ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА
Альтернативное Название: ЮРИДИЧЕСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ корейского языка: СТРУКТУРА И СЕМАНТИКА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, визначено мету та завдання, основні положення, що виносяться на захист, окреслено матеріал дослідження та методи його аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність отриманих результатів.


У першому розділі – “Екстралінгвістична зумовленість структурно-семантичної специфіки правничої термінології корейської мови” – розкрито теоретичні засади дослідження правничої термінології корейської мови, роль екстралінгвістичних чинників у формуванні та становленні термінології права на Корейському півострові, розглянуто основні види іншомовних запозичень у складі правничої термінології корейської мови на сучасному етапі її функціонування, а також здійснено семіотичний аналіз юридичної термінології корейської мови.


У сучасному термінознавстві існує досить багато визначень терміна і концептуальних підходів до його розуміння. У роботі для розрізнення понять “термін” і “загальновживане слово” ми виходимо з таких ознак термінологічної одиниці: 1) термін – це мовна одиниця (слово або словосполучення) спеціальної сфери вжитку; 2) термін – це найменування спеціального об’єкта або поняття, котрому відповідає дефініція, що точно відбиває зміст відповідного поняття і виділяє такі його ознаки, що дають можливість відмежувати одне поняття від іншого і водночас дозволяють поставити це поняття у певний класифікаційний ряд.


Корейська правнича термінологія характеризується низкою специфічних рис у порівнянні з правничими термінологіями інших національних мов, із терміносистемами інших галузей знань, а також із загальновживаною лексикою. На перетині цих трьох ліній чітко проступає особливість структурно-семантичної організації термінологічної парадигми. Вона визначається групою факторів – екстралінгвістичних (включають в себе особливості предметної сфери мови права та шляхів соціально-культурного та історичного розвитку корейської нації) та внутрішньолінгвістичних (лексична та словотворча парадигми корейської мови).


Розвиток спеціальних лексичних систем у національних мовах є явищем соціально детермінованим. Корейська мова, яка належить до далекосхідного мовного ареалу, із давніх часів зазнавала безпосереднього впливу з боку китайської, за рахунок котрого корейська мова у синхронії приблизно на 70% складається з ханмунної лексики. До основних соціолінгвістичних чинників, що впливали на закріплення китайських правознавчих термінів у корейській мові, слід віднести релігійні та культурно-політичні контакти.


У корейській мові пост-японського періоду можна виділити декілька етапів розвитку, а саме: 1) кодифікація сучасної літературної мови та поява у 1933 р. терміна “стандартна мова” на її позначення; 2) поступове ідеологічне розшарування корейського суспільства і остаточний розкол країни на дві держави у 1953 р.; 2) виділення “стандартної” (на Півдні) та “культурної” (на Півночі) мов як двох різновидів корейської мови та їхній подальший розвиток.


У КНДР, зокрема, категоричність тону щодо звернення лише до внутрішніх ресурсів корейської мови, насамперед автохтонного пласту лексики, та вилучення сино-корейських слів із ужитку згодом дещо пом’якшилася і слова ієрогліфічного походження разом із іншомовними запозиченнями отримали право на існування у терміносистемах. Подібна зміна позиції у мовному плануванні пояснюється тим, що лексика корейської мови на 65-70% складається зі слів китайського походження.


Запозичення належить до одного з видів термінотворення. Запозичення – це універсальне мовне явище, яке полягає у акцепції однією мовою лінгвістичного матеріалу іншої мови внаслідок екстралінгвістичних контактів між ними, відмінних за рівнями і формами (Е.Ф.Володарська).


У складі юридичної термінолексики СКМ варто було б виділити три основних види запозичень: фонетичні, семантичні (кальки) та графічні. Фонетичні запозичення – це слова, зокрема терміни, які після адаптації у мові-реципієнті зберігають і значення, і звучання слова мови-джерела, наприклад: 알리바이 “алібі”, 리스 “фінансова оренда” тощо. Велика кількість запозичень виявляють здатність входити до складу термінологічної лексики на правах терміноелементів, поєднуючись із терміноелементами ханмунного походження, унаслідок чого утворюються терміни-напівфонетичні запозичення, які Д.С.Лотте визначав як змішані запозичення або “терміни-гібриди”. Останні складаються з іншомовного слова, що передається засобами фонетичної транскрипції СКМ та власне значущої силабоморфеми (або навіть декількох), яка несе певне смислове навантаження, наприклад: 게르만법 “германське право”, 로마법 “римське право” тощо. Семантичні запозичення – це іноземні слова або словосполучення, що побудовані відповідно до структурно-семантичних моделей та словотворчих засобів мови-реципієнта. Для корейця, обізнаного з ієрогліфами, є зрозумілою внутрішня форма терміна, запозиченого з китайської або з японської мови. Такий тип запозичень називається графічним (термін З.Новотної).


Майже на п’ять тисяч терміноодиниць права корейської мови припадає лише 70 фонетичних запозичень, здебільшого – з англійської та інших європейських мов, тобто їхня частка становить лише 1,6% від загальної кількості юридичних термінів у СКМ.


У корейській правничій термінології фонетичний тип запозичень трапляється нечасто. Таке явище визначається стійкою, історично зумовленою тенденцією до використання ханмунної лексики для задоволення потреб спеціальної номінації. Для термінології права корейської мови характерним є запозичення слів та словосполучень у їхньому прямому, номінативному значенні шляхом семантичної трансформації структури цих термінів засобами ханмунної лексики.


Термінологія конкретної наукової галузі – це не просто сукупність (список) термінів, а семіологічна система, тобто вираження певної системи понять, яка в свою чергу відбиває певний науковий світогляд (Лінгвістичний енциклопедичний словник). Семіотичне членування мови висуває свої вимоги до дослідження термінів з погляду семантики, синтактики та прагматики. (Ю.С.Степанов; Ч.У.Моррис).


У плані семантики до терміна як одиниці терміносистеми висуваються такі вимоги: 1) однозначність, тобто моносемія у межах власної терміносистеми (Р.А. Будагов) або принаймні прагнення до однозначності (К.А. Левковська; О.О. Реформатський); 2) прагнення до усунення синонімії; 3) точність у номінативній функції (співвіднесеності з науковим поняттям) (О.О. Реформатський; В.І. Ульянов); 4) наявність системності тезаурусного типу (О.О. Селіванова; Н.В. Васильєва). Важливим набутком терміна є наявність дефініції.


Системність і дериваційні можливості правничої термінології корейської мови найвиразніше проявляються в лексико-семантичних відносинах, у яких перебувають терміни всередині системи, а саме: 1) гіперо-гіпонімічних: 제도 “інститут” → 사면제도 “інститут помилування”, 대리제도 “інститут представництва” тощо; 2) антонімічних (бажаних): 선의점유 “сумлінне володіння” – 악의점유 “несумлінне володіння”; 3) синонімічних (небажаних): 손해배상 “відшкодування збитків” – 손실보상 “компенсація неотриманого прибутку (вигоди)” тощо.


Терміни юриспруденції позначають переважно абстрактні поняття, тому виконання цієї функції вимагає однозначності терміна. Проте, часто той чи інший термін права, опинившись за межами своєї терміносистеми, стає денотатом іншого наукового поняття, наприклад: правничий термін “право” одночасно функціонує у термінології математики, у сакральній (буддійській) термінології; 견책 “дисциплінарне зауваження, догана” є спільним і для правничої, і для військової термінології; терміни 경매 “аукціон”, 계약 “договір” та багато інших уживаються як у правознавстві, так і в економічній науці.


У плані синтактики основний наголос робиться на: 1) регулярності формально-мовної оформленості терміна відповідно до наявних у мові моделей і способів словотвору; 2) оптимальній довжині терміна.


Регулярність формально-мовної оформленості за нормами словотвору. Терміни утворюють систему не тільки на основі понятійних, але й словотвірних та дериватологічних зв’язків (А.В. Косов): 저작권 “авторське право”, 비호권 “право на притулок” тощо; 국제법 “міжнародне право”, 민법 “цивільне право” тощо. Словотворчі форманти – та – мають спеціалізацію в межах терміносистеми права, групуючи терміни за принципом належності до одного семантичного поля.


Оптимальна довжина терміна. Задовольнити цю вимогу дозволяє контракція як спосіб словотвору в межах сино-корейської лексики, за якою утворюються контрактури шляхом скорочення морфосилабем у складних лексичних конструкціях. Наприклад, термін 계약금 “сума, депонована за контрактом” був утворений від 계약보증금, 근로권 “право на працю” – від 근로기본권 тощо.


Метою висування вимог до термінів у плані прагматики є створення таких терміносистем, які були б зручними у користуванні та професійному спілкуванні. Вони окреслюють коло умов щодо функціонального застосування термінології: 1) вузьке професійне поширення та вмотивованість тільки власною терміносистемою; 2) евфонічність терміна; 3) стилістична нейтральність терміна тощо. Термін зазвичай є вмотивованим. Вмотивованість визначається ознаками поняття, що виражається терміном, і базується на раціональній виправданості зв’язку між значенням та внутрішньою формою (Т.Р.Кияк).


Здійснене дослідження термінології права сучасної корейської мови (СКМ) з боку синтактики, семантики та прагматики показало, що: 1) термінологія права СКМ є відкритою системою; 2) системна організація правничої термінології СКМ реалізується на двох рівнях – логічному й лінгвальному; 3) юридична термінологія корейської мови становить певну структурну та лексико-семантичну єдність, що відображає становлення корейської юридичної традиції в цілому; 4) термінологія права СКМ є відкритою підсистемою лексики корейської мови, що визначається такими факторами: а) здатністю залучати не тільки мовний, а й немовний матеріал; б) здатністю термінів детермінологізовуватися та поповнювати склад загальновживаної лексики; в) використанням спільного з іншими країнами далекосхідного культурно-історичного ареалу ханмунного лексичного матеріалу з однотипними моделями та засобами словотвору для побудови термінів; 5) вона є цілісною, що забезпечується внутрішніми концептуальними понятійними зв’язками; 6) у терміносистемі наявні синоніми, а також антоніми.


У другому розділі – “Внутрішньомовні механізми утворення лексем: таксономія засобів деривації у ханмунній лексиці корейської мови” – докладно розглянуто структурно-типологічні особливості ханмунної лексики корейської мови, описано основні формальні способи словотвору в її межах, а також запропоновано алгоритм виділення структурно-семантичних моделей слів-композитів зі складу ханмунної лексики.


Лексичний склад корейської мови можна поділити на слова власне корейського походження (питому лексику), китаїзми (до яких застосовують терміни “ханмунна лексика” або “сино-корейська лексика”) та іншомовні запозичення. Відсоткове співвідношення зазначених шарів лексики постійно змінюється.


Словотворчі форманти (морфеми) ханмунної лексики співвідносяться з: 1) ідеографічними (ієрогліфічними) знаками; 2) звуковою оболонкою; 3) певними особливостями структурного характеру; 4) конкретною семантикою (за винятком афіксів).


Відомо, що ханмунна лексика має генетичну спорідненість із лексикою китайської мови. Слово у китайській мові, посідаючи центральне місце в її лексичній системі, знаходиться у складних відносинах із такими поняттями, як склад, морфема, ієрогліф (В.І. Горєлов). Проте на відміну від китайської мови, де питання розрізнення морфосилабеми і простого слова й досі залишається нерозв’язаним, у ханмунній лексиці корейської мови слово чітко відмежоване від морфосилабеми.


Словотвір ханмунної лексики реалізується переважно за допомогою таких способів: 1) словоскладання на основі злиття двох або більше морфосилабем здебільшого за наявними в мові моделями без матеріальних (фонетичних) змін; 2) редуплікація, що є автономним стосовно композиції типом утворення лексичних одиниць, і виявляється у подвоєнні окремих морфосилабем або слів (продуктами редуплікації є також складні слова); 3) контракція, що відбувається шляхом скорочення морфосилабем у складних лексичних конструкціях (є прямо протилежним композиції способом, хоча й таким, що прилягає до неї); 4) афіксація – морфологічний спосіб творення слів за допомогою афіксів; 5) зрощення, що належить до лексико-синтаксичного способу словотвору; воно ще розглядається як лексикалізація словосполучень.


На основі кількісно-складового та семантичного критеріїв можна виділити декілька категорій китаїзмів у СКМ (класифікація за О.І. Смирницьким):


1) прості слова з погляду структури мають у своєму складі лише одну кореневу силабоморфему, наприклад: “річка”, “гора” тощо. Сюди ж належать такі деетимологізовані лексеми, як: 찰나 (刹那) “мить, миттєвість”, 포도 (葡萄) “виноград” тощо;


2) похідні слова – деривати, які у своєму складі мають афіксальні силабоморфеми: 자동화 “автоматизація”, 중요성 “важливість” тощо;


3) складні слова (композити), в основу яких входять дві чи більше кореневих силабоморфем: 학교 “школа”, 체조 “гімнастика” тощо. Сюди ж належать продукти лексикалізації словосполучень, тобто лексичні зрощення: 시장경제 “ринкова економіка”, 보험회사 “страхова компанія” тощо. Багато корейських мовознавців погоджуються, що до складних слів з огляду на їхню структуру також прилягають ханмунні слова-повтори: 별별 “різний, всілякий”, 명명백백 “очевидний, ясний” тощо.


