ЭВОЛЮЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ЯДРА ЛЕКСИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ АНГЛИЙСКОГО И НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКОВ В VIII-XX ВВ. (СТРУКТУРНЫЙ, СЕМАНТИЧЕСКИЙ, ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЭВОЛЮЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ЯДРА ЛЕКСИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ АНГЛИЙСКОГО И НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКОВ В VIII-XX ВВ. (СТРУКТУРНЫЙ, СЕМАНТИЧЕСКИЙ, ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ)
Альтернативное Название: ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРИЧНОГО ЯДРА ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ В VIII-XX СТ. (структурний, семантичний, функціональний аналіз)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Перший розділ “Принципи структурування лексичної системи в термінах “ядро-периферія”” присвячено висвітленню історії вивчення тих прошарків лексикону, які, з огляду на притаманні їм унікальні якості, несуть значне комунікативне і системне навантаження. В ньому, на підставі аналізу раніше виконаних досліджень, формується термінологічний апарат і обґрунтовуються критерії розмежування ядерних і периферійних пластів лексичної системи.


Розробка напрямку, відповідно до якого лексична система вивчається за принципом ядерності/периферійності її складових, розпочалася з 20-х рр. ХХ століття. Втім, вивчення літератури за цим питанням продемонструвало, що ряд аспектів залишаються дискусійними. До таких передусім належать: 1) зміст терміна “ядерний словник”, 2) критерії виділення ядра лексичної системи.


Аналіз термінів, які використовуються в цій парадигмі, – загальне ядро, ядро лексикону/ядерний словник/ядерна лексика, базисний словник/концепти базового рівня, основний словниковий/лексичний фонд, – та їхнього наповнення дозволив дійти висновку, що вибір терміна – це завдання скоріше технічне, аніж концептуальне. Ми надаємо перевагу двом термінам: ядерний словник та історичне ядро при застосуванні системного й еволюційного підходів. Коли ж ядерний словник (ЯС) розглядається як дискретне явище, синонімічно використовуються терміни ядерна лексика, ядерні лексеми, ядерні лексичні одиниці, ядро лексикону.


Аналіз критеріїв виявив їх розмаїття, що зумовлено різною спрямованістю конкретних досліджень. Разом із цим стало очевидним, що при будь-якому підході дослідників цікавило не ядро лексичної системи в цілому, а лексеми, окремі ознаки яких дозволяють вирізнити їх із загальної “словникової маси”. Окрім цього, нерідко пропоновані критерії (часто вельми розпливчасті за своєю сутністю) лише описували якості лексем, а не характеризували їх. До таких критерїїв перш за все можна віднести наступні – психологічна важливість (О.М.Кузнєцов), життєва важливість (М.К.Гуричьова, А.Рона-Таш, Б.О.Сєрєбрєнніков, П.Я.Черних), культурна нейтральність (Г.Дерфер, R.Dixon), семантична вагомість (В.В.Вахмістров), загальновідомість і загальновживаність (Є.М.Галкіна-Федорук, Є.М.Мельцер, О.О.Реформатський, А.В.Філіпов, М.М.Шанський, М.Мodiano, Ch.Ogden, R.Quirk, J.Sankoff, G.Stein). Інші ж критерії – словотворча активність (В.В.Виноградов, О.О.Крєтов), полісемантичність (R.Carter, M.Stubbs), частотність (О.О.Крєтов, О.В.Петроченков, B.Baker, D.Crystal, H.Eaton, А.Peyawary, М.Swadesh), широта сполучуваності (К.Т.Баранцев, В.В.Вахмістров, Є.М.Галкіна-Федорук), стилістична нейтральність (R.Carter, M.Stubbs) – скоріш за все є ознаками, які витікають із центральності одиниць, а не критеріями відбору.


Отже, вирішення завдання виділення ядра словникового складу мови, який є системним утворенням, що знаходиться в стані постійної мінливості, повинно спиратись не на ознаки лексичних одиниць, а на визнання системності лексикону, яку розуміють як історичну категорію.


