КОНОТАТИВНІ КОМПОНЕНТИ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ ЯК ПАРАМЕТР МІЖМОВНОГО ЗІСТАВЛЕННЯ (на матеріалі української та англійської мов)

Краткое содержание

У розділі 1 – “Основні чинники виникнення й актуалізвції конотативних компонентів лексичних значень”. Актуалізація лексичних конотацій викликає явище лексико-семантичної транспозиції, специфічність якої, на відміну від прямої номінації полягає у новому погляді на речі і явища через встановлення зв’язків між референтами (С.П.Денисова).

З позицій когнітивної лінгвістики мова як невід’ємна частина пізнання фіксує взаємодію психічних, культурних та комунікативних фактів і, таким чином, відображає багатоаспектність певної культури. Структура мови є породженням двох важливих факторів: один – внутрішній (тобто розум індивідуального мовця), інший – зовнішній (а саме культура, спільна з іншими мовцями) (А.Ченкі). Під впливом культури, в якій людина співіснує з іншими мовцями, у її свідомості формується концептуальна картина світу, під впливом індивідуальної свідомості – мовна. Мовна картина світу – це результат сприйняття світу, який фіксується               у мовних одиницях і категоріях: словах, синтаксичних конструкціях, словотвірних нормативах мови. Зміст мовної картини включає перш за все весь зміст концептуальної моделі світу і, крім того, власне мовний зміст, який розглядається як “додаткова інформація про світ” (І.О.Голубовська, О.М.Лазарович). Ураховуючи твердження про пов’язаність мови з духовною силою нації               (В. фон Гумбольдт), зробимо припущення, що в мовній картині світу, частиною якої є конотативні елементи лексичної семантики, знаходить відображення семіотично-концептуальна система, що є унікальною для окремої                          мовної спільноти.

Світ є презентованим окремій людині через систему логіко-предметних значень, накладених на сприйняття цього світу. Логіко-предметні значення, що           є когнітивним компонентом у загальній структурі лексичного значення (В.М.Манакін), відповідають у мовних картинах світу елементам його концептуальної картини, у тому числі, символам. Тяжіння до символізації – фундаментальна властивість людського процесу пізнання, яка пов’язана із самою ідеєю імені (О.Ф.Лосєв) та споконвічним прагненням людини матеріалізувати абстрактні поняття. Щоб матеріалізувати абстракцію у свідомості (індивідуальній або колективній), людство, виділивши в процесі накопичення досвіду сприйняття навколишнього світу найяскравіші ознаки його об’єктів, перетворило ці об’єкти, зафіксувавши їх образи у свідомості, на певні символи. Відсилаючи в різних ситуаціях до будь-якої ознаки явища, що зазнає символізації, концептуальний символ, тобто образ, який викликає асоціацію з іншим поняттям, пов’язує об’єкт із безконечним полем смислів, з чого випливає, що поле конотативних значень нічим, у принципі, не обмежене, адже паралельно з процесом концептуальної символізації у свідомості в мові відбувається конотемізація – перехід сем основного значення до розряду конотативних компонентів або поява                            у конотативному плані лексем додаткових конотем. Так, молодіжний пацифістський рух хіпі, що виник у 60-х роках ХХ сторіччя, обрав для себе символом квітку. Надаючи цьому об’єкту навколишньої дійсності певної символізації конкретного явища, а саме існуванню цього руху, мовці паралельно           з концептуальною символізацією засвідчили появу нової конотеми                               в семантичному полі лексеми квітка (англ. flower): ‘той, що належить до хіпі’, що породило ряд стійких словосполучень, пов’язаних саме із цим значенням: flower children (досл. “діти квітів”) – хіпі взагалі, flower child (досл. “дитина  квітів”) – член угрупування хіпі, flower power (досл. “влада квітів”) – підвищення у ЗМІ інтересу до хіпі. Таким чином, семіотична конотація породжує мовну конотацію.

Асоціативний характер мислення виявляється в мові з різним ступенем узагальнення й регулярності. Асоціації, що є супутніми для індивідуальних значень слів, є настільки ж реальними та дієвими, як і асоціації, що поєднують слова в лексико-граматичні класи. Вивчення асоціативних зв’язків слова зорієнтоване на слово в нерозривності його форм і значень, тобто на слово, що розглядається безвідносно до його полісемії, а отже – в абстрагуванні від його реального функціонування в мові як окремого лексико-семантичного варіанту. Так, наприклад, можна помітити, як прикметник гіркий, який іноді асоціюється           в українській або російській мовах з поняттям “неприємний”, породжує конотацію, що втілюється в досить різнопланових у номінативному плані фразеологічних одиниць різних мов: укр.: гірка доля, гіркий хліб; рос.: горькая правда, горький опыт. Порівняймо з іншим спектром смислових асоціацій              англ. корелята bitter: bitter frost (“сильний мороз”), bitter enemy (“запеклий ворог”), bitter sense of shame (“болісне відчуття сорому”).

Поряд з асоціаціями у процесі конотемізації активну дію виявляють емоції. Це зумовлюється тим, що емоції й оцінки відіграють настільки важливу роль                у житті людини та суспільства, що вони стають однією з форм віддзеркалення дійсності (В.І.Шаховський). Формуючи конотації на фоні емоцій, людина апелює до своєї емоційної пам’яті, тобто оживлює емоційні сліди того, що вона пережила раніше, переносить свій емоційний досвід з однієї ситуації в іншу.

Емотивні смисли, що відображають основні людські емоції,                                    є універсальними, а їхня лексична маніфестація, що конкретизує їх у різних аспектах, має національну специфіку. Так, наприклад, словом брехунець                         у жаргонній сфері української мови позначається радіоприймач, гучномовець, бурса – “професійно-технічне училище”, реанімація – “пивний бар”,               штукатурка – “косметика” тощо. Ті самі процеси спостерігаються і в англійській мові. Так, словом bull (“бик”) позначається поліцейський, cock (“півень”) – лідер, вожак, заводила, china (“порцеляна”) – зуби, coffin (“труна”) – танк або бронетранспортер, pork (тут “жирний шмат”) – державні субсидії, які отримує конгресмен для свого округа тощо.

Іншою чинником, що породжує конотацію, який тісно пов’язаний                       з емотивністю та оцінністю, є експресивність, яку породжує незвичайність факту об’єктивної реальності, його невідповідність стереотипам, що сформувалися               в суспільній свідомості. Нерідко певний ступінь експресивної конотації притаманний лексемам, які вживаються для іронічного змалювання явищ, протилежних за змістом або формою тим явищам, які ці лексеми номінують своїм узуальним значенням: укр. баскетболіст – “мала на зріст людина”, щастя – “венеричне захворювання”; рос. благословить – “засудити когось”; англ. babe (“малюк”) – “високий, кремезний чоловік”.

Особливою умовою реалізації конотемного потенціалу слова є його вживання у контексті. Саме контекст є способом виявлення значення лексичної одиниці, що реалізується в певний момент, значення, що є унікальним у кожному окремому випадку (М.П.Кочерган). При описі особливостей формування конотацій наголошується на тому, що “на формування конотацій лексеми вирішальний вплив справляють тип сприйняття або використання відповідного об’єкта дійсності, традиції літературного оброблення лексеми, історичний, релігійний, політичний, психологічний або інший культурний контекст її існування, етимологія та інші зовнішні відносно до її безпосереднього життя                в мові фактори”(Ю.Д.Апресян). Оскільки мовні контексти породжуються життєвими ситуаціями, то неважко прослідкувати, як різний ситуативний фон впливає на реалізацію тієї самої конотеми в декількох переносних значеннях однієї і тієї ж лексеми. Так, конотема ‘ефект вибуху’ англ. лексеми bomb (“бомба”) в контексті вживання її у сфері шоу-бізнесу породжує значення “повний провал”, у сфері наркоторгівлі та наркозалежності – “цигарка з маріхуаною”, у контексті молодіжного соціолекту – “щось дуже добре”. Дещо схожу ситуацію можна спостерігати в укр. лексемі малина, де конотема ‘солодка’ залежно від контексту                вживання може реалізовуватись у переносних значеннях “веселе життя” або                            “відсутність заборон”.

Серед прагматичних факторів, що можуть мати великий вплив не лише на формування, а й на реалізацію конотації, можна відмітити такий фактор, як фонове знання. Саме воно має здатність задіяти відомості, що були отримані свого часу з різних джерел, щоб у слушний момент реалізувати їх. Це – весь попередній досвід, який сприяє прийняттю й інтерпретації прямих і непрямих смислів, що з’являються у процесі комунікації. Саме фонові знання містять у собі сталі типові поведінкові сценарії у вигляді фреймів (М.Мінський, Ч.Філлмор) – структур, які репрезентують стереотипні ситуації у свідомості людини і призначені для ідентифікації нової ситуації, що ґрунтується на такому ситуативному шаблоні (Ф.С.Бацевич). На концептуальному рівні носії різних культур матимуть відповідно різні фреймові системи. У ході міжкультурної комунікації різниця                в системах виявляється дуже відчутно, адже з фреймом як з концептуальною структурою асоціюється інформація культурологічного плану. Так,                                у слов’янських, англійській, французькій мовах поняття свиня має                   негативну конотацію неохайності, невихованості, нахабності, невдячності                                  (пор. рос. подложить свинью або франц. jouer un tour de cochon).                                    В англ. фразеологізмі to make a pig of oneself, що означає “наїстися                      досхочу”, знаходить своє відображення конотація ненажерливості. Водночас                 у німецькій мові це поняття, навпаки, виявляє позитивну конотацію, що              втілилась у такій фразеологічній одиниці, як Schwein haben, яка                          означає “пощастило”.

Розділ 2 – “Способи реалізації лексичних конотацій в українській та англійській мовах”. Ментальний комплекс проекцій явищ навколишньої дійсності, тобто наша концептуальна система, у висловах, якими ми як мислимо, так і діємо, метафорична за своєю природою (Дж.Лакофф, М.Джонсон). Сучасна когнітивна лінгвістика розглядає метафору як процес, спосіб світобачення, спосіб моделювання світу і творення мовних картин світу (О.О.Тараненко). Стійкі метафори, що виникають, наприклад, під впливом розвитку суспільно-політичного життя в одній мові, згодом можуть запозичуватись іншою шляхом                      дослівного перекладу лексем-складників. Так, наприклад, у повоєнні роки                                       в англо-американському суспільстві виник метафоричний фразеологізм iron curtain, яким позначалась ідеологічна система, що панувала в країнах Східної Європи, які входили до щойно створеного “соціалістичного табору”. Прикметник iron – “залізний” – містив у собі імпліцитну конотацію міцності та непрохідності, а іменник curtain – “завіса” – конотацію закритості, відчуженості. У свою чергу, за часів панування комуністичної ідеології метафора ввійшла до лексики мов країн Східної Європи на позначення політичного режиму капіталістичних країн шляхом прямого перекладу – залізна завіса.

Метонімія як засіб встановлення еквівалентності за асоціацією між причиною і наслідком, предметом та властивістю тощо теж формує сферу реалізації конотативних компонентів значень слів. Конотації, що найбільш яскраво реалізуються в стійких метоніміях, надають можливості заощаджувати мовленнєві зусилля, дозволяють замінювати описовий зворот одним словом або містким словосполученням. Реалізація конотації, наприклад, у метонімічних перенесеннях, що позначають певні структури влади різних країн, – продуктивний процес у сучасних мовах.Так, іменник кремль, який за денотативним потенціалом є застарілим, у ХХ сторіччі набув імпліцитної конотації, коли позначав владу радянського уряду, що розміщувався в московському Кремлі. Після занепаду радянської системи метонімія не втратила своєї значущості, і слово Кремль продовжує асоціюватися з владою російського уряду.

Схожа ситуація спостерігається із стійкими метонімічними фразами                the White House, the British Crown. Але існують деякі відмінності від              українсько-російського варіанта метонімізації поняття влади. Коли іменник кремль, який містить конотацію уряду та його політики, вживається                               в повсякденному житті, він не потребує уточнення “московський” (а не новгородський чи тульський).

Метафорична та метонімічна спрямованість конотативних компонентів лексичних одиниць отримують своє відображення у фразеологічних одиницях. Це відбувається завдяки тому, що складні поняття, позначувані фразеологічними одиницями, формуються на основі образу-уявлення, який викликає певні емоції.  У процесі реалізації конотацій у фразеологічних одиницях спостерігається ефект протиставлення між основним парадигматичним значенням форми та її синтагматичним значенням, набутим унаслідок транспозиції – уживання складників фразеологізму в нехарактерній для них ситуації. Так, наприклад,               в англ. фразеологічній одиниці (далі – ФО) to recharge one’s batteries                    (букв. “перезарядити батарейки”), яка означає “відпочити”, дійсно спостерігається перерозподіл контекстуальної важливості семного складу. На перший план висувається конотема ‘енергетика’, заміщуючи основну сему ‘джерело’. Подібний процес відбувається і в інших англо-українських корелятивних парах ФО: a nail in the coffin – цвях у труні (“те, що прискорює невдачу”), to look for a needle in                 a haystack – шукати голку в сіні (“займатися важкою марною працею”), to keep one’s powder dry – тримати порох сухим (“бути готовим до несподіванок,                             неприємностей”) тощо.

Саме конотативні семи лексичних складників ФО і становлять образне ядро цієї ФО як певний знак, тому що “знак є не просто змістом, а таким змістом, який є здійсненим, утіленим або даним на будь-якому іншому субстраті, не на тому, який є субстратом речей або подій, які осмислюються” (О.Ф.Лосєв).

Різні ракурси сприйняття навколишньої реальності, які притаманні певним віковим чи мікросоціальним середовищам, породжують реалізацію різних конотативних відтінків того самого слова. Наприклад, коли іменник дах (крыша) реалізує конотацію ‘частина, яка знаходиться нагорі’ для жаргонного позначення голови і конотація ця виявляється, наприклад, у сленговому фразеологізмі з’їхав дах (рос. поехала крыша), можна твердити, очевидно, про одне середовище породження жаргонізму. Схожий механізм спостерігається в англ. корелятів attic, belfry, хоча в англійському кореляті вищенаведеної ФО – to be off someone’s nut – реалізується конотація зовсім іншої лексеми – nut, яка має асоціацію з головним мозком на основі формальної аналогії. Лексеми attic, belfry реалізують конотацію в інших синонімічних фразеологізмах – rats in attic (досл.: “щури на горищі”) або bats in the belfry (досл.: “кажани в дзвіниці”) – що, радше, відповідає укр. жуки            в голові або рос. тараканы в голове. Зазначимо, що якщо в англійській ФО свій конотемний потенціал актуалізують обидва складники, то в українському та російському корелятах – лише одна лексема – жуки чи тараканы.

Важливою сферою реалізації конотативних елементів значень є оказіональна лексика. Оскільки у творенні оказіоналізмів релевантним є такий стилістичний прийом, як іронія, то більш помітну роль у порівнянні з образністю й оцінністю          в актуалізації конотацій відіграють такі складники, як емотивність                                та експресивність.

Нерідко навіть морфеми починають нести в собі конотативне навантаження і стають досить продуктивними у творенні оказіоналізмів. Так, після метонімізації англ. оніма Watergate, яким позначався скандал, унаслідок якого пішов у відставку американський президент Річард Ніксон, елемент –gate набув за рахунок конотемізації відносної продуктивності в описі ситуації “скандал” не лише                       в англійській мові, з якої він походить: англ. Monicagate – скандал через оприлюднення статевих зв’язків Президента США Білла Клінтона та секретарки Білого Дому Моніки Лєвінські, укр. Ґонґадзегейт – скандал з приводу нерозкриття вбивства (вірогідно, політично замовленого) журналіста Георгія Ґонґадзе тощо.

При порівнянні конотативних компонентів, які актуалізуються                            в жаргонному прошарку мови, стає помітним, що ступінь активності емотивного складника є більш високим в українській мові за рахунок вищої продуктивності емотивних афіксів: укр.: котик, сонечко, голубонька, синочок, котяра, свинота, поплавщина; англ.: sunny, sweetie, drunkard, eatery. Актуалізуючись у сфері оказіоналізмів та деабревіантів (загальновідомих абревіатур, які у сфері мовного нонстандарту отримали інший варіант декодування), конотеми лексем як української, так і англійської мов виявляють приблизно однаковий ступінь експресивності, що виявляється у наявності деабревіантів в обох мовах.

Розділ 3 – “Зіставна характеристика конотативних компонентів фітонімів української та англійської мов”. Фітонімічну лексику було описано       в різних аспектах. Так, в етнопсихологічному аспекті описана семантика фітонімів (С.Браун, І.Е.Подолян); у семіологічному – символіка рослин в календарній обрядовості (Е.Є.Гаврилюк), фольклорних текстах (В.В.Галайчук), первинному та вторинному семіозісі (А.М.Сердюк); у порівняльно-історичному – семантична стратифікація фітонімічної номенклатури східнослов’янських мов (О.М.Пащенко); функціональному – як засіб відображення авторського бачення світу в художній літературі (А.П.Разан); у когнітивно-ономасіологічному аспекті здійснено зіставний аналіз назв лікарських рослин (Н.І.Панасенко). Ми розглянули фітоніми саме з конотемним потенціалом (далі – КП), який реалізовано в словах                  різних таксономічних класів лексики та тропах, тобто здійснивши                         порівняльно-типологічний аналіз реалізації КП фітонімів.

Оскільки рослини утворюють безпосереднє оточення людини-мовця               у навколишньому середовищі, то вони стають згодом тією сигнальною конкретною реалією, яка може однією з перших спасти на думку в процесі своєрідної “матеріалізації” абстрактного у свідомості мовця.

У зіставному аспекті може спостерігатися тотожність, схожість, часткова або повна розбіжність КП, що актуалізується фітонімами різних мов.

Класичним прикладом абсолютної тотожності реалізації символічного               КП є назви рослини Laurus nobilis (лавр): укр.: пожинати лаври, спочивати на лаврах, чужі лаври не дають спати; рос.: пожинать лавры, почить на лаврах, (чужие) лавры не дают спать; англ.: to reap one’s laurels,  to repose on one’s laurels, to look to one’s laurels. Сталість символічного навантаження лексеми простежується й в інших мовах: франц.: cueillir des lauriers, se reposer (s’endormir) sur ses lauriers, flétrir ses lauriers (у значенні “затьмарити свою славу”) або              нім.: Lorbeeren e ten, auf seinen Lorbeeren ausruhen, hier sind Lorbeeren zu pflücken (у значенні “тут можна прославитись”) тощо. Ця абсолютна тотожність доводить стабільність основного символічного значення денотата, що відбилось у сталому КП корелятів багатьох мов.

Прикладом часткового збігу реалізації компонентів КП може слугувати реалізація конотем ‘смуток’, ‘сум’ лексеми верба, з огляду на стале символічне значення верби (Salix alba). Частковість полягає в тому, що в англійській мові             ця лексема реалізує КП у фразеологічній сфері: to wear the willow (букв. “носити вербу”) – носити траур, тобто відбувається повна реалізація конотеми, тоді як             в українській та російській мовах спостерігається неповна її реалізація, що виявляється в додаванні до фітоніма епітета: укр.: плакуча верба або рос.: плакучая ива. Наявність цієї конотеми, що реалізує передусім свій образний складник, пояснюється формою верби зі звисаючим гіллям, що тяжіє до землі й нагадує стан душевного смутку. І, хоча спочатку сполученням плакуча верба номінувався вид верби Salix babylonica – верба, що росте біля водоймищ, має у власних тканинах підвищений вміст вологи, яка й випаровується на листях у вигляді крапель, що нагадують сльози, образ “плакучої верби” виникає все ж таки через асоціацію               з іншим біологічним видом – Salix alba. Це доводиться наявністю, наприклад,              у російській мові інших фітонімів з епітетом плакучий на позначення рослин зі звисаючим гіллям: плакучая берёза, плакучий кедр.

Якщо розглядати схожості та розбіжності в процесі реалізації                        КП фітонімів в українській та англійській мовах, можна помітити, що подібності виявляються при реалізації конотем, які позначають характерні ознаки відповідної рослини, і найчастіше такі, що притаманні лише їй. Наприклад, укр. приказка тремтіти, як осика на вітрі має схожий корелят в англ. паремійній сфері:                 to tremble like an aspen leaf, який, у свою чергу, повністю збігається                                з рос. дрожать, как осиновый лист, що пояснюється яскравою особливістю листя осики (Populus tremula) – тремтіти навіть за умов повного затишшя. Ця особливість зафіксована в латинській видовій назві рослини (лат. tremula – “та, що тремтить”). Отже, в обох мовах конотемізації зазнає характерна для явища, яке зазнає символізації, ознака.

Аналогія породжує виникнення тих чи інших складників конотації, які, комбінуючись у процесі її реалізації, представляють лексему в ролі частини фразеологічної одиниці або тропу. До того ж, у порівнюваних мовах                конотеми-кореляти можуть трансформуватися в конотації у різних стереотипних ситуаціях, які репрезентуються фреймами. Так, наприклад, якщо взяти                 англо-українську корелятивну пару фітонімів nettle – кропива, то, згідно принципу відображення в КП найхарактерніших ознак денотата, найбільш активною в обох мовах виявиться конотема ‘жалка’. Але негативне ставлення до цієї властивості рослини Urtica urens у досліджуваних мовах проявляє себе в різних ситуаціях актуалізації конотем: в англійській це “рішення про неприємні, але необхідні дії” – to grasp the nettle (букв. “хапатися за кропиву”) – “рішуче діяти” – конотація має конкретизований характер; в українській – “негативне ставлення до явища” – кропив’яне сім’я – “чиновники, канцеляристи, які брали хабарі”, кропив’яним сім’ям засипати – “засипати докорами” – конотація має абстрактний характер, оскільки реалізується у фреймовій моделі більш загального плану (“негативне ставлення”), яка, у свою чергу, застосовується в різних конкретних ситуаціях.

При зіставному аналізі реалізації КП фітонімів української та англійської мов виявляється, що найбільш відчутно цей процес відбувається в паремійній та фразеологічній сферах. Питома вага фітонімів обох мов виявляється майже однаковою з невеликою перевагою англійських у паремійній сфері (43,36% українських та 56,74% англійських) та українських – у фразеологічному (57,55% українських та 42,45% англійських). Пояснюється це тим, що фразеологізми та паремії є класами, що мають давнішню історію виникнення й існування, ніж, скажімо, жаргонізми. Спільними конотемами, які реалізують фітоніми української та англійської мов у паремійній сфері, виявляються ті семи, які позначають найбільш характерні ознаки тієї чи іншої рослини: ‘міцність’ (дуб/oak; горіх/nut), ‘пекучість’ (кропива/nettle), ‘краса’ та ‘оманливість’ (троянда (рожа)/rose) тощо. Щодо власне фітонімів, що позначають рослини, риси яких відображаються                  в пареміях, то найбільший конотемний потенціал в українській мові виявляють такі: верба, горох, груша, цибуля, а в англійській – grape (“виноград”),                           nut (“горіх”), oak (“дуб”), apple (“яблуко”), cherry (“вишня”), willow                        (“верба”) – тобто фітоніми, які позначають рослини, характерні для ареалу існування мовців

Те саме стосується й конотем, реалізованих у фразеологічній сфері. Однак, оскільки деякі фразеологічні одиниці складають окрему групу, де функціонують конотеми, які утворилися під впливом міфологічних образів загальнолюдського характеру, то відносно високий відсоток збігу реалізованих конотацій (11,32%) спричинений залученням до цих класів лексем, що позначають символи загальносвітової культури: яблуко/apple, терен/sloe – або запозичені з інших культур: пальма/palm, лавр/laurel. В інших випадках спостерігається та ж ситуація, що й у паремійній сфері, – спільними конотемами, які реалізують фітоніми української та англійської мов у паремійній сфері, виявляються ті семи, які фіксують характерні ознаки тієї чи іншої рослини: ‘дешевий’, ‘покарання’, ‘кулеподібний’ (біб/bean), ‘сум’ (верба/willow), ‘міцність’ (горіх/nut). Найчастіше реалізацію власного КП в українській мові виявляють фітоніми: мак, горох, капуста, в англійській – bean (“біб”), oats (“овес”), apple (“яблуко”) – тобто, фітоніми, що називають господарськи важливі для того чи іншого етносу рослини.

Оскільки формальна аналогія пов’язує різні предмети на основі зовнішньої схожості, то фітоніми реалізовуватимуть конотеми, спільні з відповідними конотемами лексем, що позначають поняття, для яких обрані фітоніми                        є замісниками: укр. апельсин – “ручна граната”, банани – “брюки”, горох – “патрони”, лимонка – “граната”, морквина – “руда дівчина”; англ. apple   (“яблуко”) – “бейсбольний м’яч”, “земна куля”, “ручна граната”, gooseberry (“аґрус”) – “дротяний їжак” у жаргоні військових, nettle (“кропива”) – “джерело подразнення, роздратування”, nuts (“горіхи”) – “серцевина, ядро”, pineapple (“ананас”) – “ручна граната”, rose (“троянда”) – “насадка-розбризкувач”, tu ip (“ріпа”) – “старовинний кишеньковий годинник”.

Якщо формальна аналогія спрацьовує на основі первинного сприйняття двох схожих предметів за допомогою органів почуттів, то змістова аналогія діє                      в результаті переосмислення, пізнання внутрішньої структури одного предмета          та перенесення властивостей (найбільш типових) на елементи внутрішньої структури іншого предмета або явища: укр. бамбук – “психично неврівноважена людина”, нецікава, “порожня особа”, малина – “веселе життя”,  фіг – “нічого”; англ. beans (“боби”) – “провіант” або “завідувач ідальні” в жаргоні військових, carrot (“морквина”) – “зваблива річ, принада”, fig (“фіга”) – “щось маленьке, знецінене”, lemon (“лимон”) – “неприємна особа, огидний тип”, oaken          (“дубовий”) – “солідний, міцний”, pink (“гвоздика”) – “зразок для наслідування”, pumpkin (“гарбуз”) – “дурна, самовдоволена людина”, rose (“троянда”) – “зразок досконалості”, periwinkle (“барвінок”) – те саме, pumpkin (“гарбуз”) – “дурень”, tu ip (“ріпа”) – те саме.

Окрему групу понять, де фітоніми використовуються для жаргонного заміщення, є поняття соматичної сфери: голова – укр. гарбуз, диня, кавун;                 рос. арбуз, дыня, репа, тыква; англ. bean (“біб”), lemon (“лимон”), nut (“горіх”), onion (“цибуля”), potato (“картопля”); ніс – англ. banana (“банан”); сідниці –                    укр. яблучка, персик(и);  рос. помидоры та сфери статевих стосунків: чоловічі статеві органи – укр. хрін; рос. баклажан, банан, морковка, огурец, перец, хрен;               англ. almond (“мигдаль”), cucumber (“огірок”), onion (“цибуля”), radish (“редис”), tu ip (“ріпа”) – фалос; укр. помідори; рос. абрикосы, орехи, помидоры;                  англ. apples (“яблука”), apricots (“абрикоси”), gooseberries (“аґрус”), nuts (“горіхи”) – сім’яники; жіночі статеві органи та вторинні статеві ознаки – англ. cabbage (“капуста”), fig (“фіга”), parsley (“петрушка”) – зовнішні статеві органи; укр. кавуни (кавунцята); рос. ананас; англ. apples (“яблука”), melons (“дині”) – груди. Це характерно для всієї жаргонної сфери будь-якої мови взагалі. Крім цього, під жаргонне заміщення можуть підпадати й інші реалії навколишнього буття.

Окрім первинної конотації, формальна аналогія може породжувати на її основі ще й конотацію вторинну, яка реалізується в жаргонній сфері                                у вигляді ФО. Вторинність полягає в тому, що реалізація конотації у фразовій єдності відбувається на основі конотації, яка виявляється в лексемі-ядрі:                 укр. кавун розколоти – “розбити голову”, збивати (рубати) капусту – “заробляти гроші”, висіти на пальмі – “займати горішню нару у в’язниці”; англ. banana republic (букв. “бананова республіка”) – слабкорозвинена аграрна країна (переважно латиноамериканська), oaken citizen (букв. “дубовий громадянин”) – “істинний громадянин”, the bloom of the plum (букв. “цвіт сливи”) – “ніжна свіжість, шарм” тощо.

У жаргонній сфері фітоніми англійської мови реалізують власний КП частіше, ніж їхні українські кореляти (21,05% українських та 78,95% англійських). Така відчутна перевага англійських фітонімів може бути пояснена частішим використанням фітонімів в українській мові для поетичного змалювання світу,            а не для повсякденної вторинної номінації, а також більш інтенсивним процесом жаргонізації в англійській мові

ВИСНОВКИ

Конотація є особливим мовним явищем, що охоплює сферу                асоціативно-образного уявлення про позначену реалію на основі усвідомлення внутрішніх механізмів найменування. Конотація є реалізацією конотеми – потенційної семи, яка не завжди фіксована в тлумачних словниках, але наявна              у свідомості мовця національно-мовного соціуму, соціальних макро- або мікрогруп. Сукупність конотем формує КПЛ, який актуалізується за будь-яких умов спілкування або ідіолектного опису середовища існування мовця.

У процесі виділення основ виникнення конотативних відтінків лексичних значень слів з’ясовується їхня білатеральна природа, що виявляється в наявності асоціативного та емоційного векторів механізму їх виникнення.

При зіставному аналізі конотацій в українській і англійській мовах виявлено, що базою для їхнього мовного втілення слугують образний, оцінний, емотивний та експресивний складники конотеми, які мають когнітивний та емоційний характер, а вже в процесі втілення конотації в мовленнєвих ситуаціях на них нашаровуються додаткові компоненти семантичної структури слова, що мають етнокультурний або соціокультурний характер.

Найсприятливішим середовищем для актуалізації конотеми у вигляді конотації є середовище контекстуальне, яке може бути не лише фактором виникнення додаткових значень, а й фоном їх функціонування. Для самого процесу реалізації конотації найбільше значення мають ситуативний, культурний та психологічний контексти.

У певному контексті за допомогою фонових знань реалізується КПЛ, що свого часу сформувався у свідомості мовця. Саме під час реалізації конотативної інформації, зумовленої образом, який слугує основою аналогії, у фреймі, відбувається перехід компонентів концептуальних структур у мовні,                            зокрема, семантичні.

Актуалізуючись ізольовано або, частіше, комбіновано, конотемні складники спричиняють у лексемі семантичну деривацію – появу у семантичному полі лексеми нових лексико-семантичних варіантів – та надають їй можливості для метафоричної, метонімічної, іронічної номінації. Виконуючи саме ці функції, лексема реалізує власний конотемний потенціал у вигляді конотацій, наявних                у фразеологічних та пареміологічних одиницях мови, а також у її жаргонній сфері й оказіоналізмах.

          Представлений у дослідженні підхід до конотативних компонентів лексичної семантики як до одного з параметрів міжмовного зіставлення може сприяти подальшому, більш поглибленому вивченню конотації у психолінгвістиці, соціолінгвістиці, етнопсихології, лінгвокультурології. Крім того, подібний підхід надає можливість для вдосконалення методики дослідження конотацій                          у лексикологічній сфері, наприклад, у класах прагматонімів (одиниць рекламної сфери) або в інших ономастико-таксономічних класах, оказіоналістичній сфері та на матеріалі інших мов світу.