Серед корейських лінгвістів структуру та семантику китаїзмів-композитів досліджували Кім Джонг Тхек, Сім Дже Гі, Сонг Кі Джунг, Джонг Вон Су, Сін Гі Санг та інші. У китайській лінгвістиці окремим питанням цієї проблеми присвячені праці В.М. Солнцева, А.Л. Семенас, О.П. Фролової, І.В. Горєлова. На синтаксичну природу китаїзмів у японській мові вказували Т. Окуцу, Т. Кагеяма, К. Йокосава, М. Умеда та інші дослідники.


Якщо врахувати той факт, що в композиті відносини між компонентами нічим не виражені, то композитне значення формується внутрішніми відносинами між компонентами композита (О.Д. Мешков), які Б.Ю. Городецький визначає як “семантичні реляції”. У роботі застосовується метод трансформації, який виявляє змістовий зв’язок між компонентами шляхом розгортання слова до рівня словосполучення.


Ієрархію словотвірних моделей для ханмунного пласту лексики корейської мови подаємо нижче. Зазначені моделі є характерними як для двоскладових складних слів (СС) загальновживаної або термінологічної лексики, так і для складних лексичних конструкцій.


1. Копулятивний тип: 1) Аrad <+> Аrad (компоненти слів, що утворюються за цією моделлю, мають лексичне значення, що співвідноситься з ознакою або якістю): 평화 → [/ “рівний” + / “гармонійний”] → “мир”; 2) Vrad <+> Vrad (обидва компоненти слів, що утворюються за цією моделлю, мають лексичне значення, що співвідноситься з дією або станом): 교육→ [/ “вчити” + / “виховувати”] → “освіта”; 3) Nrad <+> Nrad (компоненти слів, що утворюються за цією моделлю, мають лексичне значення, що співвідноситься з предметом, істотою або абстрактним поняттям): 물건→ [/ “річ” + / “річ”] → “речі, товари”; 4) Vrad + Arad (у цьому випадку перший компонент співвідноситься з дією, а другий – зі станом, який настає після дії, закладеної в першому компоненті; тип семантико-синтаксичного зв’язку між компонентами є результативним): 개량 → [/ “виправити” + / “бути добрим, хорошим”] → “поліпшення”; 5) Adrad <+> Adrad: 상호 → [/ “взаємно” + / “взаємно”] → “взаємно”.


2. Підрядний тип:


1) “означення + означуване” (субстантивні композити): a) Аrad +> Nrad (перший компонент групи слів, що утворюється за цією схемою, співвідноситься з прикметником, який виступає ознакою або уточненням стосовно другого компонента): 미인→ [/ “красивий” + / “людина”] → “красень, красуня”; б) Nrad +> Nrad: 마차 → [/ “кінь” + / “віз”] → “транспортний засіб (на колесах)”; в) Vrad +> Nrad (як і в попередній моделі функції першого компонента у цій схемі полягають у конкретизації та доповненні другого компонента, який співвідноситься з іменником): 주택 → [/ “перебувати, мешкати” + / “дім”] → “дім, будинок”.


2) “доповнення + дієслово” (дієслівні композити): a) Nrad +> Vrad (у випадку з цією моделлю компонент, що виступає в ролі доповнення в діагностуючій моделі, може мати різну семантику, наприклад, інструментальну, місцеву, темпоральну тощо): 독살→ [/ “отрута” + / “вбивати”] → “отруєння”; б) Adrad + Vrad: 재고 → [/ “знову” + / “обдумувати”] → “переоцінка, перегляд, ревізія”; в) “дієслово + об’єкт” Vrad –> Nrad (у цій моделі об’єкт майже завжди прямий): 감봉 → [/ “скорочувати” + / “платня”] → “скорочення зарплатні”.


3. Предикативна модель (Srad – Prad): 1) Nrad => Vrad: 지진 → [/ “земля” + / “труситись”] → “землетрус”; 2) Nrad => Аrad: 야심 → [/ “ніч” + / “глибокий”] → “глибока ніч”.


У третьому розділі – “Словотвірна парадигма юридичних термінів корейської мови” – розглянуто питання морфологічного способу словотвору; терміни права корейської мови, що являють собою СС, розподілено за основними словотвірними моделями; розглянуто термінологічну афіксацію.


Способи словотвору у термінологічній системі права корейської мови підпорядковуються нормам словотвору в межах ханмунної лексичної підсистеми, однак продуктивність кожного з них різна. З огляду на ступінь продуктивності способів словотвору у межах ханмунної лексики корейської мови, в утворенні правознавчих термінів корейської мови застосовуються: 1) словоскладання (композиція): а) словоскладання на рівні двокомпонентних термінів-композитів; б) словоскладання на рівні багатокомпонентних термінів-композитів; 2) афіксація: а) префіксація; б) суфіксація.


Залежно від кількості та характеру компонентів (силабоморфем), з яких складається лексема, терміни-композити були поділені на дві групи: Т-СС першого рівня, що становлять терміни двокомпонентної будови та Т-СС другого рівня, що складаються з чотирьох або трьох кореневих морфосилабем.


Словотвірна модель – це стабільна структура, яка має узагальнене категоріальне значення. Вона стоїть на початку словотворчого процесу і визначає, як за допомогою словотвірних елементів мови утворюються похідні слова (І. Костадінова). Структурна модель впливає на вмотивованість термінів: у певній семантичній моделі краще вмотивовані ті терміни, які представлені найчастіше вживаною структурною моделлю (Т.Р. Кияк). Корейська правнича термінологія поповнюється тими ж шляхами, використовує ті ж самі способи словотвору й словотворчі засоби, що й загальнолітературна мова. Разом із тим простежується певна специфіка у використанні морфологічних способів творення юридичних термінів. З погляду комбінаторних властивостей складових термінів-композитів їх можна поділити на нижченаведені групи:


 


 


 


I. Сурядні композити.


1) дієслівні терміни-композити, кореневі морфеми яких несуть у собі семантику власне дії: словотвірна модель 1 (V <+> V): 각하 (却下) → <1> 물리쳐서 “відхилити” + <2> 떨어지다 “занепасти” → “відхилення позову, відмова у розгляді позову; звільнення, усунення з посади”; 감사 (監査) → <1> 보다, 살피다 “дивитись, спостерігати” + <2> 사실하다, 조사하다 “перевіряти” → “аудит”;


2) предметні терміни-композити – композити, кореневі морфеми яких несуть у собі семантику власне предметності: словотвірна модель 2 (N <+> N): 과실 (過失) → <1> 잘못 “провина” + <2> 실수 “помилка” → “провина; недбалість; необережність”; 위력 (威力) → <1> (세력) “сила” + <2> “сила” → “повноваження, право, влада”.


II. Підрядні композити – лексеми (терміни), утворені шляхом словоскладання, кореневі морфеми у складі яких демонструють нерівноправність семантико-синтаксичних відношень: словотвірна модель 3 (V +> N): 대주 (貸主) → <1> 빌려준 “той, що позичає” + <2> “сторона, людина” → “кредитор, орендодавець”; 동산 (動産) → <1> 움직일 있는 “рухоме (те, що рухається, може пересуватися)” + <2> 재산 “майно” → “рухоме майно”; словотвірна модель 4 (N +> N): 각료 (閣僚) → <1> 내각의 “Кабінет міністрів” + <2> 인원 (장관) “члени” → “рада міністрів, члени кабінету міністрів”; 공권 (公權) → <1>공공 “громади” + <2> 권리 “право” → громадянські права; словотвірна модель 5 (V –> N): 감봉 (減俸) → <2> 봉급을 “оплата праці” + <1> 줄이다 “скорочувати, урізати” → “зниження заробітної плати, зменшення заробітної плати в порядку стягнення”; 검시 (檢屍) → <2> 시체를 “труп” + <1> 검사하다 “обстежувати, вивчати” → “автопсія; коронерське розслідування (випадків раптової смерті з ознаками насильства)”; словотвірна модель 6 (Ad +> V): 강박 (强迫) → <1> 강하게 (강제로) “сильно, посилено” + <2> 핍박하다, 몹시 괴롭게 굴다 “знущатися” → “примус, застосування сили”; 고의 (故意) → <1> 일부러 “навмисне” + <2> 뜻하다, 생각하다 “думати” → “намір; замір; злочинний задум”; словотвірна модель 7 (A +> N): 누범 (累犯) → <1> 여러 “декілька” + <2> 범죄 “злочин” → “повторно скоєний злочин, рецидив”; 대사 (大赦) → <1> “великий”; <2> 용서 “прощення, пробачення” → “амністія, помилування”; словотвірна модель 8 (N => V): 수상 (首相) → <1> 첫머리, 우두머리() “голова, лідер” + <2> 관찰하다 “наглядати” → “прем’єр-міністр”; 은행 (銀行) → <1> () “гроші” + <2> 돌아가다 “обертатися, перебувати в обігу” → “банк”.


У сучасній корейській мові функціонує чимало багатокомпонентних лексичних одиниць, які структурно корелюють із синтаксичними комплексами. Саме до таких перехідних явищ у корейській правничій термінології належать полікомпонентні терміни, утворені шляхом інтеграції лексем у єдине лексичне ціле. Мовний статус таких утворень і досі залишається відкритим питанням корейського мовознавства. Основні структурні моделі багатокомпонентних термінів-композитів (термінів-лексичних зрощень) у сучасній корейській мові наведені нижче.


I. Сурядні композити: словотвірна модель V <+> V: 동맹파업 “страйк”, 조정이혼 “розлучення в судовому порядку” тощо.


II. Підрядні композити: 1) словотвірна модель V +> N: 감사위원 “член ревізійної комісії”, 면소사유 “підстава для звільнення (з-під варти) тощо; 2) словотвірна модель N +> N: 국가기관 “державні органи, державний апарат”, 국가원수 “монарх; глава держави”, 국민주권 “національний суверенітет” тощо; 3) словотвірна модель V –> N: 권리침해 “порушення прав”, 권한대행 “представництво інтересів (третіх осіб)”, 사물관할 “матеріальна юрисдикція” тощо; 4) словотвірна модель Ad +> V: 임의규정 “добровільне право”, 임의대리 “добровільний представник, уповноважений”, 자치입법 “автономна законодавча діяльність” тощо; 5) словотвірна модель A +> N: 간접강제 “непрямий примус”, 간접정범 “непрямий виконавець злочину”, 간접증거 “непрямий доказ” тощо.


Дослідженню афіксального словотвору в межах ханмунної лексики корейської мови присвячена низка праць, у яких висвітлюються різні його аспекти, проте статус багатьох афіксальних словотворчих формантів і досі залишається суперечливим. Як кількість словотворчих формантів, так і їхній склад не збігаються у працях різних вчених. Дослідники погоджуються з тим, що в термінології здатні вживатися афікси, які є типовими для конкретної термінології, тобто відбувається спеціалізація певних словотворчих формантів у межах конкретної терміносистеми, що супроводжується закріпленням за ними спеціальних значень.


Для систематизації словотворчих засобів, що використовуються у корейській правничій термінології, було розглянуто термінологічні суфікси та термінологічні префікси.


Термінологічні суфікси: 1) /: 경찰관 “співробітник поліції”, 대법관 “суддя Верховного Суду”; 2) /: 공화국 “республіка”, 군주국 “монархія”; 3) /: 거부권 “право вето; вето”, 공표권 “свобода совісті”; 4) /: 계약금 “завдаток; сума, депонована за контрактом”, 공탁금 “сума депозиту”; 5) /: 소급력 “зворотна сила (закону)”, 증거력 “допустимість доказів”; 6) /: 과태료 “стягнення”; 7) /: 매장물 “корисні копалини”, 유실물 “утрачене майно; утрачена власність”; 8) /: 강제벌 “примусове покарання”, 징계벌 “дисциплінарне стягнення”; 9) /: 과실범 “злочинна халатність”, 교사범 “підбурювання”, 망각범 “злочин через необережність”; 10) /: 상속법 “спадкове право”, 불문법 “узуальне право”, 판례법 “прецедентне право” тощо; 11) /: 국방부 “Міністерство оборони”, 노동부 “Міністерство праці”; 12) /: 예비비 “резервний капітал”, 창업비 “статутний капітал”; 13) /: 법무사 “нотаріус”; 14) /: 대리상 “агент”; 15) /: 계약서 “контракт”, 보증서 “страхування на випадок порушення зобов’язання” тощо; 16) /: 교도소 “місце позбавлення волі”, 구치소 “в’язниця”; 17) /: 대법원 “Верховний Суд”; 18) /: 감정인 “свідок-експерт”, 공증인 “нотаріус”, 변호인 “адвокат”; 19) /: 대표자 “представник, делегат”, 발명자 “винахідник”; 20) /: 민법전 “Цивільний кодекс”, 상법전 “Комерційний кодекс”; 21) /: 대리점 “торговий агент”; 22) /: 공화제 “республіканська система правління”, 대의제 “представницька система; інститут представництва”; 23) /: 강요죄 “злочинне вимагання”, 공갈죄 “шантаж”; 24) /: 권리증 “сертифікат власності”, 영수증 “розписка; поручництво”; 25) /: 거주지 “місце проживання”, 발행지 “місце випуску цінних паперів”; 26) /: 법제처 “державне управління юстиції”; 27) /: 검찰청 “прокуратура”, 교육청 “управління освіти”; 28) /: 선고형 “вирок”, 처단형 “покарання”.


Термінологічні префікси: 1) (:): 가석방 “дострокове або тимчасове звільнення ув’язненого з тюрми”; 2) (): 공기업 “державне підприємство”; 3) (): 근저당 “фінансове поручництво”; 4) (): 대의제 “юридична фікція”; 5) (): 대헌장 “Велика хартія вольностей”; 6) (): 임대차 “оренда”; 7) (): 재경매 “повторний аукціон”; 8) (): 부동산 “нерухоме майно”; 9) : 상행위 “торгова операція”; 10) (): 소상인 “малий бізнес”; 11) (): 3 “третя особа”; 12. (): 주등기 “основна реєстрація”; 13) (): 중과실 “крайня недбалість”.


Відсутність флексійного фонду, а також відносна обмеженість кола словотворчих афіксів у словах ханмунного пласту лексики зумовлює такі тенденції в галузі правничої термінології: 1) високу продуктивність складання коренів, а також складання основ (зрощення); 2) тісний зв’язок афіксації зі словоскладанням; 3) злиття корейських субстантивних біномів у СС з утворенням лексичних зрощень (або термінів-багатокомпонентних слів), причому лексикалізація словосполучень відбувається на основі словотвірних моделей.


 


ВИСНОВКИ


 


Результати комплексного дослідження особливостей структурно-семантичної (словотвірної) організації правничих термінів корейської мови дозволяють зробити нижченаведені висновки.


1. Аналіз теоретичного матеріалу в галузі термінознавства свідчить про те, що на сучасному етапі термінології різних мов активно вивчаються з багатьох лінгвістичних позицій, серед яких чільне місце посідає морфологічний та структурно-семантичний опис терміноодиниць. Водночас, як свідчить корейська наукова література, термінологію права корейської мови донині аналізували здебільшого виключно з боку її словникової фіксації, тоді як всебічний структурно-семантичний аналіз її складників – термінів – досі у працях із корейських лінгвістів не висвітлювався.


2. Відносно раннє становлення правничої науки і, відповідно, її терміносистеми виправдовує використання ханмунної лексики у її розбудові. Низка таких екстралінгвістичних чинників, як постійні контакти із сусідніми країнами (зокрема з Китаєм), зумовили фундаментальні зміни в лексичному складі корейської мови. Дослідження дозволяє зробити висновок про те, що складність процесу формування юридичної термінології корейської мови, котрий супроводжувався тривалим впливом китайської (а пізніше і японської) правової традиції, а також постійний вплив китайської мови обумовили той факт, що основою розбудови правничої термінології СКМ стала ханмунна лексика.


3. Будь-яка галузева лексика становить автономне утворення усередині лексичної системи певної мови. Тому окремий розділ дисертації присвячено розглядові структурно-типологічних особливостей ханмунної лексики корейської мови. У результаті було встановлено, що завдяки такій особливості, як коренеізоляція (прояв тривалого впливу типологічно неспорідненої китайської мови на корейську), ханмунна лексика у порівнянні з питомою відзначається здатністю утворювати нові слова при збереженні стислої мовної форми. Ця властивість ханмунної лексики особливо цінна в розбудові галузевих лексичних систем загалом та утворенні юридичних термінів зокрема. Основними формальними засобами утворення нових лексем у межах ханмунної лексики корейської мови виступають композиція (що включає в себе редуплікацію), контракція та афіксація.


4. Дериваційна система корейської мови виступає посередником між науковою інтенцією дослідника та власне корейською мовою. На основі аналізу термінів-монолексем було встановлено, що найбільшою продуктивністю в утворенні правничих термінів характеризується словоскладання – усі терміни-СС у структурному плані поділяються на двокомпонентні та багатокомпонентні (зрощення). Другим за продуктивністю способом утворення термінологічних одиниць є афіксація. Термінологічний словотвір у галузі права, на відміну від словотвору в літературній корейській мові, характеризується тим, що він: 1) не використовує автохтонний лексичний матеріал; 2) послуговується обмеженим колом способів словотвору.


5. Терміни права корейської мови – це складні структурні й семантичні утворення, які у свою чергу є результатом різних способів комбінації їхніх складників. Залучення методики моделювання словотворчих процесів дозволило унаочнити складні внутрішньомовні процеси, що відбуваються під час спеціальної номінації, а також надати завершеності результатам дослідження. Виходячи з цього, моделі термінів-композитів несуть в собі інформацію про їхню структуру та семантику.


Модель терміна ми розглядаємо як логічне завершення типової для певної термінології тенденції до відбору та закріплення за нею певного арсеналу регулярних способів утворення термінів із сукупності способів утворення слів у загальновживаній лексиці. Термінологія права “надає перевагу” лише деяким із усіх структурно-семантичних моделей, за якими утворюються композити-китаїзми у літературній корейській мові. Таким чином, усі композити, утворені на основі ханмунного лексичного матеріалу, були поділені на сурядні (із незалежним характером відносин між силабоморфемами) та підрядні, в кожному з яких виділяються різноманітні підтипи.


6. Семантичні відносини між компонентами двокомпонентних юридичних термінів представлені у дисертації у вигляді восьми словотвірних моделей. Моделі виступають абстрактними, логічно завершеними схемами слів, що здатні наповнюватися лексичним матеріалом. Таким чином, структурація моделей дозволяє визначити найбільш продуктивні з них для правничої термінології корейської мови. Частотність окремих моделей у порівнянні з іншими шляхами утворення термінів має великий вплив на вмотивованість терміна. Аналіз показав, що кількість двокомпонентних сурядних композитів становить 224 термінологічні одиниці, причому за моделлю V <+> V утворено 193 терміни, а за моделлю N <+> N – 31. Загальна кількість підрядних композитів у правничій термінології корейської мови становить 246 одиниць. Продуктивність моделей, за якими утворено терміни, також неоднакова: за моделлю N +> N утворено 109 термінів, за моделлю V +> N – 49, за моделлю Ad +> V – 35, за моделлю V -> N – 39, за моделлю A +> N – 14. Кількість предикативних термінів, утворених за структурно-семантичною моделлю N – V, становить лише 4 одиниці, що свідчить про її невисоку продуктивність.


7. Лексичні зрощення, що утворюються внаслідок лексикалізації словосполучень, становлять більшість серед одиниць корейської правничої термінології, утворених внаслідок словоскладання. Структурованість багатокомпонентних термінів-композитів виявляється у сполучуваності компонентів терміна, аналогічної до синтаксичної організації словосполучення.


Зі збільшенням кількості компонентів терміна спостерігається зменшення кількості моделей, за якими вони утворюються. Так, в утворенні термінів-лексичних зрощень мало задіяні копулятивні моделі (всього одна – V <+> V). Широкий вжиток моделей, за якими утворюються багатокомпонентні терміни, що позначають складні поняття, пояснюється їх здатністю мотивовано варіювати засоби мовної номінації. Якщо в утворенні двокомпонентних термінів-композитів задіяні вісім структурно-семантичних моделей, то терміни-багатокомпонентні композити утворюються на основі шести моделей. Так, для термінів-лексичних зрощень слід визнати характерною велику частотність таких моделей термінотворення (у порядку зменшення продуктивності в межах терміносистеми права корейської мови), як N +> N, A +> N, V –> N, V +> N та Ad +> V.


8. Аналіз смислової та структурно-семантичної організації багатокомпонентних термінів свідчить про те, що двокомпонентним термінам властива міцність семантичного зв’язку компонентів, тоді як чотирикомпонентні та терміни з більшою кількістю компонентів являють собою одиниці з розчленованою номінацією, оскільки вони утворюються здебільшого за наявними у корейській мові моделями утворення словосполучень, або, іншими словами, є продуктами лексикалізації словосполучень. Слід зазначити, що значення як одних, так і інших не є простою сумою значень їхніх компонентів. Таким чином, міцність семантичного зв’язку між компонентами слабшає зі збільшенням кількості компонентів.


Критерій спаяності компонентів дозволяє виявляти семантичне ядро та залишкову морфосилабему у трикомпонентних термінах. Залишкова морфема на основі застосування цілої низки критеріїв може кваліфікуватися або як коренева морфема, або як термінологічний афікс.


 


В утворенні термінів-афіксальних слів, за нашими підрахунками, бере участь 28 термінологічних суфіксів та 13 термінологічних префіксів, причому кожен словотворчий формант демонструє різний ступінь продуктивності.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины