладнання (clog „засмічуватися”, oscillate „коливатися”, solidify „твердіти”, „густіти”, „застигати” ).


Наявність гіперо-гіпонімічих відношень у термінологічній підсистемі машинобудування представляє аналізовану термінологію як ієрархічну систему. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування (motor „двигун” à  hydraulic motor „гідродвигун” à  rotary hydraulic motor „поворотний гідродвигун” à  limited  rotary hydraulic motor  „гідродвигун з обмеженим кутом повороту” à  vane-type limited rotary hydraulic motor „пластинковий поворотний гідродвигун”). Родові поняття зазначеної підсистеми містять семантичні ознаки, які свідчать про їх зв’язки з реаліями сфери машинобудування.


В аналізованій термінологічній підсистемі реалізуються полісемічні, синонімічні, омонімічні та антонімічні відношення. Полісемічні відношення є найбільш поширеними. Майже всі ключові терміни зазначеної підсистеми є полісемічними: gear 1) „механізм” 2) „зубчасте колесо” 3) „зубчаста передача” 4) „привід”; 5) „редуктор”; shaft 1) „вал”; 2) „вісь”; 3) „шпиндель”; 4) „шток”; 5) „стержень”; 6) „тяга”.


Зазначимо, що полісемантичність терміноодиниць найбільш розвинена у кореневих слів і менш розповсюджена у складних лексичних утвореннях, пор.: valve 1) „клапан”; 2) „вентиль”; 3) „гідроапарат”; air valve 1) „повітряний клапан”; 2) „пневмоклапан” та air bleed valve 1) „клапан перепуску повітря”.


Поширеність синонімії пояснюється прагненням до максимальної точності та пошуком стислих форм. Лексичні одиниці аналізованої підсистеми можуть входити до складу синонімічних рядів, які утворюють парадигматичні структури. Наприклад: constant discharge pump = constant displacement pump, constant flow pump, constant volume pump „насос з постійними витратами”.


У термінологічній підсистемі машинобудування наявні три різновиди омонімів:


1)         загальнотехнічні терміни, що вживаються у суміжних галузях науки і техніки: bar „стрижень” (машинобудування); „болванка” (металургія);


2)         терміни, що функціонують у несуміжних галузях науки і техніки: grinder „шліфувальний верстат” (машинобудування); „корінний зуб” (медицина);


3)         терміни-омоніми, що функціонують лише у галузі машинобудування: muffle „блок з багатьма шківами” – muffle „глушник”.


Серед антонімів термінологічної підсистеми машинобудування, які допомагають ідентифікувати полярні одиниці термінологічного поля, виокремлюються наступні групи:


1)          контрарні антоніми:


small-calibre à medium-(calibre) à large-calibre;


„малокаліберний” à „середньокаліберний”à „великокаліберний”;


small-calibre „малокаліберний” à large-calibre „великокаліберний”;


2)          контрадикторні антоніми: to fasten „закріплювати” – to unfasten „розтискати”;


3)          комплементарні антоніми: inlet „впуск (рідини)” – outlet „випуск (рідини)”;


4)          векторні антоніми: to switch on „вмикати” – to switch off „вимикати”.


Результатом реалізації процесу детермінологізації лексичних одиниць машинобудування є те, що значна частина вокабуляру досліджуваної підсистеми вживається поза межами науково-технічних кіл. Широке використання таких термінів, як antenna „антена”, carburetor „карбюратор”, motor „двигун”; pump „насос”, stainless steel  „нержавіюча сталь”, valve „клапан”, викликане потребами комунікації та поширенням науково-технічних знань.


За межами термінологічного поля машинобудування лексичні одиниці здатні метафоризуватись, збагачуючись емоційністю і експресивністю. Також вони можуть слугувати підгрунтям для фразеологізації. Як наслідок, спроможність терміна точно і однозначно позначати певне поняття зменшується, а його сфера використання розширюється.


 


ВИСНОВКИ


 


Термінологія підсистеми машинобудування – складне і неоднозначне явище. Вона утворює особливий лексичний прошарок, який з перебігом часу зазнає змін і динамічно розвивається, забезпечуючи комунікативні потреби фахівців даної галузі.


Термінологія аналізованої підсистеми є прошарком лексики, до складу якого належать назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності.


Дослідження функцій термінів дають підстави виокремити наступні: номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну. Отже, термінам притаманна поліфункціональність.


Термінологічній підсистемі машинобудування властива наявність як мотивованих, так і немотивованих термінів. Основою для мотивації терміноодиниць слугують переважно антропоморфні та зооморфні метафори, метонімія і функціональне перенесення.


Внутрішня форма немотивованих термінів не висвітлює відмінні риси поняття. Такі лексичні одиниці не викликають жодних асоціацій у користувачів і мотив їх утворення не є прозорим.


Проведений структурно-словотвірний аналіз корпусу сучасних англійських термінів машинобудування (5000 одиниць) дає підстави стверджувати, що у зазначеній термінологічній підсистемі серед термінів-слів превалюють одиниці, утворені шляхом афіксації. Дериваційні процеси представлені переважно суфіксальними утвореннями.


Скорочення поcідає друге місце серед способів словотвору зазначеної підсистеми. Серед скорочень виявлено абревіатури, акроніми та телескопійні одиниці. Абревіатури, для створення яких використовуються ініціальні літери відповідних словосполучень, є найбільш уживаними.


Словоскладання посідає третє місце серед способів термінотворення машинобудування. Переважно використовується словотвірна модель n1 + n2 = N.


Конверсійні утворення є найменш розповсюдженими серед однослівних термінів нашої вибірки. У проаналізованій термінологічній підсистемі виявлені наступні конверсійні одиниці: відіменникові дієслова, віддієслівні іменники, відприкметникові дієслова.


У досліджуваній підсистемі превалюють багатокомпонентні терміни. За кількістю терміноелементів виявлено двокомпонентні, трикомпонентні і полікомпонентні терміносполучення. Серед багатокомпонентних термінологічних одиниць домінують двокомпонентні терміни, трикомпонентні терміни посідають друге місце, останню позицію обіймають полікомпонентні утворення. За морфологічною ознакою головного слова терміни-словосполучення машинобудування класифікуються на іменні, прикметникові і дієслівні. Зазначені мовні одиниці утворюються переважно за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови у препозиції або постпозиції.


У термінологічній підсистемі машинобудування чільне місце посідають терміни-іменники. Серед них превалюють конкретні терміни, що пояснюється тим, що в аналізованій підсистемі об’єктами найменування виступають, насамперед, предмети (деталі, інструменти, матеріали тощо).


Конкретні терміни-іменники утворюють мікрополя, які відносяться до спільного термінологічного поля машинобудування. Ономасіологічні структури мікрополів машинобудування формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів.


Термінологічна підсистема машинобудування представляє ієрархічну систему, одиниці якої знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування.


В аналізованій підсистемі є поширеними полісемантичні, синонімічні, омонімічні та антонімічні відношення. Полісемантичність є характерною майже для всіх ключових терміноодиниць машинобудування.


Реалізація процесу детермінологізації фахових лексичних одиниць зазначеної підсистеми обумовлена поширенням технічних термінів та їх проникненням до загальнолітературної мови. За межами термінологічного поля лексичні одиниці втрачають точність та однозначність, вони здатні метафоризуватись та збагачуватись потенціями фразеологізації.


Перспективним вважаємо вивчення ролі концептуальної метафори та метонімії у створенні термінологічних одиниць. Результати даного дослідження є значущими для подальших досліджень термінологічних підсистем.


 


Основні положення дисертації відображено у наступних одноосібних публікаціях автора:


 


1.          Лінгвістичні аспекти англійських багатокомпонентних термінів // Вісник Сумського державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Суми: Видавництво СумДУ, 2002. – №4 (37) – С. 113-116.


2.          Структурно-семантичні особливості англійської термінологічної лексики (на матеріалі субмови насособудування) // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2002. – № 4 – С. 90-93.


3.          Семантичні відношення в англійській терміносистемі галузі машинобудування // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – №611 – С. 171-174.


4.          Феномен омонімії (на матеріалі англійської субмови машинобудування) // Філологічні студії: Зб. наук.ст. – Луцьк, 2004. – № 4 – С. 156-159.


5.          Афіксальне словотворення у сучасній англійській мові (на матеріалі субмови машинобудування) // Філологічні студії: Зб. наук.ст. – Луцьк, 2004. – №2 – С. 155-159.


6.          Моделі скорочених термінів (на матеріалі англійської субмови машинобудування) // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонУ, 2004. – Вип. 10. – С. 184-194.


7.           Мотивація терміна (на матеріалі англійської термінології галузі машинобудування) // Вісник Сумського державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Суми: Видавництво СумДУ, 2004. – №4 (63) – С. 22-27.


8.          Способи утворення термінів у сучасній англійській мові (на матеріалі субмови насособудування) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Випуск 4. – К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 13-19.


9.          Процес детермінологізації (на матеріалі англійської субмови машинобудування) // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – №741 – С. 139-142.


10.      До генези теорії про терміни // „Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи”: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (лютий 2003 р.). – Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – С. 75-76.


11.      Феномен полісемії в англійській терміносистемі в галузі машинобудування // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції (червень 2004 р.). – Полтава, 2004. – С. 117-118.


12.      Проблема терміна і номена (на матеріалі англійської термінології галузі насособудування) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської конференції молодих учених (лютий 2004 р.). – Донецьк: ДонУ, 2004. – С. 185-187.


 


13.      Стратифікація лексики англійської термінологічної підсистеми машинобудування // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: Матеріали міжнародної наукової конференції (вересень 2006 р.). – Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 103-106.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины