У першому розділі “Теоретико-методичні основи територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень” розглянуто загальнотеоретичні питання щодо автомобільного пасажирського транспорту як галузевої системи, здійснено аналіз поглядів на сутність таких понять: “транспортна система”,” територіальна організація”; поглиблено поняття “територіальна організація автомобільних пасажирських перевезень”, доповнено систему принципів та умов територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень в умовах ринкової економіки; розглянуто основні показники та індикатори функціонування пасажирської автотранспортної системи.

Транспорт – важлива складова в структурі економіки будь-якої держави. Ефективне функціонування транспортного комплексу є підгрунттям для структурних перетворень та зростання економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях, захисту економічних інтересів, зміцнення обороноздатності країни.

Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова транспортної системи України. Він може розглядатися як окрема велика галузева територіальна система, маючи всі необхідні ознаки такої системи: наявність великої кількості взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів; складність функції, спрямованої на досягнення заданої мети; можливість диференціації на підсистеми, мета функціонування яких підпорядкована меті функціонування системи в цілому; структурованість управління; розгалуженість інформаційної мережі та інтенсивність потоків інформації; взаємодія з навколишнім середовищем і функціонуванням за умови впливу спонтанних збурень у самій системі. Мета функціонування автотранспорту як системи – задоволення потреб населення і господарства в перевезеннях. Як системне утворення транспортна система характеризується поліструктурністю. Основним видом є функціональна структура, яку доцільно розглядати в таких аспектах: компонентно-функціональному, територіально-функціональному, організаційно-управлінському. Результатом діяльності автомобільного пасажирського транспорту є переміщення пасажирів у просторі з трудовою, культурно-побутовою та іншою метою. Продукція пасажирського автомобільного транспорту – сам процес перевезення пасажирів, який розглядається як корисний ефект транспортної діяльності. Обсяг продукції пасажирського транспорту визначається кількістю поїздок пасажирів та їх віддалю.

Під територіальною організацією автомобільних пасажирських перевезень слід розуміти науково-обгрунтоване розміщення і взаємодію усіх складових пасажирської автотранспортної системи: автомобільних доріг, рухомого складу пасажирського автотранспорту, пунктів обслуговування пасажирів, підприємств сфери обслуговування, об’єктів інфраструктури, які об’єднанні структурами управління з метою отримання значного економічного і соціального ефекту від діяльності пасажирського автотранспорту. Слід розрізняти поняття територіальна організація автомобільних пасажирських перевезень та територіальна організація пасажирського автотранспорту, яке є вужчим і не включає в себе ті складові, які безпосередньо характеризують сам процес перевезення пасажирів. Територіальній організації автомобільних пасажирських перевезень властиві специфічні риси, які обумовлені особливостями функціонування структури транспортної системи. Одним з важливих питань в суспільно-географічному дослідженні територіальної організації пасажирських автоперевезень є вивчення їх територіальної структури, як важливої складової територіальної організації. Територіальна структура – це співвідношення і взаємне розміщення складових (елементів) пасажирської автотранспортної системи на певній території. Територіальна структура пасажирської автотранспортної системи представлена лінійними елементами – дорогами, точковими – автотранспортними пунктами, вузлами та дрібними точковими елементами (інфраструктурні пункти) та ареальними елементами – автотранспортними районами, приміськими зонами.