Вивчення літератури з історичної лінгвістики (Н.М.Амосова, В.В.Виноградов, В.І.Скибіна, Ch. Barber, A.Baugh, L.Campbell, G.Hughes, R.Lass) дає підстави вважати таким критерієм хронологічну стабільність. По-перше, цей критерій є об’єктивним, а отже дозволяє чітко окреслити межі ядра лексичної системи мови. По-друге, він є універсальним і релевантним як для виділення ядра різних підсистем мови, так і ядра різних мов, отже, надає можливість подивитись на проблему з точки зору мовних універсалій. По-третє, він дає підстави для вивчення, окрім структурного і функціонального, також еволюційного аспекта ЯС, дозволяє врахувати статус ЯС у системі й особливості його взаємодії з іншими шарами лексики.


Додатковим аргументом для нас став той факт, що критерій хронологічної стійкості вже було верифіковано в дослідженнях В.І.Скибіної з точки зору його значущості для підтримання англійської мови в стані гомеостазису в ході її трансформації в поліетнічну.


Другий розділ “Характеристика ядерного словника англійської й німецької мовприсвячено виявленню кореляції між хронологічною стійкістю та іншими властивостями ЯС, що вимагало комплексної характеристики англійського ЯС (далі АЯС), дослідження комплексу характеристик німецького ЯС (далі НЯС), а також вивчення напрямків розвитку ЯС англійскої й німецької мов. Окрім цього, було проведене зіставлення отриманих результатів з метою визначення універсальних властивостей і особливостей розвитку ЯС.


У ході комплексного аналізу одиниць ЯС англійської й німецької мов було встановлено, що 98% лексем притаманні такі властивості: 1) морфологічна простота, 2) стилістична нейтральність, 3) переважно номінативний характер, 4) полісемантичність, 5) висока частотність, 6) широкий спектр синонімічних відношень, 7) високий словотворчий потенціал.


Спостереження над генезисом ЯС обох мов дозволило встановити пряму залежність між стійкістю лексичних одиниць у часі й наявністю у них сукупності наведених вище характеристик, що, на наш погляд, є аргументом на користь визнання такої тези універсальною. Діалектика цієї універсальності полягає в тому, що вона не виключає своєрідності прояву загальної закономірності в кожній із мов. Так, німецькому ЯС притаманні більш складна морфологічна структура (56% односкладових ЛО порівняно з 80% в АЯС), вищій ступінь стилістичної маркованості (82% стилістично нейтральних ЛО порівняно з 97% в АЯС) і словотворчого потенціалу (14 порівняно з 8 в АЯС), англійському ЯС – більш розвинена полісемія (7 значень порівняно з 2 у НЯС), вища частотність (653 ЛО в 1000 найбільш частотних, порівняно з 755 у НЯС) і широкий обсяг синонімічних зв’язків (14 порівняно з 5 в НЯС).


Ті ж самі спостереження дозволили встановити взаємозумовленість базових характеристик ЯС і визначити тип кореляції між природою ЯС і його еволюційним дуалізмом, який полягає в органічному поєднанні результатів реалізації двох істотних властивостей – стійкості й мінливості.


Так, морфологічна простота, стилістична нейтральність і полісемантичність забезпечують функціональну центральність ЯС, яка проявляється в високій частотності, що дозволяє підтримувати ЯС в актуалізованому стані. Саме таким чином функціональна центральність призводить до затребуваності такої властивості, як мінливість, тобто сприяє інтенсифікації процесів розвитку ЯС у ході реалізації його словотворчого потенціалу.


Слід підкреслити, що прояв мінливості в формі словотворчої активності на матеріалі одиниць ЯС простежується з найранніших етапів розвитку обох германських мов. Уже в давньоанглійський і давньоверхньонімецький періоди, згідно з даними діахронічного аналізу, ЯС став основою для утворення відповідно 1186 і 1813 похідних і складних слів, що залишились у вжитку дотепер (напр. АЯС – 47% афіксальним способом: OE fore-+sēon > NE foresee, v; OE cyning+-dōm > NE kingdom, n; OE thanc+-full > NE thankful, adj; 30% словоскладанням: OE īs+calde > NE ice-cold, n; OE londes+mark > NE landmark, n; OE north+mann > NE northman, n; 23% безафіксним способом: OE cælf (NE calf, n) → OE cælfian (NE calve, v); OE fisc (NE fish, n) → OE fiscian (NE fish, v); НЯС – 47% афіксальним способом: AHD prōt+-los > NHD brotlos, adj; AHD int-+zunden > NHD entzünden, v; AHD kuni[n]g+-in > NHD Königin, s; 31% безафіксним способом: AHD sichur (NHD sicher, adj) → AHD sihhurōn (NHD siche , v); AHD ubil (NHD übel, adj) → AHD ubil (NHD Übel, n); 21% - словоскладанням: AHD boum+wolle > NHD Baumwolle, s; AHD erda+bibēn > NHD Erdbeben, s). Упродовж усієї історії кількість таких одиниць склала 18080 в англійській мові і 58351 – у німецькій; індекс словотворчої активності, таким чином, дорівнює 8 і 14 відповідно.


При абсолютній ідентичності самої тенденції еволюції ЯС досліджуваних мов, процес реалізації словотворчого потенціалу відзначався специфікою в кожній із них, яка полягала в пріоритетності окремих видів словотвору. Найбільш продуктивними в ході історії розвитку ЯС англійської мови були семантична деривація та афіксація, в той час як у ході еволюції ЯС німецької мови найбільш значною була питома вага словоскладання.


З усіх словотворчих процесів найбільш рельєфно мінливість ЯС демонструє семантична деривація. В ході еволюції в досліджуваних мовах відбувались ідентичні семантичні процеси, до того ж, в порівнюваному обсязі. Ці процеси полягали в:


-            метафоризації (ginger, n OE 'the rhizome of the tropical plant with hot spicy taste '® 1843 'spirit, mettle'; Blume, s AHD ‘Pflanze, die größere Blüten hervorbringt’ ® NHD Schaum auf dem Bierglas),


-            метонімізації (ale, n OE 'a beverage made from an infusion of malt by fermentation, flavoured with hops' ® OE ‘a festival at which much ale was drunk’; Brust, s AHD ‘vordere Seite des Rumpfes bei Mensch' ® NHD ‘Brustschwimmen’),


-            конкретизації (thank, n OE 'thought '® OE ‘grateful thought, gratitude’; Mann, s AHD ‘erwachsene Person männlichen Geschlechts’ ® AHD ‘Ehemann’),


-            генералізації (empty, adj OE 'unmarried' ® OE 'containing nothing, void of contents’; Perle, s AHD ‘glänzendes, von Perlmuscheln gebildetes, hartes Kugelchen, das als Schmuck verwendet wird' ® MHD Juwel),


-            термінологізації (dry, adj OE ‘destitute of moisture' ® ME Med. 'not marked by a discharge of matter, phlegm, as diseases’; Balken, s AHD ‘vierkantiges, massives, langes Stück Bauholz’ ® MHD Mus.der zwei oder mehrere Notenhälse verbindende dicke Strich’),


-            пейорації (business, n OE activity® OE ‘mischievous activity’; Di e, s AHD junges Mädchen® MHD ‘Prostituierte’),


-            амеліорації (man, n OE ‘an adult male person' ® 1541 ‘a person of position, importance’; Gesellschaft, s AHD ‘Gesamtheit der Menschen, die unter bestimmten sozialen Verhältnissen zusammen leben’ ® NHD ‘ obere Schicht der Bevölkerung'),


-            евфемізації (rest, v OE 'to take repose, esp. by going to sleep '® OE ‘to be dead’; empfangen, v AHD bekommen, erhalten ® NHD schwanger werden’),


-            енантіосемії (crisp, adj OE 'having a wrinkled surface' ® OE 'smooth, shining, clear'; leihen, v AHD ‘vorübergehend aus seinem Besitz zur Verfügung stellen’ ® AHD ‘sich etw. aus dem Besitz oder dem Verfügungsrecht eines anderen erbitten'),


-            граматикалізації (go, v OE to move towards the place® ME used to denote smth that will happen in future’; werden, v AHD in einem bestimmten Zustand kommen® MHD zur Bildung des Futurs’),


-            авто-конверсивних змінах (call, v OE to address smb by name loudly in order he heard you® ME to be called be name’; heißen, v AHD nennen® MHD sich nennen’).


Більшість значень з’явилася внаслідок метафоризації (43% і 46%) та конкретизації (30% і 22%), роль інших видів варіюється незначною мірою. Усього в ході семантичних трансформацій англійського й німецького ЯС на основі 2166 і 4122 лексичних одиниць було утворено 15757 і 8455 значень. Індекс полісемії, таким чином, складає 7 і 2 відповідно.


У свою чергу зміни, які мали місце, посилили прояв мінливості як властивості мови, що знайшло вираження в подальшому підвищенні словотворчої активності й у зростанні рівня полісемії, а також визначили наявність інших характеристик ЯС – розширення мережі синонімічних зв’язків і збільшення охоплення семантичного континууму мови (100% семантичних категорій).


Наявність характеристик, зумовлених мінливістю ЯС, призводить до формування розгалуженої мережі структурних і семантичних звязків ЯС з різними за часом появи шарами лексики, враховуючи крайню периферію, що визначило структурну центральність ЯС. Основи широкої мережі відношень було закладено ще в давньоанглійський і давньоверхньонімецький періоди розвитку англійської й німецької мов. Ці зв’язки зміцнюють життєздатність ЯС, гарантуючи його стабільність і забезпечуючи, таким чином, реалізацію іншого аспекту еволюційного дуалізму ЯС - стійкості. Інакше кажучи, стійкість ЯС забезпечується його мінливістю.


Окрім щільної мережі відношень ЯС з іншими шарами лексики, його стійкість проявляється в підтриманні вихідної семантики самих одиниць ЯС в англійській і німецькій мовах: семантичні трансформації після дивергенції мов не призвели до розриву семантичних зв’язків між основними і переносними значеннями англійських і німецьких ядерних лексем, що походять з одного етимона. Процеси формування похідних значень ЯС відбувалися здебільшого в спільних напрямках, що призводило до утворення тотожних переносних значень (пор. needle, n OE a long pointed metal pin with the hole in one end’ → NE a piece of magnetized steel used as an indicator of direction in the compass’ / Nadel, s AHD feiner, spitzer Gegenstand aus Metall’ → NHD beweglicher Zeiger eines Kompass’; nut, n OE ’a dry fruit with a seed and hard shell’ → NE a head’ / Nuss, s AHD rundliche Frucht mit harter Schale mit meist essbaren Ke ’→ NHD Kopf’; snow, n OE water frozen into soft white flakes’ → NE cocaine’ / Schnee, s AHD weiße Flocken aus gefrorenes Wasser’→ NHD Kokain’. Переважна більшість основних значень залишилась у відношеннях тотожності (пор. bee, n a black and yellow insect with a sting/ Biene, s braunliches fliegendes Insekt mit einem Giftstachel; honey, n a sweet sticky golden substance produced by bees/ Hönig, s feste, gelbe, süße Masse, die von Bienen verarbeitet wird; ice, n frozen water’ / Eis, s gefrorenes Wasser’; weapon, n an instrument used in warfare to attack and overcome an enemy/ Waffe, s Instrument als Mittel zum Angriff auf einen Gegner’) і подібності (пор. ask, v to call upon for information or an answer/ heischen, v gebieterisch, mit Nachdruck forde , verlangen; bottom, n the lowest part of anything, the base’ / Boden, s Erde’; mere, n a lake, a pond’ / Meer, s sich weithin ausdehnende, das Festland umgebende Wassermasse, die einen großen Teil der Erdoberfläche bedeckt’; slay, v to kill violently’ / schlagen, v einen Schlag versetzen, mit Schlagen traktieren, prügeln’) до сучасного етапу еволюції мов, зберігаючи споконвічну мотивацію.


Відмінності в семантиці ядерних лексем-корелятів, які мають місце в поодиноких випадках, жодною мірою не означають повного розходження значень, які часто зберігають вихідну мотивацію (пор. brook, n a small stream/ Bruch, s Sumpfland, Moor mit Baümen und Sträuche ’; leap, v to jump high or over a distance’ / laufen, v sich auf den Fußen in schnellerem Tempo fortbewegen’; silly, adj foolish’ / selig, adj einem tiefen Glucksgefuhl hingegeben; town, n the place with many buildings where people live and work’ / Zaun, s Abgrenzung aus Metall- oder Holzstäben’; welkin, n the vault of heaven overhead, the sky’ / Wolke, s sichtbar in der Atmosphäre schwebende Ansammlung von Wassertröpfchen’). В цілому, отримані результати підтвердили, що ядерні лексеми демонструють константні характеристики, в тому числі й у плані змісту.


Отримані висновки підтверджують тезу про те, що стабільність сукупності лексичних одиниць, які характеризуються наведеним набором ознак, не є випадковою. Навпаки, відбувалася селекція в ядро найбільш необхідних для збереження і розвитку лексичної системи складових, чиї властивості дозволяють їм впливати на процеси її еволюції.


В третьому розділі “Еволюційна значущість історичного ядра лексичної системи англійської й німецької мовпроаналізовано інтенсивність еволюційних процесів у ядрі лексичних систем англійської й німецької мов, розроблено поняття структурної центральності ЯС, обґрунтовано еволюційну центральність ЯС, яку доведено в ході порівняння процесів розвитку ЯС і лексичної системи в цілому.


Дослідження продемонструвало, що ЯС є центром еволюційних процесів у лексичній системі. Еволюційна центральність ЯС проявляється в інтенсивності процесів всередені ядра та високому рівні впливу на напрямки розвитку лексичної системи і взаємодії з іншими її ділянками. Ця взаємодія полягає в тому, що завдяки постійній підтримці ЯС в актуалізованому стані, а також формуванню щільної мережі відношень з усіма частинами лексичного складу всі зміни в системі неминуче проектуються в її ядро, яке, в свою чергу, ініціює зміни в системі в цілому, оскільки все, що відбувається в ядрі, викликає відгук у системі. Так тенденції, закладені в ядрі, отримують реалізацію в усій лексичній системі.


Підґрунтям для такого висновку є вивчення двох рівноважливих у даному контексті процесів: еволюції ЯС і формування зв’язків з усіма іншими елементами лексичної системи.


Вивчення еволюції ЯС, яку простежено напротязі VIII-XX ст., показало, що розвиток ЯС відбувався в результаті словотворчих процесів, основним серед яких є семантична деривація.


Дослідження динаміки семантичних перетворень ЯС англійської мови, методика якого полягала у підрахунку кількості новоутворень і архаїзмів у кожному з періодів еволюції та у визначенні піків і спадів активності розвитку його семантики, засвідчило високий ступінь інтенсивності змін. До того ж, темпи семантичних трансформацій ЯС у кожен із періодів варіювались.


Встановлено, що окремі піки підвищеної активності утворення значень ядерних лексем припадають на 1450 р. (97 значень), 1530 р. (111), 1590 р. (94), 1611 р. (108), архаїзації – на 1450 р. (21), 1590 р. (20), 1611 р. (23), 1667 р. (26), 1697 р. (27). Очевидно, що окремі роки підвищеної активності утворення й архаїзації значень збігаються: 1450, 1590 и 1611 рр. Періоди спаду активності творення й архаїзації значень також відповідні: 1430, 1500, 1505, 1555, 1724, 1754-1800, 1900 рр.


Отримані результати порівнювалися з даними про особливості й темпи розвитку лексичної системи в цілому, які, за матеріалами досліджень у галузі історичної лексикології, мали піки активності поповнення словникового складу англійської мови шляхом запозичень і словотворчих процесів у 1450, 1460 рр., 1550-1600 та 1610-1624 рр., 1650 р., а піки архаїзації ЛО – у період 1650-1700 рр. Спад інтенсивності новоутворень і архаїзації простежується в періоди 1460-1500 рр., 1700 р., 1710-1724 рр., 1750- 1800 рр. та 1900 р. (за даними T.Nevalainen, R.Brendt).


Більш того, в цілому збігаються не лише кількісні, а й якісні показники динаміки розвитку ЯС і лексичної системи. Показовим у цьому плані є, зокрема, активне творення морської термінології як в ядрі, так і в лексичній системі в цілому в період нормалізації (XVII-XVIII ст.), що стимулюється зростанням морської майстерності в період Англо-Голандських війн та експансії в Новий Світ. Окремі піки активності цих процесів у ядрі припадають на період з 1622 по 1640 р. і 1769 р., коли семантичних змін зазнали такі ядерні лексеми: post, n (1622), shoot, v (1622), make v (1624), trim, v (1624), run, v (1625), spill, n (1625), bridle, n (1626), cap, n (1626), cat, n (1626), horse, n (1626), pillow, n (1626), heave, v (1626), set, v (1626), watch, n (1626), beam, n (1627), draw, v (1627), foul, v (1627), full, adj (1627), right, v (1627), stop, v (1627), cradle, n (1627), nut, n (1627), rider, n (1627), stand, v (1627), bold, adj (1628), strike, v (1628), open, v (1628), fetch, v (1630), forward, adv (1630), knot, n (1633), work, v (1633), pipe, n (1638), winch, n (1640), bend, n (1769), bill, n (1769), bolster, n (1769), cleat, n (1769), deep, n (1769), eat, v (1769), flight, n (1769), fox, n (1769), heart, n (1769), house, v (1769), lean, adj (1769), mark, n (1769), skin, n (1769), spur, n (1769), swing, v (1769), ін.


Дослідження продемонструвало наявність чіткої кореляції періодів інтенсивного розвитку (піків активної появи інновацій та архаїзації значень) історичного ядра з відповідними за інтенсивністю та хронологічними рамками етапами розвитку лексичної системи в цілому і історії англійського етносу. Збіг темпів розвитку ЯС і системи в цілому свідчить про те, що хронологічно стійке ядро чутливо реагує як на зовнішні стосовно системи зміни, так і внутрішні. Інакше кажучи, ядро не лише в повному обсязі включається до адаптивних процесів системи, але й виступає їхнім центром, що й надає йому високої еволюційної значущості.


Однак еволюційна центральність ЯС цим не вичерпується. Доказом центрального місця історичного ядра в еволюційних перетвореннях є те, що воно є центром відтворення лексичної системи мови, а також осереддям формування, апробації й затребування еволюційних процесів, притаманних лексичній системі в цілому. Як показав діахронний аналіз реалізації словотворчого потенціалу англійського і німецького ЯС, залучення ядра до активних процесів словотвору протягом усієї історії розвитку та інтенсивне використання його здатності до самовідтворення в процесі номінації помітно збагатили похідними від ЯС словниковий склад досліджуваних мов (14% Longman Universal English Dictionary та 48% Duden Deutsch Universal Wörterbuch).


Способи відтворення лексична система також бере з ядра. Уже в давньоанглійський і давньоверхньонімецький періоди еволюції англійскої і німецької мов усі основні способи словотвору – афіксація, словоскладання, безафіксний словотвір, семантична деривація - активно застосовувалися в ЯС. Інтенсивне використання зазначених способів переконливо говорить про те, що вони не лише сформувались, але й пройшли апробацію в ядрі лексичної системи. В ньому вони й зберігаються, постійно функціонуючи в ході еволюції, а також залишаючись актуальними й затребуваними аж до сьогодення, про що свідчить циклічність процесів на всіх етапах мовного розвитку.


Акумулятивні властивості ядра засвідчують і семантичні трансформації. Основні способи семантичної деривації, сформовані й апробовані в давньоанглійський період, залишаються актуальними в ядрі на всіх етапах еволюції мови аж до сучасного. Більш того, в усі наступні періоди ступінь активності семантичних процесів у ядрі лише зростає, що доводить факт збереження їхньої релевантності й затребуваності в ході історії його розвитку. Такі процеси притаманні й лексичній системі в цілому.


Іншими словами, тенденції, сконцентровані в ядрі, розгортаються в системі в цілому і отримують реалізацію на периферії лексичної системи, аж до крайньої її межі, оскільки є релевантними і в ході формування інновацій регіональних варіантів.


Формування розгалуженої мережі семантичних і структурних відношень зробило ЯС такою ділянкою системи, яка пов’язує різні за походженням та часом появи в мові лексичні одиниці, які, до того ж, належать до різних лексико-семантичних груп. Підкреслимо, що мережу таких відносин ядерні лексеми утворюють як всередені ядра, так і поза його межами.


Останнє положення ілюструє наявність семантичних зв’язків ядерної лексеми storm, n, яка має синонімічні відношення з наступними ЛО: blast (OE), outbreak (ME), outburst (ME), anger (1250 ←Scand.), tempest (1275 ← OF ← Vulgar Lat), violence (1300←OF←Lat), whirlwind (1340), furore (1475← MF ← Lat), turmoil (1526← MF), hubbub (1555← Irish←Celtic), hurricane (1555←Spanish←Arawakan), to ado (1556←Spanish), gust (1588←Scand.), squall (1719←Scand.), rumpus (1764← uncert. origin), cyclone (1848←Gk), blizzard (1859←AmE) та ін. Прикладом гіпо-гіперонімічних відношень є наявність зв’язків ядерної лексеми tree, n з назвами видових понять: elm (OE), yew (OE), birch (OE), lime (OE), maple (OE), palm (OE), cedar (OE), oak (OE), ash (OE), willow (OE), cherry (OE), fir (OE), rowan-tree (ME), cypress (ME), poplar (1346), platan (1350), sycamore (1350), juniper (1382), acacia (1398), lemon-tree (1400), chestnut-tree (1519), apricot (1551), larch (1548), magnolia (1748), eucalyptus (1809) та ін.


Розгалужену мережу структурних відношень засвідчують зв’язки ядерної лексеми earth, n, утворені в результаті процесів словоскладання з такими ЛО: apple (OE), -tide (OE), -oil (OE), -god (OE), -worm (OE), -star (OE), -paradise (1200←OF← Iranian), -pyramid (1549← Lat←Egyptian), -club (1200← Scand), -colour (1225←OF← Lat), -almond (1300←OF←Gk), -shock (1565←MF← Germ), -scientist (1834) та ін.


У ході еволюції мови кожен наступний за часом появи шар лексики англійської й німецької мов неминуче вступає у відношення з ядерними одиницями, які є представниками “первісного” словника, формуючи з ним цілу низку структурних і семантичних зв’язків, в результаті чого всі новоутворення так чи інакше поєднуються з найстійкішою частиною лексичної системи. Це визначило структурну центральність ЯС англійської й німецької мов.


Інтенсивність словотворчиих процесів і пов’язане з ними розширення обсягу структурних звязків безпосередньо корелюють із тривалістю перебування ЛО в мові. Ця залежність є прямо пропорційною, що засвідчує релевантність часового критерію для визначення ядра лексичної системи.


Спостереження над еволюційною і структурною центральністю ЯС, над інтенсивністю і перебігом еволюційних процесів у ядрі дозволили змоделювати механізм еволюції ЯС англійської й німецької мов.


Так, завдяки структурній центральності ЯС всі екстралінгвальні стимули і внутрішньосистемні перетворення неминуче проектують зміни в ядро системи, бо якої б її ділянки вони не торкнулись, встановлені зв’язки проводять “імпульси” до ядра системи від інших її частин. Аналогічним є механізм передавання таких “імпульсів” і в зворотньому напрямку – від ядра до всіх інших її прошарків, оскільки ядро також ініціює зміни в системі. Адаптуючись до мінливих умов функціонування, ядро саме змінюється і в той же час все, що відбувається в ядрі, відгукується в системі, що дозволяє розглядати ядро як внутрішній фактор, який провокує систему до змін.


Водночас, будучи центром еволюційних перетворень у лексичній системі мови і активно працюючи в кожен з історичних періодів, ЯС завдяки хронологічній стійкості протидіє дестабілізації системи і сприяє збереженню її автентичності, тобто виступає стабілізуючим фактором лексичної системи в цілому.


Процес селекції ЯС сягає протоіндоєвропейського періоду і як тенденція зберігається упродовж усієї історії, що підкреслює факт збереження ядром властивостей, притаманних попереднім станам лексичної системи, починаючи з найдавнішого.


Таким чином, історичне ядро є зберігачем генетичної пам’яті лексичної системи або її “генетичним кодом” (за М.М.Маковським), оскільки відповідає за накопичення та збереження найістотніших властивостей, притаманних лексичним системам англійської й німецької мов, які реалізуються в системі в цілому.


ВИСНОВКИ

На основі комплексного аналізу хронологічно стійкої лексики англійської й німецької мов, яка розглядається як системне утворення і номінується в роботі термінами “ядерний словник”/“історичне ядро”, було встановлено, що зазначений шар лексики є структурним, функціональним та еволюційним центром лексичної системи. Його центральність забезпечується цілим комплексом притаманних йому властивостей, які взаємодіють і є взаємозумовленими.


Встановлено, що сукупність властивостей ЯС, до яких належать морфологічна простота, розвинена полісемія, переважно номінативний характер, стилістична нейтральність, висока частотність, широкий обсяг синонімічних зв’язків, високий словотворчий потенціал, визначають його еволюційний дуалізм – взаємозумовленість стійкості та мінливості.


Завдяки морфологічній простоті, стилістичній нейтральності, переважно номінативному характеру, розвинутій полісемії ЯС набуває високої частотності, яка визначає його функціональну центральність. Функціональна центральність, у свою чергу, забезпечує реалізацію мінливості ЯС. Його мінливість проявляється у активній участі ядерних ЛО у словотворчих процесах з найдавніших етапів розвитку обох германських мов. Найбільш інтенсивними з цих процесів в ядрі лексичної системи англійської мови були семантична деривація та афіксація, німецької – словоскладення. Реалізація мінливості за рахунок інтенсивних словотворчих та семантичних процесів призвела до утворення широкої мережі семантичних і структурних зв’язків ЯС з іншими прошарками лексики, які є різними за походженням і часом появи в мові. Формування щільної мережі відношень всередені ядра та за його межами аж до крайньої периферії, основи яких сягають ще давньоанглійського та давньоверхньонімецького періодів, зумовило структурну центральність ЯС. Структурна центральність підвищує стійкість ЯС. Саме таким чином стійкість ЯС забезпечується його мінливістю. Ці властивості активно взаємодіють у ядрі і тим самим підтримують стан динамічної рівноваги лексичної системи.


Структурна й функціональна центральність визначили еволюційну центральність ЯС, яка полягає в інтенсивності процесів усередені ядра і високому рівні впливу на напрямки розвитку лексичної системи і взаємодії з іншими її ділянками. Ця взаємодія полягає в тому, що завдяки постійному підтриманню ЯС в актуалізованому стані, а також щільній мережі відношень з усіма прошарками лексичного складу, всі зміни в системі неминуче проектуються в її ядро, у зв’язку з чим воно відразу ж ініціює зміни в системі в цілому, оскільки все, що діється в ядрі, відгукується в системі.


Про це свідчить наявність чіткої кореляції періодів інтенсивного розвитку історичного ядра із відповідними етапами еволюції лексичної системи в цілому та історії англосаксонського етносу. Спільні темпи еволюції довели сприйнятливість ЯС до змін ексталінгвального характеру та внутрішньосистемних перетворень і здатність включатися до всіх адаптивних процесів системи.


Еволюційну центральність ЯС англійської та німецької мов засвідчили також факти щодо його ролі в якості осередка формування, апробації й затребування еволюційних процесів, притаманних лексичній системі в цілому, бо способи словотвору давньоанглійського та давньоверхньонімецького періодів залишаються актуальними упродовж усієї історії розвитку досліджуваних мов, а також зберігають свою релевантність в еволюції розвитку лексичної системи і розповсюджуються на інші її ділянки. Так тенденції, закладені в ядрі, розгортаються в системі в цілому.


 


Одержані вище результати свідчать про ефективність застосування системного підходу до вивчення ЯС англійської й німецької мов. Перспективним у подальшій розробці теми може бути дослідження еволюції ядерних прошарків лексичної системи на материалі інших мов з метою підтвердження гіпотези стосовно можливої універсальності отриманих результатів. Крім того, матеріали виконаного дослідження можуть стати обєктом лексикографічного опису.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины